Бригада НГУ «Азов»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Азов (полк))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
12-та бригада спеціального призначення «Азов»
(з 2023)

Окремий загін спеціального призначення «Азов»
(16 листопада 2014—2023)


Полк особливого призначення «Азов»
(вересень — жовтень 2014)


Батальйон спеціального призначення «Азов»
(травень — вересень 2014)
Нарукавний знак підрозділу
Засновано 5 травня 2014 року
Країна  Україна
Належність  МВС
Вид  Національна гвардія
Чисельність бригада (близько 7000 бійців)
Гарнізон/Штаб Юр'ївка (Маріупольський район) Донецької області
Гасло Незламні, нескорені, неспинні!
Штандарт Banner of the Azov Regiment
Війни/битви

Війна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Вебсайт azov.org.ua(укр.)
Командування
Поточний
командувач
Денис Прокопенко
Визначні
командувачі
Денис Прокопенко
Андрій Білецький
Богдан Кротевич
Максим Жорін
Знаки розрізнення
Прапор підрозділу
Польовий нарукавний знак

Медіафайли на Вікісховищі

12-та бригада спеціального призначення «Азов» (в/ч 3057) (у 2014—2022: ОЗСП «Азов», полк «Азов»,[1] весна — літо 2014: батальйон «Азов») — військове формування Національної гвардії України.

Навесні 2014 року, після початку російсько-української війни, був створений батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Азов». Він патрулював у Приазов'ї, у червні з боями звільнив Маріуполь, у серпні брав участь у боях під Іловайськом, під Новоазовськом. Восени батальйон був переформований на полк, і увійшов до складу НГУ як Окремий загін спеціального призначення «Азов». Взимку 2015 року здійснив наступ на Широкине, після чого тривалий час там воював. 2019 року воював на Світлодарській дузі.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року полк став осередком оборони міста Маріуполь і надалі утримував комбінат Азовсталь.[2] В лютому 2023 року підрозділ реорганізовано в 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов».[3][4]

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Батальйон «Азов» був створений 5 травня 2014 року[5] у м. Бердянську, як і інші батальйони патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) МВС на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про формування спеціальних підрозділів міліції з охорони громадського порядку із залученням до них цивільних осіб та людей, які мають досвід військової служби або пройшли прискорений, двотижневий курс підготовки при МВС.

При заснуванні його основу склали учасники двох громадських організацій: Автомайдан та «Патріот України». 20 травня 2014 року було оголошено про набір бійців до батальйону.[6]

За інформацією ексзаступника командира батальйону Ігоря Мосійчука,[7] на початок червня 2014 року в складі спецбатальйону перебували 20 іноземців: з Росії, декількох скандинавських країн, та один громадянин Італії.[8]

Андрій Білецький з бійцями «Азова». Київ, початок червня 2014

Згодом новобранці підрозділу склали урочисті присяги. 23 червня 2014 року на Софійській площі у Києві на вірність Українському народові присягла третя рота спецбатальйону «Азов».[9] 17 серпня 2014 року на площі поряд з Національним музеєм Історії України у Києві новобранці батальйону «Азов» з Донецької, Львівської, Київської та інших областей склали військову присягу на вірність українському народові та вирушили в район бойових дій на схід України.[10]

Початок бойового шляху[ред. | ред. код]

Після створення батальйон «Азов» проводив тренування в Запорізькій області поблизу м. Бердянська, а також патрулював територію навколо м. Маріуполя.[11] За словами колишнього заступника командира батальйону Ярослава Гончара, свою діяльність підрозділ розпочав ще у квітні, коли відбувалося його залучення до різного роду розвідувальних операцій. Однак безпосередню участь у бойових діях батальйон розпочав тільки на початку травня 2014 року, провівши декілька невеликих боїв з диверсійними групами у околицях м. Маріуполя.[12]

7 травня терористи з автоматичної зброї обстріляли автобус батальйону поблизу селища Мангуш. Було поранено водія. Одного з нападників було вбито, ще двох взято в полон, серед них «міністр оборони» так званої «Донецької народної республіки» Ігор Хакімзянов.[13]

Бойові дії у Маріуполі[ред. | ред. код]

9 травня бійці батальйону «Азов» прибули на виклик начальника міліції м. Маріуполя з метою визволення від терористів захопленої будівлі міського відділу міліції у Маріуполі.[11]

На думку командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, батальйон «Азов» на 22 травня 2014 року був найбільш боєздатним підрозділом МВС України.[14]

23 травня батальйон «Азов» запропонував бойовикам «Донецької народної республіки», дислокованим у районі міст Шахтарськ, Торез та Сніжне, прибрати незаконні блок-пости, скласти зброю та повернутися до своїх сімей. В іншому випадку батальйон буде вимушений провести зачистку усіх незаконно встановлених блок-постів в районі цих міст.[15] Того ж дня батальйон «Азов» очистив виконавчий комітет Торезької міської ради Донецької області від бойовиків. В результаті перестрілки загинуло двоє бойовиків, з боку батальйону «Азов» загиблих і постраждалих не було.[16]

26 травня 2014 року батальйон «Азов» разом з бійцями батальйону «Україна» взяли штурмом перевалочну базу російських бойовиків, облаштовану на дачі Олександра Януковича у селищі Урзуф.[17] Під час штурму було ліквідовано близько 5 бойовиків, у тому числі снайпера, та затримали 3. Під час огляду приміщень виявлено великий арсенал стрілецької зброї та готівку.[18][17]

12 червня бійцями батальйону у Маріуполі був затриманий один з ватажків Донецької народної республіки Олександр Фоменко.[19]

Схема операції з визволення Маріуполя 13 червня 2014 р.

13 червня бійцями батальйону «Азов» за підтримки частин Національної гвардії, батальйону «Дніпро-1» та Збройних сил України звільнили Маріуполь від проросійських бойовиків. Під час операції з українського боку було поранено 4 бійців (1 отримав важке поранення), бойовики втратили 3 убитими, 17 пораненими і 38 бойовиків було затримано.[20]

30 червня 2014 року бійці батальйону «Азов» затримали сотника проросійського Бердянського козацтва Ігоря Гуськова, який є близьким соратником одного з ватажків бойовиків на Донбасі Ігоря Гіркіна-«Стрєлка».[21]

Від початку липня бійці батальйону проводили операції з перекриття каналів постачання зброї бойовиків на території Донеччини. За повідомленням командира батальйону Андрія Білецького, станом на 6 липня узбережжя Азовського моря у Донецькій області повністю контролюється силами батальйону, здійснено встановлення блокпостів та затримано деяких терористів.[22]

12 липня 2014 року бійці батальйону затримали одного з лідерів бойовиків з міста Дружківка — Василя Черненка. Йому інкримінується організація терористичних груп та напади на українських військових.[23]

