Транспорт Палау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Палау M:
Транспортна система Палау (англ.)
Транспортна система Палау (англ.)
Територія
Площа 459 км² (198-ме)
Рельєф горбистий
Найвища точка гора Нгерчелчуус (242 м)
Повітряний
Аеропортів 3 (194-те)
Водний
Узбережжя 1519 км
Головний порт Корор
Адміністрування
Орган Міністерство громадської інфраструктури, промисловості та комерції
Голова міністр Чарльз Обічанг

Транспорт Палау представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвиненеий . Площа країни дорівнює 459 км² (198-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, витягнута з північного сходу на південний захід на 700 км; розміри найбільшого острова (Корор) — 50 x 15 км[2][3]. Географічне положення Палау дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в східній частині акваторії Тихого океану між Південно-Східною Азією та Північною Америкою, між Японією та Австралією[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 3 аеропорти (194-те місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (2)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 1 повітряним судном[1].

Палау є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO)[5]. Аеропорти Палау мають літерний код ІКАО, що починається з — PT[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Корор.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство громадської інфраструктури, промисловості та комерції. Станом на 16 листопада 2015 року міністерство в уряді Томаса Есанга Ременгесау очолював Чарльз Обічанг[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Palau : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 20 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Palau : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 20 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]