Кам'яна доба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Третинна система
Голоцен Історичні епохи
Залізна доба
  Пізня бронза  
  Середня бронза
  Рання бронза
Бронзова доба
    Мідна доба (Енеоліт)    
  Нова кам'яна доба (Неоліт)
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен     Верхній палеоліт  
    Середній палеоліт
    Нижній палеоліт
  Давня кам'яна доба (Палеоліт)
Кам'яна доба
Кам'яні знаряддя

Кам'яна́ доба — великий (найдовший період в історії людства) доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці, була відсутня технологія обробки металу, використовувалась також деревина, кістка, на пізнішому етапі з'явилась обробка глини, з якої робили посуд.

Кам'яні знаряддя виготовлялися з різних видів каменю. Так, кремінь і вапнякові сланці використовувалися для ріжучих інструментів і зброї, а з базальту і пісковику виготовлялися робочі інструменти, наприклад, камені для ручних млинів. Також отримали широке використання деревина, кістки, шкаралупа, оленячий ріг, мамонтові бивні.

У даному періоді широке використання технологій вперше значно вплинуло на людську еволюцію. Ареал проживання людини розширився від саван Східної Африки до всіх куточків решти світу. В кінці кам'яної доби відбулося одомашнення деяких диких тварин і почалася виплавка мідної руди для виробництва металу. Кам'яний вік відноситься до доісторичного періоду людського розвитку, тому що в цей час людство ще не навчилося писати (що характеризує традиційний початок історичного літочислення).

Розрізнення ранньої історії людства на три періоди археологічних культур: кам'яну добу, бронзову добу й залізну добу запропонував данський археолог Християн Юргенсен Томсен для полегшення класифікації археологічних знахідок. Найкраще запропонована Момсеном класифікація артефактів працює для археологічних знахідок Середземномор'я та Близького Сходу. В інших районах Землі, такий поділ може бути несправедливим, наприклад, у Африці на південь від Сахари бронзової доби не було, а залізна доба почалася одразу ж після кам'яної.

У Середземномор'ї та на Близькому Сході кам'яна доба змінюється бронзовою добою через перехідну епоху — енеоліт. Кам’яна доба переважно збігається з епохою первіснообщинного ладу і охоплює період, починаючи з виокремлення людини з тваринного стану (біля 1 млн. 800 тис. років тому) і завершуючи епохою поширення перших металів (приблизно 8 тис. років тому на Стародавньому Сході та біля 6-7 тис. років тому в Європі).

Кам’яна доба ділиться на:

Кам'яна доба в археології[ред.ред. код]

Різні кам'яні знаряддя.
Кам'яна доба, рибальський гачок

Точні дати цього періоду є вже певними, зовсім не спірними і не залежать від конкретного регіону. Проте, можна говорити про кам'яну добу в цілому, як про період для всього людства, хоча в деяких культурах доти не з'явилася металургія, поки вони не зіткнулися з впливом технологічно розвиненіших цивілізацій. Тим не менш, у цілому цей період почався близько 3 млн років тому, починаючи з перших гомінідів, що жили в Африці, які здогадалися використовувати кам'яний інструмент для вирішення побутових завдань. Більшість австралопітеків, ймовірно, не використовували кам'яні знаряддя, хоча їхня культура також вивчається в рамках даного періоду.

Оскільки до нашого часу переважно дійшли тільки кам'яні знахідки, то на їх основі ведуться археологічні дослідження всього періоду. Археологи проводять різні вимірювання кам'яних знарядь, щоб визначити їх типологію, призначення і технологічне використання. Нерідко інструменти кам'яної доби доходять до нас у напівзруйнованому стані, розділ експериментальної археології займається їх відновленням або створенням копій.

Хронологія[ред.ред. код]

Палеоліт[ред.ред. код]

Період найдавнішої історії людства, що охоплює епоху з моменту виділення людей з тваринного стану і появи первіснообщинного ладу до остаточного відступу льодовиків. Термін був придуманий археологом Джоном Ліббоком у 1865-у. У палеоліті людина почала використовувати кам'яні знаряддя у своєму повсякденному житті. Кам'яна доба охоплює більшу частину історії людства (близько 99% часу[1]) на Землі і починається 2,5[2], або 2,6 [3] млн років тому. Кам'яний вік характеризується появою кам'яних інструментів, сільського господарства і завершенням плейстоцену близько 10 тис. років до н. е.[1][4][5] Епоха палеоліту закінчується з настанням мезоліту, який, у свою чергу, завершився неолітичною революцією.

