Вижняни
| село Вижняни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Глинянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060050030057267 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1397[1] |
| Населення | 333 |
| Площа | 1,66 км² |
| Густота населення | 200,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80723[2] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′22″ пн. ш. 24°24′55″ сх. д. / 49.80611° пн. ш. 24.41528° сх. д.Координати: 49°48′22″ пн. ш. 24°24′55″ сх. д. / 49.80611° пн. ш. 24.41528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
238 м |
| Водойми | потік |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80723, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Заставне |
| Карта | |
  Вижняни | |
 Вижняни | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вижня́ни — село в Львівському районі Львівської області (Україна). Раніше також вживали назву Вижляни.[3]
Населення становить 333 осіб.
Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада.
Історія[ред. | ред. код]
Власниками села в XIV-XV століттях були давньоукраїнські (руські) феодали: боярин «Ходко Лоєвич з Вижнян»,[4] шляхтич Грицько Кердейович.
Римо-католицьку парафію в 1400 році заснували Ян Клюс (Клюс) гербу Шренява[5] та його дружина Малґожата.[3]
Шляхтич Миколай Клюс (гербу Шренява[6]) 1440 року підписувався «з Вижнян», Посідачем у 17 столітті був майбутній київський каштелян Ярош (Геронім) Станіслав Куропатніцький гербу Нечуя.
Руський чесник Юзеф з Ольшова Ольшевський купив у Александера Домініка Ґедзінського маєток Вижняни, контракт уклали в Галичі 26 вересня 1716 року. Август Олександр Чарторийський купив маєток 1762 року.[7]
У другій половині ХІХ століття селище мало власну символіку — печатку з зображенням колісного плуга[8].
Станом на середину 1920-х років мало статус містечка.[9]
Директором державної школи в 1926 році в селі був Антоніна Гаас, а другим вчителем була Гелена Лангнер. Кількість класів : 2-й класи.
На 01.01.1939 в селі проживало 1150 мешканців, у тому числі близько 75% поляків та 20% українців. Село належало до ґміни Куровіце Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки. В роки Другої світової війни та у післявоєнний період село піддавалося терору з боку окупантів за підтримку ОУН-УПА[10].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Костел святого Миколая, фундований Грицьком Кердейовичем.
Один із найстарших у Львівській архидієцезії РКЦ.
В 1648 році татари спалили костел. Його було відновлено в 1651 році коштом посідача — шляхтича Яроша (Героніма) Станіслава Куропатніцького гербу Нечуя — та його братів: рідного Анджея Міхала, зведеного Марціна з Панкрацевичів Грабянки.[11] Світлину можна побачити у праці «Przeszłość і zabytki województwa tarnopolskiego» (S. LXXI).
У міжвоєнний період був перебудований за проектом Броніслава Віктора. Інтер'єри розписали Станіслав Тейсейр, Роман та Маргіт Сельські. Статуя святого Йосифа на фасаді виконана Мар'яном Внуком. Від 1948 року костел використовувався, як склад.[12]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Єронім-Антоній Шептицький — єпископ РКЦ, уродженець Вижнян;[13]
- Ґаватович Якуб — польський письменник, церковний і культурно-освітній діяч, проживав тут.[14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ а б Wyżniany — S. 164.
- ↑ Wilamowski M. Stanislaw (Ostaszko) z Dawidowa (Dawidowski) h. Wilczekosy (Prus II) (zm. 1442/3) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2003. — T. XLII/1, z. 172. — S. 23—26. (пол.)
- ↑ Sperka J. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemie Rusi Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 221—222. (пол.)
- ↑ https://polona.pl/item/10355918/165/
- ↑ Wyżniany… — S. 165.
- ↑ Центральний державний історичний архів України у м. Львові. — Фонд 178. — Опис 2. — Спр. 1966. — Арк. 7, 41.
- ↑ Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim… — S. 66.
- ↑ Степан БОЙКО. Хто вбив мого батька? — «Галичина», 19 жовтня 2017 року. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
- ↑ Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1. — Zeszyt 68. — S. 253. (пол.)
- ↑ Głazińska A. Kościół parafialny p.w. Św. Mikołaja w Wyżnianach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — Т. 11. — S. 317—340. — ISBN 83-89273-04-7. (пол.).
- ↑ Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Мазурак Я., Ткачов С., Ханас В. Ґаватович Якуб // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kunzek Tomasz. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 66. (пол.)
- Wyżniany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 164. (пол.) — S. 164—165. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Вижняни // Села Золочівщини
- Погода в селі Вижняни [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
