Фантазія про зґвалтування
| Фантазія про зґвалтування | |
_School_(possibly)_-_Time_Ravishing_Beauty_-_1530103_-_National_Trust.jpg) |
Фантазія про зґвалтування (іноді її називають насиллям) — сексуальна фантазія, яка передбачає уявлення або вдавання примусу чи силового примушування іншої особи до сексуальної активності. У сексуальних рольових іграх це включає в себе розігрування ролей примусового сексу. Порнографія про зґвалтування — це література або зображення, пов'язані зі зґвалтуванням, а іноді й із Стокгольмським синдромом як засобом сексуального збудження.
Фантазія[ред. | ред. код]
Дослідження показали, що фантазії про зґвалтування є поширеною сексуальною фантазією як чоловіків, так і жінок.[1][2][3] Фантазія може включати фантазера або як того, кого примушують до сексу, або як кривдника. Інше дослідження показало, що більше половини респонденток у своєму житті мали фантазії про примусовий секс.[4]
Найбільш часто згадувана гіпотеза про те, чому жінки фантазують про те, що їх примушують до сексуальної активності, полягає в тому, що ця фантазія уникає спричиненого суспільством почуття провини — жінка не повинна визнавати відповідальність за свої сексуальні бажання та поведінку. Дослідження 1978 року, проведене Моро та Фоллінгстадом[5] підтвердило цю гіпотезу та виявило, що жінки з високим рівнем почуття провини за статевий акт частіше повідомляють про фантазії, присвячені тому, що вони переможені, доміновані та безпорадні. Навпаки, Пеллетьє та Герольд використали іншу міру провини й не знайшли кореляції. Інші дослідження показують, що жінки, які повідомляють про примусові сексуальні фантазії, мають більш позитивне ставлення до сексуальності, що суперечить гіпотезі провини.[6] Нове дослідження 1998 року, проведене Страссбергом і Локером, виявило, що жінки, які фантазували про силу, загалом були менш винними та більш еротофільними, і, як наслідок, мали більш часті та різноманітні фантазії. Однак у ньому сказано, що фантазії про силу не є найпоширенішими чи найчастішими.[7]
Чоловіча сексуальна фантазія про зґвалтування жінки може викликати сексуальне збудження або від уяви сцени, в якій жінка спочатку заперечує, але потім починає любити і врешті-решт бере участь у статевому акті, або від уяви, в якій жінці це не подобається, і збудження пов'язане з ідеєю заподіяння їй болю.[8]
Поширеність серед статей[ред. | ред. код]
Численні дослідження показали, що фантазії про примус до сексу зазвичай зустрічаються в представників усіх статей.[9] 45,8 % чоловіків у дослідженні 1980 року повідомили, що фантазували під час гетеросексуального акту про «сцену, де [у них було] враження, що їх зґвалтувала жінка» (3,2 % часто та 42,6 % іноді), 44,7 % сцен, де спокушена жінка «робить вигляд, що опирається» і 33 % зґвалтували жінку.[10]
Дослідження, проведене в 1998 році в Archives of Sexual Behavior, під час якого було опитано 137 студенток бакалаврату віком від 18 до 40 років, виявило, що 40 % коли-небудь мали фантазію, у якій їх «пересилили або змусили здатися». Це було менше, ніж у тих, хто мав фантазії, у яких вони уявляли собі «займатися сексом у громадському чи напівпублічному місці» (57 %), але вище, ніж у тих, хто мав фантазії, у яких вони уявляли себе «танцівницею стриптизу, дівчиною гарему або інші ролі» (35 %). Населення, яке повідомило про ці фантазії та «дуже ймовірно» втілило цю фантазію в життя, становило 6 %. Середня частота, з якою жінки, які сказали, що у них у минулому були фантазії про зґвалтування, відчували фантазію про зґвалтування, становила три рази на місяць.[11] Навпаки, дослідження, опубліковане в The Journal of Sex Research за 2009 рік, в якому брали участь 355 студентів, 81 % з яких були у віці від 18 до 21 року, показало, що «62% жінок мали фантазії про зґвалтування». Було виявлено, що з усієї вибірки 32 % не мали фантазій про зґвалтування, 49 % мали фантазії про зґвалтування раз на місяць або рідше, а 14 % мали фантазії про зґвалтування раз на тиждень або частіше.[12]
У нещодавньому дослідженні, проведеному серед понад 4000 американців, 61 % жінок-респонденток фантазували про примус до сексу; тим часом серед чоловіків ці цифри становили 54 %.[9]
Рольова гра[ред. | ред. код]
Однією з форм сексуальних рольових ігор є фантазія про зґвалтування, яка також називається захопленням або примусовою сексуальною ігрою.[13] У колах БДСМ (а іноді й поза цими колами) деякі люди вирішують розігрувати сцени зґвалтування, причому спілкування, згода та безпека є особливо важливими елементами. Хоча згода є ключовим компонентом будь-якої сексуальної рольової гри,[14] ілюзія відсутності згоди (тобто зґвалтування) важлива для підтримки цього типу фантазії. Таким чином, безпечне слово є звичайним засобом безпеки, враховуючи те, що слова, які зазвичай зупиняють сексуальну активність (наприклад, «стоп»), часто ігноруються в цих сценах.[15] Продовження сексуальної рольової гри після використання безпечного слова вважається зґвалтуванням, оскільки використання безпечного слова означає відкликання згоди.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Critelli, Joseph W.; Bivona, Jenny M. (2008). Women's Erotic Rape Fantasies: An Evaluation of Theory and Research. The Journal of Sex Research. 45 (1): 57—70. doi:10.1080/00224490701808191. JSTOR 20620339. PMID 18321031.
