Гніздичів
селище Гніздичів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Монастир Св. Герарда | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Стрийський район | ||||
Тер. громада | Гніздичівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46100010010050983 | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року. | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 5.76 км² | ||||
Населення | ▼ 3983 (01.01.2022)[1] | ||||
Густота | 726,2 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 81740 | ||||
Телефонний код | +380 3239 | ||||
Географічні координати | 49°20′14″ пн. ш. 24°6′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. | ||||
Водойма | Річка Стрий
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Гніздичів | ||||
До райцентру: | |||||
- фізична: | 27 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 65 км | ||||
- автошляхами: | 80 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7 | ||||
Вебсторінка | [1] | ||||
Карта | |||||
Гніздичів у Вікісховищі |
Гнізди́чів (Кохавине) — селище Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева.
Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.
За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.
У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.
Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.
З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).
У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4173 | 99.38% |
російська | 20 | 0.48% |
румунська | 5 | 0.12% |
білоруська | 1 | 0.02% |
Усього | 4199 | 100% |
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.
- Результати
- зареєстровано 3186 виборців, явка 53,39%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 25,28%, за «Слугу народу» — 24,87%, за «Європейську Солідарність» — 13,40%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,40%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,12%, за Володимира Гаврона («Голос») — 16,16%[4].
- Монастир кармелітів Святого Герарда (XVIII століття) з Вознесенським костелом[d] (1868–1894, розпису в стилі модерн) і каплицею (1903) над цілющим джерелом. Тут зберігалася коронована Папою Пієм X чудотворна Ікона Кохавинської Богородиці.
- Братська могила радянських воїнів[d]
- Місце бою воїнів УПА з військами НКВД
У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.
- Чекалюк Емануїл Богданович (1909—1990) — український учений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
- Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
- Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.[5]
- Шкумат Роман Ярославович (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
- ↑ Мирослав Котович -«Олексій». Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2019.
- Головко В. В. Гніздичів [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 129. — ISBN 966-00-0405-2.
- Семчишин Н. Д. Гніздичів [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 718. — ISBN 966-02-3966-1.
- Hnizdyczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 83. (пол.)
- Ruda z Ganowcami i Kochawiną // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 895. (пол.)
- Кохавина [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] Замки та храми України.
- Монастир у Кохавино [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Кохавина та Руда [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Поступ
- Фотографії Гніздичів [2] [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], [3]
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |