Народи Європи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Європейські держави
Політична карта Європи

Європе́йські наро́ди — це різні нації та етнічні групи, які проживають на території Європи і є основними носіями європеоїдної раси. Європейська етнологія — область антропології, що вивчає європейські народи.

Pan and Pfeil (2004) нарахували 87 різних «народів Європи », з яких 33 представляють більшість населення принаймні в одній суверенній державі, в той час як інші 54 представляють етнічні меншини. Число людей, які належать до національних меншин в Європі, оцінюється у 105 мільйонів осіб, або 14 % від 770 мільйонів європейців.[1]

Немає жодного точного або загальноприйнятого поняття яке б визначало «етнічну групу» або «національність». У контексті європейської етнографії зокрема визначення етнічної групи, людей (без національної держави), національності, національної меншини, етнічної меншини,мовної спільноти, мовної групи і мовної меншини можуть використовуватись як синоніми, хоча перевагу можуть віддавати тому чи іншому у різних ситуаціях, характерних для конкретних країн Європи[2].

Короткий огляд[ред. | ред. код]

Докладніше: Населення Європи

У Європі проживає вісім народів з населенням більш ніж 30 мільйонів:

  1. росіяни (бл. 125 мільйонів, які живуть в європейській частині Росії, хоча офіційно росіян не відносять до семи великих народів Європи, оскільки, як і турки - це азійсько-європейскі народи),[3]
  2. німці (бл. 82 мільйонів),[4]
  3. французи (бл. 65 мільйонів[5])
  4. британці (55 — 61 мільйонів)
  5. італійці (бл. 59 мільйонів)[6]
  6. іспанці (бл. 46 мільйонів),[7]
  7. українці (бл. 46 мільйонів),
  8. поляки (бл. 38 мільйонів).

Ці вісім груп, разом узяті, складають приблизно 460 мільйонів або близько 63 % європейського населення.

Приблизно 20 — 25 мільйонів жителів (3 %) є членами діаспор неєвропейського походження. Населення Європейського союзу, приблизно з п'ятистами мільйонами жителів, становить дві третини європейського населення.

Іспанія і Велика Британія — особливі випадки. Визначення громадянства можуть викликати різні суперечки, при віднесенні різних регіональних етнічних груп до більшості (див. націоналізм та регіоналізм в Іспанії; корінне населення Британії). Швейцарія — аналогічний випадок, але лінгвістичні підгрупи швейцарців зазвичай не обговорюються з точки зору етнічної приналежності, і Швейцарію вважають «багатонаціональною державою», а не «багатоетнічною».

Європейські етнічні групи[ред. | ред. код]

