Список олій: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 477: Рядок 477:
=== Інші харчові олії ===
=== Інші харчові олії ===
[[Файл:Ceratonia_siliqua_green_pods.jpg|міні|Стручки ріжкового дерева, з насіння також отримують олію.]]
[[Файл:Ceratonia_siliqua_green_pods.jpg|міні|Стручки ріжкового дерева, з насіння також отримують олію.]]
* Амарантову олію отримують з насіння [[Щириця|щириці]], відзначається високим вмістом [[Сквален|сквалену]] та ненасичених жирних кислот.<ref><cite class="citation journal">Pina-Rodriguez, AM; Akoh, CC (June 10, 2009). </cite></ref>
* [[Амарантова олія|Амарантову олію]] отримують з насіння [[Щириця|щириці]], відзначається високим вмістом [[Сквален|сквалену]] та ненасичених жирних кислот.<ref>{{cite journal
| journal=[[Journal of Agricultural and Food Chemistry|J Agric Food Chem]]
* Абрикосова олія подібна до мигдальної. Використовується в косметиці.<ref><cite class="citation book">Grieve, Margaret (1931). </cite></ref>
| date=June 10, 2009
* Яблучна олія містить багато лінолевої кислоти.<ref><cite class="citation journal">Yu Xiuzhu; van de Voort, Frederick R.; Li Zhixi; Yue Tianli (October 25, 2007). </cite></ref>
| volume=57
* Арганову олію отримують з насіння аргану, в якості харчової олії використовують в [[Марокко]] з 1990-их,<ref><cite class="citation book">Jacobs, Daniel (2010). </cite></ref> після того, як був відкритий жіночим кооперативом,<ref group="note">The [http://www.targanine.com/ Targanine] cooperative was founded by Prof. </ref> надуває поширення і в [[Європа|Європі]].
| issue=11
* [[Авокадова олія|Авокадову олію]] також використовують в їжу,<ref><cite class="citation book">Whiley, Antony William; Schaffer, Bruce; Wolstenholme, B. Nigel (2002). </cite></ref> але значно більше - в [[Косметика|косметичній]] та [[Лікарські засоби|фармакологічній]] промисловостях.<ref><cite class="citation book">Magness, J.R.; Markle, G.M.; Compton, C.C. (1971). </cite></ref><ref><cite class="citation book">Ash, Irene (2004). </cite></ref> Також характеризується високою температурою димоутворювання в 265,56°C.<ref name="chu"><cite class="citation web">Chu, Michael. </cite></ref>
| pages=4657–62
* Олію Бабассу отримують із насіння пальми ''Attalea speciosa'', за своїми характеристиками подібна до кокосової олії.<ref><cite class="citation web">[http://mvo.nl/media/voedselveiligheid/codex_standard_named_vegetable_oils.pdf "Codex standard for named vegetable oils"] (PDF). </cite></ref>
| title=Enrichment of amaranth oil with ethyl palmitate at the sn-2 position by chemical and enzymatic synthesis
* [[Морингова олія|Морингову олію]] отримують із насіння [[Моринга масляниста|моринги маслянистої]] (''Moringa oleifera''). Характеризується високим вмістом бегенової кислоти. Надзвичайно стабільна олія. Також використовуєтсья як біопаливо.<ref name="balanos"><cite class="citation web">[http://www.touregypt.net/egypt-info/magazine-mag06012000-mag4.htm "Beauty Secrets of the Ancient Egyptians"]. </cite></ref>
| author = Pina-Rodriguez, AM; Akoh, CC
* Сальну горіхову олію борнео добувають із плодів дерева роду Шорея (''Shorea''). Використовується як замінник [[Какао-олія|какао олії]], для виготовлення мила, свічок, косметики та ліків у місцевостях, де поширене це дерево.<ref>[[:en:List_of_vegetable_oils#axtell|Axtell]], "[http://www.fao.org/docrep/X5043E/x5043E05.htm#Borneo%20tallow%20nut Borneo tallow nut]
| doi=10.1021/jf900242g
| pmid=19413361
}}</ref>
* [[Абрикосова олія]] подібна до мигдальної. Використовується в косметиці.<ref>{{cite book
| url=http://www.botanical.com/botanical/mgmh/a/apric050.html
| chapter=Apricot
| title=A Modern Herbal
| author=Grieve, Margaret
| year=1931
| isbn=0-486-22798-7
| publisher=Dover Publications
| accessdate=2014-10-05
}} Originally published in 1931, and republished regularly since.
</ref>
</ref>
* [[Яблучна олія]] містить багато лінолевої кислоти.<ref>{{cite journal
* Олію кейп-каштану або олію янгу добувають із дерева ''[[Calodendrum capense]]''. Популярна в Африці, використовується для захисту шкіри.<ref><cite class="citation book">D. Louppe, A.A. Oteng-Amoako, M. Brink, ed. (2008). </cite></ref>
| title=Proximate Composition of the Apple Seed and Characterization of Its Oil
* Олія [[Ріжкове дерево|ріжкового дерева]] містить велику кількість [[Незамінні жирні кислоти|незамінних жирних кислот]].<ref><cite class="citation journal">Orhan, I.; Sener, B. (2002). </cite></ref><ref><cite class="citation journal">Dakia, Patrick Aubin; Wathelet, Bernard; Paquot, Michel (2007). </cite></ref>
| author=Yu Xiuzhu; van de Voort, Frederick R.; Li Zhixi; Yue Tianli
* [[Какао-олія|Олію какао]] отримують з плодів дерева [[какао]], використовується для виробництва [[Шоколад|шоколаду]], також входить до складу деяких мазей та косметичних засобів.<ref><cite class="citation web">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/123766/cocoa-butter "Cocoa butter &#x2013; Britannica Online Encyclopedia"]. </cite></ref>
| journal=International Journal of Food Engineering
* Олію з насіння нетреба отримують з рослини роду [[Нетреба (рід)|Нетреба]], за властивостями подібна до [[Мак опійний|макової]] олії, на смак та запах подібна до соняшникової олії.<ref><cite class="citation journal">Maximov, N. (1963). </cite></ref><ref><cite class="citation journal">McHargue, J. S. (April 1921). </cite></ref>
| volume=3
* Олію кохун отримують із насіння пальм Кохун (''Attalea cohune''), використовується як мастило, для приготування їжі, виготовлення мила та в каганцях.<ref><cite class="citation web">McLendon, Chuck (July 28, 2000). </cite></ref>
| issue=5
| date=October 25, 2007
| url=https://www.researchgate.net/publication/250147404_Proximate_Composition_of_the_Apple_Seed_and_Characterization_of_Its_Oil
| accessdate=2011-10-24
| doi=10.2202/1556-3758.1283
}}</ref>
* [[Арганієва олія|Арганієву олію]] отримують з насіння арганії (''[[Argania]]''), в якості харчової олії використовують в [[Марокко]] з 1990-их,ref>{{cite book
| title=The Rough Guide to Morocco
| author=Jacobs, Daniel
| page=498
| publisher=Penguin
| year=2010
| isbn=1-84836-977-8
| url=https://books.google.com/books?id=jYx4PSzWRngC&lpg=PA498&dq=argan%20oil&pg=PA498#v=onepage&q=argan%20oil&f=false
| accessdate=2014-10-05
}}</ref> після того, як був відкритий жіночим кооперативом,<ref group="note">The [http://www.targanine.com/ Targanine] cooperative was founded by Prof. Zoubida Charrouf in the 1990s to help local poor, widowed and divorced women derive an income from producing and exporting high-quality argan oil. See {{cite book
| title=Sustainable Solutions for Modern Economies
| page=401
| publisher=Royal Society of Chemistry (Great Britain)
| editor=Rainer Höfer
| year=2009
| isbn=1847559050
| url=https://books.google.com/books?id=5AG42e0qkHMC&lpg=PA401&ots=QEWe6l7KVa&dq=Zoubida%20Charrouf%20targanine&pg=PA401#v=onepage&q=Zoubida%20Charrouf%20targanine&f=false
}}</ref> набуває поширення і в [[Європа|Європі]].
* [[Олія авокадо|олію авокадо]] також використовують в їжу,<ref>{{cite book
| title=The avocado: botany, production, and uses
| author=Whiley, Antony William; Schaffer, Bruce; Wolstenholme, B. Nigel
| url=https://books.google.com/books?id=CxmvpAYkL54C&lpg=PA388&dq=avocado%20oil&pg=PA390#v=onepage&q=avocado%20oil&f=false
| publisher=CABI
| year=2002
| isbn=0-85199-357-5
| page=390
| accessdate=2014-10-05
}}</ref> але значно більше - в [[Косметика|косметичній]] та [[Лікарські засоби|фармакологічній]] промисловостях.<ref>{{cite book
| title=Food and feed crops of the United States. Interregional Research Project IR-4, IR Bul. 1 (Bul. 828 New Jersey Agr. Expt. Sta.)
| last1=Magness
| first1=J.R.
| first2=G.M.
| last2=Markle
| first3=C.C.
| last3=Compton
| year=1971
| url=https://books.google.com/books?id=TF8wtwAACAAJ
| accessdate=2014-10-05
}}, quoted in {{cite web|url=http://www.hort.purdue.edu/newcrop/Crops/Avocado_oil.html|title=Purdue New Crops: Avocado oil}}
</ref><ref>{{cite book
| title=Handbook of green chemicals
| author=Ash, Irene
| page=531
| url=https://books.google.com/books?id=pKrBNbkE2c0C&lpg=PA631&dq=avocado%20oil&pg=PA631#v=onepage&q=avocado%20oil&f=false
| publisher=Synapse Info Resources
| year=2004
| isbn=1-890595-79-9
| accessdate=2014-10-05
}}</ref> Також характеризується високою температурою димоутворювання в 265,56°C.<ref name="chu" />
* [[Babassu oil]], from the seeds of the ''[[Attalea speciosa]]'', is similar to, and used as a substitute for, [[coconut oil]].<ref>{{cite web
| url=http://mvo.nl/media/voedselveiligheid/codex_standard_named_vegetable_oils.pdf
| title=Codex standard for named vegetable oils
| work=[[Codex Alimentarius]]
| publisher=Codex Alimentarius Commission
| volume=8
| year=2001
| accessdate=2014-10-05
}}</ref>
* [[олія бабассу|Олію бабассу]] отримують із насіння пальми ''[[Attalea speciosa]]'', за своїми характеристиками подібна до кокосової олії.<ref>{{cite web
| url=http://mvo.nl/media/voedselveiligheid/codex_standard_named_vegetable_oils.pdf
| title=Codex standard for named vegetable oils
| work=[[Codex Alimentarius]]
| publisher=Codex Alimentarius Commission
| volume=8
| year=2001
| accessdate=2014-10-05
}}</ref>
* [[Морингова олія|Морингову олію]] отримують із насіння [[Моринга масляниста|моринги маслянистої]] (''Moringa oleifera''). Характеризується високим вмістом бегенової кислоти. Надзвичайно стабільна олія. Також використовується як біопаливо.<ref name="balanos">{{cite web|url=http://www.touregypt.net/egypt-info/magazine-mag06012000-mag4.htm|title=Beauty Secrets of the Ancient Egyptians|publisher=Tour Egypt online magazine|accessdate=2011-10-24}}</ref>
* Сальну горіхову олію борнео добувають із плодів дерева роду Шорея (''[[Shorea]]''). Використовується як замінник [[Какао-олія|какао олії]], для виготовлення мила, свічок, косметики та ліків у місцевостях, де поширене це дерево.<ref>
[[#axtell|Axtell]], "[http://www.fao.org/docrep/X5043E/x5043E05.htm#Borneo%20tallow%20nut Borneo tallow nut]
</ref>
