Василенко Микола Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Василенко
Микола Василенко
Микола Василенко
Прапор
Прапор
(в. о.) Отаман Ради міністрів Української держави
Прапор
Прапор
30 квітня 1918 — 10 травня 1918
Попередник: Микола Сахно-Устимович (в. о.)
Наступник: Федір Лизогуб
 
Народження: 2 (14) лютого 1866(1866-02-14)
Есмань, Глухівський повіт, Чернігівська губернія,
Російська імперія
Смерть: 3 жовтня 1935(1935-10-03) (69 років)
Київ, УСРР,
СРСР
Поховання: Лук'янівське кладовище
Національність: українець
Підданство: Російська імперія (до 1917 року)
Країна:  УНР
Українська Держава Українська Держава
СРСР СРСР
Освіта: Дерптський університет
Партія: Партія народної свободи (кадети)
Шлюб: Наталія Полонська-Василенко
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роботи у  Вікіджерелах

Василе́нко Мико́ла Про́копович (2 [14] лютого 1866(18660214), Есмань, Чернігівська губернія, Російська імперія — 3 жовтня 1935, Київ, Українська СРР, СРСР) — український учений-історик, громадський та політичний діяч. Член Товариства українських поступовців (ТУП). 1917 року — член Української Центральної Ради, куратор Київського шкільного округу, член Київського товариства старожитностей і мистецтв. За Гетьманату 1918 року — виконувач обов'язків отамана Ради міністрів, міністр освіти, голова Державного Сенату. Взяв участь у відкритті українських університетів у Києві та Кам'янці-Подільському. Від 1920 року — співробітник Української академії наук (УАН). У 19211922 роках — голова-президент Української академії наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Есмані (нині Шосткинського району Сумської області, Україна).

Студії і громадська активність 1890–1910-х років[ред. | ред. код]

Після закінчення прогімназії в місті Глухові та Полтавської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Дерптського університету.

У 1890 році захистив наукову працю «Критичний огляд літератури із історії земських соборів» і дістав звання кандидата російської історії.

У подальшому в Києві вдосконалював фахові знання, відвідуючи лекції професорів університету Володимира Антоновича, Володимира Іконникова, Олександра Лазаревського та ін., друкував наукові статті в часописі «Киевская старина».

У 18931894 роках з'явились перші ґрунтовні наукові праці Миколи Василенка, зокрема монографія «Сервітути і сервітутне питання в Південно-Західному краї».

Починаючи від 1890-х років Микола Василенко працював у Історичному товаристві Нестора-літописця (від 1919 року — голова товариства), в Архіві давніх актів, був співредактором часопису «Кіевская старина». Також працював викладачем історії в київських гімназіях, протягом 19031905 років — співробітник Київського губернського статистичного комітету. Був членом Київської старої громади, інших громадських і культурних товариств.

У 19051907 років редагував газету «Кіевскіе отклики». Симпатизував революції 1905—1907 років.

За нелегальний збір коштів на допомогу робітникам Києва й Санкт-Петербурга, підтримку повстання саперів 1905 року в Києві, зв'язки з революційними діячами, публікацію в «Киевских откликах» статей «антидержавного» змісту Василенка засуджено до року тюремного ув'язнення, яке він відбув у в'язниці «Хрести» в Санкт-Петербурзі. Під час перебування у в'язниці вивчав право та екстерном склав іспити за програмою юридичного факультету Новоросійського університету в Одесі (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

У 1909 році його обрано приват-доцентом Київського університету. У 1910 році Василенко здобув науковий ступінь магістра права. Однак через «політичну неблагонадійність» царська адміністрація заборонила йому викладати у вищих навчальних закладах. Працював товаришем присяжного повіреного Одеської судової палати.

Був членом Товариства українських поступовців (ТУП), а 1910 року вступив до російської партії кадетів, яка, погоджуючись на українську мову в школах, суді, церкві, виступала лише за національно-культурну автономію України. Належність до кадетської партії пізніше позначилась на стосунках Василенка з діячами українського національно-визвольного руху.

