Цибуля багатоярусна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цибуля багатоярусна
Allium fistulosum bulbifera0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Asparagales
Родина: Alliaceae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: Цибуля багатоярусна
Біноміальна назва
Allium proliferum
(Moench) Schrad. ex Willd., 1809
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Allium proliferum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Allium × proliferum
IPNI: 528659-1
The Plant List: kew-296322

Цибуля багатоярусна (Allium × proliferum) — малопоширений вид їстівної цибулі.

Батьківщина виду — Гірський Алтай, Східний Сибір, Північна Монголія. Свою назву отримала за оригінальну будову рослини. На його стрілочках (квітконосах) замість суцвіть формуються повітряні цибулинки, так звані «бульбочки», які закладаються у багатоярусної цибулі у кілька рівнів.

Відомий вид також як «єгипетська», «живородяща», «рогата» цибуля тощо. Листя пустотіле, дудчате, завдовжки 40—50 см і шириною 1,5—2 см. Висота стрілки до першого ярусу в средньому 65—80 см, на ній формуються найкрупніші повітряні бульбочки діаметром 2—3 см, масою 15-25 г. Ріст квітконоса у висоту триває шляхом формувания наступних ярусів. В умовах України може виростати декілька ярусів цибулинок, як правило 3-4. З кожним ярусом маса цибульок знижується до 3—4 г.

На стрілках між повітряними цибульками можуть бути квітки на довгих квітконіжках, але через те, що багато сил відбирають цибулинки, вони не розвиваються і всихають.

На відміну від батуна і цибулі ріпчастої, повітряні і підземні цибулини не вимагають періоду спокою. Ще на материнській рослині вони утворюють листя і висаджені в ґрунт через 3—4 тижні дають свіжу зелену масу.

Добре виганяється при низькій температурі (10—12°С), в той час як для ріпчастої потрібно 18—20 С. Завдяки розвиненій корневій системі серед багаторічних видів весною у відкритому ґрунті дає врожай найраніше. Підземні цибулини більш виражені, ніж у батуна, маса їх становить 40—50 г. У кулінарії споживають як листя, так і повітряні і підземні цибулини. «Бульбочки» використовують і для маринування.

Розмноження[ред. | ред. код]

Лише вегетативне (оскільки втрачено здатність давати квіти і відповідно чорнушку) — підземними чи повітряними цибульками. Основною ознакою созрівання повітряних цибулин є поява на денці корневих бугорків, а при вологій погоді навіть корінців. До того часу відмирає весняне листя і починає відростати листя осінньог регенерації.

Бульбочки цибулі трьох'ярусної не годяться для довгого зберігання, бо швидко всихають без живлення. Їх можна 2—3 місяці зберігати в прохолодному приміщенні і висаджувати не пізніше вересня.

Гілкується слабіше батуна, за один рік цибуля в землі формує 2—3 дочірні. В наступні роки із однієї цибулини виходить вже гніздо із 10—15 рослин. Гніздо ущільнюється, рослини дрібнішають, урожай падає. Тому найурожайніші 3-4-річні рослини цибулі багатоярусної.

Коренева система розвиненіша, ніж у цибулі ріпчастої, щороку оновлюється (старі корені усихають, нові відростають).

Належить до холодо- і зимостійких рослин, невибаглива. Підземні укорінені цибулини, можуть витримати мороз до -50 °C. Після повільного розморожування знов відростає листя. Для цибулин небезпечні саме різкі коливання температур (часті заморозки і відлиги).

Посилання[ред. | ред. код]