Здоровий спосіб життя: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 16:39, 1 квітня 2023

Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — це раціональне та ефективне використання власних життєвих ресурсів.

ЗСЖ включає: раціональне та здорове харчування, регулярну фізична активність, якісний та достатній сон, психічну рівновагу та контроль рівня свого стресу, безпечні умови життя та праці, соціальне здоров'я — позитивні взаємовідносини з родиною, близькими та друзями, духовний розвиток та можливість для самоактуалізації та самореалізації, регулярні загартовування та діяльність направлення на збільшення власної енергійності, продуктивності, ефективності, спортивних результатів, омолодження свого біологічного віку, та збільшення власного рівня щастя та щастя близьких людей.

Визначення здоров'я

Тлумачення «здоров'я» запропоноване ВООЗ 1948 року^[1]:

Стан повноцінного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів.

Біопсихосоціальна модель здоров'я розвиває це тлумачення, акцентуючи на важливості оптимальної взаємодії між біологічними, психологічними та соціальними факторами у визначенні здоров'я.^[2]^[3]^[4]

Складові здорового способу життя

фізична активність, здоровий спосіб життя — Фізична активність є однією з основ здорового способу життя

Здоровий спосіб життя це поєднання звичок та дій, що впливають на усі сфери здоров'я — фізичне психічне, соціальне і духовне.

Найважливіші з цих звичок та дій можливо поділити на такі сфери:

Харчування: зокрема споживання якісної питної води, необхідної кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів та фітонутрієнтів.
Фізична активність: фізичні вправи, фізична культура, силові тренування, спорт, і повсякдена фізична активність.
Умови побуту: якість житла, з наявністю умов для фізичного і психічного розслаблення і активного відпочинку; рівень психічної і фізичної безпеки на просторах життєдіяльності.
Умови праці: безпека не лише у фізичному, а й психічному сенсі, наявність заохочень і умов професійного розвитку.

Рекомендації

До основних порад відносяться розвиток в таких галузях життя — харчування, фізична активність, сон, психологічна рівновага, загартовування.

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40 тис. сімей у Великій Британії, показало, що регулярне споживання фруктів, овочів та регулярні фізичні вправи підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти та вікової групи.^[5]

Інше рандомізоване клінічне дослідження 2021 року 43 здорових людей у віці від 50 до 72 років показало, що 8 тижнів здорового способу життя — рослинно-орієнтована дієта, достатній та якісний сон, фізичні вправи та активне розслаблення, прийом пробіотиків та фітонутрієнтів — омолодили біологічний (епігенетичний) вік людей у середньому на 3.2 роки (p=0.018)^[13].

Харчування

Осн. статті: Здорове харчування, Раціональне харчування, Нутрігеноміка, Середземноморська дієта^[6], Супер'їжа, Вегетаріанство, Інтервальне голодування, Натуропатія.

Раціональне харчування є основою здоров'я та запобігання розвитку різноманітних захворювань, і сприяє здоровому довголіттю та омолодженню.^[13]^[18]^[19] Раціональне харчування — це харчування, яке задовольняє енергетичні, пластичні та інші потреби організму і забезпечує необхідний рівень обміну речовин (гомеостаз).

Раціональне харчування передбачає споживання достатньої кількості якісної питної води (3-4% від ваги тіла за добу^[14]^[15]^[16]^[17]) та потрібної кількості білків, жирів^[20], вуглеводів^[21], вітамінів, мікроелементів, клітковини^[21].

Регулярне споживання фруктів та овочів^[9]^[10]^[11]^[12], горіхів^[7]^[22], цільнезернових^[23], клітковини^[24], жирної морської риби^[25]^[26]^[27]^[28] та/або омега-3 жирних кислот^[26], рослинного білку^[29], оливкової олії^[30]^[31]^[32] знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.

Різноманіття раціону необхідно для формування та збереження різноманітної мікробіоти кишківника. Різноманіття складу мікробіоти (різних видів мікроорганізмів) є однією з основних умов здоров'я кишківника та організма в цілому^[33]^[34]^[35]. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом клітковини, особливо фруктів та овочів, спецій та ферментованих продуктів.

Інтервальне голодування може допомогти при ожирінні, інсулінорезистентності (і, як наслідок, метаболічному синдромі та цукровому діабеті II типу), порушені ліпідного профілю крові (дисліпідемія), артеріальній гіпертензії та запаленні.^[36] Огляд 2022 року показав, що інтервальне голодування загалом безпечне.^[37]

Вода

Добова потреба чистої питної води становить 3-4% від ваги тіла за добу^[14]^[15]^[16]^[17].

Курячі яйця — одне з кращих джерел білку для людини. Це джерело високоякісного білку (містить всі амінокислоти, легко засвоюється), корисних жирів (лецитин, холін) та вітамінів. — Курячі яйця — одне з кращих джерел білку для людини^[38]^[39]. Вони містять всі амінокислоти, багато корисних жирів (лецитин, холін) та вітамінів.

Білки (протеїни)

Білкові продукти повинні складати близько 20-25 % раціону. Це основний будівельний матеріал тканин тіла. Білки складають основу структурних елементів клітин i тканин тіла людини, входять до складу ферментів, беруть участь у виробленні імунітету.
Харчова цінність білка залежить від його амінокислотнго складу та біодоступності (засвоюванності). Одним з найкращих джерел білку для людини є курячі яйця^[38]^[39] — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже повністю засвоюються, і, до того ж, мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів. Раніше вважалось, що вживання курячих яєць збільшує рівень холестерину в крові. Нові дослідження показали^[41]^[42], що немає зв'язку із рівнем холестерину в крові і помірним (1-4 на добу) вживанням курячих яєць. Холестерин також необхідний для організму, з нього утворюються статеві гормони та значний відсоток нервової системи. Більше того, курячі яйця можуть навпаки сприяти зменшенню холестерину та покращенню здоров'я серцево-судинної системи^[43], завдяки високому вмісту корисних жирів^[44] та вітамінів (лецитин, холін; вітамін B3).
Джерела білків: яйця, риба, бобові та сочевиця, м'ясні продукти, молочні продукти, насіння та горіхи, гриби. Еталонним харчовим білком для людини є курячі яйця^[38]^[39] — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже цілком засвоюються, і до того ж мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів.
Добова потреба білку приблизно 0.6-1.4 г/кг бажаної маси тіла^[45]^[46], для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг бажаної маси тіла^[46], разом з силовими тренуваннями^[47]. Синтез білка обмежується тією незамінною амінокислотою, яка надходить в організм в мінімальній кількості. Тобто, для повноцінного синтезу білка недостатньо просто вживати багато білку — білок має бути повноцінним та містити усі незамінні амінокислоти.
Коефіцієнт зношування Рубнера — це кількість білка, яка при безбілковій дієті розпадається за добу — 25-28 грам. На основі цього коефіцієнту були прийняті:
- Білковий мінімум – найменша кількість білка в добовому раціоні, яка забезпечує рівновагу розпаду-синтезу білка — 35 грам білка на добу, або 0.5г/кг маси тіла на добу. Це більше коефіцієнту зношування, тому що харчовий білок засвоюється не повністю, та його амінокислотний склад може не повністю відповідати потребам організму.
- БІлковий оптимум – кількість білка в організмі, яка забезпечує не тільки рівновагу розпаду-синтезу білка (азотиста рівновага), а й добре самопочуття, максимальну працездатність і стійкість до несприятливих факторів. Білковий оптимум складає 80-100 г білка на добу.

Жири (ліпіди)

Вміст жирів у щоденному раціоні мусить бути близько 20-40%. Добова потреба 80-100 г. Енергетична цінність 1 г жиру складає 9.3 ккал (39.1 кДж).
Жири використовуються в якості пластичного матеріалу (компоненти мембран клітин, попередники деяких гормонів), забезпечують смакові якості їжі, відчуття насичення, сприяють всмоктуванню жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K).
Добова квота жирів має містити 50-70% тваринних жирів та 30-50% рослинних жирів. Рослинні жири містять необхідні та незамінні поліненасичені жирні кислоти (оливкова олія, льняна, конопляна тощо).
Основні джерела — масла та олії, яйця, жирні морепродукти, горіхи та насіння, м'ясні продукти, молочні продукти, авокадо.
Під час харчування важливо дотримуватись корисного співвідношення жирних кислот (Омега-3/Омега-6) які містяться в їжі^[49]. Обидва види жирних кислот потрібні для організму, але Омега-6 у високій кількості мають прозапальний ефект, тобто збільшують запалення в організмі. Омега-3 — навпаки мають протизапальний вплив і зменшують рівень загального запалення в організмі. Їжа з високим вмістом Омега-3 жирних кислот: морепродукти (скумбрія, тріска, лосось, тунець, криль), олія (лляна, конопляна, волоського горіха), горіхи (волоський), насіння (льон, конопля). Їжа з високим вмістом Омега-6 жирних кислот: насіння соняшника, соняшникова олія, мигдаль.

Вуглеводи

Вміст вуглеводів у щоденному раціону близько 30-50%, або 400-500 грам. Енергетична цінність 1 г вуглеводів складає 4.1 ккал (17.1 кДж).
Вуглеводи використовуються як джерело енергії та в якості пластичних матеріалів (входять до складу гліколіпідів, глікопротеїнів, де "гліко" - це вуглевод).
З кожних 100 г надлишкових вуглеводів, особливо сахарози цукру, синтезується близько 30 г жирів.
Основні джерела: каші (вівсяна, перлова, пшенична тощо), свіжі фрукти та овочі, бобові (квасоля, горох), сочевиця, гриби, картопля, кукурудза, хліб.
Обов'язковим компонентом їжі, який відноситься до категорії вуглеводів, є харчові волокна (клітковина, пектини, геміцелюлоза), які повинні складати не менше 5% (25 г для жінок і 38 г для чоловіків^[50]) від загальної кількості вуглеводів.

Харчові волокна

Харчові волокна (клітковина), яка входить до складу овочів, фруктів, спецій, грибів, водоростей та цільнозернових, є натуральним пребіотиком, тобто в кишківнику людини розщеплюється за участі бактеріальної флори — мікробіоти кишківника (мікрофлори; мікробіому).
Клітковина необхідна для живлення мікробіоти кишківника, яка живить організм людини корисними молекулами — ферменти, білки, коротколацюгові жирні кислоти (бутират), вітаміни, пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти. Також клітковина підтримує здоров'я шлунково-кишкового тракту; посилює перистальтику (моторику) та проходження їжі по кишці; покращує виведення токсичних речовин; та загалом оптимізує процеси травлення, здоров'я шлунково-кишкового тракту^[24]^[50] та здоров'я в цілому^[24].
Мінімальна добова потреба клітковини — 25 г для жінок і 38 г для чоловіків^[50].
Основні джерела — овочі (особливо коренеплоди та зелень), фрукти (яблука, банани, ягоди, цитрусові, та всі інші фрукти), висівки (клітковина), цільно-зернові каші, бобові, спеції, насіння, гриби та водорості, ферментовані продукти (містять і клітковину, і корисні бактерії, що її перетравлюють і заселяють кишківник людини (квашена капуста, кефір, йогурт, натто, кімчі)).

Вітаміни

Осн. стаття — Вітаміни.

Вітаміни необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах, і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею.

Існують такі вітаміни

A, D, E, K (жиророзчинні);
C, B1, B2, B3, B4, B5, B6, B7, B8, B9, B12 (водорозчинні)

Мікроелементи

Мікроелементи: Mg, Ca, P, K, Na, Fe, Zn, Se, I, Cr, S, Li, Mn, Si, Cu.
- Йодована сіль — основне джерело Йоду в регіонах з йододефіцитом (Україна).
  Йод: рекомендована добова норма споживання Йоду для дорослих — 150-200 мкг^[51]. Це приблизно 5г йодованої солі. Також йод міститься в (мкг/100г): морських водоростях (особливо коричневих), морепродуктах (сайда (400), пікша(400), лангустин (300), тріска(150), анлантична скумбрія (50), оселедець (50), анчоус (50), морський окунь, краб, лобстер), яйцях (1 яйце = ~20 мкг Йоду).^[52]^[53] Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1000 мкг (1 мг) на добу^[54].
- Магній: добова потреба 420 мг для дорослих чоловіків та 500 мг для дорослих жінок^[51]^[55] Джерела (мг/100г; за зменшенням вмісту): насіння гарбуза (500), мигдаль (250), кеш'ю (250), шпинат (80), чорні боби (60), чіа, кіноа, тофу, какао, авокадо.^[55]
- Добова потреба Кальцію: 1200-1300 мг для дорослих чоловіків та 1100-1300 мг для дорослих жінок^[51].
- Добова потреба Фосфору: 1200 мг для дорослих чоловіків та для дорослих жінок^[51].
- Добова потреба Заліза: 15 мг для дорослих чоловіків та 17 мг для дорослих жінок^[51].
- Добова потреба Цинку: 15 мг для дорослих чоловіків та 12 мг для дорослих жінок^[51].
- Добова потреба Селену: 70 мкг для дорослих чоловіків та 50 мкг для дорослих жінок^[51].

Фітонутрієнти

Фітонутрієнти — це біологічно активні неаліментарні складові їжі, які містяться в рослинних продуктах, переважно свіжих — фрукти, овочі та зелень, горіхи, спеції, гриби, водорості, продукти бджільництва та супер'їжі. Вони не виконують пластичної та енергетичної функції, як білки, жири та вуглеводи, але необхідні для здорового перебігу різномаітних біохімічних процесів.

За хімічною структурою фітонутрієнти поділяються на каротиноїди, флавоноїди, таніни, лігніни, терпени, пектини, фенольні кислоти, стерини, та окремі сполуки, як-от капсаіцин.
Фітонутрієнти необхідні для здоров'я організма — зменшення запальних процесів, посилення регенеративних процессів, збільшення резистентності хворобам, для здоров'я мікробіоти кишківника, для здоров'я мозку та печінки, для протидії вільним радикалам, омолодження біологічного віку та здорового функціонування організму загалом.
Ягоди аронії (горобина чорноплідна) — одне з кращих джерел антиоксидантів^[56].
Продукти з найбільшим вмістом антиоксидантів (ORAC/100г)^[56]: орегано (175000), розмарин (165000), чебрець (157000), кориця (131000), шавлія (120000); порошок ягід асаї (102000), чорний шоколад (20000), пекан-горіх (18000), аронія (16200), бузина (14400), волоський горіх (13000), ліщина (9600), дика чорниця (7500), журавлина (7300), артишок (7000), ожина (5700), кінза (5150), малина (4800) та чорниця (4200).

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40 тис. сімей у Великій Британії^[5], показало, що регулярне споживання фруктів, овочів та регулярні фізичні вправи підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти та вікової групи.

Ще одне рандомізоване клінічне дослідження 2021 року 43 здорових людей у віці від 50 до 72 років показало, що 8 тижнів здорового способу життя — рослинно-орієнтована дієта, достатній та якісний сон, фізичні вправи та активне розслаблення, прийом пробіотиків та фітонутрієнтів — омолодили біологічний (епігенетичний) вік людей у середньому на 3.2 роки (p=0.018)^[13].

Фізичні вправи

Осн. статті — Фізична активність, Фізичні вправи, Фізичне виховання, Фізична культура, Силові тренування, Спорт, Туризм.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вирізняє такі головні позитивні впливи фізичної активності на здоров'я^[57]:

Фізична активність має значні переваги для здоров’я серця, тіла та розуму.
Фізична активність сприяє запобіганню та лікуванню неінфекційних захворювань.
Фізична активність зменшує наслідки депресії та тривоги.
Фізична активність покращує навички мислення, навчання^[60] та прийняття рішень.
Фізична активність забезпечує здорове зростання і розвиток молоді.
Фізична активність покращує загальне самопочуття.

Люди, які регулярно виконують фізичні вправи здоровіші^[61], щасливіші^[62], живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюваності, зокрема, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Такі люди частіше мають здорову вагу тіла (індекс маси-тіло), більше м'язової тканини та менше жирової. Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з ніякою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19 %, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень — на 24 %.^[63]

До того-ж довільна фізична активність (фізичні вправи, прогулянки, активний транспорт) пов'язана з нижчим рівнем смертності від усіх причин, натомість важка фізична активність на роботі чи городі, не має такого здорового впливу на організм^[65] або обумовлена вищим рівнем фізичної завантаженості^[66], що може бути пов'язано з меншим внеском аеробного навантаження під час фізичної роботи^[67]. Таким чином, дозвільна фізична активність потрібна і для людей, залучених до важкої фізичної праці.

Регулярні фізичні вправи є потужним регулятором чутливості до інсуліну та загального системного метаболізму як через швидкі реакції, викликані кожним тренуванням, так і через хронічну адаптацію. Завдяки цьому, регулярні фізичні вправи значно знижують ризики хронічних метаболічних захворювань, зокрема діабет 2 типу та неалкогольну жирову хворобу печінки^[59].

Добровільні фізичні вправи можуть покращити навчання та розумову працездатність, покращити нейропластичність і пам'ять (покращити кровотік в мозку, підвищити рівень нейротрофічного фактора мозку (BDNF) та інших факторів росту), стимулювати нейрогенез та підвищити стійкість мозку до негативних чинників^[68]. З’являється все більше доказів того, що регулярні фізичні вправи можуть сприяти мітохондріальному біогенезу в нейронах мозку, що може сприяти покращенню когнітивних функцій і настрою. Це призвело до зацікавленості у використанні фізичних вправ як немедикаментозного лікування нейродегенеративних розладів та інших неврологічних станів.^[69]^[70]

Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання крокомірів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей^[71]. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показники.

Сон

Достатній

Рекомендована тривалість сну:

Погодинні рівні мелатоніну (гормону сну) — систематичний огляд 18 досліджень^[72].
Для дорослих 7-9 годин
Для підлітків 13-18 років 8-10 годин
Для дітей 6-12 років 9-12 годин
Для дітей 3-5 років 10-13 годин
Для дітей 1-2 років 11-14 годин
Немовлята 4-12 місяців 12-16 годин
Новонароджені 0-12 місяців 14-17 годин

Якісний

Якісний та достатній сон — це основа здоров'я^[73].

