Народи Європи
Європе́йські наро́ди — це різні нації та етнічні групи, які проживають на території Європи і є основними носіями європеоїдної раси. Європейська етнологія — область антропології, що вивчає європейські народи.
Pan and Pfeil (2004) нарахували 87 різних «народів Європи », з яких 33 представляють більшість населення принаймні в одній суверенній державі, в той час як інші 54 представляють етнічні меншини. Число людей, які належать до національних меншин в Європі, оцінюється у 105 мільйонів осіб, або 14 % від 770 мільйонів європейців.[1]
Немає жодного точного або загальноприйнятого поняття яке б визначало «етнічну групу» або «національність». У контексті європейської етнографії зокрема визначення етнічної групи, людей (без національної держави), національності, національної меншини, етнічної меншини,мовної спільноти, мовної групи і мовної меншини можуть використовуватись як синоніми, хоча перевагу можуть віддавати тому чи іншому у різних ситуаціях, характерних для конкретних країн Європи[2].
У Європі проживає вісім народів з населенням більш ніж 30 мільйонів:
- росіяни (бл. 125 мільйонів, які живуть в європейській частині Росії, хоча офіційно росіян не відносять до семи великих народів Європи, оскільки, як і турки - це азійсько-європейскі народи),[3]
- німці (бл. 82 мільйонів),[4]
- французи (бл. 65 мільйонів[5])
- британці (55 — 61 мільйонів)
- італійці (бл. 59 мільйонів)[6]
- іспанці (бл. 46 мільйонів),[7]
- українці (бл. 46 мільйонів),
- поляки (бл. 38 мільйонів).
Ці вісім груп, разом узяті, складають приблизно 460 мільйонів або близько 63 % європейського населення.
Приблизно 20 — 25 мільйонів жителів (3 %) є членами діаспор неєвропейського походження. Населення Європейського союзу, приблизно з п'ятистами мільйонами жителів, становить дві третини європейського населення.
Іспанія і Велика Британія — особливі випадки. Визначення громадянства можуть викликати різні суперечки, при віднесенні різних регіональних етнічних груп до більшості (див. націоналізм та регіоналізм в Іспанії; корінне населення Британії). Швейцарія — аналогічний випадок, але лінгвістичні підгрупи швейцарців зазвичай не обговорюються з точки зору етнічної приналежності, і Швейцарію вважають «багатонаціональною державою», а не «багатоетнічною».
Тип | Супергрупа | Етно-лінгвістична підгрупа | Субгруппа | Приблизна кількість (мільйони)[8] | Примітка |
Індоєвропейці | 651 | ||||
Слов'яни | 236 | ||||
Східні Слов'яни | Росіяни | Помори, скобарі, Однодворці, Полехі, Саяни, Сіцкарі, Тудовляни, Терські козаки, Кубанські козаки | 125[9] | ||
Східні слов'яни | Українці | Бойки, Гуцули, Лемки, Поліщуки | 46 | ||
Західні Слов'яни | Поляки | Гуралі, Мазури | 38 | ||
Південні Слов'яни | Серби | 12 | |||
Західні Слов'яни | Чехи | 10 | |||
Східні Слов'яни | Білоруси | 10 | |||
Південні Слов'яни | Болгари | Помаки | 8 | ||
Південні слов'яни | Хорвати | 5 | |||
Західні слов'яни | Словаки | 10 | |||
Південні слов'яни | Македонці | Македонці-мусульмани | 1.6 | ||
Південні слов'яни | Босняки | 1.6 | |||
Південні слов'яни | Словенці | 2 | |||
Західні слов'яни | Сілезці | 1.9 | |||
Південні слов'яни | Чорногорці | 0.6 | |||
Західні слов'яни | Кашуби | 0.5 | |||
Західні слов'яни | Серболужичани | 0.06 | |||
Латинські народи | 190 | ||||
Балкано-Романці | Арумуни | 2 | |||
Галло-Романці | Валлони | 3,5 | |||
Іберо-Романці | Галісійці | 10 | |||
