Вулиця Івана Федорова (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Івана Федорова
Львів
Fedorova Street, Lviv (01).jpg
Місцевість Старе місто (історичний центр)
Район Галицький
Назва на честь Івана Федорова
Загальні відомості
Протяжність 270 м
Координати початку 49°50′35″ пн. ш. 24°01′59″ сх. д. / 49.8432250° пн. ш. 24.0330861° сх. д. / 49.8432250; 24.0330861
Координати кінця 49°50′27″ пн. ш. 24°02′03″ сх. д. / 49.8409583° пн. ш. 24.0341806° сх. д. / 49.8409583; 24.0341806
Поштові індекси 79008[1]
Транспорт
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення № 8 вул. Валова 14[1]
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Івана Федорова у Вікісховищі

Ву́лиця Іва́на Фе́дорова — вулиця у колишньому львівському середмісті, поруч із площею Ринок. Починається від вул. Вірменської, 32 і йде до вулиці Староєврейської.

Назви[ред.ред. код]

Початково існувало кілька вулиць, кожна зі своєю назвою.

  • Домініканська бічна — назва ділянки від вулиці Вірменської, до вулиці Ставропігійської згадується не пізніше 1805 року. Пов'язана із монастирем домініканців, що виходив фасадом на цю вулицю.
  • Руська бічна — ділянка від вулиці Ставропігійської до Руської. Згадується не пізніше 1795 року.
  • Жидівська — ділянка від вулиці Руської до Староєврейської. Названа не пізніше 1387 року.

У 1871 році усі вулиці об'єднані під єдиною назвою — Бляхарська. Нинішня назва Федорова походить з 1949 року. Названа на честь 375-річчя українського книгодрукування.

Будинки[ред.ред. код]

  • № 1. Будинок споруджений приблизно в кінці XVIII ст. за проектом Фридерика Пахмана.[2] 1931 року архітектор Тадеуш Солецький виконав реконструкцію за власним проектом під наглядом Вавжинця Дайчака.[3]
  • № 2. Будинок на розі із вулицею Вірменською (інша адреса — вул. Вірменська 34). Розмір і обриси ділянки не змінились з часу закладення Вірменської вулиці, у XIV ст. Відкриті під час реконструкції першого поверху елементи, дають підставу датувати не пізніше XVI ст. На зламі XVIXVII ст. мала назву «Богданівська». У 1875 добудовано третій ярус за проектом будівничого Міхаеля Герля. Незначні перебудови відбувались у радянський час.[4]
  • № 8. Початково на цій ділянці стояли дві кам'яниці XVI ст. Одина мала назву «Лискевичівська» або «Криве коло», друга — «Юстковичівська». Обидва будинки об'єднані і перебудовані у стилі ампір у другій половині XVIII ст. Тоді ж добудовано четвертий ярус. У 1910 році під час реставраційних робіт відкрито мистецькі декорації XVII ст., зокрема фрески виконані ймовірно львівським майстром Олександром Ляницьким. 2005 року проведено адаптаційні роботи по переобладнанню першого поверху під ресторан. Під час робіт виявлено ще ряд найдавніших елементів, зокрема фрагмент готичної арки у північній стіні.[5]
  • № 9. Колишня кам'яниця Ставропігійського інституту. Постала у XVII столітті, ґрунтовно перебудована на початку XX за проектом Івана Левинського і Якова Рудницького. Над вхідними дверима міститься герб, виконаний Антонієм Попелем. Тут, у друкарні інституту, 1848 року вийшла друком перша українська газета «Зоря Галицька». Тут досі працює найстаріше в Україні діюче поліграфічне підприємство. Тепер це навчальна друкарня поліграфічного училища.[6]
  • № 11. Неіснуючий нині будинок Фелікса Вороновського, котрий пізніше належав Ставропігійському інституту. Був оздоблений рельєфами міфологічної тематики, виготовленими ймовірно Антоном Шімзером приблизно у 18261828 роках. Будинок зруйновано 1887 року[7].
  • № 14. Житловий будинок, збудований 1785 року як флігель будинку № 8 на пл. Ринок. Архітектор Клеменс Ксаверій Фесінґер.[8]
  • № 16. Житловий будинок, збудований у другій половині XVIII ст., як флігель будинку № 9 на пл. Ринок.[8]
  • № 20. Триповерховий будинок розташований на розі із вулицею Руською. Друга адреса — вулиця Руська 14. Збудований на місці давнішої двоярусної кам'яниці, що у податкових реєстрах XVIXVIII ст. згадується під назвою «Жидівська наріжна». Зберігся контракт на перебудову від 23 липня 1775 року, між Елем Абльовичем і Йосею Суходольським з однієї сторони і майстрами мулярськими Яковом Петровським і Мертином Левандовським. При цьому будинку знаходилась брама, що замикала єврейський квартал.[9]
  • № 29. На думку історика Маєра Балабана на цьому місці від XIV року стояла дерев'яна синагога. 1904 року під час будівництва нинішньої кам'яниці було знайдено кілька пишно різьблених дерев'яних балок, на одній з яких зазначений рік будівництва — 1320-й. Ймовірно ця ж синагога згадується у привілеї Казимира III від 1367 року. У 1407-му зафіксовано видатки на ремонт і дрова, що свідчить про існування опалюваного приміщення (бет мідраша). Після пожежі було споруджено нову, вже муровану на новому місці.[10]
  • № 30. Наріжний житловий будинок. Збудований 1767 року для Ізраеля Пінкасовича на місці згарища, що залишилось від попереднього будинку.[11]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Переглянуто 17 липня, 2010
  2. Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — Т. 241 (CCXLI), 2001. — С. 118.
  3. Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 233. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  4. Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Вірменській 34 / Федорова 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 72—77. — ISBN 966-95066-4-14
  5. Бойко О. Г., Слободян В. М. Кам'яниця на вул. Федорова 8 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 15, Львів, 2005. — С. 82—85. — ISBN 966-95066-4-14.
  6. Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів, 1996. — С. 69. — ISBN 5-7707-6711-1.
  7. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 41. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  8. а б Архітектура Львова… — С. 160.
  9. Вуйцик В. С. Вулиця І. Федорова, 20. Контракт на побудову кам'яниці для Еля Абльовича і Йося Суходольського // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 151—153. — ISBN 966-95066-4-13.
  10. Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 77—78. — ISBN 966-8849-30-2.
  11. Архітектура Львова… — С. 153.

Джерела[ред.ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 65. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2002. — С. 152—161. — ISBN 966-603-393-3.