Торез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Торез
Emblem torez.png Flag of Torez.svg
Герб Тореза Прапор Тореза
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Торезька міська рада
Код КОАТУУ 1414700000
Засноване 1778 рік
Статус міста з 1932 року
Населення 80781 (1.05. 2013) [1]
Площа 105 км²
Густота населення 780.5 осіб/км²
Поштові індекси 86600-86690
Телефонний код +380-6254
Координати 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д. / 48.03361° пн. ш. 38.62139° сх. д. / 48.03361; 38.62139Координати: 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д. / 48.03361° пн. ш. 38.62139° сх. д. / 48.03361; 38.62139
Висота над рівнем моря 262 м
Водойма р. Орлова, р. Севастьянівка, о. Кар'єр
Міста-побратими місто Салломін, Торез (Франція)
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Торез
До обл./респ. центру
 - фізична 56,6 км
 - залізницею 121 км
 - автошляхами 64 км
До Києва
 - фізична 648 км
 - залізницею 793 км
 - автошляхами 782 км
Міська влада
Адреса 86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Піонерська, 3, 3-22-46
Веб-сторінка Торезька міська рада
Міський голова Антонов Віктор Михайлович

Торе́з (фр. Thorez) — місто обласного значення в Донецькій області, розташоване в східній частині Донбасу; 82900 мешканців (2009).

Торез заснований у 1770-их pp. як слобода під назвою Олексіївка1840 — Олексієве-Леонове, з 1857 до 1964 — Чистякове), яка входила до складу Таганрозького округу Області Війська Донського (Російська імперія). Початок кам'яновугільної промисловості у Торезі припадає на 1860-і роки, її значне зростання на 1900-ті і пізніше на 1930-ті роки. Торез став містом у 1932 році.

Входить до складу Шахтарської агломерації.

Історія[ред.ред. код]

Населений пункт був утворений в 1778 році як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки й Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній. До 1800 року в слободі Олексіївка, заснованій генерал-лейтенантом С. Леоновим проживало 225 чоловік.

Станом на 1873 рік у слободі Олексієве-Леонове-Чистякове Андріївської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 1570 осіб, налічувалось 214 дворових господарств й 3 окремих будинки, 77 плугів, 190 коней, 320 пар волів, 1124 вівці[2].

Із 60-х років XIX століття — центр видобутку кам'яного вугілля. З другої половини XIX століття поселення носило назву Чистякове за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова. У 1875 році утворено Чистяківське гірничопромислове товариство, на півночі нинішнього Тореза тоді працювали шахти «Наклонна» і «Галерея», а також Олексіївське гірничопромислове товариство (з 1907 року перейменовано в «Надія»). У 1909 році в Чистяківському гірському районі видобули 4 700 тис. пудів вугілля, у 1916 році — 76 800 тис. пудів вугілля.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2335 осіб (1175 чоловічої статі та 1160 — жіночої), з яких 2334 — православної віри[3].

У 1924 році в Чистяківському гірському районі налічувалося 142 населених пункти, тут проживало 44 679 чоловік. У 1932 селище отримав статус міста. В 1933 році утворений трест «Чістяківвугілля», що поєднує 10 вугільних шахт, кам'яні кар'єри.

У 1940-x роках утворено 3 районних ради міста Чистякового (ліквідовані в 1959 році):

На сьогодні Торез — невелике місто, один із центрів вугільної промисловості в Україні. Чисельність населення близько 80 тисяч чоловік, а середня густота жителів — 781 людини на квадратний кілометр.

16 липня 1964 року Чистякове перейменовано на Торез на честь французького політичного діяча Моріса Тореза.

Торез і нині продовжує роботу з розвитку нелегкій галузі вуглевидобутку. Місто живе і змінюється, а разом з ним змінюються і його жителі. Але одне залишається незмінним. Торез, підтверджуючи своє ім'я, так само дає країні тонни високоякісного палива, тим самим несучи світло та тепло в будинки жителів Донецької області і всієї республіки.