Основні поради щодо покращення сну:

Спати в цілковитій темряві. Навіть дуже тьмяне світло в кімнаті під час сну може погіршити якість сну та вплинути на роботу серцево-судинної й ендокринної систем^[74]. Природньо спати в повній темряві тому на ніч варто вимикати будь-яку світлотехніку.
Спати з доступом свіжого повітря, за температури 18-22 градуси Цельсія^[75], тримаючи ноги в теплі.
Штучне освітлення (екрани пристроїв), як і сонячне, блокує виділення гормону сну
Після заходу Сонця та, особливо, за кілька годин до сну уникати синього спектру світла (екрани, монітори, телефон, "холодне" світло ламп), який природньо є тільки в першій половині доби сонячного світла. Синій спектр світла перешкоджає виділенню мелатоніну (гормону сну)^[76]^[77] і суттєво погіршує якість сну^[78]. Особливо важливо не вмикати світло та не дивитись на екрани пристроїв посеред ночі, бо це значно та різко знизить рівень мелатоніну^[76] і збільшить рівень адреналіну в мозку^[79], що вкрай погіршить якість сну. За потреби користування світлом вночі доцільно застосовувати тьмяні лампи червоного кольору^[80] (або максимально теплого) та фільтри синього спектру на екранах електронних пристроїв^[81].
Уникати пізньої вечері — це суттєво погіршує якість сну, виділення мелатоніну (гормону сну) та соматотропіну (гормону росту та молодості) ^[82]^[83].
Уникати пробуджень вночі. Синтез соматотропіну^[84]^[85] (гормону росту) можливий тільки в фазу глибокого сну, а глибокий сон настає приблизно через годину після засинання. Соматотропін має широкий спектр дії на різні фізіологічні системи та на рівновагу інших гормонів, і їх неврівноваженість суттєво впливає на рівень здоров'я та самопочуття^[73].
Кофеїн-вмісні напої вживати лише в першій половині дня^[86]. Кофеїн, зазвичай, міститься в каві, чаї, енергетичних напоях, спортивному харчуванні, ноотропах та деяких ліках.
Алкоголь, так само як і пізня вечеря, суттєво погіршує якість сну, виділення мелатоніну^[87]^[88]^[89] та соматотропіну^[90].
Одразу після пробудження випити склянку води^[15] та в першу годину отримати якнайбільшу кількість сонячного світла в очі^[64]^[91] (уникати прямого погляду на Сонце) та на шкіру — це збуджує фізіологічні системи тіла^[77] і зарядить енергією на цей день^[64]^[92].

Психічна та психологічна рівновага

Максимізація рівня кортизолу (гормону стресу) вранці допомагає зменшити рівень стресової реакції протягом дня та приборкати хронічний стрес.

Щоб бути енергійним та стресостійким протягом дня, потрібно свідомо і самотушки збільшити власний рівень кортизолу вранці. Для максимізації кортизолу вранці можливо:

Дивитись на Сонце 15-20 хвилин одразу після пробудження (уникати прямого поглядку на яскраве Сонце) — це сигнал для мозку та гормональної системи, що "ніч закінчилась, тіло прокинулось" і потрібно збільшувати рівень енергії в тілі. Уникати прямого погляду на Сонце, але максимізувати кількість сонячного світла в першу годину після сну вранці;
Аеробні тренування — розминка, ходьба, біг, плавання, велосипед тощо;
Анаеробні тренування — силові тренування (воркаут, тренажерний зал, бойові мистецтва тощо);
Холодові тренування — холодний душ, холодна чи навіть крижана ванна, біг в майці взимку, поступове моржування. Цікавий факт, Амосов М.М. бігав до 86 років в майці і в шортах взимку, і лише при -10 та холодніше вдягав штани та вітровку.^[93]

Ввечері, навпаки, високий рівень кортизолу буде збульшувати "поганий стрес", погіршувати сон, психічну рівновагу, погіршувати здоров'я мікробіому та загалом рівень здоров'я та самопочуття.

Тому ввечері бажано не збільшувати власний рівень кортизолу стресовими чинниками, надмірними тренуваннями, загартовуванням та надмірним ярким світлом, особливо синього спектру, — все це збульшить рівень кортизолу, погіршить якість сну та зменшить резистентність та енергійність організма.

Загартовування

Загартовування — це свідоме використання безпечних стресових чинників для збільшення енергійності й опірності (резистентності) свого тіла, для пришвидшення відновлення після тренувань, та для покращення загального здоров'я та самопочуття.

Загартовування базується на принципі "гормезису" — стимулюючої дії помірних доз стресорів (стресових чинників).

Загартовування холодом — холодний душ, крижана ванна, моржування, купання в ополонці, кріосауна.
Загартовування теплом — лазня, сауна, інфрачервона сауна, курортотерапія.
Загартовування низьким чи високим парціальним тиснем кисню — барокамера, гіпоксична терапія.
Загартовування голодом — інтервальне голодування, довготривале голодування на воді (36-72 годин).

Причини погіршення здоров'я

Недостатній та неякісний сон

Недостатній сон

Добова потреба у сні є індивідуальна, в середньому 7-9 годин для дорослих, 8-12 годин для дітей шкільного віку та 13-17 годин для дітей 0-5 років^[94].

Для відновлення від тривалої нестачі сну, потрібно більше сну, ніж зазвичай.

Неякісний

невідповідність добовим ритмам^[95] мелатоніну^[96] та інших гормонів;
потрапляння синього спектру світла на сітківку очей після заходу Сонця та, особливо, перед сном та під час сну^[76]^[77]^[78];
відсутність повної темряви під час сну^[74];
шум;
якість повітря;
електромагнітне випромінювання;
дегідратація та гіпергідратація (і, як наслідок, ніктурія - нічні поклики до сечовипускання);
вживання стимуляторів ЦНС у другій половині дня (кофеїн^[86], таурин);
вживання їжі за 2-3 години до сну.

Неадекватне харчування

Наука, котра вивчає притаманні певній людині,особливості фізіології харчування — нутрігенетика. Наука, що вивчає вплив конкретних продуктів харчування на експресію генів — нутрігеноміка. Оптимальне харчування, є неповторним для кожного і змінюється протягом життя, хоча основні засади є загальними.

Неякісне

Погане харчування часто спричинене споживанням низькоякісних продуктів із високим вмістом калорій, але низьким вмістом поживних речовин. Такі види їжі можуть призвести до дефіциту поживних речовин, збільшення ваги та хронічних захворювань, таких як діабет, хвороби серця та рак. Деякі типові приклади поганого харчування включають більшість фастфуду, солодкі напої, оброблені закуски та високорафіновані вуглеводи, як цукор.

штучні жири (транс-жири)^[97]^[98]^[99]
цукор та продукти з доданим цукром^[100]^[101]^[102]
продукти з великою кількістю хімічних харчових добавок — консерванти^[103]^[104]^[105], емульгатори^[106], штучні барвники^[107]^[108]^[109]^[110], штучні підсолоджувачі (сахарин, сукралоза, аспартам)^[111]^[112]^[113]^[113]
надмірне споживання смажених та копчених м'ясних продуктів^[114]^[115]^[116]^[117]^[118]^[119]^[120]^[121]^[122]^[123].

Неповноцінне

Неповноцінне харчування виникає, коли людина не споживає достатньо необхідних поживних речовин для задоволення своїх щоденних потреб. Це може статися через низку причин, таких як бідність, відсутність продовольчого різноманіття, дієтичні обмеження або незбалансоване харчування. Це може призвести до дефіциту поживних речовин, що може мати серйозні наслідки для здоров’я. Деякі поширені приклади неадекватного харчування включають низьке споживання фруктів і овочів, цільнозернових продуктів, нежирних білків і здорових жирів.

Надлишкове чи недостатнє

Надмірне або недостатнє споживання певних поживних речовин також може мати негативні наслідки для здоров’я. Наприклад, надмірне споживання насичених і трансжирів^[97]^[98]^[99], доданого цукру^[100]^[101]^[102] може призвести до збільшення ваги, рівнів кров’яного тиску та різних хронічних захворювань.

Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % українців старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, 1990 року, зайву вагу в Україні мало — 48,9 % населення.^[124]

Недостатня фізична активність

Осн. стаття: Гіподинамія; Фізична активність, Фізичні вправи, Фізична культура, Силові тренування.

Сидіння, особливо без частих перерв, пов'язане з підвищенням смертності від усіх причин, до того ж фізична активність цілком не покриває шкоду від сидіння^[125].

Хронічний стрес та психічні навантаження

Осн. статті: Стрес, Психічні розлади; Психічне здоров'я, Соціальна психологія, Духовність

Шкідливі звички

Осн. статті: Алкоголізм, Тютюнопаління, Наркоманія.

До шкідливих звичок також належать переїдання, надмірне споживання кави, гемблінг, надмірне перебування в інтернеті.^[126]

Старіння організму

Осн. статті: Старіння, Механізми старіння; Омолодження, Збільшення тривалості життя.

Старіння і здоров'я взаємопов'язані. Погане здоров'я призводить до старіння організму, а старіння організму призводить до ще більшого погіршення здоров'я.

Механізми старіння і, як наслідок, погіршення здоров"я^[127]^[128]:

Основні механізми

Первинні ознаки є основними причинами пошкодження клітин.

Нестабільність геному
Епігенетичні зміни
Вкорочення теломер
Втрата протеостазу

Антагоністичні механізми

Антагоністичні механізми — це антагоністичні або компенсаторні реакції на пошкодження, викликані первинними механізмами.

Дерегульоване визначення поживних речовин (англ. nutrient sensing)
Мітохондріальна дисфункція
Клітинне старіння (сенесценція)

Інтегративні механізми

Інтегративні механізми є функціональним результатом двох попередніх груп механізмів, які призводять до подальшого погіршення функціонування, пов’язаного зі старінням.

Виснаження стовбурових клітин
Змінена міжклітинна комунікація

Додаткові механізми

Перші три були запропоновані різними вченими і додані авторами статті 2013 року про 9 механізмів старіння^[129] в оновленній статті 2023 року.^[130] Четвертий запропонований іншими вченими, включно з Обрі де Греєм.^[131]

Відключена макроаутофагія
Хронічне запалення
Дизбіоз
Порушення міжклітинного матриксу

На кожен з цих 9+4 механізмів старіння можливо позитивно вплинути, тобто досягти омолодження біологічного віку молекул, клітин, тканин, органів та організму в цілому, що вивчає геронтологія, епігенетика, нутрігеноміка та інші дисципліни.

Рандомізоване кліінчне дослідження 2021 року показало, що лише 8 тижнів здорового способу життя (переважно рослинна дієта + вітаміни + регулярна фізична активність) омолодити біологічний вік (епігенетичний) людей у середньому на 3.2 роки (p=0.018)^[13].

Розуміння сфер або складових здоров'я

Здоров'я

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як явище, що поєднує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження здоров'я як явища, наука розрізняє тлумачення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я.

Всі чотири складові: соціальна, духовна, фізичні та психічна — діють одночасно і їх поєднаний вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного явища.

Фізичне здоров'я

До сфери фізичного здоров'я відносять фенотипічні та генотипові прояви, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадковості, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

Силові тренування: підтягування на перекладині (тренування м'язів спини та верхніх кінцівок) — Підтягування на перекладині (тренування м'язів спини та верхніх кінцівок)

Психічне здоров'я

На стан психічного здоров'я впливають окремі особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя особистості складається з потреб, інтересів, бажань, заохочень, установок, мети, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров'я людини пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють тонкощі індивідуальних реакцій на однакові життєві події, ймовірність нервових зривів, надмірного збудження.

Духовне здоров'я

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її цінності, життєве самовизначення, ставлення до сенсу життя, оцінка справдження своїх здібностей і можливостей щодо власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я особистості.

Соціальне здоров'я

Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, взаєминами людини зі структурними одиницями соціуму — родиною, організаціями, з якими утворюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їхній суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я визначається характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.

Люди які сформували бачення здорового образу життя у суспільства

Амосов Микола Михайлович — український хірург, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України, доктор медичних наук, новатор і винахідник у галузях торакальної та кардіохірургії, біокібернетики, геронтології, профілактичної медицини та валеології, соціальної медицини, соціальної інженерії, когнітивістики, штучного інтелекту.
Апанасенко Геннадій Леонідович — доктор медичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України (2003).
Гіппократ — грецький лікар (близько 460 до н. е. — бл. 370 до н. е.), який вважається одним з основоположників медицини. В основі здоров'я та його відновлення, Гіппократ бачив саме здоровий спосіб життя (цілісний й ощадливий підхід, здорове харчування, психічне здоров'я, фізичну активність).
Діоскорид — Грецький лікар, який також працював у римській армії, між 50 та 70 роками нашої ери написав 5-томну збіку книг під назвою «De Materia Medica», в якій детально описано понад 600 рослин та їхні лікувальні властивості, разом з деякими твариими і мінеральними речовинами, а також близько 1000 ліків, виготовлених з них. «De Materia Medica» була перекладена на багато мов й широко використовувалась в медицині всього світу наступні 1700 років.
Пол Брегг — американський дієтолог, засновник руху за здорове харчування. Розробник оригінальних технік дихання, голодування і дієти.
Дональд Вотсон — британський громадський діяч, засновник «веганського суспільства» і автор терміна веган.
Іванов Порфирій Корнійович — творець оздоровчої системи з низкою незнаних раніше ідей.
Діпак Чопра (en).
Денис Мінін — проповідник здорового способу життя. Просуває «Street WorkOut».
Вім Хоф — відомий як Крижана Людина, голандський екстремальний атлет, популяризатор дихальних гімнастик та загартовувань холодом.
Ендрю Губерман — американський нейробіолог і доцент кафедри нейробіології Медичної школи Стенфордського університету, який зробив значний внесок у дослідження розвитку мозку, нейропластичності та регенерації нервової системи. Веде один з найпопулярніших подкастів на тему здорового способу життя.

Див. також

Література

Книги

Основи медичної валеології. Якобчук А. В., Курик О. Г./ Вид. 2-ге., навчальний посібник. — К.:Ліра-К, 2017. — 244 с. ISBN 978-966-2609-51-6
Амосов М. М. Здоров'я. — ДСГ, 2005. — 120 с.
Амосов М. М. Фізична активність та серце / Н. Амосов, Я. Бендет. – Київ : Здоровʼя, 1989. – 216 с.
Амосов М. М. Роздуми про здоров'я / Н. М. Амосов. – 3-е изд., доп. и перераб. – М. : рос. Физкультура и спорт, 1987. – 63 с. : ил.
Амосов М. М. Моя система здоров'я / Н. Амосов // рос. Наука и жизнь. – 1998. – № 5. – С. 28-35 ; № 6. – С. 32-41 ; № 7. – С. 48-52.
Венедиктов Д. Д., Чернух А. М., Лисицын Ю. П. рос. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. — 1979. -№ 7. — С. 102—113; Дильман В. М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288 с;
Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ «Київ. ун-т», 1993. — С. 54-56;
Апанасенко Г. Л. рос. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. — СПб.: МГП «Петрополис», 1992. — 123 с.
Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб'язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. — 192 с.
Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи . О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
Здоровий спосіб життя — практичні поради . Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б. Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н. Н. Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009. — 400 с. ISBN 978-966-680-434-4
Розробка індивідуальних планів харчування для спортсменів.
Нестеренко В. В. Підготовка майбутніх педагогів до виховання у дошкільнят навичок здорового способу життя: Автореферат дисертації… кандидата педагогічних наук. — Одеса: ПДПУ, 2003. — 20 с.