За часів палеоліту люди жили разом у невеликих громадах, таких як племена і займалися збиранням рослин і полюванням на диких тварин[6]. Палеоліт характеризується використанням переважно кам'яних знарядь, хоча також застосовувалася деревина і кістяні інструменти. Природні матеріали адаптувалися людиною для використання їх як інструментів, так були в ходу шкіра і рослинні волокна, але, враховуючи їх недовговічність, вони не змогли зберегтися до наших днів. Людство протягом палеоліту поступово еволюціонувало від ранніх представників роду Homo, таких, як Homo habilis, які використовували прості кам'яні знаряддя до анатомічно сучасної людини (Homo sapiens)[7]. У кінці Палеоліту, під час так званого середнього і пізнього палеоліту люди почали створювати перші твори мистецтва та стали займатися релігійними і духовними обрядами, такими як поховання мертвих і релігійні ритуали[6][8][9][10]. Клімат за часів палеоліту включав льодовикові і міжльодовикові періоди, в яких клімат періодично змінювався від теплих до холодних температур.

Див також: Антропогенез

Ранній палеоліт[ред.ред. код]

Період, що почався з кінця епохи пліоцену, в якому почалося перше використання кам'яних знарядь предками сучасної людини Homo habilis. Це були порівняно прості інструменти, відомі як колуни. Homo habilis освоїли кам'яні знаряддя в епоху олдувайської культури, які використовувалися як рубила і кам'яні сердечники. Ця культура отримала свою назву на честь місця, де були знайдені перші кам'яні інструменти - Олдувайської ущелини в Танзанії. Живучи в цю епоху, люди існували переважно за рахунок м'яса померлих тварин і збирання дикорослих рослин, оскільки полювання в цей час не було ще поширене. Близько 1,5 млн років тому з'явився розвиненіший людський вид - Homo erectus. Представники даного виду навчилися використовувати вогонь і створювали складніші рубаючі інструменти з каменю, а також розширили ареал свого проживання за рахунок освоєння Азії, що підтверджується знахідками на плато Жойкудан в Китаї. Близько 1 млн років тому людина освоїла Європу і почала використовувати кам'яні сокири.

Культури раннього палеоліту[ред.ред. код]

Африка: 2,5-1 млн років тому

Європа: 1,2 млн - 600 тис. років тому

Середній палеоліт[ред.ред. код]

Період почався близько 200 тис. років тому і є найбільш вивченою епохою, протягом якої жили неандертальці (120-35 тис. років тому). Найвідоміші знахідки неандертальців відносяться до Мостеріанської культури. Зрештою, неандертальці вимерли і були замінені сучасними людьми, які вперше з'явилися в Ефіопії близько 100 тис. років тому. Попри те, що культура неандертальців вважається примітивною, є дані, що вони шанували своїх людей похилого віку і практикували ритуали поховання, які організовувалися всім плем'ям. У цей час відбулося розширення ареалу проживання людей і заселення ними неосвоєних територій, таких як Австралія і Океанія. Народи Середнього палеоліту демонструють неспростовні докази, що у них почало переважати абстрактне мислення, виражене, наприклад в організованому похованні померлих. Нещодавно, в 1997 році на підставі аналізу ДНК першого неандертальця вчені Мюнхенського університету зробили висновок - відмінності в генах занадто великі щоб вважати неандертальців предками кроманьйонців (тобто сучасних людей). Ці висновки були підтверджені провідними фахівцями з Цюріха, а пізніше і всієї Європи і Америки. Протягом тривалого часу (15-35 тисяч років) неандертальці і кроманьйонці співіснували і ворогували. Зокрема, на стоянках і неандертальців і кроманьйонців були виявлені обгризені кістки іншого виду. Зокрема цієї думки дотримується професор Бордосського Університету Жан-Жак Юблен.

Культури середнього палеоліту[ред.ред. код]

Європа

Північна Африка

Пізній палеоліт[ред.ред. код]

Близько 35-10 тис. років тому завершився останній льодовиковий період і сучасні люди протягом даного періоду розселилися по всій Землі. Після появи перших сучасних людей в Європі ( кроманьйонців) відбувся відносно швидкий розвиток їхніх культур, найвідоміші з яких: Шательперонська, Оріньякська, Солютрейська, Граветтська і Мадленська археологічні культури.

