Користувач:MAGDAMWA/Чернетка
КОНСТРУКЦІЯ АЛФАВІТУ[ред. | ред. код]
- КОНСТРУКЦІЯ АЛФАВІТУ — це система, структура, будова, логіка взаємного розташування звукових елементів, (фонем), мови матері творця звукового письма (звукопису[1]) в алфавітному безладі, (так званому алфавітному порядку) знаків, (графем), обраних для зображення знаком або парою знаків, (наприклад, А звук А!), кожного звука і призвуку, (фонем), суттєвих для розрі́знення сенсу слова.
АЛФАВІТ[ред. | ред. код]
АЛФАВІТ (України, the Ukraine) — це до-біблійний[I] клинописний[2] угаритський, (Малюнок №1), він же а-ля кириличний[3] фінікійський, (Малюнок №2), він же давньо-грецький, (Малюнок №3), він же український, (Малюнок №4), з виду безсистемний порядок звукових елементів (фонем) мови матері творця звукового письма (звукопису), з новітніми домішками знаків, (графем), ЯЄЇЮ[4] для нечистих голосних звуків і призвуків ЬЙ (фронтів звука І).
"АЛФАВІТНИЙ ПОРЯДОК"
Ні для кого не таємниця[A] [B] [C] [i] [ii] [iii], що фонемні графеми алфавіту розташовані в традиційному алфавітному порядку, зафіксованому майже кожним словником, енциклопедією чи науковим дослідженням засобів письма.
БЕЗЛАД ЯК ПОРЯДОК[ред. | ред. код]
Традиційний перелік знаків алфавіту являє собою випадковий (дикий, безсистемний), по суті цифровий порядок, а по факту — фонетичний безлад. Але формальний цифровий алфавітний[5] порядок знаків дозволяє впорядковувати слова всіляких словників і довідників, а потім швиденько[a][b][c][d][e][f][g] знаходити зафіксовану (накопичену) там інформацію[6]. Це настільки вагома перевага випадкового але усталеного порядку знаків над іншими довільним конструкціями зі знаків, що з роками причина появи саме існуючого алфавітного порядку стала невідомою і породила цілу індустрію пошуку авторства й причини появи саме традиційного розташування фонетичних знаків алфавіту[II].
ПОРЯДОК ЗНАКІВ-ЗВУКІВ[ред. | ред. код]
Колір знаків дозволяє унаочнити розшарування алфавіту на групи однотипних звуків, отак —
-АБВGГДЕЄЖЗИ IЇЙКЛМНОПРС ТУФХЦЧШЩЬЮЯ![ред. | ред. код]
Бачимо, що Алфавіт розпадається на декілька груп однотипних звуків —
- група Б — БВGГДЖЗ сині — дзвінкі тверді приголосні звуки, парні глухим;
- група П — ПФКХТШС чорні — глухі тверді приголосні звуки, парні дзвінким;
- група Л — ЛМНРЦЧЩ зелені — непарні тверді приголосні звуки;
- група А — АЕИІОУ! червоні — чисті голосні звуки;
- група Я — ЯЄЇЮ помаранчеві — недовизначені нечисті голосні звуки (додані новітні[7]);
- група Й — ЙЬ сірі знаки — призвуки (додані новітні[7])
ОЗВУЧКА ПОРЯДКУ[ред. | ред. код]
Порядок[8].звуків алфавіту легше завчити, озвучивши його отак[9] —
СЛОВО[ред. | ред. код]
- Слово — то обмежена з обох боків тишею низка звуків.
- Перший звук слова починається після тиші, триває деякий час, гучніше чи тихіше, і переходить у початок наступного звуку, і так далі звук за звуком, аж до чергової тиші, яка кладе слову край.
- Слово — це те ж таки число, але за цифри правлять звуки мови.
- Слово має свій сенс, тобто умовно (за до-мовою) відповідає певній сутності, (як і число)
- У різних слів буває один сенс, а у одного слова буває не один, або й ніякого сенсу.
- Сенс у розмові головує над словом, бо слову довільно (за до-мовою) приписують сенс.
ЗВУКИ і ПРИЗВУКИ[ред. | ред. код]
- Відомі дві основні категорії звуків української мови — голосні та приголосні.
- Менш відома категорія — призвуки, тому з них і почнімо.
Українське вухо добре чує зміну кінця приголосного і зміну початку голосного звука, бо призвуки суттєво для українського вуха модифікують попередній приголосний і наступний голосний, не впливаючи ні на початок приголосного, ні на кінець голосного звука.
Призвуки[ред. | ред. код]
- Призвуки — то суттєві модифікатори звуків основних категорій.
- Початок і кінець звука І, [І] — то[10] два суттєві призвуки, модифікатори основних звуків саме української мови.
- Нащадки творця звукопису позначили
- Отже, структура звука І, [І] в принципі така — [ЬІ...ІЙ].
- Первісно знак І для читача був і звуком [І], і призвуком [Ь], і призвуком [Й].
- Тому зображення, наприклад, ІА могло лунати як [ІА], або [ЬА], або [ЙА].
- Перед звуком І, [І], тобто перед призвуком [Ь], усі тверді приголосні стають м’якими.
- Початок голосного І, [І], тобто [Ь] на початок приголосних не впливає.
- Кінець звука І, [І], тобто [Й] на приголосні ні з якого боку не впливає.
- Початок звука І, [І], тобто призвук [Ь], робить наступний чистий голосний — умляутом.
- Кінець звука І, [І], тобто призвук [Й], робить наступний чистий голосний — йотованим.
- Знак І по суті є і чистим голосним [І], і умляутом [ЬІ] через свій неминучий початок Ь, [Ь]
- Тому ЬІ означає звук І, а не И, (згадаймо знаменитий фонетичний жарт про ПИВО [ПЬІВО][11])
- На попередні голосні (тобто на задній фронт, тил, хвіст голосних) призвуки [Ь] та [Й] не впливають.
- Первісно обома призвуками, видАть (схоже), працював знак І звука І, [ЬІ...ІЙ].
Отже, суттєво різних призвуків у мові України — два (2) і два (2) новітні знаки, а саме, — беззвучний намір вимовити І [Ь] та момент припинення вимови І [Й].
Голосні[ред. | ред. код]
- Голосні звуки без перешкод можуть лунати необмежено довго, наприклад у співі, не впливаючи тривалістю на сенс слова.
- Голосні співу (однотипні зі звуками групи А) звуть чистими.
- Чисті голосні після призвуку Ь або Й називають нечистими, бо лунають нечисто.
- Чисті голосні після призвуку Ь лунають нечисто, — як умляути, наприклад, ЬА у слові льада.
- Наголошені голосні лунають дещо гучніше, а ненаголошені — дещо тихіше.
- Над наголошеними можна бачити примочку (неалфавітний знак), наприклад, А́а́, Е́е́, И́и́, І́і́, О́о́, У́у́
- Чистих голосних звуків у мові України шість (6) — АЕИІОУ!.
- Усі голосні, (окрім И), бувають йотованими (5) — ЙА, ЙЕ, (ЙИ[12]), ЙІ, ЙО, ЙУ
- Усі голосні, (окрім И), бувають умляутами (4) — ЬА, ЬЕ, (ЬИ[12]), (ЬІ[13]), ЬО, ЬУ, але.
- І — це й чистий голосний [І], й умляут [Ьі] без ніякого знаку Ь, бо беззвучний призвук Ь — це і є початок звуку І.
Отже, суттєво різних ненаголошених голосних звуків у мові України — п’ятнадцять (15), а саме, — чистих (6) та нечистих (9), з них умляутів (4) і йотованих (5), і стільки ж наголошених — (15), тобто суттєво різних голосних звуків — тридцять (30), а знаків шість (6), плюус два (2) знаки призвуки, плюс один (1) знак наголосу.
Приголосні[ред. | ред. код]
- Приголосні звуки — то перешкоди звучанню голосних або приголосних один одному.
- Усі приголосні перед Ь, отже й перед І — м’які, а в решті випадків — тверді[14].
- Перша група Б приголосних БВGГДЖЗ — дзвінкі (з голосом) мають звукові пари з групи П глухих ПФКХТШС (без голосу).