Тип Супергрупа Етно-лінгвістична підгрупа Субгруппа Приблизна кількість (мільйони)[8] Примітка
Індоєвропейці Індоєвропейці **651
Індоєвропейці Слов'яни *236
Індоєвропейці Східні Слов'яни Росіяни Помори, скобарі, Однодворці, Полехі, Саяни, Сіцкарі, Тудовляни, Терські козаки, Кубанські козаки 125[9]
Indo-Europeans Східні слов'яни Українці Бойки, Гуцули, Лемки, Поліщуки 46
Indo-Europeans Західні Слов'яни Поляки Гуралі, Мазури 38
Indo-Europeans Південні Слов'яни Серби 012
Indo-Europeans Західні Слов'яни Чехи 10
Indo-Europeans Східні Слов'яни Білоруси 10
Indo-Europeans Південні Слов'яни Болгари Помаки 08
Indo-Europeans Південні слов'яни Хорвати 05
Indo-Europeans Західні слов'яни Словаки 10
Indo-Europeans Південні слов'яни Македонці Македонці-мусульмани 01.6
Indo-Europeans Південні слов'яни Босняки 01.6
Indo-Europeans Південні слов'яни Словенці 02
Indo-Europeans Західні слов'яни Сілезці 01.9
Indo-Europeans Південні слов'яни Чорногорці 0.6
Indo-Europeans Західні слов'яни Кашуби 0.5
Indo-Europeans Західні слов'яни Серболужичани 0.06
Indo-Europeans Латинські народи *190
Indo-Europeans Балкано-Романці Арумуни 2
Indo-Europeans Галло-Романці Валлони 3,5
Indo-Europeans Іберо-Романці Галісійці 10
Indo-Europeans Іберо-Романці Іспанці 46
Indo-Europeans Балкано-Романці Істрорумуни
Indo-Europeans Італо-Романці Італійці 59
Indo-Europeans Оксітано-Романці Каталонці 11
Indo-Europeans Італо-Романця Корсиканці
Indo-Europeans Ретороманці Ладини
Indo-Europeans Балкано-Романці Мегленорумуни
Indo-Europeans Балкано-Романці Молдовани 2
Indo-Europeans Італо-Романці Монегаски
Indo-Europeans Іберо-Романці Португальці 12
Indo-Europeans Ретороманці романш
Indo-Europeans Балкано-Романці Румуни 26
Indo-Europeans Італо-Романці Санмарінці
Indo-Europeans Італо-Романці Сардинці 2
Indo-Europeans Галло-Романці Французи 61
Indo-Europeans Ретороманці Фріулі
Indo-Europeans Германці *180
Indo-Europeans західні Германці Германці Німці, Австрійці, Швейцарці, Люксембуржці, Ельзасьці, Лотарингці, Тірольці,Бельгійські німці, Шлезвігці 89
Indo-Europeans Західні Германці Англосакси 45[10]
Indo-Europeans Західні Германці Голландці Голландці, Фламандці 23
Indo-Europeans Північні Германці Скандинави Норвежці, Шведи, Фінські шведи, Данці,Фарерці, Ісландці 22
Indo-Europeans Північні Германці Фризи 0.5
Indo-Europeans Кельти *002-22
Indo-Europeans Гойдельські Кельти Ірландці Гелтахтці 06
Indo-Europeans Гойдельські Кельти Шотландці Хайландці 06
Indo-Europeans Бриттські Кельти Валлійці 05
Indo-Europeans Бриттські Кельти Бретонці 05
Indo-Europeans Бриттські Англо-Кельти Корнці 0.2
Indo-Europeans Гойдельські Кельти Менці 0.04
Indo-Europeans Греки Греки 10
Indo-Europeans Албанці Албанці 08
Indo-Europeans Вірмени Вірмени 05
Indo-Europeans Балти 04.5
Indo-Europeans Литовці 03.1
Indo-Europeans Латиші Латгалії 01.4
Indo-Europeans Індо-іранці 04
Indo-Europeans іранці Осетини 00.7
Indo-Europeans Іранці Перси 0.365[11]
Indo-Europeans Іранці Тати 0.02
Тюрки Тюрки *030
Turkic peoples Огузи Турки 16
Turkic peoples Огузи Азербайджанці 8.9
Turkic peoples Булгар-кипчаки Татари 6
Turkic peoples Булгари Чуваші 02
Turkic peoples Половецько-кипчаки Кумики 00.3
Turkic peoples Алани Карачаївці 00.2
Turkic peoples Половецько-кипчаки Кримські татари Кримські татари 2
Turkic peoples Огузи Гагаузи 0.2
Turkic peoples Алани Балкарці 0.12
Фіно-угри *022
Finno-Ugric peoples Угри Угорці 12
Finno-Ugric peoples Угро-лапландці Фіни Карели, Фінські шведи, Інгерманландці, Квена 06
Finno-Ugric peoples Угро-лапландці Естонці Сету, Виро 01
Finno-Ugric peoples Угро-волжичани Мордва Ерзя, Шокша, Мокша, Каратаї 1.1
Finno-Ugric peoples Угро-пермяки Комі Комі-язьвінці, Комі-перм'яки 0.5
Finno-Ugric peoples Угро-лапландці Саами 0.1
Finno-Ugric peoples Угро-лапландці Вепси 0.008
Finno-Ugric peoples Угро-лапландці Іжора 0.001
Finno-Ugric peoples Фіно-лапландці Ліви 0.0001
Північнокавказці Північнокавказці *08
Caucasian Північнокавказці Чеченці 1.2
Caucasian Північнокавказці Аварці 0.8
Caucasian Північнокавказці Даргінці 0.6
Caucasian Північнокавказці Кабардинці 0.6
Caucasian Північнокавказці Адигейці 0.1
Caucasian Північнокавказці Лезгини 0.7
Caucasian Північнокавказці Інгуші 0.4
Caucasian Північнокавказці Черкеси 0.05
Caucasian Північнокавказці Лакці 0.1
Caucasian Північнокавказці Табасарани 0.1
Caucasian Північнокавказці Рутульці 0.02
Caucasian Північнокавказці Цахури 0.007
Caucasian Південнокавказці Грузини 5
Баски Баски Баски 00.7