Діяльність під час визвольних змагань українців 1917—1920 років[ред. | ред. код]

Микола Василенко

Після Лютневої революції в Росії 1917 року за ініціативи Михайла Грушевського Миколу Василенка запрошено до Центральної Ради (ЦР) на посаду заступника голови. Та діяльної участі в роботі Центральної Ради він не брав. 24 березня 1917 року Російський тимчасовий уряд призначив Василенка куратором Київської шкільної округи, а 19 серпня 1917 року — товаришем (заступником) міністра освіти Тимчасового уряду. Василенко був прихильником еволюційного шляху формування української системи народної освіти, що не відповідало політиці українізації освіти, виробленій I і II Всеукраїнськими вчительськими з'їздами та здійснюваній Генеральним секретаріатом освіти. Це викликало непорозуміння та гостру критику його дій на посаді куратора Київської шкільної округи з боку ЦР.

Після більшовицького перевороту в листопаді (жовтні — за старим стилем) 1917 року Микола Василенко вернувся з Петрограда до України. Як згадувала Наталія Полонська-Василенко, він:

цілком віддався науково-педагогічній діяльності, був обраний професором в кількох вищих школах Києва.

Так, Василенко читав історію України та історію українського права на Вищих жіночих курсах, в Українському народному університеті, брав участь у виданні часопису «Южная копейка». У січні 1918 року обраний членом колегії Генерального суду УНР.

3 травня 1918 року гетьманом Павлом Скоропадським призначений виконувачем обов'язків отамана (голови) Ради Міністрів Української Держави. Організаційні здібності Василенка, його вміння згуртувати навколо себе однодумців, залучити до формування державного апарату висококваліфіковані, досвідчені кадри сприяли певним надбанням уряду у фундації провідних засад державного ладу та управління. На крайовому з'їзді партії кадетів (8-14 травня 1918 року) Василенко увійшов до складу головного комітету партії. В останній день роботи з'їзду у своєму виступі він наголосив на потребі створення самостійної партійної організації в Україні.

У період від 3 до 20 травня Василенко тимчасово виконував обов'язки міністра закордонних справ Української Держави.

3 травня 1918 р. гетьманом Павлом Скоропадським призначений міністром освіти та мистецтв (очолював міністерство освіти та мистецтв до 25 жовтня 1918 р.).[1]

8 липня очолив створений гетьманом Павлом Скоропадським Державний Сенат, 9 липня увійшов до складу комісії для розроблення проєкту Української академії наук (УАН). Як міністр освіти доклав багато зусиль для створення УАН, українських університетів у Києві й Кам'янці-Подільському, багатьох середніх шкіл, національних культурно-мистецьких закладів.

Разом із іншими міністрами-кадетами 17 жовтня 1918 року Микола Василенко підписав «Записку в справі зовнішньої політики України», подану гетьманові Скоропадському. У ній зазначалось, що Україна повинна тісно пов'язувати свої інтереси з інтересами інших держав, що виникли на терені колишньої Російської імперії.

Діяльність після 1920 року, утиски[ред. | ред. код]

Після зречення гетьмана й зміни влади Микола Василенко працював у вишах Києва, в Українській академії наук. У липні 1920 року його обрано академіком УАН, головою Соціально-економічного відділу, за рік — головою-президентом академії, але радянським урядом він не був затверджений на цій посаді. Водночас він очолював Товариство правознавців Української СРР, редагував «Записки Соціально-економічного відділу УАН».

У квітні 1924 року Миколу Василенка засуджено до 10 років позбавлення волі в сфабрикованій НКВС справі «Київського обласного центру дій». Під тиском наукової громадськості вирок було переглянуто й наприкінці 1924 року вченого звільнено. Він повернувся до наукової діяльності, однак стан його здоров'я погіршувався з кожним роком. Через тяжку нервову хворобу він не міг повноцінно працювати.

«Це був перший політичний процес в Україні, який зачепив науковців, — читаємо у 28 випуску щорічника „Наука і культура“ за 1994 рік. — На лаві підсудних 18 чоловік. Ось головні пункти з обвинувального акта, опублікованого 1 березня 1924 року: 1) займаючись контрреволюційною діяльністю, „Київський обласний центр дій“ прагнув до знищення диктатури Комуністичної партії, вбачаючи шлях до цього в демократизації Рад: боровся за введення загального таємного і рівного виборчого права, сприяв пожвавленню діяльності легальних не комуністичних товариств і організацій; 2) звинувачені таємно листувалися з еміграцією і надсилали статті в безпартійний журнал „Новь“, що видавався за кордоном; 3) звинувачені видавали військові таємниці ворожим Росії державам, а саме Польщі і Франції…». 7 квітня суд закінчився: чотирьох звинувачених (одна з них — жінка) засудили до страти, велику групу (до якої ввійшов і Василенко) — до десятирічного ув'язнення.

