Торез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Торез
Emblem torez.png Flag of Torez.svg
Герб Тореза Прапор Тореза
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Торезька міська рада
Код КОАТУУ 1414700000
Засноване 1778 рік
Статус міста з 1932 року
Населення 56 993(1.1.2014)[1]
Площа 105 км²
Густота населення 780.5 осіб/км²
Поштові індекси 86600-86690
Телефонний код +380-6254
Координати 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д. / 48.03361° пн. ш. 38.62139° сх. д. / 48.03361; 38.62139Координати: 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д. / 48.03361° пн. ш. 38.62139° сх. д. / 48.03361; 38.62139
Висота над рівнем моря 262 м
Водойма р. Орлова, р. Севастьянівка, о. Кар'єр
Міста-побратими місто Салломін, Торез (Франція)
День міста остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Торез
До обл./респ. центру
 - фізична 56,6 км
 - залізницею 121 км
 - автошляхами 64 км
До Києва
 - фізична 648 км
 - залізницею 793 км
 - автошляхами 782 км
Міська влада
Адреса 86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Піонерська, 3, 3-22-46
Веб-сторінка Торезька міська рада
Міський голова Антонов Віктор Михайлович

Торе́з (фр. Thorez) — місто обласного значення в Донецькій області, розташоване в східній частині Донбасу; 82900 мешканців (2009). Перейменоване в 1964 році з історичної назви Чистякове на Торез на честь французького комуністичного діяча, голови Компартії Франції Моріса Тореза

Місто засновано у 1770-их pp. як слобода під назвою Олексіївка1840 — Олексієве-Леонове, з 1857 до 1964 — Чистякове), яка входила до складу Таганрозького округу Області Війська Донського (Російська імперія). Початок кам'яновугільної промисловості у Торезі припадає на 1860-і роки, її значне зростання на 1900-ті і пізніше на 1930-ті роки. Торез став містом у 1932 році.

Входить до складу Шахтарської агломерації.

Історія[ред.ред. код]

Населений пункт був утворений в 1778 році як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки й Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній. До 1800 року в слободі Олексіївка, заснованій генерал-лейтенантом С. Леоновим проживало 225 чоловік.

Станом на 1873 рік у слободі Олексієве-Леонове-Чистякове Андріївської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 1570 осіб, налічувалось 214 дворових господарств й 3 окремих будинки, 77 плугів, 190 коней, 320 пар волів, 1124 вівці[2].

Із 60-х років XIX століття — центр видобутку кам'яного вугілля. З другої половини XIX століття поселення носило назву Чистякове за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова. У 1875 році утворено Чистяківське гірничопромислове товариство, на півночі нинішнього Тореза тоді працювали шахти «Наклонна» і «Галерея», а також Олексіївське гірничопромислове товариство (з 1907 року перейменовано в «Надія»). У 1909 році в Чистяківському гірському районі видобули 4 700 тис. пудів вугілля, у 1916 році — 76 800 тис. пудів вугілля.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2335 осіб (1175 чоловічої статі та 1160 — жіночої), з яких 2334 — православної віри[3].

У 1924 році в Чистяківському гірському районі налічувалося 142 населених пункти, тут проживало 44 679 чоловік. У 1932 селище отримав статус міста. В 1933 році утворений трест «Чістяківвугілля», що поєднує 10 вугільних шахт, кам'яні кар'єри.

У 1940-x роках утворено 3 районних ради міста Чистякового (ліквідовані в 1959 році):

На сьогодні Торез — невелике місто, один із центрів вугільної промисловості в Україні. Чисельність населення близько 80 тисяч чоловік, а середня густота жителів — 781 людини на квадратний кілометр.

16 липня 1964 року Чистякове перейменовано на Торез на честь французького політичного діяча Моріса Тореза.

Торез і нині продовжує роботу з розвитку нелегкій галузі вуглевидобутку. Місто живе і змінюється, а разом з ним змінюються і його жителі. Але одне залишається незмінним. Торез, підтверджуючи своє ім'я, так само дає країні тонни високоякісного палива, тим самим несучи світло та тепло в будинки жителів Донецької області і всієї республіки.

Війна 2014 року[ред.ред. код]

У липні-серпні 2014 року місто стало місцем запеклих боїв в ході антитерористичної операції проти озброєних угрупувань ДНР.