* [[Олія кейп-каштану|Олію кейп-каштану]] або олію янгу добувають із дерева ''[[Calodendrum capense]]''. Популярна в Африці, використовується для захисту шкіри.<ref>{{cite book
| url=https://books.google.com/books?id=-nw-mZQ0kcEC&lpg=PA119&dq=Yangu%20oil&pg=PA119#v=onepage&q=Yangu%20oil&f=false
| page=110
| title=Plant resources of tropical Africa
| volume=7
| editor=D. Louppe, A.A. Oteng-Amoako, M. Brink
| publisher=PROTA
| year=2008
| isbn=90-5782-209-1
}}</ref>
* [[Олія ріжкового дерева]] (з бобів [[Ріжкове дерево|ріжкового дерева]])містить велику кількість [[Незамінні жирні кислоти|незамінних жирних кислот]].<ref>{{cite journal
| pmid=15277087
| journal=J Herb Pharmacother
| year=2002
| volume=2
| issue=3
| pages=29–33
| title=Fatty acid content of selected seed oils
| first1=I.
| last1=Orhan
| first2=B.
| last2=Sener
| doi=10.1080/J157v02n03_03
}}</ref><ref>{{cite journal
| journal=[[Food Chemistry (journal)|Food Chemistry]]
| volume=102
| issue=4
| year=2007
| pages=1368–1374
| doi=10.1016/j.foodchem.2006.05.059
| title=Isolation and chemical evaluation of carob (Ceratonia siliqua L.) seed germ
| author= Dakia, Patrick Aubin; Wathelet, Bernard; Paquot, Michel
}}</ref>
* [[Какао-олія|Олію какао]] отримують з плодів дерева [[какао]], використовується для виробництва [[Шоколад|шоколаду]], також входить до складу деяких мазей та косметичних засобів.<ref>{{cite web |url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/123766/cocoa-butter |title=Cocoa butter &ndash; Britannica Online Encyclopedia |work=Britannica Encyclopedia article |date=July 1998 |accessdate=2007-09-10}}</ref>
* Олію з насіння нетреба отримують з рослини роду [[Нетреба (рід)|Нетреба]], за властивостями подібна до [[макова олія|макової олії]], на смак та запах подібна до соняшникової олії.<ref>{{cite journal
| url=https://books.google.com/?id=dSRPAAAAIAAJ
| journal=Comptes Rendus
| publisher=Akademiia nauk SSSR
| year=1963
| title=Physico-Chemical Investigation of Cocklebur Oil
| page=381ff.
| author=Maximov, N.
}}</ref><ref>{{cite journal
| title=Some Points of Interest Concerning the Cocklebur and Its Seeds
| journal=[[Ecology (journal)|Ecology]]
| volume=2
| issue=2
|date=April 1921
| pages=110–119
| author= McHargue, J. S.
| jstor=1928923
| doi=10.2307/1928923
}}</ref>
* [[Олия кохун|Олію кохун]] отримують із насіння пальм Кохун (''[[Attalea cohune]]''), використовується як мастило, для приготування їжі, виготовлення мила та в каганцях.<ref>{{cite web
| url=http://www.floridata.com/ref/A/atta_coh.cfm
| title=Attalea cohune
| accessdate=2011-10-21
| publisher=Floridata
| author=McLendon, Chuck
| date=July 28, 2000
}}</ref>
[[File:Coriander.png|міні|Насіння коріандру, з якого добувають коріандрову олію.]]
[[File:Coriander.png|міні|Насіння коріандру, з якого добувають коріандрову олію.]]
* Коріандрову олію отримують із насіння [[Коріандр|коріандру]], який широко використовують як ароматична добавка, наприклад в [[Джин (напій)|джині]], та багатьох пряноароматичних сумішах.<ref><cite class="citation book">Ashurst, P. R. (1999). </cite></ref> Недавні дослідження виявили антимікробні властивості цієї олії проти харчових бактерій, наприклад [[Кишкова паличка|кишкової палички]].<ref><cite class="citation news">Bhanoo, Sindya N. (August 20, 2011). </cite></ref>
* [[Коріандрова олія|Коріандрову олію]] отримують із насіння [[Коріандр|коріандру]], який широко використовують як ароматична добавка, наприклад в [[Джин (напій)|джині]], та багатьох пряноароматичних сумішах.<ref>{{cite book
| author=Ashurst, P. R.
| title=Food Flavorings
| isbn=0-8342-1621-3
| publisher=Springer
| year=1999
| url=https://books.google.com/books?id=hrWuqmtwJiEC&lpg=PA17&dq=coriander%20seed%20oil%20uses&pg=PA17#v=onepage&q=coriander%20seed%20oil%20uses&f=false
| pages=17–18
| accessdate=2014-10-05
}}</ref> Недавні дослідження виявили антимікробні властивості цієї олії проти харчових бактерій, наприклад [[Кишкова паличка|кишкової палички]].<ref>{{cite news
| publisher=''[[New York Times]]''
* Олія з насіння [[Фінік їстівний|фінікових пальм]].<ref><cite class="citation journal">Besbes, S; Bleckerb, C; Deroanneb, C; Drirac, NE and Attiaa, H (March 2004). </cite></ref> Низький вихід та відсутність визначних характеристик виключають олію як кандидата в список олій основного використання.<ref><cite class="citation book">Barreveld, W.H. (1993). </cite></ref>
| author=Bhanoo, Sindya N.
* Олія діка, з насіння ''Irvingia gabonensis'', яка росте Західної Африки. Використовується для виготовлення [[Маргарин|маргарину]], мила та фармацевтичних препаратів, наприклад як пігулковий лабрикант. Не набув поширення в значній мірі.<ref><cite class="citation book">United States National Research Council (2006). </cite></ref><ref><cite class="citation journal">Udeala, OK; Onyechi, JO; Agu, SI (January 1980). </cite></ref>
| date=August 20, 2011
* Олія рижію посівного отримують із насіння ''Camelina sativa'' ([[Рижій]] посівний). Одна із найраніших олійних культур, датоване використання за 6 тисяч років до нашої ери.<ref><cite class="citation book">Mascia, Peter N. (2010). </cite></ref> В теперішні часи виробляється на території [[Центральна європа|центральної]] та [[Східна європа|східної Європи]]; из широкого використання вибуло в 1940-х роках.<ref><cite class="citation book">Zohary, Daniel; Hopf, María (2000). </cite></ref> Вважається перспективним в якості харчової та паливної олії.<ref name="camelina"><cite class="citation book">El Bassam, Nasir (2010). </cite></ref>
| title=A Bacteria-Busting Oil Behind a Popular Spice
}}</ref>
* [[Фінікова олія ]] з кісточок [[Фінік їстівний|фінікових пальм]].<ref>{{cite journal
| title=Date seeds: chemical composition and characteristic profiles of the lipid fraction
| author=Besbes, S; Bleckerb, C; Deroanneb, C; Drirac, NE and Attiaa, H
| journal=[[Food Chemistry (journal)|Food Chemistry]]
|date=March 2004
| volume=84
| issue=4
| pages=577–584
| doi=10.1016/S0308-8146(03)00281-4}}</ref> Низький вихід та відсутність визначних характеристик виключають олію як кандидата в список олій основного використання.<ref>{{cite book
| publisher=[[FAO]]
| author=Barreveld, W.H.
| title=Date Palm Products
| chapter=By-products of Date Packing and Processing
| year=1993
| url=http://www.fao.org/docrep/t0681E/t0681e09.htm
| accessdate=2011-11-19
}}</ref>
* [[Олія діка]], з насіння ''[[Irvingia gabonensis]]'', яка росте в [[Західна Африка|Західній Африці]]. Використовується для виготовлення [[Маргарин|маргарину]], мила та фармацевтичних препаратів, наприклад як пігулковий лабрикант. Не набула значного поширення.<ref>{{cite book
| title=Lost Crops of Africa: Volume II: Vegetables
| year=2006
| author=[[United States National Research Council]]
| publisher=[[National Academies Press]]
| chapter=Dika
| url=http://books.nap.edu/catalog.php?record_id=11763
| isbn=0-309-10333-9
| accessdate=2014-10-05
}}</ref><ref>{{cite journal
| title=Preliminary evaluation of dika fat, a new tablet lubricant
| author=Udeala, OK; Onyechi, JO; Agu, SI
| journal= J Pharm Pharmacol
|date=January 1980
| volume=32
| issue=1
| pages=6–9
| pmid=6102130
| doi=10.1111/j.2042-7158.1980.tb12834.x
}}</ref>
* [[Рижієва олія|Рижієву олію]] отримують із насіння ''Camelina sativa'' ([[Рижій]] посівний). Одна із найраніших олійних культур, датоване використання за 6 тисяч років до нашої ери.<ref>{{cite book
| title=Plant Biotechnology for Sustainable Production of Energy and Co-Products
| author=Mascia, Peter N.
| page=231
| publisher=Springer
| year=2010
| isbn=3-642-13439-4
| url=https://books.google.com/books?id=j-ia88HtH1QC&lpg=PA231&dq=false%20flax%20oil&pg=PA231#v=onepage&q=false%20flax%20oil&f=false
| accessdate=2014-10-05
}}</ref> В теперішні часи виробляється на території [[Центральна європа|центральної]] та [[Східна європа|східної Європи]]; из широкого використання вибуло в 1940-х роках.<ref>{{cite book
| title=Domestication of plants in the old world: the origin and spread of cultivated plants in West Asia, Europe, and the Nile Valley
| author=Zohary, Daniel; Hopf, María
| publisher=Oxford University Press
| year=2000
| isbn=0-19-850356-3
| page=138
| url=https://books.google.com/books?id=C1H6_XWJS_gC&lpg=PA138&dq=false%20flax%20oil&pg=PA138#v=onepage&q=false%20flax%20oil&f=false
| accessdate=2014-10-05
}}</ref> Вважається перспективним в якості харчової та паливної олії.<ref name="camelina">{{cite book
| title=Handbook of bioenergy crops: a complete reference to species, development and applications
| author=El Bassam, Nasir
| page=18
| publisher=Earthscan
| year=2010
| isbn=1-84407-854-X
| url=https://books.google.com/books?id=zRW3_QwQhTIC&lpg=PA18&dq=false%20flax%20fuel&pg=PA18#v=onepage&q=false%20flax%20fuel&f=false
| accessdate=2014-10-05
}}</ref>
* [[Олія виноградних кісточок]] використовується для приготування їжі та заправляння салатів, також нею обприскують [[родзинки]], щоб вони зберігали свій аромат.<ref><cite class="citation book">Bewley, J. Derek; Black, Michael; Halmer, Peter (2006). </cite></ref>
* [[Олія виноградних кісточок]] використовується для приготування їжі та заправляння салатів, також нею обприскують [[родзинки]], щоб вони зберігали свій аромат.<ref><cite class="citation book">Bewley, J. Derek; Black, Michael; Halmer, Peter (2006). </cite></ref>
* [[Конопляна олія]] — це високоякісна харчова олія<ref><cite class="citation news">France, Louise (November 7, 2004). </cite></ref> також використовується для виготовлення фарб, лаків, смол та м'якого мила.<ref name="harborne_p100">[[:en:List_of_vegetable_oils#harborne|Harborne]], [https://books.google.com/books?id=ry11ai2iPS0C&lpg=PA99&dq=croton%20oil&pg=PA100#v=onepage&q=croton%20oil&f=false p. 100]</ref>
* [[Конопляна олія]] — це високоякісна харчова олія<ref><cite class="citation news">France, Louise (November 7, 2004). </cite></ref> також використовується для виготовлення фарб, лаків, смол та м'якого мила.<ref name="harborne_p100">[[:en:List_of_vegetable_oils#harborne|Harborne]], [https://books.google.com/books?id=ry11ai2iPS0C&lpg=PA99&dq=croton%20oil&pg=PA100#v=onepage&q=croton%20oil&f=false p. 100]</ref>