1929 року Василенка позбавили змоги займати керівні посади в УАН. Помер 3 жовтня 1935 року, похований на Лук'янівському кладовищі в Києві (ділянка № 21, ряд 7, місце 1).

Микола Василенко був одружений з Наталею Полонською-Василенко.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Могила Миколи Василенка

1991 року одну з вулиць у Києві перейменовано на честь Миколи Василенка[2]. 2016 року в Сумах на честь Миколи Василенка перейменовано частину Радгоспної вулиці.

Гідним пошануванням пам'яті вченого стала публікація в 2006—2008 роках Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України у видавництві «Юридична думка» вибраних творів Миколи Василенка у трьох томах:[3]

  • Том 1. Історичні праці / упорядн.: І. Б. Усенко (керівник колективу). Т. І. Бондарук, Є. В. Ромінський. Відп. ред. Ю. С. Шемшученко, І. Б. Усенко. — К. : Інститут держави і прави ім. В. М. Корецького НАН України; ТОВ «Видавництво „Юридична думка“», 2006. — 608 с.;
  • Том 2. Юридичні праці. — 2006. — 506 с.;
  • Том 3. Спогади. Щоденники. Листування. — 2008. — 720 с.

2006 року НБУ викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Миколи Василенка номіналом 2 гривні.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Микола Василенко залишив по собі велику наукову спадщину. Ще в дореволюційний час під впливом Олександра Лазаревського поєднував дослідницьку роботу з публікацією історичних джерел.

Василенко опублікував близько 500 наукових праць. Серед них:

За редакцією Миколи Василенка вийшли: «Записки соціально-економічного відділу» (1926); «Праці Комісії для виучування історії західно-руського та українського права» (1926) тощо.

Був автором статей до Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (див.: Категория: Словарные статьи Николая Прокофьевича Василенко // Материал из Викитеки — свободной библиотеки [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.])

Бібліографія[ред. | ред. код]

1890

  1. Рец.: Касперов В. И. (ред.). Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» за 1890 г. — Харьков, 1890. — Вып. 4. 144, 168 с. // Киев. старина. — 1890. — Т. 31. Кн. 12 (дек.). — С. 546—549. (рос.)

