Rotary International

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rotary International
Емблема Rotary International
Девіз «Service above Self» («Служіння понад Себе»)
Члени 1 220 000
Заснована 23 лютого 1905 року
Офіційна/і мова/и Англійська, хінді, урду, шведська, португальська, італійська, французька, іспанська, німецька, корейська та японська мови.
Штаб-квартира Еванстон пригород округу Кук міста Чикаго Іллінойс США
Поточний голова Кальян Банерджі[1]
(20112012)
Веб-сайт http://www.rotary.org

Rotary International  — об'єднання клубів більше відомих як Rotary Club (Ротарі Клуб) розташованих у всьому світі. Ротарі клуби  — нерелігійні та неполітичні благодійні організації відкриті для усіх незалежно від національної чи расової приналежності, віросповідання та політичних поглядів. В усьому світі налічується понад 33 976 клубів та понад 1 220 тисяч учасників.[2] Членів Ротарі клубу часто називають Ротаріанцями чи Ротарійцями.

Головний девіз Ротарі Інтернешнл: «Служіння понад Себе» (англ. Service above self), другим девізом виступає вислів «Більше усіх отримують ті, хто краще усіх працюють» (англ. They benefit most, who serve best).[3]

Філософія[ред.ред. код]

Метою Ротарі є заохочення та підтримка ідеального служіння як основи гідного підприємства, зокрема його заохочення та підтримка:[4]

  1. Налагодження стосунків для можливості служіння та взаємодопомоги.
  2. Високі етичні стандарти в бізнесі та професії, визнання гідності усіх корисних занять, удостоєння кожного ротаріанця честю служити суспільству.
  3. Застосування ідеального служіння кожного ротаріанця у власному бізнесі та суспільному житті.
  4. Розвиток міжнародного взаєморозуміння, доброї волі та миру завдяки світовому братерському об'єднанню ділових та професійних осіб.

Ця мета використовується і у так званому «Ротарі тесті», що використовується з метою переконатися чи відповідає ротаріанець основним принципам Ротарі клубу. Тест було розроблено ротаріанцем та підприємцем Гербертом Тейлором під час Великої депресії, як набір керівних принципів для відновлення практично втраченого бізнесу та був прийнятий як етичний стандарт Ротарі у 1942 році. Він як і раніше розглядається як етичний стандарт в управлінні бізнесом:[5]

  • Чи у цьому ІСТИНА?
  • Чи це СПРАВЕДЛИВО для усіх зацікавлених сторін?
  • Чи допоможе це в укріпленні ДОБРИХ ВІДНОСИН та ДРУЖБИ?
  • Чи принесе це КОРИСТЬ усім зацікавленим сторонам?

Історія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Перший Ротарі клуб було засновано адвокатом Полом Гаррісом в Чикаго, штат Іллінойс, США. Назва «Ротарі» походить від давньої практики чергування місця проведення зборів у офісах членів клубу. Саме Пол Гарріс вважається засновником руху Ротарі в усьому світі.

23 лютого 1905 року в Чикаго, в будівлі Юніті Білдінг на Норт Діборн стріт 127, відбулися перші збори чиказького Ротарі клубу, на якому були присутні: гірничий інженер Гюстав Лоер, продавець вугілля Сильвестр Шилл (він же стане першим президентом клубу), кравець Хірам Шорі та Пол Гарріс. Ідея Пола Гарріса полягала в прагненні розвивати дух дружби і солідарності у світі бізнесу великих міст  — до цієї ідеї він прийшов ще в молодості, проживаючи в містечку Вермон. Незабаром до групи влилися нові члени Ротарі, які стали поперемінно збиратися за місцем роботи того чи іншого ротарійця, звідки і виникла ідея обертання та емблема колеса (спочатку емблема представляла собою колесо воза).

У 1929 році під час Далласької Конвенції був прийнятий символ зубчастого колеса, що складається з 24 зубців.

Початково члени клубу мали збиратися щотижня в офісах кожного із його членів, проте уже за рік клуб у Чикаго розрісся до розмірів, що потребували для зустрічей значно більшого місця для регулярних зустрічей. Наступні Ротарі клуби було створено у 1908 році в містах на заході Сполучених Штатів починаючи із Сан-Франциско, потім Окленд, Лос-Анджелес та Сієтл. У подальшому клуби було створено у Вашингтоні та Нью Йорку.

У 1910 році під час першої Конвенції за участі 16 клубів Ротарі, Пол Гарріс був обраний Президентом. Тоді ж було прийнято девіз: англ. «He profits most who serves best» (Той отримує більше, хто краще служить). Теперішній девіз — англ. «Service above self» було прийнято Законодавчою Радою лише у 1989 році.

22 лютого 1911 року відбулося перше засідання новоствореного Ротарі клубу за межами США. Воно відбулося в місті Дублін Ірландія. У квітні 1912 року було започатковано Ротарі клуб у місті Вінніпег, Канада.[6][7] Так як Ротарі клуби стали по суті міжнародною організацією у 1912 році було змінено і їх назву на Міжнародну Асоціацію Ротарі Клубів.[6]

У серпні 1912 року Ротарі Клуб у Лондоні отримав статут від Міжнародної Асоціації Ротарі Клубів та став першим визнаним Ротарі клубом за межами Північної Америки. Клуб у Дубліні Ірландія, хоч і був організований раніше але отримав статут лише після Лондонського.[8]

Під час Другої світової війни кількість Ротарі клубів у Британії зросла з 9 до 22.[9]

Було створено перші клуби на Кубі (1916), в Китаї (1919) та Індії (1920). У 1922 році назва Міжнародна Асоціація Ротарі Клубів була змінена на Ротарі Інтернешнл (англ. Rotary International).[10] До 1925 року Ротарі розрісся до 200 клубів із більш ніж 20 000 членів.[11]

Нацистська Німеччина[ред.ред. код]

У Німеччині через протидію до 1927 року не було жодного Ротарі клубу.[12] Після приходу до влади НСДАП на чолі з Адольфом Гітлером через короткий проміжок було дозволено створення Ротарі клубів. Нацистська верхівка вважала відкриття Ротарі клубів можливістю ознайомити членів клубу із політикою націонал-соціалістичного руху.[13] Проте нацисти все одно вбачали у будь-яких міжнародних організаціях потенційну загрозу та вважали їх підозрілими через неможливість контролю їх діяльності. Вони уповноважили членів НСДАП ставати членами Ротарі клубів. Зокрема зобов'язання щодо того, що лише член НСДАП має право стати членом Ротарі клубу були затверджені судом у 1933, 1934 та 1936 роках. У 1937 році більше половини ротарійців були членами НСДАП.[14]

Після приходу до влади Гітлера було сформовано шість Ротарі клубів. Вони одразу опинилися під тиском правлячої партії Німеччини, яка одразу почала виводити із складу членів клубу євреїв.[15]

Ротарі клуби нацистської Німеччини не мали єдиної політики щодо нацистського режиму. У той час як декілька німецьких Ротарі клубів прийняли рішення про розформування у 1933 році, інші практикували політику умиротворення або співпраці. У Мюнхені клуб виключили із своїх лав велику частину ротарійців, у більшості євреїв та не євреїв, які були політично неприйнятними для нацистського режиму. Зокрема до списку виключених потрапив Томас Манн (будучи уже в еміграції у Швейцарії).[16] Ще дванадцять членів клубу вийшли із його лав добровільно на підтримку «виключених» ротарійців.