Версія за 22:10, 15 травня 2016

Рослинні олії — це тригліцериди, які видобуваються із рослин. Такі олії були присутні в людській культурі протягом тисячоліть.[1] Їстівні рослинні олії використовуються в їжу, як для приготування їжі, так і в якості харчових додатків. Багато із олив, придатні для харчування, та для іншого використання, спалюються як паливо, наприклад у каганцях або як заміна палива із нафти. Деякі з олій використовуються в багатьох інших галузях, наприклад обробка та фарбування деревини, олійний живопис, захист шкіри.

Є кілька видів рослинних олій, які відрізняються методом видобування їх із рослин. Відповідна частина рослини піддається тискові для отримання олії, таким чином отримують пресовану олію. Всі олії, які подані в списку даної статті, можуть отримуватися цим методом. Олію також можна отримати з рослин шляхом розчинення подрібнених рослинних частин у воді, або іншому розчиннику. Отриманий розчин відділяють від рослинного матеріалу та концентрують, таким чином отримують вимиту олію. Суміш також можна розділяти, відганяючи олію від рослинного матеріалу. Таким чином добувають ефірні олії. Ефірні олії часто мають відмінні властивості та застосування, від рослинних олій, добутих пресуваням, або вимиванням.

Термін «рослинна олія» може стосуватися тільки до речовин, які рідкі при кімнатній температурі,[2] або в більш широкому сенсі, без урахування стану за кімнатної температури.[3] Переважна більшість олій із списку відповідають цьому опису, хоча деякі з них не відповідають всім вимогам, щоб називатися рослинною олією.

Майже всі рослини містять певну кількість олії, але широко використовується та продається тільки декілька головних олійних культур,[4] їх доповнюють кілька десятків дрібних олійних культур.[5]

Рослинні олії можна класифікувати за кількома ознаками, наприклад:

  • За походженням: більшість (але не всі) олій добуваються із плодів, або насіння рослин, таким чином олію можна класифікувати групуючи їх за подібними рослинами, наприклад, «горіхові олії».
  • За використанням: як вище було описано, рослинну олію використовують в кулінарії, як паливо, в косметиці, для медичних цілей та для промислового використання.

Нижче рослинні олії згруповані за використанням.

Харчові олії

Докладніше: Харчові жири

Список олій основний олійних культур

Поле соняшнику, з його насіння добувають соняшникову олію.

Ці олії займають левову частку світового виробництва харчових олій. Всі вони також можуть використовуватися як паливо.

  • Арахісова олія, в невеликій кількості використовується як приправа до салатів. Має досить високу температуру димоутворення, тому широко використовується для смаження.[6]
  • Бавовняна олія використовується для приготування їжі і в салати, як для домашнього, так і промислового застосування.[7]
  • Кокосова олія, використовується в кулінарії та медицині, добре підходить також для промислового використання. Видобувають із м'якоті ядер свіжих горіхів кокосової пальми, рідше із копри — висушеної м'якоті ядер горіхів. Поширена в тропіках, незвична своїм складом - високий вміст жирних кислот із ланцюгами середньої довжини.[8]
  • Кукурудзяна олія, використовується в кулінарії.[9]
  • Кунжутна олія. Олія холодного віджиму вживається як легка олія для приготування, гарячого віджиму темніша, і має насичений смак.[10]
  • Оливкова олія, використовувані в приготуванні їжі, виготовлення косметичних засобів, мила, і в якості традиційного палива для каганців.[11]
  • Пальмова олія найбільше виготовляється в тропічному регіоні, з-поміж інших олій.[12] Популярна в кухні Західної Африки та Бразилії.[13] Також використовується як біопаливо.[14]
  • Ріпакова олія найбільше використовується в кулінарії.[15]
  • Сафлорова олія, до 1960-их широко використовувалася в лакофарбовій промисловості, зараз же більше для приготування їжі.[16]
  • Соєву олію, отримують як побічний продукт переробки соєвого шроту.[17]
  • Соняшникову олію в основному використовують в кулінарії, але також може використовуватися як біодизель.[18]

Горіхові олії

Ліщинні горіхи використовуються для виготовлення ліщинової олії.

Горіхові олії, як правило, використовуються в кулінарії, завдяки їхньому смаку. Більшість з них є досить дорогими, через складнощі добування.

Цитрусові олії

Із ряду цитрусових можна добувати віджимну олію.Частина із них, наприклад олія лимону та апельсину, використовуються як ефірні олії, що доволі рідкісно для пресованих олій. Із насіння більшості цитрусових отримують олію.[32][33][34][35]

Плоди обліпихи

Олія з насіння баштанних культур

Олія з насіння кавуна використовується для приготування їжі у Західній Африці.

До цього списку входять всі представники гарбузових: гарбузи, дині, кавуни, огірки, кабачки. Насіння цих культур відзначені високим вмістом олії, але немає достатньої інформації про методи її добування. В більшості випадків ці рослини вирощуються для вживання у їжу, використання олії пов'язане разом із використанням насіння у їжу.[42]

Харчові додатки

Ряд олій використовуються як харчові додатки (або «нутрацевтики»), через вміст поживних речовин та їх передбачуваний медичний ефект. Олія з насіння огірочника лікарського, смородини чорної та енотери містять велику кількість γ-ліноленової кислоти (відповідно 23%, 15–20% та 7–10% в кожній з рослин), що й привернуло увагу дослідників.