В Європі також є ще одне європейське населення (батьківщина якого знаходиться за межами Європи) — приблизно зо 2 млн етнічних євреїв:

Євреї Ашкеназі — приблизно 1.4 мільйона, головним чином німецькі та французькі

Євреї Сефарди — приблизно 0.3 мільйона, головним чином французькі та італійські

Євреї Мізрахі — приблизно 0.3 мільйона, головним чином французькі

Євреї Ромініоти — приблизно 6000, головним чином грецькі

Євреї Караїми — менш ніж 4000, головним чином у Польщі та Литві.

Так само в Європі в значній мірі присутній такий етнос як Роми — до 5 мільйонів[12][13].

Поряд зі «звичайними» циганами, в Європі присутні європейські роми, так звані «білі роми» — еніші. Поширені переважно в Центральній та Західній Європі — близько 25000 — 35000 осіб станом на початок 1980-х рр.[14] і всього лише 2500 осіб станом на 1999 рік[15]

Європейські країни[ред. | ред. код]

Компанія Pan and Pfeil розрізняє близько 33 народів, які формують населення більшості принаймні в одній суверенній державі[16], географічно розташованій у Європі.[17] Ця більшість варіюється від майже гомогенних поселень як у Грузії чи Польщі, до порівняно невеликої більшості як у Латвії чи Бельгії, Боснії та Герцеговині, а також Чорногорії — багатоетнічних державах, у яких жодна група не формує більшість.

