Пітер Хіггс
| Пітер Хіггс | |
|---|---|
| англ. Peter Ware Higgs | |
 |
|
| Народився | 29 травня 1929 (88 років) Ньюкасл, Англія |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Alma mater | Кінгс-коледж |
| Галузь | теоретична фізика |
| Заклад | Единбурзький університет Імперський коледж Лондона Кінгс-коледж Університетський коледж Лондона |
| Науковий керівник | Charles Coulson[d][1] і H. Christopher Longuet-Higgins[d][1] |
| Член | Лондонське королівське товариство і Королівське товариство Единбургу[d] |
| Відомий завдяки: | механізм Хіггса |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (2013) |
|
Пітер Хіггс у Вікісховищі? |
|
Пітер Хіггс (англ. Peter Ware Higgs; нар. 29 травня 1929, Ньюкасл-апон-Тайн, Велика Британія) — британський (шотландський) фізик-теоретик, член Королівського товариства Единбурга, член Лондонського королівського товариства, професор-емерит (emeritus) Единбурзького університету.
Біографія[ред. • ред. код]
Навчався у Лондонському королівському коледжі.
Найбільш відомий пропозицією механізму спонтанного порушення електрослабкої симетрії (перша половина 1960-х років), що пояснює походження маси елементарних частинок, зокрема мас векторних W і Z-бозонів. Механізм, названий іменем Хіггса, передбачає існування нової частинки, бозона, що також має його ім'я. Спільнота фізиків вважає механізм Хіггса одним із основних компонентів Стандартної Моделі.
Пітер Хіггс придумав механізм Хіггса під час гірської прогулянки в районі Единбурга і, повернувшись до лабораторії, заявив, що у нього виникла «грандіозна ідея».
Робота Хіггса базувалася на праці теоретика японського походження з Чиказького університету, лауреата Нобелівської премії Йоїчіро Намбу. Професор Намбу запропонував теорію відому як «Спонтанне порушення симетрії», засновану на тому, що відбувається в конденсованих середовищах в умовах надпровідності. Але теорія передбачила безмасові частинки (теорема Голдстоуна), очевидно неправильне передбачення.
Хіггс написав коротку статтю, в якій використав «лазівку» в теоремі Голдстоуна, і опублікував її в Physics Letters (європейський фізичний журнал, видаваний у ЦЕРНі) 1964 року[2].
Друга стаття описувала теоретичну модель (механізм Хіггса), але її відхилили (редактори Physics Letters визнали, що це «не має очевидного відношення до фізики»[3]). Хіггс дописав один абзац і надіслав статтю до Physical Review Letters, іншого провідного журналу з фізики, який опублікував статтю того ж року[4].
Інші фізики, Роберт Бру та Франсуа Анґлер[5] і Джеральд Ґуральник, Карл Гаґен і Том Кіббл[6] дійшли того ж висновку незалежно один від одного приблизно водночас. Три статті, написані про відкриття бозона Хіггсом, Ґуральником, Гаґеном, Кібблом, Бру та Анґлером, журнал Physical Review Letters визнав етапними[7].
Лауреат Нобелівської премії Філіп Андерсон стверджує, що винайшов «бозон Хіггса» ще 1962 року.
За досягнення в галузі теоретичної фізики Пітер Хіггс був нагороджений багатьма преміями та медалями. Зокрема, він лауреат медалі Дірака, присуджуваної Інститутом фізики (Лондон), та премії 1997 року в галузі фізики частинок та фізики високих енергій, присуджуваної Європейським фізичним товариством.
У жовтні 2013 доробок Пітера Хіггса та Франсуа Анґлера був відзначений Нобелівською премією з фізики[8].
Нагороди та звання[ред. • ред. код]
- Медаль і премія Дірака від Інституту фізики (Велика Британія) (1997)
- Премія фізики частинок та фізики високих енергій Європейського фізичного товариства (1997)
- Премія Вольфа з фізики (2004)
- Премія Дзюна Джона Сакураї в області теоретичної фізики елементарних частинок (2010)
- Нобелівська премія з фізики (2013)
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б http://www.ph.ed.ac.uk/higgs/peter-higgs
- ↑ P.W.Higgs. Physics Letters, 12 (132), 1964.
- ↑ Sample, Ian. «The god of small things», The Guardian, November 17, 2007, weekend section.
- ↑ P.W.Higgs. Phys. Rev. Lett., 13 (508), 1964.
- ↑ Broken Symmetry and the Mass of Gauge Vector Mesons
- ↑ Global Conservation Laws and Massless Particles
- ↑ 50th Anniversary Milestone Papers // Physical Review Letters
- ↑ Євген Ланюк. Нобелівську премію з фізики здобули теоретики бозону Хіггса // Збруч, 12.10.2013
Посилання[ред. • ред. код]
- Фотографія Пітера Хіггса
- Peter Higgs: the man behind the boson Стаття про Пітера Хіггса на сайте PhysicsWeb
- Higgs v Hawking: a battle of the heavyweights that has shaken the world of theoretical physics — стаття про дискусію між Пітером Хіггсом і Стівеном Хокінгом про існування бозона Хіггса
- «Моє життя як бозона» — лекція, прочитана П.Хіггсом.
- Запис у блозі — інтерв'ю
- Праці Пітера Хіггса // Google Scholar
- Євген Ланюк. Нобелівську премію з фізики здобули теоретики бозону Хіггса // Збруч, 12.10.2013
 |
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