Північна і Південна Америка були колонізовані людьми через Берінговий перешийок, що існував у давнину і який був пізніше затоплений підвищенням рівня світового океану і перетворився в Берингову протоку. Стародавні люди Америки, палеоіндіанці швидше за все сформувалися в самостійну культуру близько 13,5 тис. років тому. У цілому, на планеті стали переважати спільноти мисливців-збирачів, які використовували різні типи кам'яних інструментів в залежності від регіону.

Культури пізнього палеоліту[ред.ред. код]

Франція і Іспанія 30-25 тис. років до н. е.

Німеччина 13-9,5 тис. років до н. е.

Данія

Північна Америка

Мезоліт[ред.ред. код]

Період між палеолітом і неолітом, X-VI тисяч років до нашої ери. Період почався з завершення останнього льодовикового періоду і тривав протягом підвищення рівня світового океану, що викликало необхідність людей адаптуватися до навколишнього оточення і знаходити нові джерела свого прожитку. У цьому періоді з'явилися мікроліти - мініатюрні кам'яні інструменти, які значно розширили можливості застосування каменю в повсякденному житті стародавніх людей. Проте, термін «мезоліт» також використовується і як позначення кам'яних інструментів, які були привезені до Європи зі Стародавнього Близького Сходу. Мікролітичні інструменти значно підвищили ефективність полювання, а в розвиненіших поселеннях (наприклад, Лепенський Вир) використовувалися також і для рибалки. Ймовірно, в цій часовій епосі відбулося приручення собаки в якості помічника на полюванні.

Перший відомий бій в історії людства відбувся в період мезоліту на плато в Єгипті, відомому як Цвинтар 117.

Культури Мезоліту[ред.ред. код]

Німеччина

Данія

Північна Скандинавія

Франція

Іспанія

Північна Африка

Неоліт[ред.ред. код]

Скара-Брей, Шотландія. Найбільш повно збережене неолітичне село в Європі

Нова кам'яна доба характеризувалася появою сільського господарства і скотарства під час так званої неолітичної революції, розвитком гончарного ремесла і появою перших великих поселень людей, таких як Чатал-Гуюк і Єрихон. Перші культури неоліту з'явилися близько 7000 до н. е. в зоні так званого « родючого півмісяця». Сільське господарство і культура поширилися в Середземномор'ї, долині Інду, Китаї і країнах Південно-Східної Азії .

Збільшення чисельності населення призвело до зростання потреби в рослинній їжі, що сприяло швидкому розвитку сільського господарства. При веденні сільськогосподарських робіт стали застосовуватися кам'яні інструменти для обробки ґрунту, а при зборі врожаю почали використовуватися пристосування для жнив, подрібнення та різання рослин. Вперше почали будуватися великомасштабні кам'яні споруди, такі як башти і стіни Єрихону або Стоунхендж, що демонструє появу в неоліті значних людських і матеріальних ресурсів, а також форм співпраці між великими групами людей, які дозволяли вести роботи над великими проектами. У якійсь мірі дане явище заклало основу розвитку соціальної ієрархії і появі еліт[11]. Хоча деякі суспільства Пізнього Неоліту формувалися як племена зі складною ієрархією (наприклад, культура стародавніх Гавайських островів), більшість людських спільнот неоліту були порівняно простими і не мали еліти[12]. У цілому, в неолітичних культурах було помітно більше ієрархічних спільнот, ніж у попередніх палеолітичних культурах мисливців-збирачів[13]. В епоху неоліту з'явилася регулярна торгівля між різними поселеннями, люди почали перевозити товари на значні відстані (багато сотень кілометрів). Поселення Скара-Брей, розташоване на Оркнейських островах недалеко від Шотландії, є одним з найкращих прикладів неолітичного села. У поселенні використовували кам'яні ліжка, полиці і навіть приміщення для туалетів.

Культури Неоліту[ред.ред. код]

Західна Європа, Центральна Європа та Північна Європа:

Данія:

Швеція і Норвегія:

Франція:

Швейцарія:

Росія:

Енеоліт[ред.ред. код]

Перехідна епоха, так звана «мідна доба», що змінює кам'яну добу бронзовою.

