Інтернет в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інтернет в Україні — уся наявна на теренах країни інфраструктура інтернет-послуг, та самі послуги.

Основні параметри[ред. | ред. код]

Україна має великий і постійно збільшуваний інтернет-сектор. Національний домен верхнього рівня (ccTLD) — .ua було зареєстровано 1 грудня 1992 року.

Інтернет є одним із засобів створення та розповсюдження сучасного мистецтва, а саме медіа-мистецтва, включно з Нет-арт, Саунд-арт, , Відео-арт та ін.[1]

Історія Інтернету в Україні[ред. | ред. код]

1990-ті[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті про перший вузол Інтернет в Україні.

Перші користувачі мережі Інтернет з'явилися на теренах України ще за радянських часів. У 1990 році було створено перші три вузли доступу до мережі та розпочато підтримку української частини доменного простору мережі Інтернет — домену «.ua»[2]. Спочатку він підтримувався неформально, а 1 грудня 1992 року домен «.ua» було офіційно делеговано Україні. З цього часу і почався відлік історії українського підрозділу мережі Інтернет.

У грудні 1999 створена Студія Айкен — одна з перших «ковалень» українських сайтів.

2000[ред. | ред. код]

У листопаді 2000 створена Інтернет асоціація України (ІАУ).

2006[ред. | ред. код]

Діаграма зміни чисельності інтернет-користувачів в Україні 2000—2010 роки

У січні 2006 року величина української інтернет-спільноти склала вже 4 207 391 унікальних користувачів за даними сайту Sputnikmedia.net [Архівовано 24 лютого 2007 у Wayback Machine.].

Сайт internetworldstats.com [Архівовано 10 лютого 2007 у Wayback Machine.] подає цифру 5 278 100 користувачів станом на березень 2005 року, що становить 11,5% населення України. Збільшення інтернет-спільноти в Україні в 2000—2007 роках склало 2,539,1%. Оскільки у 2000 році налічувалося 200 000 користувачів і це становило приблизно 0,4% від загального населення України.

Сайт «Суспільне»[3] оцінював кількість інтернет-користувачів у понад 4 мільйони у 2006 році.

2007[ред. | ред. код]

За повідомленням прес-служби Департаменту зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку станом на 1 січня 2007 року в Україні налічувалося близько 9 млн користувачів. Це приблизно 18,75% від кількості жителів України.

З даними TNS Україна, близько 7 млн користувачів заходять в Інтернет, не менше одного разу на тиждень[4].

Запущено перший вільний український торент-трекер — «Hurtom».

2008[ред. | ред. код]

Травень[ред. | ред. код]

Кількість користувачів українського інтернету в травні 2008 року зросла на 0,77% порівняно з квітнем і склала 8 471 954 унікальних користувачі на місяць[5].

За географічним розподіленням першість тримав київський регіон. Його частка становила 58,82% від загальної кількості відвідувачів. Далі йшли Одеса, Дніпро, Донецьк, Харків, Львів, Запоріжжя, Крим. Їх загальна частка складала 30,89%. Найменшу активність користувачів інтернету було відзначено в Чернівецькій та Житомирській областях — всього по 0,17%. На інші регіони припадало 9,95% користувачів.

За тодішніми даними TNS Україна та дослідницької компанії InMind, кількість користувачів українського всемережжя становило 10 мільйонів абонентів.

Жовтень[ред. | ред. код]

Розмір української спільноти користувачів Інтернет (унікальних користувачів, що зробили більше одного перегляду сторінки за жовтень 2008 року і користувачів, що переглядали сторінки в жовтні та в вересні) склало станом на кінець жовтня 10 164 517 осіб, що на 6% більше ніж у вересні 2008 року[6].

У процентному співвідношенні: зі значним відривом попереду був Київ — 58,96% від усіх користувачів Інтернету в Україні.

Далі йшли Одеса (6,43%), Дніпро (5,62%), Донецьк (5,41%), Харків (4,44%), Львів (3,58%), Запоріжжя (2,47%), Крим (2,70%). Загальна частка цих регіонів у відсотках — 30,65%. На інші регіони України припадало менше 10% користувачів Інтернету.

Найнижчі показники: Луцьк (0,17%), Житомир (0,21%) та Чернівці (0,22%).

Грудень[ред. | ред. код]

41% українців, які мешкали у містах з населенням понад 50 000 осіб, користувалися Інтернетом[7]. Кількість користувачів Інтернету в містах, складала 6,638 мільйонів осіб, найбільшою віковою групою були 30-39-річні українці (22,8%). Зазвичай велика «молодіжна» група (14-19 років), користувалася послугами мережі дещо менше — 19,3%. 40-49-річних користувачів Інтернету ще менше — 15%. Загалом, у віковій групі 25-40 років 43,2% населення користулося Інтернетом.