Журнали

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Здоровий спосіб життя

Примітки

↑ Конституція Всесвітньої організацї охорони здоров'я (World Health Organization (WHO) Constitution). https://www.who.int/ (англійською) . 1948. Процитовано 24 грудня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Engel, G. L. (8 квітня 1977). The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science (New York, N.Y.). Т. 196, № 4286. с. 129—136. doi:10.1126/science.847460. ISSN 0036-8075. PMID 847460. Процитовано 28 березня 2023.
↑ Borrell-Carrio, F. (1 листопада 2004). The Biopsychosocial Model 25 Years Later: Principles, Practice, and Scientific Inquiry. The Annals of Family Medicine (англ.). Т. 2, № 6. с. 576—582. doi:10.1370/afm.245. ISSN 1544-1709. PMC 1466742. PMID 15576544. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
↑ World Health Organization (2001). International classification of functioning, disability and health : ICF (enf) . Geneva. с. 20. ISBN 92-4-154542-9. OCLC 48250012.
↑ ^а ^б ^в Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (: 2 August 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratifcation (PDF). Journal of Happiness Studies.
↑ ^а ^б Ventriglio, Antonio; Sancassiani, Federica; Contu, Maria Paola; Latorre, Mariateresa; Di Slavatore, Melanie; Fornaro, Michele; Bhugra, Dinesh (2020). Mediterranean Diet and its Benefits on Health and Mental Health: A Literature Review. Clinical practice and epidemiology in mental health: CP & EMH. Т. 16, № Suppl-1. с. 156—164. doi:10.2174/1745017902016010156. ISSN 1745-0179. PMC 7536728. PMID 33029192. Процитовано 5 серпня 2022.
↑ ^а ^б ^в Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Manferdelli, Giorgio; La Torre, Antonio; Codella, Roberto (2019-05). Outdoor physical activity bears multiple benefits to health and society. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness. Т. 59, № 5. с. 868—879. doi:10.23736/S0022-4707.18.08771-6. ISSN 1827-1928. PMID 30650943. Процитовано 5 серпня 2022.
↑ ^а ^б Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad (Червень 2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.1093/ije/dyw319. International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056. Процитовано 1 грудня 2022.
↑ ^а ^б Fan, Huiya; Han, Xiaotong; Shang, Xianwen; Zhu, Zhuoting; He, Mingguang; Xu, Guihua; Chen, Zilin; Deng, Ruidong (27 березня 2023). Fruit and vegetable intake and the risk of cataract: insights from the UK Biobank study. Eye (англ.). с. 1—9. doi:10.1038/s41433-023-02498-9. ISSN 1476-5454. Процитовано 1 квітня 2023.
↑ ^а ^б Carter, Patrice; Gray, Laura J.; Troughton, Jacqui; Khunti, Kamlesh; Davies, Melanie J. (19 серпня 2010). Fruit and vegetable intake and incidence of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis. BMJ (англ.). Т. 341. с. c4229. doi:10.1136/bmj.c4229. ISSN 0959-8138. PMC 2924474. PMID 20724400. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
↑ ^а ^б Boeing, Heiner; Bechthold, Angela; Bub, Achim; Ellinger, Sabine; Haller, Dirk; Kroke, Anja; Leschik-Bonnet, Eva; Müller, Manfred J.; Oberritter, Helmut (1 вересня 2012). Critical review: vegetables and fruit in the prevention of chronic diseases. European Journal of Nutrition (англ.). Т. 51, № 6. с. 637—663. doi:10.1007/s00394-012-0380-y. ISSN 1436-6215. PMC 3419346. PMID 22684631. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
↑ ^а ^б ^в ^г Fitzgerald, Kara N.; Hodges, Romilly; Hanes, Douglas; Stack, Emily; Cheishvili, David; Szyf, Moshe; Henkel, Janine; Twedt, Melissa W.; Giannopoulou, Despina (12 квітня 2021). Potential reversal of epigenetic age using a diet and lifestyle intervention: a pilot randomized clinical trial. Aging (англ.). Т. 13, № 7. с. 9419—9432. doi:10.18632/aging.202913. ISSN 1945-4589. PMID 33844651. Процитовано 30 жовтня 2022.
↑ ^а ^б ^в Міністерство Охорони Здоров'я України (27 серпня 2018). Скільки води треба пити дорослим і дітям. moz.gov.ua.
↑ ^а ^б ^в ^г DeAnn Liska, Eunice Mah, [...], and Lawrence L. Spriet (2019 Jan). Narrative Review of Hydration and Selected Health Outcomes in the General Population. Nutrients.
↑ ^а ^б ^в EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for water. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1459. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б ^в DIETARY REFERENCE INTAKES FOR Water, Potassium, Sodium, Chloride, and Sulfate. The National Academies Press. 2005. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Kuanrong Li, Anika Hüsing, Rudolf Kaaks. Lifestyle risk factors and residual life expectancy at age 40: a German cohort study // BMC Medicine. — 2014-04-07. — Т. 12, вип. 1. — ISSN 1741-7015. — DOI:10.1186/1741-7015-12-59.
↑ Correction to: Impact of Healthy Lifestyle Factors on Life Expectancies in the US Population. 14 січня 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 20 травня 2028.
↑ EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for fats, including saturated fatty acids, polyunsaturated fatty acids, monounsaturated fatty acids, trans fatty acids, and cholesterol. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1461. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б Scientific Opinion on Dietary Reference Values for carbohydrates and dietary fibre. EFSA Journal (італ.). Т. 8, № 3. 2010-03. doi:10.2903/j.efsa.2010.1462. ISSN 1831-4732. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg; Missbach, Benjamin; Stelmach-Mardas, Marta; Boeing, Heiner (2017). An Umbrella Review of Nuts Intake and Risk of Cardiovascular Disease. Current Pharmaceutical Design. Т. 23, № 7. с. 1016—1027. doi:10.2174/1381612822666161010121356. ISSN 1873-4286. PMID 27748190. Процитовано 1 квітня 2023.
↑ Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin (25 Травня 2016). Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. academic.oup.com (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172.
↑ ^а ^б ^в Liu, Lihua; Wang, Shan; Liu, Jianchao (2015-01). Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Molecular Nutrition & Food Research (англ.). Т. 59, № 1. с. 139—146. doi:10.1002/mnfr.201400449. Процитовано 1 грудня 2022.
↑ ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing (Червень 2017). Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148 (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6. Процитовано 1 грудня 2022.
↑ ^а ^б Zhang, Y.; Zhuang, P.; He, W.; Chen, J. N.; Wang, W. Q.; Freedman, N. D.; Abnet, C. C.; Wang, J. B.; Jiao, J. J. (2018-10). Association of fish and long-chain omega-3 fatty acids intakes with total and cause-specific mortality: prospective analysis of 421 309 individuals. Journal of Internal Medicine (англ.). Т. 284, № 4. с. 399—417. doi:10.1111/joim.12786. Процитовано 1 квітня 2023.
↑ Petsini, Filio; Fragopoulou, Elizabeth; Antonopoulou, Smaragdi (20 липня 2019). Fish consumption and cardiovascular disease related biomarkers: A review of clinical trials. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. Т. 59, № 13. с. 2061—2071. doi:10.1080/10408398.2018.1437388. ISSN 1040-8398. PMID 29420061. Процитовано 1 квітня 2023.
↑ Hustad, K. S.; Rundblad, A.; Ottestad, I.; Christensen, J. J.; Holven, K. B.; Ulven, S. M. (2021-05). Comprehensive lipid and metabolite profiling in healthy adults with low and high consumption of fatty fish: a cross-sectional study. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 125, № 9. с. 1034—1042. doi:10.1017/S0007114520002305. ISSN 0007-1145. Процитовано 1 квітня 2023.
↑ Song, Mingyang; Fung, Teresa T.; Hu, Frank B.; Willett, Walter C.; Longo, Valter D.; Chan, Andrew T.; Giovannucci, Edward L. (1 жовтня 2016). Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. JAMA Internal Medicine. Т. 176, № 10. с. 1453—1463. doi:10.1001/jamainternmed.2016.4182. ISSN 2168-6106. Процитовано 2 грудня 2022.
↑ ^а ^б Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg (1 жовтня 2014). Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Lipids in Health and Disease. Т. 13, № 1. с. 154. doi:10.1186/1476-511X-13-154. ISSN 1476-511X. PMC 4198773. PMID 25274026. Процитовано 1 грудня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Guasch-Ferré, Marta; Hu, Frank B.; Martínez-González, Miguel A.; Fitó, Montserrat; Bulló, Mònica; Estruch, Ramon; Ros, Emilio; Corella, Dolores; Recondo, Javier (13 травня 2014). Olive oil intake and risk of cardiovascular disease and mortality in the PREDIMED Study. BMC Medicine. Т. 12, № 1. с. 78. doi:10.1186/1741-7015-12-78. ISSN 1741-7015. PMC 4030221. PMID 24886626. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Psaltopoulou, Theodora; Kosti, Rena I.; Haidopoulos, Dimitrios; Dimopoulos, Meletios; Panagiotakos, Demosthenes B. (30 липня 2011). Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13800 patients and 23340 controls in 19 observational studies. Lipids in Health and Disease. Т. 10, № 1. с. 127. doi:10.1186/1476-511X-10-127. ISSN 1476-511X. PMC 3199852. PMID 21801436. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Xu, Zhenjiang; Knight, Rob (2015-01). Dietary effects on human gut microbiome diversity. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 113, № S1. с. S1—S5. doi:10.1017/S0007114514004127. ISSN 0007-1145. Процитовано 17 листопада 2022.
↑ Lozupone, Catherine A.; Stombaugh, Jesse I.; Gordon, Jeffrey I.; Jansson, Janet K.; Knight, Rob (13 вересня 2012). Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota. Nature. Т. 489, № 7415. с. 220—230. doi:10.1038/nature11550. ISSN 0028-0836. PMC 3577372. PMID 22972295. Процитовано 17 листопада 2022.
↑ Heiman, Mark L.; Greenway, Frank L. (5 березня 2016). A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity. Molecular Metabolism. Т. 5, № 5. с. 317—320. doi:10.1016/j.molmet.2016.02.005. ISSN 2212-8778. PMC 4837298. PMID 27110483. Процитовано 17 листопада 2022.
↑ de Cabo, Rafael; Mattson, Mark P. (26 грудня 2019). Longo, Dan L. (ред.). Effects of Intermittent Fasting on Health, Aging, and Disease. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 381, № 26. с. 2541—2551. doi:10.1056/NEJMra1905136. ISSN 0028-4793. Процитовано 2 березня 2023.
↑ Varady, Krista A.; Cienfuegos, Sofia; Ezpeleta, Mark; Gabel, Kelsey (2022-05). Clinical application of intermittent fasting for weight loss: progress and future directions. Nature Reviews Endocrinology (англ.). Т. 18, № 5. с. 309—321. doi:10.1038/s41574-022-00638-x. ISSN 1759-5037. Процитовано 2 березня 2023.
↑ ^а ^б ^в Puglisi, Michael J.; Fernandez, Maria Luz (2022-01). The Health Benefits of Egg Protein. Nutrients (англ.). Т. 14, № 14. с. 2904. doi:10.3390/nu14142904. ISSN 2072-6643. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ ^а ^б ^в Sanlier, Nevin; Üstün, Dilara (2021-10). Egg consumption and health effects: A narrative review. Journal of Food Science (англ.). Т. 86, № 10. с. 4250—4261. doi:10.1111/1750-3841.15892. ISSN 0022-1147. Процитовано 8 серпня 2022.
↑ 12 Foods That Are Very High in Omega-3. Healthline (англ.). 18 квітня 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
↑ Alexander, Dominik D.; Miller, Paula E.; Vargas, Ashley J.; Weed, Douglas L.; Cohen, Sarah S. (2016-11). Meta-analysis of Egg Consumption and Risk of Coronary Heart Disease and Stroke. Journal of the American College of Nutrition. Т. 35, № 8. с. 704—716. doi:10.1080/07315724.2016.1152928. ISSN 1541-1087. PMID 27710205. Процитовано 8 серпня 2022.
↑ Richard, Caroline; Cristall, Lisa; Fleming, Emily; Lewis, Erin D.; Ricupero, Maria; Jacobs, René L.; Field, Catherine J. (1 серпня 2017). Impact of Egg Consumption on Cardiovascular Risk Factors in Individuals with Type 2 Diabetes and at Risk for Developing Diabetes: A Systematic Review of Randomized Nutritional Intervention Studies. Canadian Journal of Diabetes (англ.). Т. 41, № 4. с. 453—463. doi:10.1016/j.jcjd.2016.12.002. ISSN 1499-2671. Процитовано 8 серпня 2022.
↑ Dietary Egg Sphingomyelin Prevents Aortic Root Plaque Accumulation in Apolipoprotein-E Knockout Mice (eng) . Nutrients. 2019 Травень 11(5). {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Küllenberg, Daniela; Taylor, Lenka A.; Schneider, Michael; Massing, Ulrich (5 січня 2012). Health effects of dietary phospholipids. Lipids in Health and Disease. Т. 11, № 1. с. 3. doi:10.1186/1476-511X-11-3. ISSN 1476-511X. PMC 3316137. PMID 22221489. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ (03.09.2017). Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії.
↑ ^а ^б Schoenfeld, Brad Jon; Aragon, Alan Albert (2018). How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution. Journal of the International Society of Sports Nutrition. Т. 15. с. 10. doi:10.1186/s12970-018-0215-1. ISSN 1550-2783. PMC 5828430. PMID 29497353. Процитовано 7 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Schoenfeld, Brad Jon; Aragon, Alan Albert (2018). How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution. Journal of the International Society of Sports Nutrition. Т. 15. с. 10. doi:10.1186/s12970-018-0215-1. ISSN 1550-2783. PMC 5828430. PMID 29497353. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Chen, Guo-Chong; Zhang, Ru; Martínez-González, Miguel A.; Zhang, Zeng-Li; Bonaccio, Marialaura; Dam, Rob M. van; Qin, Li-Qiang (15 листопада 2017). Nut consumption in relation to all-cause and cause-specific mortality: a meta-analysis 18 prospective studies. Food & Function (англ.). Т. 8, № 11. с. 3893—3905. doi:10.1039/C7FO00915A. ISSN 2042-650X. Процитовано 1 грудня 2022.
↑ Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. Т. 12, № 1. с. 107—107. doi:10.1177/014860718801200122. ISSN 0148-6071. Процитовано 23 червня 2022.
↑ ^а ^б ^в Barber, Thomas M.; Kabisch, Stefan; Pfeiffer, Andreas F. H.; Weickert, Martin O. (21 жовтня 2020). The Health Benefits of Dietary Fibre. Nutrients. Т. 12, № 10. с. 3209. doi:10.3390/nu12103209. ISSN 2072-6643. PMC 7589116. PMID 33096647. Процитовано 20 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Sprague, Matthew; Chau, Tsz Chong; Givens, David I. (2022-01). Iodine Content of Wild and Farmed Seafood and Its Estimated Contribution to UK Dietary Iodine Intake. Nutrients (англ.). Т. 14, № 1. с. 195. doi:10.3390/nu14010195. ISSN 2072-6643. PMC 8747335. PMID 35011067. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Nerhus, Ive; Markhus, Maria Wik; Nilsen, Bente M.; Øyen, Jannike; Maage, Amund; Ødegård, Elisabeth Rasmussen; Midtbø, Lisa Kolden; Frantzen, Sylvia; Kögel, Tanja (24 травня 2018). Iodine content of six fish species, Norwegian dairy products and hen’s egg. Food & Nutrition Research (англ.). doi:10.29219/fnr.v62.1291. ISSN 1654-661X. PMC 5971469. PMID 29853825. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
↑ Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки. Важлива інформація щодо йодопрофілактики. https://sstc.ua.
↑ ^а ^б Office of Dietary Supplements - Magnesium. ods.od.nih.gov (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
↑ ^а ^б Nutrient Data Laboratory (U.S.) (2010). USDA database for the oxygen radical absorbance capacity (ORAC) of selected foods (English) . с. USDA. Процитовано 29 листопада 2022.
↑ ^а ^б Physical activity (eng) . World Health Organization (WHO). 26 листопада 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Health benefits of physical activity: the evidence (eng) . Canadian Medical Association Journal. 14.03.2006. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ ^а ^б John P. Thyfault and Audrey Bergouignan (2020 Серпень 68(8)). Exercise and metabolic health: beyond skeletal muscle (eng) . Diabetologia.
↑ ^а ^б Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English) . Т. 25, № 6. с. 295—301. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. Процитовано 6 березня 2023.
↑ Ruegsegger, Gregory N.; Booth, Frank W. (1 липня 2018). Health Benefits of Exercise. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine (англ.). Т. 8, № 7. с. a029694. doi:10.1101/cshperspect.a029694. ISSN 2157-1422. PMID 28507196. Процитовано 3 серпня 2022.
↑ The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review. Center for Neural Science, New York University, New York, NY, USA. 2017 2(2). {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Woodcock, J.; Franco, O. H.; Orsini, N.; Roberts, I. (1 лютого 2011). Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies. International Journal of Epidemiology (англ.). Т. 40, № 1. с. 121—138. doi:10.1093/ije/dyq104. ISSN 0300-5771. Процитовано 23 червня 2022.
↑ ^а ^б ^в Rivera, Alyssa M.; Huberman, Andrew D. (6 квітня 2020). Neuroscience: A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain. Current biology: CB. Т. 30, № 7. с. R316—R318. doi:10.1016/j.cub.2020.02.090. ISSN 1879-0445. PMC 8407369. PMID 32259506. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Bahls, Martin; Groß, Stefan; Baumeister, Sebastian E.; Völzke, Henry; Gläser, Sven; Ewert, Ralf; Markus, Marcello R. P.; Medenwald, Daniel; Kluttig, Alexander (2018-12). Association of domain-specific physical activity and cardiorespiratory fitness with all-cause and cause-specific mortality in two population-based cohort studies. Scientific Reports (англ.). Т. 8, № 1. с. 16066. doi:10.1038/s41598-018-34468-7. ISSN 2045-2322. Процитовано 23 червня 2022.
↑ Coenen, Pieter; Huysmans, Maaike A; Holtermann, Andreas; Krause, Niklas; van Mechelen, Willem; Straker, Leon M; van der Beek, Allard J (2018-10). Do highly physically active workers die early? A systematic review with meta-analysis of data from 193 696 participants. British Journal of Sports Medicine (англ.). Т. 52, № 20. с. 1320—1326. doi:10.1136/bjsports-2017-098540. ISSN 0306-3674. Процитовано 23 червня 2022.
↑ Gram, Bibi; Holtermann, Andreas; Søgaard, Karen; Sjøgaard, Gisela (2012-09). Effect of individualized worksite exercise training on aerobic capacity and muscle strength among construction workers – a randomized controlled intervention study. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health (англ.). Т. 38, № 5. с. 467—475. doi:10.5271/sjweh.3260. ISSN 0355-3140. Процитовано 23 червня 2022.
↑ Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English) . Т. 25, № 6. с. 295—301. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. Процитовано 6 березня 2023.
↑ Steiner, Jennifer L.; Murphy, E. Angela; McClellan, Jamie L.; Carmichael, Martin D.; Davis, J. Mark (2011-10). Exercise training increases mitochondrial biogenesis in the brain. Journal of Applied Physiology (англ.). Т. 111, № 4. с. 1066—1071. doi:10.1152/japplphysiol.00343.2011. ISSN 8750-7587. Процитовано 9 березня 2023.
↑ Sun, Lina; Liu, Tianbiao; Liu, Jingqi; Gao, Chong; Zhang, Xiaohui (7 вересня 2022). Physical exercise and mitochondrial function: New therapeutic interventions for psychiatric and neurodegenerative disorders. Frontiers in Neurology. Т. 13. с. 929781. doi:10.3389/fneur.2022.929781. ISSN 1664-2295. PMC 9491238. PMID 36158946. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Bravata, Dena M.; Smith-Spangler, Crystal; Sundaram, Vandana; Gienger, Allison L.; Lin, Nancy; Lewis, Robyn; Stave, Christopher D.; Olkin, Ingram; Sirard, John R. (21 листопада 2007). Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review. JAMA (англ.). Т. 298, № 19. с. 2296. doi:10.1001/jama.298.19.2296. ISSN 0098-7484. Процитовано 23 червня 2022.