Починаючи із 1937 року у пресі дедалі частіше з'являються статті, що різко критикують Ротарі клуби, порівнюючи їх із масонством. Незабаром після цього, передбачуваний конфлікт влади та Ротарі клубів привів до прийняття двох наступних рішень, що поставили під загрозу подальше існування Ротарі клубів в Німеччині. Перше з них було прийняте у червні 1937 року міністерством внутрішніх справ, яке забороняло державним службовцям бути членами Ротарі клубів. У липні того ж року партійний суд НСДАП прийняв рішення згідно з яким він скасовував усі прийняті рішення щодо членства у Ротарі клубах членів НСДАП, і офіційно оголосив, що членство у націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини та членство у Ротарі клубах несумісне з січня 1938 року.

Адвокати Ротарі, що представляли його в суді на захист прав клубу стверджували, що політика Ротарі клубу та НСДАП були сумісними особливо зважаючи на те, що із складу ротаріанців були виключені як масони у 1933 році так і неарійці у 1936 році.[17] Інші спроби захисту були зроблені зарубіжними членами клубу,[18] проте це не дало жодного результату. В результаті 73 район (дистрикт), що представляв Німеччину в номенклатурі Ротарі клубів було розпущено.[19] Згодом статут німецьких клубів був знятий Ротарі Інтернешнл, хоча деякі клуби продовжували своє існування і зустрічі таємно.[16]

Друга Світова Війна у Європі[ред.ред. код]

Ротарі клуб в Іспанії перестав діяти незабаром після початку Громадянської війни в Іспанії.[20]

Клуби у Європі було розформовано у наступному порядку:[20]

  • У Голландії Ротарі клуби були заборонені (разом з масонством) після окупації німецькими військами у 1940 році і були відновлені тільки після звільнення у 1945 році.

З 1945 року[ред.ред. код]

Ротарі клуби у Східній Європі та інших країнах комуністичного режиму були розформовані у 19451946 роках. Тоді відкриваються багато нових Ротарі клубів в інших країнах, та до часу, коли розпочалися національні рухи за незалежність у країнах Африки та Азії нові нації уже мали Ротарі клуби. Після ослаблення контролю у республіках Радянського Союзу почали створюватися Ротарі клуби у Москві, Росія (1990) та інших країнах. В Україні перший Ротарі клуб отримав статут у Києві у 1991 році.

У 1985 році Ротарі розпочав свою програму «Поліо Плюс» (англ. PolioPlus) з імунізації усіх дітей світу від поліомієліту. З 2011 року Ротарі на цю програму було виділено більше 900 мільйонів доларів. Результатом діяльності програми стала імунізація майже двох мільярдів дітей в усьому світі.[21][22]

У 2006 році Ротарі налічує понад 1,2 мільйона членів більше ніж у 32 000 клубів з 200 країн та географічних зон, що робить його найпоширенішим у всіх галузях та другим за величиною клубом після Lions Clubs International. Число ротарійців дещо скоротилося за останні роки: між 2002 та 2006 роками скоротилося із 1 245 тис. до 1 223 тис. чоловік. У Північній Америці — 450 тис. членів, Азії — 300 тис., Європі — 250 тис., Латинській Америці — 100 тис., Австралії та Океанії — 100 тис., Африці — 30 тис.[23]

Організація та управління[ред.ред. код]

У загальній структурі Rotary International складається з клубів на місцевих та міжнародних рівнях. Ротарійці є членами цих клубів. Кожен клуб має свій статут, який надається Rotary International, штаб-квартира якого знаходиться в Еванстоні у приміській зоні міста Чикаго, штату Іллінойс. Для адміністративних цілей усі 32 тисячі клубів у світі об'єднані у 529 округів і районів у 34 зонах.

Клуб[ред.ред. код]

Дошка, що вказує місце зустрічей членів Ротарі клубу в місті Дарем, Англія.

Ротарі клуб є по суті основною одиницею діяльності Rotary International. Кожен клуб визначає особливості його членства. Початково клуби обмежувалися одним на місто проте у великих містах кількість членів перевищувала усі можливі приміщення для зустрічей, тому в подальшому Ротарі клубів у великих містах створювалися декілька клубів.

Члени кожного клубу збираються щотижня, як правило під час прийому їжі у будній день у визначеному місці. Під час зборів члени клубу зустрічаються ведуть перемовини, вирішують бізнес-проекти, приймають рішення щодо подальшої діяльності тощо. Часто на такі зустрічі запрошуються члени інших клубів, проводяться виступи, семінари, а також відеоконференції тощо. Кожен клуб крім зовнішніх питань часто обговорює та вирішує питання внутрішні, що стосується безпосередньо громади де він розташований. Принаймні щоквартально проводяться відкриті зустрічі на які запрошуються не тільки члени клубу, а і інші представники громади та преса.

Кожен клуб серед своїх активних учасників обирає президента і офіцерів терміном на один рік. Клуби користуються значною автономією в рамках статуту та законів Rotary International, що дозволяє їм вільно вирішувати у першу чергу питання внутрішнього характеру, звичайно не забуваючи і про глобальні проекти в межах Rotary International. Керівним органом клубу є організаційна рада клубу, що складається із президента клубу (який виступає у якості голови ради), обраних президентом: секретаря клубу, скарбника та декількох членів ради директорів клубу. У більшості клубів колишні президенти клубу також є членами ради клубу. Президент зазвичай призначає директорів (голів) основних комітетів клубу, у тому числі осіб, відповідальних за роботу клубу, за роботу з громадськістю, молоддю та міжнародну співпрацю.

