Проституція: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Секс-індустрія за допомогою HotCat
Рядок 215: Рядок 215:
[[Категорія:Професії]]
[[Категорія:Професії]]
[[Категорія:Організована злочинна діяльність]]
[[Категорія:Організована злочинна діяльність]]
[[Категорія:Секс-індустрія]]

Версія за 17:50, 5 вересня 2020

Проституція
«Біла рабиня», Сен-Леже Еберл Абастенія[en], 1913
(символ дитячого рабства та проституції)
Винагорода за примусовий секс з метою отримання статевого задоволення різниться залежно від соціально-економічного статусу проституйованої

Проститу́ція (від лат. prostitere — «виставляти»; також «ганьбити», «оскверняти») — бізнес чи практика участі в сексуальній активності в обмін на плату.[1] Проституція в Україні незаконна і тягне за собою кримінальну відповідальність (3-15 років позбавлення волі) для клієнта і посередників та адміністративну (штраф) для проституйованої особи.

У різних країнах і культурах ставлення до проституції неоднакове, від звичного явища, законного виду комерційної діяльності — до правопорушення чи злочину. Проституція як секс-індустрія легалізована в 20 державах, здебільшого в країнах Латинської Америки та Океанії, а починаючи 2000-х років — також і Європи. Дитяча проституція, сексуальне насильство і сексуальне рабство заборонені у всіх країнах.

Етимологія

Проституйована жінка (як і проституйований чоловік) в Україні називається повією. Щодо терміну «секс-робота», висунутого прихильниками легалізації проституції, виступає феміністична критика (див. Антипроституційний фемінізм).

Клієнт клієнт, фраєр, папік, гаманець

Клієнтка гаманець, давалка, клієнтка, матуся, німфоманка

Проституйована жінка бахурка, безпутниця, блудниця, блядь, гріховодниця, дівчина за викликом, жінка легкої поведінки, кокотка(заст.), курва, куртизанка, лоретка, лярва, мандрьоха, наложниця, пизда, паплюга, повія, потаскуха, потіпака, потіпаха, проститутка, прошмандовка, розпусниця, розпутниця, ростіпаха, рострибуха, роструха, стерва, сука, фіндюрка, хвойда, хльорка, шалава, шерепа, шльондра, шлюха, шмара.

Проституйований чоловік альфонс, бабій, бабник, блядун, ескорт-чоловік, ескорт для дам, жиголо, кагема, кобель, ловелас, потаскун, хлопчик (за викликом, напрокат), хаслер, хастлер, ходок.

Класифікація

  • Вулична проституція
  • Борделі
  • Ескорт
  • Секс-туризм

Жіноча проституція

Жінки складають абсолютну більшість проституйованих осіб і абсолютну меншість клієнтури проституйованих.

Чоловіча проституція

Проституція традиційно заторкує переважно жінок (слова-визначення на кшталт «повія» жіночого роду). Однак повії-чоловіки існують ще з давнини, хоча й у значно меншій кількості.[2]

  • Гей-проституція — завжди була достатньо поширеною практикою надання пасивними гомосексуалами платних сексуальних послуг активним. За формою це подібне до жіночої проституції: вулична, вокзальна, публічні будинки, масажні салони тощо.
  • Гетеросексуальна чоловіча проституція — формат, коли жиголо (альфонс) отримує гроші за секс та (опціонально) супровід, залицяння, з'явилася в романських країнах і може мімікрувати під стосунки.[уточнити]

Історія

Поширеність у світі

Законодавчі підходи до регулювання

Криміналізація

Високу ефективність у боротьбі з проституцією продемонструвала «шведська модель» («північна модель»): законодавчий підхід, що накладає статус злочину та відповідальність перед законом не на безпосередню виконавицю (виконавця) сексуальних послуг (проституйованих осіб), а на клієнта, тобто того, хто купує секс. Докладніше — Проституція в Швеції. Таким чином можлива боротьба з попитом, котрий породжує пропозицію.

Легалізація

Проституція легалізована у Німеччині, частинах Південної Америки, деяких територіях Австралії (див. зображення).

Безпосередня проституція (секс в обмін на доходи чи блага) Секс-індустрія
    
    
Проституція заборонена законодавством, при цьому до відповідальності притягується клієнт, а не виконавиця(-вець). Організована проституція (будинки розпусти, сутенерство, сексуальне рабство тощо[Прим. 1]) заборонена законодавством, при цьому до відповідальності притягуються як виконав(и)ці (за винятком секс-рабинь), так і їх клієнти.
     Проституція заборонена законодавством, при цьому до відповідальності притягується виконавиця(-вець), а не її клієнт. Організована проституція заборонена законодавством, при цьому до відповідальності притягуються виконав(и)ці (за винятком секс-рабинь), а не їх клієнти.
     Безпосередня проституція (за винятком вікових обмежень) не заборонена законодавством, однак і не регулюється державою.
     Безпосередня проституція (за винятком вікових обмежень) не заборонена законодавством та регулюється державою (реєстрація, стерилізація, санітарно-гігієнічний нагляд, зонування, ліцензування, оподаткування тощо)
     Організована проституція (за винятком сексуального рабства) не заборонена законодавством та регулюється державою.
     Відсутня інформація