- Тому звукові пари приголосних БП ВФ GК ГХ ДТ ЖШ ЗС називають парними (акустичними парами).
- Група Л приголосних звуків ЛМНРЦЧЩ — непарні, бо своїми звуковими (акустичними) парами в алфавіті не представлені.
- Чотири непарних приголосних звуки ЛМНР — прості (елементарні), по суті само-парні звуки — самі собі парні, бо, озвучені дзвінко (з голосом) або глухо (без голосу, пошепки), не роблять іншим сенс жодного українського слова.
- Три звуки, ЦЧЩ, складені з простих глухих приголосних звуків, Ц [ТС], Ч [ТШ], Щ[15] [ШТШ], — то безпарні знаки, бо відповідні складні дзвінкі звуки знаками в алфавіті не представлені, але їх можна зобразити двома-трьома знаками дзвінких — Ц [ТС] — ДЗ, Ч [ТШ] — ДЖ, Щ[15] [ШТШ] — ЖДЖ.
- Таким чином алфавіт має (21) знак для твердих приголосних звуків. Але не має трьох (3) знаків для трьох складних дзвінких звуків, парних складним глухим. Тому твердих приголосних звуків у мові — (21), плюс три (3) відсутні в алфавіті, разом — (24) твердих приголосних звуків і стільки ж (24) м’яких, тобто усього суттєво різних приголосних звуків у мові України сорок вісім (48), а знаків лише (21), плюс два (2) вже враховані модифікатори — призвук Ь та голосний звук І, тобто [Ьі].
- Отже, два (2) призвуки, тридцять (30) голосних і сорок вісім (48) приголосних — це вісімдесят (80) суттєво різних звуків мови України, а знаків алфавіту — двадцять один (21) для приголосних, шість (6) для голосних, два (2) для призвуків і один (1) знак наголосу — тридцять (30) суттьево різних алфавітних знаків без новітніх фонетично нікчемних (зайвих) знаків — ЯЄЇЮ,оманливо названих "йотованими".
ЗНАКИ і ПРИМОЧКИ[ред. | ред. код]
Знаки[ред. | ред. код]
- Група новітніх знаків ЯЄЙЇЬЮ- (невизначені нечисті голосні ЯЄЇЮ і призвуки ЬЙ), парні чистим голосним АЕИІОУ!, безпарні ЛМНРЦЧЩ та глухі ПФКХТШС парні дзвінким БВGГДЖЗ приголосним, поставлені на-попа групами хоч у прямому — Я-АЛП-Б, хоч у зворотному — Б-ПЛА-Я, (БіПіЛійАя) порядку, унаочнюють звукову конструкцію традиційного (споконвічного) алфавіту (Малюнок №5).
- Причому
- Знак І запису БіПіЛійАя стисло зображує звук з початком [Ь] і кінцем [Й], тобто [ЬІ...ІЙ] і слугуйе природним суттєвим модифікатором звуків мови України.
- Перед І, отже перед Ь, усі приголосні знаки — то м’які звуки, а голосні (окрім И) після І, тобто після Ь — то умляути, а після Й — то йотовані.
- Кожен знак алфавіту (окрім доданих невизначених нечистих ЯЄЇЮ) — це або призвук, або чистий ненаголошений голосний, або твердий приголосний звук.
Примочки[ред. | ред. код]
- Для зображення наголошених голосних над ними ставлять діакритичний знак (примочку) — знак нАголосу (!)[16] , хоча годиться будь-яка інша ознака[17] графеми, наприклад[a][b][c][d][e][f][g], підкреслення, інший регістр літери, інша жирність, нахил, колір, тло, обрамлення, тощо.
- Наголошені голосні лунають дещо гучніше ніж інші голосні звуки слОва, відрізняючи схожі з виду словА, або форми слóва.
- Наголос — це модифікатор голосних звуків, приклад модифікованого зображення — нáголос.
- Знак наголосу відрізняє наголошені звуки від ненаголошених з виду, наприклад, ІО — ÍО, ЬО — ЬÓ, ЙО — ЙÓ.
- Тишу роз’єднання частин слова позначають примочкою типу апостроф (’), наприклад, ім’я, тобто [імйа].
