Транспорт Барбадосу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Барбадосу M:
Транспортна система Барбадосу (англ.)
Транспортна система Барбадосу (англ.)
Територія
Площа 430 км² (202-ге)
Рельєф горбистий
Найвища точка гора Хіллабі (336 м)
Повітряний
Аеропортів 1 (236-те)
Наземний
Автошляхів 1,6 тис. км (177-ме)
Водний
Узбережжя 97 км
Головний порт Бриджтаун
Трубопровідний
Трубопроводів 103 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту
Голова міністр Майкл Лешлі

Транспорт Барбадосу представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 430 км² (202-ге місце у світі)[1]. Форма території країни — острівна компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 34 км, зі сходу на захід — 23 км[2][3]. Географічне положення Барбадосу дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Барбадосі, станом на 2011 рік, дорівнює 1 600 км (177-ме місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (236-те місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

Барбадос є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 8P, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Барбадосу мають літерний код ІКАО, що починається з — TB[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Бриджтаун.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 109 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (49-те місце у світі), з яких: балкерів — 23, суховантажів — 52, танкерів для хімічної продукції — 13, контейнеровозів — 6, пасажирських суден — 1, вантажно-пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 8, рефрижераторів — 4, ролкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 83 (Канади — 11, Греції — 14, Ірану — 5, Лівану — 2, Норвегії — 38, Швеції — 4, Сирії — 1, Туреччини — 1, Об'єднаних Арабських Еміратів — 1, Великої Британії — 6)[1].

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Барбадосі, станом на 2013 рік, становила 33 км; нафтогонів — 64 км; продуктогонів — 6 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 28 квітня 2015 року міністерство в уряді Фреунделя Стюарта очолював Майкл Лешлі[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Barbados : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Barbados : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]