Очікує на перевірку

Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни
Інциденти на території Росії під час російсько-української війни

Взяті населені пункти легіоном «Свобода Росії» і РДК станом на 22 травня 2023 року
Дата: з 29 березня 2022
Місце: Східна Слобожанщина
Привід: утворення демілітаризованої зони:
Результат: невідомо
Сторони
Легіон «Свобода Росії»
Російський добровольчий корпус
Чеченські добровольці
Україна Україна (стверджує Російська Федерація, заперечує Україна) 		Росія Росія
Військові формування
Сухопутні війська ЗС РФ

 ФСБ РФ

Поліція Росії
Росгвардія

Військові сили
1+ танк(и)[1][2]
2+ бронемашини[3] 		невідомо
Втрати
невідомо 1 прикордонник[джерело?]

1 захоплений БТР-82А

За даними РФ:
Поранено 7 мирних жителів (квітень 2022)
Поранено 8 мирних жителів (травень 2023)[4]

Протягом російсько-української війни на Східній Слобожанщині (Бєлгородська, Воронезька, та Курська області) відбувалися різні інциденти. Найбільш відомий стався 22 травня 2023 року, коли російська влада заявила, що озброєна українська диверсійно-розвідувальна група перетнула кордон із Бєлгородською областю. Як повідомлялося, дві російські опозиційні партизанські групи, створені Ірпінською декларацією — легіон «Свобода Росії» та Російський добровольчий корпус (РДК) — атакували об'єкти в Грайворонському районі[5] з метою створення демілітаризованої зони в Бєлгородській області для захисту Харківської області від російських нападів.[6] Легіон «Свобода Росії» заявив, що групи взяли під контроль кілька прикордонних міст у окрузі, а бої тривають.[7][8] У відповідь губернатор Гладков ввів в області «контртерористичну» операцію для боротьби з «вторгненням»[9].

Крім того, бійці РДК опублікували фотографії своїх учасників перед дорожніми знаками на населений пункт Любимівка (Брянська область), Безлюдівка (Бєлгородська область), Чубковичі (Брянська область).[10]

Передумови

[ред. | ред. код]

З початку російського вторгнення в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, було зареєстровано кілька атак у Західній Росії, насамперед у Брянській, Курській та Білгородській областях. Росія звинуватила Україну за ці атаки. За даними The Moscow Times, «Україна не взяла на себе відповідальність за напади… але формально не заперечує, що стоїть за ними». На початку лютого 2023 року влада Брянської області заявила, що посилює кордон з Україною. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз опублікував у своєму Telegram-каналі фотографії з наради з «командирами угруповання охорони кордону», зазначивши, що «виконана робота з будівництва захисних споруд і опорних пунктів отримала високу оцінку командування Збройні сили Росії».[11]

Історія

[ред. | ред. код]

2022 рік

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вибухи під Бєлгородом

29 березня в Бєлгороді український гелікоптер підірвав кілька цистерн з паливом. Кілька російських регіонів перейшли на другий «жовтий» рівень небезпеки «терору».[12] 12 квітня у Шебекіно пошкоджений залізничний міст.[12]

14 квітня 2022 року губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков заявив, що Україна обстріляла село Сподарюшине (поблизу Мокрої Орлівки). Про постраждалих не зазначалося. Населення села, а також сусіднього тимчасово евакуювали через побоювання щодо можливої ескалації.[13] Того дня Слідчий комітет Росії повідомив, що українські ударні гелікоптери випустили шість авіаударів по житлових масивах у місті Климово Брянської області та пошкодили шість будівель.[14][15] Представники Міністерства охорони здоров'я Росії повідомили, що семеро людей отримали поранення, з яких у двох серйозні травми.[15] За інформацією працівників міської лікарні, серед постраждалих вагітна жінка та дворічна дитина.[16][13] Губернатор Брянської області Олександр Богомаз без доказів заявив про пошкодження в Климово приблизно 100 житлових будинків.[17] Як повідомляє Радіо Свобода, у мережі з'явилося неперевірене відео, як горить будинок у Брянську.[16] Наступного дня російські спецслужби заявили, що під час інциденту збили вертоліт Мі-8.[18]