- Тишу єднання частин слова позначають примочкою типу дефіс (-), наприклад, у слові по-новому.
- Знаки наголосу [ʼ] [!][16] і мікро-тиші (дефіс [–] та апостроф [’]) алфавітом не передбачені, тому названі "примочками" до алфавіту.
- Додані у відомі часи так звані "йотовані" знаки ЯЄЇЮ для нечистих голосних фонетично нікчемні, бо не розрізняють умляутів від йотованих.
- Окрім того додані новітні знаки ЯЄЇЮ вимагають вживати неалфавітну примочку (’ апостроф) для графічного зображення потрібного звука,
- Два приклади, — Я означає не то [ЬА] (буря, [бурьа]), не то [ЙА] (бур’ян, [бурйан]). Другий, — якщо вживати нікчемні знаки алфавіту, то аби мясо лунало не [мьасо], а [мйасо] — м’ясо потрібна нікчемна примочка (мікро-тиша, ’ апостроф), пльус відповідні правописні правила використання "вдосконалень" (погіршень) нащадками філософії первісного звукопису.
- Я вже не кажу про пиво — пьіво, (порівняйте на власний розсуд зображені тут знаками звуки і слова братніх мов).
- Одначе, "йотовані" знаки дещо зменшуйуть витрати носіїв інформації, дайуть роботу науковим династіям, і запобігайуть фонетичному чорнобилю - катастрофічній втраті літературної спадщини в разі латинізації кирилиці.
Число різних знаків і суттєво різних звуків.[ред. | ред. код]
- Число первісних знаків алфавіту України усього 27, (28 зі знаком наголосу), а саме —
- Щодо суттєво різних голосних звуків, то алфавітних знаків ненаголошених 15, а саме —
- дзвінких звуків, парних складним глухим приголосним, а саме, — Ц [ТС] — ДЗ, Ч [ТШ] — ДЖ, Щ[18] [ШТШ] — ЖДЖ, тобто твердих приголосних знаків 21, а звуків 24, і перед Ь, тобто І, кожен приголосний звук — м’який, тому приголосних звуків удвічі більше, отже суттєво різних приголосних звуків — 48.
- Щодо призвуків, то суттєво різних призвуків у мові України лише двоє — Ь та Й.
- Саме призвуки дозволяють одним, або парою знаків зобразити усі й кожен з (80) суттєвих звуків і призвуків мови України або мови матері творця алфавіту.
- Усього суттєво різних звуків і призвуків (80), а знаків (30) — первісних (27), плюс (2) новітні знаки призвуків і одна примочка — знак наголосу, без чотирьох (4)фонетично нікчемних знаків нечистих голосних ЯЄЇЮ і численних знаків тиші.
- Отже, суттєво різних
БіПіЛійАя[19] — СИСТЕМА ЗВУКОПИСУ[ред. | ред. код]
Древні греки подарували світу не просто угаритський клинописний безлад (порядок) звуків фінікійською прото-кирилицею, а разом з фонетичною системою української мови, про що й свідчить, всупереч Святому Письму[20], сам Алфавіт[A] [B] [C] [i] [ii] [iii], зокрема —
на Малюнку №5[ред. | ред. код]
на тлі жовто-блакитного[21] прапора Української Народної Республіки[22] вказана назва України[23], the Ukraine, зафіксована словником В.К. Мюллєра[24],
під словами я-АЛП-Б, Алфавіт Украйіни та БіПіЛійАя[ред. | ред. код]
- ліворуч, у стовпцях 1-4 — бачимо усі тверді приголосні й чисті голосні,
- праворуч, у стовпцях 1-4 — бачимо усі м’які приголосні й нечисті голосні — умляути і йотовані,
- ліворуч і праворуч, у стовпцях 5 — бачимо усі додані нащадками знаки невизначених нечистих і призвуків,
під словами Алфавітний безлад (порьадок)[ред. | ред. код]
під словами Украйінська розкладка клавіатури[ред. | ред. код]
- бачимо[27] Алфавітну розкладку звукової системи української мови на клавіатурі зі 101 клавіші.
