Транспорт Гани

Транспорт Гани
Транспортна система Гани (англ.)
Територія
Площа	238,5 тис. км² (82-ге)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Афаджато (885 м)
Повітряний
Аеропортів	10 (156-те)
Наземний
Автошляхів	109,5 тис. км (45-те)
Залізниць	947 км (90-те)
Водний
Узбережжя	539 км
Головний порт	Аккра
Водних шляхів	1,3 тис. км (56-те)
Найдовша річка	Вольта ()
Трубопровідний
Трубопроводів	775 км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Дзіфа Аттівор

Транспорт Гани представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 238 533 км² (82-ге місце у світі). Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 715 км, зі сходу на захід — 500 км. Географічне положення Гани дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки .

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Гані, станом на 2009 рік, дорівнює 109 515 км, з яких 13 787 км із твердим покриттям і 95 728 км без нього (43-тє місце у світі).

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 947 км (90-те місце у світі), з яких 947 км вузької 1067-мм колії.

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 10 аеропортів (156-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 3 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (0);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (3).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 8 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 390,7 тис. осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 844,63 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

Гана є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9G, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гани мають літерний код ІКАО, що починається з — DG.

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Такораді, Тема.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 4 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (133-тє місце у світі), з яких: нафтових танкерів — 1, рефрижераторів — 3.

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Бразилії — 1, Південної Кореї — 1).

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 1 293 км (56-те місце у світі). Головні водні транспортні артерії країни: Вольта з найбільшим у світі водосховищем Вольта, Тано, Анкорба.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Гані, станом на 2013 рік, становила 394 км; нафтогонів — 20 км; продуктогонів — 361 км.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 23 січня 2015 року міністерство в уряді Джона Драмані Махами очолював Дзіфа Аттівор.

Див. також

• Економіка Гани

Література

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

• (рос.) Гана // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 423.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Карти транспортної системи Гани на Вікісховищі.
• Карти Гани — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Гану з часопису «Вокруг света».