Транспорт Кюрасао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Кюрасао M:
Транспортна система Кюрасао (англ.)
Транспортна система Кюрасао (англ.)
Територія
Площа 444 км² (200-те)
Рельєф горбистий
Найвища точка гора Хрістоффель (372 м)
Наземний
Автошляхів 550 км (194-те)
Водний
Узбережжя 364 км
Головний порт Віллемстад
Адміністрування
Орган Міністерство інфраструктури та навколишнього середовища
Голова міністр Мелані Шульц ван Хаген-Маас Гістеранус

Транспорт Кюрасао представлений автомобільним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 444 км² (200-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена з північного заходу на південний схід; максимальна дистанція — 59 км, у найширшому місці — 10 км[2][3]. Географічне положення Кюрасао дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в акваторії Карибського моря вздовж узбережжя Південної Америки, підходи до Венесуельської затоки[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів на Кюрасао, станом на 2010 рік, дорівнює 550 км (193-тє місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 11 повітряними суднами[1].

Кюрасао є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — PJ, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Кюрасао мають літерний код ІКАО, що починається з — TN[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

На острові багато зручних бухт. Головний морський порт країни: Віллемстад. Нафтовий термінал в Буллен-Баї (термінал Кюрасао). Балкерне завантаження фосфатів в порту Ф'юїк-Бей.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Королівство Нідерландів здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через міністерство інфраструктури та навколишнього середовища. Станом на 27 січня 2017 року міністерство в уряді Марка Рютте очолював міністр Мелані Шульц ван Хаген-Маас Гістеранус[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Curacao : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Netherlands : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]