Воля-Висоцька

село Воля-Висоцька
Герб Волі-Висоцької Прапор Волі-Висоцької
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Жовківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060130070040175
Основні дані
Засноване	1556
Населення	1739
Площа	24,980 км²
Густота населення	69,620 осіб/км²
Поштовий індекс	80350
Телефонний код	+380 3252
Географічні дані
Географічні координати	50°4′40″ пн. ш. 23°56′14″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	222 м
Місцева влада
Карта
Воля-Висоцька
Воля-Висоцька
Мапа
Воля-Висоцька у Вікісховищі

Во́ля-Висо́цька — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1739 осіб.

Назва

Назва села Воля-Висоцька походить від слів «Воля» — новозаселене місце, де мешканці звільнялись від податків на певний час, та приставки «Висоцька» — від прізвища власника села Анджея Висоцького, полковника Бузького.

Історія

Перша згадка про село Воля-Висоцька належить до 1530 року. Йдеться про опис меж села Винники. Наступна згадка 1556 року коли Анджей Висоцький, полковник Бузький, не маючи дітей, весь свій маєток, а саме: «Винники, Сопошин, Мацошин, Глинськ, Волю, Мисьменицю подарував Станіславу Жолкевському, воєводі Белзькому та власнику села Туринка» з умовою довічного догляду за ним. Анджей Висоцький помирає у 1560 році. Цього року Станіслав Жолкевський у пам'ять про буського полковника Анджея Висоцького розпорядився назвати на його честь село Воля-Висоцька.

У XIX столітті село Воля-Висоцька належало до Жовківського повіту. Межувало на північному заході з селом Пили, на півночі — селом Замочок, на сході — селами Винники та Липина, на півдні — з селами Винники та Глинськ, на заході з селом Глинськ. Південною частиною села тече потік Фійна притока річки Свині. В долині цього потоку лежить сільська забудова. У 1880 році в селі та присілках «Кути» і «За ставом» було 135 господарств, де мешкало 736 осіб в гміні, 2 господарства, 15 осіб — на території панського маєтку, з них, 535 греко-католики, 172 римо-католики, 44 віри юдейської; за національним поділом — 678 русинів, 26 поляків, 47 німців. Парафії греко-католицька та римо-католицька у Жовкві. В селі була діяли церква Святого Михаїла та однокласна школа.

У першу світову війну в околицях села тривали активні бойові дії. З села участь у першій світовій війні брали участь близько 30 осіб.

У міжвоєнний період у Волі-Висоцькій діяв старостат, адміністративно до староства Воля-Висоцька належали села: Воля-Висоцька, Липина, Замочок, Оплітна, Завади. Також діяв постерунок (відділок) поліції, вузол телеграфного звязку. У селі діяла 2 класна школа і садочок, театральний гурток, церковний хор.

Газета ДІЛО за 1932 рік згадує про автомобільну аварію у селі.

У 1973 році у селі було створено сільську раду.

у 2020 році, внаслідок адміністративної реформи сільська рада була ліквідована, натомість утворено староство. Адміністративно село увійшло у склад Жовківської міської територіальної громади.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1713	98.51%
російська	25	1.43%
румунська	1	0.06%
Усього	1739	100%