15 липня 2014 року бійці батальйону затримали одного з ватажків бойовиків Олексія Пабушкова «Грека», який був поплічником ватажка бойовиків з Маріуполя Андрія Борисова «Чечена».[24]

25 липня 2014 року бійці батальйону затримали бойовика на прізвисько «Прапор», який займав посаду зброяра у місцевому осередку проросійських сил. Затриманого передано СБУ для проведення слідчих дій.[25]

Бої за Іловайськ[ред. | ред. код]

10 серпня 2014 року Збройні сили України за участю бійців батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Правого сектора» розпочали операцію зі звільнення Іловайська та ліквідації укріпленого району бойовиків.[26]

18 серпня 2-й взвод батальйону «Азов» разом з частинами батальйону «Донбас» та окремою ротою батальйону «Дніпро» вели важкі бої на підступах до Іловайська. Увечері частини батальйонів «Азов» та «Дніпро» закріпилися на підступах до міста.[27]

Оборона Маріуполя[ред. | ред. код]

26 серпня у батальйоні повідомили, що на територію України зайшла велика колона танків (до 30 одиниць), установок «Град» та гаубиць, і просувається в сторону Новоазовська і Маріуполя. У повідомленні зазначалося, що хоча частина конвою затримана на кордоні, у Маріуполі нема достатньої кількості українських сил для боротьби з ними.[28]

Наприкінці серпня 2014 року група розвідників «Азова» потрапила в засідку проросійських сил. Кілька вояків були вбиті на місці, інші згодом опинилися в тюрмах РФ. У бою вважається зниклим безвісти Микола Самофалов «Ядро», орієнтовна дата смерті — 31 серпня.

5 вересня батальйон разом з підрозділами Збройних сил України займав оборону під Маріуполем в сторону Новоазовська.[29]

Реорганізація та інтеграція до Національної гвардії[ред. | ред. код]

17 вересня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова батальйон «Азов» було реорганізовано та розширено до полку з аналогічною назвою. Командиром новостворюваного полку залишився Андрій Білецький.[30][31][32]

25 вересня представники миколаївського підрозділу «Азова» на прес-конференції заявили, що вони планують відкрити в Миколаєві мобілізаційний центр і базу для підготовки добровольців.[33]

4 жовтня було оприлюднено інформацію, що вояки «Азова» у співпраці з СБУ затримали дезертира — прапорщика Нацгвардії, котрий протягом трьох місяців «зливав» дані про пересування українських військ проросійським силам.[34]

9 жовтня було прийнято рішення про переведення полку особливого призначення «Азов» МВС України до складу Національної гвардії України, що дало можливість забезпечити підрозділу спеціальне комплектування та навчання бійців, розпочати формування штатів і резерву, а також передати полку бойову техніку.[35] На той час у лавах полку перебувало 800 осіб.[36][37] Командир «Азову» Андрій Білецький зазначив, що підрозділ знаходиться у стадії формування, у його складі з'явився артилерійський дивізіон, який вже розпочав навчальні стрільби, є у складі полку і танковий підрозділ.[38]

12 жовтня бійці полку, у взаємодії з військовослужбовцями ЗС України, знешкодили ворожий танк, котрий обстрілював позиції українських військових. Вороже командування, яке згодом прибуло на джипі на місце події, також було ліквідоване.[39]

11 листопада міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим було підписано наказ про переведення полку «Азов» до складу Національної гвардії України з подальшою доукомплектацією його до бойового стандарту бригад Національної гвардії.[40][41][42]

16 листопада 2014 року керівництво полку, спільно з СБУ та Держприкордонслужбою України, затримали Дмитра Рассєйкіна, громадянина Росії і члена неонацистської організації «Реструкт», який за завданням російських спецслужб мав увійти до складу підрозділу, і надавати інформацію щодо діяльності «Азова» та операцій, у яких він братиме участь, а також підготувати замах на його керівництво, для чого мав комплектуючі для встановлення вибухівки дистанційного керування.[43]

28 листопада розвідгрупа полку «Азов» знищила розвідувальну групу проросійських сил, яка діяла в околицях Маріуполя. 2 бойовиків убито, 1 поранено, через артилерійський вогонь українські сили відступили без втрат.[44]

Наступ на Широкине[ред. | ред. код]

план-схема Широкинської наступальної операції, проведеної полком «Азов»

10 лютого 2015 року полком було визволено п'ять населених пунктів на схід від Маріуполя: Павлопіль, Комінтернове (нині Пікузи), Бердянське, Широкине та Лебединське.[45]

18 квітня 2015 року Георгі Джанелідзе загинув у бою з окупантами поблизу села Широкине — ДРГ бойовиків наштовхнулася на позиції полку «Азов», зав'язався бій. Георгі зазнав смертельних поранень, його тіло лишилося на території, котра прострілювалася, росіяни не давали його забрати, а згодом замінували. Тіло Георгі вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. Згодом експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі повідомив, що грузинський доброволець перед смертю вбив російського інструктора.

18 червня 2015 року, у річницю звільнення Маріуполя від проросійських сепаратистів, командир полку Андрій Білецький повідомив про реорганізацію полку Азов у окрему бригаду спеціального призначення. Штат новоствореної бригади буде доведений до 2,5 тисяч військових. Теперішній штат полку не дозволяє задовольнити місцем усіх добровольців.[46]

У серпні 2016 року, згідно певних джерел за ініціативи Аллерова,[47] частина формування була відведена на охорону блокпостів у Запорожжі.

Із початку війни станом на червень 2018 року через «Азов» пройшло близько 5000 осіб.[48]

12—14 серпня 2019 року відбувся турнір на найкращий артилерійський розрахунок серед залучених до операції Об'єднаних сил, бійці окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ вибороли у ньому перемогу.[49]

На параді у Маріуполі, 2021 р.

У ніч на 29 серпня 2019 року бійці «Азова» розбили ДРГ на Світлодарській дузі.[50]

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

24 лютого «Азов» під командуванням Дениса Прокопенка зайняв оборону Маріуполя і прилеглих сіл.

26 лютого, 10-та година ранку, місто Маріуполь. Полк «Азов» разом із Збройними силами України, Національною гвардією та іншими силовими структурами надійно обороняє місто Маріуполь. Ми будемо битися до останньої каплі крові, нам не страшні ані ворожі танки, ані ракетні удари, ані ворожа авіація, я наказую кожному бійцю полку «Азов» битися до останнього. Ми будемо знищувати росіян у повітрі, на землі та на воді.

Разом до перемоги! Слава Україні!