Демографія[ред.ред. код]

Монумент Батьківщині —- Матері

За станом на 01.01.2010 р. чисельність наявного населення м. Тореза становила 82,9 тис. ос. У порівнянні з січнем 2009 р. вона зменшилася на 813 осіб. У 2009 році народилося 770 осіб. Померло 1605 ос., у тому числі дітей у віці до 1 року — 13. Природний спад населення в 2009 році становив 835 ос. Кількість шлюбів в 2009 році було 505, кількість розлучень — 261.

Історична динаміка чисельності населення міста (без населених пунктів підпорядкованих міськраді)[4]

рік населення
1923 1 095
1926 1 936
1939 49 451
1959 91 549
1970 92 897
1979 87 209
1989 88 049
2001 72 346
2005 66 446
2010 60 032
2014 56 993

Основним чинником скорочення чисельності населення залишається його природне зменшення (в 2009 р. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених у 2,1 рази). Протягом 2009 року спостерігалося міграційний приріст населення. Прибулих на територію міста було на 21 людину більше, ніж вибуло.

Кількість прибулих на постійне проживання зменшилася на 1,1 %, вибулих — зменшилося на 20,2% в порівнянні з міграційним рухом 2008.[5]

Національний склад населення Торезької міськради за переписом 2001 року[6]

чисельність частка, %
українці 48 807 50,8
росіяни 43 354 45,1
білоруси 1 230 1,3
татари 1 222 1,3
вірмени 227 0,2
греки 141 0,1

Транспорт та телекомунікації

Центр міста (перехрестя вул. Піонерської та Ніколаєва)
Автовокзал (вул. Поповича)
Вид на мікрорайони № 3-4 та шахту «Прогрес»

Торез має розгалужену мережу зовнішнього та внутрішнього сполучення. В місті працює 18 маршрутів громадського транспорту. Тісні зв'язки з розташованими поблизу містами Сніжне і Шахтарськ. З Автовокзалу (вул. Поповича) здійснюються постійні рейси до Шахтарська, Донецька, Харкова, Амвросіївки, Луганська, Запоріжжя, Кіровського, Слов'янська, Ростова-на-Дону, Таганрога. Торез розташований на автодорозі Н21 СтаробільськЛуганськКрасний ЛучДонецьк.

Залізничний транспорт

Залізничні вокзали:

Залізничні станції та зупиночні пункти:

  • станція Дронове
  • станція Воскресенська
  • З.п. 33 км.

Міський автобусний транспорт

Маршрути Торезького автобуса:

  • 1 «Залізничний вокзал — ЦЗФ Кіселевська»
  • 2 «Мікрорайон № 3 — ЦЗФ Кіселевська»
  • 3 «ЦЗФ Кіселевська — Селище ш-ти Лісова»
  • 4 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти ім. Кіселєва»
  • 5 «Мікрорайон № 3 — Селище ш-ти Донецька»
  • 7 «Мікрорайон № 3 — вул. Тульська»
  • 8 «Автостанція — вул Крупської»
  • 8-А «Мікрорайон № 3 — вул. Крупської»
  • 9 «Автостанція — вул. Крупської — ЦЗФ Кіселевська»
  • 10-А «Мікрорайон № 3 — Міська лікарня № 5 — Залізничний вокзал»
  • 10-Б «Мікрорайон № 3 — Міський цвинтар — Залізничний вокзал»
  • 12 «Автостанція — Селище ш-ти 7-біс»
  • 23 «Автостанція — Шахтоуправління Волинське»
  • 26 «Автостанція — Селище ш-ти Лісова»
  • 26-А «Автостанція — Клуб шахти № 3-біс»
  • 27 «Мікроарйон № 3 — Селище ш-ти Об'єднана»
  • 30 «Автостанція — Шахтоуправління Торезьке»
  • 31 «Автостанція — с. Петрівське»

Міські служби таксі

  • Таксі «Астра» — тел. +380 (6254) 3-52-53
  • Таксі «Пакард» — тел. +380 (6254) 3-01-71
  • Таксі «Форсаж» — тел. +380 (6254) 3-00-57
  • Таксі «Альянс» — тел. +380 (66) 216-95-80

Телекомунікації

Телебачення:

Зв'язок та інтернет:

Населені пункти Торезької міської ради[ред.ред. код]

Економіка і фінанси[ред.ред. код]

