Семінський Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Валерійович Семінський
Народився 20 грудня 1973(1973-12-20) (47 років)
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
підприємець
Alma mater КНЕУ
Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Соціалістична партія України
Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олег Валерійович Семінський (нар. 20 грудня 1973, Біла Церква, Київська область) — український підприємець, народний депутат України 9-го скликання («Слуга народу») У 2003—2011 роках був генеральним директором ЗАТ «Нафтогазвидобування».

Станом на жовтень 2021 року, фігурант кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

1991 року закінчив школу ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням англійської мови в Києві.

1993—1998 — навчався в Київському економічному університеті (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «управління міжнародним бізнесом»).

2001—2003 — навчався в Івано-Франківському технічному університеті нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, гірничий інженер з видобування нафти та газу)[2].

  • у 1991—1992 р. — консультант в асоціації «Геос».
  • у 1992—1993 рр. — консультант-перекладач МКП «Дніпро».
  • з 1993 по 1996 рік — заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».
  • у 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.
  • з 1998 по 2000 рр. — провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».
  • з 2000 по 2003 — в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».
  • з 2003 по 2011 — генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».
  • з 2011 по 2013 — голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування»[3][4].
  • з 2015 по 2019 — заступник директора ТОВ «Ділайс».
  • з 2017 по 2019 — координатор проєкту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс»[5].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Був помічником проросійського політика Нестора Шуфрича у Раді 4, 6 та 8 скликань[6], Миколи Рудьковського (4 і 5 скликання) і Мендусь Ярослава (5 скликання).

2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ[7].

Народний депутат України IX скл. від партії «Слуга народу»[8], в.о. № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району Чернігова[9]. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс».

Справа про викрадення[ред. | ред. код]

У 2011 році Семінському запропонували очолити компанію «Нафтогазвидобування», усно домовившись про розподіл: Пінчук — 30 %, Рудьковський — 30 %, Шуфрич — 30 % і Семінський -10 %. По причині внутрішнього конфлікту між Шуфричем, Рудьковским і Семінським, у 2012 році компанію готували до часткового продажу. За словами Семінського, його викрали 3 лютого 2021 року, що заблокувало угоду.[10]

За матеріалами слідства, відкритого в результаті цього, Семінського викрадачі «утримували в нелюдських умовах, систематично катували та вимагали від нього і його родичів сплатити неіснуючий борг у сумі 200 млн доларів».[11] [12]

23 травня 2015 року, через 3 роки, Семінського звільнили й він оголосив про своє викрадення та перебування за ґратами проти його волі. Він зокрема звинуватив у викраденні ексміністра транспорту Миколу Рудьковського.

Микола Катеринчук, адвокат юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери», заявив, що в кримінальній справі Миколи Рудьковського, якого звинувачують у викраденні Семінського, є свідчення екстрасенсів.[13][14][15]

У лютому 2021 р. правоохоронці повідомили про підозру п'ятьом особам, включаючи Рудьковського.[11]

У березні з інтерв'ю Миколи Рудьковського Дмитру Гордону стало відомо про шантаж із боку Семінського стосовно Рудьковського. Семінський після повернення вимагав переписати на нього акції (10 % у статутному капіталі «Нафтогазвидобування») в обмін на свідчення в прокуратурі про непричетність Рудьковського до викрадення.[16]

Станом на вересень 2021 р., Микола Рудьковський перебуває під цілодобовим домашнім арештом.[17]

Скандали[ред. | ред. код]

ЗМІ опублікували записи розмов Семінського і Рудьковського, із яких зрозуміло, що Семінський був готовий витратити до 7 мільйонів доларів на отримання мандата. Семінський заявляв про готовність балотуватися від будь-якої з партій.[18][19][20]

ЗМІ опублікували любовне листування Семінського з його помічницею під час засідання Ради.[21][22][23]

Чернігівські ЗМІ опублікували відео, на якому «Слуга народу» під прикриттям своєї охорони б'є людину та спускає шини авто. Згідно з повідомленнями, інцидент трапився під час виборів. Приводом для конфлікту стало те, що місцевий бізнесмен спробував зняти незаконно розміщені плакати «Слуги народу» зі своїх рекламних площин. Семінський із численною охороною прибув на місце події, вдарив чоловіка та спустив шини на його та інших авто.