— Денис Прокопенко, 26 лютого 2022 року
Офіцер «Азову» Віталій Грицаєнко біля танка під час боїв за Маріуполь. Загинув 19 березня 2022.
Бійці «Азову» на фоні підбитого російського танку. Березень 2022.

7 березня 2022 року командир полку Денис Прокопенко у відеозверненні закликав закрити небо над Україною й зарадити гуманітарному колапсу в Маріуполі, адже «ворог порушує правила війни, обстрілюючи цивільних і руйнуючи інфраструктуру міста, а також піддає маріупольців геноциду».[51]

20 квітня 2022 року у твіттері заступник командира полку Святослав Паламар «Калина» опублікував відеозвернення з приводу евакуації цивільного населення та військового гарнізону з міста Маріуполь.[52]

28 квітня 2022 року на момент повної блокади Маріуполя та маріупольського гарнізону на території комбінату «Азовсталь» у твіттері полку було опубліковане відео з повідомленням, на якому цивільних та поранених витягували з під завалів будівлі.[53]

Цілу ніч на військовий польовий шпиталь, що знаходиться на території заводу «Азовсталь» в Маріуполі й де перебувають поранені захисники, росіяни масово скидали багатотонні авіабомби, здатні пробити будь-які бетонні захисні споруди. Потім, вже завдавши руйнувань, продовжували нещадно обстрілювати руїни з корабельної артилерії. Серед вже поранених військовослужбовців є загиблі, наново поранені й контужені. Через ворожу атаку частина приміщення завалилася, зокрема операційна. Це унеможливлює тепер допомагати нашим воїнам навіть в тих умовах, що були раніше. Наголошуємо! Женевська конвенція гарантує захист стаціонарних та пересувних медичних установ, на них не мають здійснюватися напади! Захистом мають користуватися поранені та хворі. Незалежно від того чи вони є цивільними, чи військовими особами (комбатантами). Пораненим мають надавати необхідну допомогу без будь-якої дискримінації. Закликаємо міжнародні організації з захисту прав людини відреагувати на те, що росія продовжує нищити Маріуполь!
— Twiter-акаунт полку «Азов», 28 квітня 2022.

29 квітня «Азов» опублікував втрати противника з початку війни:[54][неавторитетне джерело]

  • 1157—2000 живої сили противника
  • Санітарні втрати — 520-3150
  • Танки — 49 знищено та 29 пошкоджено.
  • БТР — 23 знищено, 24 пошкоджено.
  • БМП - 36 знищено, 24 пошкоджено.
  • БМД — 5 знищено.
  • Катер «Раптор» — 1 знищено.
  • Су-25 — 1 пошкоджено.
  • ББМ «Тайфун» — 2 знищено, 2 пошкоджено.
  • «Тигр» — 3 знищено, 2 пошкоджено.
  • «Рись» — 2 знищено, 2 пошкоджено.

За даними командування полку «Азов», з 24 лютого по 15 квітня 2022 року, полк «Азов» під час оборони Маріуполя знищив близько 2,5 тисячі особового складу ворога, поранили понад 5 тисяч російських загарбників. Станом на квітень 2022 року, за підрахунками полку «Азов» це 15 % від загальних втрат ворога в Україні.[55]

Зранку 11 травня в полку «Азов» повідомили, що на територію підприємства за минулу добу здійснили 38 літаковильотів, в тому числі 4 — стратегічні бомбардувальники. Не припиняє працювати ворожа ствольна артилерія, танки та інше озброєння. Це лише за поточну добу 11-го травня. Також були намагання штурму заводу «Азовсталь», де були заблоковані підрозділи які захищають Маріуполь.[56] В генштабі повідомили, що деблокада Маріуполя військовим шляхом майже неможлива, це може призвести до значних втрат. В Маріуполь доставляли боєприпаси, рації і ліки; ця можливість припинилась після того як дані про це стали просочуватись в медіа. Російські війська запобігли постачанням заблокованим підрозділам в Маріуполі. Сили оборони втратили особовий склад і гелікоптери, котрі евакуювали поранених з «Азовсталі».[57]

13 травня росіяни розпочали наземну операцію проти українських захисників в Маріуполі. Намагалися зламати опір українських воїнів, постійними бомбардуваннями з літаків та артилерійськими обстрілами. Проте захисники продовжували чинити опір.[58]

15 травня росіяни не припиняли штурмувати «Азовсталь» в Маріуполі, застосовуючи запалювальні снаряди. Про це повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко: «Окупанти вперше застосували проти Захисників Маріуполя запалювальні або фосфорні бомби (висновок залишимо спеціалістам). Самі окупанти стверджують, що було застосовано запалювальні снаряди 9М22С».[джерело не вказане 460 днів] 9М22С використовують на реактивних системах залпового вогню БМ-21 «Град». Замінюючи штатну осколково-фугасну бойову частину ракети 9М22, ракета 9М22С несе бойову частину 9Н510. Бойова частина цієї ракети складається зі 180 запальних бойових елементів, виготовлених з магнієвого сплаву МЛ5 та наповнених піротехнічним складом, аналогічним терміту. Запалювальний снаряд 9М22С призначений для ураження живої сили та техніки супротивника шляхом створення масових вогнищ пожежі, а також безпосереднім попаданням. Російські війська продовжують використовувати всі сили та засоби для штурму «Азовсталі». В укриттях заблокованого заводу перебувають близько 600 тяжкопоранених військових. Через брак медикаментів та складні умови вони не можуть отримувати необхідну медичну допомогу.[джерело не вказане 460 днів] Віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що спецоперація з евакуації з «Азовсталі» розпочнеться з порятунку тяжкопоранених військовослужбовців та відбуватиметься в кілька етапів.[59]

Полон і вбивство полонених в Оленівці[ред. | ред. код]

20 травня, на 86-й день оборони Маріуполя, залишки гарнізону, згідно з наказом керівництва, зупинили супротив, здавшись у полон російським військам.[60][61]

Деякі родичі полонених бійців «Азова» повідомили, що підтримують зв'язок з українською владою, але не мають «жодної інформації» про нацгвардійців. Ті, з ким вдалося зв'язатися, повідомили про своє перебування на окупованій території Донецької області і про «нормальні» умови утримання.[62]

31 травня міноборони Росії повідомило про вилучення 152 тіл військових захисників «Азовсталі», в тому числі і спецпідрозділу «Азов» з підвалів заводу.[джерело не вказане 460 днів]

Вранці 29 липня російський пропагандистський сайт «РІА Новості» повідомив, що «під час обстрілу колонії» загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу.[63] Генеральний штаб ЗСУ повідомив про «російський обстріл» у районі колонії в Оленівці, а також те, що знищення українських бійців росіянами, ймовірно, мало на меті звинувачення у злочині Україну та приховування тортур над військовополоненими.[64]

108 бійців «Азову» було звільнено в ході масштабного обміну полоненими між Україною та Росією 21 вересня 2022 року.[65] За домовленістю, п'ятеро командирів, зокрема 3 командири «Азову» — Денис Прокопенко, Святослав Паламар і Олег Хоменко, залишились в Туреччині, де перебуватимуть до кінця війни під захистом президента країни Реджепа Ердогана.[66][67]

Відновлення боєздатності[ред. | ред. код]

Після звільнення з полону командного складу «Азову», частини офіцерів і солдатів, полк почав набір особового складу і відновлення боєздатності. З жовтня 2022 року підрозділи «Азову» беруть участь в боях на півдні України.[68] 20 грудня начальник штабу ОЗСП «Азов» майор Богдан Кротевич повідомив, що особовий склад полку налічує більше 1500 військовослужбовців, більше ніж станом на початок вторгнення[джерело не вказане 460 днів].