87% інтернет-спільноти відвідували всесвітню мережу щонайменше один раз на тиждень, водночас 44% — один або кілька разів на день.

Доходи 18% користувачів Інтернету вважалися високими і 66% — середніми.

2009[ред. | ред. код]

Березень[ред. | ред. код]

Українська спільнота користувачів Інтернету (користувачі, які зробили більше одного перегляду сторінки за березень 2009 року, й користувачі, які переглядали сторінки в березні й у попередньому місяці) у березні 2009 року становила 11,96 млн осіб, що на 9,4% більше, ніж у лютому 2009 року.

У регіональному розподілі користувачів зі значним відривом лідирував Київ, на який у березні припадало 60,14% усіх користувачів Інтернету в Україні. Далі йшли Одеса (5,14%), Харків (5,39%), Дніпро (4,92%), Донецьк (4,82%), Львів (2,83%), Крим (2,80%), Запоріжжя (1,80%). Сумарна частка цих регіонів становила 24,9%.

На решту регіонів України припадало 13,26% користувачів.

Невдахами за рівнем проникнення Інтернету в березні 2009 року, були Луцьк (0,18%), Житомир (0,21%), Чернівці (0,32%) і Закарпаття (0,31%)[8].

Листопад[ред. | ред. код]

За підсумками осені 2009 року, інтернет-громада в Україні складала 8 млн. 250 тис. унікальних користувачів, що на 1 млн 613 тис. більше від подібного показника осені-2008. Про це свідчили підсумки дослідження, проведеного компанією «GfK Ukraine» на замовлення Української асоціації інтернет-реклами (УАІР).

Найбільша стрімкість приросту відвідувачів інтернету, спостерігалося в містах з населенням 50-100 тис. мешканців — зростання за рік склало 14%. Також, 2009 року, Інтернетом користувалися набагато жвавіше — денне охоплення в тому році складало 31% жителів України у містах з населенням від 50 тис. (в тому числі мільйонниках) проти 18% 2008 року[9].

2010[ред. | ред. код]

У квітні 2010 дослідження «Gemius Україна», показало 8,669 млн постійних користувачів від 16 і старших (тобто про річний ріст у 1,438 млн проти квітня 2009). Водночас на замовлення ІнАУ оприлюднені дані «InMind»: 12 млн або охоплення інтернет-доступу на рівні 32%.

У червні «Бігмір» нарахував 18 581 501 чинних користувачів[10].

На 6 жовтня 2010 року, в Україні налічувалося 12 900 000 користувачів Інтернету, за даними «InMind».

33% всіх мешканців України відвідували Інтернет не рідше одного разу на місяць. Понад вісім мільйонів інтернет-користувачів проживали у великих містах і містах з чисельністю населення більші ніж 50 тисяч, 4,6 мільйона користувачів проживали у менших населених пунктах.

З усіх українських інтернет-користувачів віком від 15 років — 8,7 мільйона застосовували Інтернет кожен або практично кожен день.

Найвищий рівень поширення Інтернету був серед молодих вікових груп: всесвітньою мережею користувалося 61% населення віком від 15 до 29 років, 39% осіб віком від 30 до 44 років[11].

2011[ред. | ред. код]

За підсумками дослідження, яке провів «Міжнародний центр перспективних досліджень» (МЦПД), що були надруковані у вересні 2011 року в журналі WEEKLYUA, було оприлюднено порівняльне становище із доступом мешканців різних регіонів України до Інтернету. Найменші можливості для доступу мали мешканці Рівненської області, у яких показник ледве сягав 2%, що у міжнародному вимірі, відповідало рівню Афганістану. Найкращі можливості для вибору послуг доступу до Інтернету мали мешканці Києва, там близько 90% киян, були користувачами Всесвітньої мережі, що у міжнародних вимірах відповідало рівню Нідерландів[12].

« У деяких столичних багатоповерхівках свої послуги мешканцям готові надати одразу 14 кабельних операторів, тоді як у багатьох невеликих містах і селах люди досі змушені займати телефонну лінію, щоб вийти в мережу. «

— Міжнародний центр перспективних досліджень, журнал WEEKLYUA

2012[ред. | ред. код]

За даними аналізу інтернет-аудиторії України[13] в березні 2012 доступ до Інтернету мало 48% мешканців України віком 15 років і старше. Користувалися інтернетом:

  • 42% (16,9 млн) раз на місяць і частіше
  • 39% (15,7 млн) раз на тиждень і частіше
  • 31% (12,4 млн) щодня, або майже щодня.

Кількість абонентів Інтернет в Україні в другому кварталі 2012 року порівняно з 2-м кварталом 2011 року, збільшилась на 30% і склала 4,64 млн осіб[14][15], до того-ж понад 4,2 млн з них становили домашні абоненти.