Інші харчові олії

Стручки ріжкового дерева, з насіння також отримують олію.
  • Амарантову олію отримують з насіння щириці, відзначається високим вмістом сквалену та ненасичених жирних кислот.[62]
  • Абрикосова олія подібна до мигдальної. Використовується в косметиці.[63]
  • Яблучна олія містить багато лінолевої кислоти.[64]
  • Арганієву олію отримують з насіння арганії (Argania), в якості харчової олії використовують в Марокко з 1990-их,ref>Jacobs, Daniel (2010). The Rough Guide to Morocco. Penguin. с. 498. ISBN 1-84836-977-8. Процитовано 5 жовтня 2014.</ref> після того, як був відкритий жіночим кооперативом,[note 1] набуває поширення і в Європі.
  • олію авокадо також використовують в їжу,[65] але значно більше - в косметичній та фармакологічній промисловостях.[66][67] Також характеризується високою температурою димоутворювання в 265,56°C.[68]
  • Babassu oil, from the seeds of the Attalea speciosa, is similar to, and used as a substitute for, coconut oil.[69]
  • Олію бабассу отримують із насіння пальми Attalea speciosa, за своїми характеристиками подібна до кокосової олії.[70]
  • Морингову олію отримують із насіння моринги маслянистої (Moringa oleifera). Характеризується високим вмістом бегенової кислоти. Надзвичайно стабільна олія. Також використовується як біопаливо.[71]
  • Сальну горіхову олію борнео добувають із плодів дерева роду Шорея (Shorea). Використовується як замінник какао олії, для виготовлення мила, свічок, косметики та ліків у місцевостях, де поширене це дерево.[72]
  • Олію кейп-каштану або олію янгу добувають із дерева Calodendrum capense. Популярна в Африці, використовується для захисту шкіри.[73]
  • Олія ріжкового дерева (з бобів ріжкового дерева)містить велику кількість незамінних жирних кислот.[74][75]
  • Олію какао отримують з плодів дерева какао, використовується для виробництва шоколаду, також входить до складу деяких мазей та косметичних засобів.[76]
  • Олію з насіння нетреба отримують з рослини роду Нетреба, за властивостями подібна до макової олії, на смак та запах подібна до соняшникової олії.[77][78]
  • Олію кохун отримують із насіння пальм Кохун (Attalea cohune), використовується як мастило, для приготування їжі, виготовлення мила та в каганцях.[79]
Насіння коріандру, з якого добувають коріандрову олію.
  • Коріандрову олію отримують із насіння коріандру, який широко використовують як ароматична добавка, наприклад в джині, та багатьох пряноароматичних сумішах.[80] Недавні дослідження виявили антимікробні властивості цієї олії проти харчових бактерій, наприклад кишкової палички.[81]
  • Фінікова олія з кісточок фінікових пальм.[82] Низький вихід та відсутність визначних характеристик виключають олію як кандидата в список олій основного використання.[83]
  • Олія діка, з насіння Irvingia gabonensis, яка росте в Західній Африці. Використовується для виготовлення маргарину, мила та фармацевтичних препаратів, наприклад як пігулковий лабрикант. Не набула значного поширення.[84][85]
  • Рижієву олію отримують із насіння Camelina sativa (Рижій посівний). Одна із найраніших олійних культур, датоване використання за 6 тисяч років до нашої ери.[86] В теперішні часи виробляється на території центральної та східної Європи; из широкого використання вибуло в 1940-х роках.[87] Вважається перспективним в якості харчової та паливної олії.[88]
  • Олія виноградних кісточок використовується для приготування їжі та заправляння салатів, також нею обприскують родзинки, щоб вони зберігали свій аромат.[89]
  • Конопляна олія — це високоякісна харчова олія[90] також використовується для виготовлення фарб, лаків, смол та м'якого мила.[91]
  • Капокову олію отримують із насіння бавовняного дерева, використовують як харчову олію, або для виробництва мила.[92]
  • Кенафову олію отримують з насіння кенафу. Ця харчова олія подібна до бавовняної олії, має довгу історію використання.[93][94]
  • Лалемантієву олію із насіння Lallemantia iberica, з родини Глухокропивових,  виявлено в місцях археологічних розкопок на півночі Греції.[95]
  • Мафурову олію отримують з насіння Trichilia emetica (дерево із роду Meliaceae). Використовується для харчування в Ефіопії. Муфарове масло отримують паралельно із олією, воно не придатне в їжу і використовується для виготовлення мила, свічок, для захисту шкіри, як паливо та в медицині.[96]
  • Муралову олію добувають із ядер Sclerocarya birrea. Використовують як харчову олію, за її легкий, горіховий смак. Також йде на виготовлення мила. Суміш жирних кислот за своїм складом та співвідношенням подібні до таких в оливковій олії.[97][98]
  • Лімнантієву олію отримують із насіння Limnanthes alba, дуже стабільна олія із вмістом понад 98% жирних кислот із довгим ланцюгом. Подібна до олії з виноградних кісточок в плані промислового використання.[99]
  • Гірчична олія використовується в кулінарії в Індії, для випічок. Також як масажну олію.[100]
  • Олію з насіння нігер отримують із їстивного насіння рослини Нігер, які належать до родини Айстрових роду Guizotia. Ботанічна назва рослини Guizotia abyssinica. Рослину почали культивувати на Ефіопському нагір'ї, звідти набуло поширення і вирощується від Малаві до Індії.[101]
Насіння маку, використовується для виготовлення макової олії
  • Мускатникову олію отримують з плодів роду мускатника, на відміну від інших олій, це ефірна олія, добувають її паровою дистиляцією. Мускатникове масло містить велику кількість тримістирину.[102]
  • Бамієву олію отримують із насіння бамії (Abelmoschus esculentus). В основному складається з олеїнової та лінолевої кислот.[103] Харчова олія, зеленувато жовтого кольору з приємним смаком та запахом.[104]
  • Папаєва олія має високий вміст омега-3 та омега-6 жирних кислот, подібна до оливкової олії.[105] Не варто плутати із папаєвою олією, яку добувають рідинною екстракцією.[106]
  • Буролисткову олію отримують із насіння буролистки однорічної, характеризується високим вмістом омега-3 ненасичених жирних кислот. Використовується в якості харчової олії, для медичного застосування в Азіатській фітотерапії, для захисту шкіри, та для приготування оліфи.[107][108]
  • Олію хурми отримують із насіння Diospyros virginiana. Олія темного, червоно-коричневого кольору. на смак схожа на оливкову. Складається із майже одинакової кількості олеїнової та лінолевої кислот.[109]
  • Олію пачу отримують із насіння Caryocar brasiliense (Каріокару бразильського). Цінується в Бразилії як олія для смаження.[110]
  • Канарієву олію отримують із насіння дерева Canarium ovatum. Використувається на Філіпінах в якості харчової олію, так і в якості олії для освітлення.[111]
  • Гранатову олію отримують з насіння гранату, має високий вміст паніцікової кислоти. Проводяться сучасні медичні дослідження з метою лікування та запобігання раку.[112][113]
  • Макову олію тривалий час використовують в кулінарії, живописі, для виготовлення лаків та мила.[114][115][116][117]
  • Олію пракаксі отримують з насіння Pentaclethra macroloba. Схожа на арахісову олію, але містить більше бегенової кислоти (19%).[118]
Олія пракаксі сорту virgin
  • Сливова олія позиціонується як кулінарна олія для гурманів.[119][120] За своїм складом подібна до персикової олії.[121]
  • Олія кіноа подібна за своїм складом до кукурудзяної олії.[122]
  • Ramtil oil, pressed from the seeds of the one of several species of genus Guizotia abyssinica (Niger pea) in India and Ethiopia.[123][124]
  • Рисова олія — це дуже стабільна олія для приготування їжі та для салатів, підходить для високотемпературного приготування їжі.[68][125] Має потенціал в якості біопалива.[126]
  • Олію роял вичавлюють з насіння Prinsepia utilis, дикоо чагарника, який росте високо в Гімалаях. Використовується в їжу, а також в медицині на території Непалу.[127]
Горішки ші, з яких добувають олію дерева ші
  • Олію сача інчі отримують на теріториї перуанської Амазонки з дерева Plukenetia volubilis. Характеризується високим вмістом бегенової, омега-3 та омега- жирних кислот.[128][129]
  • Олія сапоте з насіння дерева Pouteria sapota використовується для приготування їжі в Гватемалі.[130]
  • Олію Сає із насіння Oenocarpus bataua. Використовується в Південній Америці в харчових цілях, подібна до оливкової олії, також для виготовлення мила та в косметиці.[131]
  • Олію дерева ші в основному виготовляють африканські жінки, із горіхів дерева ші (Vitellaria). В основному використовується для захисту шкіри, та як заміну какао-олії в кондитерських виробах, та в косметичних засобах.[132][133]
  • Тарамірову олію отримують з насіння руколи (Eruca sativa), яку вирощують в Західній Азії та Північній Індії. Використовується як їжка харчова олія, яку додають до інших, щоб видалити кислотність після старіння.[134][135]
  • Олію чайного дерева (Camellia sinensis), поширена в південному Китаї для приготування їжі. Також використовується для виготовлення мила, як масло для волосся та в багатьох інших косметичних засобах.[136][137]
  • Розторопшеву олія отримують з насіння розторопші плямистої.[138] Хороше потенційне джерело спеціальних жирних кислот, каротиноїдів, токофенолів, фенолів та природних антиоксидантів,[139] а також для загального підвищення харчової цінності їжі.[140]
  • Олію чуфи отримують при вичавлюванні бульб чуфи, або земляного мигдалю (Cyperus esculentus). За властивостями подібна до соєвої, соняшникової, або рапсової олії.[141] Використовується в їжу, або для виготовлення мила,[142] і має потенціал в якості біодизельного палива.[141]
  • Тютюнову олію отримують з насіння справжнього тютюну та інших його видів (Nicotiana). Придатне ві їжу тільки після очищення.[143]
  • Помідорову олію отримують з насіння томатів, є потенційно цінною харчовою олією. Можна отримувати з насіння томатів, які часто є відходами при переробці  помідорів.[144]
  • Олію зародків пшениці використовують як харчовий додаток та в косметичних препаратах, зхарактеризується високим вмістом вітаміну Е та октакозанолу.[145]

Олії, які використовуються як біопаливо

Колба із біодизельним паливом
Очищене насіння соняшника
Плоди жажоби

Окрім звичного використання деякі олії можна використовувати в якості біопалива (біодизель та для спалювання). Інші ж можна використовувати тільки як паливо.[note 2][146]

Не зважаючи на те, що дизельний двигун розроблювався з урахуванням можливості використовувати рослинну олію в якості пального,[147] практично все дизельне паливо нафтового походження. Рослинні олії придатні для використання в якості біопалива згідно таких параметрів:

  1. Придатні в якості палива згідно температури спалаху, енергоємності, в'язкості, продуктів згорання та інших факторів
  2. Вартість, яка основана на врожайності, вартості зусиль для вирощування продукції, щоб зібрати її, та переробити після збирання

Багатоцільові олії, які також використовуються як біопаливо

Всі перераховані олії першочергово використовуються (в основному) для інших цілей; всі, окрім тунгової олії, використовуються для харчування, але також підходять і в якості біопалива.