Іберо-Романці | Іспанці | 46 | |||
Балкано-Романці | Істрорумуни | ||||
Італо-Романці | Італійці | 59 | |||
Оксітано-Романці | Каталонці | 11 | |||
Італо-Романця | Корсиканці | ||||
Ретороманці | Ладини | ||||
Балкано-Романці | Мегленорумуни | ||||
Балкано-Романці | Молдовани | 2 | |||
Італо-Романці | Монегаски | ||||
Іберо-Романці | Португальці | 12 | |||
Ретороманці | романш | ||||
Балкано-Романці | Румуни | 26 | |||
Італо-Романці | Санмарінці | ||||
Італо-Романці | Сардинці | 2 | |||
Галло-Романці | Французи | 61 | |||
Ретороманці | Фріулі | ||||
Германці | 180 | ||||
західні Германці | Германці | Німці, Австрійці, Швейцарці, Люксембуржці, Ельзасьці, Лотарингці, Тірольці,Бельгійські німці, Шлезвігці | 89 | ||
Західні Германці | Англосакси | 45[10] | |||
Західні Германці | Голландці | Голландці, Фламандці | 23 | ||
Північні Германці | Скандинави | Норвежці, Шведи, Фінські шведи, Данці,Фарерці, Ісландці | 22 | ||
Північні Германці | Фризи | .5 | |||
Кельти | 2-22 | ||||
Гойдельські Кельти | Ірландці | Гелтахтці | 6 | ||
Гойдельські Кельти | Шотландці | Хайландці | 6 | ||
Бриттські Кельти | Валлійці | 5 | |||
Бриттські Кельти | Бретонці | 5 | |||
Бриттські Англо-Кельти | Корнці | 0.2 | |||
Гойдельські Кельти | Менці | 0.04 | |||
Греки | Греки | 10 | |||
Албанці | Албанці | 8 | |||
Вірмени | Вірмени | 5 | |||
Балти | 4.5 | ||||
Литовці | 3.1 | ||||
Латиші | Латгалії | 1.4 | |||
Індо-іранці | 4 | ||||
іранці | Осетини | 0.7 | |||
Іранці | Перси | 0.365[11] | |||
Іранці | Тати | 0.02 | |||
Тюрки | 30 | ||||
Огузи | Турки | 16 | |||
Огузи | Азербайджанці | 8.9 | |||
Булгар-кипчаки | Татари | 6 | |||
Булгари | Чуваші | 2 | |||
Половецько-кипчаки | Кумики | 0.3 | |||
Алани | Карачаївці | 0.2 | |||
Половецько-кипчаки | Кримські татари | Кримські татари | 2 | ||
Огузи | Гагаузи | 0.2 | |||
Алани | Балкарці | 0.12 | |||
Фіно-угри | 22 | ||||
Угри | Угорці | 12 | |||
Угро-лапландці | Фіни | Карели, Фінські шведи, Інгерманландці, Квена | 6 | ||
Угро-лапландці | Естонці | Сету, Виро | 1 | ||
Угро-волжичани | Мордва | Ерзя, Шокша, Мокша, Каратаї | 1.1 | ||
Угро-пермяки | Комі | Комі-язьвінці, Комі-перм'яки | 0.5 | ||
Угро-лапландці | Саами | 0.1 | |||
Угро-лапландці | Вепси | 0.008 | |||
Угро-лапландці | Іжора | 0.001 | |||
Фіно-лапландці | Ліви | 0.0001 | |||
Північнокавказці | 8 | ||||
Північнокавказці | Чеченці | 1.2 | |||
Північнокавказці | Аварці | 0.8 | |||
Північнокавказці | Даргінці | 0.6 | |||
Північнокавказці | Кабардинці | 0.6 | |||
Північнокавказці | Адигейці | 0.1 | |||
Північнокавказці | Лезгини | 0.7 | |||
Північнокавказці | Інгуші | 0.4 | |||
Північнокавказці | Черкеси | 0.05 | |||
Північнокавказці | Лакці | 0.1 | |||
Північнокавказці | Табасарани | 0.1 | |||
Північнокавказці | Рутульці | 0.02 | |||
Північнокавказці | Цахури | 0.007 | |||
Південнокавказці | Грузини | 5 | |||
Баски | Баски | Баски | 0.7 |
В Європі також є ще одне європейське населення (батьківщина якого знаходиться за межами Європи) — приблизно зо 2 млн етнічних євреїв:
Євреї Ашкеназі — приблизно 1.4 мільйона, головним чином німецькі та французькі
Євреї Сефарди — приблизно 0.3 мільйона, головним чином французькі та італійські
Євреї Мізрахі — приблизно 0.3 мільйона, головним чином французькі
Євреї Ромініоти — приблизно 6000, головним чином грецькі
Євреї Караїми — менш ніж 4000, головним чином у Польщі та Литві.