2013[ред. | ред. код]

Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у вересні 2013 року, 49.8% дорослого населення України користувалися Інтернетом. Таким чином, зростання числа користувачів тривало навіть більшими темпами, ніж це передбачалося. Стрімкість приросту протягом лютого 2012 — жовтня 2013 років, склала 16%, що трохи поступається найбільшому стрибку в 34%, у проміжок з березня 2011 по лютий 2012 року[16].

Діаграма зміни чисельності інтернет-користувачів в Україні 2000—2013 роки (джерело ITU)

Менш оптимістичну цифру 41,8% оприлюднив[17] Міжнародний телекомунікаційний союз.

2014[ред. | ред. код]

За останні роки, особливо після 2014, з'явилася велика кількість Ютуб-каналів для дітей українською мовою.[18] Постійно збільшувалася кількість україномовних блогерів на YouTube.[19]

2015[ред. | ред. код]

У вересні 2015 року в місті Одеса, відбулась найбільша подія року для телеком-індустрії — Всеукраїнська конференція «Telecom Ukraine 2015», яка об'єднала понад 300 учасників - керівників підприємств галузі зв’язку, інформатизації та телекомунікацій, представників держави, громадських діячів, світових виробників сучасного телекомунікаційного обладнання та інших делегатів, зацікавлених у розвитку вітчизняної галузі.

Ініціаторами та організаторами Конференції виступили ІнАУ, ДП «UA-IX», Telecom Summit та Telecom Fiesta. Згуртувавши зусилля з підготовки такого велелюдного заходу, організатори ставили перед собою мету об'єднати якнайбільшу кількість учасників не лише телекомунікаційної галузі України, але і представників кабельного ТБ та медіа індустрії, щоби залучити до спілкування та взаємодії між собою і з державою, усі складові вітчизняної галузі інформатизації.  До співпраці також, були запрошені та взяли активну участь у підготовці програми профільні асоціації: АПІТУ, АППК, ТелПУ, ВАОККТ та Укртелемережа.[20]

Кількість користувачів інтернетом 2015-го, продовжувала зростати більшими темпами, ніж це передбачалося. Стрімкість приросту протягом лютого 2015 — лютого 2016 років склала 8%. Більш тривалі порівняння, ретельно робити не вдавалося із 2014 року, оскільки становище в країні різко змінилося через агресію з боку РФ. Та все ж, попри усі негаразди, користування Інтернетом неухильно зростало — всього за проміжок з лютого 2014 до лютого 2016 років кількість користувачів інтернетом зросла на 7 відсоткових пунктів, а стрімкість приросту становила 13%[21].

2016[ред. | ред. код]

Згідно з даними КМІС (оприлюднено на їхньому офіційному сайті 4 травня 2016 року), які представляли підсумки опитування, проведеного протягом лютого 2016 року, на початку року — 61,6% дорослого населення України користувалося Інтернетом. Частка користувачів Інтернету серед людей 18-39 років в Україні сягнула 91%. Старший вік та проживання у сільській місцевості значно зменшувало ймовірність користування Інтернетом. Опитування проводилось в усіх землях України крім окупованого Криму та тимчасово непідконтрольних Україні територій Донбасу.[22]

Річний звіт Національного банку за 2015 рік вперше поширювався винятково інтернет-каналами у двох версіях – повнокольорова версія для перегляду та ЕСО-версія для друку. Відповідно до сучасних загальносвітових віянь, ЕСО-версію Річного звіту НБУ було підготовлено у «зеленому» форматі, особливостями якого є використання контурної та лінійної графіки без кольорової заливки. Такий формат дозволяє не лише оптимізувати друк користувача, але й значно скоротити викиди шкідливих речовин під час друку та зменшити їх негативний вплив на довкілля.[23]

2017[ред. | ред. код]

Згідно з даними Інтернет Асоціації України (поширено на їхньому офіційному сайті у квітні 2017 року), які представляли результати опитування, проведеного протягом лютого 2017 року, на початку року 64,7% дорослого населення України користувалися Інтернетом. Частка відвідувачів Інтернет серед людей 15-29 років в Україні сягала 97 %. Старший вік та проживання у сільській місцевості значно зменшували ймовірність користування Інтернетом. Опитування проводилось у всіх регіонах України крім окупованого Криму та тимчасово непідконтрольних Україні територій Донбасу. Кількість користувачів Інтернет продовжувала зростати. Найчастіше виходили до інтернету, за допомогою стаціонарного ПК — 51%, стільникових телефонів — 50%, ноутбуків — 42%, планшетний комп'ютер — 21%, стаціонарний ПК на роботі — 8%, ноутбук на роботі — 5%. В Україні користувалися Інтернетом близько 21,6 млн громадян. Жінки складали — 51% від усіх користувачів, чоловіки — 49%. Мешканці сіл становили 27% загальної кількості, при тому що серед усіх мешканців сіл уже 53% з них користувалися Інтернетом[24].