Районний рівень (дистрикти, округа)[ред.ред. код]

Районний рівень управляється губернатором, що обирається Rotary International. Губернатор обирається із числа офіцерів Rotary International та представляє раду директорів Rotary International у певному напрямку. Кожен губенатор висувається та призначається клубами із його району (округу) та обирається на щорічній конвенції Rotary International, що проводиться в різних країнах. Губернатор призначає помічників губернатора з числа ротарійців району (округу) для надання допомоги в управлінні діяльністю Ротарі та багатоклубними проектами району (округу).

Зональний рівень[ред.ред. код]

Близько 15 Ротарі районів формують зону. Директор зони, який виступає у якості члена ради директорів Rotary International очолює дві зони. Директор зони висувається клубами цієї зони та обирається на конвенції Rotary International на термін двох років (у кожній із двох зон по одному року).

Ротарі Інтернешнл[ред.ред. код]

Штаб-квартира Rotary International Еванстон, Іллінойс, США.

Ротарі Інтернешнл управляється радою директорів, що складається з міжнародного президента, та обраного ним, генерального секретаря та 17 зональних директорів. Висунення та обрання кожного президента обговорюється впродовж від одного до трьох років, перш ніж він вступить на посаду та ґрунтується на певних вимогах, зокрема, географічному балансі. Простіше посада директора залежить від того хто був попередником і з якої зони, округу. Міжнародна рада збирається щоквартально для розробки політики та рекомендацій діяльності керівних органів, конвенції Ротарі Інтернешнл та Законодавчої Ради.

Головний виконавчий директор Ротарі Інтернешнл очолює штат із близько 600 чоловік, які працюють у міжнародній штаб-квартирі в Еванстоні та семи міжнародних офісах у світі.

Членство[ред.ред. код]

Згідно з конституцією (статутом), Ротарі Інтернешнл визначається як непартійна, несектанська організація відкрита для підприємців та керівників будь-якого віку (18 та більше років) та економічного статусу.

Будь-хто може контактувати з Ротарі клубами, проте членство у клубі можливе лише після офіційного запрошення. Статусом Ротарі клубів не передбачено можливість стати членом клубу без запрошення. Майбутній потенційний член має заручитися підтримкою та запрошенням від іншого офіційного ротаріанця.[24] Деякі клуби мають у своїх статутах особливі критерії членства: репутація, ділові та професійні якості, можуть мати специфічні критерії оцінки для видачі запрошення або мати певні відсоткові обмеження щодо представництва в клубах певних бізнесових чи професійних кіл.

Активне членство[ред.ред. код]

Активне членство можливе лише після запрошення дійсного ротаріанця. Активним членом може стати представник професійного чи бізнесового кола, який веде діяльність в різних галузях. Кожен клуб може обмежити (до десяти відсотків) представництво в клубі певних галузей бізнесу чи професій. Метою клубів є просування програм та проектів співтовариства місцевого клубу та Ротарі Інтернешнл в цілому. Багато проектів організовані в межах місцевого об'єднання (клубу), але є проекти, що просуваються в усьому світі.

Почесне членство[ред.ред. код]

Почесне членство надається голосуванням Ротарі клубу людям, що мають визначні заслуги в поширенні та просуванні ідеалів Ротарі. Почесне членство надається у виняткових випадках. Почесні члени звільняються від вступних зборів та внесків. Вони не мають права голосу та права займати будь-яку посаду в клубі. Почесне членство обмежене в часі і зазвичай надається на один рік, після закінчення якого почесне членство автоматично припиняється. Проте воно може бути продовжене на додатковий період або припинене достроково у будь-який час. Зокрема, почесними членами часто виступали голови держав або колишні голови держав, відомі науковці чи інші відомі особистості.[25] Зокрема почесними членами Ротарі клубів були/є:

Жіноче членство[ред.ред. код]

З 1905 по 1980-ті роки жінкам не дозволялося членство в Ротарі клубах, проте дружини ротаріанців, зокрема дружина Пола Гарріса були членами, подібного до Ротарі, клубу «Внутрішнє колесо» (англ. «Inner Wheel»). Жінки грали певні ролі і в житті Ротарі клубів, зокрема, дружина Пола Гарріса зробила численні виступи. У 1963 році було відмічено, що практика залучення дружин Ротаріанців в життя клубу допомогла зламати жіночу ізольованість та нереалізованість в деяких країнах.[26] Крім того було відмічено, що добровільні жіночі об'єднання, діяльність яких була схожою з діяльністю Ротарі клубів, були створені у США задовго до створення Ротарі, ще у 1790-х роках.[27]

Перші ірландські Ротарі клуби ще у 1912 році обговорювали допущення жінок у якості членів клубів, проте на той момент пропозицію було відхилено. Питання забезпечення ґендерної рівності в Ротарі клубах вийшло за межі теоретичного, коли у 1976 році Ротарі Клуб Дуарте в місті Дуарте шштат Каліфорнія прийняв трьох жінок у якості членів клубу. А після претензій з боку Ротарі Інтернешнл відмовився зняти з них членство. Як відповідь, у 1978 році Ротарі Інтернешнл скасував статут клубу Дуарте. Після чого клуб подав до Каліфорнійського суду позов у якому було наголошено, що згідно із законодавством Каліфорнії, Ротарі клуби, як комерційні організації, підпадають під дію положень, що забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою раси, статі, релігії або етнічного походження. Каліфорнійський суд прийняв рішення на користь клубу Дуарте. Рішення Каліфорнійського суду було потім оскаржено Ротарі Інтернешнл у Верховному Суді США. Адвокат Ротарі Інтернешнл стверджував, що «рішення примушує брати до клубу будь-кого та перетворює клуб на мотель».[28] Ротарі Клуб Дуарте був не єдиним клубом який протистояв Ротарі Інтернешнл. Окружний Ротарі клуб Сієтлу одноголосно проголосував за допуск жінок до лав клубу у 1986 році.[29] 4 травня 1987 року Верховний Суд Сполучених Штатів підтвердив та закріпив рішення Каліфорнійського суду.[30] Після чого Ротарі Інтернешнл видалив ґендерні вимоги зі статуту та дозволив усім клубам в усіх країнах приймати у якості членів жінок.[28][31] Першою жінкою обраною президентом Ротарі клубу була Сільвія Вітлок у Ротарі Клуб Дуарте у 1987 році.[32] У наш час жінки складають понад 15% усіх членів Ротарі клубів.

У результаті зміни статуту на користь жінок у 2004 році було також змінено девіз з «Більше усіх отримують той, хто більше всього працює» (англ. He profits most who serves best) на «Більше усіх отримують ті, хто краще усіх працюють» (англ. They benefit most, who serve best).

Членство меншин[ред.ред. код]

Ротарі та інші клуби останні десятиліття XX століття стали відкритими для гомосексуальних меншин.[33] Іншим меншинам також пропонується долучатися до членства в клубі. Крім того Ротарі клуби часто співпрацюють з громадами різних меншин (не тільки сексуальних).

