Географія Сенегалу
Географія Сенегалу | |
---|---|
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 14°00′ пн. ш. 14°00′ зх. д. / 14.000° пн. ш. 14.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 196,7 тис. км² (88-ме) |
• суходіл | 97,9 % |
• води | 2,1 % |
Морське узбережжя | 531 км |
Державний кордон | 2684 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинний |
Найвища точка | безіменна висота (581 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Сенегал ( км) |
Найбільше озеро | Гуєр (200 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | риба, фосфати, залізні руди |
Стихійні лиха | повіді, посухи |
Екологічні проблеми | браконьєрство, знеліснення, перевипасання |
Сенегал — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 196 722 км² (88-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 192 530 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 192 км²[1]. Площа країни втричі менша за площу України.
Офіційна назва — Республіка Сенегал, Сенегал (фр. Republique du Senegal, Senegal). Назва країни походить від назви річки Сенегал, що тече її північним кордоном[2]. У IX столітті арабський географ Аль-Бакрі згадує королівство Сангай на заході Африки від якого походить етнонім сангая (sanhaja)[3]. Цю ж країну арабські автори XVI століття згадують у формі Сингіль[3]. Португальський варіант імені берберського племені зенаґа (Zenaga), яке домінувало в більшій частині області на північ від сучасного Сенегалу, сучасній Мавританії, спочатку перейшов на назву головної річки цих країв — Сенега, а потім повернувся як топонім усієї країни[3]. З 1982 по 1989 роки з Гамбією утворювала конфедерацію Сенегамбія (англ. Senegambia)[2].
Сенегал — західноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Мавританією (спільний кордон — 742 км), на сході — з Малі (489 км), на півдні — з Гвінеєю-Бісау (363 км) і Гвінеєю (341 км), територія Гамбії є напіванклавом Сенегалу (спільний кордон — 749 км). Загальна довжина державного кордону — 2684 км[1]. Сенегал на заході омивається водами Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 531 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].
Час у Сенегалі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].
Надра Сенегалу багаті на ряд корисних копалин: фосфати, залізну руду[8].
Середні висоти — 69 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на південний захід від населеного пункту Непен-Діаха, регіон Кедугу (581 м).
-
Рельєф Сенегалу
-
Гіпсометрична карта Сенегалу
-
Супутниковий знімок поверхні країни
-
Мис Альмаді
-
Пляж Тубаб-Діало
Більша частина території Сенегалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, північ у тропічному[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Взимку відзначається сухий сезон[10].
-
Сонячна радіація (англ.)
-
Кліматична карта Сенегалу (за Кеппеном)
-
Повідь у Дакарі, серпень 2005 року
Сенегал є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 38,8 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1,2 тис. км² зрошуваних земель[1].
-
Гідрографічна мережа Сенегалу
-
Сточище Сенегала
-
Впадіння Сенегала до океану
-
Видобуток в солоному озері Ретба
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Земельні ресурси Сенегалу (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 46,8 %,
- орні землі — 17,4 %,
- багаторічні насадження — 0,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 43,8 %;
- інше — 9,4 %[1].
-
Сенегальська савана
-
Висока трава савани
-
Баобаби
Зоогеографічному територія країни належить до [Східноафриканська підобласть|Східноафриканської підобласті]] Ефіопської області[10].
-
Джакана
Сенегал є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[12],
- Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу[1].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні повіді на низинах; періодичні посухи[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
У фізико-географічному відношенні територію Сенегалу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- ↑ а б в г д е ж и к Senegal, Geography. Factbook.
- ↑ а б Котляков В. М., 2006.
- ↑ а б в Поспелов Е. М., 2001.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 14 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Сенегал // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Сенегал // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Сенегал // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Сенегал // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
- Вікісховище : Атлас Сенегалу.
- Карти Сенегалу : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Senegal : [англ.] : [арх. 16 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 14 September. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Сенегал : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.