Так само в Європі в значній мірі присутній такий етнос як Роми — до 5 мільйонів[12][13].
Поряд зі «звичайними» циганами, в Європі присутні європейські роми, так звані «білі роми» — еніші. Поширені переважно в Центральній та Західній Європі — близько 25000 — 35000 осіб станом на початок 1980-х рр.[14] і всього лише 2500 осіб станом на 1999 рік[15]
Компанія Pan and Pfeil розрізняє близько 33 народів, які формують населення більшості принаймні в одній суверенній державі[16], географічно розташованій у Європі.[17] Ця більшість варіюється від майже гомогенних поселень як у Грузії чи Польщі, до порівняно невеликої більшості як у Латвії чи Бельгії, Боснії та Герцеговині, а також Чорногорії — багатоетнічних державах, у яких жодна група не формує більшість.
Країна | Більшість | % | Регіональна більшість | Інші меншини[18] |
Албанія | Албанці | 93 % | Греки 6 %[19][20], інші 2 % (Румуни, Роми, Серби, Македонці, Болгари та Турки). | |
Азербайджан | Азербайджанці | 91.6 % | Лезгини 2,2 %, росіяни 1,8 %, Талиші 1,0 %[21][22], Аварці 0,6 %, Турки-месхетинці 0,5 %, Татари 0,4 %, Українці 0,4 %, Цахури 0,2 %, Грузини 0,2 %, Євреї 0,2 %, Курди 0,1 %, Удіни 0,05 %, інші 0,12 %. | |
Австрія | Австрійці | 91.1 % | Південні слов'яни 4 % (включаючи хорватів, Словенців, Бургенландскіх хорватів, Каринтійських словенців, Сербів та Босняків), турки 1,6 %, німці 0,9 % та інші 2,4 % (дані 2001). | |
Білорусь | Білоруси | 81.2 % | Росіяни 11,4 %, Поляки 3,9 %, Українці 2,4 %, та інші 1,1 % (дані 1999). | |
Бельгія | Фламандці | 58 % | Валлони 31 %, Німці 1 % | інші (вихідці з країн Східної та Південної Європи, а також країн Азії та Африки) 10 %. |
Боснія та Герцеговини | Босняки | 48 % | Серби 37,1 %, Хорвати 14,3 % | інші 0,6 % (дані 2000). |
Болгарія | Болгари | 83.9 % | Турки 9,4 % | Роми 4,7 %, інші 2 % (включаючи Македонців, Вірмен, Татар, Черкесів та Греків). (Перепис 2001) |
Хорватія | Хорвати | 89.6 % | Серби 4,5 %, інші 5,9 % (включаючи Босняків, угорців, словенців, Чехів, Далматинських італійців, Австрійських німців, Румунів та Циган). (перепис 2001) | |
Чехія | Чехи | 90.4 % | Моравці 3,7 % | Словаки 1,9 %, та інші 4 %. (перепис 2001) |
Данія | Данці | 90 %[23] | Фарерці | та інші скандинави, німці, фризи, й інші європейці, Гренландці та інші. |
Естонія | Естонці | 68.8 % | Балтійські шведи | Росіяни 25,5 %, Українці 2,1 %, Білоруси 1,2 %, Фіни 0,8 %, Балтійські німці 2,2 % та інші. (2010 перепис) |
Фінляндія | Фіни | 93.4 % | Фінські шведи 5,6 % | Росіяни 0,5 %, Естонці 0,3 %, Роми 0,1 %, Саами 0,1 % і Турки 0,05 %. (2006) |
Франція | Французи | 84 % | (включаючи етнічні регіональні групи Бретонці, Корсиканці, окситанці, Ельзасьці, Нормани, Пікарди, Баски та Фламандці). | інші європейці 7 %, північні африканці 7 %, субсахарські африканці, індонезійці, азіати та латиноамериканці[24] |
