Транспорт Гани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Гани M:
Транспортна система Гани (англ.)
Транспортна система Гани (англ.)
Територія
Площа 238,5 тис. км² (82-ге)
Рельєф рівнинний
Найвища точка гора Афаджато (885 м)
Повітряний
Аеропортів 10 (156-те)
Наземний
Автошляхів 109,5 тис. км (45-те)
Залізниць 947 км (90-те)
Водний
Узбережжя 539 км
Головний порт Аккра
Водних шляхів 1,3 тис. км (56-те)
Найдовша річка Вольта ()
Трубопровідний
Трубопроводів 775 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту
Голова міністр Дзіфа Аттівор

Транспорт Гани представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським і річковим) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 238 533 км² (82-ге місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 715 км, зі сходу на захід — 500 км[2][3]. Географічне положення Гани дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки [4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Гані, станом на 2009 рік, дорівнює 109 515 км, з яких 13 787 км із твердим покриттям і 95 728 км без нього (43-тє місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 947 км (90-те місце у світі), з яких 947 км вузької 1067-мм колії[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 10 аеропортів (156-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 3 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (3)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 8 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 390,7 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 844,63 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Гана є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9G, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Гани мають літерний код ІКАО, що починається з — DG[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Такораді, Тема.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 4 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (133-тє місце у світі), з яких: нафтових танкерів — 1, рефрижераторів — 3[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Бразилії — 1, Південної Кореї — 1)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 1 293 км (56-те місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Вольта з найбільшим у світі водосховищем Вольта, Тано, Анкорба.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Гані, станом на 2013 рік, становила 394 км; нафтогонів — 20 км; продуктогонів — 361 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 23 січня 2015 року міністерство в уряді Джона Драмані Махами очолював Дзіфа Аттівор[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р Ghana : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 201
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Ghana : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]