Демографія[ред.ред. код]

Монумент Батьківщині —- Матері

За станом на 01.01.2010 р. чисельність наявного населення м. Тореза становила 82,9 тис. ос. У порівнянні з січнем 2009 р. вона зменшилася на 813 осіб. У 2009 році народилося 770 осіб. Померло 1605 ос., у тому числі дітей у віці до 1 року — 13. Природний спад населення в 2009 році становив 835 ос. Кількість шлюбів в 2009 році було 505, кількість розлучень — 261.

Основним чинником скорочення чисельності населення залишається його природне зменшення (в 2009 р. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених у 2,1 рази). Протягом 2009 року спостерігалося міграційний приріст населення. Прибулих на територію міста було на 21 людину більше, ніж вибуло.

Кількість прибулих на постійне проживання зменшилася на 1,1 %, вибулих — зменшилося на 20,2% в порівнянні з міграційним рухом 2008.[4]

Транспорт та телекомунікації

Центр міста (перехрестя вул. Піонерської та Ніколаєва)
Автовокзал (вул. Поповича)
Вид на мікрорайони № 3-4 та шахту «Прогрес»

Торез має розгалужену мережу зовнішнього та внутрішнього сполучення. В місті працює 18 маршрутів громадського транспорту. Тісні зв'язки з розташованими поблизу містами Сніжне і Шахтарськ. З Автовокзалу (вул. Поповича) здійснюються постійні рейси до Шахтарська, Донецька, Харкова, Амвросіївки, Луганська, Запоріжжя, Кіровського, Слов'янська, Ростова-на-Дону, Таганрога. Торез розташований на автодорозі Н21 СтаробільськЛуганськКрасний ЛучДонецьк.

Залізничний транспорт

Залізничні вокзали:

Залізничні станції та зупиночні пункти:

  • станція Дронове
  • станція Воскресенська
  • З.п. 33 км.

Міський автобусний транспорт

Маршрути Торезького автобуса:

  • 1 «Залізничний вокзал — ЦЗФ Кіселевська»
  • 2 «Мікрорайон № 3 — ЦЗФ Кіселевська»
  • 3 «ЦЗФ Кіселевська — Селище ш-ти Лісова»
  • 4 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти ім. Кіселєва»
  • 5 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти Донецька»
  • 7 «Мікрорайон № 3 — вул. Тульська»
  • 8 «Автостанція — вул Крупської»
  • 8-А «Мікрорайон № 3 — вул. Крупської»
  • 9 «Автостанція — вул. Крупської — ЦЗФ Кіселевська»
  • 10-А «Мікрорайон № 3 — Міська лікарня № 5 — Залізничний вокзал»
  • 10-Б «Мікрорайон № 3 — Міський цвинтар — Залізничний вокзал»
  • 12 «Автостанція — Селище ш-ти 7-біс»
  • 23 «Автостанція — Шахтоуправління Волинське»
  • 26 «Автостанція — Селище ш-ти Лісова»
  • 26-А «Автостанція — Клуб шахти № 3-біс»
  • 27 «Мікроарйон № 3 — Селище ш-ти Об'єднана»
  • 30 «Автостанція — Шахтоуправління Торезьке»
  • 31 «Автостанція — с. Петрівське»

Міські служби таксі

  • Таксі «Астра» — тел. +380 (6254) 3-52-53
  • Таксі «Пакард» — тел. +380 (6254) 3-01-71
  • Таксі «Форсаж» — тел. +380 (6254) 3-00-57
  • Таксі «Альянс» — тел. +380 (66) 216-95-80

Телекомунікації

Телебачення:

Зв'язок та інтернет:

Населені пункти Торезької міської ради[ред.ред. код]

Економіка і фінанси[ред.ред. код]

За 2012 рік підприємствами міста реалізовано товарів на суму 1363,9 млн. ₴ (з них у вугільній галузі — 1202,2 млн. ₴). Обсяг реалізованих послуг в 2012 році підприємствами та установами м. Тореза становить 33420,2 тис. ₴. Товарообіг — 287 млн. ₴. [1]

Індустрія[ред.ред. код]

КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (Амбулаторія № 1) по вул. 50 років СРСР
Міський Палац культури ім. В. Маяковського

На території міста розташовані та функціонують 18 промислових підприємств. В економіці міста представлені всі галузі індустріального краю: машинобудування, кольорова металургія, деревообробна, харчова промисловість, виробництво будматеріалів. Вугільна промисловість є пріоритетною галуззю в місті, її представляють державне підприємство «Торезантрацит», 3 шахти і збагачувальна фабрика приватної форми власності. В структурі промислової продукції міста вугільна галузь займає близько 80%.