↑ Scholtens, Rikie M.; van Munster, Barbara C.; van Kempen, Marijn F.; de Rooij, Sophia E. J. A. (1 липня 2016). Physiological melatonin levels in healthy older people: A systematic review. Journal of Psychosomatic Research (англ.). Т. 86. с. 20—27. doi:10.1016/j.jpsychores.2016.05.005. ISSN 0022-3999. Процитовано 5 серпня 2022.
↑ ^а ^б Matricciani, Lisa; Bin, Yu Sun; Lallukka, Tea; Kronholm, Erkki; Wake, Melissa; Paquet, Catherine; Dumuid, Dorothea; Olds, Tim (2018-08). Rethinking the sleep-health link. Sleep Health. Т. 4, № 4. с. 339—348. doi:10.1016/j.sleh.2018.05.004. ISSN 2352-7226. PMID 30031526. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б Mason, Ivy C.; Grimaldi, Daniela; Reid, Kathryn J.; Warlick, Chloe D.; Malkani, Roneil G.; Abbott, Sabra M.; Zee, Phyllis C. (22 березня 2022). Light exposure during sleep impairs cardiometabolic function. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 119, № 12. с. e2113290119. doi:10.1073/pnas.2113290119. ISSN 0027-8424. PMC 8944904. PMID 35286195. Процитовано 3 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
↑ Troynikov, Olga; Watson, Christopher G.; Nawaz, Nazia (2018-12). Sleep environments and sleep physiology: A review. Journal of Thermal Biology. Т. 78. с. 192—203. doi:10.1016/j.jtherbio.2018.09.012. ISSN 0306-4565. PMID 30509635. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б ^в West, Kathleen E.; Jablonski, Michael R.; Warfield, Benjamin; Cecil, Kate S.; James, Mary; Ayers, Melissa A.; Maida, James; Bowen, Charles; Sliney, David H. (2011-03). Blue light from light-emitting diodes elicits a dose-dependent suppression of melatonin in humans. Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md.: 1985). Т. 110, № 3. с. 619—626. doi:10.1152/japplphysiol.01413.2009. ISSN 1522-1601. PMID 21164152. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б ^в Wahl, Siegfried; Engelhardt, Moritz; Schaupp, Patrick; Lappe, Christian; Ivanov, Iliya V. (2019-12). The inner clock-Blue light sets the human rhythm. Journal of Biophotonics. Т. 12, № 12. с. e201900102. doi:10.1002/jbio.201900102. ISSN 1864-0648. PMC 7065627. PMID 31433569. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б Shechter, Ari; Kim, Elijah Wookhyun; St-Onge, Marie-Pierre; Westwood, Andrew J. (2018-01). Blocking nocturnal blue light for insomnia: A randomized controlled trial. Journal of Psychiatric Research. Т. 96. с. 196—202. doi:10.1016/j.jpsychires.2017.10.015. ISSN 1879-1379. PMC 5703049. PMID 29101797. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Akerstedt, T.; Fröberg, J. E. (1979-02). Sleep and stressor exposure in relation to circadian rhythms in catecholamine excretion. Biological Psychology. Т. 8, № 1. с. 69—80. doi:10.1016/0301-0511(79)90005-x. ISSN 0301-0511. PMID 465621. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Figueiro, Mariana G.; Pedler, David (1 вересня 2020). Red light: A novel, non-pharmacological intervention to promote alertness in shift workers. Journal of Safety Research (англ.). Т. 74. с. 169—177. doi:10.1016/j.jsr.2020.06.003. ISSN 0022-4375. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Leung, Tsz Wing; Li, Roger Wing-Hong; Kee, Chea-Su (2017). Blue-Light Filtering Spectacle Lenses: Optical and Clinical Performances. PloS One. Т. 12, № 1. с. e0169114. doi:10.1371/journal.pone.0169114. ISSN 1932-6203. PMC 5207664. PMID 28045969. Процитовано 4 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Jalilolghadr, Shabnam; Afaghi, Ahmad; O'Connor, Helen; Chow, Chin Moi (2011-06). Effect of low and high glycaemic index drink on sleep pattern in children. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. Т. 61, № 6. с. 533—536. ISSN 0030-9982. PMID 22204204. Процитовано 4 грудня 2022.
↑ Здоровий сон: 5 найефективніших порад. bioda.com.ua (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
↑ Stoyan Dimitrov (University of Tuebingen) Tanja Lange (Universität zu Lübeck) Klaus Nohroudi (University of Cologne) Jan Born (May 2007). Number and Function of Circulating Human Antigen Presenting Cells Regulated by Sleep. doi:10.1093/sleep/30.4.401.
↑ Strobl, J. S.; Thomas, M. J. (1994-03). Human growth hormone. Pharmacological Reviews. Т. 46, № 1. с. 1—34. ISSN 0031-6997. PMID 8190748. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б Drake, Christopher; Roehrs, Timothy; Shambroom, John; Roth, Thomas (15 листопада 2013). Caffeine Effects on Sleep Taken 0, 3, or 6 Hours before Going to Bed. Journal of Clinical Sleep Medicine (англ.). Т. 09, № 11. с. 1195—1200. doi:10.5664/jcsm.3170. ISSN 1550-9389. PMC 3805807. PMID 24235903. Процитовано 9 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
↑ Ekman, A. C.; Leppäluoto, J.; Huttunen, P.; Aranko, K.; Vakkuri, O. (1993-09). Ethanol inhibits melatonin secretion in healthy volunteers in a dose-dependent randomized double blind cross-over study. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. Т. 77, № 3. с. 780—783. doi:10.1210/jcem.77.3.8370699. ISSN 0021-972X. PMID 8370699. Процитовано 4 грудня 2022.
↑ Röjdmark, S.; Wikner, J.; Adner, N.; Andersson, D. E.; Wetterberg, L. (1993-08). Inhibition of melatonin secretion by ethanol in man. Metabolism: Clinical and Experimental. Т. 42, № 8. с. 1047—1051. doi:10.1016/0026-0495(93)90021-f. ISSN 0026-0495. PMID 8345809. Процитовано 4 грудня 2022.
↑ Wetterberg, L; Aperia, B; Gorelick, D A; Gwirtzman, H E; McGuire, M T; Serafetinides, E A; Yuwiler, A (1992-11). Age, alcoholism and depression are associated with low levels of urinary melatonin. Journal of Psychiatry and Neuroscience. Т. 17, № 5. с. 215—224. ISSN 1180-4882. PMC 1188459. PMID 1489763. Процитовано 4 грудня 2022.
↑ Ekman, A. C.; Vakkuri, O.; Ekman, M.; Leppäluoto, J.; Ruokonen, A.; Knip, M. (1996-07). Ethanol decreases nocturnal plasma levels of thyrotropin and growth hormone but not those of thyroid hormones or prolactin in man. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. Т. 81, № 7. с. 2627—2632. doi:10.1210/jcem.81.7.8675588. ISSN 0021-972X. PMID 8675588. Процитовано 4 грудня 2022.
↑ T A Bedrosian and R J Nelson (2017 Jan 7(1)). Timing of light exposure affects mood and brain circuits. Translational Psychiatry.
↑ Holick, Michael F. (2016-03). Biological Effects of Sunlight, Ultraviolet Radiation, Visible Light, Infrared Radiation and Vitamin D for Health. Anticancer Research. Т. 36, № 3. с. 1345—1356. ISSN 1791-7530. PMID 26977036. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Амосов. Кладбище пациентов, Бог, бессмертие, вербовка КГБ, гомосексуальность. В гостях у Гордона (англ.), процитовано 28 березня 2023
↑ CDC - How Much Sleep Do I Need? - Sleep and Sleep Disorders. www.cdc.gov (en-us) . 5 березня 2019. Процитовано 7 серпня 2022.
↑ Gamble, Karen L.; Berry, Ryan; Frank, Stuart J.; Young, Martin E. (27 травня 2014). Circadian clock control of endocrine factors. Nature Reviews Endocrinology (англ.). Т. 10, № 8. с. 466—475. doi:10.1038/nrendo.2014.78. ISSN 1759-5029. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ Gunata, M.; Parlakpinar, H.; Acet, H. A. (2020-03). Melatonin: A review of its potential functions and effects on neurological diseases. Revue Neurologique. Т. 176, № 3. с. 148—165. doi:10.1016/j.neurol.2019.07.025. ISSN 0035-3787. PMID 31718830. Процитовано 4 серпня 2022.
↑ ^а ^б de Souza, Russell J; Mente, Andrew; Maroleanu, Adriana; Cozma, Adrian I; Ha, Vanessa; Kishibe, Teruko; Uleryk, Elizabeth; Budylowski, Patrick; Schünemann, Holger (12 серпня 2015). Intake of saturated and trans unsaturated fatty acids and risk of all cause mortality, cardiovascular disease, and type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis of observational studies. The BMJ. Т. 351. с. h3978. doi:10.1136/bmj.h3978. ISSN 0959-8138. PMC 4532752. PMID 26268692. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ ^а ^б Iwata, Naomi G.; Pham, Matilda; Rizzo, Norma O.; Cheng, Andrew M.; Maloney, Ezekiel; Kim, Francis (2011). Trans fatty acids induce vascular inflammation and reduce vascular nitric oxide production in endothelial cells. PloS One. Т. 6, № 12. с. e29600. doi:10.1371/journal.pone.0029600. ISSN 1932-6203. PMC 3247279. PMID 22216328. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ ^а ^б Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 січня 2022). Trans Fat. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ ^а ^б Stanhope, Kimber L. (2016). Sugar consumption, metabolic disease and obesity: The state of the controversy. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. Т. 53, № 1. с. 52—67. doi:10.3109/10408363.2015.1084990. ISSN 1549-781X. PMC 4822166. PMID 26376619. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ ^а ^б Basaranoglu, Metin; Basaranoglu, Gokcen; Sabuncu, Tevfik; Sentürk, Hakan (28 лютого 2013). Fructose as a key player in the development of fatty liver disease. World Journal of Gastroenterology. Т. 19, № 8. с. 1166—1172. doi:10.3748/wjg.v19.i8.1166. ISSN 2219-2840. PMC 3587472. PMID 23482247. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ ^а ^б Debras, Charlotte; Chazelas, Eloi; Srour, Bernard; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Julia, Chantal; Zelek, Laurent; Agaësse, Cédric; Druesne-Pecollo, Nathalie; Galan, Pilar (11 листопада 2020). Total and added sugar intakes, sugar types, and cancer risk: results from the prospective NutriNet-Santé cohort. The American Journal of Clinical Nutrition. Т. 112, № 5. с. 1267—1279. doi:10.1093/ajcn/nqaa246. ISSN 1938-3207. PMID 32936868. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Li, Ping; Li, Ming; Wu, Tao; Song, Ying; Li, Yan; Huang, Xiaochang; Lu, Hui; Xu, Zhenjiang Zech (13 вересня 2022). Systematic evaluation of antimicrobial food preservatives on glucose metabolism and gut microbiota in healthy mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 42. doi:10.1038/s41538-022-00158-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Hrncirova, Lucia; Machova, Vladimira; Trckova, Eva; Krejsek, Jan; Hrncir, Tomas (23 вересня 2019). Food Preservatives Induce Proteobacteria Dysbiosis in Human-Microbiota Associated Nod2-Deficient Mice. Microorganisms. Т. 7, № 10. с. 383. doi:10.3390/microorganisms7100383. ISSN 2076-2607. PMC 6843281. PMID 31548508. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Irwin, Sally V.; Deardorff, Luz Maria; Deng, Youping; Fisher, Peter; Gould, Michelle; June, Junnie; Kent, Rachael S.; Qin, Yujia; Yadao, Fracesca (7 квітня 2022). Sulfite preservatives effects on the mouth microbiome: Changes in viability, diversity and composition of microbiota. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 4. с. e0265249. doi:10.1371/journal.pone.0265249. ISSN 1932-6203. PMC 8989357. PMID 35390016. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Chassaing, Benoit; Koren, Omry; Goodrich, Julia K.; Poole, Angela C.; Srinivasan, Shanthi; Ley, Ruth E.; Gewirtz, Andrew T. (2015-03). Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature (англ.). Т. 519, № 7541. с. 92—96. doi:10.1038/nature14232. ISSN 1476-4687. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Kobylewski, Sarah; Jacobson, Michael F. (2012-07). Toxicology of food dyes. International Journal of Occupational and Environmental Health. Т. 18, № 3. с. 220—246. doi:10.1179/1077352512Z.00000000034. ISSN 1077-3525. PMID 23026007. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Settipane, G. A.; Chafee, F. H.; Postman, I. M.; Levine, M. I.; Saker, J. H.; Barrick, R. H.; Nicholas, S. S.; Schwartz, H. J.; Honsinger, R. W. (1976-06). Significance of tartrazine sensitivity in chronic urticaria of unknown etiology. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 57, № 6. с. 541—546. doi:10.1016/0091-6749(76)90004-x. ISSN 0091-6749. PMID 777074. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Jennings, A. S.; Schwartz, S. L.; Balter, N. J.; Gardner, D.; Witorsch, R. J. (1990-05). Effects of oral erythrosine (2',4',5',7'-tetraiodofluorescein) on the pituitary-thyroid axis in rats. Toxicology and Applied Pharmacology. Т. 103, № 3. с. 549—556. doi:10.1016/0041-008x(90)90327-q. ISSN 0041-008X. PMID 2160137. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Arnold, L. Eugene; Lofthouse, Nicholas; Hurt, Elizabeth (2012-7). Artificial Food Colors and Attention-Deficit/Hyperactivity Symptoms: Conclusions to Dye for. Neurotherapeutics. Т. 9, № 3. с. 599—609. doi:10.1007/s13311-012-0133-x. ISSN 1933-7213. PMC 3441937. PMID 22864801. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Suez, Jotham; Korem, Tal; Zeevi, David; Zilberman-Schapira, Gili; Thaiss, Christoph A.; Maza, Ori; Israeli, David; Zmora, Niv; Gilad, Shlomit (2014-10). Artificial sweeteners induce glucose intolerance by altering the gut microbiota. Nature (англ.). Т. 514, № 7521. с. 181—186. doi:10.1038/nature13793. ISSN 1476-4687. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Suez, Jotham; Cohen, Yotam; Valdés-Mas, Rafael; Mor, Uria; Dori-Bachash, Mally; Federici, Sara; Zmora, Niv; Leshem, Avner; Heinemann, Melina (1 вересня 2022). Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance. Cell (English) . Т. 185, № 18. с. 3307—3328.e19. doi:10.1016/j.cell.2022.07.016. ISSN 0092-8674. PMID 35987213. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ ^а ^б Ruiz-Ojeda, Francisco Javier; Plaza-Díaz, Julio; Sáez-Lara, Maria Jose; Gil, Angel (2019-1). Effects of Sweeteners on the Gut Microbiota: A Review of Experimental Studies and Clinical Trials. Advances in Nutrition. Т. 10, № Suppl 1. с. S31—S48. doi:10.1093/advances/nmy037. ISSN 2161-8313. PMC 6363527. PMID 30721958. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Sahin, Seyda; Ulusoy, Halil Ibrahim; Alemdar, Suleyman; Erdogan, Selim; Agaoglu, Sema (2020-09). The Presence of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) in Grilled Beef, Chicken and Fish by Considering Dietary Exposure and Risk Assessment. Food Science of Animal Resources. Т. 40, № 5. с. 675—688. doi:10.5851/kosfa.2020.e43. ISSN 2636-0780. PMC 7492177. PMID 32968721. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Hamidi, Elliyana Nadia; Hajeb, Parvaneh; Selamat, Jinap; Abdull Razis, Ahmad Faizal (2016). Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) and their Bioaccessibility in Meat: a Tool for Assessing Human Cancer Risk. Asian Pacific journal of cancer prevention: APJCP. Т. 17, № 1. с. 15—23. doi:10.7314/apjcp.2016.17.1.15. ISSN 2476-762X. PMID 26838201. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Domingo, José L.; Nadal, Martí (2016-02). Carcinogenicity of consumption of red and processed meat: What about environmental contaminants?. Environmental Research. Т. 145. с. 109—115. doi:10.1016/j.envres.2015.11.031. ISSN 1096-0953. PMID 26656511. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ White, Alexandra J.; Bradshaw, Patrick T.; Herring, Amy H.; Teitelbaum, Susan L.; Beyea, Jan; Stellman, Steven D.; Steck, Susan E.; Mordukhovich, Irina; Eng, Sybil M. (2016-04). Exposure to multiple sources of polycyclic aromatic hydrocarbons and breast cancer incidence. Environment International. Т. 89—90. с. 185—192. doi:10.1016/j.envint.2016.02.009. ISSN 1873-6750. PMC 4818720. PMID 26878284. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Layton, D. W.; Bogen, K. T.; Knize, M. G.; Hatch, F. T.; Johnson, V. M.; Felton, J. S. (1995-01). Cancer risk of heterocyclic amines in cooked foods: an analysis and implications for research. Carcinogenesis. Т. 16, № 1. с. 39—52. doi:10.1093/carcin/16.1.39. ISSN 0143-3334. PMID 7834804. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Nadeem, Hafiz Rehan; Akhtar, Saeed; Ismail, Tariq; Sestili, Piero; Lorenzo, Jose Manuel; Ranjha, Muhammad Modassar Ali Nawaz; Jooste, Leonie; Hano, Christophe; Aadil, Rana Muhammad (2021-07). Heterocyclic Aromatic Amines in Meat: Formation, Isolation, Risk Assessment, and Inhibitory Effect of Plant Extracts. Foods (англ.). Т. 10, № 7. с. 1466. doi:10.3390/foods10071466. ISSN 2304-8158. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Dioxins and their effects on human health. www.who.int (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 лютого 2022). Dioxin Analysis Results/Exposure Estimates. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Cancer: Carcinogenicity of the consumption of red meat and processed meat. www.who.int (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ Crowe, William; Pan, Xiaobei; Mackle, James; Harris, Adam; Hardiman, Gary; Elliott, Christopher T.; Green, Brian D. (28 грудня 2022). Dietary inclusion of nitrite-containing frankfurter exacerbates colorectal cancer pathology and alters metabolism in APCmin mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 60. doi:10.1038/s41538-022-00174-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 30 грудня 2022.
↑ Велика країна: 39% людей в світі мають зайву вагу, в Україні - 58%. www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
↑ Ku, Po-Wen; Steptoe, Andrew; Liao, Yung; Hsueh, Ming-Chun; Chen, Li-Jung (2018-12). A cut-off of daily sedentary time and all-cause mortality in adults: a meta-regression analysis involving more than 1 million participants. BMC Medicine (англ.). Т. 16, № 1. с. 74. doi:10.1186/s12916-018-1062-2. ISSN 1741-7015. Процитовано 23 червня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ Міністерство Охорони Здоров'я України (23 серпня 2018). Чому не варто "заїдати" стрес.
↑ López-Otín, Carlos; Blasco, Maria A.; Partridge, Linda; Serrano, Manuel; Kroemer, Guido (6 червня 2013). The Hallmarks of Aging. Cell. 153 (6): 1194—1217. doi:10.1016/j.cell.2013.05.039. ISSN 0092-8674. PMC 3836174. PMID 23746838.
↑ Cohen, Alan A.; Ferrucci, Luigi; Fülöp, Tamàs; Gravel, Dominique; Hao, Nan; Kriete, Andres; Levine, Morgan E.; Lipsitz, Lewis A.; Olde Rikkert, Marcel G. M. (2022-07). A complex systems approach to aging biology. Nature Aging (англ.). Т. 2, № 7. с. 580—591. doi:10.1038/s43587-022-00252-6. ISSN 2662-8465. Процитовано 2 серпня 2022.
↑ López-Otín, Carlos; Blasco, Maria A.; Partridge, Linda; Serrano, Manuel; Kroemer, Guido (6 червня 2013). The Hallmarks of Aging. Cell. 153 (6): 1194—1217. doi:10.1016/j.cell.2013.05.039. ISSN 0092-8674. PMC 3836174. PMID 23746838.
↑ López-Otín, Carlos; Blasco, Maria A.; Partridge, Linda; Serrano, Manuel; Kroemer, Guido (19 January 2023). Hallmarks of aging: An expanding universe. Cell (English) . 186 (2): 243—278. doi:10.1016/j.cell.2022.11.001. ISSN 0092-8674. PMID 36599349. Архів оригіналу за 17 February 2023.
↑ Garth, Eleanor (7 серпня 2020). Evidence for tenth hallmark of aging increases with new paper. Longevity.Technology - Latest News, Opinions, Analysis and Research (брит.). Процитовано 29 березня 2023.

