НАСА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
National Aeronautics and Space Administration
Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
NASA logo.svgЕмблема НАСА
Абревіатура НАСА
Гасло англ. For the Benefit of All
укр. На благо всіх
Засновано 29 липня 1958
Тип космічне агентство
Правовий статус independent agency of the United States government[d]
Штаб-квартира Вашингтон
Членство ORCID[d][1]
Керівник Джим Брайденстайн
(Jim Bridenstine)
Перший заступник Ліза Роу
(Lesa Roe)
Материнські організації Федеральний уряд США
Дочірні Glenn Research Center[d], Goddard Institute for Space Studies[d], Космічний центр імені Ліндона Джонсона, Дослідний центр Ленглі[d], Marshall Space Flight Center[d], Space Telescope Science Institute[d], John C. Stennis Space Center[d], Космічний центр імені Кеннеді, InterDigital[d], Unmanned Aerial Vehicle Collaborative[d], Shared Services Center[d], NASA Astrobiology Institute[d], Utah Space Grant Consortium[d], Virginia Space Grant Consortium[d], Indiana Space Grant Consortium[d], New Mexico Space Grant Consortium[d], Idaho Space Grant Consortium[d], Iowa Space Grant Consortium[d], Louisiana Space Consortium[d], Oregon Space Grant Consortium[d], Alabama Space Grant Consortium[d], Texas Space Grant Consortium[d], Arkansas Space Grant Consortium[d], Connecticut Space Grant Consortium[d], Washington Space Grant Consortium[d], Florida Space Grant Consortium[d], Experimental Program to Stimulate Competitive Research[d], Planetary Data System[d], NExScI[d], Armstrong Flight Research Center[d], Michoud Assembly Facility[d], Воллопс, National Space Science and Technology Center[d], Arizona Space Grant Consortium[d], California Space Grant Consortium[d], North Carolina Space Grant Consortium[d], Georgia Space Grant Consortium[d], Illinois Space Grant Consortium[d], Kansas Space Grant Consortium[d], Kentucky Space Grant Consortium[d], Maryland Space Grant Consortium[d], Michigan Space Grant Consortium[d], Mississippi Space Grant Consortium[d], Montana Space Grant Consortium[d], Nebraska Space Grant Consortium[d], Nevada Space Grant Consortium[d], Delaware Space Grant Consortium[d], New Jersey Space Grant Consortium[d], New York Space Grant Consortium[d], North Dakota Space Grant Consortium[d], Ohio Space Grant Consortium[d], Oklahoma Space Grant Consortium[d], Pennsylvania Space Grant Consortium[d], Puerto Rico Space Grant Consortium[d], Rhode Island Space Grant Consortium[d], South Carolina Space Grant Consortium[d], South Dakota Space Grant Consortium[d], Vermont Space Grant Consortium[d], West Virginia Space Grant Consortium[d], Wisconsin Space Grant Consortium[d], Wyoming Space Grant Consortium[d], NASA Research Park[d], Land-Cover & Land-Use Change Program[d], Solar System Exploration Research Virtual Institute[d], Carbon Cycle and Ecosystems[d], Центр космічних польотів імені Ґоддарда, Лабораторія пошуку навколоземних астероїдів імені Лінкольна, Дослідницький центр Еймса і Лабораторія реактивного руху
Бюджет $19,5 млрд (2017 р.)
Штат працівників 18 800 осіб
Веб-сайт nasa.gov

НАСА у Вікісховищі?

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (англ. National Aeronautics and Space Administration (NASA)) — агентство уряду США, засноване 1958 року для досліджень у галузі аеронавтики й космічних польотів. Штаб-квартира NASA розташована у Вашингтоні; основний майданчик — на мисі Канаверал у Космічному центрі Кеннеді у Флориді. Перша космічна програма NASA почалася з запуску космічного апарата «Піонер» у 1958-му, який збирав інформацію для подальших пілотованих польотів, найвідомішим з яких став політ на Місяць «Аполлона-11» 16-24 липня 1969.

Історія створення[ред. | ред. код]

НАСА було створене шляхом реорганізації американського Національного консультативного комітету з аеронавтики (англ. National Advisory Committee for Aeronautics або NACA), який з 1946 року займався дослідженнями в царині ракетобудування й розробив перший у світі надзвуковий літак Bell X-1. З початку 1950-х це агентство перейшло до розробки штучних супутників Землі та проектів, реалізація яких дозволила б їхнє успішне виведення на земну орбіту. Головним конкурентом США в освоєнні космічного простору тоді став СРСР, космічна програма якого розвивалася стрімкими темпами. При початках космічної ери питання дослідження космосу виходили з суто наукової площини й відігравали величезну роль у взаємовідносинах двох світових наддержав та балансу сили між ними.

Тоді було ухвалене рішення реорганізувати НАСА, створивши на базі нього управління з новими повноваженнями, в компетенцію якого входило б координування всіх американських мирних програм з освоєння космічного простору.

Таким чином, 29 липня 1958 року було створено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору або НАСА.