Серед провідних підприємств міста можна виділити наступні:

  • Державне підприємство «Торезантрацит», яке є керуючєю компанією наступних підприємств:

ВО «Шахта Прогрес», ВО «Шахтоуправління ім. Л. І. Лутугіна», ВО «Шахтоуправління Волинське», ВО "Центральна збагачувальна фабрика «Торезька» , ВО «Ремонтно-механічний завод».

  • Завод залізобетонного шахтного кріплення (ЗБШК)
  • Торезький електротехнічний завод (ТОВ «ТЕТЗ-ІНВЕСТ»)
  • Збагачувальна фабрика «Червона зірка» (ПАТ)
  • ЗАТ "Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»
  • ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика»
  • ПАТ «Тормаш» (машинобудівний завод)
  • Шахта «Тера» (ТОВ «Вуглересурс»)
  • ТОВ «Торезький завод наплавочних твердих сплавів» (кольорова металургія)
  • Торезький кар'єр (ПАТ)
  • ВАТ Торезька фірма «Карбід» (кольорова металургія)
  • ДВАТ «Торезьке шахтопрохідне управління з буріння стволів та свердловин» (в стадії ліквідації)
  • Підприємство Торезької ВК № 28
  • Шахтарська дирекція з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація», розташована в м. Торезі.

Мікрорайони та частини міста[ред.ред. код]

Схематичний план міста Торез
  • Центр міста (вулиці: Піонерська, Ніколаєва, Енгельса, Сизранцева, 50 років СРСР, Пушкіна, пров. Арсенальний, пр. Гагаріна, б-р Ілліча та ін.)
  • Мікрорайони № 1, 2, 3, 4 (вул. Енгельса, Громова)
  • Південна Група («Шанхай», вул. Широка, Кірова, Івана Франка, Севастопольська, Котовського)
  • Центральне селище (вул. Леніна, Чайковського, Бородіна, Ціолковського, Короленка)
  • Мікрорайон «30 років Перемоги» (розм. — «Квартал»)
  • Селище шахти № 7 (вул. Залізнична, 20 річниці Жовтня, Сеченова, Котляревського, Чорноморська).
  • Червона Зірка (вул. Бірлевої, Кіма, Менжинського, Шостакової)
  • Житловий массив (вул. Вишинського, Миру, Космонавтів, Кошового, Лесі Українки, Молодіжна)
  • Лутугінський пагорб (сел. шахти ім. Лутугіна, вул. Свободи, Трудова, Профспілкова, Крупської, Тельмана)
  • Сімнадцята (сел. шахти «Донецька») (просп. Гагаріна, Недобера, Жуковського, Панаса Мирного, Олімпійська)
  • ЖД (від рос. — залізниця) (вул. Вокзальна, Камінська, 9 січня, Деповська, пров. Паровозний, Поштовий).
  • Дев'ята (сел. колишньої шахти № 9-10 «Об'єднана») (вул. П'ятницького, Алмазна, Маяковського, Заньковецької, Сиваченка)
  • П'ятихатки (Максимова Балка)

Центральне селище[ред.ред. код]

«Центральне селище» (рос. Центральный посёлок, розмовна — «ЦП») — історична частина міста Тореза, розташована на його південному сході. Є одним із перших централізованих утворень на території Чистякового. До 1932 року (коли Торез отримав статус міста) Центральне селище виконувало роль інфраструктурного центру Чистякового і прилеглих шахтних селищ.

Сьогодні Центральне селище повністю з'єднане з центром міста та іншими районами Тореза. У Центральному селищі сьогодні діє школа № 4, два дитячих садка.

