Населення Мозамбіку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Мозамбіку M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 25,303 млн осіб
Густота 35,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,98 ‰
Природний рух
Природний приріст 2,45 %
Народжуваність 38,58 ‰
Смертність 12,1 ‰
Смертність немовлят 70,21 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 45,13 %
 • 15–64 років 51,96 %
 • старіші за 65 років 2,91 %
Середня тривалість життя 52,94 року
 • чоловіків 52,18 року
 • жінок 53,72 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,02 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,85 чол./жін.
Етнічні групи
Нація мозамбікці
Мови
Офіційна португальська

Населення Мозамбіку. Чисельність населення країни 2015 року становила 25,303 млн осіб (50-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність мозамбікців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 38,58 ‰ (10-те місце у світі), смертність — 12,1 ‰ (26-те місце у світі), природний приріст — 2,45 % (28-ме місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Мозамбіці, станом на 2015 рік, дорівнює 38,58 ‰ (10-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 5,21 дитини на одну жінку (12-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 11,6 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 18,7 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність в Мозамбіці 2015 року становила 12,1 ‰ (26-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,45 % (28-ме місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Мозамбіку, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Мозамбіку становить 17,1 року (224-те місце у світі): для чоловіків — 16,5, для жінок — 17,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 52,94 року (214-те місце у світі), для чоловіків — 52,18 року, для жінок — 53,72 року[1].

Вікова структура населення Мозамбіку, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 45,13 % (5 740 743 чоловіка, 5 677 563 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 21,43 % (2 657 099 чоловіків, 2 764 109 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 27,09 % (3 201 321 чоловік, 3 654 011 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,44 % (415 357 чоловіків, 455 450 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,91 % (338 552 чоловіка, 398 907 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 21,7 року, жінки — 17,5 року, загалом — 19,6 року (дані за 2009 рік)[2].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 35,6 особи/км² (184-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Мозамбіку

Мозамбік середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 32,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,27 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Мапуту (столиця) — 1,187 млн осіб, Матола — 937,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,98 ‰ (166-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 9,1 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 61,1 тис. внутрішньо переміщених осіб через повідь 2015 року[1].

Мозамбік є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
африканці
  
99%
європейці
  
1%
індійці
  
0.08%
Докладніше: Народи Мозамбіку

Головні етноси країни: африканці — 99 % населення (макува, тсонга, ломве, сена), європейці — 1 %, індійці — 0,08 % населення[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Мозамбіку (1997 рік)[1]
Мова: Відсоток:
португальська
  
10.7%
макуа
  
25.3%
тсонга
  
10.3%
сена
  
7.5%
ломве
  
7%
тсвана
  
5.1%
інші
  
34.1%
Докладніше: Мови Мозамбіку

Офіційна мова[4]: португальська — розмовляє 10,7 % населення країни. Інші поширені мови: макуа — 25,3 %, тсонга — 10,3 %, сена — 7,5 %, ломве — 7 %, тсвана — 5,1 %, інші мови — 34,1 % (перепис 1997 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Мозамбіці (2008 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
28.4%
мусульмани
  
17.9%
Церква Сіону
  
15.5%
протестанти
  
12.2%
інші
  
6.7%
атеїсти
  
18.7%
агностики
  
0.7%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 28,4 %, іслам — 17,9 %, Церква Сіону — 15,5 %, протестантизм — 12,2 % (п'ятидесятництво — 10,9 %, англіканство — 1,3 %), інші — 6,7 %, не сповідують жодної — 18,7 %, не визначились — 0,7 % (станом на 2007 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 58,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 73,3 % — серед чоловіків, 45,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,5 % ВВП країни, станом на 2013 рік (78-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 9 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 9 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,04 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7 % ВВП країни (99-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 70,21 ‰ (13-те місце у світі); хлопчиків — 72,29 ‰, дівчаток — 68,09 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 489 випадків на 100 тис. народжень (20-те місце у світі)[1].

Мозамбік входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 1,5 млн хворих на СНІД (5-те місце в світі), це 10,58 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (8-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 44,9 тис. осіб (5-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 4,5 % (158-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 15,6 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 80,6 % населення в містах і 37 % в сільській місцевості; загалом 51,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 42,4 %, в сільській місцевості — 10,1 %, загалом по країні — 20,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,88 км³ на рік, або 46,05 тонни на одного мешканця на рік: з яких 26 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 70 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 94,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 88,2 %; частка осіб похилого віку — 6,5 %, або 15,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 52 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,9 %, верхній дециль — 36,7 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 15,7 млн осіб не має доступу до електромереж; 39 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 66 %, у сільській місцевості — 27 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,277 млн унікальних інтернет-користувачів (111-те місце у світі), що становило 9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 12,92 млн осіб (43-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 81 %; промисловість і будівництво — 6 %; сфера послуг — 13 % (станом на 1997 рік)[1]. 1,369 млн дітей у віці від 5 до 14 років (22 % загальної кількості) 2008 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2007 року дорівнювало 17 % працездатного населення, 1997 року — 21 % (159-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 39,4 %, серед юнаків — 40,2 %, серед дівчат — 38,7 %[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для наркотрафіку південноазійського гашишу і героїну, південноамериканського кокаїну на європейський та південноафриканський ринок; вирощування марихуани на внутрішній ринок й виготовлення метаквалону на експорт до ПАР; корупція й слабка регуляторна політика в фінансовому секторі робить країну уразливою до відмивання грошей, але відсутність розвиненої банківської системи перешкоджає перетворенню Мозамбіку на важливий кримінальний фінансовий центр[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Мозамбіку докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,91 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Мозамбіку[7]
Рік Населення Зміна
1950 6 442 000
1960 7 647 000 +18.7%
1970 9 453 000 +23.6%
1980 12 146 000 +28.5%
1990 13 547 000 +11.5%
2000 18 201 000 +34.4%
2010 23 391 000 +28.5%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ Mozambique : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 17 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]