Координати: 49°20′14″ пн. ш. 24°6′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528
Очікує на перевірку

Гніздичів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Гніздичів
Герб Гніздичева Прапор Гніздичева
Монастир Св. Герарда
Монастир Св. Герарда
Монастир Св. Герарда
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Гніздичівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46100010010050983
Основні дані
Засновано Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року.
Статус із 2024 року
Площа 5.76 км²
Населення 3983 (01.01.2022)[1]
Густота 726,2 осіб/км²;
Поштовий індекс 81740
Телефонний код +380 3239
Географічні координати 49°20′14″ пн. ш. 24°6′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д. / 49.33722; 24.10528
Водойма Річка Стрий


Відстань
Найближча залізнична станція: Гніздичів
До райцентру:
 - фізична: 27 км
До обл. центру:
 - залізницею: 65 км
 - автошляхами: 80 км
Селищна влада
Адреса 81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7
Вебсторінка [1]
Карта
Гніздичів. Карта розташування: Україна
Гніздичів
Гніздичів
Гніздичів. Карта розташування: Львівська область
Гніздичів
Гніздичів
Мапа

Гніздичів у Вікісховищі

Гнізди́чів (Кохавине) — селище Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева.

Історія

[ред. | ред. код]
Наполеон Орда. Проща в Кохавині

Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.

За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.

Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).

У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 4173 99.38%
російська 20 0.48%
румунська 5 0.12%
білоруська 1 0.02%
Усього 4199 100%

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.

Результати

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Промисловість

[ред. | ред. код]

У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Чекалюк Емануїл Богданович (1909—1990) — український учений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
  • Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
  • Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.[5]
  • Шкумат Роман Ярославович (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Фотографії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
  4. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2023.
  5. Мирослав Котович -«Олексій». Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2019.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]