За 2012 рік підприємствами міста реалізовано товарів на суму 1363,9 млн. ₴ (з них у вугільній галузі — 1202,2 млн. ₴). Обсяг реалізованих послуг в 2012 році підприємствами та установами м. Тореза становить 33420,2 тис. ₴. Товарообіг — 287 млн. ₴. [1]

Промисловість[ред.ред. код]

КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (Амбулаторія № 1) по вул. 50 років СРСР
Міський Палац культури ім. В. Маяковського

На території міста розташовані та функціонують 18 промислових підприємств. В економіці міста представлені всі галузі індустріального краю: машинобудування, кольорова металургія, деревообробна, харчова промисловість, виробництво будматеріалів. Вугільна промисловість є пріоритетною галуззю в місті, її представляють державне підприємство «Торезантрацит», 3 шахти і збагачувальна фабрика приватної форми власності. В структурі промислової продукції міста вугільна галузь займає близько 80%.

Серед провідних підприємств міста можна виділити наступні:

  • Державне підприємство «Торезантрацит», яке є керуючєю компанією наступних підприємств: ВО «Шахта Прогрес», ВО «Шахтоуправління ім. Л. І. Лутугіна», ВО «Шахтоуправління Волинське», ВО "Центральна збагачувальна фабрика «Торезька», ВО «Ремонтно-механічний завод».
  • Завод залізобетонного шахтного кріплення (ЗБШК)
  • Торезький електротехнічний завод (ТОВ «ТЕТЗ-ІНВЕСТ»)
  • Збагачувальна фабрика «Червона зірка» (ПАТ)
  • ЗАТ "Центральна збагачувальна фабрика «Донецька»
  • ПАТ «Торезька харчосмакова фабрика»
  • ПАТ «Тормаш» (машинобудівний завод)
  • Шахта «Тера» (ТОВ «Вуглересурс»)
  • ТОВ «Торезький завод наплавочних твердих сплавів» (кольорова металургія)
  • Торезький кар'єр (ПАТ)
  • ВАТ Торезька фірма «Карбід» (кольорова металургія)
  • ДВАТ «Торезьке шахтопрохідне управління з буріння стволів та свердловин» (в стадії ліквідації)
  • Підприємство Торезької ВК № 28
  • Шахтарська дирекція з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація», розташована в м. Торезі.

Мікрорайони та частини міста[ред.ред. код]

Схематичний план міста Торез
  • Центр міста (вулиці: Піонерська, Ніколаєва, Енгельса, Сизранцева, 50 років СРСР, Пушкіна, пров. Арсенальний, пр. Гагаріна, б-р Ілліча та ін.)
  • Мікрорайони № 1, 2, 3, 4 (вул. Енгельса, Громова)
  • Південна Група («Шанхай», вул. Широка, Кірова, Івана Франка, Севастопольська, Котовського)
  • Центральне селище (вул. Леніна, Чайковського, Бородіна, Ціолковського, Короленка)
  • Мікрорайон «30 років Перемоги» (розм. — «Квартал»)
  • Селище шахти № 7 (вул. Залізнична, 20 річниці Жовтня, Сеченова, Котляревського, Чорноморська).
  • Червона Зірка (вул. Бірлевої, Кіма, Менжинського, Шостакової)
  • Житловий массив (вул. Вишинського, Миру, Космонавтів, Кошового, Лесі Українки, Молодіжна)
  • Лутугінський пагорб (сел. шахти ім. Лутугіна, вул. Свободи, Трудова, Профспілкова, Крупської, Тельмана)
  • Сімнадцята (сел. шахти «Донецька») (просп. Гагаріна, Недобера, Жуковського, Панаса Мирного, Олімпійська)
  • ЖД (від рос. — залізниця) (вул. Вокзальна, Камінська, 9 січня, Деповська, пров. Паровозний, Поштовий).
  • Дев'ята (сел. колишньої шахти № 9-10 «Об'єднана») (вул. П'ятницького, Алмазна, Маяковського, Заньковецької, Сиваченка)
  • П'ятихатки (Максимова Балка)

Центральне селище[ред.ред. код]

«Центральне селище» (рос. Центральный посёлок, розмовна — «ЦП») — історична частина міста Тореза, розташована на його південному сході. Є одним із перших централізованих утворень на території Чистякового. До 1932 року (коли Торез отримав статус міста) Центральне селище виконувало роль інфраструктурного центру Чистякового і прилеглих шахтних селищ.

