Транспорт Ангільї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Ангільї M:
Транспортна система Ангільї (англ.)
Транспортна система Ангільї (англ.)
Територія
Площа 91 км² (227-ме)
Рельєф рівнинний
Найвища точка пагорб Крокус-Гілл (65 м)
Повітряний
Аеропортів 2 (197-ме)
Наземний
Автошляхів 175 км (211-те)
Водний
Узбережжя 61 км
Головний порт Бловінг-Пойнт
Адміністрування
Орган державний секретаріат транспорту
Голова держсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Ангільї представлений автомобільним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 91 км² (227-ме місце у світі)[1]. Форма території острівної країни видовжена із південного заходу на північний схід; максимальна дистанція — 30 км, відстань у найширшому місці — 5 км[2][3]. Географічне положення Ангільї дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики (протока Анегада)[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Ангільї, станом на 2004 рік, дорівнює 175 км, з яких 82 км із твердим покриттям і 93 км без нього (211-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (197-ме місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0)
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 3 повітряними суднами[1].

Ангілья є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VP-A, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Ангільї мають літерний код ІКАО, що починається з — TQ[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Бловінг-Пойнт, Роад-Бей.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Anguilla : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]