Джордж Портер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джордж Портер
англ. George Porter
Народився6 грудня 1920(1920-12-06)
Стейнфорт, Йоркшир, Велика Британія
Помер31 серпня 2002(2002-08-31) (81 рік)
Кентербері, Велика Британія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьхімік, політик, викладач університету
Alma materУніверситет Лідса
Кембриджський університет
Галузьхімія
ЗакладУніверситет Шеффілда
Університетський коледж Лондона
Імперський коледж Лондона
Кембриджський університет
ПосадаПрезидент Лондонського королівського товариства[d] і член Палати лордів[d]
Науковий керівникРоналд Норріш
Аспіранти, докторантиJames Durrantd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Папська академія наук[1]
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Індійська національна академія наук
Американське філософське товариство[2]
Національна академія наук США
Відомий завдяки:дослідження надшвидких хімічних реакцій
БатькоJohn Smith Porterd[3]
МатиAlice Ann Roebuckd[3]
У шлюбі зStella Jean Brooked
ДітиJohn Brooke Porterd[3]
Andrew Christopher George Porterd[3]
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1967)
Медаль Портера (1988)

Джордж Портер (англ. George Porter, Baron Porter of Luddenham) (6 грудня 1920, Стейнфорт, Йоркшир — 31 серпня 2002) — англійський фізикохімік, член Лондонського королівського товариства (1960).

Біографія

Освіту здобув у Лідському і Кембриджському університетах (1938-41). У 1941-45 служив в армії. У 1949-54 викладав у Кембриджському університеті, в 1955-63 у Шеффілдському університеті; в 1963-66 рр. професор хімії, а з 1966 року — директор Королівського інституту Великої Британії. Президент Міжнародного комітету з фотобіології (з 1968); президент Хімічного товариства Великої Британії (з 1970).

Нагороди

У 1967 році Портер відзначений (спільно з Р. Норрішем і М. Ейгеном) Нобелівською премією з хімії за дослідження надшвидких хімічних реакцій.

Лауреат медалі Коплі (1992) за внесок у розшифровку людського геному й розвиток інших областей молекулярної біології.

Див. також

Бібліографія

  • Chemistry for the modern world, L., 1962

Джерела

  • Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: у 2 т. Пер. з англ. — М.: Прогрес, 1992. Т. 2: М — Я. 853 с.

Примітки

Посилання