Німеччина | Німці | 81 %-91 %[25] | включаючи Баварців, Швабів, Саксів, Фризів, Сербів, Сілезців, Саарів, Поляків та Данців). | Німці без іммігрантів складають — 81 %; Німці з іммігрантами складають (включаючи етнічних німецьких переселенців) — 10 %; Іноземці — 9 %: Турки — 2,1 %, інші — 6,7 %, а також особи неєвропейського походження — від 2 до 5 %.[25]) |
Грузія | Грузини | 83.8 % | Азербайджанці 6,5 %, Вірмени 5,7 %, Росіяни 1,5 % і Осетини 1,3 %. | |
Греція | Греки | 93 % | включаючи інші народи Греції 3 % | Албанці 4 %, інші — 3 %. (2001 перепис)[26] |
Угорщина | Угорці | 92.3 % | Роми 1,9 %, Німці 1,2 % та інші (Хорвати, Румуни, Болгари, Турки та Русини) або невідомі 4,6 %. (2001 перепис) | |
Ісландія | Ісландці | 94 % | Іммігранти головним чином — Поляки, Росіяни, Греки, Португальці та філіппінці до 6 %. | |
Ірландія | Ірландці | 87.4 % | Протестантські Ірландці та Англо-ірландці | Іммігранти головним чином Латиші, Поляки та Українці — 7,5 %, Азіати 1,3 %, Африканці 1,1 % (2006 перепис). |
Італія | Італійці | 95 % | Сицилійці, Сардинці, Лангобарди | Албанці, Словенці, Хорвати, Угорці, Греки, Румуни, Українці та Шведи — 2,5 %, Північні Араби — 1 %, Азіати, Африканці та Латиноамериканці, а також інші (Китайці, Філіппінці, Індуси, Африканці та Латиноамериканці) — 1,5 %. [3] [Архівовано 23 березня 2010 у Wayback Machine.] |
Косово | Албанці | 88 % | Серби 7 % | Боснійці, Горанці, Роми, Турки, Ашка, Єгиптяни та Македонці — 5 % |
Латвія | Латиші | 57.7 % | Росіяни 29,6 % | Білоруси 4,1 %, Українці 2,7 %, Поляки 2,5 %, Литовці 1,4 %, Ліви 0,1 % та інші 2 %. (2002) |
Литва | Литовці | 83.5 % | Поляки 6,74 %, Росіяни 6,31 %, Білоруси 1,23 %, Липки 2,27 % і Євреї 0,01 %. (2001 перепис) | |
Північна Македонія | Македонці | 64.2 % | Албанці 25,2 %, Турки 3,9 % | Роми 2,7 %, Серби 1,8 % та інші (Греки, Болгари, Румуни та Хорвати) 2,2 %. (2002 перепис) |
Мальта | Мальта | 95.3 %[27] | ||
Молдова | Молдовани/Румуни | 78.2 % | Українці 8,4 % | Росіяни 5,8 %, Гагаузи 4,4 %, Болгари 1,9 % та інші 1,3 %. (2004 перепис) |
Чорногорія | — | Чорногорці 43 %, Серби 32 % | Боснійці 8 %, Албанці 5 % та інші (Хорвати, Греки, Роми та Македонці) 12 %. (2003 перепис) | |
Нідерланди | Голландці | 80.7 % | Фризи 3 % | інші європейці 7,2 %, Індонезійці 2,4 %, Суріманці 2 %, Марокканці 2 % (2008 перепис) |
Норвегія | Норвежці | 93.1 % | Саами 1,3 % | інші європейці 3,6 %, неєвропейці (африканці та азіати) — 2 %. (2007 перепис) |
Польща | Поляки | 96.7 % | Німці 0,4 %, Білоруси 0,1 %, Українці 0,1 %, Сілезці та Кашуби) 2,7 %, Євреї — 5,000 осіб (2002 перепис) | |
Португалія | Португальці | 92 % | Іспанці, Британці, Німці, Французи та Румуни, а також представники народів, які не входять до Європейського союзу (Українці, Молдовани, Болгари, Росіяни); Бразильці, Китайці, Індуси та Роми. | |
Румунія | Румуни | 89.5 % | Секеї 6,6 %, Роми 2,5 %, Німці 0,3 % | Українці 0,3 %, Росіяни 0,2 %, Турки 0,2 % та інші 0,4 % (2002 перепис) |