[1] Конституція Всесвітньої організацї охорони здоров'я (World Health Organization (WHO) Constitution). https://www.who.int/ (англійською) . 1948. Процитовано 24 грудня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[2] Engel, G. L. (8 квітня 1977). The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science (New York, N.Y.). Т. 196, № 4286. с. 129—136. doi:10.1126/science.847460. ISSN 0036-8075. PMID 847460. Процитовано 28 березня 2023.

[3] Borrell-Carrio, F. (1 листопада 2004). The Biopsychosocial Model 25 Years Later: Principles, Practice, and Scientific Inquiry. The Annals of Family Medicine (англ.). Т. 2, № 6. с. 576—582. doi:10.1370/afm.245. ISSN 1544-1709. PMC 1466742. PMID 15576544. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

[4] World Health Organization (2001). International classification of functioning, disability and health : ICF (enf) . Geneva. с. 20. ISBN 92-4-154542-9. OCLC 48250012.

[:5-5] а ^б ^в Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (: 2 August 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratifcation (PDF). Journal of Happiness Studies.

[:6-6] а ^б Ventriglio, Antonio; Sancassiani, Federica; Contu, Maria Paola; Latorre, Mariateresa; Di Slavatore, Melanie; Fornaro, Michele; Bhugra, Dinesh (2020). Mediterranean Diet and its Benefits on Health and Mental Health: A Literature Review. Clinical practice and epidemiology in mental health: CP & EMH. Т. 16, № Suppl-1. с. 156—164. doi:10.2174/1745017902016010156. ISSN 1745-0179. PMC 7536728. PMID 33029192. Процитовано 5 серпня 2022.

[:7-7] а ^б ^в Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[8] Manferdelli, Giorgio; La Torre, Antonio; Codella, Roberto (2019-05). Outdoor physical activity bears multiple benefits to health and society. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness. Т. 59, № 5. с. 868—879. doi:10.23736/S0022-4707.18.08771-6. ISSN 1827-1928. PMID 30650943. Процитовано 5 серпня 2022.

[:24-9] а ^б Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad (Червень 2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.1093/ije/dyw319. International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056. Процитовано 1 грудня 2022.

[:33-10] а ^б Fan, Huiya; Han, Xiaotong; Shang, Xianwen; Zhu, Zhuoting; He, Mingguang; Xu, Guihua; Chen, Zilin; Deng, Ruidong (27 березня 2023). Fruit and vegetable intake and the risk of cataract: insights from the UK Biobank study. Eye (англ.). с. 1—9. doi:10.1038/s41433-023-02498-9. ISSN 1476-5454. Процитовано 1 квітня 2023.

[:34-11] а ^б Carter, Patrice; Gray, Laura J.; Troughton, Jacqui; Khunti, Kamlesh; Davies, Melanie J. (19 серпня 2010). Fruit and vegetable intake and incidence of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis. BMJ (англ.). Т. 341. с. c4229. doi:10.1136/bmj.c4229. ISSN 0959-8138. PMC 2924474. PMID 20724400. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

[:35-12] а ^б Boeing, Heiner; Bechthold, Angela; Bub, Achim; Ellinger, Sabine; Haller, Dirk; Kroke, Anja; Leschik-Bonnet, Eva; Müller, Manfred J.; Oberritter, Helmut (1 вересня 2012). Critical review: vegetables and fruit in the prevention of chronic diseases. European Journal of Nutrition (англ.). Т. 51, № 6. с. 637—663. doi:10.1007/s00394-012-0380-y. ISSN 1436-6215. PMC 3419346. PMID 22684631. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

[:22-13] а ^б ^в ^г Fitzgerald, Kara N.; Hodges, Romilly; Hanes, Douglas; Stack, Emily; Cheishvili, David; Szyf, Moshe; Henkel, Janine; Twedt, Melissa W.; Giannopoulou, Despina (12 квітня 2021). Potential reversal of epigenetic age using a diet and lifestyle intervention: a pilot randomized clinical trial. Aging (англ.). Т. 13, № 7. с. 9419—9432. doi:10.18632/aging.202913. ISSN 1945-4589. PMID 33844651. Процитовано 30 жовтня 2022.

[:17-14] а ^б ^в Міністерство Охорони Здоров'я України (27 серпня 2018). Скільки води треба пити дорослим і дітям. moz.gov.ua.

[:4-15] а ^б ^в ^г DeAnn Liska, Eunice Mah, [...], and Lawrence L. Spriet (2019 Jan). Narrative Review of Hydration and Selected Health Outcomes in the General Population. Nutrients.

[:18-16] а ^б ^в EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for water. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1459. Процитовано 4 серпня 2022.

[:19-17] а ^б ^в DIETARY REFERENCE INTAKES FOR Water, Potassium, Sodium, Chloride, and Sulfate. The National Academies Press. 2005. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[18] Kuanrong Li, Anika Hüsing, Rudolf Kaaks. Lifestyle risk factors and residual life expectancy at age 40: a German cohort study // BMC Medicine. — 2014-04-07. — Т. 12, вип. 1. — ISSN 1741-7015. — DOI:10.1186/1741-7015-12-59.

[19] Correction to: Impact of Healthy Lifestyle Factors on Life Expectancies in the US Population. 14 січня 2018. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 20 травня 2028.

[20] EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for fats, including saturated fatty acids, polyunsaturated fatty acids, monounsaturated fatty acids, trans fatty acids, and cholesterol. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1461. Процитовано 4 серпня 2022.

[:0-21] а ^б Scientific Opinion on Dietary Reference Values for carbohydrates and dietary fibre. EFSA Journal (італ.). Т. 8, № 3. 2010-03. doi:10.2903/j.efsa.2010.1462. ISSN 1831-4732. Процитовано 4 серпня 2022.

[22] Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg; Missbach, Benjamin; Stelmach-Mardas, Marta; Boeing, Heiner (2017). An Umbrella Review of Nuts Intake and Risk of Cardiovascular Disease. Current Pharmaceutical Design. Т. 23, № 7. с. 1016—1027. doi:10.2174/1381612822666161010121356. ISSN 1873-4286. PMID 27748190. Процитовано 1 квітня 2023.

[:25-23] Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin (25 Травня 2016). Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. academic.oup.com (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172.

[:26-24] а ^б ^в Liu, Lihua; Wang, Shan; Liu, Jianchao (2015-01). Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Molecular Nutrition & Food Research (англ.). Т. 59, № 1. с. 139—146. doi:10.1002/mnfr.201400449. Процитовано 1 грудня 2022.

[25] ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing (Червень 2017). Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148 (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6. Процитовано 1 грудня 2022.

[:36-26] а ^б Zhang, Y.; Zhuang, P.; He, W.; Chen, J. N.; Wang, W. Q.; Freedman, N. D.; Abnet, C. C.; Wang, J. B.; Jiao, J. J. (2018-10). Association of fish and long-chain omega-3 fatty acids intakes with total and cause-specific mortality: prospective analysis of 421 309 individuals. Journal of Internal Medicine (англ.). Т. 284, № 4. с. 399—417. doi:10.1111/joim.12786. Процитовано 1 квітня 2023.

[27] Petsini, Filio; Fragopoulou, Elizabeth; Antonopoulou, Smaragdi (20 липня 2019). Fish consumption and cardiovascular disease related biomarkers: A review of clinical trials. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. Т. 59, № 13. с. 2061—2071. doi:10.1080/10408398.2018.1437388. ISSN 1040-8398. PMID 29420061. Процитовано 1 квітня 2023.

[28] Hustad, K. S.; Rundblad, A.; Ottestad, I.; Christensen, J. J.; Holven, K. B.; Ulven, S. M. (2021-05). Comprehensive lipid and metabolite profiling in healthy adults with low and high consumption of fatty fish: a cross-sectional study. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 125, № 9. с. 1034—1042. doi:10.1017/S0007114520002305. ISSN 0007-1145. Процитовано 1 квітня 2023.

[29] Song, Mingyang; Fung, Teresa T.; Hu, Frank B.; Willett, Walter C.; Longo, Valter D.; Chan, Andrew T.; Giovannucci, Edward L. (1 жовтня 2016). Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. JAMA Internal Medicine. Т. 176, № 10. с. 1453—1463. doi:10.1001/jamainternmed.2016.4182. ISSN 2168-6106. Процитовано 2 грудня 2022.

[:27-30] а ^б Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg (1 жовтня 2014). Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Lipids in Health and Disease. Т. 13, № 1. с. 154. doi:10.1186/1476-511X-13-154. ISSN 1476-511X. PMC 4198773. PMID 25274026. Процитовано 1 грудня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[31] Guasch-Ferré, Marta; Hu, Frank B.; Martínez-González, Miguel A.; Fitó, Montserrat; Bulló, Mònica; Estruch, Ramon; Ros, Emilio; Corella, Dolores; Recondo, Javier (13 травня 2014). Olive oil intake and risk of cardiovascular disease and mortality in the PREDIMED Study. BMC Medicine. Т. 12, № 1. с. 78. doi:10.1186/1741-7015-12-78. ISSN 1741-7015. PMC 4030221. PMID 24886626. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[32] Psaltopoulou, Theodora; Kosti, Rena I.; Haidopoulos, Dimitrios; Dimopoulos, Meletios; Panagiotakos, Demosthenes B. (30 липня 2011). Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13800 patients and 23340 controls in 19 observational studies. Lipids in Health and Disease. Т. 10, № 1. с. 127. doi:10.1186/1476-511X-10-127. ISSN 1476-511X. PMC 3199852. PMID 21801436. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[33] Xu, Zhenjiang; Knight, Rob (2015-01). Dietary effects on human gut microbiome diversity. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 113, № S1. с. S1—S5. doi:10.1017/S0007114514004127. ISSN 0007-1145. Процитовано 17 листопада 2022.

[34] Lozupone, Catherine A.; Stombaugh, Jesse I.; Gordon, Jeffrey I.; Jansson, Janet K.; Knight, Rob (13 вересня 2012). Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota. Nature. Т. 489, № 7415. с. 220—230. doi:10.1038/nature11550. ISSN 0028-0836. PMC 3577372. PMID 22972295. Процитовано 17 листопада 2022.

[35] Heiman, Mark L.; Greenway, Frank L. (5 березня 2016). A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity. Molecular Metabolism. Т. 5, № 5. с. 317—320. doi:10.1016/j.molmet.2016.02.005. ISSN 2212-8778. PMC 4837298. PMID 27110483. Процитовано 17 листопада 2022.

[:04-36] Cabo, Rafael; Mattson, Mark P. (26 грудня 2019). Longo, Dan L. (ред.). Effects of Intermittent Fasting on Health, Aging, and Disease. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 381, № 26. с. 2541—2551. doi:10.1056/NEJMra1905136. ISSN 0028-4793. Процитовано 2 березня 2023.

[37] Varady, Krista A.; Cienfuegos, Sofia; Ezpeleta, Mark; Gabel, Kelsey (2022-05). Clinical application of intermittent fasting for weight loss: progress and future directions. Nature Reviews Endocrinology (англ.). Т. 18, № 5. с. 309—321. doi:10.1038/s41574-022-00638-x. ISSN 1759-5037. Процитовано 2 березня 2023.

[:143-38] а ^б ^в Puglisi, Michael J.; Fernandez, Maria Luz (2022-01). The Health Benefits of Egg Protein. Nutrients (англ.). Т. 14, № 14. с. 2904. doi:10.3390/nu14142904. ISSN 2072-6643. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:153-39] а ^б ^в Sanlier, Nevin; Üstün, Dilara (2021-10). Egg consumption and health effects: A narrative review. Journal of Food Science (англ.). Т. 86, № 10. с. 4250—4261. doi:10.1111/1750-3841.15892. ISSN 0022-1147. Процитовано 8 серпня 2022.

[40] 12 Foods That Are Very High in Omega-3. Healthline (англ.). 18 квітня 2022. Процитовано 17 листопада 2022.

[41] Alexander, Dominik D.; Miller, Paula E.; Vargas, Ashley J.; Weed, Douglas L.; Cohen, Sarah S. (2016-11). Meta-analysis of Egg Consumption and Risk of Coronary Heart Disease and Stroke. Journal of the American College of Nutrition. Т. 35, № 8. с. 704—716. doi:10.1080/07315724.2016.1152928. ISSN 1541-1087. PMID 27710205. Процитовано 8 серпня 2022.

[42] Richard, Caroline; Cristall, Lisa; Fleming, Emily; Lewis, Erin D.; Ricupero, Maria; Jacobs, René L.; Field, Catherine J. (1 серпня 2017). Impact of Egg Consumption on Cardiovascular Risk Factors in Individuals with Type 2 Diabetes and at Risk for Developing Diabetes: A Systematic Review of Randomized Nutritional Intervention Studies. Canadian Journal of Diabetes (англ.). Т. 41, № 4. с. 453—463. doi:10.1016/j.jcjd.2016.12.002. ISSN 1499-2671. Процитовано 8 серпня 2022.

[43] Dietary Egg Sphingomyelin Prevents Aortic Root Plaque Accumulation in Apolipoprotein-E Knockout Mice (eng) . Nutrients. 2019 Травень 11(5). {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[44] Küllenberg, Daniela; Taylor, Lenka A.; Schneider, Michael; Massing, Ulrich (5 січня 2012). Health effects of dietary phospholipids. Lipids in Health and Disease. Т. 11, № 1. с. 3. doi:10.1186/1476-511X-11-3. ISSN 1476-511X. PMC 3316137. PMID 22221489. Процитовано 8 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:43-45] МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ (03.09.2017). Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії.

[:203-46] а ^б Schoenfeld, Brad Jon; Aragon, Alan Albert (2018). How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution. Journal of the International Society of Sports Nutrition. Т. 15. с. 10. doi:10.1186/s12970-018-0215-1. ISSN 1550-2783. PMC 5828430. PMID 29497353. Процитовано 7 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[47] Schoenfeld, Brad Jon; Aragon, Alan Albert (2018). How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution. Journal of the International Society of Sports Nutrition. Т. 15. с. 10. doi:10.1186/s12970-018-0215-1. ISSN 1550-2783. PMC 5828430. PMID 29497353. Процитовано 17 листопада 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[48] Chen, Guo-Chong; Zhang, Ru; Martínez-González, Miguel A.; Zhang, Zeng-Li; Bonaccio, Marialaura; Dam, Rob M. van; Qin, Li-Qiang (15 листопада 2017). Nut consumption in relation to all-cause and cause-specific mortality: a meta-analysis 18 prospective studies. Food & Function (англ.). Т. 8, № 11. с. 3893—3905. doi:10.1039/C7FO00915A. ISSN 2042-650X. Процитовано 1 грудня 2022.

[49] Bell, Stacey J. (1988-01). Book Reviews: UNDERSTANDING NORMAL AND CLINICAL NUTRITION, 2nd Ed. E. N. Whitney, and C. B. Cataldo, with S. R. Rolfes. West Publishing Co.— College & School Division, St. Paul, MN, 1987, 304 pages, $32.76; (Study Guide: $10.72 for nonfaculty; no charge for faculty). Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. Т. 12, № 1. с. 107—107. doi:10.1177/014860718801200122. ISSN 0148-6071. Процитовано 23 червня 2022.

[:02-50] а ^б ^в Barber, Thomas M.; Kabisch, Stefan; Pfeiffer, Andreas F. H.; Weickert, Martin O. (21 жовтня 2020). The Health Benefits of Dietary Fibre. Nutrients. Т. 12, № 10. с. 3209. doi:10.3390/nu12103209. ISSN 2072-6643. PMC 7589116. PMID 33096647. Процитовано 20 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:23-51] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.

[52] Sprague, Matthew; Chau, Tsz Chong; Givens, David I. (2022-01). Iodine Content of Wild and Farmed Seafood and Its Estimated Contribution to UK Dietary Iodine Intake. Nutrients (англ.). Т. 14, № 1. с. 195. doi:10.3390/nu14010195. ISSN 2072-6643. PMC 8747335. PMID 35011067. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[53] Nerhus, Ive; Markhus, Maria Wik; Nilsen, Bente M.; Øyen, Jannike; Maage, Amund; Ødegård, Elisabeth Rasmussen; Midtbø, Lisa Kolden; Frantzen, Sylvia; Kögel, Tanja (24 травня 2018). Iodine content of six fish species, Norwegian dairy products and hen’s egg. Food & Nutrition Research (англ.). doi:10.29219/fnr.v62.1291. ISSN 1654-661X. PMC 5971469. PMID 29853825. Процитовано 28 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

[54] Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки. Важлива інформація щодо йодопрофілактики. https://sstc.ua.

[:15-55] а ^б Office of Dietary Supplements - Magnesium. ods.od.nih.gov (англ.). Процитовано 28 березня 2023.

[:03-56] а ^б Nutrient Data Laboratory (U.S.) (2010). USDA database for the oxygen radical absorbance capacity (ORAC) of selected foods (English) . с. USDA. Процитовано 29 листопада 2022.

[:8-57] а ^б Physical activity (eng) . World Health Organization (WHO). 26 листопада 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[58] Health benefits of physical activity: the evidence (eng) . Canadian Medical Association Journal. 14.03.2006. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[:13-59] а ^б John P. Thyfault and Audrey Bergouignan (2020 Серпень 68(8)). Exercise and metabolic health: beyond skeletal muscle (eng) . Diabetologia.

[:14-60] а ^б Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English) . Т. 25, № 6. с. 295—301. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. Процитовано 6 березня 2023.

[61] Ruegsegger, Gregory N.; Booth, Frank W. (1 липня 2018). Health Benefits of Exercise. Cold Spring Harbor Perspectives in Medicine (англ.). Т. 8, № 7. с. a029694. doi:10.1101/cshperspect.a029694. ISSN 2157-1422. PMID 28507196. Процитовано 3 серпня 2022.