Ось як уся система звукопису визирає з традиційного алфавіту України —
Ліворуч під (А) і словом (я) АЛПгаБіт[ред. | ред. код]
- у стовпці Я — новітні знаки ЯЄЙЇЬЮ — нечисті голосні ЯЄЇЮ та призвуки ЬЙ.
- у стовпці А — чисті голосні АЕИІОУ!.
- у стовпцях Л, П, Б — тверді приголосні ЛМНРЦЧЩ, ПФКХТШС, БВGГДЖЗ
- група Б — сім дзвінких БВGГДЖЗ приголосних, парних глухим ПФКХТШС.
- група П — сім глухих ПФКХТШС приголосних, парних дзвінким БВGГДЖЗ.
- група Л — сім непарних ЛМНРЦЧЩ приголосних.
- група А — шість голосних АЕИІОУ і знак наголосу (!).
- група Я — шість "нечистих" ЯЄЙЇЬЮ, чотири знаки невизначених ЯЄЇЮ голосних і два призвуки ЬЙ.
Окрім новітніх типу [Я] і глухих типу [П] однотипні звуки ідуть поміж собою в алфавітному порядку.
Праворуч під (Б) і словом БУКВАР[ред. | ред. код]
- тверді приголосні перед Ь (первісно перед І) — лунають, як м’які,
У стовпцях Я (праворуч і ліворуч) представлені знаками[ред. | ред. код]
- Знаки призвуків Ь та Й відрізняють чисті голосні від нечистих,
- Йотовані звуки від умляутів відрізняють призвуки [Ь][Й], а на письмі — знаки призвуків Ь, Й.
- Новітні знаки нечистих ЯЄЇЮ невизначені — нікчемні, бо не відрізняють умляути від йотованих.
- Новітні нечисті вимагають роз’єднання (мікро-тиші) там, де без вдосконалень не треба ніяких примочок,
- наприклад, — м’які [мйакі].
УНАОЧНЕННЯ[ред. | ред. код]
Алфавіт у лінійному вигляді нагадує руїни Вавілонської вежі, або Колізею але звукова структура алфавіту така, що дозволяє відновити первісну розумову споруду.
На Малюнку 6 бачимо обкладинки видання[i] "ГЕНОМ АЛФАВІТУ. Таємниця розташування букв алфавіту" 2013 року, де фонетичні знаки унаочнюють в табличній формі[C] запечені в глиняній табличці свідчення творця алфавіту щодо тогочасної фонетики, граматики, світогляду і магії звукового (фонетичного) письма.
Ліворуч на копії задньої сторінки видання[i] бачимо алфавіт з розшаруванням знаків кольором на фонетичні групи.
По центру бачимо фонетичні групи алфавіту у формі таблиці з поясненнями щодо первинних і вторинних (новітніх) знаків —
- Первинні — це
- Вторинні (новітні) ЯЄЙЇЬЮ — це
- В алфавіті окремими знаками не представлені
- нечисті голосні — умляути, йотовані і наголошені, а також
- м’які приголосні.
- Натомість існує до-мова позначати решту звуків парами знаків і примочками (показані тут під знаками голосних слова ЧУЮ)
- Примочки — знаки тиші, — дефіс (тиша єднання) та апостроф (тиша роз’єднання, та знак наголосу)
У стовпцях А-Я алфавітним порядком чистих голосних[ред. | ред. код]
закінчення слова ЖИВАЯ взірцево систематизуйуть світогляд і граматику частин мови, —
1) речі
- жив-АЯ — вона (однина, жіночий рід, наче з часів матріархату)
- жив-ЕЄ — воно (однина, середній, дитячий рід)
- жив-ИЙ — він (однина, чоловічий рід, з часів патріархату)
- жив-ІЇ — вони (множина, загальний рід)
2) тло
3) дії
- жив-У — дієслова теперішнього часу
- жив- — дієслова минулого часу.
- Чисто випадково опинилися поруч такі групи звуків, як ЧУЮ, навкісь — ТРИ, навколо Це — ЧОРТ, навколо Н — КРИМ, РИМ, МИР, тощо.
- Знов-таки, випадково, в табличному алфавіті первісно було чотири стовпця А, Л, П, Б по сім знаків, наче чотири тижні по сім діб, (4 х 7 = 28).