Росія | Росіяни | 79.8 % | Татари 3,8 %, Калмики, Чеченці, Черкеси, Осетини | Українці 2 %, Башкири 1,2 %, Чуваші 1,1 % та інші (Казахи, Ногаї, Ерзя, Комі та Вірмени) 12,1 % і ще 102 інших національності. (2002 перепис). |
Сербія[28] | Серби | 82.9 % | Угорці 3,9 %, Роми 1,4 %, Югослави 1,1 %, Боснійці 1,8 %, Чорногорці 0,9 % та інші 8 %. (2002 перепис, включаючи Косово). | |
Словаччина | Словаки | 85.8 % | Угорці 9,7 % | Роми 1,7 %, Русини/Українці 1 % та інші 1,8 %. (2001 перепис) |
Словенія | Словенці | 83.1 % | Серби 2 %, Хорвати 1,8 %, Боснійці 1,1 % та інші (Італійці, Німці, Угорці та Румуни) — 12 %. (2002 перепис) | |
Іспанія | Іспанці | 89 % | Варіації національності та субетнічної приналежності Іспанців, включаючи Кастилійців, Каталонців, Галісійців та Басків | Роми, Євреї, Латиноамериканці, Румуни, Північні Африканці, Субсахарські Африканці, Китайці, філіппінці, Левантскі Араби та інші. |
Швеція | Шведи | 88 % | Фінські шведи, Саами | Іноземці або іммігранти першого покоління: Фіни, Югослави, Датчани, Норвежці, Росіяни, Сирійці, Греки, Турки, Перси, Курди, Пакистанці, Тайландці, Корейці та Чилійці.[29][30] |
Швейцарія | Швейцарці | 79 % | Регіональні лінгвістичні підгрупи, включаючи німецькомовних Алеманів, франкомовних Романдців, італомовних та Ретороманців | Балканці (Серби, Хорвати, Босняки та Албанці) 6 %, Італійці 4 %, Португальці 2 %, німці 1,5 %, Турки 1 %, Іспанці 1 % і Українці 0,5 %. |
Україна | Українці | 77.8 % | Росіяни 17,3 % | Білоруси 0,6 %, Молдовани 0,5 %, Кримські татари 0,5 %, Болгари 0,4 %, Угорці 0,3 %, Румуни 0,3 %, Поляки 0,3 %, Євреї 0,2 %, Вірмени 0,1 % та інші 1,8 %. (2001 перепис) |
Велика Британія | Англійці | 80 % — 93 %[31] | Англійці 77,0 %, Шотландці 8,0 %, Валлійці 4,5 %, Ірландці 2,8 %, also Корнці, Менці та Ісландці | Ірландці 24,0 %, Поляки 1,6 %, Португальці 0,8 %, Греки 0,7 %, Німці 0,6 %. Видимі етнічні меншини складають приблизно 14 % населення Великої Британії, вони включають Вихідців з Південної Азії 5,7 % (Індуси 2,7 %, Пакистанці 1,5 %, Бангладешці 0,8 %), Негри з Північної Африки 3,0 %, Негри з Південної Африки 1,5 %, Негри з Вест-Індії 1,3 %), Араби 1,7 % (Жителі Іраку 0,6 %), Жителі східної Азії 1,6 % (Китайці 0,8 %) та інші (включаючи Латиноамериканців, Іранців та Тихоокеанських Остров'ян) |
- Населення Європи
- Мови Євразії
- Євролінгвістіка
- Еміграція з Європи
- Федеральний союз європейських народів
- Рамкова конвенція про захист національних меншин
- Генетична історія Європи
- Європеоїдна раса
- Європейська частина Росії
- Список етносів за абеткою
- Кочові народи Європи
- ↑ Christoph Pan, Beate Sibylle Pfeil,Minderheitenrechte in Europa. Handbuch der europäischen Volksgruppen (2002).[1] [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.], English translation 2004.
- ↑ Pan and Pfeil (2004), «Problems with Terminology», pp. xvii-xx.