2018[ред. | ред. код]

На ринку галузі телекомунікацій, станом на кінець 2018 року, працювали тисячі суб’єктів господарювання, більшість — фізичні особи-підприємці. Основні показники галузі за 2018 рік, були наступними: загальний річний дохід ринку зв’язку склав 62 млрд грн, що на 10,2% більше порівняно з 2017 роком. З них, майже половина — 35 млрд грн становили доходи операторів мобільного зв’язку. Динаміка росту за звітний 2018 рік склала 11% відповідно до 2017 року. За 2018 рік, операторами мобільного зв’язку інвестовано у галузь, сукупно близько 10 млрд грн (без врахування вартості 4G ліцензій).[25] Найбільш відвідуваними сайтами на кінець року були: google, youtube.com, facebook.com, ukr.net, vkontakte(vk.com), olx.ua, privatbank.ua, yandex, odnoklassniki(ok.ru), sinoptik.ua, instagram.com, prom.ua.

2019[ред. | ред. код]

За даними «Gemius», станом на червень 2019 в Україні було 24,8 млн користувачів Інтернету.

Згідно даних щорічного дослідження Kantar Україна [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] 2019 року, 74% населення України користувалося Інтернетом (12-70 років). 85 відсотків з них — кожен день.

19 млн українців використовували власні смартфони для виходу в інтернет-мережу.

Швидкість інтернету відіграє чималу роль у стабільній роботі в мережі. Однак, не всі країни можуть забезпечити належну швидкість даних.

Україна 2019 року, посідала лише 82 місце, при тому що минулого 2018 року, в рейтингу країн зі швидкісним інтернетом, вона була на 58 місці[26].

Водночас, станом на вересень 2019 року, Україна посідала четверте місце серед усіх держав ЄС-39 за кількістю FTTH/B-вузлів (Fiber To The Building — волоконно-оптичний кабель до будівлі) та FTTH (Fiber To The Home — волоконно-оптичний кабель безпосередньо до квартири/офісу) — 11,24 млн одиниць. Більше лише в Іспанії, Франції та Російській Федерації. Загалом на території ЄС-39 налічувалося близько 400 млн FTTH/B-вузлів, половина з яких припадала на ТОП-5 країн.[27]

Попри те, що 2019 року українці стали набагато менше довіряти ЗМІ (довіра загалом, до всіх традиційних медіа впала на 11% порівняно з 2018 роком), а довіра зокрема, коливається між 19% до загальнонаціональної преси, 22% - до місцевого радіо та 49% - до загальнонаціональних телеканалів" — за даними USAID-Internews, загальнонаціональним інтернет-медіа, довіряли 51% відвідувачів.[28]

2020[ред. | ред. код]

За рік карантину, пов'язаного з пандемією коронавірусу COVID-19, з початку 2020-го до початку 2021 року, тобто за 2020 рік, українська аудиторія соцмереж збільшилася на 7 млн осіб, зазначається в повідомленні компанії GlobalLogic із посиланням на підсумки дослідження, проведеного на основі відкритих даних.

"На початку 2020 року в Україні було 19 млн користувачів (соцмереж - ІФ), 2021 року цифра досягла 26 млн. Водночас проникнення соцмереж зросло наполовину: наразі у них зареєстровані 60% населення країни, тоді як у січні 2020 року було трохи більше ніж 40%", наголошується в цьому повідомленні.[29]

Загалом, цифрова культура жваво розвивається в Україні, адже лише з жовтня 2020 по січень 2021 року, кількість 5G-смартфонів в Україні зросла з 31 тисячі до 194 тисяч одиниць.[30] Водночас кількість 4G-смартфонів за цей же час, збільшилася вже з 30 млн до 39,9 млн штук.

2021[ред. | ред. код]

Станом на початок 2021 року кількість українських інтернет-користувачів становила майже 30 мільйонів, тобто близько 67% населення країни.[31]

У 2021 році в Україні Інтернет вперше обійшов телебачення як джерело інформації. За результатами опитування, проведеного Research&Branding Group, 51% опитаних українців у якості джерела інформації віддають перевагу Інтернету, тоді як телебаченню - 44%, а радіо й пресі - 2%.

Також у 2021 році українці стали вдвічі частіше натрапляти на шахраїв в інтернеті. Кіберзлочинці  найчастіше атакують користувачів через популярні миттєві повідомлення (месенджери), а електронна пошта під час онлайн-шопінгу майже не має попиту.

