Славське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Славське
Slavske skl gerb.png
Герб Славського
Гірськолижний схил поблизу Славського
Країна Україна Україна
Область/АРК Львівська область
Район/міськрада Сколівський район
Рада Славська селищна рада
Код КОАТУУ: 4624555700
Основні дані
Засноване 1483
Статус із 1961 року
Площа 4,08 км²
Населення 6100 (01.01.2011)[1]
Густота 810,8 осіб/км²
Поштовий індекс 82660
Телефонний код +380 3251
Географічні координати 48°50′00″ пн. ш. 23°27′03″ сх. д. / 48.83333° пн. ш. 23.45083° сх. д. / 48.83333; 23.45083Координати: 48°50′00″ пн. ш. 23°27′03″ сх. д. / 48.83333° пн. ш. 23.45083° сх. д. / 48.83333; 23.45083
Висота над рівнем моря 500-600 м над рівнем моря м
Водойма р. Опір, р. Славка
Відстань
Найближча залізнична станція: Славське
До обл. центру:
 - залізницею: 141 км
 - автошляхами: 141 км
Селищна влада
Адреса 82660, Львівська обл., Сколівський р-н, смт. Славське
Карта
Славське (Україна)
Славське
Славське
Славське (Львівська область)
Славське
Славське

Слáвське[2] — селище міського типу у Сколівському районі Львівської області.

Розташування[ред.ред. код]

Славське взимку
Славське взимку
Славське взимку

Селище Славське розташоване глибоко в Українських Карпатах за 28 км від м. Сколе, в мальовничій долині річки Опір та її правої притоки Славки, серед покритих лісами та полонинами хребтів Бескидів та Горганів, на схилах гір Тростяна (1235 м над рівнем моря), Ільзи (1066 м), Писаної або Довбушанки (1236 м), Менчела (1014 м), які оточують селище з усіх боків. На північ від селища височить гора Клива (1069 м).

Історія[ред.ред. код]

На території Славського знайдено крем'яні знаряддя епохи неоліту. На думку українського історика Венедикта Площанського, перші поселенці на території села появилися близько 10 століття. Вперше Славське згадується в документальних джерелах 1483 року як вже існуюче поселення. В записах Перемиського земського суду згадується, що шляхтич Іванко із Криниці письмово оформив право своєї дружини Марусі на половину його майна в Криниці і Славську Перемиської округи.

Після встановлення панування шляхетської Польщі селяни Славського обкладаються все зростаючими податками і повинностями. Нерідко ватаги шляхтичів та їх прислужників чинили набіги на села, палили й грабували, калічили і вбивали підданих своїх противників. Шляхетські напади і пограбування в 16-17 століттях були настільки жахливими, кривавими й безкарними, що навіть польський історик В. Лозінський розповідаючи про них, писав з обуренням: «Що за світ, що за світ! Темний, дикий, убивчий. Світ без уряду, без ладу, без справедливості і без милосердя. Кров у ньому дешевша вина, людина дешевша коня. Світ, у якому легко вбити, важко не бути вбитому».

Нестерпний феодальний гніт змушував селян ставати до боротьби. Чимало верховинців вступало в загони опришків, які понад три століття наводили жах на шляхту та її прислужників. Зокрема в районі Бескидів майже протягом десяти років (1671–1681) вів боротьбу опришківський загін, очолений колишнім пастухом Андрієм Дзигановичем. На горі, що височить поблизу селища, в печері знаходили притулок опришки Олекси Довбуша (звідси і нинішня назва гори — Довбушанка).

Після першого поділу Польщі Галичина входить до складу імперії Габсбургів (з 1804 року - Австрійської імперії). З 1820 року Славське належить польському графу Потоцькому, який посилює нещадну експлуатацію селян[Джерело?].

Доведені до відчаю злиднями, безправ'ям та панською сваволею жителі Славського та інших навколішніх сіл взяли активну участь у антифеодальному повстанні 1824–1826 рр. на Сколівщині, яке привернуло увагу ще Івана Франка та Миколи Устияновича.

У 19391941 та 19441959 рр було центром Славського району.

1 жовтня 1944 року радянські війська оволоділи районним центром і залізничною станцією Дрогобицької області Славське[3].

Сучасний герб Славського має такий вигляд: у срібному щиті зелене вістря, завершене п'ятьма ялинами і обтяжене трьома золотими мечами, покладеними зіркоподібно. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срібною міською короною.

Гірськолижний курорт[ред.ред. код]

Канатна дорога в Славському
Вид на Тростян

Відомий гірськолижний курорт.

У 1966 році налічувалося 2700 мешканців, у 2001 — 4507 мешканців у 2013 −6100. Діє лісопильний завод.