Матеріальна культура[ред.ред. код]

Харчування[ред.ред. код]

Джерелами продовольства людей в кам'яну добу служили тварини і рослини в ареалі проживання людини. Люди вживали м'ясо і внутрішні органи тварин, у тому числі печінку, нирки і мозок. Молочні продукти і рослинні продукти, багаті вуглеводами, такі як бобові і зернові крупи люди вживали мало. У їжу використовувалися листя і коріння рослин. М'ясо тварин видобувалося переважно полюванням, хоча в кінці кам'яної доби почало з'являтися скотарство. Також, задовго до сільськогосподарської революції неоліту збільшилося споживання бобових рослин, про що говорять археоботанічні знахідки в Ізраїлі[14]. Більш того, останні дані свідчать про те, що люди почали обробляти і вживати в їжу дикі зернові культури понад 23 тис. років тому в пізньому палеоліті[15].

У кінці льодовикового періоду 15-9 тис. років тому відбулося перше в голоцені масове вимирання тварин в Азії, Європі, Північній Америці і Австралії. Ця подія викликала значні зміни в культурі харчування древніх людей і сприяла розвитку сільського господарства, завдяки якому продукти рослинного походження надовго увійшли в раціон людини. Це вимирання могло статися через масове полювання людей на диких тварин, таких як мамути, хоча багато вчених вважають, що вимирання тварин було спричинене зміною клімату.

Місця проживання і середовище[ред.ред. код]

Дольмен в Повіті Клер, Ірландія

Приблизно 2 мільйони років тому, люди вперше почали будувати антропогенні структури в Східній Африці, що споруджувалися за допомогою найпростіших механізмів з каменів і гілок дерев. Близько 500 тис. років тому люди почали використовувати кам'яне колесо для зведення своїх споруд. Деякі зі споруд цього періоду були виявлені поблизу Ніцци у Франції. Місця проживання людини кам'яної доби були виявлені по всій земній кулі, в тому числі:

  • Наметові структури всередині печери недалеко від Грота Лазарет в Ніцці у Франції.
  • Структури з дахом з дерева, знайдені в Дольні Вістоніцце в Чехословаччині віком близько 23 тис. років до н. е. Стіни були виготовлені з каменів і глини, упакованої у вигляді блоків.
  • У багатьох хатинах древніх людей в Східній Європі і Сибіру були знайдені кістки мамута, що передбачає проживання в них людей, що полювали на мамутів. Такі поселення виявлені в долині річки Дніпро в Україні, а також поблизу Чернігова, в Моравії, в Чехії і на півдні Польщі.
  • Залишки тварин у наметових структурах віком близько 15-10 тис. років до н. е. Мадленської археологічної культури були виявлені на плато Паран у Франції.
  • Могила епохи мезоліту на кілька поховань і дольмен із залишками однієї людини були виявлені в Граві. Аналогічні структури епохи Неоліту були виявлені по всій Європі і Азії. У могилах були знайдені мідні та бронзові інструменти, що наочно демонструє проблему визначення точного періоду кам'яної доби.

Мистецтво[ред.ред. код]

Доісторичне мистецтво можна простежити тільки за збереженими знахідкам кам'яної доби. Відомості про музичну культуру первісних людей можна отримати на основі збережених первісних музичних інструментів, а дані про образотворче мистецтво — на основі наскельного живопису, до якого належать петрогліфи і наскельні розписи. Невідомо, чи виконувало доісторичне мистецтво релігійну функцію. Стародавні люди під час своїх ритуалів виконували танці, співали пісні і грали на різних музичних інструментах.

Релігія[ред.ред. код]

Сучасні дослідження і поглиблений аналіз знахідок кам'яної доби свідчать про існування обрядів і вірувань у людей в доісторичні часи. Діяльність людей кам'яної доби виходила за рамки задоволення насущних потреб, таких як прожиток, пошук житла і виготовлення одягу. У стародавні часи практикувалися обряди, що стосуються смерті і поховання людини, хоча вони сильно відрізнялися в різних культурах. У кам'яну добу, вочевидь, почала поширюватися культура танцю, яким супроводжувалися всі обряди.

Стародавні люди вже за часів середнього палеоліту, ховали своїх мертвих. Для прикрашання тіла покійного і його могили використовувалися фарби з яскравого пилку рослин, охра і багато інших засобів. У кам'яну добу почали формуватися ідеї про життя після смерті і релігійні почуття людей. Також проводилися ритуали пов'язані з призиванням дощу, підготовкою до полювання, лікуванням хворих.