23 грудня 2022 року розпочався набір та формування 3-го батальйону оперативного призначення у складі полку.[69]

В січні 2023 року в рамках створення штурмових бригад МВС «Гвардія наступу», міністерство запрошувало добровольців в лави «Азову».[2] В лютому Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов» розширився до бригади.[4][70][71][72]

У травні 2023 року бригада була задіяна на Оріхівському напрямку під час початку контрнаступу.[73]

З серпня 2023 року «Азов» виконує бойові завдання на Лиманському напрямку,[73] зокрема у районі Серебрянського лісництва.[74][75]

12 лютого 2024 року стало відомо, що Окремий загін спеціального призначення «Любарт» Сил спеціальних операцій увійшов до складу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», як п'ятий батальйон спеціального призначення. Цей підрозділ був створений з ветеранів полку «Азов» після початку повномасштабного вторгнення. Бійці «Любарта» брали участь у звільненні Київщини, боях за Нескучне та Велику Новосілку, обороняли Бахмут, форсували Дніпро на Херсонщині і бились на Запорізькому напрямку.[76]

Інститути військової освіти «Азову»[ред. | ред. код]

Військова школа[ред. | ред. код]

Військова школа імені Євгена Коновальця — спеціалізована школа для підготовки сержантів. Відкрита 17 квітня 2016 року на тренувально-мобілізаційній базі полку «Азов», що знаходиться на території колишнього заводу «АТЕК» у Києві.[77] Частина тренувань також проходили на базах полку «Азов» на Сході України.

Уніформа «Азову». Зліва —форма для фізичної підготовки, справа — бойова форма Мультикам

Засновником і керівником школи є Гіоргі Купарашвілі — колишній командир грузинського спецназу, який неодноразово брав участь у військових діях. Інструкторами школи є офіцери грузинської армії, більшість яких здобули офіцерську освіту в США за програмою «зелених беретів». Підготовка проводиться за стандартами НАТО з посиленою фізичною і психологічною підготовкою. Також залучений грузинський, американський та естонський досвід. Курсанти отримують підготовку з тактики, топографії, психологічної підготовки та роботи зі ЗМІ[78]

У перший набір було зараховано 50 бійців полку «Азов». Після чотирьох місяців навчання 25 випускників отримали сертифікати сержантів, які були їм вручені 29 вересня 2016 року на плацу музею «Київська фортеця».[79]

Хорунжа школа[ред. | ред. код]

Хорунжа школа імені підполковника Миколи Сціборського — спеціалізована школа для підготовки підофіцерського складу. Відкрита 20 листопада 2017 року на базі полку АЗОВ (Маріуполь). Планувалось започаткувати напрям підготовки з роботи з особовим складом, підготовки ідеологів.

До складу курсантів увійшли особи, які перебувають на посаді заступника командира окремих підрозділів ротного рівня. Усі викладачі мають науковий ступінь. Залучені викладачі з дніпровських вишів готували свого часу програму реформування роботи з особовим складом у Збройних силах України. Проте керівництвом ЗСУ ця ідея була відкинута.

Навчання має тривати 33 дні. Протягом навчального дня вихованці можуть прослухати 5 лекційних або семінарських пар, окрім того проведяться заняття з фізичного виховання (рукопашного, ножового бою) і вогневої підготовки. Також викладаються дисципліни прикладного спрямування (військова психологія, військова педагогіка, риторика), ідеологічні та суто військові предмети.

Після закінчення курсу випускники отримують диплом, а їхні підрозділи — хоругви, відзнаки та спеціальні значки. Тож у кожного підрозділу з'являться власний бойовий прапор і людина, яка буде за нього відповідати.[80]

Перший випуск відбувся 22 грудня 2017 року.[81]

Участь у громадському житті[ред. | ред. код]

Друкованим органом ОЗСП «Азов» є часопис «Чорне Сонце». З грудня 2017 року, за підтримки полку «Азов», виходить мілітарний журнал Національна оборона.[82]

29 вересня 2014 року з'явилася заява місії ОБСЄ щодо очолювання бійцями полку «Азов» заворушень під час знесення пам'ятника у Харкові.[83]

20 грудня 2015 року полк «Азов» за участі Цивільного Корпусу «Азов» відкрив у Маріуполі пам'ятник князю Святославу. Відкриття супроводжувалося ходою та святковим концертом. Цей пам'ятник встановлений на місці, де раніше стояв пам'ятник Леніну, який знесли у рамках програми по декомунізації.[84]

Участь у політиці[ред. | ред. код]

На позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року, командир полку «Азов» Андрій Білецький був обраний народним депутатом України (виборчий округ № 217 у м. Києві).

У вересні 2016 року Андрій Білецький анонсував створення на день Покрови нової політичної партії.[85] 14 жовтня 2016 засновано політичну партію «Національний корпус». Полк «Азов», як підрозділ Національної гвардії, не бере участі у політиці, але з ним тісно пов'язані громадсько-політичний рух Цивільний Корпус «Азов» та Національні Дружини, до яких входять колишні бійці «Азову», волонтери. Через тісний зв'язок із діяльністю політичної партії та міжнародну активність деяких ветеранів та діючих членів Азову команда розслідувачів Bellingcat звинуватила його в тому, що починаючи з 2015 року «Азов» систематично вербує американських ультраправих екстремістів, просуваючи власну міжнародну повістку та у зв'язках з американськими ультраправими організаціями Atomwaffen Division[en], Rise Above Movement[en][86] Ситуацію прокоментував спікер Національного корпусу Роман Чернишов, заявивши, що публікація Bellingcat — «набір страшилок, кліше і стереотипів». За його словами, журналісти намагаються «очорнити азовський рух», змішуючи в публікації полк Азов і партію Нацкорпус.[87]

Символіка[ред. | ред. код]

Навесні 2014 року, коли «азовці» діяли у форматі партизанського загону Чорний Корпус (в той час були відомі як «чорні чоловічки»), використовувався прямокутний чорно-білий шеврон із зображенням групи вояків на фоні тризуба на тлі сонячних променів. З початку літа 2014 року бійці батальйону «Азов» використовували шеврони з жовтим тлом із зображенням символу «Ідея нації» на фоні «чорного сонця», що сходить над блакиттю Азовського моря. Такі шеврони використовувалися до зими 2014/2015 років. Після перетворення батальйону в полк і переходу у підпорядкування Національної Гвардії України емблему було переформатовано. З весни 2015 року полковою емблемою є синя «Ідея нації» нахилена під кутом («Атакуюча») на жовтому тлі щита. З кінця 2015 — початку 2016 років підрозділи полку почали запроваджувати власні шеврони.

