Бухарест
Бухарест рум. București | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
44°26′07″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д.H G O | ||||||||
Країна | Румунія | |||||||
Регіон | Бухарест | |||||||
Столиця для | Румунія і Ілфов | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1459 | |||||||
Площа | 228 км² | |||||||
Населення | 2 354 510(1 04 2019) | |||||||
· густота | 9237 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 75 (55.8–91.5) м | |||||||
Водойма | Димбовіца | |||||||
Офіційна мова | румунська (Румунія) | |||||||
Назва мешканців | англ. Bucharester, есп. Bukareŝtano, нім. Bukarester, нім. Bukaresterin, нім. Bukaresterinnen, фр. Bucarestoise[1], фр. Bucarestois[1], рум. bucureștean, рум. bucureșteancă, словен. Bukareščan і словен. Bukareščanka | |||||||
Міста-побратими | Амман, Анкара, Афіни, Атланта, Кишинів, Дамаск, Монреаль, Нікосія, Пекін | |||||||
Часовий пояс | UTC+2 | |||||||
Номери автомобілів | B | |||||||
GeoNames | 683506 | |||||||
OSM | r377733 ·R | |||||||
Поштові індекси | 010011 - 062397 | |||||||
Міська влада | ||||||||
мер Бухарестаd | Сорін Опреску | |||||||
Вебсайт | pmb.ro | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Бухарест у Вікісховищі |
Бухаре́ст (також Букаре́шт; рум. București, Букуре́шть) — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці.
За європейськими стандартами Бухарест — нестаре місто. Перші згадки про нього з'являються 1459 року.[2] Місто стало столицею Румунії в 1862 році та постійно підтверджує свій статус осередку румунської культури, мистецтва та політики. Його еклектична архітектура є сумішшю історичного, перехідного, комуністичного й сучасного стилів. У період між двома Світовими війнами завдяки елегантній міській архітектурі та винахідливості міської еліти, Бухарест отримав ім'я «Париж Сходу», або «Маленький Париж» (Micul Paris).[3]
Попри те, що багато будинків і районів в історичному центрі було сильно пошкоджено або знищено під час війни, землетрусів, а також під час виконання програми Ніколае Чаушеску із систематизації Румунії, багато чого збереглося. В останні роки місто переживає економічний та культурний бум.[4]
Етимологія
Походження імені невизначене: за різними легендами, Бухарест заснований Букуром, що був чи то принцом, чи то злочинцем, чи то пастухом.[5] В румунській мові слово bucur означає радісний, задоволений. Назва явно пов'язана зі словом bucurie («радість»), що також споріднене з албанським bukur («прекрасний»).
Історія
Влад Цепеш заснував Бухарест як фортецю 1459 року, щоби зупинити просування Османської імперії. Бухарест став столицею князівства Валахія у 1698 і Румунії — у 1861. Під час Румунської революції 1989 р. у місті були жорстокі бої.
Культура
- Національний музей мистецтв Румунії
- Національний музей історії Румунії
- Музей румунського селянина
- Скансен, м. Бухарест
Освіта
- Бухарестський університет
- Політехнічний університет Бухареста
- Бухарестський національний університет музики
Населення
Рік | Населення |
---|---|
1789 | 30 030 |
1831 | ▲ 60 587 |
1859 | ▲ 122 000 |
1900 | ▲ 282 000 |
1918 | ▲ 383 000 |
29 грудня 1930, перепис | ▲ 633 550[6] |
1938 | ▲ 646 700[7] |
25 січня 1948, перепис | ▲ 1 025 180[6] |
21 лютого 1956, перепис | ▲ 1 177 661[6] |
15 березня 1966, перепис | ▲ 1 366 684[6] |
5 січня 1977, перепис | ▲ 1 807 239[6] |
1 липня 1990, оцінка | ▲ 2 127 194 |
7 січня 1992, перепис | ▼ 2 067 545[6] |
18 березня 2002, перепис | ▼ 1 926 334[6] |
1 липня 2005, оцінка | ▼ 1 924 959 |
1 липня 2007, оцінка | ▲ 1 931 838[8] |
1 січня 2009, оцінка | ▲ 1 944 367[9][10] |
Населення Бухареста, за переписом 2002 року, становить 1 926 334 мешканців,[6] що є 8.9 % від загального населення Румунії. Окрім цього, близько 200 000 людей з приміських територій щоденно приїжджають до міста на роботу, переважно з Ілфова.