Програми[ред.ред. код]

Програми Ротарі Інтернешнл настільки різноманітні, що їх важко класифікувати чи категоризувати. Крім того розрізняють програми Ротарі Фонду, зокрема, освітні, гуманітарні, професійні. Нижче наведено основні (найбільші) програми, кдуби та групи благодійних програм, які проводяться клубами Ротарі Інтернешнл в усьому світі.

Інтеракт (Interact)[ред.ред. код]

Інтеракт — це клуб під патронатом Ротарі Інтернешнл для молодих людей віком від 12 до 18 років. Інтеракт клуби спонсоруються окремими Ротарі клубами, які забезпечують підтримку та нагляд. Самі ж клуби мають самоврядування.

Склад членів клубу може відрізнятися. Клуби можуть бути однієї статі чи змішаними, певної вікової групи чи різновікової. Часто клуби можуть об'єднувати учнів однієї школи або декількох шкіл громади.

Щороку Інтеракт клуби мають виконати принаймні два соціальні проекти. Один з яких направлений на міжнародне взаєморозуміння та співпрацю. Завдяки таким проектам клуби розвивають мережу дружніх відносин як із місцевими громадами так і з зарубіжними клубами, розуміють всю важливість розвитку лідерських якостей та особистої недоторканості. Просування міжнародної співпраці, взаєморозуміння та доброї волі як однієї із найважливіших програм під егідою Ротарі, швидко зробило Інтеракт клуби вельми відомими. На сьогодні налічується понад 10 700 Інтеракт клубів у 109 країнах та географічних районах світу. Членами Інтеракт клубів уже стали понад 200 тисяч осіб.

Поліо Плюс (PolioPlus)[ред.ред. код]

Найбільш визначний та відомий проект, що асоціюється із Ротарі клубами. Проект Поліо Плюс — це програма, метою якої є викорінення поліомієліту в усьому світі. Програма була започаткована у 1985 році. З того моменту ротаріанці внесли більше 850 мільйонів доларів, а також десятки тисяч добровільних та безкоштовних людино-годин, що дозволило вакцинувати понад два мільярди дітей у світі.

Бачачи ініціативу Ротарі клубів Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у 1988 році прийняла резолюцію до 2000 року викорінити поліомієліт в усьому світі. Тепер партнерами проекту Глобальної ініціативи з викорінення поліомієліту разом з ВООЗ та Ротарі стали ЮНІСЕФ та Центри з контролю і профілактики захворювань США. Ротарі визнано Організацією Об'єднаних Націй в якості ключового недержавного партнера з викорінення загрози поліомієліту.

У 2008 році Ротарі отримала 100 мільйонів доларів від Фонду Білла і Мелінди Гейтс. В подальшому суму було збільшено до 200 мільйонів доларів. У січні 2009 року Білл Гейтс оголосив про другий ґрант на підтримку програми у розмірі 225 мільйонів доларів. Ротарі знову планує збільшити цю суму на 100 мільйонів. Тому сумарно Фонд Білла і Мелінди Гейтс та Ротарі внесуть 555 мільйонів доларів на ліквідацію поліомієліту. Під час внесення другого ґранту Білл Гейтс сказав:

«Ми знаємо, що викорінення хвороби, яка убивала та калічила дітей ще з часів Давнього Єгипту є надзвичайно складним завданням. Ми не знаємо точно, коли останню дитину буде вакциновано. Проте у нас є достатньо вакцин, щоб знищити хворобу. Отже країни мають усі наявні інструменти для викорінення цієї проблеми. Якщо у нас усіх є достатньо сили духу, щоб довести цю роботу до кінця, то ми викорінимо поліомієліт».[34]

Програма Поліо Плюс була піддана певній критиці. Зокрема, існують застереження щодо адаптації вірусу поліомієліту до деяких оральних вакцин, про що було повідомлено, і яка вважається причиною виникнення захворювань у групах населення з низьким рівнем вакцинації.[35] Проте було відзначено також, що припиняти програму незважаючи на певні виняткові випадки недоцільно. У нещодавній промові на Конвенції Ротарі клубів, яка відбувалася у Bella Center в Копенгагені було оголошено, що до кінця 2008 року усі відомі «дикі» (природні) форми вірусу поліомієліту буде ліквідовано за умови, що зусилля таких країн як Нігерія, Пакистан, Афганістан, Індія з ліквідації хвороби будуть продовжені.[36]

Обмін та стипендії[ред.ред. код]

Деякі з найважливіших програм започаткованих під егідою Ротарі включають в себе програми обміну досвідом та спеціальні стипендії студентам. Зокрема, програма обміну студентами, що здобувають середню освіту (англ. Rotary Youth Exchange), та найстаріша програма Фонду Ротарі, що називається «Посольські стипендії» (англ. «Ambassadorial Scholarships»).

На сьогодні існують шість видів Ротарі стипендій. Понад 38 тисяч чоловіків та жінок, представників 100 різних національностей, навчались за кордоном під егідою «Посольської стипендії» і на сьогодні ця програма є найбільшою міжнародною стипендіальною програмою, що фінансується з приватних джерел. У 20062007 роках ґранти на загальну суму 15 мільйонів доларів було використано на виплату близько 800 стипендій для одержувачів з 69 країн, що навчалися в 64 країнах. У липні 2009 року припинив фінансування культурних (англ. Cultural Ambassadorial Scholarships) та багаторічних посольських стипендій (англ. Multi-Year Ambassadorial Scholarships), а також надання Ротарі Ґрантів (англ. Rotary Grants) для викладачів університетів.[37]

Ротарі Стипендії (англ. Rotary Fellowships) виплачуються фондом створеним на честь Пола Гарріса у 1947 році. У більшості випадків стипендії виплачуються іншими країнами, відмінними від рідної країни отримувача. Це робиться з метою забезпечення прозорості.[38] Останнім часом була започаткована та впроваджується нова програма відома як «Ротарі програма миру та врегулювання конфліктів» (англ. Rotary peace and Conflict Resolution program). Метою даної програми є надання коштів на дворічне навчання в магістратурі у одному з восьми університетів світу. Ротарі щороку номінує на цю стипендію близько 75 людей. Заявки на дані програми можна знайти на сайтах Ротарі клубів, проте перш ніж бути розглянутими заявка має бути схвалена місцевим Ротарі клубом. Діти або близькі родичі ротарійців не мають права брати участь у програмі.

