Музей історії КП «Київпастранс»
Музей історії КП «Київпастранс» — Музей історії київського транспорту | |
---|---|
Лідія Архипівна в музеї (кінець 2000-х) | |
50°26′48.1200001″ пн. ш. 30°37′53.040000099997″ сх. д. / 50.44670° пн. ш. 30.63140° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Київ, вулиця Павла Усенка, 7/9 |
Адреса | вулиця Павла Усенка, 7/9, Київ, Україна |
Засновано | 1927 рік |
Фонд | понад 5000 книжок, газет, журналів, понад 1000 експонатів та фотографій |
Сайт | Інтернет-сторінка музею |
Музей історії київського транспорту — музей в Києві, присвячений історії київського транспорту.
Музей був відкритий у 1927 році в зв'язку зі святкуванням 10-річчя Жовтневої революції як «Всесоюзний трамвайний музей імені десятої річниці Жовтня» в покинутому на той момент Деміївському трамвайному парку[1]. У 1942 році музей був повністю розграбований фашистами і після звільнення Києва, у зв'язку з відсутністю експонатів, не відновлювався[2]. Музей наново відкритий у 1992 році в зв'язку із святкуванням 100-річчя Київського трамваю і знаходився за адресою вулиця Академіка Філатова, 22/8. Від часу відкриття і до 14 квітня 2010 року беззмінним директором музею була Лідія Архипівна Лівінська.
Опис музею (до 2010 року)
Експозиція розташована у одній великій залі. У залі музею представлено численні моделі трамваїв, тролейбусів та автобусів, що працюють або працювали у Києві. Надзвичайно цікавими є три діорами, що відображають різні етапи розвитку київського транспорту — «Початок» (1892 рік), «Роки війни» та «Наш час». Також увагу привертає велика карта України, де позначені усі міста, що мають зараз або мали в минулому трамвай чи тролейбус. На великій карті Києва позначені усі лінії трамваю та тролейбусу, що існували від моменту появи цих видів транспорту у нашому місті.
У музеї експонуються численні фотографії, книжки, документи, що розповідають про історію розвитку транспорту не лише Києва, а й інших міст. А унікальна бібліотека журналів (більшість з яких-французькі, американські та англійські) та книжок, що налічує бл.5000 екземплярів з багатьох країн світу, розповідає про історію транспорту в усьому світі.
Брамським К. А. були оформлені персональні стенди присвячені видатним электротранспортникам Володимиру Векличу[3][4], Василю Дьяконову[5], Станіславу Бейкулу[6] та Ісааку Кацову[7].
З 2011 року музей знаходиться на території Дарницького трамвайного депо (з 1992 по 2011 роки перебував за адресою «вулиця Академіка Філатова,22/8»).
Див. також
- Брамський Казимир Антонович
- Веклич Володимир Пилипович
- Лівінська Лідія Архипівна
- Кацов Ісаак Абрамович
Примітки
- ↑ Лівінська Л. А. Історія створення музея електротранспорта
- ↑ Брамський К. А. Київський музей міського пасажирського транспорту // УКРАЇНСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ МУЗЕЙ: ІСТОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ, Матеріали 11-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ–2015
- ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
- ↑ Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
- ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 8. — С. 584
- ↑ С. П. Бейкул, К. А. Брамский Київський трамвай 1892—1992 до сторіччя з дня пуску в експлуатацію — К.:Будівельник, 1992 — С. 71 Тираж 10 000 экз. ISBN 5-7705-0495-1
- ↑ Брамський К. А. Історія електротранспорту міста Києва в особах Київ: 2001 — 60 с, [17] іл.