Семінський Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Валерійович Семінський
Народився 20 грудня 1973(1973-12-20) (47 років)
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
підприємець
Alma mater КНЕУ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу
Посада Народний депутат України
Партія Соціалістична партія України
Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олег Валерійович Семінський (нар. 20 грудня 1973, Біла Церква, Київська область) — український підприємець та політик.[1]. Народний депутат 9-го скликання[2]. Заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з 29 серпня 2019[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

1991 року закінчив школу ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови в Києві.

1993-1998 - навчався в Київському оекономічному університеті (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «управління міжнародним бізнесом»).

2001-2003 - навчався в Івано-Франківському технічному університеті нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, гірничий інженер з видобування нафти та газу)[4].

  • у 1991—1992 р. – консультант в асоціації «Геос».
  • у 1992—1993 рр. – консультант-перекладач МКП «Дніпро».
  • з 1993 по 1996 рік – заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».
  • у 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.
  • з 1998 по 2000 рр. – провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».
  • з 2000 по 2003 – в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».
  • з 2003 по 2011 – генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».
  • з 2011 по 2013 – голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування»[5][6].
  • з 2015 по 2019 — заступник директора ТОВ «Ділайс».
  • з 2017 по 2019 – координатор проєкту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс»[7].

Викрадення[ред. | ред. код]

2012 року був викрадений невідомими, провівши більше трьох років у полоні[8]. За словами Семінського, викраденння організував Микола Рудьковський, який хотів таким чином отримати його долю в спільній компанії.

У лютому 2021 року в СБУ заявили про розкриття справи про викрадення, підозру 3 березня було вручено Рудьковському, який цього дня повернувся до України[9].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ[10].

Народний депутат України IX скл. від партії «Слуга народу»[1], в.о. № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району Чернігова[11]. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс».

Скандали[ред. | ред. код]

За повідомленнями ЗМІ, 28 вересня 2020 року у Чернігові депутат Семінський заблокував автівкою рекламну конструкцію, поспускав колеса машинам і вдарив власника рекламної конструкції. За словами потерпілого, реклама за кандидата в мери Чернігова від Слуги Народу Юрія Тарасовця була наклеєна незаконно, а при спробі її переклеїти, приїхали три автомобілі озброєних людей, заважали поклейщикам та погрожували зброєю. Власник борду написав заяву у поліцію.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Підприємець Семінський від «Слуги народу» виграв вибори у екс-губернатора Куліча в Чернігівській області Українські новини (24 липня 2019)
  2. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 205 cvk.gov.ua
  3. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  4. Кандидати у депутати від партії «Cлуга Народу» в мажоритарних округах sluga-narodu.com
  5. У Києві викрали голову правління «Нафтогазвидобування» Gazeta.ua (20 лютого 2012)
  6. Олег Семінський: ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення Економічна правда (12 червня 2017)
  7. На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проект Укрінформ (05.04.2019)
  8. Три з половиною роки в підвалі на ланцюгу… НОВА Тернопільська газета
  9. СБУ розкрила гучне викрадення 2012 року. Причетний екс-міністр транспорту. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-03-03. 
  10. Список соціалістів Українська правда (17 січня 2006)
  11. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  12. Війна за білборди: У Чернігові «слуга» вдарив власника бордів та спустив колеса авто – Depo.ua. www.depo.ua (uk). Процитовано 2020-09-29. 

Посилання[ред. | ред. код]