- Схоже на магію, що алфавіт випадково нагадує місячний календар, бо тринадцять (чортова дюжина) місяців, це — 364 доби (без доби рік).
Праворуч, на титульній сторінці видання під торговельною маркою САМОБРАНКА® бачимо веселку (згорнуту октаву клавіатури, показану там-таки нижче).
- В центрі веселки — забутий (втрачений) латиницею звук И.
- Цифри навколо И показують кількість півтонів між сусідніми не-чорними (білими) клавішами, (тобто структуру мажорної гами 12212221).
- На чорних клавішах веселки по колу зображені спільні з латиницею чисті голосні без И — АЕІОУ.
- Схоже теж на магію, що п’ятикутна зірка чомусь поєднує чисті голосні алфавіту у порядку АІУЕО голосних японської 50-звучної азбуки (gо-дзюю-он).
- Під веселкою бачимо — гасло звукопису — АзвукА,
ЗВУКОПИС[ред. | ред. код]
Звуки мови України пишемо, як чуємо, і читаємо, як бачимо, якщо вживаємо алфавіт без "удосконалень" (без апострофа та знаків невизначених нечистих голосних звуків ЯЄЇЮ[III]), інакше діємо згідно закону — правил правопису певного періоду часу[IV].
Запис[ред. | ред. код]
Пишемо, як чуємо
- Тверді приголосні і чисті голосні звуки вимови — то знаки алфавіту.
- Перед йотованими голосними має бути один[31] знак Й, — ЙА, ЙЕ, (ЙИ[12]), ЙІ, ЙО, ЙУ.
- Перед голосними умляутами має бути один знак Ь, — ЬА, ЬЕ, (ЬИ[12]), (ЬІ[13]), ЬО, ЬУ.
- Після м’якого приголосного має бути один знак Ь (або, І звук [ЬІ]) — Бі,Ві,Gі,Гі, Ді, Жі, Зі тощо.
- Над наголошеним голосним за потреби ставимо знак наголосу.
Читання[ред. | ред. код]
Мовимо, як бачимо.
- Після знаку Й голосний звук лунає, як йотований — ЙА, ЙЕ, (ЙИ[12]), ЙІ, ЙО, ЙУ.
- Після у Ь голосний звук лунає, як умляут — ЬА, ЬЕ, (ЬИ[12]), (ЬІ[13]), ЬО, ЬУ.
- Перед знаком Ь або І приголосний звук лунає, як м’який, — Бі,Ві,Gі,Гі, Ді, Жі, Зі тощо.
- Інакше приголосні звуки лунають, як тверді, а голосні звуки, — як чисті.
- Наголошені голосні звуки лунають гучніше.
"ВДОСКОНАЛЕННЯ" ЗВУКОПИСУ[ред. | ред. код]
Якщо вживаємо "вдосконалення" первісного алфавіту, (наприклад, знаки не то умляутів, не то йотованих — ЯЄЇЮ), тоді діємо згідно законному правопису щодо використання нікчемних (невизначених) новітніх знаків певного історичного періоду[IV].
Запис[ред. | ред. код]
Пишемо, як чуємо, але —
- призвук Й або Ь з наступним чистим голосним АЕІУ зобразимо знаком невизначеного нечистого ЯЄЇЮ відповідно,
Читання[ред. | ред. код]
Мовимо, як бачимо, але —
ПОЗБАВЛЕННЯ "ВДОСКОНАЛЕНЬ" [III][ред. | ред. код]
- а) після приголосних пишемо (кажемо) замість Я — ЬА, Є — ЬЕ, Ю — ЬУ,
- б) після твердих приголосний пишемо (кажемо) замість ’Я — ЙА, ’Є — ЙЕ, ’Ї — ЙІ, ’Ю — ЙУ
- в) після голосних та тиші пишемо (кажемо) замість Я — ЙА, Є — ЙЕ, Ї — ЙІ, Ю — ЙУ.
КИРИЛИЗАЦІЯ ЛАТИНИЦІ[ред. | ред. код]
Нема проблеми зобразити (транскрибувати) звуки мови британців літерами первісного алфавіту, наприклад[32] —
- — Гау ду йу ду?
