Каталін Каріко
Каталін Каріко (17 січня 1955, Сольнок, Угорська Народна Республіка) — угорська біохімік, яка спеціалізується на механізмах РНК-опосередкованих. Її дослідження полягали в розробці транскрибованої in vitro мРНК для білкової терапії.[16]Лавреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини 2023 року.[17]
Спільне відкриття з американським імунологом Дрю Вайсман (англ. Drew Weissman) з нуклеозидних модифікацій, які пригнічують імуногенність з РНК.[18][19][20]Разом з Вайсманом вона має патенти США на застосування не імуногенної, модифікованої нуклеозидати РНК. Ця технологія була ліцензована компаніями BioNTech та Moderna для розробки своїх вакцин проти COVID-19.[21]
За дослідження і відкриття, які сприяли розробці мРНК-вакцини проти COVID-19, 2023 року спільно з Дрю Вайсманом отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини[22].
Ранні роки життя і освіта[ред. | ред. код]
Каріко виросла в місті Кісуйшаллаш (Kisújszallás) повіту Яс-Надькун-Сольнок Угорщина, закінчила тут середню школу. Її батько був м'ясником, а мати бухгалтеркою. Відвідувала Moricz Zsigmond Református Gimnázium. Отримала ступінь доктора філософії в університеті міста Сегед.[23]
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1990 році будучи професоркою Університету Пенсільванії, Каріко подала свою першу заявку на грант, запропонувавши заснувати генну терапію на основі мРНК.[24]
В 1997 році вона познайомилась з Дрю Вайсманом, професором імунології в Університеті Пенсільванії.[25]
У серії статей, починаючи з 2005 року, Каріко і Вайсман описали, як специфічні модифікації нуклеозидів в мРНК призводять до зниження імунної відповіді.[25][26]
Вони заснували не велику компанію і в 2006 та 2013 роках отримали патенти на використання декількох модифікованих нуклеозидів для зменшення противірусної імунної відповіді на мРНК.
З 2009 року доцент кафедри нейрохірургії медичного факультету Медичної Школи Парельмана Університету Пенсільванії.
У 2013-2022 роках віцепрезидент BioNTech. З 2022 вона є професором Сегедського університету і одночасно залишається доцентом Університету Пенсільванії.
Наукові внески[ред. | ред. код]
Робота та дослідження Каріко сприяли зусиллям BioNTech зі створення імунних клітин, які продукують антигени вакцин. Її дослідження показали, що противірусна реакція від мРНК додала їх вакцинам проти раку додатковий стимул у захисті від пухлин. У 2020 році технологія Каріко та Вайсмана була використана в рамках вакцини проти COVID-19, яку виробляли спільно Pfizer та BioNTech.[27]
Патенти[ред. | ред. код]
US 8278036B2[28] та US 8748089B2[29]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Каріко одружена з Белою Франсією, її донька Сюзан Франсія дворазова олімпійська чемпіонка та багаторазова чемпіонка світу з веслування.[30]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2021: Премія Ласкера
- 2021: Премія Сечені.[31][32]
- 9 вересня 2021: "The Breakthrough Prize Foundation" за відкриття які мають потенціал для лікування ВІЛ, пухлин, генетичних та автоімунних захворювань, а також дозволили розробити інноваційні вакцини проти коронавірусу Pfizer-BioNTech та Moderna. [33]
- 2023: Нобелівська премія з фізіології або медицини
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NobelPrize.org — Nobel Foundation.
- ↑ https://www.szoljon.hu/orszag-vilag/kariko-katalin-felfedezese-is-kellett-a-vakcinahoz-3118372/
- ↑ How a Researcher 'Clinging To the Fringes of Academia' Helped Develop a Covid-19 Vaccine
- ↑ 2021 Great Immigrant Awards
- ↑ https://vilcek.org/prizes/prize-recipients/katalin-kariko/
- ↑ https://twitter.com/kkariko
- ↑ https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2119757118
- ↑ https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2023/kariko/interview/
- ↑ De Hungría a un futuro Nobel: retrato de Katalin Kariko, la investigadora tras la vacuna de Pfizer
- ↑ Krammer F., Palese P. Profile of Katalin Karikó and Drew Weissman: 2023 Nobel laureates in Physiology or Medicine // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. / M. R. Berenbaum — [Washington, etc.], USA: National Academy of Sciences [etc.], 2024. — Vol. 121, Iss. 9. — P. e2400423121. — ISSN 0027-8424; 1091-6490 — doi:10.1073/PNAS.2400423121
- ↑ https://www.theguardian.com/world/2021/sep/10/scientists-egos-key-barrier-to-progress-covid-vaccine-pioneer-katalin-kariko
- ↑ https://www.pennmedicine.org/providers/profile/katalin-kariko
- ↑ https://www.med.upenn.edu/apps/faculty/index.php/g325/p13418
- ↑ ARN messager : la leçon de liberté de Katalin Kariko — 2020.
