Транспорт Саудівської Аравії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Саудівської Аравії M:
Транспортна система Саудівської Аравії (англ.)
Транспортна система Саудівської Аравії (англ.)
Територія
Площа 2,1 млн км² (13-те)
Рельєф височинний
Найвища точка гора Джебель-Савда (3133 м)
Повітряний
Аеропортів 214 (26-те)
Наземний
Автошляхів 221,4 тис. км (23-тє)
Залізниць 1,4 тис. км (80-те)
Водний
Узбережжя 2640 км
Головний порт Джидда
Трубопровідний
Трубопроводів 10,4 тис. км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту
Голова міністр Сулейман ібн Абдалла аль-Хамдан

Транспорт Саудівської Аравії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 2 149 690 км² (13-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1840 км, зі сходу на захід — 2080 км[2][3]. Географічне положення Саудівської Аравії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Європою, Африкою і Азією, морські шляхи в акваторіях Червоного моря і Перської затоки[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Саудівській Аравії, станом на 2005 рік, дорівнює 221 372 км, з яких 47 529 км із твердим покриттям (3 891 км швидкісних автомагістралей) і 173 843 км без нього (22-ге місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 378 км (80-те місце у світі), з яких 1 378 км стандартної 1435-мм колії[1]. У загальну довжину ліній врахована довжина усіх гілок роз'їздів.

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 214 аеропортів (26-те місце у світі), з них 82 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 132 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 33 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 16 (7);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 27 (72);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (37);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 4 (16)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 12 компанії авіаперевізників, які оперують 214 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 32,77 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,78 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 10 гелікоптерних майданчиків[1].

Саудівська Аравія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — HZ, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Саудівської Аравії мають літерний код ІКАО, що починається з — OE[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Ед-Даммад, Ель-Джебель, Джидда, Янбу-ель-Бахр. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Ед-Даммад — 1,49 млн, Джидда — 4,01 млн контейнерів (TEU)[1].

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 72 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (61-ше місце у світі), з яких: суховантажів — 1, танкерів для хімічної продукції — 25, контейнеровозів — 4, газовозів — 2, вантажно-пасажирських суден — 10, нафтових танкерів — 20, рефрижераторів — 3, ролкерів — 7[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 15 (Єгипту — 1, Греції — 4, Кувейту — 4, Об'єднаних Арабських Еміратів — 6); зареєстровані під прапорами інших країн — 55 (Багамських Островів — 16, Домініки — 2, Ліберії — 20, Мальти — 2, Норвегії — 3, Панами — 11, Танзанії — 1)[1].

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Саудівській Аравії, станом на 2013 рік, становила 3 тис. км; трубопроводів зрідженого газу — 1 183 км; нафтогонів — 5 117 км; продуктогонів — 1 151 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 7 грудня 2016 року міністерство в уряді Салмана ібн Абд аль-Азіз Аль Сауда очолював Сулейман ібн Абдалла аль-Хамдан[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Saudi Arabia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Saudi Arabia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Саудівська Аравія у темах