  • Рицинова олія найдешевша поміж всіх кандидатів. Кінематична в'язкість може бути проблемою.[148]
  • Кокосова олія перспективна в місцевостях, де розповсюджені кокосові пальми.[149]
  • Ріпакову олію отримують з ріпаку (каноли). Є основним джерелом біодизелю в Німеччині.[150]
  • Кукурудзяна олія приваблива через значні великі врожаї зерна кукурудзи.
  • Бавовняна олія є об'єктом досліджень економічної ефективності в якості сировини для біодизельного пального.[151][152]
  • Олія рижію посівного отримують із насіння Camelina sativa (Рижію посівного), використовується в Європі в якості палива для каганців до 18-го століття.[88]
  • Конопляна олія відзначається низьким рівнем викидів. Її використання і розповсюдження в багатьох країнах ускладнюється через зв'язок із марихуаною.[153][154]
  • Гірчична олія за властивостями подібна до ріпакової в якості біопалива.[155]
  • Пальмова олія — це дуже популярне біопаливо, але останнім часом ставлять під сумнів її використання в якості палива, через вплив на навколишнє середовище від великих площ для вирощування пальми Elaeis.[156]
  • Арахісову олію використовували в перших демонстраціях роботи дизельного двигуна в 1900 році.[147]
  • Редискова олія. Насіння дикої редиски містить до 48% олії, що робить її привабливим об'єктом в якості палива.[157]
  • Rapeseed oil, - видалити.[146]
  • Олію ратміл використовують в Індії для освитлення.[158]
  • Рисова олія приваблива завдяки своїй низькій ціні в порівнянні з оліями інших рослин, які вирощують в Азії.[159]
  • Сафлорова олія досліджується як біопаливо в штаті Монтана.[160]
  • Салікорнієва олія з насіння Salicornia bigelovii, галофіт (солестійка рослина), яка росте в Мексиці.[161]
  • Соєва олія; економічно не вигідно вирощувати сою для олії на паливо, але приваблива як побічний продукт переробки зерна сої в різну продукцію.[146]
  • Соняшникова олія може використовуватися як паливо, але це не завжди еконімчно вигідно.[162]
  • Олію чуфи описано китайськими дослідниками як таку, яка «великий потенціал в якості біодизельного палива».[141]
  • Тунгова олія згадується в кількох списках рослинних олій, які можна використовувати в якості біодизелю.[163] Кілька фабрик в Китаї виготовляють біодизель із тунгової олії.[164]

Нехарчові олії, які використовуються виключно, або в основному в якості біопалива

Ці олії добувають із рослин, які вирощують виключно для отримання біопалива.[note 3] Описані далі, а також деякі з основних олій описаних вище, отримали значно більше уваги в якості паливних олій ніж інші рослинні олії.

  • Копайба - живиця, яку збирають з дерев роду Copaifera. Використовується в Бразилії як косметичний продукт, і в більшій мірі як біодизель.[165]
  • Олію ятрофа широко використовують в Індії як паливо. Привертає увагу для використання в якості біопалива.[166][167]
  • Олію жажоби отрімують з пустельного чагарнику, Simmóndsia chinénsis.[168]
  • Молочай тирукалі був популяризований хіміком Мелвіном Калвіном у 1950-му році. Розроблялася компанією Petrobras, базильською національною нафтовою компанією в 1980-х роках.[169]
  • Олія нахор із ядер горіхів Mesua ferrea використовується в Індії в якості світильникової олії.[170]
  • Райська олія з насіння Simarouba glauca, отримала зацікавлення в Індії в якості сировини для отримання біодизельного палива.[171]
  • Олію нафтових горіхів, з горіхів Pittosporum resiniferum, які ростуть на Філіппінах. Уряд Філіппін одного разу проводив дослідження, щоб використовувати нафтові горіхи для виробництва біопалива.[172]
  • Понгамієву олію добувають із Каранджі (Millettia pinnata), в якості біопалива її вперше дослідив Удипи Шрініваса (Udipi Shrinivasa) в індійському місті Бенґалуру.[173][174]

Оліфи

Оліфи - це рослинні олії, які висихають до твердого стану за нормальної кімнатної температури. Такі олії використовуються як основа для олійних фарб, фарб інших видів та для фінальної обробки деревини. Окрім перерахованих далі олій, до оліф також відносяться олія грецького горіха, соняшникова та сафлорові олії.[175]

  • Олія даммар з Canarium strictum використовують у фарбах як сикатив.[176] Також може використовуватися як паливо для гасових ламп.[177]
  • Здатність лляної олії до полімеризації робить її дуже підходящою для кінцевої обробки деревини, у олійних фарбах, в якості пластифікатора та затверджувача в мастиках та при виробництві лінолеуму.[178] Також використовується в їжу та в медичних цілях.
  • Макова олія у використанні подібна до лляної, але зи стійкішим кольором.[175]
  • Стілінгієву олію (її також називають китайським салом із рослин), отримують вимиванням насіння Sapium sebiferum. Використовуєтсья в якості підсушуючого агенту у фарбах та лаках.[179][180]
  • Тунгову олію використовують як промислове мастило, та високоефективну компоненту в оліфах. Також може використовуватися як замінник лляної олії.[181]
  • Вернонієву олію отримують з насіння Vernonia galamensis. На 73–80% складається із вернолієвої кислоти (містить епоксидну функціональну групу), і може використовуватися для виробництва епоксидних смол, клеїв, лаків, фарб та промислових покриттів.[182]

Інші олії

Серія пресованих рослинних олій, які не придатні в їжу, або не використовуються у харчуванні.

Плоди амкрного коркового дерева
Рицинові боби - джерело рицинової олії
Аватарова (тукумова) олія
  • Олію плодів бархату амурського отримують із плодів Phellodendron amurense. Досліджувалася використовувати в якості інсектецидів.[183][184]
  • Артишокову олію добувають із насіння плодів артишоку, напіввисихаюча олія з великим вмістом ненасичених кислот, має потенціал для виробництва мила, шампуню, алкідних смол та крему для взуття.[185]
  • Олія астрокаріум мурумуру вікористовується в лосьйонах, кремах, милі, кондиціонерах для волосся, масках для обличчя, шампунях, оліях та емульсіях, для зволоження шкіри, засобах для живлення волосся та відновлення пошкодженого, восків для депіляції.[186]
  • Баланітесову олію отримують з насіння Баланітеса єгипетського (Balanites aegyptiaca), використовувалася в давньому Єгипті як основа у парфумах.[71]
  • Бладерпродову олію вичавлюють із насіння Physaria fendleri, яка родом із Північної Америки. Містить велику кількість лескверолінової кислоти, яка подібна рицинолевої кислоти, на яку багата рицинова олія. Широко вживається у промисловості. Потенційний замінник  рицинової олії, так як потребує менше вологи для вирощування.[187]
  • Олію брюції яваніки добувають з насіння Brucea javanica. Показала ефективнійсть у лікуванні деяких форм раку.[188][189]
  • Реп'яхову олію отримують із кореня лопуха. Використовується як рослинний лікарський засіб для догляду за шкірою голови.[190]
  • Олію буріті отримують із фруктів Mauritia flexuosa, містить багато каротиноїдів та мононенасичених жирних кислот, тому має інтерес в якості харчової добавки. Також використовується в косметичній промисловості.[191]
  • Олію лумбангу (горіхове масло кукуй), виготовляють на Гаваях з дерева Aleurites moluccanus, в першу чергу використовується для захисту шкіри.[192]
  • Моркв'яну олію отримують із насіння моркви, використовується в продукції для захисту шкіри.[note 4][193]
  • Рицинова олія має широке застосування в промисловості та медицині. Рицинові боби також використовуються як джерело токсину рицину.[146]
  • Олію каулмугру отримують з насіння дерева Hydnocarpus wightiana, внутрішньо та зовнішньо використовується протягом багатьох століть для лікування прокази.[194] Крім того використовується для лікування вторинного сифілісу, ревматизму, золотухи та туберкульозу.[195][196]
  • Олію крамбе отримують із насіння Crambe abyssinica. Містить велику кількість ерукової кислоти, використовується в промислових мастилах, інгібіторах корозії, та як складова при виробництві синтетичних каучуків.[197][198]
  • Кротонову олію вичавлюють із насіння Croton tiglium. Високотоксична, раніше використовувалася як радикальне проносне.[199]
  • Куфейову олію отримують з насіння  деяких видів роду Куфея. Має потенціал як джерело тригліцеридів із жирнокислотними залишками середньої довжини.[200]
  • Купуасова олія - близький аналог какао-олії, використовується для виготовлення білого шоколаду.[201]
  • Лунарієву олію отримують з насіння Lunaria annua, яке містить 30–40% олії. Олія містить багато жирних кислот із довгим вуглецевим ланцюгом, включно із еруковою та нервоновою кислотами, що робить її придатною для деяких цілей у промисловому використання.[91][202]
  • Олію горіха басс  отримують з горіхів Shorea stenoptera. Подібне до какао-олії, але з вищою температурою плавлення. Використовується в косметиці.[203][204]
  • Олію жажоби добувають з насіння жажоби, використовуєтсья в косметиці, в якості заміннику китового жиру, спермацету.[205]
  • Мангову олію вичавлюють із кісточок плодів манго, містить багато стеаринової кислоти, може використовуватися для виготовлення мила.[206]
  • Олію маура, отримують з насіння Madhuca latifolia та Madhuca longifolia, які ростуть в Індії. Сиру олію використовують при прядінні шерсті, для виготовлення свічок та мила. Очищений жир використовують в їжу, та в якості рослинного масла гхі в Індії.[51]
  • Німову олію добувають з плодів та насіння дерева нім (Azadirachta indica), коричнево-зеленого кольору, містить значну кількість сірковмісних сполук, використовується в косметиці, медицині, та в якості інсектициду.[207]
  • Ойонову олію добувають із горіхів американської пальми (Elaeis oleifera). Олію добувають із ядер та з лушпиння, використовуєтсья в їжу в Центральній та Південній Америці. Її комерціалізував канадський бізнесмен у 1990-х роках.[208][209]
  • Маракуєву олію отримують з насіння маракуї, в основному містить лінолеву кислоту (62%), та менші кількості олеїнової (20%) та пальмітинової (7%) кислот. Має різноманітне використання у косметичних засобах, а також використовується у їжу людям та на корм худобі.[210]
  • Шипшинову олію використовують у засобах догляду за шкірою, особливо для старіючої та пошкодженої шкіри.[211]
  • Гевеєву олію отримують із насіння гевеї бразильської (Hevea brasiliensis), має високий потенціал використання, бо в іншому випадку просто втрачалася як відходи при добування природньої гуми. В якості оліфи використовується в Нігерії,[212] дизельного біопалива в Індії[213] та на корм худобі в Камбоджі та В'єтнамі.[214]
  • Обліпихову олію отримують з м'якоті плодів рослин роду обліпихи, видобувається в північному Китаї, в першу чергу йде на медичні цілі.[215]
  • Марітимову олію (Sea rocket seed oil) отримують із насіння рослини-галофіта Cakile maritima, родом з північної Африки, містить велику кількість ерукової кислоти, тому має потенціал для промислового використання.[216]
  • Калинову олію отримують із насіння калини (Viburnum opulus). Містить багато токофенолів, каротиноїдів, ненасичених жирних кислот. Використовується в медицині.[217]
  • Талову олію отримують як побічний продукт виробництва деревної маси. Ще один побічний продукт виробництва - жирні кислоти талової олії (TOFA), як дешеве джерело олеїнової кислоти.[218]
  • Олію таману (або фораха)[219] отримують з горіхів Calophyllum inophyllum або Calophyllum tacamahaca, яка дуже важлива в полінезійській культурі, а також, на зважаючи на значну дороговизну,[219] використовується для захисту шкіри.[220]
  • То́нка-олія (або олія кумару), поширений інгредієнт в одеколонах, в Бразилії використовується в медичних цілях.[221]
  • Тукумову олію видобувають із м'якоті та насіння фруктів Astrocaryum vulgare, південноамериканської олійної пальми.[222] Олію з м'якоті використовують в якості кондиціонеру для шкіри. Олію з насіння використовують в їжу та для виготовлення мила, так як містить багато лауринової кислоти.[223]
  • Олію укуубу отримують з насіння Virola surinamensis, містить надзвичайно багато мірістинової кислоти.[220]