Найбільші космічні проекти та програми[ред. | ред. код]

Меркурій[ред. | ред. код]

«Меркурій»
екіпаж 1 людина.
маса 1355 кг
довжина 4,04 м
максимальний діаметр 1,89 м
житловий об'єм 1,7 м³
тривалість польоту 1 доба
ракети-носії «Редстоун»
«Атлас»
Докладніше: Проект Меркурій

Меркурій (англ. Mercury) — перша пілотована космічна програма США. Через малу вантажопідйомність, ракет-носіїв «Редстоун» та «Атлас» змоги пілотованої капсули «Меркурій» були вкрай обмежені й поступались за технічними параметрами космічним кораблям «Восток». Тим не менш, у ході програми були ретельно відпрацьовані методи орієнтації корабля й отриманий значний технічний та медико-біологічний досвід, що використовувався в програмах «Джеміні» та «Аполлон». Окрім того, астронавти приземлялись (точніше, приводнювалися) в кабіні спускового апарату, а не катапультувались при посадці, як у кораблях «Восток». Кораблі «Меркурій» були значно менші та легші, ніж «Восток», гальмівний двигун був твердопаливним, космонавт брав у пілотуванні кораблем значно більшу участь, ніж на «Востоках» — останні були дужче автоматизовані. Сумарний час пілотованих польотів за програмою склав більш як дві доби.

Джеміні[ред. | ред. код]

«Джеміні»
екіпаж 2 людини.
маса 3851 кг
довжина 5.67 м
максимальний діаметр 3.05 м
житловий об'єм 2.55 м³
тривалість польоту 14 днів
ракета-носій Титан

Джеміні (англ. Gemini) — космічна програма США. Космічні кораблі серії «Джеміні» продовжили серію кораблів «Меркурій», але значно переважали їх за змогами (2 людини в екіпажі, більший час автономного польоту, можливість зміни параметрів орбіти та ін.). У ході програми були відпрацьовані методи зближення і стикування, вперше в історії здійснено стикування космічних апаратів. Було проведено кілька виходів у відкритий космос, встановлені рекорди тривалості космічного польоту. Сумарний час польотів по програмі склав понад 41 добу. Сумарний час виходів у відкритий космос склав 10 годин. Досвід, отриманий у ході програми Джеміні, був використаний при підготовці і здійсненні програми Аполлон.

Аерокосмічний центр ім. Кеннеді у Флориді

Аполлон [ред. | ред. код]

Програма Аполлон  — програма пілотованих космічних польотів НАСА, прийнята в 1961 з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць і завершена в 1975. Президент Джон Ф. Кеннеді сформулював це завдання в своїй промові 12 вересня 1961 , і вона була вирішена 20 липня 1969 в ході місії Аполлон-11 висадкою Ніла Армстронга і Базза Олдріна .Також за програмою Аполлон були здійснені ще 5 успішних висадок астронавтів на Місяць, остання в 1972. Ці шість польотів за програмою Аполлон на даний момент єдині за всю історію людства, коли люди висаджувалися на іншому астрономічному об'єкті. Програма Аполлон і висадка на Місяць часто згадуються як найбільші досягнення в історії людства.

Скайлеб [ред. | ред. код]

Докладніше: Скайлеб

Скайлеб (англ. Skylab, від англ. sky laboratory — небесна лабораторія) — американська орбітальна станція, призначена для технологічних, астрофізичних, біолого-медичних досліджень, а також для спостереження Землі. Запущена 14 травня 1973, прийняла три експедиції з травня 1973 по лютий 1974, зійшла з орбіти і зруйнувалася 11 липня 1979.

Довжина 24,6 м, максимальний діаметр 6,6 м, маса — 77 т, внутрішній об'єм 352,4 м³. Висота орбіти 434—437 км (перигей-апогей), нахил 50 °. У загальній складності на станції побували три експедиції. Основним завданням експедицій було вивчення адаптації людини до умов невагомості і проведення наукових експериментів.

Перша експедиція (Чарлз Конрад, Пол Вайц, Джозеф Кервін) протривала 28 діб (24.05.1973 — 22.06.1973) і мала не стільки науковий, скільки ремонтний характер. У ході декількох виходів у космос астронавти розкрили заклинили сонячну батарею і відновили терморегуляцію станції.

Друга експедиція в складі Алана Біна, Джека Лусми і Оуена Герріотта вирушила на станцію 28.07.1973 і провела на орбіті вже 59 днів.

Третя і остання експедиція (Джералд Карр, Едвард Гібсон, Вільям Поуг) стартувала 16 листопада 1973 і поставила абсолютний рекорд тривалості перебування людини в космосі — 84 дні.

Астронавт НАСА у відкритому космосі

Союз — Аполлон [ред. | ред. код]

15 липня 1975 року. Ракета-носій «Сатурн-1Б» виводить американський екіпаж на орбіту.

Докладніше: Союз — Аполлон

Експериментальний політ «Аполлон» — «Союз» ( ЕПАС, або більш поширена назва програма «Союз» — «Аполлон»; англ. Apollo-Soyuz Test Project (ASTP)) — програма спільного експериментального польоту радянського космічного корабля «Союз-19» і американського космічного корабля «Аполлон».