Монограма «Ідея Nації» — символ українського націоналізму. Вперше «Ідея Nації» з'явилася на прапорах Соціал-Національної Партіії України (СНПУ) у 1992 році, а згодом її використання підтримали організація «Патріот України», полк «Азов», Третя Штурмова Бригада ЗСУ, харківський підрозділ «Фрайкор» та інші націоналістичні структури. Отже, символ став загальнодержавним та вільним у використанні.

Сам автор «Ідеї Nації», Нестор Пронюк, в інтерв'ю зазначив:[88] «…я не відчуваю якихось авторських амбіцій. Його [символу Ідея Nації — прим.] поширення — найвище визнання. Це вже надбання національної творчості…».

«Ідея Nації», за винятком емблеми батальйону та полку «Азов», вільна до використання для всіх охочих. «Азов» чітко озвучив офіційну позицію у вересні 2022 року: «…Цей знак придумали не ми, тому на нього не можемо претендувати. Ми маємо авторські права як на шеврон полку, так і на шеврон батальйону. Авторські права отримані саме на шеврони…», — дослівні цитати від прес-служби.[джерело?]


Структура[ред. | ред. код]

Батальйон (травень — вересень 2014)[ред. | ред. код]

  • 1-ша сотня «Центурія»
  • 2-га «залізна» сотня

Полк (вересень 2014—2022 рік)[ред. | ред. код]

  • 1-й батальйон
    • 1-ша сотня
    • 2-га сотня
    • 3-тя сотня
    • мінометна батарея[89]
  • 2-й батальйон[90]
    • 1-ша сотня
    • 2-га сотня
    • 3-тя сотня
    • мінометна батарея[90]
  • танковий батальйон «Холодний Яр»
  • артилерійський дивізіон
  • зенітно-ракетний артилерійський дивізіон[91]
  • інженерно-саперна рота[92]
  • комендантська рота[93]

Озброєння[ред. | ред. код]

2014—2022 роки[ред. | ред. код]

При створенні на озброєнні батальйону перебувала стрілецька зброя, зокрема автомати АКС-74, снайперські гвинтівки СВД та кулемети ПКМ.[94] Також на озброєнні батальйону перебував саморобний бронеавтомобіль, виготовлений на базі вантажівки марки КамАЗ. За словами заступника командира 2-ї роти Дмитра Лінька, автомобіль було обшито бронепластинами та арматурою, які дозволяють витримати калібр 7.62, та оснащено крупнокаліберним кулеметом «Утьос». Панцерник, який у батальйоні отримав назву «Залізяка», уперше був випробуваний під час звільнення Маріуполя від терористів, та воював «надзвичайно вдало».[95]

Наприкінці серпня 2014 року «Азов» отримав від Міністерства оборони важке озброєння, зокрема зенітні установки ЗУ-23-2.[96][97]

3 березня 2015 року полк сформував танкову роту у складі 10 танків Т-64Б1М.[98]

12 червня 2015 року Палата представників США прийняла поправку про заборону тренування бійців «Азова» і передачі їм озброєння в рамках американської програми підтримки Збройних сил України.[99] Коментуючи цю поправку, депутат Ігор Мосійчук повідомив, що «лобіюванням негативної постанови конгресу по „Азову“ і ПЗРК займався політтехнолог Пол Манафорт тісно пов'язаний з Сергієм Льовочкіним». Цей же політтехнолог редагував разом з конгресменом Джоном Кон'єрсом антиукраїнську поправку.[100] 2018 року Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України «для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку „Азов“».[101]

У вересні 2015 року снайпери полку отримали на озброєння гвинтівки Fort-301.[102]

На 2019 рік на озброєнні полку перебували 122-мм гаубиці Д-30.[49]

З 2023 року[ред. | ред. код]

2023 року до бригади надійшли західні мобільні бронемашини HMMWV та MaxxPro. Бронемашини разом продемонстровані на 9-ту річницю від дня заснування «Азову». HMMWV та MaxxPro перефарбували у новий камуфляж «Чорнозем», який нанесла команда з Civil Resistance and Assistance Foundation (CRAF).[103]

Також азовці озброєні штурмовими гвинтівками Colt C7/C8, кулеметами MG-1M, M249 та КТ-12,7.[104][105]

1 травня 2023 року «Азов» отримав на озброєння українські ударні дрони Punisher та Фурія.[106]

Втрати[ред. | ред. код]

Докладніше: Втрати «Азова»

За даними Книги пам'яті, у 2014—2019 роках загинуло 47 бійців «Азова».[107]

В ході російського вторгнення в Україну 2022 року, під час оборони Маріуполя загинуло понад 300 воїнів «Азову».[108]

Традиції[ред. | ред. код]

День мертвих та Поле мечів[ред. | ред. код]

Для вшанування пам'яті загиблих «азовців» існує традиція проводити містерію. Уперше таке дійство відбулося восени 2015 року. Містерія під назвою «День Мертвих» вважається найсакральнішим заходом полку АЗОВ. Доступ до нього обмежений. На ньому мають право перебувати тільки азовці, родичі померлих чи гості, що мають особливе запрошення. Це не публічний захід, а закрита містерія військового характеру. Вперше її провели в жовтні 2015 року під Маріуполем.[109]

Почесна варта «Азову» на церемонії вшанування загиблих та поранених бійців АТО керівництвом МВС України, 22 серпня 2014

Спеціально для проведення церемонії у 2015 році в селі Урзуф насипали курган. На його вершині встановили три великі мечі. Ця композиція символізує доблесть воїнів, які загинули в бою. Їхні мечі — назавжди в землі, яку вони захищали ціною свого життя. Містерія відбувається вночі, зазвичай під час осіннього рівнодення. Тоді згадують усіх побратимів, які віддали життя в боротьбі за майбутнє української нації.[110]