Відомі люди

• Боцвінок Володимир Васильович (25.06.1976 - 05.12.2021) - майор 24-ої ОМБр., помер у госпіталі м. Львів внаслідок онкологічної хвороби. Поховали захисника у селі Воля-Висоцька.
• Боруц Андрій Михайлович (13.09.1988 - 27.04.2022) - солдат 24-ої ОМБр., загинув поблизу м. Лисичанськ, Сєвєродонецького району, Луганської області. Поховали захисника в с. Воля-Висоцька.
• Білоголовський Олександр Степанович (18.08.2001 - 04.07.2022) - солдат ЗСУ, загинув у боротьбі за незалежність України. Поховали захисника 07.07.2022 в с. Воля-Висоцька.
• Питель Роман Петрович (15.09.1993 - 13.09.2022) - солдат ЗСУ, загинув поблизу с. Білогірка, Бериславського району, Херсонської області. Поховали захисника 13.05.2023 в с. Воля-Висоцька.
• Солтищак Андрій Борисович (10.09.1981 - 07.03.2023) - солдат 24-ої ОМБр, загинув поблизу с. Дубово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області. Поховали захисника 16.03.2023 на Личаківському кладовищі м. Львів.
• Ждан Віктор Степанович (11.05.1984 - 23.07.2023) - солдат ЗСУ, загинув у с. Дружба, Бахмутського району, Донецької області. Поховали захисника 28.07.2023 в с. Воля-Висоцька.
• Звір Володимир Васильович (28.02.1995 - 15.09.2023) - солдат ЗСУ, учасник АТО, загинув поблизу м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області. Поховали захисника 23.09.2023 в с. Воля-Висоцька.
• Звір Назар Васильович (25.01.1988 - 05.12.2023) - солдат ЗСУ, учасник АТО, загинув поблизу с. Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області. Поховали захисника 12.12.2023 в с. Воля-Висоцька.

Пам'ятки

У селі є дерев'яна церква святого архістратига Михаїла, збудована 1598 року з модринового дерева, тризрубна, одноверха, вкрита пірамідальним чотирисхилим наметом і по периметру оточена піддашшям. До цього храму належить вужчий квадратний зруб пресбітерія, ширша квадратна нава та прямокутний бабинець, які розташовані за віссю схід-захід. Бабинець було розширено, а церкву розписано у 1689 році. Ще через два роки прибудували захристію, яка прилягає до пресбітерія з південного боку, а із західного до бабинця — рівноширокий присінок. Над пресбітерієм розташований двосхилий дах, а над бабинцем — трисхилий. В інтер'єрі церкви спостерігається висотне розкриття внутрішнього простору. Крім того, простір нави та пресбітерія поєднується за допомогою прорізу-арки у стіні. Загалом, до сьогодні ця споруда зберегла особливості дерев'яної сакральної архітектури галицької школи: монументальність своїх форм і широке піддашшя. У храмовому інтер'єрі розміщений давній іконостас. Намісні ікони у іконостасі, написані невідомими митцями, походять з 1655 року, а Апостольський ряд та Дияконські врата були створені у 1688—1689 роках та належать пензлю одного з найвизначніших представників епохи «українського бароко» Іванові Рутковичу. Вівтар церкви був виготовлений 1888 року. У 1889—1892 роках храм реставрували і тоді ж, 1891 року, з нього зняли гонт та вперше накрили бляхою.

На північний схід від храму розташована дерев'яна, двоярусна каркасна дзвіниця, вкрита наметовим дахом. Пропорції цієї споруди є високими, причому нижній ярус — удвічі вищий від верхнього. На стінах нижнього ярусу проглядається нескладний геометричний орнамент. Ця дзвіниця є трохи молодшою від храму і походить з XVIII століття.

Останнє Богослужіння відбулося 1949 року (за іншими даними — на свято Благовіщення 1948 року) і тоді ж греко-католицьких священників заарештували за відмову перейти у московське православ'я. 24 серпня 1963 року церкві було надано статус пам'ятки архітектури та планувалося облаштувати у ній музей. У 1970-х роках її реставрували і накрили ґонтом, але дуже невдало — дах церкви почав протікати. 1989 року церкву для вірян відкрив отець Софрон Попадюк, гонт зняли та накрили церкву знову бляхою. Згодом стіни ззовні пофарбували у жовтий колір. Під час реставрації Царських воріт 1992 року на східній стіні нави виявили мальований іконостас, датований 1611 роком. Цей стінопис вважається одними із найдавніших у дерев'яних храмах України. Нині храм святого архистратига Михаїла належить громаді УГКЦ села Воля-Висоцька.

• 
  Дерев'яна церква святого архістратига Михаїла (1598 р.)
• 
  Дзвіниця XVIII століття поблизу церкви святого архістратига Михаїла
• 
  Церква святого архістратига Михаїла
• 
  Церква святого архістратига Михаїла
• 
  Дзвіниця церкви святого архістратига Михаїла

Джерела

• Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
• W. Wysocka, wś, pow. żółkiewski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 818. (пол.)

Посилання

• Жовківський деканат: храми. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.