Сьогодні Центральне селище повністю з'єднане з центром міста та іншими районами Тореза. У Центральному селищі сьогодні діє школа № 4, два дитячих садка.

Шанхай[ред.ред. код]

«Шанхай» — невеликий житловий масив на південному сході міста Тореза, побудований у 1946 році полоненими у Другу світову війну угорцями. Масив складався з семи двоповерхових житлових будинків сталінського типу, проте на сьогоднішній день будівель залишилося п'ять. Шанхай обмежений вулицями Кірова, Мінською, Фадєєва та Широкою. З центром Тореза з'єднаний вулицями Леніна та Робочою. В останні роки «Шанхаєм» називають також околиці житлового масиву — райони з приватною забудовою до кінця вулиць Широкої, Смоленської, Новочеркаської, Мінської та Кірова, селища колишніх Шахт № 25, 26 та 27.

Міська інфраструктура[ред.ред. код]

Телебачення та преса:

Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
Храм Св. Пророка Іллі (вул. Космонавтів)
Центральний міський парк ім. 50-річчя Перемоги

Освіта:

  • Навчально-консультативний центр НТУ «ХПІ» (Мікрорайон 2)
  • Торезький факультет Харківського інституту економіки та менеджменту (б-р Ілліча)
  • Торезький академічний коледж Донецького державного університету управління (вул. Піонерська)
  • Торезьке медичне училище (4-й мікрорайон)
  • ВПТУ ім. О. Стаханова (вул. Леніна)
  • Торезький професійний ліцей (вул. Бірлевої)
  • Торезький гірничий технікум ім. А. Ф. Засядька (вул. Шестакової)
  • НКЦ Донбаської державної машинобудівної академії (вул. Шестакової)
  • Палац дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська)
  • КУ «Дитяча та юнацька спортивна школа» (вул. Енгельса)
  • Станція юних техніків (вул. Миру)
  • Торезька гуманітарна гімназія (вул. Енгельса)
  • 15 середніх шкіл
  • 16 дошкільних закладів

Медична сфера:

  • КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги м Тореза» (вул. 50 років СРСР) у складі: — Амбулаторій № 1, 5 (вул. 50 років СРСР); — Амбулаторії № 2 (вул. Т.Бірлевої) — Амбулаторії № 3 (вул. Леніна) — Амбулаторії № 4 (вул. Інтернаціональна) — Амбулаторії № 6 (вул. Курська) — Амбулаторії № 7 (вул. Ніколаєва)
  • Торезька центральна міська лікарня (мікрорайон-4)
  • Центральна консультативна полікліника для дорослих ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
  • Центральна поліклініка для дітей ЦМЛ (вул. Ніколаєва)
  • Пологове відділення та сімейний центр ЦМЛ (мікрорайон-4)
  • Торезька міськлікарня № 2 (вул. П.Ангеліної)
  • Торезька міськлікарня № 5 (вул. 50 років СРСР)
  • Торезька міська станція швидкої допомоги (мікрорайон-4)

Міська система охорони здоров'я працює в єдиному медичному просторі, функціонує 4 міжрайонних відділення (урологічне, офтальмологічне, отолоринтологічне та регіональний перинатальний центр).

Заклади культури:

  • Централізована бібліотечна система у складі 7 бібліотек
  • 4 клубні заклади (ПК ім. Маяковського, БК ім. Кірова, Клуб «Комсомолець», клуб шахти «Прогрес»)
  • 3 громадські музеї
  • на обліку знаходиться 32 пам'ятника культури та історії.

Маркети та супермаркети:

  • Супермаркет «АТБ-маркет» (мікрорайон 1)
  • Супермаркет «АТБ-маркет» (пр. Гагаріна, зуп. «Музей»)
  • Супермаркет «АТБ-маркет» (мікр. «30 р. Перемоги»)
  • Супермаркет «Кураж» (мікрорайон 1)
  • Маркет «Гастроном» (вул. Енгельса)
  • Маркет «Україна» (вул. Кринична)
  • Маркет «Брусниця» (мікр. «30 р. Перемоги»)
  • ТЦ «Кулінарія» (б-р Ілліча)
  • ТЦ «7 квартал» (одяг, меблі, книги, оптика та ін.) (вул. Ніколаєва)
  • Центральний універмаг (б-р Ілліча).