У Федеральній службі безпеки Росії повідомили ТАСС про напад на групу з близько 30 українських біженців мінометним обстрілом, коли вони намагалися перетнути прикордонний контрольно-пропускний пункт.[13][16] Зазначається про пошкодження декількох транспортних засобів без постраждалих.[19]

Уночі 3 липня губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков повідомив про спрацювання системи ППО. Пізніше зазначив, що загинули 4 особи, пошкоджено 11 багатоквартирних будинків та понад 30 приватних садиб, 5 з яких зруйновані повністю. Губернатор Курської області Роман Старовойт повідомив про збиття двох БПЛА «Стриж». Міністерство оборони Росії без доказів звинуватило у вибухах Україну[20]. Видання The Insider повідомило, що серед уламків ідентифіковано ракети комплексу ЗРГК «Панцир». Це може вказувати на спрацювання ППО на випущену власну російську ракету, яка й спричинила руйнування[21].

15 жовтня 2022 року на полігоні в селі Солоті Валуйського району відбувся масовий розстріл солдатів ЗС РФ.[22][23][24]

2023 рік

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сушанський інцидент, Бої за Грайворон та Бої в Бєлгородській області (2023)

2 березня 2023 року відбувся напад на село Сушани Брянської області. Пізніше з'явились відео та фотографії з місця інциденту, де нібито бійці Російського добровольчого корпусу стоять біля сільської адміністративної будівлі і закликають своїх співвітчизників боротись із путінським режимом.

22 травня 2023 року в російських Telegram-каналах з'явилися кадри, на яких видно нібито вторгнення військових на пункт пропуску в Грайворонському районі Білгородської області.[25] Пізніше того ж дня губернатор області В'ячеслав Гладков повідомив, що на територію зайшла «українська військова диверсійно-розвідувальна група», та зазначив «російські війська вживають необхідні заходи для ліквідації ворога».[25][2] За його словами, в області відбуваються вибухи та атаки безпілотників на населені пункти[5]. Повідомляється, що під час нападу, внаслідок якого було пошкоджено мерію, поранено заступника голови Грайворонської міськадміністрації та двох працівників МНС.

Легіон «Свобода Росії» та Російський добровольчий корпус взяли на себе відповідальність за вторгнення, оголосивши, що обидві організації, працюючи разом, «звільнили» села Козинка,[25][7][8] Гора-Поділ,[10] Глотове[1] і що його передові підрозділи досягли районного центру міста Грайворон.[25][8] Російські провоєнні Telegram-канали дали іншу інформацію, повідомляючи, що в Козинці точаться бої, але село не захоплено.[25] Крім того, бійці ДКР опублікували фотографії своїх учасників перед дорожніми знаками на населений пункт Любимівка (Брянська область), Безлюдівка (Білгородська область), Чубковичі (Брянська область).[10]

Пізніше 22 травня Гладков оголосив, що в Білгородській області вводиться «контртерористична операція», в рамках якої громадяни повинні будуть надавати документи, що підтверджують їх особу, а також призупиняються виробництва, які використовують небезпечні матеріали.[9]

2024 рік

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бої в Курській області (серпень 2024)

Реакції

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Україна заперечила свою відповідальність за атаки навесні 2022 року, натомість стверджуючи, що російські спецслужби намагаються «здійснювати терористичні акти, щоб розпалювати антиукраїнську істерію» в країні.[26][27] Як повідомляють українські інформаційні агентства «Інтерфакс-Україна» та «Євромайдан Преса», після нападу Служба безпеки України оприлюднила перехоплені розмови російських військових, в яких стверджується, що Росія навмисно обстрілювала села, щоб звинуватити Україну. Один із російських військових сказав своїй дружині, що напад був «нашим», і що це було зроблено, щоб «вдати, ніби українці провокують (Росію)». У розмові також згадуються вибухи російських квартир у 1999 році, які послужили приводом для початку Другої чеченської війни і які деякі історики та журналісти вважають операцією російських спецслужб, щоб допомогти Путіну стати президентом.[28][29] У відповідь на напад на пункт пропуску Антон Геращенко повідомив, що біля кордону з Брянськом «впав і загорівся» предмет на військовому об'єкті. Не «відверто заперечуючи відповідальність України», Геращенко розкритикував Росію за те, що вона негайно звинуватила Україну.[30]

