2-й Український фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Другий український фронт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-й Український фронт
2-й Украинский фронт
Прапор 2-го Українського фронту на Параді Перемоги. 24 червня 1945
На службі 20 жовтня 1943 — 10 червня 1945
Країна  СРСР
Вид Червона армія
Чисельність фронт
Війни/битви Німецько-радянська війна:
• Кіровоградська операція
• Корсунь-Шевченківська операція
• Умансько-Ботошанська операція
• Перша Яссько-Кишинівська операція
• Друга Яссько-Кишинівська операція
• Румунська операція
• Дебреценська операція
• Будапештська операція
• Віденська операція
• Празька операція
Командування
Визначні
командувачі		 Маршал Радянського Союзу Конєв І. С.
Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я.

2-й Украї́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ з 20 жовтня 1943 року до 10 червня 1945 року у Другій світовій війні.

Історія[ред. | ред. код]

Створений на південно-західному напрямку радянсько-німецького фронту 20 жовтня 1943 на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 шляхом перейменування Степового фронту.

На момент формування до складу фронту входили: 4-та, 5-та та 7-ма гвардійські, 37-ма, 52-га, 53-тя, 57-ма загальновійськові армії, 5-та гвардійська танкова та 5-та повітряна армії. У подальшому до складу фронту входили 27-ма, 40-ва, 46-та загальновійськові армії, 6-та (з вересня 1944 — 6-та гвардійська) та 2-га танкові армії, кінно-механізована група, румунські 1-ша і 4-та армії. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася Дунайська військова флотилія.

У жовтні-грудні 1943 війська фронту провели операцію з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу Дніпра на ділянці від Кременчука до Дніпропетровська, і до 20 грудня вишли на підступи до Кіровограда і Кривого Рогу. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину Правобережної України, у взаємодії з 1-м Українським фронтом здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі Корсунь-Шевченковського, до кінця квітня 1944 року розітнули фронт групи армій «Південь», звільнили частину Молдавії і вступили на територію Румунії.

У серпні 1944 року у взаємодії з 3-м Українським фронтом була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.

Протягом жовтня 1944 року — лютого 1945 року 2-й Український фронт у взаємодії з частиною сил 3-го Українського фронту брав участь у Будапештській операції, в районі столиці Угорщини і в самому місті, в ході якої було оточено і ліквідоване 188-тисячне угрупування противника і звільнений Будапешт.

У березні — квітні 1945 року війська фронту брали участь в боях по звільненню Угорщини, значної частини Чехословаччини, східних районів Австрії і її столиці Відня. У травні 1945 року з'єднання фронту брали участь в розгромі угрупування противника в Чехословаччині.

10 травня 1945 року війська фронту зустрілися з американськими військами в районі міст Пісек і Чеське Будейовице.

Розформований 10 червня 1945 року на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 року. Управління фронту виведене до резерву Ставки ВГК і на його базі сформовано управління Одеського військового округу.

На його честь названо декілька урбанонімів, наприклад вулиця 2-го Українського фронту у місті Черкаси.

Військові операції[ред. | ред. код]

Стратегічні операції[ред. | ред. код]

Фронтові та армійські операції[ред. | ред. код]

Військові формування у складі 2-го Українського фронту[ред. | ред. код]

1 січня 1944 року
1 квітня 1944 року
1 липня 1944 року
1 жовтня 1944 року
1 січня 1945 року
1 квітня 1945 року

Командування[ред. | ред. код]

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • генерал-полковник, з кінця травня 1945 генерал армії Захаров М. В. (жовтень 1943 — червень 1945).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Фронти
Білоруський  • 1-й Білоруський • 2-й Білоруський • 3-й Білоруський • Брянський  • Волховський  • Воронезький • Далекосхідний  • 1-й Далекосхідний  • 2-й Далекосхідний  • Донський  • Забайкальський  • Закавказький  • Західний  • Кавказький  • Калінінський  • Карельський  • Кримський  • Курський  • Ленінградський  • Можайської лінії оборони  • Московська зона оборони  • Московський резервний  • Орловський  • Південний  • Південно-Західний  • Південно-Східний  • Північний  • Північно-Західний  • Північно-Кавказький  • Прибалтійський  • 1-й Прибалтійський  • 2-й Прибалтійський  • 3-й Прибалтійський  • Приморська група військ  • Резервний  • Резервних армій  • Сталінградський  • Степовий  • 1-й Український  • 2-й Український  • 3-й Український  • 4-й Український  • Центральний
Фронти ППО
Флоти
Загальновійськові армії
1  • 2  • 3  • 4  • 5  • 6  • 7  • 8  • 9  • 10  • 11  • 12  • 13  • 14  • 15  • 16  • 17  • 18  • 19  • 20  • 21  • 22  • 23  • 24  • 25  • 26  • 27  • 28  • 29  • 30  • 31  • 32  • 33  • 34  • 35  • 36  • 37  • 38  • 39  • 40  • 41  • 42  • 43  • 44  • 45  • 46  • 47  • 48  • 49  • 50  • 51  • 52  • 53  • 54  • 55  • 56  • 57  • 58  • 59  • 60  • 61  • 62  • 63  • 64  • 65  • 66  • 67  • 68  • 69  • 70  • Приморська  • Повітряно-Десантна
Загальновійськові гвардійські армії
1  • 2  • 3  • 4  • 5  • 6  • 7  • 8  • 9  • 10  • 11
Загальновійськові ударні армії
1  • 2  • 3  • 4  • 5
Танкові армії
1  • 2  • 3  • 4  • 5  • 6
Гвардійські танкові армії
1  • 2  • 3  • 4  • 5  • 6
Повітряні армії
1-ша бомбардувальна  • 1-ша винищувальна  • 1  • 2  • 3  • 4  • 5  • 6  • 7  • 8  • 9  • 10  • 11  • 12  • 13  • 14  • 15  • 16  • 17  • 18
Повітряні армії ППО
Саперні армії
1  • 3  • 6  • 7  • 8  • 10
Флотилії
Військові формування часів Другої світової війни, в яких воювали українці
Визвольний рух
СРСР
Третій Рейх
Велика Британія
Канада
США
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2-й_Український_фронт&oldid=40427558