Семінський Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Валерійович Семінський
Oleg.Seminsky.jpg
Народився 20 грудня 1973(1973-12-20) (48 років)
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
підприємець
Alma mater КНЕУ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу
Сайт fb.com/Sluganarodu.Seminsky.Oleg.205
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олег Валерійович Семінський (нар. 20 грудня 1973, Біла Церква, Київська область) — український підприємець, народний депутат України 9-го скликання («Слуга народу») У 2003—2011 роках був генеральним директором ЗАТ «Нафтогазвидобування».

2021 року був фігурантом кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

1991 року закінчив школу ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови в Києві.

1993—1998 — навчався в Київському економічному університеті (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «магістр управління міжнародним бізнесом»).

2001—2003 — навчався в Івано-Франківському технічному університеті нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, гірничий інженер з видобування нафти та газу)[2].

  • у 1991—1992 р. — консультант в асоціації «Геос».
  • у 1992—1993 рр. — консультант-перекладач МКП «Дніпро».
  • з 1993 по 1996 рік — заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».
  • у 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.
  • з 1998 по 2000 рр. — провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».
  • з 2000 по 2003 — в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».
  • з 2003 по 2011 — генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».
  • з 2011 по 2013 — голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування»[3][4].
  • з 2015 по 2019 — заступник директора ТОВ «Ділайс».
  • з 2017 по 2019 — координатор проєкту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс»[5].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Був помічником проросійського політика Нестора Шуфрича у Раді IV, VI та VIII скликань[6], Миколи Рудьковського (4 і 5 скликання) і Мендусь Ярослава (5 скликання).

2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ[7].

Народний депутат України IX скл. від партії «Слуга народу»[8], в.о. № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району Чернігова. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс».[9].

Парламент[ред. | ред. код]

  • Заступник голови Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
  • Член Української частини Парламентського комітету Української частини Парламентського комітету асоціації
  • Заступник співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Швейцарією та Японією
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою, Туречиною, США, Польщею, Францією та Ізраїлем
  • Співавтор низки законопроектів, один із головних розробників проекту закону № 3356-д про обов'язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у транспортній галузі, прийнятий у першому читанні[10]
  • За даними громадської мережі «Опора» є одним із найбільш дисциплінованих нардепів з одним із найбільших рівнів підтримки ініціатив Президента[11]
  • На посаді народного депутата України активно працює у виборчому окрузі, залучаючи на округ багатомільйонні субвенції з Державного бюджету України[12]

Справа про викрадення[ред. | ред. код]

Станом на жовтень 2021 року був фігурантом кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.[13]

У 2011 році Семінському запропонували очолити компанію «Нафтогазвидобування», усно домовившись про розподіл: Пінчук — 30 %, Рудьковський — 30 %, Шуфрич — 30 % і Семінський -10 %. По причині внутрішнього конфлікту між Шуфричем, Рудьковским і Семінським, у 2012 році компанію готували до часткового продажу. За словами Семінського, його викрали 3 лютого 2021 року, що заблокувало угоду.[14]

За матеріалами слідства, відкритого в результаті цього, Семінського викрадачі «утримували в нелюдських умовах, систематично катували та вимагали від нього і його родичів сплатити неіснуючий борг у сумі 200 млн доларів».[15][16]

23 травня 2015 року, через 3 роки, Семінського звільнили й він оголосив про своє викрадення та перебування за ґратами проти його волі. Він зокрема звинуватив у викраденні ексміністра транспорту Миколу Рудьковського.

Микола Катеринчук, адвокат юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери», заявив, що в кримінальній справі Миколи Рудьковського, якого звинувачують у викраденні Семінського, є свідчення екстрасенсів.[17][13][18]

У лютому 2021 р. правоохоронці повідомили про підозру п'ятьом особам, включаючи Рудьковського.[15]

У СБУ заявили про розкриття викрадення Семінського у 2012 році. Наразі — депутата Слуги народу. Слідчі Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора розкрили викрадення у 2012 році топ-менеджера приватної газовидобувної компанії «Нафтогазвидобування». Про це повідомляє прес-служба СБУ та Офіс Генпрокурора.[19]

Станом на вересень 2021 р., Микола Рудьковський перебуває під цілодобовим домашнім арештом.[20]

Благодійність[ред. | ред. код]

  • Олег Семінський активно займається благодійністю. Фінансує низку соціальних ініціатив[21].
  • Активно співпрацює із благодійним фондом «Серце до серця»[22].