За словами речника Головного управління військової розвідки України (ГУР) Андрія Юсова, 22 травня 2023 року Російський добровольчий корпус і легіон «Свобода Росії» розпочали операцію зі звільнення територій і створення коридору безпеки для захисту мирного населення України.[31] Крім того, стверджується, що ударна група складається виключно з громадян Російської Федерації. Старший помічник президента України Михайло Подоляк заявив, що Україна зацікавлено стежить за ситуацією, але не втягнута в цей конфлікт. Подоляк заявив, що «танки продаються в будь-якому російському військовому магазині», а бійці є громадянами Російської Федерації, які входять до складу партизанських загонів.

Російська Федерація

[ред. | ред. код]

Після атак навесні 2022 року закрили школи в Брянській області, а чотири регіони Росії посилили заходи безпеки.[32][33] 15 квітня Росія завдала масштабних ракетних ударів по Києві у відповідь за атаки.[34] Російські атаки були найбільшими в своєму роді з тих пір, як Росія відмовилась від наступу на Київську область.[35]

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав атаку в травні 2023 року спробою України «відвернути увагу від бахмутського напрямку та мінімізувати політичний ефект від втрати Бахмута для української сторони».[8] Він також повідомив, що президент Російської Федерації Владимир Путін поінформований про цей інцидент.

США

[ред. | ред. код]

22 травня 2023 року, під час вторгнення добровольців на Бєлгородщину, речник Держдепу США Метью Міллер заявив, що США не заохочують атаки на територію Росії. Але він зауважив, що саме Росія є агресором, і тому Україна має сама вирішувати де та як проводити власні воєнні операції[36].