Країна Більшість % Регіональна більшість Інші меншини[18]
Албанія Албанці 93 % Греки 6 %[19][20], інші 2 % (Румуни, Роми, Серби, Македонці, Болгари та Турки).
Азербайджан Азербайджанці 91.6 % Лезгини 2,2 %, росіяни 1,8 %, Талиші 1,0 %[21][22], Аварці 0,6 %, Турки-месхетинці 0,5 %, Татари 0,4 %, Українці 0,4 %, Цахури 0,2 %, Грузини 0,2 %, Євреї 0,2 %, Курди 0,1 %, Удіни 0,05 %, інші 0,12 %.
Австрія Австрійці 91.1 % Південні слов'яни 4 % (включаючи хорватів, Словенців, Бургенландскіх хорватів, Каринтійських словенців, Сербів та Босняків), турки 1,6 %, німці 0,9 % та інші 2,4 % (дані 2001).
Білорусь Білоруси 81.2 % Росіяни 11,4 %, Поляки 3,9 %, Українці 2,4 %, та інші 1,1 % (дані 1999).
Бельгія Фламандці 58 % Валлони 31 %, Німці 1 % інші (вихідці з країн Східної та Південної Європи, а також країн Азії та Африки) 10 %.
Боснія та Герцеговини Босняки 48 % Серби 37,1 %, Хорвати 14,3 % інші 0,6 % (дані 2000).
Болгарія Болгари 83.9 % Турки 9,4 % Роми 4,7 %, інші 2 % (включаючи Македонців, Вірмен, Татар, Черкесів та Греків). (Перепис 2001)
Хорватія Хорвати 89.6 % Серби 4,5 %, інші 5,9 % (включаючи Босняків, угорців, словенців, Чехів, Далматинських італійців, Австрійських німців, Румунів та Циган). (перепис 2001)
Чехія Чехи 90.4 % Моравці 3,7 % Словаки 1,9 %, та інші 4 %. (перепис 2001)
Данія Данці 90 %[23] Фарерці та інші скандинави, німці, фризи, й інші європейці, Гренландці та інші.
Естонія Естонці 68.8 % Балтійські шведи Росіяни 25,5 %, Українці 2,1 %, Білоруси 1,2 %, Фіни 0,8 %, Балтійські німці 2,2 % та інші. (2010 перепис)
Фінляндія Фіни 93.4 % Фінські шведи 5,6 % Росіяни 0,5 %, Естонці 0,3 %, Роми 0,1 %, Саами 0,1 % і Турки 0,05 %. (2006)
Франція Французи 84 % (включаючи етнічні регіональні групи Бретонці, Корсиканці, окситанці, Ельзасьці, Нормани, Пікарди, Баски та Фламандці). інші європейці 7 %, північні африканці 7 %, субсахарські африканці, індонезійці, азіати та латиноамериканці[24]
Німеччина Німці 81 %-91 %[25] включаючи Баварців, Швабів, Саксів, Фризів, Сербів, Сілезців, Саарів, Поляків та Данців). Німці без іммігрантів складають — 81 %; Німці з іммігрантами складають (включаючи етнічних німецьких переселенців) — 10 %; Іноземці — 9 %: Турки — 2,1 %, інші — 6,7 %, а також особи неєвропейського походження — від 2 до 5 %.[25])
Грузія Грузини 83.8 % Азербайджанці 6,5 %, Вірмени 5,7 %, Росіяни 1,5 % і Осетини 1,3 %.
Греція Греки 93 % включаючи інші народи Греції 3 % Албанці 4 %, інші — 3 %. (2001 перепис)[26]
Угорщина Угорці 92.3 % Роми 1,9 %, Німці 1,2 % та інші (Хорвати, Румуни, Болгари, Турки та Русини) або невідомі 4,6 %. (2001 перепис)
Ісландія Ісландці 94 % Іммігранти головним чином — Поляки, Росіяни, Греки, Португальці та філіппінці до 6 %.
Ірландія Ірландці 87.4 % Протестантські Ірландці та Англо-ірландці Іммігранти головним чином Латиші, Поляки та Українці — 7,5 %, Азіати 1,3 %, Африканці 1,1 % (2006 перепис).
Італія Італійці 95 % Сицилійці, Сардинці, Лангобарди Албанці, Словенці, Хорвати, Угорці, Греки, Румуни, Українці та Шведи — 2,5 %, Північні Араби — 1 %, Азіати, Африканці та Латиноамериканці, а також інші (Китайці, Філіппінці, Індуси, Африканці та Латиноамериканці) — 1,5 %. [3] [Архівовано 23 березня 2010 у Wayback Machine.]
Косово Албанці 88 % Серби 7 % Боснійці, Горанці, Роми, Турки, Ашка, Єгиптяни та Македонці — 5 %
Латвія Латиші 57.7 % Росіяни 29,6 % Білоруси 4,1 %, Українці 2,7 %, Поляки 2,5 %, Литовці 1,4 %, Ліви 0,1 % та інші 2 %. (2002)
Литва Литовці 83.5 % Поляки 6,74 %, Росіяни 6,31 %, Білоруси 1,23 %, Липки 2,27 % і Євреї 0,01 %. (2001 перепис)
Північна Македонія Македонці 64.2 % Албанці 25,2 %, Турки 3,9 % Роми 2,7 %, Серби 1,8 % та інші (Греки, Болгари, Румуни та Хорвати) 2,2 %. (2002 перепис)