- ↑ Pan and Pfeil (2004) нарахували 122 мильйони, в Європі та Азії, разом узятих.
- ↑ Німців у Німеччині; Pan and Pfeil (2004) нарахували 89 мільйонів усіх німецькомовних європейців.
- ↑ Офіційні переписи INSEE [2] [Архівовано 10 травня 2011 у Wayback Machine.]; Pan and Pfeil (2004) нарахували 55 мільйонів усіх франкомовних європейців, за винятком Окситанії.
- ↑ включаючи корсиканців
- ↑ Pan and Pfeil нарахували 31 мильйон, виключаючи Каталонців, валенсіанців, басків і галісійців
- ↑ якщо не зазначено інше, населення вказано за даними Pan and Pfeil (2004)
- ↑ лише в європейській частині Росії; загалом 122 мільйони по всій Росії.
- ↑ CIA Factbook, United Kingdom Census 2001
- ↑ New Page 2. Архів оригіналу за 30 жовтень 2009. Процитовано 7 грудень 2014.
- ↑ Загальна чисельність
- ↑ Pan and Pfeil (2004) дають 3.8 мільйонів. Хай оціює їх кількість до 10 мільйонів
- ↑ So die Schweizerische Bischofskonferenz 1978 bzw. eine Studienkommission 1983, zit. nach: Hansjörg Roth: Jenisches Wörterbuch. Aus dem Sprachschatz Jenischer in der Schweiz. Frauenfeld 2001, S. 23.
- ↑ Schweizerische Eidgenossenschaft, Bundesamt für Kultur: Sprachen und kulturelle Minderheiten — Fahrende in der Schweiz. [Архівовано 9 червень 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Ethnic groups which form the majority in two states are the Romanians (in Romania and Moldova), and the Albanians (in Albania and the partly-recognized Republic of Kosovo). Closely related groups holding majorities in separate states are German speakers (Germans, Austrians, Luxembourgers, Swiss German speakers), the Serbo-Croats in the states of Former Yugoslavia, the Dutch/Flemish, the Russians/Belarusians and the Bulgarians/Macedonians.
- ↑ including the European portions of Russia, not including Turkey, Georgia and Kazakhstan, excluding microstates with fewer than 100,000 inhabitants: Andorra, Holy See, Liechtenstein, Monaco and San Marino.
- ↑ відсотки згідно з CIA Factbook, якщо не вказано інше.
- ↑ Eastern Europe at the end of the 20th century, Ian Jeffries, p. 69. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ The Greeks: the land and people since the war. [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] James Pettifer. Penguin, 2000. ISBN 0-14-028899-6
- ↑ Disputed number of Talysh in Azerbaijan. Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 7 грудень 2014.
- ↑ Reasons for the dispute around the number of Talysh in Azerbaijan [Архівовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine.]: One Europe, Many Nations: A Historical Dictionary of European National Groups, by James Minahan, Greenwood, 2000, ISBN 0-313-30984-1, ISBN 978-0-313-30984-7, p. 674 (viewable on Google Books)
- ↑ Persons of danish origin: 4 985 415. Total population: 5 511 451 Statistics Denmark [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Дані по Франції. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ а б Germans and foreigners with an immigrant background. Архів оригіналу за 4 травень 2009. Процитовано 7 грудень 2014.
- ↑ примітка: відсотки відюивають громадянство, оскільки Греція не збирає даних стосовно етнічної приналежності
- ↑ MALTA: general data. Архів оригіналу за 25 червня 2009. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ виключаючи Косово та Метохію
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 7 грудня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Befolkningsstatistik. Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ Starting in the 2001 census, White Irish and White British were recognised as distinct ethnic groups in Great Britain. This distinction is avoided in the census of Northern Ireland, where White Irish and White British are combined into a single «White» ethnic group on the census forms.