Меми

[ред. | ред. код]
Прапор БНР.
Білгородська область

В українському сегменті соціальних мережах поширювали фото, на якому троє військових, які беруть участь у вторгненні, проголошують так звану «Білгородську народну республіку» та тримають у руках прапор нібито республіки.[1] В українських соцмережах жартували про це, що це утворення — сатира на війну на сході України 2014 року, які призвели до проголошення терористичних маріонеткових квазідержавних утворень ДНР та ЛНР.[37][38]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Barnes, Joe; Vasilyeva, Nataliya (22 травня 2023). Pro-Ukrainian fighters launch cross-border tank raid to 'capture' Russian villages. The Daily Telegraph.
  2. ↑ а б 'Sabotage' group crossed into Russia, Belgorod governor says. DW News. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  3. ↑ Roth, Andrew (22 травня 2023). Anti-Putin militia claims to have overrun Russian border village. Процитовано 22 травня 2023.
  4. ↑ Russian Border Region Says Ukrainian 'Sabotage' Unit Carried Out Incursion. The Moscow Times. 22 травня 2023.
  5. ↑ а б Governor claims explosions in Russia's Belgorod Oblast. Kyiv Independent. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  6. ↑ Freedom of Russia Legion says they are creating a "demilitarised zone" in Russia. Ukrainska Pravda. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  7. ↑ а б Russian Volunteer Corps and Freedom of Russia Legion report liberation of two settlements in Belgorod Oblast. Ukrainska Pravda. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  8. ↑ а б в г Russian regional governor says Ukrainian 'sabotage group' crossed border. Reuters. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  9. ↑ а б В Белгородской области ввели режим контртеррористической операции. Meduza. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  10. ↑ а б в Explosions in Belgorod Oblast: Russian Volunteer Corps and Freedom of Russia Legion urge not to resist. Ukrainska Pravda. Yahoo! News. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  11. ↑ Рейд "диверсантов" в Брянскую область. Кто и зачем его устроил и другие вопросы (на некоторые из которых пока нет ответов). BBC News Russian (рос.). 3 березня 2023. Архів оригіналу за 6 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
  12. ↑ а б Times, The Moscow (12 квітня 2022). Russian Railroad Near Ukraine Border Destroyed – Governor. The Moscow Times (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  13. ↑ а б в AFP (14 квітня 2022). Russia Accuses Ukraine of Helicopter Strike on Border Town. The Moscow Times (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  14. ↑ AFP. Russia accuses Ukraine of helicopter strike on border town. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  15. ↑ а б Reuters (14 квітня 2022). Russia says Ukraine helicopters strike homes in cross-border attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  16. ↑ а б в Russia Accuses Ukraine Of Shelling Its Bryansk Region. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 14 квітня 2022.
  17. ↑ About 100 houses damaged when Ukraine troops shell Bryansk Region settlement — governor. TASS. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  18. ↑ Reuters (15 квітня 2022). Russia pledges more strikes on Kyiv after missile attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  19. ↑ Russia says Ukraine fired mortars at Bryansk border post. euronews (англ.). 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  20. ↑ Вибухи і смерті у російських Бєлгороді та Курську. Що відомо. BBC Україна. 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  21. ↑ Роман Петренко (3 липня 2022). На будинок у Бєлгороді впала частина ракети російського ЗРГК "Панцир" - The Insider. Українська правда. Процитовано 3 липня 2022.
  22. ↑ у Бєлгородській області на полігоні розстріляли більше десяти мобілізованих росіян, – ЗМІ. ФОКУС (рос.). 15 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
  23. ↑ Press, The Associated (15 жовтня 2022). Volunteer soldiers opened fire on other troops during training in Russia. NPR. Процитовано 15 жовтня 2022.
  24. ↑ Russia military shooting range leaves 11 dead, 15 wounded. AP NEWS (англ.). 15 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
  25. ↑ а б в г д Belgorod governor reports incursion into region by 'Ukrainian sabotage and reconnaissance group'. Meduza (англ.). Процитовано 22 травня 2023.
  26. ↑ AFP. Kyiv rejects Moscow's claim it struck Russian border region. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  27. ↑ Reuters (14 квітня 2022). Russia says Ukraine helicopters strike homes in cross-border attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  28. ↑ Russian army fires at Klimovo village in Bryansk region, blames Ukraine - SBU. Interfax-Ukraine (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  29. ↑ Russia shelled its village to blame Ukraine, SBU intercepts claim. Euromaidan Press. 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  30. ↑ Russia says Ukraine fired mortars at Bryansk border post. euronews (англ.). 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  31. ↑ Зона безпеки на кордоні: Юсов розповів про важливість демілітаризації Бєлгородщини. 24 Канал (укр.). 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
  32. ↑ Reuters (14 квітня 2022). Russia says Ukraine helicopters strike homes in cross-border attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  33. ↑ Russia accuses Ukraine of helicopter strike in cross-border attack - National | Globalnews.ca. Global News (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  34. ↑ Reuters (15 квітня 2022). Russia pledges more strikes on Kyiv after missile attack. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  35. ↑ Polityuk, Pavel; Piper, Elizabeth (15 квітня 2022). Russia says it hits Kyiv missile factory after flagship sinks in Black Sea. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.
  36. ↑ США не заохочують Україну до атак за межами країни, але українці вирішують самі — Держдеп. hromadske.ua (укр.). 23 травня 2023. Архів оригіналу за 23 травня 2023. Процитовано 23 травня 2023.
  37. ↑ Polityuk, Pavel (22 травня 2023). Russia says it's battling cross-border raids; nothing to do with us, says Ukraine. Reuters.
  38. ↑ "Боже, бомбі Бєлгород": мережа вибухнула мемами через події в "БНР". Процитовано 22 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інциденти_на_Східній_Слобожанщині_під_час_російсько-української_війни&oldid=43347054