Мальта Мальта 95.3 %[27]
Молдова Молдовани/Румуни 78.2 % Українці 8,4 % Росіяни 5,8 %, Гагаузи 4,4 %, Болгари 1,9 % та інші 1,3 %. (2004 перепис)
Чорногорія Чорногорці 43 %, Серби 32 % Боснійці 8 %, Албанці 5 % та інші (Хорвати, Греки, Роми та Македонці) 12 %. (2003 перепис)
Нідерланди Голландці 80.7 % Фризи 3 % інші європейці 7,2 %, Індонезійці 2,4 %, Суріманці 2 %, Марокканці 2 % (2008 перепис)
Норвегія Норвежці 93.1 % Саами 1,3 % інші європейці 3,6 %, неєвропейці (африканці та азіати) — 2 %. (2007 перепис)
Польща Поляки 96.7 % Німці 0,4 %, Білоруси 0,1 %, Українці 0,1 %, Сілезці та Кашуби) 2,7 %, Євреї — 5,000 осіб (2002 перепис)
Португалія Португальці 92 % Іспанці, Британці, Німці, Французи та Румуни, а також представники народів, які не входять до Європейського союзу (Українці, Молдовани, Болгари, Росіяни); Бразильці, Китайці, Індуси та Роми.
Румунія Румуни 89.5 % Секеї 6,6 %, Роми 2,5 %, Німці 0,3 % Українці 0,3 %, Росіяни 0,2 %, Турки 0,2 % та інші 0,4 % (2002 перепис)
Росія Росіяни 79.8 % Татари 3,8 %, Калмики, Чеченці, Черкеси, Осетини Українці 2 %, Башкири 1,2 %, Чуваші 1,1 % та інші (Казахи, Ногаї, Ерзя, Комі та Вірмени) 12,1 % і ще 102 інших національності. (2002 перепис).
Сербія[28] Серби 82.9 % Угорці 3,9 %, Роми 1,4 %, Югослави 1,1 %, Боснійці 1,8 %, Чорногорці 0,9 % та інші 8 %. (2002 перепис, включаючи Косово).
Словаччина Словаки 85.8 % Угорці 9,7 % Роми 1,7 %, Русини/Українці 1 % та інші 1,8 %. (2001 перепис)
Словенія Словенці 83.1 % Серби 2 %, Хорвати 1,8 %, Боснійці 1,1 % та інші (Італійці, Німці, Угорці та Румуни) — 12 %. (2002 перепис)
Іспанія Іспанці 89 % Варіації національності та субетнічної приналежності Іспанців, включаючи Кастилійців, Каталонців, Галісійців та Басків Роми, Євреї, Латиноамериканці, Румуни, Північні Африканці, Субсахарські Африканці, Китайці, філіппінці, Левантскі Араби та інші.
Швеція Шведи 88 % Фінські шведи, Саами Іноземці або іммігранти першого покоління: Фіни, Югослави, Датчани, Норвежці, Росіяни, Сирійці, Греки, Турки, Перси, Курди, Пакистанці, Тайландці, Корейці та Чилійці.[29][30]
Швейцарія Швейцарці 79 % Регіональні лінгвістичні підгрупи, включаючи німецькомовних Алеманів, франкомовних Романдців, італомовних та Ретороманців Балканці (Серби, Хорвати, Босняки та Албанці) 6 %, Італійці 4 %, Португальці 2 %, німці 1,5 %, Турки 1 %, Іспанці 1 % і Українці 0,5 %.
Україна Українці 77.8 % Росіяни 17,3 % Білоруси 0,6 %, Молдовани 0,5 %, Кримські татари 0,5 %, Болгари 0,4 %, Угорці 0,3 %, Румуни 0,3 %, Поляки 0,3 %, Євреї 0,2 %, Вірмени 0,1 % та інші 1,8 %. (2001 перепис)
Велика Британія Англійці 80 % — 93 %[31] Англійці 77,0 %, Шотландці 8,0 %, Валлійці 4,5 %, Ірландці 2,8 %, also Корнці, Менці та Ісландці Ірландці 24,0 %, Поляки 1,6 %, Португальці 0,8 %, Греки 0,7 %, Німці 0,6 %. Видимі етнічні меншини складають приблизно 14 % населення Великої Британії, вони включають Вихідців з Південної Азії 5,7 % (Індуси 2,7 %, Пакистанці 1,5 %, Бангладешці 0,8 %), Негри з Північної Африки 3,0 %, Негри з Південної Африки 1,5 %, Негри з Вест-Індії 1,3 %), Араби 1,7 % (Жителі Іраку 0,6 %), Жителі східної Азії 1,6 % (Китайці 0,8 %) та інші (включаючи Латиноамериканців, Іранців та Тихоокеанських Остров'ян)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Christoph Pan, Beate Sibylle Pfeil,Minderheitenrechte in Europa. Handbuch der europäischen Volksgruppen (2002).[1] [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.], English translation 2004.
  2. Pan and Pfeil (2004), «Problems with Terminology», pp. xvii-xx.
  3. Pan and Pfeil (2004) нарахували 122 мильйони, в Європі та Азії, разом узятих.
  4. Німців у Німеччині; Pan and Pfeil (2004) нарахували 89 мільйонів усіх німецькомовних європейців.