Інцидент було знято на відео.[24][25]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Розлучений, має 2 дітей.[26]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цензор.НЕТ. Слуга народа Семинский обвинил Рудьковского в своем похищении: как идет война за 150 миллионов долларов. Цензор.нет (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  2. Кандидати у депутати від партії «Cлуга Народу» в мажоритарних округах sluga-narodu.com
  3. У Києві викрали голову правління «Нафтогазвидобування» Gazeta.ua (20 лютого 2012)
  4. Олег Семінський: ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення Економічна правда (12 червня 2017)
  5. На Чернігівщині стартує безпрецедентний для області інвестиційний проект Укрінформ (05.04.2019)
  6. Посіпаки: результати пошуку. posipaky.info. Процитовано 2021-09-01. 
  7. Список соціалістів Українська правда (17 січня 2006)
  8. Підприємець Семінський від «Слуги народу» виграв вибори у екс-губернатора Куліча в Чернігівській області Українські новини (24 липня 2019)
  9. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  10. Севгіль Мусаєва, Дмитро Рясний (12 червня 2017). Олег Семінський: Думаю, ДТЕК Ахметова простимулював ГПУ не розслідувати моє викрадення. pravda.com.ua (російською). Українська правда. Процитовано 29 вересня 2021. 
  11. а б Розкрили викрадення депутата від "Слуги народу". Підозрюють ексміністра транспорту. bbc.com. BBC News Україна. 25 лютого 2021. Процитовано 29 вересня 2021. 
  12. Дмитро Романов (12 листопада 2021). Україна може бути енергетично незалежною - Олег Семінський. telegraf.com.ua. Телеграф. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021. 
  13. Юрист рассказал о странностях в деле о похищении нардепа Семинского. РБК-Україна (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  14. Цензор.НЕТ. Слуга народа Семинский обвинил Рудьковского в своем похищении: как идет война за 150 миллионов долларов. Цензор.нет (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  15. Обвинение экс-министру транспорта Рудьковскому основано на показаниях экстрасенсов, - юрист. economics.segodnya.ua (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  16. Рудьковський заявив про шантаж з боку двох українських нардепів під час його перебування в російській в'язниці. unian.ua. УНІАН. 25 березня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021. 
  17. Таня Матяш (16 вересня 2021). Апеляційний суд залишив Рудьковського під цілодобовим домашнім арештом. lb.ua. Процитовано 29 вересня 2021. 
  18. Цензор.НЕТ. "Слуга народа" Семинский: "Я попадаю в список партии - 7 лимонов у меня для этого есть". АУДИО. Цензор.нет (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  19. Слуга народа Олег Семинский предлагал за мандат 7 миллионов долл.. OBOZREVATEL NEWS (ru). 2021-03-15. Процитовано 2021-05-27. 
  20. Нардеп "Слуги народа" Семинский признал подлинность записей о 7 млн за мандат. economics.segodnya.ua (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  21. Секс, драки, коррупция. Главные скандалы, в которые депутаты Верховной Рады попадали в 2020 году. nv.ua (ru). Процитовано 2021-05-27. 
  22. СМИ поймали слугу за интимной перепиской на заседании Рады. Фото. OBOZREVATEL NEWS (ru). 2020-11-28. Процитовано 2021-05-27. 
  23. Нардеп от Слуги народа Семинский вел любовную переписку с помощницей во время заседания Рады. OBOZREVATEL NEWS (ru). 2021-03-18. Процитовано 2021-05-27. 
  24. Нардеп від "Слуги народу" Олег Семінський вдарив чоловіка і спускав колеса в машинах через білборди (uk-UA). Процитовано 2021-05-27. 
  25. Нардеп от Слуги народа ударил человека и спустил шины нескольким авто в Чернигове. Видео. OBOZREVATEL PLUS (ru). 2021-04-20. Процитовано 2021-05-27. 
  26. PEP: Профіль: Семінський Олег Валерійович, Верховна Рада України, Народний депутат України. pep.org.ua. Процитовано 29 вересня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]