- ↑ а б Sample I. Scientists’ egos are key barrier to progress, says Covid vaccine pioneer — 2021. — ISSN 0261-3077
- ↑ Katalin Karikó. 9th International mRNA Health Conference (амер.). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2023. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 27 листопада 2023.
- ↑ Suppression of RNA Recognition by Toll-like Receptors: The Impact of Nucleoside Modification and the Evolutionary Origin of RNA. Immunity (англ.). Т. 23, № 2. 1 серпня 2005. с. 165—175. doi:10.1016/j.immuni.2005.06.008. ISSN 1074-7613. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Anderson, Bart R.; Muramatsu, Hiromi; Nallagatla, Subba R.; Bevilacqua, Philip C.; Sansing, Lauren H.; Weissman, Drew; Karikó, Katalin (1 вересня 2010). Incorporation of pseudouridine into mRNA enhances translation by diminishing PKR activation. Nucleic Acids Research. Т. 38, № 17. с. 5884—5892. doi:10.1093/nar/gkq347. ISSN 0305-1048. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Karikó, Katalin; Muramatsu, Hiromi; Welsh, Frank A.; Ludwig, János; Kato, Hiroki; Akira, Shizuo; Weissman, Drew (1 листопада 2008). Incorporation of Pseudouridine Into mRNA Yields Superior Nonimmunogenic Vector With Increased Translational Capacity and Biological Stability. Molecular Therapy (English) . Т. 16, № 11. с. 1833—1840. doi:10.1038/mt.2008.200. ISSN 1525-0016. PMID 18797453. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ The story of mRNA: From a loose idea to a tool that may help curb Covid. STAT (амер.). 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2023. Nobelprize.org. 2 жовтня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.(англ.)
- ↑ ORCID. Katalin Karikó (0000-0002-1864-3851). orcid.org (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Keener, Amanda B. (1 вересня 2018). Just the messenger. Nature Medicine (англ.). Т. 24, № 9. с. 1297—1300. doi:10.1038/s41591-018-0183-7. ISSN 1546-170X. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ а б Cox, David (2 грудня 2020). How mRNA went from a scientific backwater to a pandemic crusher. Wired UK (брит.). ISSN 1357-0978. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Karikó, Katalin; Buckstein, Michael; Ni, Houping; Weissman, Drew (2005-08). Suppression of RNA recognition by Toll-like receptors: the impact of nucleoside modification and the evolutionary origin of RNA. Immunity. Т. 23, № 2. с. 165—175. doi:10.1016/j.immuni.2005.06.008. ISSN 1074-7613. PMID 16111635. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Covid vaccine technology pioneer: 'I never doubted it would work'. the Guardian (англ.). 21 листопада 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Katalin Karikó and Drew Weissman. A shared Nobel-prize for mRNA?. Hungarian Free Press (амер.). 19 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Kossuth és Széchenyi díj. web.archive.org. 6 травня 2005. Архів оригіналу за 6 травня 2005. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ Kitüntetések a nemzeti ünnepen – Széchenyi-díj, Magyar Érdemrend. MTA.hu (угор.). 16 березня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ Breakthrough Prize – Winners Of The 2022 Breakthrough Prizes In Life Sciences, Fundamental Physics And Mathematics Announced. breakthroughprize.org (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
|
|
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 17 січня
- Народились 1955
- Уродженці Сольнока
- Випускники Сегедського університету
- Науковці Пенсільванського університету
- Члени Європейської академії
- Члени Леопольдини
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Лауреати премії Сечені
- Нагороджені медаллю Вільгельма Екснера
- Лауреати премії за прорив у науках про життя
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Лауреати премії Луїзи Ґросс Горвіц
- Нагороджені Великою медаллю Французької академії наук
- Почесні доктори Женевського університету
- Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Лауреати міжнародної премії Гайрднера
- Угорські біохіміки
- Нагороджені медаллю Гельмгольца
- Лауреати Премії Японії
- Угорські емігранти до США