- ↑ Bivona, Jenny; Critelli, Critelli (10 лютого 2009). The nature of women's rape fantasies: an analysis of prevalence, frequency, and contents. The Journal of Sex Research. 46 (1): 33—45. doi:10.1080/00224490802624406. PMID 19085605.
- ↑ Lehmiller, Justin J. (11 березня 2020). Why Are "Rape Fantasies" So Common?. Psychology Today. The Myths of Sex.
- ↑ Baumeister, R.F. (2001). Social Psychology and Human Sexuality: Essential Readings. Philadelphia, Pennsylvania: Psychology Press. с. 125. ISBN 1-84169-018-X.
- ↑ Moreault, Denise; Follingstad, Diane R. (December 1978). Sexual Fantasies of Females as a Function of Sex Guilt and Experimenta. Journal of Consulting and Clinical Psychology. Washington DC: American Psychological Association. 46 (6): 1385—1393. doi:10.1037/0022-006X.46.6.1385. PMID 730888. Процитовано 16 червня 2014.
- ↑ Strassberg та Locker, 1998, с. 405.
- ↑ Strassberg та Locker, 1998, с. 416.
- ↑ Bader, Michael J. (2003). Arousal: The Secret Logic of Sexual Fantasies. London, England: Macmillan Publishers. с. 126. ISBN 0-312-30242-8.
- ↑ а б Lehmiller, Justin J. (11 March 2020). Why Are "Rape Fantasies" So Common?. Psychology Today.
- ↑ Crépault, Claude; Couture, Marcel (December 1980). Men's erotic fantasies. Archives of Sexual Behavior. Berlin, Germany: Springer Science + Business Media. 9 (6): 565—81. doi:10.1007/BF01542159. PMID 7458662.
- ↑ Strassberg, Donald S.; Locker, Lisa K. (August 1998). Force in Women's Sexual Fantasies. Archives of Sexual Behavior. Berlin, Germany: Springer Science + Business Media. 27 (4): 403—414. doi:10.1023/A:1018740210472. ISSN 1573-2800. PMID 9681121.
- ↑ Bivona, Jenny; Critelli, Joseph (3 лютого 2009). The Nature of Women's Rape Fantasies: An Analysis of Prevalence, Frequency, and Contents. Journal of Sex Research (англ.). 46 (1): 33—45. doi:10.1080/00224490802624406. ISSN 0022-4499. PMID 19085605.
- ↑ Gold, Steven R.; Balzano, Bill L.; Stamey, Robin (1991). Two Studies of Females' Sexual Force Fantasies. Journal of Sex Education and Therapy. New York City: Guildford Press. 17 (1): 15—26. doi:10.1080/01614576.1991.11074001.
- ↑ Klement, Kathryn R.; Sagarin, Brad J.; Lee, Ellen M. (2017). Participating in a Culture of Consent May Be Associated With Lower Rape Supportive Beliefs. The Journal of Sex Research. Abingdon, England: Routledge. 54 (1): 130—134. doi:10.1080/00224499.2016.1168353. PMID 27120005.
- ↑ Bauer, R. (Oct 28, 2014). Queer BDSM Intimacies: Critical Consent and Pushing Boundaries. Springer. с. 117—118. ISBN 9781137435026.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Desmond Ravenstone (2005). Ravishment: The Dark Side of Erotic Fantasy. ISBN 1-4116-5547-8ISBN 1-4116-5547-8.
- Desmond Ravenstone, «Ravishment 101»
| |||||||||||||||||||||||||||||
