Семінський Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Валерійович Семінський
Народився 20 грудня 1973(1973-12-20) (45 років)
м. Біла Церква, Київська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
підприємець
Alma mater КНЕУ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу
Посада Народний депутат України
Партія Соціалістична партія України
Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олег Валерійович Семінський (нар. 20 грудня 1973, м. Біла Церква, Київська область) — український підприємець, директор будівельного підприємства[1]. Народний депутат України 9-го скликання[2]. Заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1991 р. закінчив середню загальноосвітню школу ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови в м. Києві. У 1993 р. вступив до Київського національного економічного університету (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «Магістр з управління міжнародним бізнесом»), який закінчив у 1998 р. У 2001 р. вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, спеціальність «Гірничий інженер з видобування нафти та газу»), який закінчив у 2003 р.[4]

  • 1991—1992 рр. — консультант в асоціації «Геос».
  • 1992—1993 рр. — консультант-перекладач МКП «Дніпро».
  • 1993—1996 рр. — заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».
  • 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.
  • 1998—2000 рр. — провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».
  • 2000—2003 рр. — в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».
  • 2003—2011 рр. — генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».
  • 2011—2013 рр. — голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування»[5][6].
  • 2015 р. — заступник директора ТОВ «Ділайс».
  • З 2017 р. — координатор проекту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс»[7].

Викрадення[ред. | ред. код]

У 2012 році був викрадений невідомими. У полоні провів близько 3 років.[8] За словами Семінського, викраденння організував Микола Рудьківський, який хотів таким чином отримати долю Семінського в спільній компанії. Станом на листопад 2019 року справу так і не розкрито, Рудьківського було ув'язнено у 2018 році в Москві за іншими звинуваченнями.[9]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ[10].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 р. (виборчий округ № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району м. Чернігова)[11]. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс», проживає в м. Києві. Безпартійний[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підприємець Семінський від «Слуги народу» виграв вибори у екс-губернатора Куліча в Чернігівській області Українські новини (24 липня 2019)
  2. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 205 cvk.gov.ua
  3. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  4. Кандидати у депутати від партії «Cлуга Народу» в мажоритарних округах sluga-narodu.com
  5. У Києві викрали голову правління «Нафтогазвидобування» Gazeta.ua (20 лютого 2012)
  6. Олег Семінський: ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення Економічна правда (12 червня 2017)
  7. На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проект Укрінформ (05.04.2019)
  8. Три з половиною роки в підвалі на ланцюгу… НОВА Тернопільська газета
  9. У Москві затриманий український екс-міністр Рудьковський – відео. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-10-02. 
  10. Список соціалістів Українська правда (17 січня 2006)
  11. «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві Українська правда (21 червня 2019)
  12. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua

Посилання[ред. | ред. код]