1891

  1. Из бумаг сенатора тайн. сов. М. П. Миклашевского // Киев. старина. — 1891. — Т. 35. — Кн. 10 (окт.). — С. 129—133. (рос.)
  2. К истории церковных и монастырских архивов // Там само. — Т. 34. — Кн. 7 (июль). — С. 148—151. (рос.)
  3. Памятник украинской литературы конца XVIII века // Там само. — Т. 32. — Кн. 1 (янв.). — С. 154—161. (рос.)
  4. Указ Киевского митрополитанского коллегиума о кулачных боях и вечерницах // Там само. — 1891. — Т. 32. — Кн. 2 (февр.). — С. 317—319. (рос.)
  5. Рец.: [Василенко В. И. Местечко Опошня, Зеньковского уезда, Полтавской губернии: Стат.-эконом. очерк. — Полтава, 1899. — 40 с.] // Там само. — Т. 38. — Кн. 6 (июнь). — С. 503—504. (рос.)
  6. Рец.: [Воскресенский Н. В. Пятидесятилетие «Воронежских губернских ведомостей» (1838—1888): Ист. очерк. — Воронеж, 1888—1890. — Т. 1. Кн. 4. — XXXII, 623 с.] // Там само. — Т. 34. — Кн. 7 (июль). С. 152—154. (рос.)
  7. Рец.: [Загоскин Н. П. Наука истории русского права: Ее вспомог. знания, источники и литература. — Казань, 1891. — XXVIII, 530 с.] // Там само. — Т. 35. — Кн. 12 (дек.). — С. 483—492. (рос.)
  8. Рец.: [Лебедев А. Духоборцы в Свободной Украине. — Харьков, 1890. — 31 с.] // Там само. — Кн. 10 (окт.). — С. 165—166. (рос.)
  9. Рец.: [Миколайчик Ф. Д. Город Кременчук: Ист. очерк. — СПб., 1891. — 217 с.] // Там само. — Кн. 11 (нояб.). — С. 333—334. (рос.)
  10. Рец.: [Павловский И. Ф. Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840—1890) / По офиц. данным сост. И. Ф. Павловский. — Полтава, 1890. — 184, 114, VIII с.] // Там само. — Т. 32. — Кн. 2 (февр.). — С. 367—370. (рос.)
  11. Рец.: [Памятная книжка Конотопского Земства 1863—1890. — К., 1890. — 144 с.] // Там само. — С. 363—365. (рос.)
  12. Рец.: [Похилевич Л. Уезды Киевский и Радомысльский: Стат. и ист. заметки о всех населен. местностях в этих уездах и с подроб. картами их / Собр. Лаврентий Похилевич. — К., 1887 — Кн. 9 — 305 с.] // Там само. — Т. 33. — Кн. 6 (июнь). — С. 504—506. (рос.)
  13. Рец.: [Сорокин Г. И. Местечко Дмитровка: Опыт ист.-стат. и этногр. описания свящ. Г. И. Сорокина. — Херсон, [б. г.]. — II, 65 с.] // Там само. — Т. 32. — Кн. 2 (февр.). — С. 356—360. (рос.)
  14. Рец.: [Списки черниговских дворян 1783: Материалы д, ля истории местн. дворянства. — Чернигов, 1890. — 186 с.] // Там само. — Кн. 1 (янв.). — С. 197—200. (рос.)
  15. Рец.: [Довнар-Запольский М. В. (ред.). Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. — К., 1891. — Кн. 5. — CV, 3, 182, 227 с.] // Там само. — Т. 35. — Кн. 10 (окт.). — С. 138—161. (рос.)
  16. Рец.: [Щеглов В. Историческая справка о поле полтавском и его настоящих памятниках. — Полтава, 1890. — 46 с.] // Там само. — Т. 32. — Кн. 3 (март). — С. 540—542. (рос.)

1892

  1. Генеральное следствие о маетностях Киевского полка: 1729—1730 / Под ред. Н. П. Василенко. — К. : Тип. ун-та св. Владимира, 1892. — 40 с.
  2. К вопросу о децетрализации исторических архивов: Судьба Румянцевской Описи Малороссии // Киев. старина. — 1892. — Т. 39. — Кн. 12 (дек.). — С. 453—461.
  3. Михаил Иванович Семевский (9 марта 1892 г.): (Некролог) // Там само. — Т. 37. — Кн. 4 (апр.). — С. 112—115.
  4. Рец.: [Загоскин Н. П. Очерки истории смертной казни в России. — Казань, 1892. — 102 с.] // Там само. — С. 144—147.
  5. Рец.: [Іванов В. В. (ред.). Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1892 г. — Харьков, 1892. — Вып. 6. — 194, 179, ХС.] // Там само. — Т. 38 — Кн. 9 (сент.). — С. 439—449.
  6. Рец.: [М. Kowalewsky, Marriage among the Early Slavs / Folklore. — Vol. 1 — №. 4 (December). — London, 1890. — P. 463—480.] // Там само. — T. 37. — Кн. 5 (май). — С. 278—284.