- Andrews, Peter A.; Benninghaus, Rüdiger (2002), Ethnic Groups in the Republic of Turkey, Reichert, ISBN 3-89500-325-5
- Banks, Marcus (1996), Ethnicity: Anthropological Constructions, Routledge
- Berting, J. (2006), Europe: A Heritage, a Challenge, a Promise, Eburon Academic Publishers, ISBN 90-5972-120-9
- Cederman, Lars-Erik (2001), Political Boundaries and Identity Trade-Offs, у Cederman, Lars-Erik (ред.), Constructing Europe's Identity: The External Dimension, London: Lynne Rienner Publishers, с. 1—34
- Cole, J. W.; Wolf, E. R. (1999), The Hidden Frontier: Ecology and Ethnicity in an Alpine Valley, University of California Press, ISBN 978-0-520-21681-5
- Davies, N. (1996), Europe: A History, Oxford University Press, ISBN 0-19-820171-0
- Dow, R. R.; Bockhorn, O. (2004), The Study of European Ethnology in Austria, Progress in European Ethnology, Ashgate Publishing, ISBN 978-0-7546-1747-1
- Eberhardt, Piotr; Owsinski, Jan (2003), Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-century Central Eastern Europe, M.E. Sharpe, ISBN 0-7656-0665-8
- Eder, Klaus; Spohn, Willfried (2005). Collective Memory and European Identity: The Effects of Integration and Enlargement. Burlington: Ashgate Publishing Company. ISBN 0-7546-4401-4.
- Gresham, D. та ін. (2001), Origins and divergence of the Roma (Gypsies), American Journal of Human Genetics, 69 (6): 1314—1331
{{citation}}
: Явне використання «та ін.» у:|first=
(довідка) Online article - Karolewski, Ireneusz Pawel; Kaina, Viktoria (2006), European Identity: Theoretical Perspectives and Empirical Insights, LIT Verlag, ISBN 3-8258-9288-3
- Jordan-Bychkov, T.; Bychkova-Jordan, B. (2008), The European Culture Area: A Systematic Geography. Maryland, Rowman & Littlefield, ISBN 0-7425-1628-8
- Latham, Robert Gordon (1854), The Native Races of the Russian Empire, Hippolyte Baillière (London) Full text on google books [Архівовано 22 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Laitin, David D. (2000), Culture and National Identity: "the East" and European Integration, Robert Schuman Centre
- Gross, Manfred (2004), Romansh: Facts & Figures, Lia Rumantscha, ISBN 3-03900-037-3 Online version
- Levinson, David (1998), Ethnic Groups Worldwide: A Ready Reference Handbook, Greenwood Publishing Group, ISBN 978-1-57356-019-1 part I: Europe, pp. 1–100.
- Hobsbawm, E. J.; Kertzer, David J. (1992), Ethnicity and Nationalism in Europe Today, Anthropology Today, 8: 3—8
- Minahan, James (2000), One Europe, many nations: a historical dictionary of European national groups, Greenwood Publishing Group, ISBN 0-313-30984-1
- Panikos Panayi,Outsiders: A History of European Minorities (London: Hambledon Press, 1999)
- Olson, James Stuart; Pappas, Lee Brigance; Pappas, Nicholas Charles (1994), An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empire, Greenwood, ISBN 0-313-27497-5
- O'Néill, Diarmuid (2005), Rebuilding the Celtic languages: reversing language shift in the Celtic countries, Y Lolfa, ISBN 0-86243-723-7
- Panayi, Panikos (1999), An Ethnic History of Europe Since 1945: Nations, States and Minorities, Longman, ISBN 0-582-38135-5
- Parman, S. (ed.) (1998), Europe in the Anthropological Imagination, Prentice Hall
- Stephens (1976), Linguistic Minorities in Western Europe, Gomer Press, ISBN 0-608-18759-3
{{citation}}
: Проігноровано невідомий параметр|fist=
(довідка) - Szaló, Csaba (1998), On European Identity: Nationalism, Culture & History, Masaryk University, ISBN 80-210-1839-9
- Stone, Gerald (1972), The Smallest Slavonic Nation: The Sorbs of Lusatia, Athlene Press, ISBN 0-485-11129-2
- Vembulu, R. Pavananthi (2003), Understanding European Integration: History, Culture, and Politics of Identity, Aakar Books, ISBN 81-87879-10-6
- Ron Balsdon, The Cultural Mosaic of the European Union: Why National Boundaries and the Cultures Inside Still Matter
- Migration Policy Institute — Country and Comparative Data [Архівовано 31 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Living Diversity [Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.], Federal Union of European Nationalities (FUEN) and the Youth of European Nationalities (YEN).