Програма була затверджена 24 травня 1972 Угодою між СРСР і США про співпрацю в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях.

Основними цілями програми були:

  • випробування елементів сумісної системи зближення на орбіті;
  • випробування активно-пасивних стикувальних агрегатів;
  • перевірка техніки та обладнання для забезпечення переходу космонавтів з корабля в корабель;
  • накопичення досвіду у проведенні спільних польотів космічних кораблів СРСР і США.

Космічний човник[ред. | ред. код]

Космічний човник «Атлантіс» заходить на посадку
Докладніше: Космічний човник

Космічна транспортна система (англ. Space Transportation System), більш відома як Спейс шаттл (від англ. Space shuttle — космічний човник) — американський багаторазовий транспортний космічний корабель. Шаттл запускався в космос за допомогою власних ракетних двигунів і твердопаливних прискорювачів, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і повертався на Землю як літак . Малося на увазі, що шаттли снуватимуть, як човники, між навколоземною орбітою і Землею, доправляючи корисні вантажі в обох напрямках. При розробці передбачалося, що кожен із шатлів повинен був до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж всього було здійснено 135 стартів. До березня 2011 найбільше польотів — 39 — здійснив шаттл «Діскавері». У ході програми в катастрофах загинули 2 кораблі й 14 астронавтів.

Міжнародна космічна станція (1993-наші дні)[ред. | ред. код]

МКС, 2011 рік

Для розвитку приватних автоматизованих космічних кораблів (КК) НАСА започаткувало програму Commercial Resupply Services. Контракти щодо неї виграли дві компанії: Orbital ATK[en] (колишня Orbital Sciences) зі своїм КК Sygnus та SpaceX із КК Dragon. Наразі вони регулярно здійснюють постачання вантажів до і з МКС.

Завдяки програмі Commercial Crew Development компаніями SpaceX та Boeing були розроблені, а зараз випробовуються пілотовані КК CST-100 Starliner та Dragon 2. На серпень та грудень 2018 року заплановані їхні непілотовані (SpaceX DM-1) та пілотовані (SpaceX DM-2) місії до МКС.

У лютому 2018 Національне космічне агентство (NASA) США опублікувало панорамну зйомку Марса, зроблену за допомогою марсохода Curiosity.

У травні 2018 року НАСА відправляє на борт Міжнародної космічної станції наукову установку, в надрах якої буде створена область простору, в 10 мільярдів разів більш холодна, ніж космічний вакуум. Ця установка, Cold Atom Laboratory (CAL), є частиною вантажу ракети Cygnus компанії Orbital ATK, і вона дозволить вченим вивчати квантові властивості ультрахолодних атомів в умовах невагомості[2].

Бюджет агентства[ред. | ред. код]

НАСА володіє найбільшим бюджетом серед усіх космічних агентств світу. З 1958 по 2008 роки НАСА витратила на космічні програми (з урахуванням інфляції) близько $ 810 500 000 000.

  • Бюджет в 2005 становив близько $ 16,2 млрд;
  • Бюджет в 2007 становив близько $ 17,4 млрд;
  • Бюджет в 2008 становив близько $ 17,3 млрд;
  • Бюджет в 2009 становив близько $ 17,6 млрд;
  • Бюджет в 2010 становив близько $ 18,7 млрд;
  • Бюджет в 2011 становив близько $ 19 млрд;
  • Бюджет в 2012 становив близько $ 17,770 млрд;
  • Бюджет в 2013 становив близько $ 17,711 млрд;
  • Бюджет в 2014 становив близько $ 17,6 млрд.
  • Бюджет в 2015 становив близько $ 18 млрд.
  • Бюджет в 2016 становив близько $ 19,3 млрд.
  • Бюджет в 2017 становив близько $ 19,5 млрд.
  • Бюджет в 2018 пропонований близько $ 20 млрд.

Керівництво агентства [ред. | ред. код]

З 2005 року НАСА орудував Майкл Ґріффін20 січня 2009 року він пішов із посади у зв'язку з обранням нового президента США Барака Обами. З 22 січня 2009 тимчасовим керівником НАСА призначений Кріс Сколезе. 15 липня того самого року Сенат конгресу США затвердив головою НАСА абшитованого генерал-майора морської піхоти, колишнього астронавта Чарльза Болдена.

1 вересня 2017 року президент Дональд Трамп запропонував Джима Брайденстайна на посаду директора НАСА, 19 квітня 2018 року той був затверджений Сенатом.

Нагороди NASA[ред. | ред. код]

У нагороджувальній системі агентства медалі NASA посідають гідне місце. Відзнака існує в 16 номінаціях: від медалі, якою нагороджують астронавтів за перший космічний політ, до медалі для справжніх лідерів в інженерній чи технологічній галузі. Нагороди NASA в табелі авторитетності випереджає лише космічна Медаль пошани Конгресу США.

Медаль NASA «За видатні наукові заслуги» — заснована 1991 року для цивільних співробітників організації та військових пілотів.

Факти [ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • 11365 NASA — астероїд, названий на честь агентства.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]