1893

  1. Духовенство. Духовенство русское православное: История // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1893. — Т. 11. — Пт. 21. — С. 253—262.
  2. Духовенство. Духовенство в настояшее время. Черное духовенство // Там само. — С. 265.
  3. Рец.: [Барац Г. Очерк происхождения и постепенного затем упразднения в России совестных судов и суда по совести. — СПб., 1893. — 40 с.] // Киев. старина. — 1893. — Т. 42. — Кн. 7 (июль). — С. 149—150.
  4. Рец.: [Иконников В. С. Опыт русской историографии. — К., 1891—1892. — Т. 1. — Ч. 1. — VIII, 882, CCXXII с.; Т. 1. — Ч. 2. — 883—1539, CCXXIII–CCIXXI, 149 с.] // Там само. — Т. 41. — Кн. 4 (апр.). — С. 169—184.
  5. Рец.: [Проф. М. А. Сикорский. Психопатическая эпидемия 1892 г. в Киевской губернии. — К., Университетские известия. — 1893. — IV (апрель)] // Там само. — Кн. 6 (июнь). — С. 536—538.
  6. Рец.: [Рункевич С. Г. Материалы для истории Минской епархии / Собр. и объясн. С. Г. Рункевичем. — Минск, 1892. — 201, XVI с.] // Там само. — Т. 43. — Кн. 7 (июль). — С. 148—149.
  7. Ред.: Генеральное следствие о маетностях Гадяцкого полка: 1729—1730 / Под ред. и с предисл. Н. П. Василенко. — Полтава, 1893. — 45 с.
  8. Ред.: Генеральное следствие о маетностях Киевского полка: 1729—1730 / Под ред. и с предисл. М. П. Василенко // Чтения в Ист. о-ве Нестора-Летописца. — 1893. — Кн. 7. — Отд. 3. — С. 29–68.

1894

  1. Вопрос о сервитутах в Юго-Западном крае. — К., 1894. — 17 с.
  2. Завадовский, Петр Васильевич, граф // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1894. — T.12. — Пт. 23. — С. 95.
  3. К истории малорусской историографии и малорусского общественного строя: (Заметка по поводу ст. Мякотина «Прикрепление крестьянства Левобережной Малороссии в XVIII столетии» в «Русском богатстве» за 1894 г. — № 2, 3, 4) // Киев. старина. — 1894. — Т. 47. — Кн. 11 (нояб.). — С. 242—270; Кн. 12 (дек.). — С. 402—424.
  4. Казанское царство // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб" 1894. — Т. 13. — Пт. 26. — С. 906—909.
  5. Памяти И. И. Дитятина // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1894. — Кн. 8. — Отд. 1. — С. 3–4.
  6. Рец.: [Іванов В. В. (ред.). Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1894 г. — Харьков, 1894. — Вып. 8. — 11, 206, 384 с.] // Киев. старина. — 1894. — Т. 46. — Кн. 9 (сент.). — С. 470—471.

1895

  1. Исторические сведения о роде дворян Рахманиновых / Под ред. И. И. Рахманинова; Составитель, автор предисловия Н. Василенко. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895. — 109 с.
  2. Калачов Николай Васильевич // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1895. — Т. 14. — Пт. 27. — С. 7–8.
  3. Керн, Генрих // Там само. — С. 960.
  4. Киселев, Павел Дмитриевич, граф // Там само. — 1895. — Т. 15. — Пт. 29. — С. 154—155.
  5. Клейнмихель, Петр Андреевич // Там само. — С. 348.
  6. Княжие съезды // Там само. — С. 468—469.
  7. Княжий стол // Там само. — С. 470.
  8. Князь (русский) // Там само. — С. 474—477.
  9. Князь изгой // Там само. — С. 477—478.
  10. Ковалевсий, Михаил Евграфович // Там само. — Пт. 30. — С. 504.
  11. Кокарев, Василий Александрович // Там само. — С. 628.
  12. Контрольная палата // Там само. — Пт. 31. — С. 114—115.
  13. Корб (Johan-Georg Korb) // Там само. — С. 210—211.
  14. Корф, Андрей Федорович, барон // Там само. — С. 355.
  15. Корф, Модест Андреевич, граф // Там само. — С. 355.
  16. Корф Николай Александрович, барон // Там само. — С. 355—356.
  17. Корф, Федор Федорович, барон // Там само. — С. 356.
  18. Криденер (или Крьоднер, баронесса) // Там само. — Пт. 32. — С. 742.
  19. Крыжанич Юрий // Там само. — С. 861—862.
  20. О происхождении группы капиталистов Малороссии в XVII и XVIII вв. // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1895. — Кн. 9. — Отд. 1. — С. 13–16.
  21. О скупле земель в Малороссии и ее причинах // Там само. — С. 3–5.
  22. Памяти Грановского // Киев. слово. — 3 окт. 1895.
  23. Памяти Ушинского // Там само. — 21 дек. 1895.
  24. По случаю 50-летия… // Там само. — 4 дек. 1895.
  25. Рец.: [Леонтович Ф. И. Очерки истории литовско-русского права: Образование Литов. государства. — СПб., 1894. — 392 с.] // Киев. старина. — 1895. — Т. 48. — Кн. 3 (март). — Отд. 2. — С. 39–41.
  26. Рец.: [Любавский М. К. К вопросу об удельных князьях в местном управлении в Литовско-русском государстве // Журн. М-ва нар. просвещения. — 1894. — Август. — С. 348—394] // Там само. — С. 41–42.
  27. Рец.: [Сергеевич В. И. Русские юридические древности. Т. 1: Территория и население. — СПб., 1890; Т. 2: Власти. Вып. 1. Вече и князь. — СПб., 1893] // Там само. — Кн. 2 (февр.). — С. 67–74.