Ротарі центри для міжнародних досліджень[ред.ред. код]

Починаючи з 2002 року Фонд Ротарі співпрацює з вісьмома університетами у світі. Метою співпраці є: створення Ротарі центрів міжнародних досліджень в області миру та врегулювання конфліктів. Серед восьми університетів у програмі бере участь:

На сьогодні, піклувальна рада Ротарі Фонду припинила співпрацю з Інститутом політичних досліджень, а згодом із Університетом Каліфорнії (Берклі).

Стипендіати виконують двохрічну магістерську програму з вирішення конфліктів та міжнародних відносин. Перший випуск за цією програмою відбувся у 2004 році.[39] Станом на 2006 рік, Фонд Ротарі витратив 18 мільйонів доларів на дану програму. У середньому абітурієнт отримав 60 тисяч доларів ґранту на дворічне навчання за програмою.

У 2004 році стипендіати утворили Ротарі Асоціацію Світового Миру (англ. Rotary World Peace Fellows Association)[40], з метою сприяння співпраці стипендіатів, ротарійців та громадськості з питань пов'язаних з дослідженням миру.

Програми грамотності[ред.ред. код]

Ротарі клуби усього світу зосереджені на піднятті загальної грамотності населення. Ротарі Інтернешнл виділяє підвищенню грамотності настільки важливе значення, що щорічно у березні проводить «Ротарі місяць грамотності» (англ. «Rotary Literacy Month»).[41] Ротарі клуби також проводять багато заходів 8 вересня у Міжнародний день грамотності.[42] Деякі Ротарі клуби проводять збір коштів для шкіл та інших освітніх закладів. Багато клубів беруть участь у програмі «Ротарі читачі» (англ. «Rotary Readers»). За цією програмою член Ротарі клубу проводить час в класі разом із призначеним учнем та читає наодинці з ним.[43] Поряд із збором коштів та читанням проводяться програми зі збору книг, що необхідні для навчання та розвитку учнів, як на локальному так і на міжнародному рівні.[44]

Ротаракт (Rotaract)[ред.ред. код]

Основна стаття: Ротаракт

Ротаракт — це клуб для молодих чоловіків та жінок віком від 18 до 30 років, що нараховує понад 200 тисяч учасників у 8 700 клубах у 171 країні. Назва Ротаракт походить від англійського скорочення «Ротарі в дії» (англ. Rotary in Action). Ротаракт клуби засновуються під патронатом Ротарі клубів. Учасниками часто виступають місцева спільнота або студенти університету. Це робить їх справжніми партнерами «старшого» клубу та майбутніми кандидатами Ротарі клубу.[45]

Корпус Ротарі спільноти[ред.ред. код]

Корпус Ротарі спільноти (англ. Rotary Community Corps) (RCC) — волонтерська організація, що складається, за оцінками, із понад 157 тисяч учасників неротаріанців у 6800 об'єднаннях у 78 країнах.

Індивідуальні зусилля Ротарі клубів[ред.ред. код]

Хоча діяльність Ротарі клубів тісно пов'язана з участю усіх їх членів, часто знаходяться учасники, які за власною ініціативою здійснюють серйозний внесок у справу Ротарі. Зокрема, відомий незвичайний епізод, коли ротаріанець Розалі Магуайр з міста Батавії, штату Нью-Йорк, взявши за приклад голлівудський фільм «Календарні дівчата» (англ. «Calendar Girls») переконала колег Ротарі клубу створити подібний чоловічий «ню» календар, який було продано у рамках збору 250 тисяч доларів для місцевої лікарні.[46] Іншим прикладом є «спеціальні штрафи», які вводять Ротарі клуби за незначні чи смішні проступки. Метою таких штрафів, розмір яких із 1951 року може варіюватися від 10 центів до 1 000 доларів, є додаткове залучення коштів на благодійні програми Ротарі спільноти. Деякі клуби вводять звичаї на зразок «Щасливий долар» (англ. «Happy Dollar») чи «Щасливий бакс» (англ. «Happy Bucks»), суть яких зводиться до сплати символічної суми з метою купівлі дозволу розповісти історію членам клубу. Кошти отримані таким чином теж залучаються у програми Ротарі.

Щотижневі зустрічі клубу[ред.ред. код]

Ротарі клуби зазвичай зустрічаються щотижня у встановленому місці в час зручний для ротарійців та відвідувачів. Під час зустрічі, що часто супроводжується трапезою, члени клубу та відвідувачі мають змогу поспілкуватися та обговорити справи клубу. У багатьох клубах зустріч відбувається опівдні чи в обідній час, проте багато клубів здійснюють зустрічі під час вечері. З 1970 року частина клубів зустрічаються під час сніданку.

Публікації[ред.ред. код]

Офіційні та регіональні журнали Ротарі[ред.ред. код]

Офіційним журналом Ротарі інтернешнл є журнал «Ротаріанець» (англ. «The Rotarian»), що публікується щомісяця англійською мовою у штаб-квартирі та 30 інших регіональних періодичних видань, що друкуються більш ніж двадцятьма різними мовами і розповсюджуються у 130 країнах світу.

Перший офіційний журнал, попередник «The Rotarian», носив назву «Національний Ротаріанець» (англ. «The National Rotarian»). Його випуск було розпочато у 1911 році. Перший регіональний журнал було випущено у 1915 році у Великобританії та Ірландії.

На даний час існує ще один офіційний журнал Ротарі клубів Великобританії та Ірландії, що називається «Ротарі сьогодні» (англ. «Rotary Today»). Він видається двічі на місяць і розповсюджується серед 60 тисяч ротаріанців Великобританії та Ірландії під час їх щотижневих зустрічей.

Офіційні та регіональні журнали Ротарі клубів розсилаються як ротаріанцям так і не членам клубів. Загальний наклад журналів становить понад 700 тисяч екземплярів щомісяця.[47]

Клубний бюлетень[ред.ред. код]

Ротарі клуби щотижня випускають бюлетень у якому висвітлюються усі новини та події, що відбулися за тиждень та під час чергової зустрічі. Крім інформації про зустріч та списку імен директорів та офіцерів клубу, у бюлетені міститься інформація про клубні проекти та стан їх виконання, майбутні події, оголошення і нагадування для членів, а також звернення президента клубу, резюме зустрічі та тексти виступів. Бюлетень розповсюджується серед членів клубу в паперовому вигляді, проте останнім часом все більшої популярності набуває електронний варіант часто онлайн на сайті клубу.

Бюлетень районного губернатора[ред.ред. код]

Районні губернатори публікують щомісячний бюлетень у якому викладено звіт про проведені заходи та зустрічі в Ротарі клубах підпорядкованого району. У бюлетені міститься також звернення районного губернатора, перераховано членство та відвідуваність усіх районних клубів. Бюлетень поширюється серед усіх ротаріанців району.