- — Ай-м куайт уелл. Аенд йу?
- — Міі туу.
- — Тзет-с уері уелл.
- — Ай тсінк соо туу.
- — Аекс, іgрек аенд зед аар тзе лааст ейбісіі леттерз.
- — Хорол[33] із а смоалл таун джаст бітвіін Харкоу[34] аенд Кийів[35].
КЛАВІАТУРА[ред. | ред. код]
Українська звукова розкладка[ред. | ред. код]
Л | М | Н | Р | Ц | Ч | Щ | А | Е | И | І | О | У |
П | Ф | К | Х | Т | Ш | С | Я | Є | Ї | Ю | ||
Б | В | G | Г | Д | Ж | З | Й | Ь | ! |
Згадане[ред. | ред. код]
ПАТЕНТИ[ред. | ред. код]
- ↑ а б 1999.09.17 UA — Пристрій для пошуку сторінок у книгах
- ↑ а б 1999.09.17 UA — Пристрій для пошуку сторінок у книгах
- ↑ а б 2000.09.11 WO — DEVICE FOR SEARCHING PAGES IN A BOOK
- ↑ а б 2003.08.20 RU — ПРИСПОСОБЛЕНИЕ ДЛЯ ПОИСКА СТРАНИЦ В КНИГЕ
- ↑ а б 2003.10.31 IL — Device for searching pages in a book
- ↑ а б 2004.03.20 RU — Appliance for search of pages in books
- ↑ а б 2004.09.16 US — MEANS FOR SEARCH OF PAGES IN A BOOK
САЙТИ[ред. | ред. код]
ВИДАННЯ[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г 2013.07.15. Геном алфавіту: таємниця алфавіту України / А. М. Доценко. — Днiпропетровськ: Середняк Т. К.; Хорол: Ambaar Book Company, 2013. — 31 с. — (АЗИ; Вип. 1, наклад 2000). — (Самобранка) ISBN 9786177257348
- ↑ а б 2012.01.01 БУКВАР ПРАМОВИ: ПРЕДОК АЛФАВІТУ / Доценко, Анатолій Михайлович. — Київ: "Видавництво "Київська правда", вул. Маршала Гречка, 13, 2012.01.01 2 с. — (Українська). Київ, вул. Маршала Гречка, 13: "Видавництво "Київська правда", наклад 32000.
- ↑ а б https://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/3D5931E1-B91A-49C2-B377-F6F0D2FFF7E9
ЛІТЕРАТУРА[ред. | ред. код]
- ↑ Сотворення світу (Іван Франко) — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 20 липня 2023.
- ↑ XVIII. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ. Іван Огієнко. Історія української літературної мови. litopys.org.ua. Процитовано 20 липня 2023.
- ↑ а б Юрій Завадський. Проект нової української абетки — Вікіпідручник. web.archive.org. 30 серпня 2014. Процитовано 20 липня 2023.
- ↑ а б XVIII. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ. Іван Огієнко. Історія української літературної мови. litopys.org.ua. Процитовано 20 липня 2023.
ПОСИЛАННЯ[ред. | ред. код]
- Угаритський клинописний алфавіт
- Фінікійська "кирилиця"
- Грецька "кирилиця"
- Українська "кирилиця"
- Алфавіт
- Драгоманівка
Дивись також[ред. | ред. код]
- Абетковий вірш
- Арабська абетка
- Гебрейська абетка
- Османія
- Тифінаг
- Деванаґарі
- Грецька абетка
- Грузинська абетка
- Латинська абетка
- Російська абетка
- Рукопис Войнича
- Тайська абетка
- Українська абетка
- Українська абетка для дітей
ПРИМІТКИ[ред. | ред. код]
- ↑ тут звукопис означає зображення усіх і кожного з суттєвих звуків і призвуків мови одним або парою алфавітних знаків з неалфавітними примочками
- ↑ Глина, якщо вірити Біблії, споконвіку була під рукою, не дивно, що слугувала й безкоштовним носієм клиновидних слідів дотику кінчиком загостреної палички до глиняних поверхонь.