Див. також

Нотатки

  1. The Targanine cooperative was founded by Prof. Zoubida Charrouf in the 1990s to help local poor, widowed and divorced women derive an income from producing and exporting high-quality argan oil. See Rainer Höfer, ред. (2009). Sustainable Solutions for Modern Economies. Royal Society of Chemistry (Great Britain). с. 401. ISBN 1847559050.
  2. Ethanol and, to a lesser degree, methanol and butanol are the other major types of biofuel.
  3. There are some plants that yield a commercial vegetable oil, that are also used to make other sorts of biofuel.
  4. Carrot seeds are also used to obtain an essential oil with quite different properties than carrot seed pressed oil.

Примітки

  1. "4,000-year-old 'kitchen' unearthed in Indiana".
  2. Parwez Saroj. The Pearson Guide to the B.Sc. (Nursing) Entrance Examination. Pearson Education India. с. 109. ISBN 81-317-1338-5.
  3. Robin Dand (1999). The International Cocoa Trade. Woodhead Publishing. с. 169. ISBN 1-85573-434-6.
  4. Economic Research Service (1995–2011). Oil Crops Outlook. United States Department of Agriculture. Процитовано 19 листопада 2011. This publication is available via email subscription.
  5. Axtell, B.L. from research by R.M. Fairman (1992). Minor oil crops. FAO. Процитовано 24 жовтня 2011.
  6. Dean, Lisa L.; Davis, Jack P.; Sanders, Timothy H. (2011). Groundnut (Peanut) Oil. У Frank Gunstone (ред.). Vegetable Oils in Food Technology: Composition, Properties and Uses. John Wiley & Sons. с. 225. ISBN 1-4443-3268-6. Процитовано 5 жовтня 2014.
  7. Twenty Facts about Cottonseed Oil. National Cottonseed Producers Association. Процитовано 17 жовтня 2011.
  8. Gursche, Siegfried (2008). Coconut Oil: Discover the Key to Vibrant Health. Book Publishing Company. с. 12. ISBN 1-55312-043-4. Процитовано 21 січня 2012.
  9. Food Fats and Oils (PDF) (вид. 9). Institute of Shortening and Edible Oils. 2006. с. 27. Процитовано 19 листопада 2011.
  10. Hansen, Ray (August 2011). Sesame profile. Agriculture Marketing Resource Center. Процитовано 19 листопада 2011.
  11. Difference Between Olive oil and Extra Virgin Olive oil. Difference Between.net. Процитовано 19 жовтня 2011.
  12. Palm Oil Facts. Soyatech. Процитовано 19 жовтня 2011.
  13. Palm oil. Food dictionary. Epicurious. Процитовано 19 жовтня 2011.
  14. Corporate power: The palm-oil-biodiesel nexus. Seedling. GRAIN. July 2007.
  15. Canola Oil - The Myths Debunked. Canola Council of Canada. Процитовано 5 жовтня 2014.
  16. Boland, Michael (January 2011). Safflower. Agriculture Marketing Resource Center. Процитовано 17 жовтня 2011.
  17. Bennett, David (5 лютого 2003). World soybean consumption quickens. Southeast Farm Press. Процитовано 5 жовтня 2014.
  18. Boland, Michael; Stroade, Jeri (August 2011). Sunflower profile. Agricultural Marketing Resource Center. Процитовано 17 жовтня 2011.
  19. Kornsteiner-Krenn M, Wagner KH, Elmadfa I (2013). Phytosterol content and fatty acid pattern of ten different nut types. Int J Vitam Nutr Res. 83 (5): 263—70. doi:10.1024/0300-9831/a000168. PMID 25305221.
  20. Janick, Jules; Paull, Robert E. (2008). The encyclopedia of fruit & nuts. Cabi Publishing. с. 405. ISBN 0-85199-638-8. Процитовано 21 листопада 2011.
  21. а б в Simmons, Marie (2008). Things Cooks Love. Andrews McMeel Publishing. с. 295. ISBN 0-7407-6976-6. Процитовано 5 жовтня 2014.
  22. Powell, William F. (1990). Oil Painting Materials. Walter Foster. с. 43. ISBN 1-56010-056-7.
  23. Gottsegen, Mark. Painter's Handbook. с. 77. ISBN 0-8230-3496-8. Процитовано 5 жовтня 2014.
  24. John Shi, Chi-Tang Ho, Fereidoon Shahidi eds., ред. (15 травня 2010). Antioxidant Functional Factors in Nuts. Functional Foods of the East. с. 353. ISBN 1-4200-7192-0.
  25. Daley, Regan (2001). In the Sweet Kitchen: The Definitive Baker's Companion. Artisan Books. с. 159. ISBN 1-57965-208-5. Процитовано 5 жовтня 2014.
  26. Yu Liangli; Slavin, Margaret (2008). Nutraceutical Potential of Pine Nut. У Cesarettin Alasalvar, Fereidoon Shahidi (ред.). Tree nuts: composition, phytochemicals, and health effects. CRC Press. с. 289. ISBN 0-8493-3735-6. Процитовано 5 жовтня 2014.
  27. Himejima, Masaki; Kubo, Isao (1991). Antibacterial agents from the cashew Anacardium occidentale (Anacardiaceae) nut shell oil. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 39 (2): 418—21. doi:10.1021/jf00002a039. Загальний оглядScience News (March 23, 1991).
  28. Madhaven, N (2001). Final Report on the Safety Assessment of Corylus Avellana (Hazel) Seed Oil, Corylus Americana (Hazel) Seed Oil, Corylus Avellana (Hazel) Seed Extract, Corylus Americana (Hazel) Seed Extract, Corylus Rostrata (Hazel) Seed Extract, Corylus Avellana (Hazel) Leaf Extract, Corylus Americana (Hazel) Leaf Extract, and Corylus Rostrata (Hazel) Leaf Extract. International Journal of Toxicology. 20 (1 Suppl): 15—20. doi:10.1080/109158101750300928. PMID 11358108.
  29. Axtell, I. Individual monographs.
  30. Bafana, Busani (July 2009). Mongongo–a tough nut worth cracking. New Agriculturist. Процитовано 28 квітня 2011.
  31. Storey, J. Benton. Pecans as a health food. Texas AgriLIFE Extension Service. Процитовано 3 грудня 2013.
  32. Jackson, John F.; Linskens, H.F. (2002). Analysis of Taste and Aroma. Т. 21. Springer. с. 131. ISBN 3540417532.
  33. Ajewole, Kola; Adeyeye, A. (1993). Characterisation of Nigerian citrus seed oils. Food Chemistry. 47 (1): 77—8. doi:10.1016/0308-8146(93)90306-Z.
  34. Habib, M. A.; Hammam, M. A.; Sakr, A. A.; Ashoush, Y. A. (1986). Chemical evaluation of egyptian citrus seeds as potential sources of vegetable oils. Journal of the American Oil Chemists' Society. 63 (9): 1192—6. doi:10.1007/BF02663951.
  35. Filsoof, M.; Mehran, M. (1976). Fatty acid composition of Iranian citrus seed oils. Journal of the American Oil Chemists' Society. 53 (10): 654—5. doi:10.1007/BF02586282.
  36. Wong, Dominic W. S. (1989). Mechanism and theory in food chemistry. Springer. с. 253. ISBN 0-442-20753-0. Процитовано 5 жовтня 2014.
  37. Ashurst, Philip R. (994). Production and Packaging of Non-Carbonated Fruit Juices and Fruit Beverages. Springer. с. 81. ISBN 0-8342-1289-7. Процитовано 5 жовтня 2014.
  38. Jamieson, G. S.; Baughman, W. F.; Gertler, S. I. (1930). Grape fruit seed oil. Oil & Fat Industries. 7 (5): 181—3. doi:10.1007/BF02564074.
  39. S. R. J. Robbins, ред. (1983). The Citrus Oils: An Introductory Review. Selected markets for the essential oils of lime, lemon and orange. с. 17.
  40. Fenaroli, Giovanni (1975). Handbook of flavor ingredients. Taylor & Francis US. с. 577. ISBN 0-87819-533-5.
  41. Rose, Jeanne; Hulburd, John (1993). The aromatherapy book: applications & inhalations. North Atlantic Books. с. 110. ISBN 1-55643-073-6.
  42. Axtell, "Cucurbitaceae
  43. Bavec, F.; Grobelnik Mlakar, S.; Rozman, Č.; Bavec, M. (2007). J. Janick and A. Whipkey (ред.). Oil Pumpkins: Niche for Organic Producers (PDF). Issues in new crops and new uses. ASHS Press, Alexandria, VA.
  44. Ogrodnick, Joe (Spring 2009). Butternut Squash Seed Oil Goes to Market. CALS News. Процитовано 14 січня 2011.