Інша офіційна продукція[ред.ред. код]

Ротарі Інтернешнл була відзначена у більш ніж 130 країнах світу на більш ніж 2 000 пам'ятних марках, сувенірних листівках, банерах та інших поліграфічних продуктах протягом багатьох років.

Ротарі в масовій культурі[ред.ред. код]

Список президентів Ротарі Інтернешнл[ред.ред. код]

Управління всесвітнім клубом за Конституцією Ротарі Інтернешнл здійснюють президент і рада клубу, що працюють за принципом ротації, що означає їх щорічну зміну. Президент і рада клубу обираються строком на один ротаріанський рік. Ротаріанський рік починається і закінчується 1 липня. Спільно з президентом обирається президент-наступник — людина, яка заступить на президентський пост у наступному році. Цим досягається «ротація» — зміна керівництва — президента і Ради, які, згідно зі статутом Ротарі, змінюються щороку.

Роки Оригінальне ім'я
(Ім'я українською)
Регіон Країна
1910-1911 Paul P. Harris (Пол Персі Гарріс) Чикаго, Іллінойс США США
1911-1912 Paul P. Harris (Пол Персі Гарріс) Чикаго, Іллінойс США США
1912-1913 Glenn C. Mead (Гленн Мід) Філадельфія, Пенсильванія США США
1913-1914 Russel F. Greiner (Рассел Грейнер) Канзас-Сіті, Міссурі США США
1914-1915 Frank L. Mulholland (Френк Малхолланд) Толідо, Огайо США США
1915-1916 Allen D. Albert (Аллен Альберт) Міннеаполіс, Міннесота США США
1916-1917 Arch C. Klumph (Арч Кламф) Клівленд, Огайо США США
1917-1918 E. Leslie Pidgeon (Леслі Піджен) Вінніпег, Манітоба Канада Канада
1918-1919 John Poole (Джон Пул) Вашингтон США США
1919-1920 Albert S. Adams (Альберт Адамс) Атланта, Джорджія США США
1920-1921 Estes Snedecor (Естес Снедекор) Портленд, Орегон США США
1921-1922 Crawford C. McCullough (Коуфорд МакКалох) Форт Вільям, Онтаріо Канада Канада
1922-1923 Raymond M. Havens (Реймонд Гейвенс) Канзас-Сіті, Міссурі США США
1923-1924 Guy Gundaker (Гай Гандакер) Філадельфія, Пенсильванія США США
1924-1925 Everett W. Hill (Еверетт Гілл) Оклахома-Сіті, Оклахома США США
1925-1926 Donald A. Adams (Дональд Адамс) Нью-Гейвен, Коннектикут США США
1926-1927 Harry H. Rogers (Гаррі Роджерс) Сан-Антоніо, Техас США США
1927-1928 Arthur H. Sapp (Артур Сапп) Гантінгтон, Індіана США США
1928-1929 I. B. Tom Sutton (Том Саттон) Тампіко, Тамауліпас Мексика Мексика
1929-1930 M. Eugene Newsom (Юджин Ньюсон) Дарем, Північна Кароліна США США
1930-1931 Almon E. Roth (Елмон Рот) Пало-Альто, Каліфорнія США США
1931-1932 Sydney W. Pascall (Сідні Паскаль) Лондон, Англія Велика Британія Велика Британія
1932-1933 Clinton P. Anderson (Клінтон Андерсон) Альбукерке, Нью-Мексико США США
1933-1934 John Nelson (Джон Нельсон) Монреаль, Квебек Канада Канада
1934-1935 Robert E. Lee Hill (Роберт Лі Гілл) Колумбія, Міссурі США США
1935-1936 Ed. R. Johnson (Ед Джонсон) Роанок, Вірджинія США США
1936-1937 Will R. Manier, Jr. (Вілл Маньє) Нашвілл, Теннессі США США
1937-1938 Maurice Dupperey (Моріс Дюпрей) Париж Франція Франція
1938-1939 George C. Hager (Джордж Хейгер) Чикаго, Іллінойс США США
1939-1940 Walter D. Head (Волтер Хід) Тінек, Нью-Джерсі США США
1940-1941 Armando de Arruda Pereira (Армандо де Арруда Перейра) Сан-Паулу Бразилія Бразилія
1940-1941 Tom J. Davis (Том Дейвіс) Б'ютт, Монтана США США
1942-1943 Fernando Carbajal (Фернандо Карбахал) Ліма Перу Перу
1943-1944 Charles L. Wheeler (Чарльз Уіллер) Сан-Франциско, Каліфорнія США США
1944-1945 Richard H. Wells (Річард Уеллс) Покателло, Айдахо США США
1945-1946 Thomas A. Warren (Томас Уоррен) Вулвергемптон, Стаффордшир, Англія Велика Британія Велика Британія
1946-1947 Richard C. Hedke (Річард Гедке) Детройт, Мічиган США США
1947-1948 S. Kendrick Guernsey (Кендрік Гернсі) Джексонвілл, Флорида США США
1948-1949 Angus S. Mitchell (Ангус Мітчелл) Мельбурн, Вікторія Австралія Австралія
1949-1950 Percy Hodgson (Персі Годжсон) Потакет, Род-Айленд США США
1950-1951 Arthur Lagueux (Артур Лагу) Квебек, Квебек Канада Канада
1951-1952 Frank E. Spain (Френк Спейн) Бірмінгем, Алабама США США
1952-1953 H.J. Brunnier (Г.Дж. Бруньє) Сан-Франциско, Каліфорнія США США
1953-1954 Joaquin Serratosa Cibils (Хоакін Серратоса Сібілс) Монтевідео Уругвай Уругвай
1954-1955 Herbert J. Taylor (Герберт Тейлор) Чикаго, Іллінойс США США
1955-1956 A.Z. Baker (А.З. Бейкер) Клівленд, Огайо США США