За останні півроку, 45% з опитаних українців стикалися зі спробами онлайн-шахрайства. Минулого 2020 року, цей показник був удвічі менший — 22%. Найчастіше з початку 2021 року, атакували мешканців великих міст — ⅔ випадків.[32] А також згідно з інформацією Verizon в 2021 році 36% порушень у сфері кібербезпеки були пов'язані з фішинговими атаками, в ході яких зловмисники маскувались під співробітників установ, що викликають довіру у користувачів, і вимагають конфіденційну інформацію. Основною темою, яку шахраї використовували в 2021 році, була пандемія коронавірусу. Зловмисники змінювали свої фішингові кампанії в залежності від новин.

2022[ред. | ред. код]

Україна піднялася в глобальному рейтингу швидкості мобільного інтернету аж на 15 позицій! Повідомляє Ookla Speedtest Global Index .З 77 місця в січні 2021 на 62 позицію в січні 2022 року. Згідно з дослідженням Ookla, середня швидкість завантаження в мобільній мережі зросла майже на 10 Мбіт/с — з 19,66 Мбіт/с на початку 2021 до 29,06 Мбіт/с у 2022.

Провайдери Інтернет в Україні[ред. | ред. код]

Широкосмуговий доступ до інтернету[ред. | ред. код]

Основні[33][34] постачальники послуг широкосмугового доступу в Інтернет в Україні
(за загальною кількістю абонентів станом на середину 2012 року)
№ п/п Назва компанії
або мережі
Кількість абонентів
у тисячах (абсолютна), понад
Кількість абонентів
у відсотках (%), відносна
Примітки
1 Укртелеком 1 450[35] 33,35 не входить до UA-IX
2 Київстар 514[35] 11,82
3 Воля 500[35][36] 11,50
4 Тріолан 250 5,75
5 Датагруп 162 3,73
6 Vega 145 3,33
7 ТЕНЕТ 96 2,21
8 Airbites 80 1,84
9 Фрегат 78 1,79
10 О3 77[37] 1,77
11 інші провайдери

Перші три компанії разом охоплюють більше половини ринку.

Основні постачальники послуг широкосмугового доступу в Інтернет в Україні за версією E&C
(за загальною кількістю абонентів станом на середину 2016 року)[38]
№ п/п Назва компанії
або мережі
Кількість абонентів
у тисячах (абсолютна), понад
1 Укртелеком 1 603
2 Київстар 829
3 Воля 670
4 Тріолан 299
5 Фрегат 292
6 Датагруп 231
7 Ланет 160
8 Vega 148
9 ТЕНЕТ 143
10 О3 121

Точки обміну трафіком[ред. | ред. код]

Українські провайдери з'єднуються між собою за допомогою каналів, які утворюють в залежності від наявності спільних інтересів або домовленостей. Але такий підхід впливає лише на зручність доступу користувачів однієї підмережі до інформаційних ресурсів іншої підмережі на час організації таких каналів, у разі відсутності прямих каналів інформаційний обмін між вузлами здійснюється через закордонні канали зв‘язку.

Перелік основних точок обміну Інтернет-трафіком в Україні
(станом на 2012 рік)
Місце
розташування
Скорочена
назва
Повна
назва
Кількість
учасників
Сумарний
трафік, Гбіт/с
Кількість
технічних
майданчиків
Опис
Київ UA-IX Українська мережа обміну Інтернет-трафіком 180[39] 350-450[40] 3 працює з серпня 2000, забезпечує максимальну зв'язність мереж українських провайдерів і ефективний обмін трафіком між ними за найкоротшими маршрутами, без виходу в закордонні мережі[41]
DTEL-IX точка обміну трафіком 170[42] 800-900[43] 4 проект компанії ТОВ «Діджитал Телеком Ай-Ікс»
DataIX[44] міжнародна пірингова мережа немає
даних[45]
немає
даних
1 із січня 2013 року, проект компанії «Піринг»
Giganet-IX ТОВ "Українські магістральні мережі" 85 1000-1080 1
Харків KH-IX Харківська точка обміну Інтернет-трафіком 49 6 1 працює на базі мережі провайдера «itl.ua»
Одеса OD-IX [Архівовано 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Одеська мережа обміну трафіком 22 8,96 немає
даних
Крим Crimea-IX Кримська мережа обміну трафіком 22 1,2 4
Донецьк DN-IX Донецька мережа обміну IP—трафіком 11 1,25 3
Житомир ZT-IX Житомирська точка обміну трафіком 4 немає
даних
1 працює на базі мережі провайдера «AirExpress»
Чернігів CH-IX Чернігівська мережа точок обміну IP-трафіком[46] немає
даних
4 немає
даних
за підтримки провайдера «ОКей Інтернет»
Рівне RV-IX Рівненська мережа обміну трафіком[47] 9 4 2 Незалежна від конкретного провайдера

