Кріп пахучий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кріп
Illustration Anethum graveolens0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Зонтичні (Apiaceae)
Рід: Кріп (Anethum)
Вид: Кріп городній
Біноміальна назва
Anethum graveolens
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Anethum graveolens
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40922

Кріп, горо́дній чи паху́чий кріп (Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Поширена городня культура, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення приправ, соління огірків, помідорів та іншої городини.

В дикому стані росте в Південно—західній та Центральній Азії.

Опис рослини[ред.ред. код]

Виростає у висоту до 40—60 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та мякі листки 10-20 см в довжину. Відростки листя мають в ширину 1-2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. Квіти мають забарвлення від білого до жовтого, зібрані в невеликі зонтики (парасольки) діаметром 2-9см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.

Насіння 4—5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, біфлавоноїди, аскорбінову кислоту, кверцетин, фолієву кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, ізорамнестин, камферол[1].

Застосування[ред.ред. код]

Зелень кропу
Квітки кропу

Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.

Запах кропу в Стародавній Греції "змагався" з ароматом троянд[2]. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки[2].

Відома грецька поетеса Сафо оспівала кріп у віршах[2]:

«

Вінком охопи,
Дика моя,
хвилі кучерів прекрасних.
Нарви для вінка
ніжною рукою
свіжих кропу гілок.

 »

У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та маринадів, а в цвітучому стані при солінні і маринуванні овочів.

Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% аскорбінової кислоти і до 7 мт/% каротину[3]) та мікроелементів, які благотворно впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.

В дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, гастритах, метеоризмі.

Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні масла, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Ближньому Сході ще в біблейські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у годуючих жінок.

Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.

Ефірне масло з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.

На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10-12 см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням[3].

Dill4-aneth4.jpg Dill dried umbel.jpg Specie 008.jpg Anethum graveolens seeds.JPG
Трава кропу
Сушена парасолька
Насіння кропу
Насіння крупним планом

Примітки[ред.ред. код]

  1. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
  2. а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  3. а б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф.Я. Попович, Б.К. Гапоненко, Н.М. Коваль и др.; Под ред. Ф.Я.Поповича. — Киев : Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Їжа та напої Це незавершена стаття про їжу та напої.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.