[62] The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review. Center for Neural Science, New York University, New York, NY, USA. 2017 2(2). {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[63] Woodcock, J.; Franco, O. H.; Orsini, N.; Roberts, I. (1 лютого 2011). Non-vigorous physical activity and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis of cohort studies. International Journal of Epidemiology (англ.). Т. 40, № 1. с. 121—138. doi:10.1093/ije/dyq104. ISSN 0300-5771. Процитовано 23 червня 2022.

[:3-64] а ^б ^в Rivera, Alyssa M.; Huberman, Andrew D. (6 квітня 2020). Neuroscience: A Chromatic Retinal Circuit Encodes Sunrise and Sunset for the Brain. Current biology: CB. Т. 30, № 7. с. R316—R318. doi:10.1016/j.cub.2020.02.090. ISSN 1879-0445. PMC 8407369. PMID 32259506. Процитовано 4 серпня 2022.

[65] Bahls, Martin; Groß, Stefan; Baumeister, Sebastian E.; Völzke, Henry; Gläser, Sven; Ewert, Ralf; Markus, Marcello R. P.; Medenwald, Daniel; Kluttig, Alexander (2018-12). Association of domain-specific physical activity and cardiorespiratory fitness with all-cause and cause-specific mortality in two population-based cohort studies. Scientific Reports (англ.). Т. 8, № 1. с. 16066. doi:10.1038/s41598-018-34468-7. ISSN 2045-2322. Процитовано 23 червня 2022.

[66] Coenen, Pieter; Huysmans, Maaike A; Holtermann, Andreas; Krause, Niklas; van Mechelen, Willem; Straker, Leon M; van der Beek, Allard J (2018-10). Do highly physically active workers die early? A systematic review with meta-analysis of data from 193 696 participants. British Journal of Sports Medicine (англ.). Т. 52, № 20. с. 1320—1326. doi:10.1136/bjsports-2017-098540. ISSN 0306-3674. Процитовано 23 червня 2022.

[67] Gram, Bibi; Holtermann, Andreas; Søgaard, Karen; Sjøgaard, Gisela (2012-09). Effect of individualized worksite exercise training on aerobic capacity and muscle strength among construction workers – a randomized controlled intervention study. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health (англ.). Т. 38, № 5. с. 467—475. doi:10.5271/sjweh.3260. ISSN 0355-3140. Процитовано 23 червня 2022.

[:022-68] Cotman, Carl W.; Berchtold, Nicole C. (1 червня 2002). Exercise: a behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences (English) . Т. 25, № 6. с. 295—301. doi:10.1016/S0166-2236(02)02143-4. ISSN 0166-2236. PMID 12086747. Процитовано 6 березня 2023.

[69] Steiner, Jennifer L.; Murphy, E. Angela; McClellan, Jamie L.; Carmichael, Martin D.; Davis, J. Mark (2011-10). Exercise training increases mitochondrial biogenesis in the brain. Journal of Applied Physiology (англ.). Т. 111, № 4. с. 1066—1071. doi:10.1152/japplphysiol.00343.2011. ISSN 8750-7587. Процитовано 9 березня 2023.

[70] Sun, Lina; Liu, Tianbiao; Liu, Jingqi; Gao, Chong; Zhang, Xiaohui (7 вересня 2022). Physical exercise and mitochondrial function: New therapeutic interventions for psychiatric and neurodegenerative disorders. Frontiers in Neurology. Т. 13. с. 929781. doi:10.3389/fneur.2022.929781. ISSN 1664-2295. PMC 9491238. PMID 36158946. Процитовано 9 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[71] Bravata, Dena M.; Smith-Spangler, Crystal; Sundaram, Vandana; Gienger, Allison L.; Lin, Nancy; Lewis, Robyn; Stave, Christopher D.; Olkin, Ingram; Sirard, John R. (21 листопада 2007). Using Pedometers to Increase Physical Activity and Improve Health: A Systematic Review. JAMA (англ.). Т. 298, № 19. с. 2296. doi:10.1001/jama.298.19.2296. ISSN 0098-7484. Процитовано 23 червня 2022.

[72] Scholtens, Rikie M.; van Munster, Barbara C.; van Kempen, Marijn F.; de Rooij, Sophia E. J. A. (1 липня 2016). Physiological melatonin levels in healthy older people: A systematic review. Journal of Psychosomatic Research (англ.). Т. 86. с. 20—27. doi:10.1016/j.jpsychores.2016.05.005. ISSN 0022-3999. Процитовано 5 серпня 2022.

[:21-73] а ^б Matricciani, Lisa; Bin, Yu Sun; Lallukka, Tea; Kronholm, Erkki; Wake, Melissa; Paquet, Catherine; Dumuid, Dorothea; Olds, Tim (2018-08). Rethinking the sleep-health link. Sleep Health. Т. 4, № 4. с. 339—348. doi:10.1016/j.sleh.2018.05.004. ISSN 2352-7226. PMID 30031526. Процитовано 4 серпня 2022.

[:11-74] а ^б Mason, Ivy C.; Grimaldi, Daniela; Reid, Kathryn J.; Warlick, Chloe D.; Malkani, Roneil G.; Abbott, Sabra M.; Zee, Phyllis C. (22 березня 2022). Light exposure during sleep impairs cardiometabolic function. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 119, № 12. с. e2113290119. doi:10.1073/pnas.2113290119. ISSN 0027-8424. PMC 8944904. PMID 35286195. Процитовано 3 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

[75] Troynikov, Olga; Watson, Christopher G.; Nawaz, Nazia (2018-12). Sleep environments and sleep physiology: A review. Journal of Thermal Biology. Т. 78. с. 192—203. doi:10.1016/j.jtherbio.2018.09.012. ISSN 0306-4565. PMID 30509635. Процитовано 4 серпня 2022.

[:1-76] а ^б ^в West, Kathleen E.; Jablonski, Michael R.; Warfield, Benjamin; Cecil, Kate S.; James, Mary; Ayers, Melissa A.; Maida, James; Bowen, Charles; Sliney, David H. (2011-03). Blue light from light-emitting diodes elicits a dose-dependent suppression of melatonin in humans. Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md.: 1985). Т. 110, № 3. с. 619—626. doi:10.1152/japplphysiol.01413.2009. ISSN 1522-1601. PMID 21164152. Процитовано 4 серпня 2022.

[:2-77] а ^б ^в Wahl, Siegfried; Engelhardt, Moritz; Schaupp, Patrick; Lappe, Christian; Ivanov, Iliya V. (2019-12). The inner clock-Blue light sets the human rhythm. Journal of Biophotonics. Т. 12, № 12. с. e201900102. doi:10.1002/jbio.201900102. ISSN 1864-0648. PMC 7065627. PMID 31433569. Процитовано 4 серпня 2022.

[:12-78] а ^б Shechter, Ari; Kim, Elijah Wookhyun; St-Onge, Marie-Pierre; Westwood, Andrew J. (2018-01). Blocking nocturnal blue light for insomnia: A randomized controlled trial. Journal of Psychiatric Research. Т. 96. с. 196—202. doi:10.1016/j.jpsychires.2017.10.015. ISSN 1879-1379. PMC 5703049. PMID 29101797. Процитовано 4 серпня 2022.

[79] Akerstedt, T.; Fröberg, J. E. (1979-02). Sleep and stressor exposure in relation to circadian rhythms in catecholamine excretion. Biological Psychology. Т. 8, № 1. с. 69—80. doi:10.1016/0301-0511(79)90005-x. ISSN 0301-0511. PMID 465621. Процитовано 4 серпня 2022.

[80] Figueiro, Mariana G.; Pedler, David (1 вересня 2020). Red light: A novel, non-pharmacological intervention to promote alertness in shift workers. Journal of Safety Research (англ.). Т. 74. с. 169—177. doi:10.1016/j.jsr.2020.06.003. ISSN 0022-4375. Процитовано 4 серпня 2022.

[81] Leung, Tsz Wing; Li, Roger Wing-Hong; Kee, Chea-Su (2017). Blue-Light Filtering Spectacle Lenses: Optical and Clinical Performances. PloS One. Т. 12, № 1. с. e0169114. doi:10.1371/journal.pone.0169114. ISSN 1932-6203. PMC 5207664. PMID 28045969. Процитовано 4 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[82] Jalilolghadr, Shabnam; Afaghi, Ahmad; O'Connor, Helen; Chow, Chin Moi (2011-06). Effect of low and high glycaemic index drink on sleep pattern in children. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. Т. 61, № 6. с. 533—536. ISSN 0030-9982. PMID 22204204. Процитовано 4 грудня 2022.

[83] Здоровий сон: 5 найефективніших порад. bioda.com.ua (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.

[84] Stoyan Dimitrov (University of Tuebingen) Tanja Lange (Universität zu Lübeck) Klaus Nohroudi (University of Cologne) Jan Born (May 2007). Number and Function of Circulating Human Antigen Presenting Cells Regulated by Sleep. doi:10.1093/sleep/30.4.401.

[85] Strobl, J. S.; Thomas, M. J. (1994-03). Human growth hormone. Pharmacological Reviews. Т. 46, № 1. с. 1—34. ISSN 0031-6997. PMID 8190748. Процитовано 4 серпня 2022.

[:16-86] а ^б Drake, Christopher; Roehrs, Timothy; Shambroom, John; Roth, Thomas (15 листопада 2013). Caffeine Effects on Sleep Taken 0, 3, or 6 Hours before Going to Bed. Journal of Clinical Sleep Medicine (англ.). Т. 09, № 11. с. 1195—1200. doi:10.5664/jcsm.3170. ISSN 1550-9389. PMC 3805807. PMID 24235903. Процитовано 9 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

[87] Ekman, A. C.; Leppäluoto, J.; Huttunen, P.; Aranko, K.; Vakkuri, O. (1993-09). Ethanol inhibits melatonin secretion in healthy volunteers in a dose-dependent randomized double blind cross-over study. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. Т. 77, № 3. с. 780—783. doi:10.1210/jcem.77.3.8370699. ISSN 0021-972X. PMID 8370699. Процитовано 4 грудня 2022.

[88] Röjdmark, S.; Wikner, J.; Adner, N.; Andersson, D. E.; Wetterberg, L. (1993-08). Inhibition of melatonin secretion by ethanol in man. Metabolism: Clinical and Experimental. Т. 42, № 8. с. 1047—1051. doi:10.1016/0026-0495(93)90021-f. ISSN 0026-0495. PMID 8345809. Процитовано 4 грудня 2022.

[89] Wetterberg, L; Aperia, B; Gorelick, D A; Gwirtzman, H E; McGuire, M T; Serafetinides, E A; Yuwiler, A (1992-11). Age, alcoholism and depression are associated with low levels of urinary melatonin. Journal of Psychiatry and Neuroscience. Т. 17, № 5. с. 215—224. ISSN 1180-4882. PMC 1188459. PMID 1489763. Процитовано 4 грудня 2022.

[90] Ekman, A. C.; Vakkuri, O.; Ekman, M.; Leppäluoto, J.; Ruokonen, A.; Knip, M. (1996-07). Ethanol decreases nocturnal plasma levels of thyrotropin and growth hormone but not those of thyroid hormones or prolactin in man. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. Т. 81, № 7. с. 2627—2632. doi:10.1210/jcem.81.7.8675588. ISSN 0021-972X. PMID 8675588. Процитовано 4 грудня 2022.

[91] T A Bedrosian and R J Nelson (2017 Jan 7(1)). Timing of light exposure affects mood and brain circuits. Translational Psychiatry.

[92] Holick, Michael F. (2016-03). Biological Effects of Sunlight, Ultraviolet Radiation, Visible Light, Infrared Radiation and Vitamin D for Health. Anticancer Research. Т. 36, № 3. с. 1345—1356. ISSN 1791-7530. PMID 26977036. Процитовано 4 серпня 2022.

[93] Амосов. Кладбище пациентов, Бог, бессмертие, вербовка КГБ, гомосексуальность. В гостях у Гордона (англ.), процитовано 28 березня 2023

[94] CDC - How Much Sleep Do I Need? - Sleep and Sleep Disorders. www.cdc.gov (en-us) . 5 березня 2019. Процитовано 7 серпня 2022.

[:9-95] Gamble, Karen L.; Berry, Ryan; Frank, Stuart J.; Young, Martin E. (27 травня 2014). Circadian clock control of endocrine factors. Nature Reviews Endocrinology (англ.). Т. 10, № 8. с. 466—475. doi:10.1038/nrendo.2014.78. ISSN 1759-5029. Процитовано 4 серпня 2022.

[:10-96] Gunata, M.; Parlakpinar, H.; Acet, H. A. (2020-03). Melatonin: A review of its potential functions and effects on neurological diseases. Revue Neurologique. Т. 176, № 3. с. 148—165. doi:10.1016/j.neurol.2019.07.025. ISSN 0035-3787. PMID 31718830. Процитовано 4 серпня 2022.

[:20-97] а ^б de Souza, Russell J; Mente, Andrew; Maroleanu, Adriana; Cozma, Adrian I; Ha, Vanessa; Kishibe, Teruko; Uleryk, Elizabeth; Budylowski, Patrick; Schünemann, Holger (12 серпня 2015). Intake of saturated and trans unsaturated fatty acids and risk of all cause mortality, cardiovascular disease, and type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis of observational studies. The BMJ. Т. 351. с. h3978. doi:10.1136/bmj.h3978. ISSN 0959-8138. PMC 4532752. PMID 26268692. Процитовано 16 жовтня 2022.

[:28-98] а ^б Iwata, Naomi G.; Pham, Matilda; Rizzo, Norma O.; Cheng, Andrew M.; Maloney, Ezekiel; Kim, Francis (2011). Trans fatty acids induce vascular inflammation and reduce vascular nitric oxide production in endothelial cells. PloS One. Т. 6, № 12. с. e29600. doi:10.1371/journal.pone.0029600. ISSN 1932-6203. PMC 3247279. PMID 22216328. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:29-99] а ^б Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 січня 2022). Trans Fat. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.

[:30-100] а ^б Stanhope, Kimber L. (2016). Sugar consumption, metabolic disease and obesity: The state of the controversy. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. Т. 53, № 1. с. 52—67. doi:10.3109/10408363.2015.1084990. ISSN 1549-781X. PMC 4822166. PMID 26376619. Процитовано 16 жовтня 2022.

[:31-101] а ^б Basaranoglu, Metin; Basaranoglu, Gokcen; Sabuncu, Tevfik; Sentürk, Hakan (28 лютого 2013). Fructose as a key player in the development of fatty liver disease. World Journal of Gastroenterology. Т. 19, № 8. с. 1166—1172. doi:10.3748/wjg.v19.i8.1166. ISSN 2219-2840. PMC 3587472. PMID 23482247. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:32-102] а ^б Debras, Charlotte; Chazelas, Eloi; Srour, Bernard; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Julia, Chantal; Zelek, Laurent; Agaësse, Cédric; Druesne-Pecollo, Nathalie; Galan, Pilar (11 листопада 2020). Total and added sugar intakes, sugar types, and cancer risk: results from the prospective NutriNet-Santé cohort. The American Journal of Clinical Nutrition. Т. 112, № 5. с. 1267—1279. doi:10.1093/ajcn/nqaa246. ISSN 1938-3207. PMID 32936868. Процитовано 16 жовтня 2022.

[103] Li, Ping; Li, Ming; Wu, Tao; Song, Ying; Li, Yan; Huang, Xiaochang; Lu, Hui; Xu, Zhenjiang Zech (13 вересня 2022). Systematic evaluation of antimicrobial food preservatives on glucose metabolism and gut microbiota in healthy mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 42. doi:10.1038/s41538-022-00158-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 16 жовтня 2022.

[104] Hrncirova, Lucia; Machova, Vladimira; Trckova, Eva; Krejsek, Jan; Hrncir, Tomas (23 вересня 2019). Food Preservatives Induce Proteobacteria Dysbiosis in Human-Microbiota Associated Nod2-Deficient Mice. Microorganisms. Т. 7, № 10. с. 383. doi:10.3390/microorganisms7100383. ISSN 2076-2607. PMC 6843281. PMID 31548508. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[105] Irwin, Sally V.; Deardorff, Luz Maria; Deng, Youping; Fisher, Peter; Gould, Michelle; June, Junnie; Kent, Rachael S.; Qin, Yujia; Yadao, Fracesca (7 квітня 2022). Sulfite preservatives effects on the mouth microbiome: Changes in viability, diversity and composition of microbiota. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 4. с. e0265249. doi:10.1371/journal.pone.0265249. ISSN 1932-6203. PMC 8989357. PMID 35390016. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[106] Chassaing, Benoit; Koren, Omry; Goodrich, Julia K.; Poole, Angela C.; Srinivasan, Shanthi; Ley, Ruth E.; Gewirtz, Andrew T. (2015-03). Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature (англ.). Т. 519, № 7541. с. 92—96. doi:10.1038/nature14232. ISSN 1476-4687. Процитовано 16 жовтня 2022.

[107] Kobylewski, Sarah; Jacobson, Michael F. (2012-07). Toxicology of food dyes. International Journal of Occupational and Environmental Health. Т. 18, № 3. с. 220—246. doi:10.1179/1077352512Z.00000000034. ISSN 1077-3525. PMID 23026007. Процитовано 16 жовтня 2022.

[108] Settipane, G. A.; Chafee, F. H.; Postman, I. M.; Levine, M. I.; Saker, J. H.; Barrick, R. H.; Nicholas, S. S.; Schwartz, H. J.; Honsinger, R. W. (1976-06). Significance of tartrazine sensitivity in chronic urticaria of unknown etiology. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 57, № 6. с. 541—546. doi:10.1016/0091-6749(76)90004-x. ISSN 0091-6749. PMID 777074. Процитовано 16 жовтня 2022.

[109] Jennings, A. S.; Schwartz, S. L.; Balter, N. J.; Gardner, D.; Witorsch, R. J. (1990-05). Effects of oral erythrosine (2',4',5',7'-tetraiodofluorescein) on the pituitary-thyroid axis in rats. Toxicology and Applied Pharmacology. Т. 103, № 3. с. 549—556. doi:10.1016/0041-008x(90)90327-q. ISSN 0041-008X. PMID 2160137. Процитовано 16 жовтня 2022.

[110] Arnold, L. Eugene; Lofthouse, Nicholas; Hurt, Elizabeth (2012-7). Artificial Food Colors and Attention-Deficit/Hyperactivity Symptoms: Conclusions to Dye for. Neurotherapeutics. Т. 9, № 3. с. 599—609. doi:10.1007/s13311-012-0133-x. ISSN 1933-7213. PMC 3441937. PMID 22864801. Процитовано 16 жовтня 2022.

[111] Suez, Jotham; Korem, Tal; Zeevi, David; Zilberman-Schapira, Gili; Thaiss, Christoph A.; Maza, Ori; Israeli, David; Zmora, Niv; Gilad, Shlomit (2014-10). Artificial sweeteners induce glucose intolerance by altering the gut microbiota. Nature (англ.). Т. 514, № 7521. с. 181—186. doi:10.1038/nature13793. ISSN 1476-4687. Процитовано 16 жовтня 2022.

[112] Suez, Jotham; Cohen, Yotam; Valdés-Mas, Rafael; Mor, Uria; Dori-Bachash, Mally; Federici, Sara; Zmora, Niv; Leshem, Avner; Heinemann, Melina (1 вересня 2022). Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance. Cell (English) . Т. 185, № 18. с. 3307—3328.e19. doi:10.1016/j.cell.2022.07.016. ISSN 0092-8674. PMID 35987213. Процитовано 16 жовтня 2022.

[Ruiz-Ojeda_S31–S48-113] а ^б Ruiz-Ojeda, Francisco Javier; Plaza-Díaz, Julio; Sáez-Lara, Maria Jose; Gil, Angel (2019-1). Effects of Sweeteners on the Gut Microbiota: A Review of Experimental Studies and Clinical Trials. Advances in Nutrition. Т. 10, № Suppl 1. с. S31—S48. doi:10.1093/advances/nmy037. ISSN 2161-8313. PMC 6363527. PMID 30721958. Процитовано 16 жовтня 2022.

[114] Sahin, Seyda; Ulusoy, Halil Ibrahim; Alemdar, Suleyman; Erdogan, Selim; Agaoglu, Sema (2020-09). The Presence of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) in Grilled Beef, Chicken and Fish by Considering Dietary Exposure and Risk Assessment. Food Science of Animal Resources. Т. 40, № 5. с. 675—688. doi:10.5851/kosfa.2020.e43. ISSN 2636-0780. PMC 7492177. PMID 32968721. Процитовано 16 жовтня 2022.

[115] Hamidi, Elliyana Nadia; Hajeb, Parvaneh; Selamat, Jinap; Abdull Razis, Ahmad Faizal (2016). Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) and their Bioaccessibility in Meat: a Tool for Assessing Human Cancer Risk. Asian Pacific journal of cancer prevention: APJCP. Т. 17, № 1. с. 15—23. doi:10.7314/apjcp.2016.17.1.15. ISSN 2476-762X. PMID 26838201. Процитовано 16 жовтня 2022.

[116] Domingo, José L.; Nadal, Martí (2016-02). Carcinogenicity of consumption of red and processed meat: What about environmental contaminants?. Environmental Research. Т. 145. с. 109—115. doi:10.1016/j.envres.2015.11.031. ISSN 1096-0953. PMID 26656511. Процитовано 16 жовтня 2022.

[117] White, Alexandra J.; Bradshaw, Patrick T.; Herring, Amy H.; Teitelbaum, Susan L.; Beyea, Jan; Stellman, Steven D.; Steck, Susan E.; Mordukhovich, Irina; Eng, Sybil M. (2016-04). Exposure to multiple sources of polycyclic aromatic hydrocarbons and breast cancer incidence. Environment International. Т. 89—90. с. 185—192. doi:10.1016/j.envint.2016.02.009. ISSN 1873-6750. PMC 4818720. PMID 26878284. Процитовано 16 жовтня 2022.

[118] Layton, D. W.; Bogen, K. T.; Knize, M. G.; Hatch, F. T.; Johnson, V. M.; Felton, J. S. (1995-01). Cancer risk of heterocyclic amines in cooked foods: an analysis and implications for research. Carcinogenesis. Т. 16, № 1. с. 39—52. doi:10.1093/carcin/16.1.39. ISSN 0143-3334. PMID 7834804. Процитовано 16 жовтня 2022.

[119] Nadeem, Hafiz Rehan; Akhtar, Saeed; Ismail, Tariq; Sestili, Piero; Lorenzo, Jose Manuel; Ranjha, Muhammad Modassar Ali Nawaz; Jooste, Leonie; Hano, Christophe; Aadil, Rana Muhammad (2021-07). Heterocyclic Aromatic Amines in Meat: Formation, Isolation, Risk Assessment, and Inhibitory Effect of Plant Extracts. Foods (англ.). Т. 10, № 7. с. 1466. doi:10.3390/foods10071466. ISSN 2304-8158. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[120] Dioxins and their effects on human health. www.who.int (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.

[121] Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 лютого 2022). Dioxin Analysis Results/Exposure Estimates. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.

[122] Cancer: Carcinogenicity of the consumption of red meat and processed meat. www.who.int (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.

[123] Crowe, William; Pan, Xiaobei; Mackle, James; Harris, Adam; Hardiman, Gary; Elliott, Christopher T.; Green, Brian D. (28 грудня 2022). Dietary inclusion of nitrite-containing frankfurter exacerbates colorectal cancer pathology and alters metabolism in APCmin mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 60. doi:10.1038/s41538-022-00174-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 30 грудня 2022.

[124] Велика країна: 39% людей в світі мають зайву вагу, в Україні - 58%. www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.

[125] Ku, Po-Wen; Steptoe, Andrew; Liao, Yung; Hsueh, Ming-Chun; Chen, Li-Jung (2018-12). A cut-off of daily sedentary time and all-cause mortality in adults: a meta-regression analysis involving more than 1 million participants. BMC Medicine (англ.). Т. 16, № 1. с. 74. doi:10.1186/s12916-018-1062-2. ISSN 1741-7015. Процитовано 23 червня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[126] Міністерство Охорони Здоров'я України (23 серпня 2018). Чому не варто "заїдати" стрес.

[:05-127] López-Otín, Carlos; Blasco, Maria A.; Partridge, Linda; Serrano, Manuel; Kroemer, Guido (6 червня 2013). The Hallmarks of Aging. Cell. 153 (6): 1194—1217. doi:10.1016/j.cell.2013.05.039. ISSN 0092-8674. PMC 3836174. PMID 23746838.

[128] Cohen, Alan A.; Ferrucci, Luigi; Fülöp, Tamàs; Gravel, Dominique; Hao, Nan; Kriete, Andres; Levine, Morgan E.; Lipsitz, Lewis A.; Olde Rikkert, Marcel G. M. (2022-07). A complex systems approach to aging biology. Nature Aging (англ.). Т. 2, № 7. с. 580—591. doi:10.1038/s43587-022-00252-6. ISSN 2662-8465. Процитовано 2 серпня 2022.

[:06-129] López-Otín, Carlos; Blasco, Maria A.; Partridge, Linda; Serrano, Manuel; Kroemer, Guido (6 червня 2013). The Hallmarks of Aging. Cell. 153 (6): 1194—1217. doi:10.1016/j.cell.2013.05.039. ISSN 0092-8674. PMC 3836174. PMID 23746838.

[10.1016/j.cell.2022.11.001-130] López-Otín, Carlos; Blasco, Maria A.; Partridge, Linda; Serrano, Manuel; Kroemer, Guido (19 January 2023). Hallmarks of aging: An expanding universe. Cell (English) . 186 (2): 243—278. doi:10.1016/j.cell.2022.11.001. ISSN 0092-8674. PMID 36599349. Архів оригіналу за 17 February 2023.

[131] Garth, Eleanor (7 серпня 2020). Evidence for tenth hallmark of aging increases with new paper. Longevity.Technology - Latest News, Opinions, Analysis and Research (брит.). Процитовано 29 березня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]

