Пресман Олександр Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресман.
Пресман Олександр Семенович
Народився 10 квітня 1961(1961-04-10) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність єврей
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія Партія регіонів, «Відрождення»
У шлюбі з Кузькевич Тетяна[2]
Діти Пресман Семен
Сайт presman.com.ua
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
самовисуванець 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Семе́нович Пре́сман (* 10 квітня 1961, Київ) — український політик, Народний депутат України VII та VIII скликань, голова Роздільнянської районної ради. Почесний громадянин міста Роздільна[3].

Освіта[ред. | ред. код]

З 1978 по 1983 рр. — Київський інженерно-будівельний інститут. Спеціальність: водопостачання каналізації, кваліфікація: інженер-сантехнік.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З 1983 по 1984 рр. — майстер, виконроб, начальник дільниці, головний диспетчер «Міннефтегазстрой СРСР»

1989—1992 рр. — заступник начальника УПТК в «Главукрнефтегазстрой»

З 1991 по 1998 рр. — працював в приватних структурах

1998—2005 рр. — помічник-консультант народного депутата України Віктора Развадовського.

2005—2006 рр. — помічник Міністра транспорту та зв'язку України.

2009—2010 рр. — помічник-консультант народного депутата України Олександра Волкова.

2011—2012 рр. — президент волейбольного клубу «Джинестра».

Скандали[ред. | ред. код]

Своїм родичем Пресман називає злодія в законі[4] Антімоса Кухілаву: «Для мене він перш за все родич, хрещений батько мого сина. Було б добре, якби в Україні було більше таких людей, як Антімос»[5]. Кухілаву у 2000-х називали кримінальним королем України. В 2009 його було позбавлено українського громадянства та депортовано. В 2017 він відновив громадянство та повернувся до України[6]. На початку 90-х років, Пресман був віце-президентом споживчого товариства «Меркурій», а в 1994—1995 роках виконував функції голови правління, оскільки тодішній голова правління, Семен Юфа внаслідок шахрайств був змушений залишити територію України й переховуватись в Ізраїлі. Опинившись на посаді головного розпорядника активів споживчого товариства «Меркурій», Олександр Пресман разом з Гарі Габбовичем вивели активи с/т «Меркурій» довівши його до банкрутства і залишили вкладників без своїх заощаджень. Жертвами афери споживчого товариства «Меркурій», під керівництвом Олександра Семеновича Пресмана, стали більше ніж 40 тисяч людей-пайщиків с/т «Меркурій». Всі вони були пограбовані Пресманом і залишилися без своїх вкладів. За словами голови правління с/т «Меркурій» Семена Юфи, саме на Олександрі Пресмані лежить відповідальність за більше ніж 40 тисяч пограбованих вкладників і доведення с/т «Меркурій» до банкрутства.

Є фігурантом декількох розслідувань[7]. У 2021 році за зловживання службовим становищем засуджений до трьох років умовно[8].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2007—2009 рр. — представник Гетьмана запорозького козацтва України.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2010—2012 рр. — депутат Одеської обласної ради. Заступник керівника фракції Партії регіонів в Одеській обласній раді. Голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань міжрегіонального і міжнародного співробітництва та інвестиційної діяльності.

На парламентських виборах 2012 року був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 139. За результатами голосування переміг, набравши 53,58 % голосів виборців[9].

22 лютого 2014 року вийшов з фракції «Партії регіонів», згодом вступив до групи «Економічний розвиток»[10].  

На парламентських виборах 2014 року пройшов до Ради по одномандатному виборчому округу № 139 самовисуванцем, набравши 42,54% голосів виборців.

У Раді VIII скликання:

  • член депутатської групи «Відродження»[10];
  • член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;
  • член групи з міжпарламентських зв’язків з Королівством Швеція;
  • член групи з міжпарламентських зв’язків з Італійською Республікою.

За всю каденцію Ради VIII скликання пропустив 57% засідань[10]. За Пресманом зафіксовано неодноразове неперсональне голосування[11]. Під час виборів до Ради громадських рух «Чесно» фіксував непрямий підкуп виборців на виборчому окрузі з боку команди Пресмана[12].

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 139-му округу (Одеська область) також як безпартійний самовисуванець, але невдало.

На місцевих виборах 2020 року обраний депутатом Роздільнянської районної ради VIII скликання від партії ОПЗЖ[13]. На першій сесії ради обраний її головою[14].

Сімейне життя[ред. | ред. код]

Одружений, має чотирьох дітей[15]. Один з дітей — Микита Кузькевич, є депутатом Одеської обласної ради[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ Пресман Олександр Семенович. Рада - все про Верховну раду України (uk-ua). Процитовано 25 лютого 2021. 
  3. ↑ Список громадян, яким присвоєно звання «Почесний громадянин міста Роздільна»[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ Вор в законе Антимос: «В мире нас 700 человек»
  5. ↑ Одесский нардеп рассказал о дружбе с «вором в законе»: «Для меня он, в первую очередь, родственник»
  6. ↑ В Одессу вернулся бывший «криминальный король Украины» Антимос
  7. ↑ Пресман Олександр Семенович | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org. Процитовано 25 лютого 2021. 
  8. ↑ ВАКС оголосив вирок у справі колишнього народного депутата України VIII скликання. court.gov.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2021. 
  9. ↑ Результати виборів по одномандатному виборчому округу № 139. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 3 січня 2013. 
  10. ↑ а б в Пресман Олександр Семенович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 25 лютого 2021. 
  11. ↑ ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Процитовано 25 лютого 2021. 
  12. ↑ Олександр Пресман: гречкосійство. www.chesno.org. Процитовано 25 лютого 2021. 
  13. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 6 грудня 2020. 
  14. ↑ Депутаты Раздельнянского райсовета выбрали председателем бывшего нардепа Пресмана. izbirkom.org.ua (укр.). Процитовано 6 грудня 2020. 
  15. ↑ Александр Пресман, экс-народный депутат Украины, Одесса - новости, фото, биография Пресмана. dumskaya.net. Процитовано 25 лютого 2021. 
  16. ↑ 6 парламентариев Одесской области пиарятся за счет госсубвенции. Деловая Одесса (ru-RU). 7 червня 2019. Процитовано 25 лютого 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пресман_Олександр_Семенович&oldid=34314575