  5. Офіційні переписи INSEE [2] [Архівовано 10 травня 2011 у Wayback Machine.]; Pan and Pfeil (2004) нарахували 55 мільйонів усіх франкомовних європейців, за винятком Окситанії.
  6. включаючи корсиканців
  7. Pan and Pfeil нарахували 31 мильйон, виключаючи Каталонців, валенсіанців, басків і галісійців
  8. якщо не зазначено інше, населення вказано за даними Pan and Pfeil (2004)
  9. лише в європейській частині Росії; загалом 122 мільйони по всій Росії.
  10. CIA Factbook, United Kingdom Census 2001
  11. New Page 2. Архів оригіналу за 30 жовтень 2009. Процитовано 7 грудень 2014.
  12. Загальна чисельність
  13. Pan and Pfeil (2004) дають 3.8 мільйонів. Хай оціює їх кількість до 10 мільйонів
  14. So die Schweizerische Bischofskonferenz 1978 bzw. eine Studienkommission 1983, zit. nach: Hansjörg Roth: Jenisches Wörterbuch. Aus dem Sprachschatz Jenischer in der Schweiz. Frauenfeld 2001, S. 23.
  15. Schweizerische Eidgenossenschaft, Bundesamt für Kultur: Sprachen und kulturelle Minderheiten — Fahrende in der Schweiz. [Архівовано 9 червень 2007 у Wayback Machine.]
  16. Ethnic groups which form the majority in two states are the Romanians (in Romania and Moldova), and the Albanians (in Albania and the partly-recognized Republic of Kosovo). Closely related groups holding majorities in separate states are German speakers (Germans, Austrians, Luxembourgers, Swiss German speakers), the Serbo-Croats in the states of Former Yugoslavia, the Dutch/Flemish, the Russians/Belarusians and the Bulgarians/Macedonians.
  17. including the European portions of Russia, not including Turkey, Georgia and Kazakhstan, excluding microstates with fewer than 100,000 inhabitants: Andorra, Holy See, Liechtenstein, Monaco and San Marino.
  18. відсотки згідно з CIA Factbook, якщо не вказано інше.
  19. Eastern Europe at the end of the 20th century, Ian Jeffries, p. 69. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 7 грудня 2014.
  20. The Greeks: the land and people since the war. [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] James Pettifer. Penguin, 2000. ISBN 0-14-028899-6
  21. Disputed number of Talysh in Azerbaijan. Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 7 грудень 2014.
  22. Reasons for the dispute around the number of Talysh in Azerbaijan [Архівовано 25 вересня 2014 у Wayback Machine.]: One Europe, Many Nations: A Historical Dictionary of European National Groups, by James Minahan, Greenwood, 2000, ISBN 0-313-30984-1, ISBN 978-0-313-30984-7, p. 674 (viewable on Google Books)
  23. Persons of danish origin: 4 985 415. Total population: 5 511 451 Statistics Denmark [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  24. Дані по Франції. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 7 грудня 2014.
  25. а б Germans and foreigners with an immigrant background. Архів оригіналу за 4 травень 2009. Процитовано 7 грудень 2014.
  26. примітка: відсотки відюивають громадянство, оскільки Греція не збирає даних стосовно етнічної приналежності
  27. MALTA: general data. Архів оригіналу за 25 червня 2009. Процитовано 7 грудня 2014.
  28. виключаючи Косово та Метохію
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 7 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. Befolkningsstatistik. Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 7 грудня 2014.
  31. Starting in the 2001 census, White Irish and White British were recognised as distinct ethnic groups in Great Britain. This distinction is avoided in the census of Northern Ireland, where White Irish and White British are combined into a single «White» ethnic group on the census forms.