За історію міста було два проміжки швидкого росту населення — у кінці 19 століття, з розростанням міста та збільшенням його ролі, та в період комунізму через організовану кампанію урбанізації, коли багато людей переїхало з сільської місцевості до столиці. На цей час, через заборону на аборти та контрацепцію в період Чаушеску, також мав місце значний природний приріст.
Приблизно 96.9 % населення Бухареста складають румуни. Друга за величиною етнічна група — цигани, частка яких 1.4 %. Серед представників інших національностей — угорці (0.3 %), євреї (0.1 %), турки (0,1 %), китайці (0,1 %) та німці (0,1 %). Греки та вірмени в кінці 19-го та на початку 20 століття також відігравали помітну роль у житті міста.
Середня тривалість життя у 2003—2005 роках була 74,14 років, що приблизно на 2 роки більше, ніж в цілому по Румунії. Серед жінок ця цифра становила 77,41 років, серед чоловіків — 70,57.[11]
Релігія
Бухарест є резиденцією Патріарха Румунської Православної Церкви, однієї з православних церков.
Місто є центром інших християнських організацій в Румунії, у тому числі Римсько-католицької архієпископії Бухареста, заснованої 1883 року, і Румунської греко-католицької єпархії святого Василя Великого, заснованої 2014 року.
У Бухаресті також знаходяться 6 синагог, у тому числі Хоральна синагога Бухареста, Велика синагога Бухареста і Храм Святого союзу. Останній був перетворений в Музей історії румунської єврейської громади, у той час як у великій і хоральній синагогах проводяться регулярні служби[12].
Проєкт мечеті місткістю 2000 осіб знаходиться на стадії розробки. Будівництво фінансуватиметься урядом Туреччини та приватними особами[13].
Клімат
Клімат Бухареста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 17,1 | 22,6 | 27,0 | 32,2 | 35,0 | 39,0 | 41,2 | 40,7 | 37,2 | 35,0 | 25,1 | 18,4 | 41,2 |
Середній максимум, °C | 1,5 | 4,1 | 10,5 | 18,0 | 23,3 | 26,8 | 28,8 | 28,5 | 24,6 | 18,0 | 10,0 | 3,8 | 16,5 |
Середня температура, °C | −1,5 | 0,3 | 5,2 | 11,2 | 16,7 | 20,5 | 22,3 | 21,6 | 17,3 | 11,1 | 4,4 | 0,1 | 10,8 |
Середній мінімум, °C | −5,5 | −3,3 | 0,3 | 5,6 | 10,5 | 14,0 | 15,6 | 15,0 | 11,1 | 5,7 | 1,6 | −2,6 | 5,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −24,8 | −26,1 | −19,9 | −7 | −1,1 | 1,6 | 7,0 | 5,0 | −3 | −8 | −18,8 | −25,6 | −26,1 |
Норма опадів, мм | 40 | 36 | 38 | 46 | 70 | 77 | 64 | 58 | 42 | 32 | 49 | 43 | 595 |
Вологість повітря, % | 89 | 83 | 75 | 71 | 69 | 70 | 68 | 68 | 73 | 79 | 85 | 88 | 76 |
Джерело: worldweather.org, Погода и Климат |
Транспорт
У Бухаресті діє найбільша транспортна мережа в Румунії і одна з найбільших у Південно-Східній Європі.
Транспортну систему Бухареста можна розділити на такі частини:
- метрополітен;
- Наземна транспортна система, що складається з автобусів, трамваїв, тролейбусів та швидкісних трамваїв (управляється компанією RATB). У місті 106 автобусних, 37 тролейбусних і 46 трамвайних маршрутів;
- Система приватних таксі.
Біля Бухареста розташований міжнародний аеропорт (колишній аеропорт Отопень). У ньому працюють авіакомпанії TAROM, Alitalia, Lufthansa, Air Canada і Air France. Інші приватні румунські авіакомпанії використовують міжнародний аеропорт «Аурел Влайков».