Найбільш знані ресурси[ред. | ред. код]

За версією компанії Kantar, станом на серпень 2021 року, найбільш поширеними ресурсами в Україні були:

  1. «Google.com.ua» (google.com.ua) — пошуковик та мультисервісний портал (українське представництво)... охоплення 91,7%;
  2. «YouTube» (youtube.com) — відеохостинг... 70,5%;
  3. facebook.com — соціальна мережа... 51,8%;
  4. rozetka.com.ua — інтернет-магазин... 41,3%;
  5. «Вікіпедія» (wikipedia.org) — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія... 39,3%;
  6. «OLX» (olx.ua) — сайт безкоштовних оголошень (українська локалізація)... 38,1%;
  7. prom.ua — онлайн-майданчик для роздрібної та гуртової торгівлі товарами й надання послуг... 36,1%;
  8. instagram.com — соціальна мережа... 34,1%;
  9. privatbank.ua — інтернет-банк... 34,1%;
  10. ukr.net — електронна пошта... 28,4%;
  11. sinoptik.ua — метеорологічний сайт... 24,2%;
  12. telegram.org — безкоштовний месенджер... 23,8%;
  13. next.privat24.ua — сервіс оплати комунальних послуг... 23,3%;
  14. rezka.ag — перегляд фільмів онлайн... 19,1%;
  15. epicentrk.ua — електронна пошта для корпоративних клієнтів... 17,6%;[48]

Через культурну та мовну невизначеність суспільства, чимало вітчизняних онлайн-ресурсів довгий час були цілком російськомовними, деякі представляли механічну суміш української та російської з не дуже добрим машинним перекладом, треті існують у двомовному (подекуди з англійською — тримовному) варіанті. Після 2006 року в УAнеті відбувалося збільшення властиво українського контенту, але без помітного зростання питомої ваги української мови.

Після блокування 15 травня 2017 року російських сайтів через агресію Російської Федерації щодо України, їхній рейтинг різко почав знижуватися. Facebook вперше обійшов ВКонтакті. Частка пошуковика Google піднялася із 70 до 82%, натомість частка Яндекса впала із 25 до 16% і продовжувала знижуватися, Мейл.ру охоплював менше 5%, решта — ще менше. Вже за травень, кількість українських відвідувачів російських сайтів зменшилася із 25 млн до 12 млн на день[49].

Facebook[ред. | ред. код]

2011 року в Україні було 1 686 500 користувачів Facebook, а в жовтні 2013 року - понад 3 000 000. За даними Інтернет-асоціації України, 2019 року 13 мільйонів українців користувалися Facebook. У 2018 році ця кількість зросла на 3 млн. Або на 30%, а за попередні п'ять років на 9,8 млн. або 306,2%. В листопаді 2019 року Інтернет-асоціація України заявила, що Facebook є найзнанішою соціальною мережею України.[50]

Twitter[ред. | ред. код]

За даними Google Analytics, 2012 року кількість щоденних відвідувачів Twitter з України досягало 120 000, тоді як "Яндекс.Україна" оцінила кількість українських користувачів у 500 000, а GfK Ukraine, компанія з дослідження ринку, виявила, що чверть користувачів українського Twitter, повністю нехтують своїми обліковими записами, тоді як 28 % перевіряють їх лише зрідка. Дослідження групи Research & Branding Group у лютому 2021 року показало, що 6% українців користуються Twitter.[51]

Instagram[ред. | ред. код]

Згідно досліджень PlusOne Communications Group у березні 2019 року в Україні було 11 мільйонів користувачів Instagram.[52] Українці віком до 30 років, більше користувалися Instagram, ніж Facebook. За даними Інтернет-асоціації України, 2017 року мережею користувалися 3,8 мільйона осіб, 2018-го це було 7,3 мільйона осіб.[50]

Telegram[ред. | ред. код]

Дослідження групи Research & Branding Group у лютому 2021 року показало, що 17% українців користуються Telegram. За даними опитування, кількість його користувачів в Україні, зросла втричі з 2018 року[51].

Державна інформатизація[ред. | ред. код]

Проблеми інформатизації органів державної влади, державних організацій та підприємств викладені в Указі Президента України N 663 від 17 червня 1997 року[53] та Національній програмі інформатизації України.

Незважаючи на всі проблеми, вади, наявні обмеження, мережа Інтернет все більше використовується в державних установах. Є проєкти інформаційних систем, де прийняті технічні рішення на базі можливостей і технологій Інтернет (в цих системах інформація не належить до категорії з обмеженим доступом).

У вже згаданому Указі Президента та Національній програмі інформатизації передбачено ряд завдань щодо створення корпоративних мереж науково-дослідних установ, міністерств, відомств. Виходячи з обмежених обсягів фінансування, для деяких проектів базовим варіантом може бути Інтернет.

Застосунок Дія, запроваджений в Україні 2020 року дає змогу зберігати водійське посвідчення, внутрішній і закордонний паспорти й інші документи в смартфоні, а також передавати їхні копії при отриманні банківських чи поштових послуг, заселенні в готель і в інших життєвих ситуаціях. Також через Дію (застосунок і/або портал) можна отримати такі послуги як єМалятко (комплексна послуга при народженні дитини), зареєструвати бізнес і ФОП онлайн, сплачувати податки й подавати декларації, підписувати будь-які документи, змінювати місце реєстрації тощо.

Протягом 2019 року операторами рухомого (мобільного) зв’язку було значно розширено покриття території України мережами 4G, що дозволило збільшити до 78% частку населення, яке може отримувати послуги мобільного широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Водночас, розширення території покриття мереж 4G та широке розповсюдження кінцевих обладнань споживачів, які працюють під керуванням операційних систем (смартфонів, планшетів), зумовили зростання обсягів споживання мобільного інтернет трафіку. Крім того, продовжується поступове збільшення кількості споживачів послуг міжмашинної взаємодії (machine-to-machine, M2M) та послуг Інтернету речей (InternetofThings, IoT). Таким чином, надання послуг передавання даних, у тому числі доступу до мережі Інтернет, з кожним роком стає все більш ключовою статтею доходів операторів рухомого (мобільного) зв’язку.[54]

Порівняння з іншими країнами[ред. | ред. код]

  • на середину 2012 року Україна входила до першої десятки країн Європи за кількістю інтернет-користувачів[55] — доступ до всесвітньої павутини мали до 15 млн українців.
  • в Україні користувачами Інтернету були біля третини (33%) жителів[33], а наприклад, за даними internetworldstats.com[56], в США користуються всемережжям 69,6% населення країни, в Німеччині 61,3%, у Великій Британії 50,3%, Франції 50,3%, Польщі (62%) та в Росії (44%). Назагал, 2012 року, 50,9% жителів Європейського Союзу користувалися всесвітнім павутинням.
  • за вартістю домашнього (стаціонарного) Інтернету Україна посідала «третє місце з кінця»[35] серед 160 країн, за рейтингом Міжнародного телекомунікаційного союзу.
  • 2012 року в Україні середньомісячна вартість доступу до Інтернет становила трохи більше 75 гривень.[35]
  • Станом на кінець 2020 року, порівняно з іншими країнами, в Україні був досить недорогий інтернет. Найдешевший пакет інтернету на місяць коштував у нас 3,6 долара, а найдорожчий – 13,5 доларів. Середня вартість доступу до мережі становила 6,5 доларів (близько 180 гривень). Для порівняння — трохи більше 12 доларів на місяць коштував пакет інтернету в КНР та Грузії. У Литві найдешевший пакет на місяць – 3,5 долари (дешевше, ніж в Україні), найдорожчий – 28,2 долара. Середньомісячна вартість виходить на рівні 12,9 доларів. У середньому 31,7 долара на місяць, обходився доступ до інтернету у Франції та Італії. У Великій Британії така послуга ще дорожче. Найдешевший пакет коштував 23 долари, найдорожчий – 68 доларів. У середньому на місяць виходило 35,7 доларів.[57]

Значення[ред. | ред. код]