1896

  1. Литовско-русское государство // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1896. — Т. 17. — Пт. 34. — С. 818—827.
  2. Миндовг // Там само. — Т. 19. — Пт. 37. — С. 338.
  3. Миних, граф, Бурхард Христофор // Там само. — С. 368—369.
  4. Митрополиты русские // Там само. — С. 464—467.
  5. Митрополиты юго-западной Руси // Там само. — С. 467—470.
  6. Митрополичьи вотчины в древней Руси // Там само. — С. 470—471.
  7. Монастырские вотчины и доходы (в России) // Там само. — СПб., 1896. — Т. 19. — Пт. 38. — С. 703—708.
  8. Монашество и монастыри в России // Там само. — С. 725—729.
  9. Протоколы Верховного Тайного Совета как материал для истории Малороссии XVIII в. // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1896. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 17–21.
  10. Рец.: [Мякотин В. А. Крестьянское землевладение в Полтавском уезде в 1767 году // Лучицкий И. В., Карцев Н. И. (ред.). Сборник в пользу недостаточных студентов университета св. Владимира. — СПб., 1895] // Киев. старина. — 1896. — Т. 52. — Кн. 3 (март). — Отд. 2. — С. 107—121.
  11. Рец.: [Завитневич В. 3. (ред). Чтения в Историческом обществе Нестора-Летописца. — 1896. — Кн. 10] // Там само. — Т. 53. — Кн. 5 (май). — Отд. 2. — С. 58–63.
  12. Рец.: [Разбор статьи г. Мякотина «Крестьянское землевладение в Полтавском уезде в 1767 г.»] // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1896. — Кн. 2. — Отд. 1. — С. 24–25.

1897

  1. Московское княжество // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1897. — Т. 20. — Пт. 39. — С. 6–11.
  2. Наказ, большой // Там само. — Пт. 40. — С. 481—484.
  3. Олеарий // Там само. — Т. 21. — Пт. 42. — С. 855—856.
  4. Олег // Там само. — С. 857—858.
  5. Олег Иванович, великий князь рязанский // Там само. — С. 859.
  6. Олег Святоелавович, князь черниговский // Там само. — С. 860—861.
  7. Олег Ярославич, князь галицкий // Там само. — С. 861.
  8. Ольгерд, великий князь литовський // Там само. — С. 911—912.
  9. Опричнина // Там само. — Т. 22. — Пт. 43. — С. 45–46.

1898

  1. Патриаршество в России // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1898. — Т. 23. — Пт. 45. — С. 29–32.
  2. Патриаршие домовые монастыри // Там само. — С. 32–33.
  3. Патриаршие вотчины в России // Там само. — С. 33–36.
  4. Петр, митрополит всея России // Там само. — Пт. 46. — С. 484.
  5. Питирим, патриарх // Там само. — С. 735.
  6. Питирим, епископ // Там само. — С. 735—736.
  7. Подушная подать в России // Там само. — Т. 24. — Пт. 47. — С. 123—128.
  8. Поземельная община в России (история её до 1861 года) // Там само. — С. 202—211.
  9. Посполитые // Там само. — Пт. 48. — С. 691—694.
  10. Право магдебургское // Там само. — С. 890—896.
  11. Приказы // Там само. — Т. 25. — Пт. 49. — С. 186—196.
  12. Приказы патриаршие // Там само. — С. 197.
  13. Пугачевщина // Там само. — Пт. 50. — С. 750—761.
  14. Пугачев // Там само. — С. 761—764.
  15. Рец.: [Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве министерства юстиции. — М., 1896. — Кн. 10] // Киев. старина. — 1898. — Т. 60. — Кн. 2 (февр.). — С. 71–72.
  16. Рец.: [Тарановский Ф. В. Обзор памятников магдебургского права западнорусских городов литовской эпохи: Ист.-юрид. исслед. — Варшава, 1897. — 201 с.] // Там само. — С. 72–73.
  17. Рец.: [Шахматов A. А. О начальном Киевском Летописном своде. — М., 1897. — 58 с.] // Там само. — Кн. 1 (янв.). — Отд. 2. — С. 22–24.

