Мармазов Євген Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Васильович Мармазов
Євген Васильович Мармазов
Євген Васильович Мармазов
1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ
19 квітня 1990 — серпень 1991
ПопередникСамілик Микола Гнатович

Народився14 червня 1938(1938-06-14)[1] (86 років)
Саратов, РРФСР, СРСР
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materДВНЗ ДонНТУ
Політична партіяКомпартія України
Професіяінженер-електромеханік
НагородиОрден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Україна Народний депутат України
1-го скликання
Комуністична партія України 15 травня 1990 10 травня 1994
2-го скликання
Комуністична партія України 12 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
Комуністична партія України 12 травня 1998 14 травня 2002
5-го скликання
Комуністична партія України 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Комуністична партія України 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
Комуністична партія України 25 грудня 2012 27 листопада 2014

Євген Васильович Мармазов (14 червня 1938, Саратов) — член |КПУ; народний депутат України, член фракції КПУ (з грудня 2012), член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з грудня 2012); голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з грудня 2012). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 червня 1938 (місто Саратов, Росія); росіянин; одружений; син Василь (1962) — юрист.

Освіта

[ред. | ред. код]

Діяльність

[ред. | ред. код]
  • З 1959 — гірничий майстер тресту «Красногвардійськвугілля», інженер тресту «Куйбишеввугілля»; електрослюсар, інженер-конструктор тресту «Рутченковвугілля».
  • З 1965 — перший секретар Кіровського райкому ЛКСМУ міста Донецька.
  • 1968 — начальник зміни, помічник головного інженера з виробництва, з 1968 — секретар парткому шахтоуправління тресту «Рутченковвугілля».
  • З 1970 — другий секретар Кіровського райкому КПУ міста Донецька; завідувач промислово-транспортного відділу Донецького міськкому КПУ; перший секретар Кіровського райкому КПУ міста Донецька.
  • З 1976 — інспектор ЦК КПУ.
  • З 6 травня 1987 — другий секретар, 16 квітня 1990 — серпень 1991 — перший секретар Кіровоградського обкому КПУ.
  • 1988-1990 — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Член Парламентської асамблеї Ради Європи1996).

Член ЦК КПУ (до вересня 1991). Червень 1993 — березень 1995 — секретар ЦК КПУ. Член президії ЦК КПУ (червень 1993 — червень 2003).

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 1-го скликання з березня 1990 (1-й тур) до квітня 1994, Олександрійський виборчій округ № 235, Кіровоградська область. Член (з червня 1990), заступник голови Комісії у закордонних справах. Група «За соціальну справедливість». На час виборів: Кіровоградський обком КПУ, другий секретар. 1 тур: з'явилось 96.7 %, за 61.1 %. 1 суперник (28.2 %).

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до квітня 1998, Олександрійський виборчій округ № 234, Кіровоградська область, висунутий трудовим колективом. член Комітету у закордонних справах і зв'язках з СНД (1994—1995 — заступник голови). Член (уповноважений) фракції комуністів. На час виборів: ВР України, заступник голови Комісії у закордонних справах; член КПУ. 1-й тур: з'явилось 86.5 %, «за» 38.90 %. 2-й тур: з'явилось 82.1 %, «за» 56.80 %. 7 суперників (основний — Ганжа В. І., нар. 1953; Петрівська райрада народних депутатів, голова; 1-й тур — 16.34 %, 2-й тур — 34.12 %).

Березень 1998 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 102, Кіровоградська область. З'явилось 74.5 %, «за» 22.0 %, 2 місце з 13 претендентів.

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 від КПУ, № 30 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (липень 1998 — лютий 2000), заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; член фракції КПУ (з травня 1998).

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від КПУ, № 65 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: радник ТОВ "Група Енергетичний стандарт «Україна», член КПУ. Секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006), член фракції КПУ (з квітня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від КПУ, № 14 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (з листопада 2007), член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з грудня 2007), голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації (з грудня 2007).

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[2][3]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[4][5].

Один зі 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років.

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від КПУ, № 10 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ.

Примітки

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]