Після звернення командира полк хором читає «Молитву Українського Націоналіста». Далі хорунжий поіменно називає загиблих воїнів. Бійці тримають щити, де вказані позивні загиблих. Після зачитування імен кожен підіймає відповідний та запалює смолоскип. Хорунжий згадує, за яких обставин загиблий віддав своє життя, а боєць зі щитом проголошує: «Пам'ятаємо!». Стрій відповідає: «Помстимося!». В цей час небо прорізають сальви, прожектори розсікають пітьму, палахкотять чаші та смолоскипи — вони символізують перемогу світла над мороком, пам'яті над небуттям", — так Дутчак описує містерії, які проводили «азовці».[110]

Нині через бойові дії та відсутність сталого місця перебування полку традиційний ритуал вшанування спростили. Однак що б не було, азовці обов'язково прощаються із загиблим побратимом. Прапори приспускають. На плацу шикуються гарнізон, смолоскипна команда, командири, хорунжі та побратими загиблого бійця, які виголошуватимуть промови. У кожного — чітке місцерозташування. Труну з тілом дістають із катафалка. Хорунжий або командир наказує розпочати прощання. Бійці несуть труну, а попереду —розгорнутий прапор полку. Тоді виголошують промову про полеглого і моляться. Бійці по одному підходять до труни, аби попрощатися. Завершують церемонію прощання родичі. Опісля труну поміщають до катафалка. До початку повномасштабного вторгнення обов'язковою церемонією також були поминальні заходи на роковини загибелі бійців. Їх проводили в гарнізонах полку.[110]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Найвищими державними нагородами відзначені:

Внутрішні нагороди[ред. | ред. код]

Поява системи внутрішніх нагород в полку АЗОВ була зумовлена не тільки особливістю підрозділу, а й тим, що держава тривалий час не помічала та не визнавала внесок азовців в оборону країни.

Іменний ніж[ред. | ред. код]

14 січня 2024 року командир бригади «Азов», підполковник Денис Прокопенко нагородив бійців іменними ножами. Ця відзнака — нова традиція підрозділу. Вона вручається найкращим штурмовикам за проявлені ними якості у бою.[112]

В ході штурмових операцій, в ближніх контактних боях, коли людина працює на межі своїх можливостей, на грані життя і смерті, у критичний момент вона проявляє всю свою сутність. І я глибоко переконаний в тому, що лише той боєць, який зможе подолати свій страх, оволодіти собою, не розгубитись — має право називати себе воїном. Для мене — це вершина людської доблесті, до якої має прагнути кожен піхотинець нашої бригади.
— Денис Прокопенко, командир бригади

Нагорода за визволення Мар'їнки[ред. | ред. код]

Медаль вручалась учасникам боїв за Мар'їнку у серпні 2014 року. Тут батальйон отримав свого першого загиблого — друга Балагана, росіянина за національністю. Ідея Нації, Чорне Сонце та силует донбаського соняшника — учасникам тієї операції, тим, хто визволяв середмістя Донецька.[113][неавторитетне джерело]

Нагорода за визволення Маріуполя[ред. | ред. код]

Медаль вручалась учасникам операції з визволення Маріуполя 2014 року.[114]

Нагорода за участь в Широкинській наступальній операції[ред. | ред. код]

Нагорода за участь в Широкинській наступальній операції 2015 року. На відзнаці Рунічний Тризуб в оточенні дубового листя, символа стійкості та вірності.[115]

Командування[ред. | ред. код]

Командири:

Начальники штабу:

Вшанування[ред. | ред. код]

Фотовиставка на Софіївській площі в Києві, присвячена загиблим воїнам «Азова». 2023 рік, вересень

5 жовтня 2022 року, шляхом перейменування вулиці Маршала Малиновського, на районі Оболонь в місті Києві, з'явилась вулиця Героїв полку «Азов».[119][120]

У ряду міст України є вулиця Героїв полку «Азов» та вулиця Героїв Азову.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Трагічні події на Донбасі очима бійців полку «Азов» описано у романі Василя Шкляра «Чорне сонце».

Додатково[ред. | ред. код]

16 липня 2016 року в Запорізькій області за напад на інкасаторський автомобіль було затримано трьох осіб, що представилися бійцями полку «Азов». Затримання відбулось в результаті проведення спецоперації СБУ.[121][122]

2 серпня 2022 року Верховний суд РФ, на вимогу Генеральної прокуратури РФ, визнав «Азов» терористичною організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Росія назвала полк «неонацистським» і звинувачувала його у воєнних злочинах.[123] Судові засідання провели в закритому режимі. В полку «Азов» відреагували на таке рішення Росії і закликали США та інші держави визнати Росію державою-терористом.[124]

19 січня 2023 року міністр з питань цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що компанія Meta пообіцяла більше не блокувати контент про полк «Азов».[125]