Вирішення проблем використання Інтернет ресурсів, повинно пришвидшити хід інформатизації України, що може прискорити розвиток держави в цілому.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Медіа-арт.// Енциклопедія сучасної України
  2. Історія розвитку Інтернет — послуг в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012. 
  3. Як інтернет поступово з’являвся в Україні та змінив нас. suspilne.media. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  4. http://www.podrobnosti.com.ua/print/ptheme/internet/2007/05/29/427720.html[недоступне посилання з вересня 2019] «TNS Україна» порахувала українських інтернет-користувачів 2007 р.
  5. http://bigmir-internet.com.ua/news/932/ [Архівовано 8 червня 2008 у Wayback Machine.] Глобальна статистика українського Інтернету за червень 2008 р.
  6. Опубліковано глобальну статистику українського Інтернету за жовтень[недоступне посилання]
  7. Майже половина міських українців користується інтернетом. Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 16 грудня 2008. 
  8. Кількість користувачів Інтернету в Україні зросла до 12 мільйонів (reactor.org.ua, 6 квітня 2009). Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 20 червня 2009. 
  9. Інтернет-аудиторія в Україні зросла на 1,6 млн. [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 20 серпня 2010. 
  11. В Україні є майже 13 млн регулярних користувачів Інтернетом Zik.com.ua
  12. Офіційний сайт УНІАН: У Києві інтернет — мов у Голландії, а на Рівненщині — як в Афганістані [Архівовано 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  13. Аналізу інтернет-аудиторії України. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  14. За інформацією Державної служби статистики України
  15. У другому кварталі в Україні різко зросла кількість інтернет-абонентів. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012. 
  16. В 2013 році кількість Інтернет-користувачів в Україні склала половину населення. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014. 
  17. Кількість користувачів мережі інтернет в Україні стало збільшується. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014. 
  18. Ютуб-канали для дітей українською мовою ⋆ Маніфест. Маніфест (укр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  19. Малинка, Володимир (9 січня 2020). ТОП-15 україномовних каналів у YouTube. Серед 250 найпопулярніших за кількістю підписників не знайшлося і десяти україномовних блогерів. ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  20. Історія ІнАУ - рік 2015. inau.ua (укр.). 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021. 
  21. Динаміка використання Інтернет в Україні: лютий-березень 2016. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 7 квітня 2017. 
  22. [https://web.archive.org/web/20171205042144/http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=621 ����-����� �� ���� - ������� ������������ �������� � ������: �����-�������� 2016]. www.kiis.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 9 вересня 2021. 
  23. Річний звіт Національного банку України за 2015 рiк. Національний банк України (укр.). Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021. 
  24. Більше половини жителів сіл в Україні вже користуються інтернетом. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017. 
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021. 
  26. MediaSapiens (6 листопада 2019). Майже половина людей у світі не мають доступу до інтернету — ООН. ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. 
  27. Фіксований доступ до інтернету в Україні. Чи потрібне державне регулювання?. Media Business Reports (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  28. Довіра українців до ЗМІ за рік знизилася на 11%. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2021. 
  29. За рік карантину кількість українських користувачів у соцмережах зросла на 7 млн і досягла 60% населення - GlobalLogic. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. 
  30. Скрипин, Владимир СкрипинВладимир. В Україні вже майже 200 тис. смартфонів з підтримкою технології 5G - ITC.ua. itc.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  31. За рік карантину кількість українців у соцмережах зросла на сім мільйонів. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  32. Українці стали вдвічі частіше натрапляти на шахраїв в інтернеті. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021. 
  33. а б Рейтинг провайдерів України за 6 місяців 2012 року [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.] За матеріалами досліджень консалтингових компаній IKS-consulting та Expert & Consulting (E&C)
  34. Топ 10 українських інтернет-провайдерів обслуговують 3,6 млн. абонентів [Архівовано 6 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  35. а б в г д Фінанси.ЮА: Україна посідає третє місце з кінця за вартістю домашнього інтернету - серед 160 країн [Архівовано 9 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  36. proIT: Чому пішов гендиректор «Волі» [Архівовано 15 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  37. Про компанію «Фрінет». Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012. 
  38. Рейтинг українських операторів фіксованого широкосмугового доступу до мережі Інтернет за II квартал 2013 року: більше 7 млн. абонентів [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] За матеріалами досліджень консалтингової групи Expert & Consulting (E&C)(рос.)
  39. UA-IX/Учасники. ix.net.ua. 30.12.2019. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  40. UA-IX/Статистика. ix.net.ua. 30.12.2019. 
  41. Шляхи розвитку Української точки обміну трафіком (UA-IX) [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  42. DTEL-IX/Список учасників. dtel-ix.net. 30.12.2018. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  43. DTEL-IX/Сумарна статистика трафіку. dtel-ix.net. 30.12.2018. 
  44. DataIX виконано перші приєднання українських клієнтів. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  45. Учасники мережі обміну трафіком. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 11 лютого 2013. 
  46. Про компанію «ОКей Інтернет». Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 10 грудня 2012. 
  47. Про рівненську мережу обміну трафіком. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  48. Стало відомо, які сайти виявилися найбільш популярними серед українців. Телеканал TV5 (ru-RU). 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021. 
  49. Завдяки санкціям Google суттєво збільшив свою частку в пошуковому трафіку українських сайтів [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.], Ольга Мінченко, 6 червня 2017, watcher.com.ua
  50. а б Три роки без “Вконтакті”: яким соцмережам віддають перевагу українці. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 4 вересня 2021. 
  51. а б In a first, internet bypasses TV as main news source for Ukrainians. www.unian.info (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 4 вересня 2021. 
  52. Instagram – соцмережа N1 для української молоді у віці до 30 років. Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  53. Офіційний сайт «Верховної Ради України»: Указ Президента України N 663 від 17 червня 1997 року [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.]
  54. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021. 
  55. Топ-10 країн Європи за кількістю інтернет-користувачів. Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 12 липня 2010. 
  56. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 10 лютого 2007. 
  57. Скільки коштує інтернет у різних країнах світу. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021. 

https://ain.ua/2022/02/21/ukrayina-shvidkist-internetu-2022/ [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]