Водний транспорт
Хоча місто стоїть на річці, вона є несудноплавною, і тому Бухарест ніколи не був портовим містом, на відміну від Констанци та Галаца. Проте споруджується канал Дунай—Бухарест довжиною 73 км, по завершенні будівництва якого місто буде сполучене з річкою Дунай та, через ще один канал, з Чорним морем. Очікується, що цей канал стане повноцінним компонентом транспортної системи та значно збільшить об'єм морських перевезень.
Спорт
У Бухаресті базуються футбольні клуби «Динамо», «Стяуа», «Рапід» (всі три команди виступають у Лізі I) та «Прогресул» (Ліга IV).
Злочинність
Галерея
-
Національна бібліотека в 2011 році
-
Палац правосуддя
-
Інтер'єр Національного музею мистецтв
-
Готель «Контіненталь»
-
Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанда
-
Палац CEC
-
В історичному центрі Бухареста багато ресторанів
-
Монастир Ставрополеос
-
Річка Димбовіца в центрі міста
Міста-побратими
Список міст-побратимів:[14]
Країна | Місто | Дата |
---|---|---|
Албанія | Тирана | 2007[15] |
Бразилія | Ріо-де-Жанейро | 2002[16] |
Бразилія | Сан-Паулу | 2000[17][18] |
Болгарія | Софія | |
Канада | Монреаль[14] | |
КНР | Пекін | 2005[19] |
Кіпр | Нікосія | 2004 |
Греція | Афіни | 1993 |
Йорданія | Амман | 1999 |
Угорщина | Будапешт | 1991 |
Молдова | Кишинів | |
Нігерія | Лагос | |
Філіппіни | Маніла[20] | |
Росія | Москва | |
Туреччина | Анкара | 1998 |
Туреччина | Стамбул | |
Велика Британія | Лондон | |
США | Атланта | 1994 |
Чехія | Мост |
Відомі люди
- Болінтіняну Дімітріє — румунський письменник і політичний діяч.
- Єужен Сирбу — румунський скрипаль.
- Мірча Луческу — румунський футболіст і тренер.
- Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
Уродженці
- Едвард Г. Робінсон (1893—1973) — американський актор
- Тала Бірелл (1907—1958) — румунська кіноактриса
- Жані Ольт (1909—2005) — французька акторка румунського походження
- Лана Марконі (1917—1990) — французька акторка румунського походження
- Іллєнко Емілія Іоанівна (1934 — †?) — радянський, український кінорежисер
- Владимир Косма (* 1940) — французький композитор, диригент і скрипаль румунського й єврейського походження
- Данієль Бенулеску (* 1960) — румунський письменник, поет і драматург.
Примітки
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ Bucharest Travel Guide, Fodors
- ↑ Бухарест, маленький Париж Сходу [Архівовано 21 лютого 2006 у Wayback Machine.].
- ↑ Bucica, 2000, p.6.
- ↑ DEX online – Cautare: bucur. Dexonline.ro. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 липня 2009.
- ↑ а б в г д е ж и (англ.) INS. Romanian Statistical Yearbook (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2009.
- ↑ (рос.) Бухарест // Большая советская энциклопедия / О. Ю. Шмидт. — 1. — Москва : Государственный институт «Советская энциклопедия», 1941. — Т. 49. — С. 550. — 45500 прим.
- ↑ Romania in Cifre-2008 (Romanian) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
- ↑ Populația stabilă la 1.01.2009 (Romanian) . INSSE. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 26.07.2009. Процитовано 20 травня 2009.
- ↑ Demographia World Urban Areas & Population Projections (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2011.
- ↑ (рум.) Populația și fenomene demografice pe sectoare administrative ale Municipiului București
- ↑ Stanciulescu, Anda (1–31 March 2014). «La Pas Prin Sinagogile Bucureștene»
- ↑ Protocol for building the mosque in Bucharest was signed / Nine o'clock
- ↑ а б Academy of Economic Studies – Short History of Bucharest. Ase.edu.ro. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 31 січня 2010.
- ↑ Twinning Cities: International Relations (PDF). Municipality of Tirana. www.tirana.gov.al. Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 червня 2009.
- ↑ Wikisource.org (порт.)
- ↑ Prefeitura.Sp – Descentralized Cooperation. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 15 березня 2011.
- ↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 15 березня 2011.
- ↑ Sister Cities. Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 23 червня 2009.
- ↑ Sister Cities of Manila. © 2008–2009 City Government of Manila. Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 2 липня 2009.
Посилання
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |