Черляни
| село Черляни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Городоцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060070370069184 |
| Облікова картка | с. Черляни |
| Основні дані | |
| Засноване | 1641 |
| Населення | 568 |
| Територія | 881 км² |
| Площа | 0,881 км² |
| Густота населення | 644,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81554[1] |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′59″ пн. ш. 23°39′57″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
274 м |
| Водойми | р. Верещиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81554, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Угри |
| Карта | |
  Черляни | |
 Черляни | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Черля́ни — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення становить 568 осіб. Орган місцевого самоврядування — Городоцька міська рада.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Черляни датується ХІІІ–XIV століттям і до нас лише дойшли дві теорії походження цієї назви.
Перша теорія говорить про приєднання до Київської Русі.
Відомості, які маємо про західноукраїнські землі VII — X ст., дають досить різноманітну картину суспільного життя на цій території. Характерно, що етнічні групи того періоду виступають вже не як примітивні родоплемінні союзи, а як своєрідні політичні організації. На початку VII ст. такою організованою силою були дуліби. В VII ст. бужани, черв'яни і уличі — якщо приймати дані Баварського географа — мали свої племінні союзи, які включали по 200 — 300 поселень. Раніше середини IX ст. існувало об'єднання волинян, якому підлягали інші племена і яке мало великий авторитет серед слов'ян. Врешті, в X ст. зустрічаємо ближче нез'ясоване об'єднання під назвою «Червенських градів». Центрами таких племінних політичних об'єднань були укріплені «гради», від яких етнічні групи приймали нові назви. Племена не були вже зв'язані з своїми давніми територіями, а пересувалися в інші місця. Вище звернено увагу на селища з назвою Дуліби, які лежать далеко поза дулібською територією. Так само у різних місцях знаходимо назви Деревляни, Кривичі, Лучани, Лучичі, Черв'яни, які свідчать про те, що окремі племінні групи переходили на чужі племінні території. Факт першості Перемишля серед міст Підкарпаття підтверджується тим, що тут князював найстарший з Ростиславичів, Рюрик, а молодші його брати мали за столиці Звенигород і Теребовлю. Ця назва збереглася в топонімі Перемишляни (тепер райцентр Львівської обл.).
Деревляни і Черв'яни (Черляни) у Львівській обл., Кривичі у Львівській та Рівненській, Лучани у Львівській, Лучичі у Волинській і Львівській. Неясно, чи численні назви «Поляни» (у Львівській, Рівненській, Івано-Франківській і Тернопільській обл.) походять від племені полян або від лісових полян.
Друга теорія це — «джерляни», з наявністю великої кількості джерел в призаплавній ділянці річки Верещиці.
У XVII–XVIII століттях тут працювала папірня (папір робили переважно з очерету та старого лахміття), а також цегельня австрійця Тігера. 1866 року папірню, що занепадала, придбав Леон Людвік Сапіга, перетворив на Акціонерне товариство, яке через кілька років збанкрутувало. Леон Людвік Сапега втратив на цьому 300000 золотих ринських.[2]
В селі знаходиться церква Преображення Господнього, юрисдикція: Львівська митрополія, Стрийська єпархія, Городоцький деканат УГКЦ[3].
Залога Черляни[ред. | ред. код]
У 1953 р. на території села Черляни споруджена злітно-посадкова смуга та військова залога з будинками для офіцерів.
Злітно-посадкова смуга використовувалась, крім своїх першочергових функцій, як резервний аеродром Львівського аеропорту. При цьому вхід на територію залоги був суворо обмежений, тому пасажирів літаків відразу ж зі злітної смуги автобусами переправляли до Львова.
Загальноосвітня школа «Старша школа» була відкрита на території містечка лише у 1986 р. До цього старшокласників возили автобусом в Городок. Пізніше військовий гарнізон реформували, а згодом 2003 року гарнізон Черляни був переданий місту Городку, як мікрорайон міста, хоча розташований біля 3 км від центру Городка, зараз вулиця Авіаційна.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фасад колишнього гарнізонного будинку офіцерів в стані реконструкції (липень 2006 р.) -
Палац Генрика Колішера (1904)
a.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Stefan Kieniewicz. Sapieha Leon h. Lis (1803–1878) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994.— T. XXXV/1, zeszyt 144.— S. 80. (пол.)
- ↑ Церква Преображення Господнього (с. Черляни, Львівська область) - cerkva.online - портал релігійних послуг. cerkva.online (укр.). Процитовано 31 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Czerlany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 809. (пол.).— S. 809. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка с. Черляни[недоступне посилання з травня 2019] на сайті ВРУ
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