  45. Kohno, Hiroyuki; Yasui, Yumiko; Suzuki, Rikako; Hosokawa, Masashi; Miyashita, Kazuo; Tanaka, Takuji (2004). Dietary seed oil rich in conjugated linolenic acid from bitter melon inhibits azoxymethane-induced rat colon carcinogenesis through elevation of colonic PPARγ expression and alteration of lipid composition. International Journal of Cancer. 110 (6): 896—901. doi:10.1002/ijc.20179. PMID 15170673.
  46. Kapseu, C.; Kamga, R.; Tchatchueng, J.B. (1993). Triacylglycerols and fatty acids composition of egusi seed oil (Cucumeropsis Mannii Naudin). Grasas y Aceites. 44 (6): 354—356. doi:10.3989/gya.1993.v44.i6.1062.
  47. G. J. H. Grubben (ред.). Citrullus. Plant resources of tropical Africa: Vegetables. Plant Resources of Tropical Africa. с. 185. ISBN 90-5782-147-8.
  48. а б Salunkhe, D. K. (1992). World oilseeds: chemistry, technology, and utilization. Springer. с. 460. ISBN 0-442-00112-6. Процитовано 5 жовтня 2014.
  49. G. J. H. Grubben (ред.). Citrullus. Plant resources of tropical Africa: Vegetables. Plant Resources of Tropical Africa. с. 185. ISBN 90-5782-147-8.
  50. Axtell, "Bottle gourd"
  51. а б Meitzner, Laura S.; Price, Martin L. (1996). Oil Crops. Amaranth to Zai Holes. ECHO. Процитовано 6 жовтня 2014. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «gourds» визначена кілька разів з різним вмістом
  52. Schauss, Alexander G.; Jensen, Gitte S.; Wu, Xianli. Açai (Euterpe oleracea). Flavor and Health Benefits of Small Fruits. с. 213—223. doi:10.1021/bk-2010-1035.ch013.
  53. Pacheco-Palencia, LA; Mertens-Talcott S; Talcott ST (Jun 2008). Chemical composition, antioxidant properties, and thermal stability of a phytochemical enriched oil from Acai (Euterpe oleracea Mart.). J Agric Food Chem. 56 (12): 4631—6. doi:10.1021/jf800161u. PMID 18522407.
  54. Shahidi, Fereidoon; Miraliakbari, Homan (2005). Evening primrose (Oenothera biennis). У Paul M. Coates (ред.). Encyclopedia of dietary supplements. CRC Press. с. 197. ISBN 0-8247-5504-9. Процитовано 5 жовтня 2014.
  55. а б в Shahidi, Fereidoon (2006). Nutraceutical and specialty lipids and their co-products. CRC Press. с. 13—14. ISBN 1-57444-499-9. Процитовано 5 жовтня 2014.
  56. Evening Primrose Oil. Drugs.com. Процитовано 25 жовтня 2011.
  57. Cousens, Gabriel (2009). Conscious Eating (вид. 2). North Atlantic Books. с. 459—460. ISBN 1-55643-858-3. Процитовано 5 жовтня 2014.
  58. Oomah, B. David; Mazza, G. (2000). Bioactive Components of Flaxseed: Occurrence and Health Benefits. У Fereidoon Shahidi, Chi-Tang Ho (ред.). Phytochemicals and phytopharmaceuticals. The American Oil Chemists Society. с. 106—116. ISBN 1-893997-05-7. Процитовано 5 жовтня 2014.
  59. Jacobson, Hilary (2004). Mother Food for Breastfeeding Mothers. PageFree Publishing, Inc. с. 364. ISBN 1-58961-229-9. Процитовано 5 жовтня 2014.
  60. Worku, Mulumabet; Gerald, Carresse (2007). C. elegans Chemotaxis and Reproduction Following Environmental Exposure. Proceedings of the 2007 National Conference on Environmental Science and Technology. Springer. ISBN 0-387-88482-3. Процитовано 5 жовтня 2014.
  61. al-Jawzīyah, Muḥammad ibn Abī Bakr Ibn Qayyim; Al Jauziyah, Imam Ibn Qayyim; Abdullah, Abdul Rahman (2003). second (ред.). Healing with the Medicine of the Prophet. Darussalam. с. 261. ISBN 9960-892-91-3. Процитовано 5 жовтня 2014.
  62. Pina-Rodriguez, AM; Akoh, CC (10 червня 2009). Enrichment of amaranth oil with ethyl palmitate at the sn-2 position by chemical and enzymatic synthesis. J Agric Food Chem. 57 (11): 4657—62. doi:10.1021/jf900242g. PMID 19413361.
  63. Grieve, Margaret (1931). Apricot. A Modern Herbal. Dover Publications. ISBN 0-486-22798-7. Процитовано 5 жовтня 2014. Originally published in 1931, and republished regularly since.
  64. Yu Xiuzhu; van de Voort, Frederick R.; Li Zhixi; Yue Tianli (25 жовтня 2007). Proximate Composition of the Apple Seed and Characterization of Its Oil. International Journal of Food Engineering. 3 (5). doi:10.2202/1556-3758.1283. Процитовано 24 жовтня 2011.
  65. Whiley, Antony William; Schaffer, Bruce; Wolstenholme, B. Nigel (2002). The avocado: botany, production, and uses. CABI. с. 390. ISBN 0-85199-357-5. Процитовано 5 жовтня 2014.
  66. Magness, J.R.; Markle, G.M.; Compton, C.C. (1971). Food and feed crops of the United States. Interregional Research Project IR-4, IR Bul. 1 (Bul. 828 New Jersey Agr. Expt. Sta.). Процитовано 5 жовтня 2014., quoted in Purdue New Crops: Avocado oil.
  67. Ash, Irene (2004). Handbook of green chemicals. Synapse Info Resources. с. 531. ISBN 1-890595-79-9. Процитовано 5 жовтня 2014.
  68. а б Chu, Michael.
  69. Codex standard for named vegetable oils (PDF). Codex Alimentarius. Т. 8. Codex Alimentarius Commission. 2001. Процитовано 5 жовтня 2014.
  70. Codex standard for named vegetable oils (PDF). Codex Alimentarius. Т. 8. Codex Alimentarius Commission. 2001. Процитовано 5 жовтня 2014.
  71. а б Beauty Secrets of the Ancient Egyptians. Tour Egypt online magazine. Процитовано 24 жовтня 2011. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «balanos» визначена кілька разів з різним вмістом
  72. Axtell, "Borneo tallow nut
  73. D. Louppe, A.A. Oteng-Amoako, M. Brink, ред. (2008). Plant resources of tropical Africa. Т. 7. PROTA. с. 110. ISBN 90-5782-209-1.
  74. Orhan, I.; Sener, B. (2002). Fatty acid content of selected seed oils. J Herb Pharmacother. 2 (3): 29—33. doi:10.1080/J157v02n03_03. PMID 15277087.
  75. Dakia, Patrick Aubin; Wathelet, Bernard; Paquot, Michel (2007). Isolation and chemical evaluation of carob (Ceratonia siliqua L.) seed germ. Food Chemistry. 102 (4): 1368—1374. doi:10.1016/j.foodchem.2006.05.059.
  76. Cocoa butter – Britannica Online Encyclopedia. Britannica Encyclopedia article. July 1998. Процитовано 10 вересня 2007.
  77. Maximov, N. (1963). Physico-Chemical Investigation of Cocklebur Oil. Comptes Rendus. Akademiia nauk SSSR: 381ff.
  78. McHargue, J. S. (April 1921). Some Points of Interest Concerning the Cocklebur and Its Seeds. Ecology. 2 (2): 110—119. doi:10.2307/1928923. JSTOR 1928923.
  79. McLendon, Chuck (28 липня 2000). Attalea cohune. Floridata. Процитовано 21 жовтня 2011.
  80. Ashurst, P. R. (1999). Food Flavorings. Springer. с. 17—18. ISBN 0-8342-1621-3. Процитовано 5 жовтня 2014.
  81. Bhanoo, Sindya N. (20 серпня 2011). A Bacteria-Busting Oil Behind a Popular Spice. New York Times.
  82. Besbes, S; Bleckerb, C; Deroanneb, C; Drirac, NE and Attiaa, H (March 2004). Date seeds: chemical composition and characteristic profiles of the lipid fraction. Food Chemistry. 84 (4): 577—584. doi:10.1016/S0308-8146(03)00281-4.
  83. Barreveld, W.H. (1993). By-products of Date Packing and Processing. Date Palm Products. FAO. Процитовано 19 листопада 2011.
  84. United States National Research Council (2006). Dika. Lost Crops of Africa: Volume II: Vegetables. National Academies Press. ISBN 0-309-10333-9. Процитовано 5 жовтня 2014.