Шанхай[ред.ред. код]

«Шанхай» — невеликий житловий масив на південному сході міста Тореза, побудований у 1946 році полоненими у Другу світову війну угорцями. Масив складався з семи двоповерхових житлових будинків сталінського типу, проте на сьогоднішній день будівель залишилося п'ять. Шанхай обмежений вулицями Кірова, Мінською, Фадєєва та Широкою. З центром Тореза з'єднаний вулицями Леніна та Робочою. В останні роки «Шанхаєм» називають також околиці житлового масиву — райони з приватною забудовою до кінця вулиць Широкої, Смоленської, Новочеркаської, Мінської та Кірова, селища колишніх Шахт № 25, 26 та 27.

Міська інфраструктура[ред.ред. код]

Телебачення та преса:

Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
Храм Св. Пророка Іллі (вул. Космонавтів)
Центральний міський парк ім. 50-річчя Перемоги

Освіта:

  • Навчально-консультативний центр НТУ «ХПІ» (Мікрорайон 2)
  • Торезький факультет Харківського інституту економіки та менеджменту (б-р Ілліча)
  • Торезький академічний коледж Донецького державного університету управління (вул. Піонерська)
  • Торезьке медичне училище (4-й мікрорайон)
  • ВПТУ ім. О. Стаханова (вул. Леніна)
  • Торезький професійний ліцей (вул. Бірлевої)
  • Торезький гірничий технікум ім. А. Ф. Засядька (вул. Шестакової)
  • НКЦ Донбаської державної машинобудівної академії (вул. Шестакової)
  • Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
  • КУ «Дитяча та юнацька спортивна школа» (вул. Енгельса)
  • Станція юних техніків (вул. Миру)
  • Торезька гуманітарна гімназія (вул. Енгельса)
  • 15 середніх шкіл
  • 16 дошкільних закладів

Медична сфера:

  • КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м Тореза» (вул. 50 років СРСР) у складі: — Амбулаторій № 1, 5 (вул. 50 років СРСР); — Амбулаторії № 2 (вул. Т.Бірлевої) — Амбулаторії № 3 (вул. Леніна) — Амбулаторії № 4 (вул. Інтернаціональна) — Амбулаторії № 6 (вул. Курська) — Амбулаторії № 7 (вул. Ніколаєва)
  • Торезька центральна міська лікарня (мікрорайон-4)
  • Центральна консультативна полікліника для дорослих ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
  • Центральна поліклініка для дітей ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
  • Пологове відділення та сімейний центр ЦМЛ (мікрорайон-4)
  • Торезька міськлікарня № 2 (вул. П.Ангеліної)
  • Торезька міськлікарня № 5 (вул. 50 років СРСР)
  • Торезька міська станція швидкої допомоги (мікрорайон-4)

Міська система охорони здоров'я працює в єдиному медичному просторі, функціонує 4 міжрайонних відділення (урологічне, офтальмологічне, отолоринтологічне та регіональний перинатальний центр).

Заклади культури:

  • Централізована бібліотечна система у складі 7 бібліотек
  • 4 клубні заклади (ПК ім. Маяковського, БК ім. Кірова, Клуб «Комсомолець», клуб шахти «Прогрес»)
  • 3 громадські музеї
  • на обліку знаходиться 32 пам'ятника культури та історії.

Маркети та супермаркети:

  • Супермаркет «АТБ-маркет» (мікрорайон 1)
  • Супермаркет «АТБ-маркет» (пр. Гагаріна, зуп. «Музей»)
  • Супермаркет «АТБ-маркет» (мікр. «30 р. Перемоги»)
  • Супермаркет «Кураж» (мікрорайон 1)
  • Маркет «Гастроном» (вул. Енгельса)
  • Маркет «Україна» (вул. Кринична)
  • Маркет «Брусниця» (мікр. «30 р. Перемоги»)
  • ТЦ «Кулінарія» (б-р Ілліча)
  • ТЦ «7 квартал» (одяг, меблі, книги, оптика та ін.) (вул. Ніколаєва)
  • Центральний універмаг (б-р Ілліча).

