Хрещатий парк
| Хрещатий парк | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Алея з альтанкою у Хрещатому парку | ||||
| 50°27′12″ пн. ш. 30°31′53″ сх. д. / 50.4532962° пн. ш. 30.5315208° сх. д. | ||||
| Тип | парк | |||
| Статус | Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення[1] | |||
| Відкрито | 1743 | |||
| Колишні назви | Царський, Купецький, Пролетарський та Піонерський | |||
| Площа | 11,8 га | |||
| Керівна установа | КП УЗН Шевченківського району | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Київ, вулиця Грушевського, 1а | |||
  Хрещатий парк Хрещатий парк (Україна) | ||||
 | ||||
 Хрещатий парк у Вікісховищі | ||||
Хрещатий парк — парк у Києві. Колишні назви Царський, Купецький, Пролетарський та Піонерський.
Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Розташований поблизу Європейської площі, на схилах Дніпра, вздовж Володимирького узвозу (на той час — частина Олександрівської вулиці). Площа — 11,8 га.
Історія[ред. | ред. код]
Парк було засновано як частину Царського саду згідно повеління імператриці Єлизавети Петрівни від 1743 року. 1752 року, після ліквідації фортеці «Скородум», парк було розплановано.
Первісно був спланований у регулярному стилі, з 1-ї третини ХІХ століття набув сучасного планування у пейзажному стилі.
1882 року у нижній частині Царського парку збудували будинок Купецького зібрання (зараз — Національна філармонія України), після чого вона набула назву сад Купецького зібрання (Купецький сад). У ті часи з 1 травня й до кінця літнього сезону у парку грав струнний оркестр, по понеділках зазвичай відбувались симфонічні концерти. Літній театр з весни і до кінця осені орендувала українська трупа М. Садовського, оркестром якої керував хормейстер Олександр Кошиць[2].
1872 року у тодішньому Царському парку було споруджено першу водонапірну башту київського водогону (відбудована 2003 року), а 1876 року — другу башту. Нині тут розміщено Водно-інформаційний центр. Після прокладання у 1910-х роках Петрівської алеї (зараз алея Магдебурзького права) сполучається Парковим мостом з Міським парком.
1919 року, як і сусідній нинішній Міський сад, набув назву сад 1 травня[3] або Першотравневий сад. З 1920-х років і до 1934 (за іншими даними — до 1935 року) мав назву Пролетарський сад. Після відкриття у будинку Купецького зібрання міського Палацу піонерів й сад отримав назву Піонерський.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Сучасна назва — з 2 лютого 1993 року[4].
У нижній частині парку, на розі вулиці Михайла Грушевського і Петрівської алеї до 2009 року знаходився пам'ятник Г. І. Петровському.
У парку розміщується Київський державний академічний театр ляльок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
- ↑ Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
- ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 119, Арк. 207–212. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 436. (рос.)
- Веб-енциклопедія Києва.
| ||||||||