Зовнішні відеофайли
ЦЯ ВІЙНА НА ВИСНАЖЕННЯ УКРАЇНИ! БРИГАДА АЗОВ. на YouTube // Раміни Есхакзай «RAMINA» — 27 жовтня. — 2023.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про АЗОВ |. web.archive.org. 23 грудня 2022. Архів оригіналу за 23 грудня 2022. Процитовано 10 лютого 2023. 
  2. а б Той самий «Азов» готується до наступу і запрошує добровольців
  3. Військовослужбовці 12 бригади спеціального призначення «Азов»
  4. а б “Азов” розширився до бригади у складі Нацгвардії. Українська правда (укр.). Процитовано 17 квітня 2023. 
  5. Командир полку «Азов» Андрій Білецький: Ті, хто проливає кров за Україну, повинні мати свій голос у владі [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.], УНІАН, 11 жовтня 2014
  6. ТСН: Батальйон «Азов» оголосив набір нових вояк. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 23 травня 2014. 
  7. Про честь, олігархів та національну гідність // Ігор Мосійчук, 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  8. «Чорні чоловічки» поповнять лави спецбатальйону «Азов». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  9. «Азов» поповнився бійцями (фото) // «Радіо24», 23 червня 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014. 
  10. З Києва до зони АТО стартували новобранці «Азова» // «Українська правда», 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. 
  11. а б Факти ICTV: Зрада працівників МВС у Маріуполі: за планом бійці батальйону «Азов» повинні були загинути (відео). Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  12. Добровольцы. Надежда Украины и армии. Мысли про «Азов» // «Ukrinform», 21 травня 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  13. Сепаратисти обстріляли автобус з бійцями батальйону міліції спецпризначення «Азов». Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  14. Новий погляд: Батальйон «Азов» — найбоєздатніший підрозділ МВС в Україні, — ватажок «чорних чоловічків» // «Новий Погляд», 22 травня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  15. Преса України: Батальйон «Азов» розпочинає тотальну зачистку Донбасу від терористів. Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  16. Українська правда: Батальйон «Азов» очистив виконком у Торезі від бойовиків — ЗМІ. Архів оригіналу за 26 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  17. а б Батальон «Азов» штурмом взял дачу Януковича-младшего (видео). Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  18. В Маріуполі силовики знищили п'ятьох терористів, троє затримані. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  19. В Мариуполе задержали «народного мэра» (обновлено). Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 16 червня 2014. 
  20. Сили АТО повністю звільнили Маріуполь, в який буде перенесена ОДА Донецької області. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 16 червня 2014. 
  21. Батальйон «Азов» затримав близького соратника терориста Стрєлка. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014. 
  22. Азовське узбережжя повністю контролюється — батальйон «Азов». Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  23. Бійці «Азова» затримали лідера терористів ДНР. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 
  24. Спецбатальйон «Азов» затримав спільника терориста «Чечена». Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  25. У Маріуполі затримали і віддали до СБУ «Прапора» з ДНР. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014. 
  26. Дневники войны — 13. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 19 серпня 2014. 
  27. Сили АТО зачищають Ясиновату, контролюють уже більше половини Іловайська. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014. 
  28. Батальон «Азов»: «Российские войска вошли в Украину». www.aa.com.tr. 26.08.2014. Процитовано 9 серпня 2023. 
  29. Сили АТО почали наступ в напрямку Новоазовська. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014. 
  30. «Азов» розширився до полку і наголошує, що на вибори не йде. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014. 
  31. Батальйон "Азов" став полком. www.ukrinform.ua (укр.). 18 вересня 2014. Процитовано 9 серпня 2023. 
  32. Батальйон "Азов" першим з добровольчих формувань став полком. ТСН.ua (укр.). 17 вересня 2014. Процитовано 9 серпня 2023. 
  33. Полк "Азов" відкриє мобілізаційний центр у Миколаєві. ipress.ua (укр.). 25 вересня 2014. Процитовано 9 серпня 2023. 
  34. Добровольці «Азова» спільно з СБУ затримали прапорщика Нацгвардії, який 3 місяці «зливав» інформацію про українські війська бойовикам «ДНР». Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014. 
  35. Полк «Азов» перепідпорядкують Нацгвардії. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 18 червня 2017. 
  36. Полк "Азов" перейде до складу Нацгвардії. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. 9 жовтня 2014. Процитовано 9 серпня 2023. 
  37. Полк Азов перейде до складу Нацгвардії. ua.korrespondent.net (рос.). 9 жовтня 2014. Процитовано 9 серпня 2023. 
  38. До складу Національної гвардії України увійшов полк МВС «Азов» // Національна гвардія України, 9 жовтня 2014. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014. 
  39. Бійці полку «Азов» разом з солдатами ЗСУ знешкодили ворожий танк // «Українські Національні Новини», 12 жовтня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  40. Полк "Азов" увійшов до складу Нацгвардії - Аваков - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 18 червня 2017. 
  41. Командиром полку спеціального призначення «АЗОВ» призначений підполковник міліції Андрій Білецький
  42. Аваков: Порошенко не розпускав батальйони. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014. 
  43. СБУ затримала росіянина-диверсанта. Готував замах на «Азов». [Архівовано 24 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 16.11.2014.
  44. Сили АТО вчора знищили розвідувальну групу терористів — штаб. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014. 
  45. СНБО заявляет о зачистке от боевиков 5 населенных пунктов вблизи Мариуполя (дополнено) [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  46. Полк Азов буде реорганізовано в бригаду спецпризначення — Білецький [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.] // Корреспондент.net, 18 червня 2015
  47. Полк «Азов» вивели з Маріуполя. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016. 
  48. Екскурсія в «Азов». Один день із українським полком спецпризначення
  49. а б Артилеристи "Азову" - найкращі в ООС. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019. 
  50. Четверо вбитих та один полонений: «Азов» на передовій завдав окупанту нищівного удару. Офіційний сайт полку "Азов" На захисті України з 2014 року (ru-RU). 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 8 вересня 2019. 
  51. Командир полку «Азов» Денис Прокопенко закликав закрити небо над Україною і зарадити гуманітарному колапсу в Маріуполі. www.ukrinform.ua, 23.03.2022
  52. Заява заступника командира полку "Азов" капітана Святослава Паламара, друга Калини, з приводу евакуації цивільного населення та військового гарнізону з міста Маріуполь. twitter.com (ua). novynarnia.com. 20 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  53. Увага!!! Цілу ніч на військовий польовий шпиталь, що знаходиться на території заводу «Азовсталь» в Маріуполі і де перебувають поранені захисники. twitter.com, 28.04.2022
  54. АЗОВ - Маріуполь. Telegram. Процитовано 29 квітня 2022. 
  55. “Азов” заявив про знищення з початку війни 2,5 тисячі окупантів і 60 їхніх танків. Українська правда (укр.). Процитовано 8 травня 2022. 
  56. Наказ Генштабу – тримати оборону. Бійці “Азову” пояснили чому не будуть здаватися в полон. 
  57. В Генеральному штабі пояснили чи можлива деблокада Маріуполя. 
  58. Окупанти розпочали наземну операцію захоплення заводу «Азовсталь». 
  59. Окупанти обстріляли територію “Азовсталі” запалювальними снарядами. 
  60. Командування «Азову» залишилося на «Азовсталі» — «Калина». Громадське радіо (укр.). Процитовано 28 травня 2022. 