Розваги:

  • Басейн «Art-pool» (вул. Ніколаєва)
  • Стадіон «Комсомолець» (вул. Ніколаєва)
  • Кінотеатр «Art-tema» (б-р Ілліча)
  • Ресторанно-розважальний центр «Шалена Ніч» (пров. Арсенальний)
  • Ресторан «Україна» (б-р Ілліча)
  • Нічний клуб та ресторан «Максимум» (вул. Енгельса)
  • Кафе «Алекс» (вул. Леніна)
  • Кафе «555» (вул. Піонерська)
  • Кафе «Українська кухня» (пр. Гагаріна)
  • Ресторан та лаундж-бар «Бульвар» (б-р Ілліча)
  • Луна-парк «Art-land» (вул. Піонерська)
  • та інші.

Органи влади та місцевого самоврядування[ред.ред. код]

Органи місцевого самоврядування:

  • Торезька міська рада (вул. Піонерська, 3)
  • Виконком Торезької міської ради (вул. Піонерська, 3)
  • Пелагіївська селищна рада (м. Торез, смт Пелагіївка, вул. Молодіжна, 10)
  • Розсипнянська селищна рада (м. Торез, смт Розсипне, вул. Чекістів, 9)
  • Управління юстиції міста Тореза (вул. Енгельса, 90)
  • Відділ РАГС м. Тореза (пр. Гагаріна, 25-А)
  • Управління праці та соціального захисту населення (вул. Сизранцева, 76)

Правоохоронні органи:

  • Торезький МВ УМВС України в Донецькій області (вул. Енгельса, 126)
  • Торезький МВ СБУ (вул. Дзержинського, 1)
  • Торезький МВ УМНС України в Донецькій області (вул. Енгельса, 132)
  • Торезький міський суд (вул. Пушкіна, 15)
  • Прокуратура міста Тореза (вул. Пушкіна, 17)
  • Торезький міжміський відділ Кримінально-виконавчої інспекції (пр. Гагаріна, 2)

Інші органи влади:

  • Державна податкова інспекція в м. Торезі (вул. Ніколаєва, 40)
  • Управління Пенсійного фонду Україні в м. Торезі (бульвар Ілліча, 8)
  • Торезький міський Центр зайнятості (бульвар Ілліча, 8)

Визначні місця, пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Тореза

У місті Торез Донецької області на обліку перебуває 32 пам'ятки історії та монументального мистецтва.

Монумент шахтарям-випробувальникам вугільного комбайну «Донбас» (пр. Гагаріна)

Див. Храми Тореза

  • Моумент піонерам-випробувальникам вугільного комбайну «Донбас» є візитівкою Тореза. Встановлений біля зуп. «Музей» на просп. Гагаріна.
  • Пам'ятник В. Ульянову (Леніну) — встановлений у 1959 році на Центральному майдані міста.
  • Меморіал полеглим Героям Другої Світової війни — знаходиться на перетині вулиць Енгельса та Піонерської.
  • Пам'ятник радянському поетові В. Маяковському встановлений на одноіменному майдані на перетині вулиць Піонерської, Сизранцева та бульвару Ілліча.
  • Каплиця Св. Георгія Побідоносця в пам'ять загиблих шахтарів та ліквідаторів Аварії на ЧАЕС. Побудована в 2005 році, належить Московському патріархату.
  • Монументи Вітчизні-Матері (в пам'ять про Героїв Другої Св. війни): перший встановлений в 1960-ті роки на перетині вул. Горбачова та просп. Гагаріна (сел. Сімнадцята), другий на вул. Леніна, біля ТЗШ № 4.
  • Меморіальна дошка пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років (встановлена у 2006 році на адміністративній будівлі № 8 по бульвару Ілліча).
  • Торезька телевежа (1960-і р.р.).

Працює меморіальний музей засновника стаханівського руху О. Г. Стаханова.

Кімната-музей Моріса Тореза та дружби міст-побратимів Тореза і Соломіна (Франція) діє у Палаці дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська).

Фотогалерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 (pdf)
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 232)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-48)
  4. http://media.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=47&nid=3487&aid=37976

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]