Працюють заклади харчування (кафе, ресторани, гриль-бари, fast food), готелі, аптеки, магазини, лікарня .

У період водопілля та паводків Опір стає придатним для заняття водним туризмом та рафтингом.

За сприяння місцевої влади, компанії «Спортивні та культурні ініціативи» (СКІ) та інвесторів з 2007 року проходить міжнародний рок-фестиваль Славське Рок.

В рамках заявки Львова на проведення Олімпійських ігор у 2022 році, яку Уряд України має намір подавати, у Славському планується провести змагання зі сноубордингу[4].

Туристичний бізнес в Славському розпочали підприємці Ґрьодлі, які у 19 столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1820-х — 1830-х роках Ґрьодлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги і трампліни на горах Погар та Ільза. Найбільшого туристичного розвитку Славське набуло у 1970-х — 1980-х роках, коли було споруджено понад 10 витягів та засновано спортивні гірськолижні школи.

Основними лижними трасами є:

  • Гора Тростян (1235 м) — найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту;
  • Гора Погар (857 м) — порівняно невеличка гора, працює двохмісний крісельний підйомник, розташована недалеко від самого містечка, поблизу розташовані кілька барів. На Погарі ще у 1896 році, за Австро-Угорщини, був збудований перший у Славському підйомник на кінній тязі.
  • Гора Кремінь  — на горі розташовані «Політех» і «ФМІ» — найлегші та найпологіші траси, розташовані близько від містечка
  • Гора Менчіл (Варшава) — гора поблизу села Грабовець, де є низькі ціни на витяги та житло. На початку траси знаходиться досить полога поличка, де можуть тренуватись недосвідчені, існує декілька варіантів спуску, серед яких — по трубі.

Лісове господарство[ред.ред. код]

Докладніше у статті Славський лісгосп

Залізничне сполучення[ред.ред. код]

Пасажирські поїзди[ред.ред. код]

Назва поїзда Прибуття Відправлення
Ужгород - Москва 07:56 07:58
Белград - Москва 07:56 07:58
Братислава - Москва 07:56 07:58
Будапешт - Москва 07:56 07:58
Київ - Ужгород 02:56 02:59
Київ - Ужгород 05:55 05:57
Київ - Ужгород 06:30 06:32
Харків - Ужгород 07:38 07:41
Львів - Мукачево 09:12 09:13
Львів - Ужгород 18:50 18:51
Мукачево - Львів 18:32 18:33
Одеса - Ужгород 10:32 10:34
Ужгород - Київ 20:39 20:42
Ужгород - Київ 19:25 19:27
Ужгород - Львів 08:51 08:52
Ужгород - Київ 17:23 17:26
Ужгород - Харків 22:31 22:34
Ужгород - Одеса 21:57 21:59

Безпересадкові вагони[ред.ред. код]

Назва безпересадкового вагона Прибуття Відправлення
Ужгород - Сімферополь 07:56 07:58
Бар - Москва (літній по п`ятницях) 07:56 07:58
Спліт - Москва (літній по неділях) 07:56 07:58
Ужгород - Санкт-Петербург 22:31 22:34
Санкт-Петербург - Ужгород 02:56 02:59

Додаткові поїзди[ред.ред. код]

Назва додаткового поїзда Прибуття Відправлення Періодичність
Київ - Ужгород 13:12 13:14 по вказівці
Ужгород - Київ 02:00 02:02 по вказівці
Київ - Ужгород 08:20 08:22 по вказівці
Ужгород - Київ 00:16 00:18 по вказівці
Ужгород - Київ 23:38 23:42 по вказівці
Одеса - Ужгород 01:19 01:21 по вказівці
Ужгород - Одеса 16:26 16:28 по вказівці
Ужгород - Харків 15:44 15:47 по вказівці
Харків - Ужгород 00:25 00:27 по вказівці
Чоп - Москва 13:10 13:14 по вказівці
Сімферополь - Ужгород 22:51 22:53 в осінньо-зимовий період по вказівці
Ужгород - Сімферополь 13:20 13:24 в осінньо-зимовий період по вказівці

Приміські поїзди[ред.ред. код]

Назва приміського поїзда Прибуття Відправлення
Лавочне - Львів 06:11 06:12
Лавочне - Львів 08:21 08:22
Лавочне - Львів 11:35 11:37
Львів - Лавочне 12:10 12:12
Львів - Лавочне 17:06 17:08
Лавочне - Стрий 17:49 17:51
Львів - Лавочне 20:35 20:36
Львів - Лавочне 21:48 21:49

Люди, пов'язані зі Славським[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Церква Успення Пресвятої Богородиці (1901).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]