- ↑ коли поверхню глини замінили інші доступні поверхні, де дотик трикутним кінчиком палички вже не так впливав на стан носія, графеми революційно набули більш-менш сучасного (а-ля кириличного — фінікійського) вигляду і досягли розквіту на принципово інших поверхнях від паперу до екранів комп’ютерів і численних ґаджетів.
- ↑ ЯЄЇЮ — знаки, оманливо названі "йотовані", додані до первісного переліку зображень суттьевих звуків мови, існуйуть заради традиційнойі (хронічнойі) економійі простору дорогоцінного носійа інформаційі, чим Украйінська Вікіпедійа не страждайе.
- ↑ Алфавитная запись чисел. Википедия (рос.). 23 грудня 2022. Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ (ɔ) MAGDAMWA Інформаційа — стан носійа
- ↑ а б додані новітні знаки алфавіту далі обйеднані в групу Я — це суміш з групи невизначених "нечистих" голосних ЯЄЇЮ (не то умльаутів, не то йотованих) і групи призвуків ЙЬ (фронту Ь й тилу Й звука І)
- ↑ тут навмисне G передує Г на відміну від Ґ, нагадуючи ділянку GH традиційного порядку звуків алфавіту, зафіксовану в латиниці, де h (фактично українське Г, відсутнє у москалів,) слугує примочкою (модифікатором) зображення латиницею звуків за дмовою, (наприклад, ch, sh, zh, sch, тощо).
- ↑ Капслоком показані знаки Алфавіту, первісні — жирні, новітні — тощі, малі — озвучка.
- ↑ прямі дужки підкреслюють, що йдеться саме про звук, наприклад, [І] слід читати "звук І", бо в украйінській мові важко відокремити знак від звука
- ↑ — як москалі кажуть на пИво? — пЬіво! — повбивав би!.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Теоретично можливий звук
- ↑ а б в г д е тут звук І йак умляут
- ↑ користувачі первісного звукопису додали до алфавіту нікчемний твердий знак Ъ для показу твердих приголосних, які й без вдосконалень тверді за до-мовою
- ↑ а б В болгарській кирилиці Щ — [ШТ].
- ↑ а б тут знак оклику умовно показано йак знак наголосу
- ↑ https://www.w3.org/TR/css-fonts-3/
- ↑ В болгарській кирилиці Щ — [ШТ].
- ↑ не плутати БіПіЛіjА з грец. βίβλία [БΙБΛΙΑ] — «книги»
- ↑ Скрижали Завета. Википедия (рос.). 6 вересня 2022. Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республiки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республiки.
- ↑ Державний архів Чернігівської області--> Тематичні виставки. cn.archives.gov.ua. Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/the_Ukraine
- ↑ В.К. Мюллер Англо-русский словарь, М., Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1991. — 1192 с. (English-Russian Dictionary, by V.K. Müller, 7-th edition/ Moscow, 1961)
- ↑ тут дефіс символізує мікро-тишу у межах слова
- ↑ тут знак оклику сиволізує знак наголосу
- ↑ тут фонетично зайві знаки ЯЄЇЮ присутні для сумісності з з поточним правописом України
- ↑ не плутати БіПіЛіjА з грец. βίβλία [БΙБΛΙΑ] — «книги»
- ↑ тут і далі знаки Jj аналоги знакам Йй
- ↑ і та j інколи вживайуть, як призвуки, відповідно Ь та Й
- ↑ Приклад збігу двох призвуків Й при звукописі - Маййа Майя
- ↑ Тут в транслітераційі знак Х за до-мовойу лунає, як дифтонг КС, шепеляві британські С і З передає збіг приголосних ТС,ТЗ, ДС, тощо, а подвоєння знаків символізує (означує, зображує) довжину звуків.
- ↑ Географические координаты Хорол. Широта, долгота и высота над уровнем моря Хорол, Украина. dateandtime.info. Процитовано 2 серпня 2023.
- ↑ Географические координаты Харькова. Широта, долгота и высота над уровнем моря Харькова, Украина. dateandtime.info. Процитовано 2 серпня 2023.
- ↑ Географические координаты Киева. Широта, долгота и высота над уровнем моря Киева, Украина. dateandtime.info. Процитовано 2 серпня 2023.
|
|