1956-1957 Gian Paolo Lang (Жан Паоло Ланг) Ліворно Італія Італія
1957-1958 Charles G. Tennent (Чарльз Теннент) Ешвілл, Північна Кароліна США США
1958-1959 Clifford A. Randall (Кліффорд Ренделл) Мілуокі, Вісконсин США США
1959-1960 Harold T. Thomas (Гарольд Томас) Окленд Нова Зеландія Нова Зеландія
1960-1961 J. Edd McLaughlin (Джей Ед МакЛахлін) Даллас, Техас США США
1961-1962 Joseph A. Abey (Джзеф Ебі) Редінг, Пенсильванія США США
1962-1963 Nitish C. Laharry (Нітіш Лахаррі) Колката Індія Індія
1963-1964 Carl P. Miller (Карл Міллер) Лос-Анджелес, Каліфорнія США США
1964-1965 Charles W. Pettengill (Чарльз Петтенгілл) Грінвіч, Коннектикут США США
1965-1966 C.P.H. Teenstra (C.P.H. Тенстра) Хілверсум Нідерланди Нідерланди
1966-1967 Richard L. Evans (Річард Еванс) Солт-Лейк-Сіті, Юта США США
1967-1968 Luther H. Hodges (Лютер Годжес) Чапел-Гілл, Північна Кароліна США США
1968-1969 Kiyoshi Togasaki (Кійоши Тогасакі) Токіо Японія Японія
1969-1970 James F. Conway (Джеймс Конвей) Роквілл Сентер, Нью-Йорк США США
1970-1971 William E. Walk, Jr. (Вільям Волк мол.) Онтаріо, Каліфорнія США США
1971-1972 Ernst G. Breitholtz (Енрст Брейтгольтц) Кальмар Швеція Швеція
1972-1973 Roy D. Hickman (Рой Гікман) Бірмінгем, Алабама США США
1973-1974 William C. Carter (Вільям Картер) Лондон, Англія Велика Британія Велика Британія
1974-1975 William R. Robbins (Вільям Роббінс) Маямі, Флорида США США
1975-1976 Ernesto Imbassahy de Mello (Ернесто Імбассай де Мелло) Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія
1976-1977 Robert A. Manchester II (Роберт Манчестер ІІ) Янгстаун, Огайо США США
1977-1978 W. Jack Davis (В. Джек Дейвіс) Гамільтон, Бермудські острови Бермудські острови Бермудські острови
1978-1979 Clem Renouf (Клем Ренуф) Намбур, Квінсленд Австралія Австралія
1979-1980 James L. Bomar, Jr. (Джеймс Л. Бомар Мол.) Шелбівіль, Теннессі США США
1980-1981 Rolf J. Klärich (Рольф Кляріх) Гельсінкі Фінляндія Фінляндія
1981-1982 Stanley E. McCaffrey (Стенлі МакКафрі) Стоктон, Каліфорнія США США
1982-1983 Hiroji Mukasa (Хіроджі Мукаса) Накацу, Ойта Японія Японія
1983-1984 William E. Skelton (Вільям Скелтон) Крістіансбург , Вірджинія США США
1984-1985 Carlos Canseco (Карлос Кансеко) Монтеррей, Нуево-Леон Мексика Мексика
1985-1986 Edward F. Cadman (Едвард Кадман) Венатчі, Вашингтон США США
1986-1987 M.A.T. Caparas (М.А.Т. Капарас) Маніла Філіппіни Філіппіни
1987-1988 Charles C. Keller (Чарльз Келлер) Каліфорнія, Пенсильванія США США
1988-1989 Royce Abbey (Ройс Еббі) Мельбурн, Вікторія Австралія Австралія
1989-1990 Hugh M. Archer (Г'ю Арчер) Дірборн, Мічиган США США
1990-1991 Paulo V.C. Costa (Пауло Коста) Сан-Паулу Бразилія Бразилія
1991-1992 Rajendra K. Saboo (Раджиндра Сабу) Чандігарх Індія Індія
1992-1993 Clifford L. Dochterman (Кліффорд Дочтерман)> Морага, Каліфорнія США США
1993-1994 Robert Barth (Роберт Барт) Аарау Швейцарія Швейцарія
1994-1995 Bill Huntley (Білл Гантлі) Лінкольншир, Англія Велика Британія Велика Британія
1994-1995 Herbert G. Brown (Герберт Браун) Клірвотер, Флорида США США
1996-1997 Luis Vicente Giay (Луїс Вінсенте Гіай) Буенос-Айрес Аргентина Аргентина
1997-1998 Glen W. Kinross (Глен Кінросс) Брісбен, Квінсленд Австралія Австралія
1998-1999 James L. Lacy (Джеймс Лейсі) Куквіль, Теннессі США США
1999-2000 Carlo Ravizza (Карло Равіцца) Мілан Італія Італія
2000-2001 Frank J. Devlyn (Френк Девлін) Анауак Мексика Мексика
2001-2002 Richard D. King (Річард Кінг) Фрімонт , Каліфорнія США США
2002-2003 Bhichai Rattakul (Бгіхай Раттакул) Дхонбурі, Бангкок Таїланд Таїланд
2003-2004 Jonathan B. Majiyabe (Джонатан Маїябе) Кано Нігерія Нігерія
2004-2005 Glen E. Estess, Sr. (Глен Естесс старший) Бірмінгем, Алабама США США
2005-2006 Carl-Wilhelm Stenhammar (Карл-Вільгельм Штенхамар) Гетеборг Швеція Швеція
2006-2007 William B. Boyd (Вільям Бойд) Окленд Нова Зеландія Нова Зеландія
2007-2008 Wilfrid J. Wilkinson (Вілфрід Вілкінсон) Трентон , Онтаріо Канада Канада
2008-2009 Dong Kurn Lee (Донг Курн Лі) Сеул Південна Корея Південна Корея
2009-2010 John Kenny (Джон Кенні) Гренджмут, Фолкерк, Шотландія Велика Британія Велика Британія
2010-2011 Ray Klinginsmith (Рей Клінгінсміт) Кірксвіль, Міссурі США США
2011-2012 Kalyan Banerjee (Кальян Банерджі) Вапі, Гуджарат Індія Індія

