Зірочник середній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зірочник середній
Stellaria media våtarv.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Зірочник (Stellaria)
Вид: Зірочник середній
Біноміальна назва
Stellaria media
(L.) Vill., 1789
Синоніми
Alsine apetala Kit. ex Nyman
Alsine avicularum Lam.
Alsine barbata Stokes
Alsine brachypetala Opiz
Alsine elongata Jord. & Fourr.
Alsine glabella Jord. & Fourr.
Alsine gussonii Jord. & Fourr.
Alsine media L.
Alsine repens Vell.
Alsine vulgaris Moench
Alsinella wallichiana Sw.
Arenaria vulgaris Bernh.
Holosteum alsine Sw.
Stellaria apetala Ucria ex Roem.
Stellaria glabra Raunk.
Stellaria hiemalis Raunk.
Stellaria monogyna D. Don
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stellaria media
EOL: 587772
IPNI: 30072255-2
ITIS logo.jpg ITIS: 20169
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13274
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-2481938
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stellaria media

Зірочник середній (мокрець, мокравник, мокринець, мокриця, перерванець, черевець лат. Stellaria media (L.) VILL) — рослина з родини Гвоздичні (Caryophyllaceae).

Етимологія[ред.ред. код]

Stellaria media

Міжнародна назва роду походить від латинського слова «Stella», що в перекладі означає «зірка» (білі квітки рослини схожі на маленькі зірочки). Видова назва («media») у перекладі з латинської мови — «середня» (тобто, маленька зірочка з родини гвоздичних). Українська назва рослини є дослівним перекладом з латинської. На стеблах рослини з одного боку є волоски, по яких стікає дощова вода і роса в ґрунт. Очевидно, це дає можливість зірочнику рости в сухих місцях. Звідси і друга назва рослини — мокрець.

Морфологія[ред.ред. код]

Однорічна або дворічна дрібно-опушена рослина з лежачими або висхідними, дуже розгалуженими стеблами висотою 5—30 см; нерідко утворює нещільні дернини. Листки супротивні, яйцевидні, довжиною 1—2 см, голі або війчасті (біля основи). Квітки в півзонтиках; чашолистки довжиною 4— 4,5 мм, пелюстки глибокодворозсічені, коротші за чашолистки, іноді їх немає. Чашолистків і пелюсток по 5, тичинок 3—5, буває 10, маточка одна з трьома стовпчиками. Плід — коробочка. Цвіте з березня до жовтня. Дозріває у липні — жовтні.

Квіти Stellaria media

Поширення та екологія[ред.ред. код]

Євразійсько-північноамериканський вид. Росте як бур'ян на городах, у садах, по берегах річок майже по всій Україні.

Розмножується насінням, а також частинками стебла. Одна рослина дає 15—25 тис. насінин, які проростають без періоду спокою. Насіння зберігає схожість багато років і проростає при досить низьких температурах.

Мокриця — рослина-ефемер: вона живе лише три-чотири тижні[1]. Але насіння мокриці, падаючи на землю, незабаром проростають, і з'являються нові рослинки. Крім того, гілочки мокриці, торкаючись до землі, пускають корінці.[1]

Мокриця, навіть розірвана на частини, продовжує жити. Кожен шматочок дає корінці і виростає в цілу рослину.[1]

Після дощу мокриця стає «кришталевою». Стебла мокриці покриті волосками, які утримують воду. Вода блищить на сонці, і вся рослина здається зробленою зі скла. Мокриця вбирає воду не тільки корінням, а й волосками на стеблах — з повітря.[1]

Це своєрідна за своєю біологією рослина є гарною поживою для індиків, курчат та кімнатних птахів, через що іноді її називають «пташиним салатом». Мокриця сприяє збільшенню молока у корів.[1]

Цю рослину можна вживати в їжу в сирому вигляді як салат, варити з неї щі і робити пюре.[1]


В Україні росте понад 10 видів зірочника, з них найчастіше зустрічається зірочник лісовий.

Насіння Stellaria media

Хімічний склад[ред.ред. код]

В квітучій надземній частині міститься 114 мг% аскорбінової кислоти, до 24 мг% каротину; в золі рослини багато хлору, та калієвої солі.

Застосування[ред.ред. код]

Есенцію із свіжої рослини застосовують у гомеопатії. З рослини можна готувати салати, вживати її як вітамінну приправу до їжі. Можна також додавати її до корму свиней, гусей, курчат, домашніх співочих птахів. Медонос. У народній медицині використовували при хворобах щитовидної залози, серця, сипу, набряків, хворобах печінки, легенів, легеневому туберкульозі з кровохарканням, геморої, замутненні рогівки, носових кровотечах, виразках, радикуліті, ревматизмі.

Цікаві факти[ред.ред. код]

За квіточками рослини можна передбачати погоду: якщо до дев'ятої години ранку віночок квітки не підніметься й не розкриється, то вдень буде дощ[1]. Цим барометром можна користуватися все літо, тому що мокриця цвіте з квітня до пізньої осені.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Гвоздика садова Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.