Література[ред. | ред. код]

  • Andrews, Peter A.; Benninghaus, Rüdiger (2002), Ethnic Groups in the Republic of Turkey, Reichert, ISBN 3-89500-325-5
  • Banks, Marcus (1996), Ethnicity: Anthropological Constructions, Routledge
  • Berting, J. (2006), Europe: A Heritage, a Challenge, a Promise, Eburon Academic Publishers, ISBN 90-5972-120-9
  • Cederman, Lars-Erik (2001), Political Boundaries and Identity Trade-Offs, у Cederman, Lars-Erik (ред.), Constructing Europe's Identity: The External Dimension, London: Lynne Rienner Publishers, с. 1—34
  • Cole, J. W.; Wolf, E. R. (1999), The Hidden Frontier: Ecology and Ethnicity in an Alpine Valley, University of California Press, ISBN 978-0-520-21681-5
  • Davies, N. (1996), Europe: A History, Oxford University Press, ISBN 0-19-820171-0
  • Dow, R. R.; Bockhorn, O. (2004), The Study of European Ethnology in Austria, Progress in European Ethnology, Ashgate Publishing, ISBN 978-0-7546-1747-1
  • Eberhardt, Piotr; Owsinski, Jan (2003), Ethnic Groups and Population Changes in Twentieth-century Central Eastern Europe, M.E. Sharpe, ISBN 0-7656-0665-8
  • Eder, Klaus; Spohn, Willfried (2005). Collective Memory and European Identity: The Effects of Integration and Enlargement. Burlington: Ashgate Publishing Company. ISBN 0-7546-4401-4.
  • Gresham, D. та ін. (2001), Origins and divergence of the Roma (Gypsies), American Journal of Human Genetics, 69 (6): 1314—1331 {{citation}}: Явне використання «та ін.» у: |first= (довідка) Online article
  • Karolewski, Ireneusz Pawel; Kaina, Viktoria (2006), European Identity: Theoretical Perspectives and Empirical Insights, LIT Verlag, ISBN 3-8258-9288-3
  • Jordan-Bychkov, T.; Bychkova-Jordan, B. (2008), The European Culture Area: A Systematic Geography. Maryland, Rowman & Littlefield, ISBN 0-7425-1628-8
  • Latham, Robert Gordon (1854), The Native Races of the Russian Empire, Hippolyte Baillière (London) Full text on google books [Архівовано 22 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Laitin, David D. (2000), Culture and National Identity: "the East" and European Integration, Robert Schuman Centre
  • Gross, Manfred (2004), Romansh: Facts & Figures, Lia Rumantscha, ISBN 3-03900-037-3 Online version
  • Levinson, David (1998), Ethnic Groups Worldwide: A Ready Reference Handbook, Greenwood Publishing Group, ISBN 978-1-57356-019-1 part I: Europe, pp. 1–100.
  • Hobsbawm, E. J.; Kertzer, David J. (1992), Ethnicity and Nationalism in Europe Today, Anthropology Today, 8: 3—8
  • Minahan, James (2000), One Europe, many nations: a historical dictionary of European national groups, Greenwood Publishing Group, ISBN 0-313-30984-1
  • Panikos Panayi,Outsiders: A History of European Minorities (London: Hambledon Press, 1999)
  • Olson, James Stuart; Pappas, Lee Brigance; Pappas, Nicholas Charles (1994), An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empire, Greenwood, ISBN 0-313-27497-5
  • O'Néill, Diarmuid (2005), Rebuilding the Celtic languages: reversing language shift in the Celtic countries, Y Lolfa, ISBN 0-86243-723-7
  • Panayi, Panikos (1999), An Ethnic History of Europe Since 1945: Nations, States and Minorities, Longman, ISBN 0-582-38135-5
  • Parman, S. (ed.) (1998), Europe in the Anthropological Imagination, Prentice Hall
  • Stephens (1976), Linguistic Minorities in Western Europe, Gomer Press, ISBN 0-608-18759-3 {{citation}}: Проігноровано невідомий параметр |fist= (довідка)
  • Szaló, Csaba (1998), On European Identity: Nationalism, Culture & History, Masaryk University, ISBN 80-210-1839-9
  • Stone, Gerald (1972), The Smallest Slavonic Nation: The Sorbs of Lusatia, Athlene Press, ISBN 0-485-11129-2
  • Vembulu, R. Pavananthi (2003), Understanding European Integration: History, Culture, and Politics of Identity, Aakar Books, ISBN 81-87879-10-6

Посилання[ред. | ред. код]