Ротарі в Україні[ред.ред. код]

В Україні як і в більшості країн, Ротарі клуби засновуються у обласних центрах або великих містах. Зокрема, в Україні в наш час діють:

  • Офіційний веб-сайт Ротарі в Україні[48];
  • Ротарі клуб Алушти[49];
  • Ротарі клуб Дніпропетровськ[50];
  • Ротарі клуб Донецька[51];
  • Ротарі клуб Івано-Франківськ[52];
  • Ротарі клуб Київ[53];
  • Ротарі клуб Київ-Центр[54];
  • Ротарі клуб Львів-Ратуша[55];
  • Ротарі клуб Одеса[56];
  • Ротарі клуб Рівне;
  • Ротарі клуб Трускавець;
  • Ротарі клуб Черкаси-Центр[57];
  • Ротарі клуб Миколаїв[58];
  • Ротарі клуб Ужгород[59];
  • Ротарі клуб Ялта[60].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Indian technocrat Kalyan Banerjee to lead Rotary as its 101st president». business-standard.com. Business Standard Ltd (BSL). Процитовано 2011-07-01.  (англ.)
  2. Презентація ротарі клубів на офіційному сайті (англ.)
  3. Modified by the 2010 "RI Council on Legislation", from the original "He profits most who serves the best" — see Rotary International manual, Part 5 (Rotary Marks), online at Rotary Marks. (англ.)
  4. «Manual of Procedure, A Reference Manual for Rotary Leaders» (PDF). 2007. Архів оригіналу за 2008-06-24.  (англ.)
  5. Russell, Jeff. "Can You Survive Rotary's Four-Way Test?" Journal of Management in Engineering, May/Jun2000, Vol. 16 Issue 3, p13 (англ.)
  6. а б «Rotary Timeline». Архів оригіналу за 2013-07-17.  (англ.)
  7. Wikle Thomas A. International Expansion of the American-Style Service Club // Journal of American Culture. — 22 (Summer 1999) (2). DOI:10.1111/j.1542-734X.1999.2202_45.x. (англ.)
  8. «About the Rotary Club of London». Архів оригіналу за 2013-07-20.  (англ.)
  9. Lewis, Basil (2003-07-03). «Rotary in World War 1». Rotary Global History Fellowship. Архів оригіналу за 2008-06-13.  (англ.)
  10. Wikle, 1999 p. 47. (англ.)
  11. http://www.rotary.org/en/aboutus/history/rihistory/pages/ridefault.aspx (англ.)
  12. De Grazia, Victoria (2005). Irresistible Empire: America's advance through twentieth-century Europe. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard University Press. с. 38. ISBN 0674016726.  (англ.)
  13. «Protestant Unity Pressed by Hitler». New York Times. 11 July 1933. с. 12.  (англ.)
  14. Fabrice d'Almeida, La vie mondaine sous le nazisme ("High-class life under Nazism"), Paris, Perrin, 2006, ISBN 978-2-262-02162-7, p.155 (англ.) (фр.)
  15. Wiesen, S. Jonathan (2007) [2007]. «The Modern Guild». У Frank Biess. Conflict, Catastrophe and Continuity, Essays on Modern German History. Mark Roseman, Hanna Schissler. Berghahn Books. с. 299. ISBN 1845452003.  (англ.)
  16. а б Unschuld, Paul U. «On the History of the rotary Club of Munich». Rotary Global History Fellowship. Архів оригіналу за 2008-05-30.  (англ.)
  17. Fabrice d'Almeida, ibid., p. 155 (англ.)
  18. Such as the governor of the Belgian Rotary district, who insisted, in a letter to the NSDAP party court, on the fact that Rotary respects established authority. See d'Almeida, ibid., p. 156. (англ.)
  19. De Grazia, p. 71. (англ.)
  20. а б Lewis, Basil (2003-03-16). «The Onset of War Closed Clubs in the 1930s and 1940s». Rotary Global History Fellowship. Архів оригіналу за 2008-05-30.  (англ.)
  21. Today and tomorrow, an history of Rotary (англ.)
  22. Against Polio (англ.)
  23. Current membership 2006 (англ.)
  24. Rotary International. «Joining Rotary is by invitation only». Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2008-03-11.  (англ.)
  25. Відомі почесні Ротарійці (англ.)
  26. Bird, John "The Wonderful, Wide, Backslapping World Of Rotary." Saturday Evening Post 2/9/1963, Vol. 236 Issue 5, p58–62 (англ.)
  27. Wikle 1999, p 50. (англ.)
  28. а б Stuart Taylor Jr. (1987-05-05). «High Court Rules that Rotary Clubs Must Admit Women». New York Times. Процитовано 2008-03-11.  (англ.)
  29. Rotary International California District website [1]. Retrieved 17 June 2006. (англ.)
  30. «Board of Directors, Rotary International v. Rotary Club of Duarte». Rotary International v. Rotary Club. Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2011-11-10.  (англ.)
  31. "ABCs of Rotary" website [2]. Retrieved 17 June 2006. (англ.)
  32. Susan Hanf, Donna Polydoros, "Historic Moments: Women In Rotary", Rotary International Website, 1 October 2009 [3]. Retrieved 26 October 2009. (англ.)
  33. Quittner, Jeremy. "Join the Club." Advocate, 4/16/2002, Issue 861 (англ.)
  34. http://www.gatesfoundation.org/speeches-commentary/pages/bill-gates-2009-rotary-international-speech.aspx# (англ.)
  35. Brown, Phyllida (December 2002). «Polio: can immunization ever stop?». Immunization Focus. Global Alliance for Vaccines and Immunization. Архів оригіналу за 2003-02-03. Процитовано 2008-06-22.  (англ.)
  36. Rotary International Polio Facts 2006 Accessed 24 January 2007. This document appears to be updated quarterly. (англ.)
  37. Rotary.org: Announcements (англ.)
  38. Bird, 1963. p62. (англ.)
  39. Rotary.org (англ.)
  40. http://groups.google.com/group/rotarypeace (англ.)
  41. Rotary Times – Rotary Literacy Month http://rotarytimes1280.typepad.com/rotary_times/2007/03/rotary_literacy.html (англ.)
  42. United Nations – International Literacy Day – 8 September http://www.un.org/depts/dhl/literacy/ (англ.)
  43. Rotary Reader Brochure http://www.rcmpsc.org/downloads/Rotary%20Reader%20Brochure.pdf (англ.)
  44. Literacy Project Award Guide http://www.rotary.org/RIdocuments/en_pdf/literacy_project_award_guide_clubs_en.pdf (англ.)
  45. http://www.rotary.org/en/studentsandyouth/youthprograms/rotaract/pages/ridefault.aspx (англ.)
  46. "The Strip Club." People 12/13/2004, Vol. 62, Issue 24. Models, aged 33 to 67, posed with strategically placed props. (англ.)
  47. «History of regionals». Rotary international. Архів оригіналу за 2008-06-21.  (англ.)
  48. Офіційний веб-сайт Ротарі в Україні (укр.)
  49. Ротарі клуб Алушти (рос.)
  50. Ротарі клуб Дніпропетровськ (рос.)
  51. Ротарі клуб Донецька (рос.)
  52. Ротарі клуб Івано-Франківськ (укр.)
  53. Ротарі клуб Київ (англ.) (рос.)
  54. Ротарі клуб Київ-Центр (укр.)
  55. Ротарі клуб Львів-Ратуша (укр.)
  56. Ротарі клуб Одеса (рос.)
  57. Ротарі клуб Черкаси-Центр (укр.)
  58. Ротарі клуб Миколаїв (рос.)
  59. Ротарі клуб Ужгород (рос.)
  60. Ротарі клуб Ялта (рос.)

Посилання[ред.ред. код]