Обмін і торгівля[ред.ред. код]

Обмін продовольства, різних матеріалів та інструментів був поширений ще в найбільш ранніх культур кам'яної доби. Також проводилася торгівля з поселеннями, що знаходилися на великих відстанях одне від одного. Знахідки кам'яних знарядь, прикрас, матеріалів для виробництва зброї, а також інших виробів допомогли визначити місця проходження торгових маршрутів давнини. З появою ієрархічного суспільства, знать і вожді племен отримували частину прибутку від торгівлі власного племені. Проте, навіть наприкінці кам'яної доби торгівля велася примітивними способами, первісні люди не повідомляли своїм одноплемінникам про продавані чи обмінювані товари.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Nicholas Toth and Kathy Schick (2007). Handbook of Paleoanthropology. Springer Berlin Heidelberg. с. 1963. ISBN 978-3-540-32474-4 (Print) 978-3-540-33761-4 (Online) Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  2. "Stone Age, " Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia 2007 © 1997—2007 Microsoft Corporation. All Rights Reserved. Contributed by Kathy Schick, B.A., M.A., Ph.D. and Nicholas Toth, B.A., M.A., Ph.D.
  3. Grolier Incorporated (1989). The Encyclopedia Americana. University of Michigan: Grolier Incorporated. с. 542. ISBN ISBN 0-7172-0120-1.  Проігноровано невідомий параметр |Url= (можливо, |url=?) (довідка)
  4. "Stone Age, " Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia 2007 © 1997—2007 Microsoft Corporation. All Rights Reserved. Contributed by Kathy Schick, B.A., M.A., Ph.D. and Nicholas Toth, B.A., M.A., Ph.D.
  5. Grolier Incorporated (1989). The Encyclopedia Americana. University of Michigan: Grolier Incorporated. с. 542. ISBN ISBN 0-7172-0120-1. 
  6. а б McClellan (2006). Science and Technology in World History: An Introduction. Baltimore, Maryland: JHU Press. ISBN 0-8018-8360-1.  Page 6-12
  7. "Human Evolution, " Microsoft® Encarta® Online Encyclopedia 2007 © 1997—2007 Microsoft Corporation. All Rights Reserved. Contributed by Richard B. Potts, B.A., Ph.D.
  8. phillip lieberman (1991). Uniquely Human. ISBN 0674921836. 
  9. Kusimba, Sibel (2003). African Foragers: Environment, Technology, Interactions. Rowman Altamira. с. 285. ISBN ISBN 0-7591-0154-X. 
  10. World’s Oldest Ritual Discovered — Worshipped The Python 70,000 Years Ago The Research Council of Norway (2006, November 30). World’s Oldest Ritual Discovered — Worshipped The Python 70,000 Years Ago. ScienceDaily. Retrieved March 2, 2008, fromhttp://www.sciencedaily.com/releases/2006/11/061130081347.htm
  11. Ian Kuijt (2000) «Life in Neolithic Farming Communities: Social Organization, Identity, and differentiation» page 317 Springer press
  12. Leonard D. KatzRigby (2000). Evolutionary Origins of Morality: Cross-disciplinary Perspectives. United Kingdom: Imprint Academic. с. 352. ISBN 0719056128.  Page 158
  13. Guthrie, pg 420.
  14. Efraim Lev, Mordechai E. Kislev, Ofer Bar-Yosef Mousterian vegetal food in Kebara Cave, Mt. Carmel // Journal of Archaeological Science, 32 (March 2005) (3) С. 475–484. — DOI:10.1016/j.jas.2004.11.006.
  15. Piperno DR, Weiss E, Holst I, Nadel D. Processing of wild cereal grains in the Upper Palaeolithic revealed by starch grain analysis. // Nature, 430 (2004 Aug 5) (7000) С. 670–3. — DOI:10.1038/nature02734. — PMID:15295598.

Посилання[ред.ред. код]

Ашель Ашель Гюнц Гюнц-Міндель Міндель Міндель-Рисс Рисс Вюрм Плейстоцен Голоцен

Ашель Мустьє Пізній палеоліт Мезоліт Історія Рисс-Вюрм Вюрм Плейстоцен Голоцен


В тисячах років тому назад


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.