Розваги:

  • Басейн «Art-pool» (вул. Ніколаєва)
  • Стадіон «Комсомолець» (вул. Ніколаєва)
  • Кінотеатр «Art-tema» (б-р Ілліча)
  • Ресторанно-розважальний центр «Шалена Ніч» (пров. Арсенальний)
  • Ресторан «Україна» (б-р Ілліча)
  • Нічний клуб та ресторан «Максимум» (вул. Енгельса)
  • Кафе «Алекс» (вул. Леніна)
  • Кафе «555» (вул. Піонерська)
  • Кафе «Українська кухня» (пр. Гагаріна)
  • Ресторан та лаундж-бар «Бульвар» (б-р Ілліча)
  • Луна-парк «Art-land» (вул. Піонерська)
  • та інші.

Органи влади та місцевого самоврядування[ред.ред. код]

Органи місцевого самоврядування:

  • Торезька міська рада (вул. Піонерська, 3)
  • Виконком Торезької міської ради (вул. Піонерська, 3)
  • Пелагіївська селищна рада (м. Торез, смт Пелагіївка, вул. Молодіжна, 10)
  • Розсипнянська селищна рада (м. Торез, смт Розсипне, вул. Чекістів, 9)
  • Управління юстиції міста Тореза (вул. Енгельса, 90)
  • Відділ РАГС м. Тореза (пр. Гагаріна, 25-А)
  • Управління праці та соціального захисту населення (вул. Сизранцева, 76)

Правоохоронні органи:

  • Торезький МВ УМВС України в Донецькій області (вул. Енгельса, 126)
  • Торезький МВ СБУ (вул. Дзержинського, 1)
  • Торезький МВ УМНС України в Донецькій області (вул. Енгельса, 132)
  • Торезький міський суд (вул. Пушкіна, 15)
  • Прокуратура міста Тореза (вул. Пушкіна, 17)
  • Торезький міжміський відділ Кримінально-виконавчої інспекції (пр. Гагаріна, 2)

Інші органи влади:

  • Державна податкова інспекція в м. Торезі (вул. Ніколаєва, 40)
  • Управління Пенсійного фонду Україні в м. Торезі (бульвар Ілліча, 8)
  • Торезький міський Центр зайнятості (бульвар Ілліча, 8)

Визначні місця, пам'ятки та події[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Тореза

У місті Торез Донецької області на обліку перебуває 32 пам'ятки історії та монументального мистецтва.

Монумент шахтарям-випробувальникам вугільного комбайну «Донбас» (пр. Гагаріна)

Див. Храми Тореза

  • Моумент піонерам-випробувальникам вугільного комбайну «Донбас» є візитівкою Тореза. Встановлений біля зуп. «Музей» на просп. Гагаріна.
  • Пам'ятник В. Ульянову (Леніну) — встановлений у 1959 році на Центральному майдані міста.
  • Меморіал полеглим Героям Другої Світової війни — знаходиться на перетині вулиць Енгельса та Піонерської.
  • Пам'ятник радянському поетові В. Маяковському встановлений на одноіменному майдані на перетині вулиць Піонерської, Сизранцева та бульвару Ілліча.
  • Каплиця Св. Георгія Побідоносця в пам'ять загиблих шахтарів та ліквідаторів Аварії на ЧАЕС. Побудована в 2005 році, належить Московському патріархату.
  • Монументи Вітчизні-Матері (в пам'ять про Героїв Другої Св. війни): перший встановлений в 1960-ті роки на перетині вул. Горбачова та просп. Гагаріна (сел. Сімнадцята), другий на вул. Леніна, біля ТЗШ № 4.
  • Меморіальна дошка пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років (встановлена у 2006 році на адміністративній будівлі № 8 по бульвару Ілліча).
  • Торезька телевежа (1960-і р.р.).

Працює меморіальний музей засновника стаханівського руху О. Г. Стаханова.

Кімната-музей Моріса Тореза та дружби міст-побратимів Тореза і Соломіна (Франція) діє у Палаці дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська).

17 липня 2014 року неподалік Тореза сталася авіакатастрофа «Боїнга 777» Малазійських авіаліній.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 (pdf)
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 232)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-48)
  4. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
  5. http://media.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=47&nid=3487&aid=37976
  6. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]