Герард 'т Гофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 1 грудня 2021, заснована на цій версії.
Герард 'т Гофт
Gerard 't Hooft
Народився5 липня 1946(1946-07-05)[1][2] (78 років)
Ден-Гелдер, Північна Голландія, Нідерланди
Місце проживанняНідерланди
КраїнаНідерланди Нідерланди
Діяльністьфізик-теоретик, педагог, професор, письменник-документаліст, фізик, викладач університету
Alma materУтрехтський університет
Галузьфізика
ЗакладУтрехтський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[3]
Науковий керівникМартінус Велтман
Аспіранти, докторантиРобберт Дейкграаф
Herman Verlinded
Макс Веллінгd[4]
Petrus Jacobus van Baald[4]
Ruud van Dammed[4]
Joost Johannes Zegwaardd[4]
Anne Theresia Franzend[4]
Sebastian De Harod[4]
Meent van de Meentd[4]
ЧленствоФранцузька академія наук
Національна академія наук США[5]
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії
Російська академія наук
Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1999)
Особ. сторінкаwebspace.science.uu.nl/~hooft101/
CMNS: Герард 'т Гофт у Вікісховищі

Герард 'т Гофт (нід. Gerardus (Gerard) 't Hooft) (нар. 5 липня 1946, Ден-Гелдер, Нідерланди) — нідерландський фізик у галузі дослідження елементарних частинок. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1999 року разом зі своїм вчителем Мартінусом Вельтманом за прояснення квантової структури електро-слабкої взаємодії. Родич іншого нідерландського Нобелівського лауреата з фізики Фріца Церніке.

Біографія

Закінчив навчання з фізики та математики в Утрехтському університеті в 1966 році. Здобув докторський ступінь з теоретичної фізики в 1969 році. В 1972—1974 роках працював у ЦЕРНі. Після недовгого перебування у Гарварді та у Стенфорді в 1977 році призначений професором фізики в Утрехтському університеті. Був запрошеним професором у Каліфорнійському технічному університеті (1981), університетах Бостона (1989) та Дьюка (1989).

У 1993 р. висунув гіпотезу голографічного принципу● побудови Всесвіту, який, однак, не знаходить свого підтвердження[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Gerardus 't Hooft — Nobel Foundation.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #133780333 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ NNDB — 2002.
  6. ↑ Учёные выяснили, является ли Вселенная голограммой
  7. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герард_%27т_Гофт&oldid=33929430