  85. Udeala, OK; Onyechi, JO; Agu, SI (January 1980). Preliminary evaluation of dika fat, a new tablet lubricant. J Pharm Pharmacol. 32 (1): 6—9. doi:10.1111/j.2042-7158.1980.tb12834.x. PMID 6102130.
  86. Mascia, Peter N. (2010). Plant Biotechnology for Sustainable Production of Energy and Co-Products. Springer. с. 231. ISBN 3-642-13439-4. Процитовано 5 жовтня 2014.
  87. Zohary, Daniel; Hopf, María (2000). Domestication of plants in the old world: the origin and spread of cultivated plants in West Asia, Europe, and the Nile Valley. Oxford University Press. с. 138. ISBN 0-19-850356-3. Процитовано 5 жовтня 2014.
  88. а б El Bassam, Nasir (2010). Handbook of bioenergy crops: a complete reference to species, development and applications. Earthscan. с. 18. ISBN 1-84407-854-X. Процитовано 5 жовтня 2014. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «camelina» визначена кілька разів з різним вмістом
  89. Bewley, J. Derek; Black, Michael; Halmer, Peter (2006).
  90. France, Louise (November 7, 2004).
  91. а б Harborne, p. 100
  92. "Kapok seed oil".
  93. Lewy, Mario (1946).
  94. Bledsoe, Venita (1999).
  95. Jones, Glynis; Valamoti, Soultana M. (2005).
  96. van der Vossen, H.A.M.; Mkamilo, G.S. (2007).
  97. Shackleton, Sheona E.; Shackleton, Charlie M.; Cunningham, Tony; Lombard, Cyril; Sullivan, Caroline A.; Netshiluvhi, Thiambi R. (2002).
  98. United States National Research Council Board on Science and Technology for International Development (2008).
  99. Burden, Dan.
  100. "Mustard oil".
  101. Quinn, J.; Myers, R.L. (2002).
  102. "Nutmeg butter".
  103. Holser, R.; Bost, G. (May 2004).
  104. Martin, Franklin W. (1982).
  105. Raina Niskanen, ed. (2003).
  106. Somonsohn, Barbara (2002).
  107. Brenner, David M. (1993).
  108. Harborne, p. 102
  109. Cloughly, Cecil P.; Burlage, Henry M. (August 1959).
  110. Axtell, "Caryocar spp.
  111. Axtell, "Pili nut"
  112. Stoner, Gary D. (2010).
  113. Watson, Ronald Ross; Preedy, Victor R. (2010-11-11).
  114. Lewkowitsch, Julius (1914).
  115. Modern Technology Of Oils, Fats & Its Derivatives.
  116. Creevy, Bill (1999).
  117. Gonsalves, John (2010).
  118. Pesce, Celestino (1941).
  119. "ACNFP Meeting minutes 14 March 2001".
  120. "Virgin Plum Oil cold pressed from d'Agen prune seeds".
  121. Modern Technology Of Oils, Fats & Its Derivatives.
  122. Koziol, Michael J. (1993).
  123. Siegbert Uhlig, ed. (2007).
  124. Getinet, A.; Sharma, S. M. (1996).
  125. Gunstone, Frank (2009).
  126. Ju Yi-Hsu; Rayat, C.M.E. (2009).
  127. Kunwar, Ripu M.; Adhikari, Nirmal (July 2005).
  128. "Sacha Inchi: Oil from the Amazon Takes Gold in Paris".
  129. Krivankova, Blanka; Polesny, Zbynek; Lojka, Bohdan; Lojkova, Jana; Banout, Jan; Preininger, Daniel (October 2007).
  130. Jamieson, G. S.; McKinney, R. S. (1931).
  131. Axtell, "Seje"
  132. Harsch, Ernest (2001).
  133. Moranz, Steve; Masters, Eliot (2005).
  134. Kanya, T.C. Sindhu; Urs, M. Kantaraj (January 1989).
  135. Grubben, G.J.H.; Denton, O.A., ed. (2004).
  136. Ruter, John M. (1993).
  137. Axtell, "Teased" [sic]
  138. Parry Jr., John Wynne (2006).
  139. Parry, p. 89
  140. Parry, p. 112
  141. а б в He Yuan Zhanga; Hannab, Milford A.; Alib, Yusuf; Lu Nana (September 1996).
  142. "Cyperus esculentus".
  143. Harborne, p. 104
  144. Eller, F.J.; Moser, J.K.; Kenar, J.A.; Taylor, S.L. (2010).
  145. Mrak, E. Emil Marcel; Chichester, C. O.; Stewart, George Franklin, eds. (1977).
  146. а б в г "Bio fuels".
  147. а б Lee, Sunggyu; Shah, Y.T. (2012).
  148. "Castor Oil as Biodiesel & Biofuel".
  149. Cloin, Jan.
  150. Kraminska, N.; Teleto, О.
  151. Morgan, Ben.
  152. Laws, Forrest (August 29, 2007).
  153. Deitch, Robert (2003).
  154. Benhaim, Paul (2003).
  155. Peterson, C.L.; Thompson, J.; Jones, S.; Hollenback, D. (November 2001).
  156. Jackson, Wes (Fall 1999).
  157. Hobbs, Steve.
  158. Axtell, "Noog abyssinia"
  159. Rachmaniah, Orchidea; Ju Yi-Hsu; Vali, Shaik Ramjan; Tjondronegoro, Ismojowati; and Musfil, A.S. (2004).
  160. Chef Boy Ari (January 5, 2006).
  161. Dickenson, Marty (July 10, 2008).
  162. Peterson, Charles L.; Auld, Dick L. (1991).
  163. "Journey to Forever: Bio-diesel Yield".
  164. Farago, Robert (July 15, 2008).
  165. Duke Handbook, "Copaifera langsdorfii Desf."
  166. Kanter, James (2011-12-30).
  167. Pramanik, K. (February 2003).
  168. Duke Handbook, "Simmondsia chinensis"
  169. Duke Handbook, "Euphorbia tirucalli
  170. Salunkhe, p 522
  171. "Lakshmi Taru tree answer to climate change problems: experts". oneIndia News.
  172. Duke Handbook, "Pittosporum resiniferum
  173. Chandraju, S.; Prathima, B. K. (2003).
  174. Ramoo, S.K. (April 6, 2001).
  175. а б "The Encyclopedia of Painting Materials: Drying oils".
  176. Smyth, Herbert Warington (1906).
  177. Database of Oil Yielding Plants
  178. Postell, Jim; Gesimondo, Nancy (2011).
  179. "Vegetable and Animal Oils and Fats".
  180. Axtell, "Chinese vegetable tallow
  181. Commodity Research Bureau (2007).
  182. Teynor, T.M. (1992).
  183. Schery, Robert W. (1972).
  184. Schechter, M.S.; Haller, H.L. (1943).
  185. Miceli, A.; De Leo, P. (September 1996).
  186. PLANTAS DA AMAZÔNIA PARA PRODUÇÃO COSMÉTICA: uma abordagem química - 60 espécies do extrativismo florestal não-madeireiro da Amazônia / Floriano Pastore Jr. (coord.
  187. Kleiman, R. (1990).
  188. Zhang, Hong; Yang, Jing Yu; Zhou, Fan; Wang, Li Hui; Zhang, Wen; Sha, Sha; Wu, Chun Fu (2011).
  189. Lou, Guo-Guang; Yao, Hang-Ping; Xie, Li-Ping (2010).
  190. Duke, James A. (1997).
  191. Rostagno, Mauricio A.; Prado, Juliana M. (2013).
  192. Elevitch, Craig R.; Manner, Harley I. (2006).
  193. Yu, Lucy Liangli; Zhou, Kevin Kequan; Parry, John (2005).
  194. Axtell, "Chaulmoogra"
  195. Felter, Harvey Wickes; Lloyd, John Uri (1898).
  196. Cottle, Wyndham (28 June 1879).
  197. Oplinger, E.S. (1991).
  198. Salunkhe, p. 488
  199. Harborne, Jeffrey B.; Baxter, Herbert (2001).
  200. Kleiman, Robert (1990).
  201. Food and Fruit-bearing Forest Species: Examples from Latin America.
  202. Martin, R. J.; Porter, N. G.; Deo, B. (2005).
  203. Goreja, W.G. (2004).
  204. Kochhar, S. Prakash (2011).
  205. Black, Michael; Bewle, J. Derek, eds. (2000).
  206. Morton, Julia F. "Mango".
  207. Puri, Harbans Singh (1999).
  208. See "Ojon.com Web site".
  209. Munguia, Osvaldo; Collins, Judith (December 5, 2005).
  210. Pruthi, J. (1963).
  211. Scott, Timothy Lee; Buhner, Stephen Harrod (2010).
  212. "Rubber Seed Oil : Finding Uses for a Waste Product (Nigeria)".
  213. Ramadha, A.S.; Jayaraj, S.; Muraleedharan, C. (April 2003).
  214. Bùi Huy Như Phúc (March 25–28, 2003).
  215. Dharmananda, Subhuti.
  216. Zarouk, M.; El Almi, H.; Ben Youssef, N.; Sleimi, N.; Smaoui, A.; Bin Miled, D.; Abdelly, C. (2003).
  217. Grebneva, E.V.; Nesterova, O.V. (July 25, 2006).
  218. Panda, Himadri (2002).
  219. а б D. Louppe; A.A. Oteng-Amoako; M. Brink, ed. (2008).
  220. а б Gunstone, F. D.; Harwood, John L.; Dijkstra, Albert J. (2007).
  221. Duke, James A.; DuCellier, Judith L. (1993).
  222. Pesce, Celestino (2009).
  223. Smith, Nigel (2014).