Дитяча проституція

Дитяча проституція є явищем доволі поширеним. Але навіть у країнах, де проституція дозволена, користуватись особами до 18 років є розбещенням неповнолітніх. А тих, хто змушує неповнолітніх надавати послуги, як і тих, хто намагається ними скористатися, суворо переслідує закон.

Проституція в Україні

Проституція в Україні є незаконною.[3] В 90-х — на початку 2000-х за умов жорсткої економічної кризи, падіння життєвого рівня та відсутності дієвого механізму забезпечення соціального захисту населення та протидії проституції, Україна стала місцем вуличної проституції та секс-туризму для іноземців[4].

12 січня 2005 року Верховною Радою України запроваджено механізм боротьби з проституцією, що частково відповідає шведській моделі: введена в дію сувора кримінальна відповідальність за торгівлю людьми чи втягнення їх у заняття проституцією; на заміну системі штрафів введено покарання у вигляді позбавлення волі з (без) конфіскацією майна[4][5]. Суттєва відмінність української моделі від шведської — відсутність покарання для клієнтів проституції (криміналізація клієнта є ядром шведської моделі) та наявність адміністративної відповідальності за проституцію для проституйованих.

Відповідальність за проституцію в Україні

Суб'єкт адміністративної відповідальності або злочину Адміністративна відповідальність Кримінальна відповідальність
Заняття проституцією
Проституйована особа Попередження або штрафу від 85 грн. до 170 грн., а за повторне порушення, вчинене протягом року з дня накладення адміністративного стягнення — штраф від 136 грн. до 255 грн.[6][7][Прим. 2][8]. Затримання провадиться ОВС (Нацполіцією)[9]. Не застосовується
Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство) карається позбавлення волі на строк:[10]
Клієнт Не застосовується З повнолітніми (від 18 років): від 3 до 5 років, а за повторне порушення чи порушення вчинене з кількома особами — від 4 до 7 років;
З неповнолітніми (14—18 років): від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна;
З малолітніми (до 14 років): від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна.
Група клієнтів, за попередньою змовою Не застосовується З повнолітніми: від 4 до 7 років;
З неповнолітніми: від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна;
З малолітніми: від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна.
Службова особа, що використовує службове становище
Особа, від якої потерпіла у матеріальній чи іншій залежності
Забезпечення проституйованої заняттям проституцією з іншою особою (посередництво) або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство)
Секс-заклад, сутенер (посередники) Не застосовується З повнолітніми: від 3 до 5 років, а за повторне порушення чи порушення вчинене з кількома особами — від 4 до 7 років;
З неповнолітніми: від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна;
З малолітніми: від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна.

Проституція в культурі

Сексуальна об'єктивація

Сексуальна об'єктивація у проституції є одним з головних факторів об'єктивації, сексуалізації та порніфікації жінок, що посилюють гендерну нерівність, дискримінацію за статтю та втягування жінок у проституцію.

В мистецтві

Романтизація у поєднанні з остракізмом стосовно проституції у мистецтві сприяє суспільному толеруванню явища через його ігнорування.

Див. також

Примітки

  1. «https://www.merriam-webster.com/dictionary/prostitution». Merriam-Webster. Перевірено 07 червня 2018.
  2. Weitzer, 2000, с. 8.
  3. Country reports on human rights ... - Google Boeken. Books.google.nl. Процитовано 6 травня 2010.[відсутнє в джерелі]
  4. а б US Department of State: Ukraine. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
  5. Sex In The City - Ukraine. Journeyman Pictures. Процитовано 4 квітня 2010.
  6. П. 5 підрозд. 1 розд. XX Податкового кодексу України — розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
  7. Ст. 1811 Кодексу України про адміністративні правопорушення
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.06.1987 № 4134-XI «Про внесення змін і доповнень до законодавства Української РСР про відповідальність за адміністративні правопорушення»
  9. П. 1 ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення
  10. Ст. 303 Кримінального кодексу України
  1. Евфемізмами зазвичай слугують масажні салони[en], стриптиз-клуби, ескорт[en] або модельні агентства та ін.
  2. До 7 лютого 1997 року штрафні санкції також застосовувалися до проституйованих у вигляді попередження або штрафу до 100 крб., а за повторне порушення, вчинене протягом року з дня накладення адміністративного стягнення — штраф до 200 крб.

Джерела та література

Посилання