@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 == Складові здорового способу життя ==
 [[Файл:Youth-soccer-indiana.jpg|альт=фізична активність, здоровий спосіб життя|міні|Фізична активність є однією з основ здорового способу життя]][[Файл:Vegetable harvest.jpg|міні|Регулярне споживання фруктів, овочів, горіхів, та регулярні фізичні вправи достовірно підвищують рівень щастя<ref name=":5">{{Cite web|url=https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s10902-021-00440-y.pdf|title=Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed
-Gratifcation|last=Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati|date=: 2 August 2021|publisher=Journal of Happiness Studies}}</ref> та здоров'я<ref name=":6">{{Cite news|title=Mediterranean Diet and its Benefits on Health and Mental Health: A Literature Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33029192/|work=Clinical practice and epidemiology in mental health: CP & EMH|date=2020|accessdate=2022-08-05|issn=1745-0179|pmc=7536728|pmid=33029192|doi=10.2174/1745017902016010156|pages=156–164|volume=16|issue=Suppl-1|first=Antonio|last=Ventriglio|first2=Federica|last2=Sancassiani|first3=Maria Paola|last3=Contu|first4=Mariateresa|last4=Latorre|first5=Melanie|last5=Di Slavatore|first6=Michele|last6=Fornaro|first7=Dinesh|last7=Bhugra}}</ref><ref name=":7">{{Cite news|title=Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29207471/|work=Nutrients|date=2017-12-02|accessdate=2022-08-05|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu9121311|pages=1311|volume=9|issue=12|language=en|first=Raquel|last=Schincaglia|first2=Gustavo|last2=Pimentel|first3=João|last3=Mota}}</ref><ref>{{Cite news|title=Outdoor physical activity bears multiple benefits to health and society|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30650943/|work=The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness|date=2019-05|accessdate=2022-08-05|issn=1827-1928|pmid=30650943|doi=10.23736/S0022-4707.18.08771-6|pages=868–879|volume=59|issue=5|first=Giorgio|last=Manferdelli|first2=Antonio|last2=La Torre|first3=Roberto|last3=Codella}}</ref><ref name=":24">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ije/article/46/3/1029/3039477?login=false|website=https://doi.org/10.1093/ije/dyw319|accessdate=2022-12-01|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies|last=Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad|date=Червень 2017|publisher=International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056}}</ref>.]]
+Gratifcation|last=Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati|date=: 2 August 2021|publisher=Journal of Happiness Studies}}</ref> та здоров'я<ref name=":6">{{Cite news|title=Mediterranean Diet and its Benefits on Health and Mental Health: A Literature Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33029192/|work=Clinical practice and epidemiology in mental health: CP & EMH|date=2020|accessdate=2022-08-05|issn=1745-0179|pmc=7536728|pmid=33029192|doi=10.2174/1745017902016010156|pages=156–164|volume=16|issue=Suppl-1|first=Antonio|last=Ventriglio|first2=Federica|last2=Sancassiani|first3=Maria Paola|last3=Contu|first4=Mariateresa|last4=Latorre|first5=Melanie|last5=Di Slavatore|first6=Michele|last6=Fornaro|first7=Dinesh|last7=Bhugra}}</ref><ref name=":7">{{Cite news|title=Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29207471/|work=Nutrients|date=2017-12-02|accessdate=2022-08-05|issn=2072-6643|doi=10.3390/nu9121311|pages=1311|volume=9|issue=12|language=en|first=Raquel|last=Schincaglia|first2=Gustavo|last2=Pimentel|first3=João|last3=Mota}}</ref><ref>{{Cite news|title=Outdoor physical activity bears multiple benefits to health and society|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30650943/|work=The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness|date=2019-05|accessdate=2022-08-05|issn=1827-1928|pmid=30650943|doi=10.23736/S0022-4707.18.08771-6|pages=868–879|volume=59|issue=5|first=Giorgio|last=Manferdelli|first2=Antonio|last2=La Torre|first3=Roberto|last3=Codella}}</ref><ref name=":24">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ije/article/46/3/1029/3039477?login=false|website=https://doi.org/10.1093/ije/dyw319|accessdate=2022-12-01|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies|last=Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad|date=Червень 2017|publisher=International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056}}</ref><ref name=":33">{{Cite news|title=Fruit and vegetable intake and the risk of cataract: insights from the UK Biobank study|url=https://www.nature.com/articles/s41433-023-02498-9|work=Eye|date=2023-03-27|accessdate=2023-04-01|issn=1476-5454|doi=10.1038/s41433-023-02498-9|pages=1–9|language=en|first=Huiya|last=Fan|first2=Xiaotong|last2=Han|first3=Xianwen|last3=Shang|first4=Zhuoting|last4=Zhu|first5=Mingguang|last5=He|first6=Guihua|last6=Xu|first7=Zilin|last7=Chen|first8=Ruidong|last8=Deng}}</ref><ref name=":34">{{Cite news|title=Fruit and vegetable intake and incidence of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis|url=https://www.bmj.com/content/341/bmj.c4229|work=BMJ|date=2010-08-19|accessdate=2023-04-01|issn=0959-8138|pmc=PMC2924474|pmid=20724400|doi=10.1136/bmj.c4229|pages=c4229|volume=341|language=en|first=Patrice|last=Carter|first2=Laura J.|last2=Gray|first3=Jacqui|last3=Troughton|first4=Kamlesh|last4=Khunti|first5=Melanie J.|last5=Davies}}</ref><ref name=":35">{{Cite news|title=Critical review: vegetables and fruit in the prevention of chronic diseases|url=https://doi.org/10.1007/s00394-012-0380-y|work=European Journal of Nutrition|date=2012-09-01|accessdate=2023-04-01|issn=1436-6215|pmc=PMC3419346|pmid=22684631|doi=10.1007/s00394-012-0380-y|pages=637–663|volume=51|issue=6|language=en|first=Heiner|last=Boeing|first2=Angela|last2=Bechthold|first3=Achim|last3=Bub|first4=Sabine|last4=Ellinger|first5=Dirk|last5=Haller|first6=Anja|last6=Kroke|first7=Eva|last7=Leschik-Bonnet|first8=Manfred J.|last8=Müller|first9=Helmut|last9=Oberritter}}</ref>.]]
 Здоровий спосіб життя це поєднання звичок та дій, що впливають на усі сфери здоров'я&nbsp;— фізичне психічне, соціальне і духовне.
@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 Раціональне харчування передбачає споживання достатньої кількості якісної [[Питна вода|питної води]] (3-4% від ваги тіла за добу<ref name=":17">{{Cite web|url=https://moz.gov.ua/article/health/skilki-vodi-treba-piti-doroslim-i-ditjam|title=Скільки води треба пити дорослим і дітям|last=Міністерство Охорони Здоров'я України|date=27 серпня 2018|website=moz.gov.ua}}</ref><ref name=":4" /><ref name=":18" /><ref name=":19" />) та потрібної кількості білків, жирів<ref>{{Cite news|title=Scientific Opinion on Dietary Reference Values for fats, including saturated fatty acids, polyunsaturated fatty acids, monounsaturated fatty acids, trans fatty acids, and cholesterol|url=https://data.europa.eu/doi/10.2903/j.efsa.2010.1461|work=EFSA Journal|date=2010-03|accessdate=2022-08-04|doi=10.2903/j.efsa.2010.1461|volume=8|issue=3|last=EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA)}}</ref>, вуглеводів<ref name=":0">{{Cite news|title=Scientific Opinion on Dietary Reference Values for carbohydrates and dietary fibre|url=https://air.unimi.it/handle/2434/156024|work=EFSA Journal|date=2010-03|accessdate=2022-08-04|issn=1831-4732|doi=10.2903/j.efsa.2010.1462|volume=8|issue=3|language=it}}</ref>, вітамінів, мікроелементів, клітковини<ref name=":0" />.
-Регулярне споживання [[фрукт]]ів та [[овочі]]в<ref name=":24" />, [[Горіх (плід)|горіхів]]<ref name=":7" />, цільнезернових<ref name=":25">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ajcn/article/104/1/164/4569663?login=false|title=Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin|date=25 Травня 2016|website=academic.oup.com|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172|language=eng}}</ref>, [[Харчові волокна|клітковини]]<ref name=":26" />, жирної морської риби<ref>{{Cite web|url=https://academic.oup.com/crawlprevention/governor?content=%2fajcn%2farticle%2f105%2f6%2f1462%2f4569801%3flogin%3dfalse|website=https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148|accessdate=2022-12-01|title=Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing|date=Червень 2017|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6|language=eng}}</ref>, рослинного протеїну<ref>{{Cite news|title=Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality|url=https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.4182|work=JAMA Internal Medicine|date=2016-10-01|accessdate=2022-12-02|issn=2168-6106|doi=10.1001/jamainternmed.2016.4182|pages=1453–1463|volume=176|issue=10|first=Mingyang|last=Song|first2=Teresa T.|last2=Fung|first3=Frank B.|last3=Hu|first4=Walter C.|last4=Willett|first5=Valter D.|last5=Longo|first6=Andrew T.|last6=Chan|first7=Edward L.|last7=Giovannucci}}</ref>, [[Оливкова олія|оливкової олії]]<ref name=":27">{{Cite news|title=Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-13-154|work=Lipids in Health and Disease|date=2014-10-01|accessdate=2022-12-01|issn=1476-511X|pmc=PMC4198773|pmid=25274026|doi=10.1186/1476-511X-13-154|pages=154|volume=13|issue=1|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann}}</ref> знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.
+Регулярне споживання [[фрукт]]ів та [[овочі]]в<ref name=":24" /><ref name=":33" /><ref name=":34" /><ref name=":35" />, [[Горіх (плід)|горіхів]]<ref name=":7" /><ref>{{Cite news|title=An Umbrella Review of Nuts Intake and Risk of Cardiovascular Disease|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27748190/|work=Current Pharmaceutical Design|date=2017|accessdate=2023-04-01|issn=1873-4286|pmid=27748190|doi=10.2174/1381612822666161010121356|pages=1016–1027|volume=23|issue=7|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann|first3=Benjamin|last3=Missbach|first4=Marta|last4=Stelmach-Mardas|first5=Heiner|last5=Boeing}}</ref>, цільнезернових<ref name=":25">{{Cite web|url=https://academic.oup.com/ajcn/article/104/1/164/4569663?login=false|title=Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin|date=25 Травня 2016|website=academic.oup.com|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172|language=eng}}</ref>, [[Харчові волокна|клітковини]]<ref name=":26" />, жирної морської риби<ref>{{Cite web|url=https://academic.oup.com/crawlprevention/governor?content=%2fajcn%2farticle%2f105%2f6%2f1462%2f4569801%3flogin%3dfalse|website=https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148|accessdate=2022-12-01|title=Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies|last=ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing|date=Червень 2017|publisher=The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6|language=eng}}</ref><ref name=":36">{{Cite news|title=Association of fish and long-chain omega-3 fatty acids intakes with total and cause-specific mortality: prospective analysis of 421 309 individuals|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/joim.12786|work=Journal of Internal Medicine|date=2018-10|accessdate=2023-04-01|doi=10.1111/joim.12786|pages=399–417|volume=284|issue=4|language=en|first=Y.|last=Zhang|first2=P.|last2=Zhuang|first3=W.|last3=He|first4=J. N.|last4=Chen|first5=W. Q.|last5=Wang|first6=N. D.|last6=Freedman|first7=C. C.|last7=Abnet|first8=J. B.|last8=Wang|first9=J. J.|last9=Jiao}}</ref><ref>{{Cite news|title=Fish consumption and cardiovascular disease related biomarkers: A review of clinical trials|url=https://doi.org/10.1080/10408398.2018.1437388|work=Critical Reviews in Food Science and Nutrition|date=2019-07-20|accessdate=2023-04-01|issn=1040-8398|pmid=29420061|doi=10.1080/10408398.2018.1437388|pages=2061–2071|volume=59|issue=13|first=Filio|last=Petsini|first2=Elizabeth|last2=Fragopoulou|first3=Smaragdi|last3=Antonopoulou}}</ref><ref>{{Cite news|title=Comprehensive lipid and metabolite profiling in healthy adults with low and high consumption of fatty fish: a cross-sectional study|url=https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/comprehensive-lipid-and-metabolite-profiling-in-healthy-adults-with-low-and-high-consumption-of-fatty-fish-a-crosssectional-study/05A1E0FF330F0FAA1E2BA3F8148016F2|work=British Journal of Nutrition|date=2021-05|accessdate=2023-04-01|issn=0007-1145|doi=10.1017/S0007114520002305|pages=1034–1042|volume=125|issue=9|language=en|first=K. S.|last=Hustad|first2=A.|last2=Rundblad|first3=I.|last3=Ottestad|first4=J. J.|last4=Christensen|first5=K. B.|last5=Holven|first6=S. M.|last6=Ulven}}</ref> та/або омега-3 жирних кислот<ref name=":36" />, рослинного білку<ref>{{Cite news|title=Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality|url=https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.4182|work=JAMA Internal Medicine|date=2016-10-01|accessdate=2022-12-02|issn=2168-6106|doi=10.1001/jamainternmed.2016.4182|pages=1453–1463|volume=176|issue=10|first=Mingyang|last=Song|first2=Teresa T.|last2=Fung|first3=Frank B.|last3=Hu|first4=Walter C.|last4=Willett|first5=Valter D.|last5=Longo|first6=Andrew T.|last6=Chan|first7=Edward L.|last7=Giovannucci}}</ref>, [[Оливкова олія|оливкової олії]]<ref name=":27">{{Cite news|title=Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-13-154|work=Lipids in Health and Disease|date=2014-10-01|accessdate=2022-12-01|issn=1476-511X|pmc=PMC4198773|pmid=25274026|doi=10.1186/1476-511X-13-154|pages=154|volume=13|issue=1|first=Lukas|last=Schwingshackl|first2=Georg|last2=Hoffmann}}</ref><ref>{{Cite news|title=Olive oil intake and risk of cardiovascular disease and mortality in the PREDIMED Study|url=https://doi.org/10.1186/1741-7015-12-78|work=BMC Medicine|date=2014-05-13|accessdate=2023-04-01|issn=1741-7015|pmc=PMC4030221|pmid=24886626|doi=10.1186/1741-7015-12-78|pages=78|volume=12|issue=1|first=Marta|last=Guasch-Ferré|first2=Frank B.|last2=Hu|first3=Miguel A.|last3=Martínez-González|first4=Montserrat|last4=Fitó|first5=Mònica|last5=Bulló|first6=Ramon|last6=Estruch|first7=Emilio|last7=Ros|first8=Dolores|last8=Corella|first9=Javier|last9=Recondo}}</ref><ref>{{Cite news|title=Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13800 patients and 23340 controls in 19 observational studies|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-10-127|work=Lipids in Health and Disease|date=2011-07-30|accessdate=2023-04-01|issn=1476-511X|pmc=PMC3199852|pmid=21801436|doi=10.1186/1476-511X-10-127|pages=127|volume=10|issue=1|first=Theodora|last=Psaltopoulou|first2=Rena I.|last2=Kosti|first3=Dimitrios|last3=Haidopoulos|first4=Meletios|last4=Dimopoulos|first5=Demosthenes B.|last5=Panagiotakos}}</ref> знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.
-Різноманіття раціону необхідно для формування та збереження різноманітної [[Флора кишечника|мікробіоти кишківника]]. [[Біорізноманіття|Різноманіття]] складу мікробіоти (різних видів мікроорганізмів) є однією з основних умов здоров'я кишківника та організма в цілому<ref>{{Cite news|title=Dietary effects on human gut microbiome diversity|url=https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/dietary-effects-on-human-gut-microbiome-diversity/E9B592DB4E5C570C6D5142B99CE74D3E|work=British Journal of Nutrition|date=2015-01|accessdate=2022-11-17|issn=0007-1145|doi=10.1017/S0007114514004127|pages=S1–S5|volume=113|issue=S1|language=en|first=Zhenjiang|last=Xu|first2=Rob|last2=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3577372/|work=Nature|date=2012-09-13|accessdate=2022-11-17|issn=0028-0836|pmc=3577372|pmid=22972295|doi=10.1038/nature11550|pages=220–230|volume=489|issue=7415|first=Catherine A.|last=Lozupone|first2=Jesse I.|last2=Stombaugh|first3=Jeffrey I.|last3=Gordon|first4=Janet K.|last4=Jansson|first5=Rob|last5=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4837298/|work=Molecular Metabolism|date=2016-03-05|accessdate=2022-11-17|issn=2212-8778|pmc=4837298|pmid=27110483|doi=10.1016/j.molmet.2016.02.005|pages=317–320|volume=5|issue=5|first=Mark L.|last=Heiman|first2=Frank L.|last2=Greenway}}</ref>. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом клітковини, особливо фруктів<ref name=":24" />, овочів<ref name=":24" />, спецій та ферментованих продуктів.
+Різноманіття раціону необхідно для формування та збереження різноманітної [[Флора кишечника|мікробіоти кишківника]]. [[Біорізноманіття|Різноманіття]] складу мікробіоти (різних видів мікроорганізмів) є однією з основних умов здоров'я кишківника та організма в цілому<ref>{{Cite news|title=Dietary effects on human gut microbiome diversity|url=https://www.cambridge.org/core/journals/british-journal-of-nutrition/article/dietary-effects-on-human-gut-microbiome-diversity/E9B592DB4E5C570C6D5142B99CE74D3E|work=British Journal of Nutrition|date=2015-01|accessdate=2022-11-17|issn=0007-1145|doi=10.1017/S0007114514004127|pages=S1–S5|volume=113|issue=S1|language=en|first=Zhenjiang|last=Xu|first2=Rob|last2=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3577372/|work=Nature|date=2012-09-13|accessdate=2022-11-17|issn=0028-0836|pmc=3577372|pmid=22972295|doi=10.1038/nature11550|pages=220–230|volume=489|issue=7415|first=Catherine A.|last=Lozupone|first2=Jesse I.|last2=Stombaugh|first3=Jeffrey I.|last3=Gordon|first4=Janet K.|last4=Jansson|first5=Rob|last5=Knight}}</ref><ref>{{Cite news|title=A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4837298/|work=Molecular Metabolism|date=2016-03-05|accessdate=2022-11-17|issn=2212-8778|pmc=4837298|pmid=27110483|doi=10.1016/j.molmet.2016.02.005|pages=317–320|volume=5|issue=5|first=Mark L.|last=Heiman|first2=Frank L.|last2=Greenway}}</ref>. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом клітковини, особливо фруктів та овочів, спецій та ферментованих продуктів.
 [[Інтервальне голодування]] може допомогти при [[Ожиріння|ожирінні]], [[Інсулінорезистентність|інсулінорезистентності]] (і, як наслідок, [[Метаболічний синдром|метаболічному синдромі]] та [[Цукровий діабет тип 2|цукровому діабеті II типу]]), порушені ліпідного профілю крові (дисліпідемія), [[Артеріальна гіпертензія|артеріальній гіпертензії]] та [[Запалення|запаленні]].<ref name=":04">{{Cite news|title=Effects of Intermittent Fasting on Health, Aging, and Disease|url=http://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMra1905136|work=New England Journal of Medicine|date=2019-12-26|accessdate=2023-03-02|issn=0028-4793|doi=10.1056/NEJMra1905136|pages=2541–2551|volume=381|issue=26|language=en|first=Rafael|last=de Cabo|first2=Mark P.|last2=Mattson|editor-first=Dan L.|editor-last=Longo}}</ref> Огляд 2022 року показав, що інтервальне голодування загалом безпечне.<ref>{{Cite news|title=Clinical application of intermittent fasting for weight loss: progress and future directions|url=https://www.nature.com/articles/s41574-022-00638-x|work=Nature Reviews Endocrinology|date=2022-05|accessdate=2023-03-02|issn=1759-5037|doi=10.1038/s41574-022-00638-x|pages=309–321|volume=18|issue=5|language=en|first=Krista A.|last=Varady|first2=Sofia|last2=Cienfuegos|first3=Mark|last3=Ezpeleta|first4=Kelsey|last4=Gabel}}</ref>
@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 * Харчова цінність білка залежить від його амінокислотнго складу та біодоступності (засвоюванності). Одним з найкращих джерел білку для людини є курячі яйця<ref name=":143"/><ref name=":153"/> — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже повністю засвоюються, і, до того ж, мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів. Раніше вважалось, що вживання курячих яєць збільшує рівень холестерину в крові. Нові дослідження показали<ref>{{Cite news|title=Meta-analysis of Egg Consumption and Risk of Coronary Heart Disease and Stroke|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27710205/|work=Journal of the American College of Nutrition|date=2016-11|accessdate=2022-08-08|issn=1541-1087|pmid=27710205|doi=10.1080/07315724.2016.1152928|pages=704–716|volume=35|issue=8|first=Dominik D.|last=Alexander|first2=Paula E.|last2=Miller|first3=Ashley J.|last3=Vargas|first4=Douglas L.|last4=Weed|first5=Sarah S.|last5=Cohen}}</ref><ref>{{Cite news|title=Impact of Egg Consumption on Cardiovascular Risk Factors in Individuals with Type 2 Diabetes and at Risk for Developing Diabetes: A Systematic Review of Randomized Nutritional Intervention Studies|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1499267116305627|work=Canadian Journal of Diabetes|date=2017-08-01|accessdate=2022-08-08|issn=1499-2671|doi=10.1016/j.jcjd.2016.12.002|pages=453–463|volume=41|issue=4|language=en|first=Caroline|last=Richard|first2=Lisa|last2=Cristall|first3=Emily|last3=Fleming|first4=Erin D.|last4=Lewis|first5=Maria|last5=Ricupero|first6=René L.|last6=Jacobs|first7=Catherine J.|last7=Field}}</ref>, що немає зв'язку із рівнем холестерину в крові і помірним (1-4 на добу) вживанням курячих яєць. Холестерин також необхідний для організму, з нього утворюються статеві гормони та значний відсоток нервової системи. Більше того, курячі яйця можуть навпаки сприяти зменшенню холестерину та покращенню здоров'я серцево-судинної системи<ref>{{Cite web|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6566691/|title=Dietary Egg Sphingomyelin Prevents Aortic Root Plaque Accumulation in Apolipoprotein-E Knockout Mice|first=Courtney L. Millar, Gregory H. Norris, [...], and Christopher N. Blesso|date=2019 Травень 11(5)|publisher=Nutrients|language=eng}}</ref>, завдяки високому вмісту корисних жирів<ref>{{Cite news|title=Health effects of dietary phospholipids|url=https://doi.org/10.1186/1476-511X-11-3|work=Lipids in Health and Disease|date=2012-01-05|accessdate=2022-08-08|issn=1476-511X|pmc=PMC3316137|pmid=22221489|doi=10.1186/1476-511X-11-3|pages=3|volume=11|issue=1|first=Daniela|last=Küllenberg|first2=Lenka A.|last2=Taylor|first3=Michael|last3=Schneider|first4=Ulrich|last4=Massing}}</ref> та вітамінів (лецитин, холін; вітамін B3).
 * Джерела білків: яйця, риба, бобові та сочевиця, м'ясні продукти, молочні продукти, насіння та горіхи, гриби. Еталонним харчовим білком для людини є курячі яйця<ref name=":143"/><ref name=":153"/> — вони містять всі необхідні [[амінокислоти]], майже цілком засвоюються, і до того ж мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів.
-* Добова потреба білку приблизно 0.6-1.4 г/кг маси тіла<ref name=":43">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text|title=Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії|last=МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ|date=03.09.2017}}</ref><ref name=":203">{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-10-07|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>, для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг маси тіла<ref name=":203" />, разом з [[Силові тренування|силовими тренуваннями]]<ref>{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-11-17|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>. Синтез білка обмежується тією незамінною амінокислотою, яка надходить в організм в мінімальній кількості. Тобто, для повноцінного синтезу білка недостатньо просто вживати багато білку — білок має бути повноцінним та містити усі незамінні амінокислоти.
+* Добова потреба білку приблизно 0.6-1.4 г/кг бажаної маси тіла<ref name=":43">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text|title=Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії|last=МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ|date=03.09.2017}}</ref><ref name=":203">{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-10-07|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>, для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг бажаної маси тіла<ref name=":203" />, разом з [[Силові тренування|силовими тренуваннями]]<ref>{{Cite news|title=How much protein can the body use in a single meal for muscle-building? Implications for daily protein distribution|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29497353/|work=Journal of the International Society of Sports Nutrition|date=2018|accessdate=2022-11-17|issn=1550-2783|pmc=5828430|pmid=29497353|doi=10.1186/s12970-018-0215-1|pages=10|volume=15|first=Brad Jon|last=Schoenfeld|first2=Alan Albert|last2=Aragon}}</ref>. Синтез білка обмежується тією незамінною амінокислотою, яка надходить в організм в мінімальній кількості. Тобто, для повноцінного синтезу білка недостатньо просто вживати багато білку — білок має бути повноцінним та містити усі незамінні амінокислоти.
 * Коефіцієнт зношування Рубнера — це кількість білка, яка при безбілковій дієті розпадається за добу — 25-28 грам. На основі цього коефіцієнту були прийняті:
 ** Білковий мінімум – найменша кількість білка в добовому раціоні, яка забезпечує рівновагу розпаду-синтезу білка — 35 грам білка на добу, або 0.5г/кг маси тіла на добу. Це більше коефіцієнту зношування, тому що харчовий білок засвоюється не повністю, та його амінокислотний склад може не повністю відповідати потребам організму.
@@ Рядок 340: / Рядок 340: @@
 == Література ==
+=== Книги ===
 * Основи медичної валеології. Якобчук А. В., Курик О. Г./ Вид. 2-ге., навчальний посібник. — К.:Ліра-К, 2017. — 244 с. ISBN 978-966-2609-51-6
 * [[Амосов Микола Михайлович|Амосов М. М.]] Здоров'я. — ДСГ, 2005. — 120 с.
@@ Рядок 349: / Рядок 351: @@
 * Апанасенко Г.&nbsp;Л. рос.&nbsp;Эволюция биоэнергетики и здоровье человека.&nbsp;— СПб.: МГП «Петрополис», 1992.&nbsp;— 123 с.
 * Бойченко Т.&nbsp;Є.&nbsp;Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб'язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999.&nbsp;— 192 с.
-* [http://www.health.gov.ua/health.nsf/7cd1e76cd2c16dd6c12565fb002be32d/79a9a308803a86dfc22569fb0031c486?OpenDocument Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170611052703/http://www.health.gov.ua/health.nsf/7cd1e76cd2c16dd6c12565fb002be32d/79a9a308803a86dfc22569fb0031c486?OpenDocument |date=11 червня 2017 }}. О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін.&nbsp;— К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
+* [http://www.health.gov.ua/health.nsf/7cd1e76cd2c16dd6c12565fb002be32d/79a9a308803a86dfc22569fb0031c486?OpenDocument Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи] . О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін.&nbsp;— К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
-* [http://www.epochtimes.com.ua/health/advices/zdorovyj-sposib-zhyttja-praktychni-porady-v18905.html Здоровий спосіб життя&nbsp;— практичні поради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110312062642/http://www.epochtimes.com.ua/health/advices/zdorovyj-sposib-zhyttja-praktychni-porady-v18905.html |date=12 березня 2011 }}. Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
+* [http://www.epochtimes.com.ua/health/advices/zdorovyj-sposib-zhyttja-praktychni-porady-v18905.html Здоровий спосіб життя&nbsp;— практичні поради] . Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
-* [http://www.medlinks.ru/sections.php?op=listarticles&secid=83 Здоровье и здоровый образ жизни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111108015400/http://www.medlinks.ru/sections.php?op=listarticles&secid=83 |date=8 листопада 2011 }}. И.&nbsp;И.&nbsp;Никберг {{ref-ru}}
 * Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б.&nbsp;Д.&nbsp;Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника.&nbsp;— Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
 * Петрик О.&nbsp;І.&nbsp;Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
 * Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н.&nbsp;Н.&nbsp;Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
-* [http://valeology2009.narod.ru/ Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009.&nbsp;— 400 с.] ISBN 978-966-680-434-4 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110806005005/http://valeology2009.narod.ru/ |date=6 серпня 2011 }}
+* Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009.&nbsp;— 400 с. ISBN 978-966-680-434-4
 * [https://namasse.com.ua/rozrobka-indyvidualnykh-planiv-kharchuvannia-dlia-sportsmeniv/ Розробка індивідуальних планів харчування для спортсменів].
 * [[Нестеренко Вікторія Володимирівна|Нестеренко В. В]]. Підготовка майбутніх педагогів до виховання у дошкільнят навичок здорового способу життя: Автореферат дисертації… кандидата педагогічних наук.&nbsp;— Одеса: ПДПУ, 2003.&nbsp;— 20 с.
+=== Журнали ===
+* [https://journals.sagepub.com/home/ajl American Journal of Lifestyle Medicine]
+* [https://ajph.aphapublications.org/ American Journal of Public Health]
+* [https://www.sciencedirect.com/journal/health-and-place Health and Place]
+* [https://hqlo.biomedcentral.com/ Health and Quality of Life Outcomes]
+* [https://academic.oup.com/jn Journal of Nutrition]
+* [https://www.sciencedirect.com/journal/nutrition Nutrition]
+* [https://www.springer.com/journal/10902 Journal of Happiness Studies]
 {{commonscat|Healthy lifestyle|Здоровий спосіб життя}}