Завод гладкого скла[ред. | ред. код]

Ще до обрання в народні депутати Олег Семінський активно сприяв впровадженню проекту будівництва першого в Україні заводу з виробництва гладкого скла[23].


Особисте життя[ред. | ред. код]

Розлучений, має 2 дітей.[24]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цензор.НЕТ. Слуга народа Семинский обвинил Рудьковского в своем похищении: как идет война за 150 миллионов долларов. Цензор.нет (рос.). Процитовано 27 травня 2021. 
  2. Кандидати у депутати від партії «Cлуга Народу» в мажоритарних округах sluga-narodu.com
  3. У Києві викрали голову правління «Нафтогазвидобування» Gazeta.ua (20 лютого 2012)
  4. Олег Семінський: ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення Економічна правда (12 червня 2017)
  5. На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проект Укрінформ (05.04.2019)
  6. Посіпаки: результати пошуку. posipaky.info. Процитовано 1 вересня 2021. 
  7. Список соціалістів Українська правда (17 січня 2006)
  8. Підприємець Семінський від «Слуги народу» виграв вибори у екс-губернатора Куліча в Чернігівській області Українські новини (24 липня 2019)
  9. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  10. Рада прийняла за основу законопроект про обов'язкове використання щонайменше 5% біопалива в автобензині з 1 травня 2022 року. Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" (рос.). Процитовано 8 вересня 2021. 
  11. Підтримка депутатами Чернігівщини ініціатив Президента. oporaua (рос.). Процитовано 8 вересня 2021. 
  12. Чернігівщина: Ремонт за сприяння депутата. Голос України (рос.). Процитовано 8 вересня 2021. 
  13. а б Цензор.НЕТ. Слуга народа Семинский обвинил Рудьковского в своем похищении: как идет война за 150 миллионов долларов. Цензор.нет (рос.). Процитовано 27 травня 2021. 
  14. Севгіль Мусаєва, Дмитро Рясний (12 червня 2017). Олег Семінський: Думаю, ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення. pravda.com.ua (російською). Українська правда. Процитовано 29 вересня 2021. 
  15. а б Розкрили викрадення депутата від "Слуги народу". Підозрюють ексміністра транспорту. bbc.com. BBC News Україна. 25 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2021. 
  16. Дмитро Романов (12 листопада 2021). Україна може бути енергетично незалежною - Олег Семінський. telegraf.com.ua. Телеграф. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021. 
  17. Юрист рассказал о странностях в деле о похищении нардепа Семинского. РБК-Україна (рос.). Процитовано 27 травня 2021. 
  18. Обвинение экс-министру транспорта Рудьковскому основано на показаниях экстрасенсов, - юрист. economics.segodnya.ua (рос.). Процитовано 27 травня 2021. 
  19. В СБУ заявили о раскрытии похищения Семинского в 2012 году. Сейчас – депутата Слуги народа. biz.liga.net. ЛIГАБiзнесIнформ. 25 Лютого 2021. Процитовано 25 Лютого 2021. 
  20. Таня Матяш (16 вересня 2021). Апеляційний суд залишив Рудьковського під цілодобовим домашнім арештом. lb.ua. Процитовано 29 вересня 2021. 
  21. Міжнародний фестиваль «На Голубих озерах» відзначив десятилітній ювілей. Чернігівська обласна державна адміністрація (рос.). Процитовано 8 вересня 2021. 
  22. Підтримка людей, які опинилися у складних життєвих обставинах, є своєрідним тестом на людяність.. facebook (рос.). Процитовано 8 вересня 2021. 
  23. На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проект. Укрінформ (рос.). Процитовано 8 вересня 2021. 
  24. PEP: Профіль: Семінський Олег Валерійович, Верховна Рада України, Народний депутат України. pep.org.ua. Процитовано 29 вересня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]