  61. Russian army takes control of Mariupol’s Azovstal steel plant | Ukraine | The Guardian. amp.theguardian.com. Процитовано 28 травня 2022. 
  62. Markina, CNN's Nathan Hodge, Yulia Kesaieva, and Daria. They defended Ukraine's Azovstal steel plant. Now their families don't know where they are. CNN. Процитовано 1 червня 2022. 
  63. Загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC Україна. 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  64. Загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC Україна. 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  65. Наймолодший захисник "Азовсталі" повернувся додому - ivinnychanyn.com (укр.). 5 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022. 
  66. Ogirenko, Valentyn; Yaakoubi, Aziz El (22 вересня 2022). Russia, Ukraine announce major surprise prisoner swap. Reuters (англ.). Процитовано 22 вересня 2022. 
  67. Серед 215 звільнених з полону українських захисників – пресофіцер полку «Азов» Дмитро Козацький. detector.media (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022. 
  68. Евакуйовані з "Азовсталі" оборонці повернулися у стрій і працюють на півдні — командир "Азову". Суспільне. 6 жовтня 2022. 
  69. Полк "Азов" створює новий батальйон. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 грудня 2022. 
  70. «Азов» став бригадою Національної гвардії України. www.ukrinform.ua (укр.). Укрінформ. 09 лютого 2023. Процитовано 6 травня 2023. 
  71. «Найважливіше для нас — це наш особовий склад». Бригада «Азов» набирає добровольців для наступу (ВІДЕО)
  72. Частина Гвардії наступу. Полк Азов офіційно став бригадою Нацгвардії України. nv.ua (укр.). Процитовано 26 листопада 2023. 
  73. а б 12-та бригада спеціального призначення НГУ «Азов»
  74. Бригада «Азов» повернулася на фронт
  75. «Азов» штурмує ворожі позиції. Кадри бою від першої особи
  76. Окремий загін «Любарт» увійшов до складу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов»
  77. Перші 24 сержанти-випускники військової школи ім. Євгена Коновальця склали присягу. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  78. На площі перед «Київською фортецею» відбувся перший випуск сержантів військової школи ім. полковника Є.Коновальця. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  79. У Києві відбувся перший випуск сержантів Військової школи імені полковника Євгена Коновальця. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  80. У Маріуполі відбулось відкриття Хорунжої школи імені Миколи Сціборського. http://azov.press/. Azov.press. 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017. 
  81. Випускники Хорунжої школи імені п/полк. Миколи Сціборського отримали дипломи та відзнаки. http://azov.press/. Azov.press. 23 грудня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017. 
  82. Чорне Сонце | Фронтовий часопис полку «Азов» // «ВКонтакті» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]
    У батальйоні «Азов» випускають газету «Чорне сонце» // «Телекритика», 25 грудня 2014 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]
    «Азов» видає свою «оперативку» // «День», 23 січня, 2015 [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.]
  83. Батальйон «Азов» керував заворушеннями у Харкові, які завершились знесенням Леніна — ОБСЄ. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014. 
  84. У Маріуполі замість поваленого Леніна з'явився пам'ятник легендарному князю. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015. 
  85. «Азов» анонсував створення власної політичної партії. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016. 
  86. «Защищаем белую расу»: украинские ультраправые вовлекают американских экстремистов в свои проекты. Беллингкэт (ru-RU). 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019. 
  87. В "Азове" прокомментировали расследование Bellingcat о связи их членов с праворадикалами США. www.dsnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019. 
  88. Нестор Пронюк // Людина, яка намалювала символ «Ідея Nації». РЕЙНС ꑭ (укр.). Процитовано 3 березня 2024. 
  89. ВТРАТА ПОБРАТИМА: У ВІЧНІСТЬ ВІДІЙШОВ БОЄЦЬ ПОЛКУ «АЗОВ» НА ПСЕВДО «ГАНЬЧИК»
  90. а б 2-й піхотний батальйон полку «Азов»
  91. ВІДТОЧУЮЧИ МАЙСТЕРНІСТЬ: КУРСИ СПЕЦІАЛІСТІВ-ЗЕНІТНИКІВ ПОЛКУ «АЗОВ»
  92. ТОНКОЩІ РОБОТИ ІСР ПОЛКУ «АЗОВ»: «САПЕРИ ЗАВЖДИ ПРАЦЮЮТЬ З ПЕВНОЮ ДОЛЕЮ РИЗИКУ»
  93. «Мобілізація в РФ — ознака слабкості». Посол у Туреччині Боднар — про п'ятьох командирів-захисників Маріуполя і роль Ердогана в обміні
  94. В Бердянске батальон «Азов» проводит тактические учения (ФОТО). Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  95. Батальйон «Азов» власноруч змайстрував бронетехніку. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014. 
  96. За словами Геращенка, «Азов» отримав підкріплення у вигляді артилерійських установок. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  97. Батальйон «Азов» отримав від Міноборони обіцяне важке озброєння // ТСН, 27 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  98. azovpolk18 (21 січня 2021). Залізний кулак «Азову»: танкова рота полку святкує шестиріччя з дня формування (ru-RU). Процитовано 10 лютого 2023. 
  99. Палата представителей США запретила обучение батальона «Азов» // ВВС, 12 червня 2015 [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  100. Спроби оголосити в США «Азов» неонацистським інспіровані екс-регіоналами — депутат // «Українська правда», 14 червня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 14 червня 2015. 
  101. НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС — Чесно
  102. У снайперів полку “Азов” з’явилися гвинтівки Fort-301. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. 
  103. «Азов» озброїли бронемашинами HMMWV та MaxxPro
  104. Незламні, нескорені, неспинні: Легендарному «Азову» виповнюється 9 років
  105. Тренування Азову
  106. «Азов» отримав на озброєння українські ударні дрони Punisher
  107. Азов. memorybook.org.ua. Процитовано 21 травня 2023. 
  108. Ходят Слухи. Інтерв'ю начальника штабу полку "Азов" Богдана Кротевича. (uk-UA). Процитовано 18 жовтня 2022. 
  109. «День Мертвих»: що відбувається на найсакральнішій містерії полку АЗОВ?
  110. а б в Свої окремі ритуали прощання із загиблими воїнами та їх вшанування має полк «Азов»
  111. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №684/2022. Президент України. 
  112. [https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3813192-komandir-brigadi-azov-nagorodiv-bijciv-imennimi-nozami.html Командир бригади «Азов» нагородив бійців іменними ножами ]
  113. https://t.me/c/1122012636/1741
  114. https://t.me/c/1122012636/1611
  115. https://t.me/c/1122012636/1536
  116. Про АЗОВ | Сучасна українська армія. Сучасна українська армія (амер.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 3 квітня 2018. 
  117. «Було повідомлення — береш командування»: полк «Азов» тимчасово очолив Микита Надточій. 17.06.2022
  118. О. Яромоленко. В МВС розповіли деталі про «Гвардію наступу» та назви нових штурмових бригад. Полк «Азов» теж розширять до бригади // Бабель. — 2023. — 3 лютого.
  119. Вулицю Маршала Малиновського у Києві перейменували на честь полку “Азов”. LB.ua. Процитовано 10 лютого 2023. 
  120. У Києві офіційно з'явилася вулиця Героїв полку "Азов", - "Янголи Азову". LB.ua. Процитовано 10 лютого 2023. 
  121. У Нацгвардії заявили, що у справі про напад на інкасаторів у Запорізькій обл. затримано трьох бійців «Азову» [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.]Бійці «Азову» 5 місяців грабували інкасаторів [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
  122. Бійці «Азову» 5 місяців грабували інкасаторів. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016. 
  123. Росія визнала "Азов" терористичною організацією. Що далі?. BBC News Україна (укр.). Процитовано 17 квітня 2023. 
  124. Полк "Азов" відреагував на рішення Верховного суду РФ про визнання підрозділу "терористичною організацією". Мілітарний (укр.). Процитовано 17 квітня 2023. 
  125. Meta пообіцяла більше не блокувати контент про полк Азов, — Мінцифри. 19.01.2023, 22:05

Посилання[ред. | ред. код]

Новини[ред. | ред. код]