1899

  1. Разин // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1899. — Т. 26. — Пт. 51. — С. 159—164.
  2. Раскол // Там само. — С. 284—303.
  3. Россия. Малороссия. 1. Историография. 2. История Малороссии // Там само. — Т. 28. — Пт. 55. — С. 490—509.
  4. Ростовское княжество // Там само. — Т. 27. — Пт. 53. — С. 131—132.
  5. Румянцевская опись // Там само. — С. 285.
  6. Румянцев, Алексей Иванович // Там само. — С. 285—286.
  7. Румянцев, Николай Петрович, граф // Там само. — С. 286.
  8. Румянцев-Задунайский, Петр Алексеевич, граф // Там само. — С. 286—287.
  9. Румянцев, Сергей Петрович, граф // Там само. — С. 287.
  10. Рец.: [Верзилов А. Очерк торговли Южной Руси 1480—1569. — Чернигов, 1893. — 81 с.] // Киев. старина. — 1899. — Т. 66. — Кн. 9 (сент.). — С. 119—121.
  11. Рец.: [Ясинский М. Н. (ред.). Чтения в Историческом общесгве Нестора-летописца. — 1898. — Кн. 12. — 450 с.] // Там само. — Т. 64. — Кн. 3 (март). — С. 163—171.

1900

  1. Глуховская сатира // Киев. старина. — 1900. — Кн. 9 (сентябрь). — Отд. 2. — С. 95–97.
  2. Отношение правительства к монастырскому землевладению в Малороссии в XVII и первой половине XVIII в. // Там само. — 1900. — Кн. 14. — Вып. 2. — Отд. 1. — С. 54–57.
  3. София Алексеевна, царевна // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1900. — Т. 31. — Пт. 60. — С. 958—959.
  4. Старшина малороссийская // Там само. — Пт. 61. — С. 457—460.
  5. Рец.: [Довнар-Запольский М. В. (ред.). Древности // Труды Археографической комиссии Имп. Московского археологического обіцесгва. — М., 1898—1899. — Т. 1. — Вып. 1/3. — 592, 190, III с.] // Киев. старина. — 1900. — Т. 68. — Кн. 2 (февр.). — Отд. 2. — С. 82–95.
  6. Рец.: О книге г. Н. Рожкова «Сельское хозяйство в Московской Руси в XVI в.» // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1900. — Кн. 14. — Вып. 3. — Отд. 1. — С. 71–73.
  7. Рец.: [Сборник императорского Русского исторического общества. — Т. 55, 56, 63, 69, 79, 84, 94, 101. (Протоколы Верховного Тайного Совета как материал для истории Малороссии XVIII в.)] // Там само. — Т. 68. — Кн. 3 (март). — С. 101—121.
  8. Рец.: [Степович А. И. (ред.). Ежегодник Коллегии Павла Галагана. С 1 октября 1897 года по 1 октября 1898 года. — К., 1898. — 46, 278 с.; To же. С 1 октября 1898 г. no 1 октября 1899 г. — К., 1899. — 100, 254 с.] // Там само. — Т. 68. — Кн. 3 (март). — Отд. 2. — С. 166—169.

1901

  1. Куда исчез домик в Полтаве, в котором Петр Великий отдыхал после победы // Киев. старина. — 1901. — Т. 75. — Кн. 12 (дек.). — Отд. 2. — С. 171—172.
  2. Первые шаги по введению положений 11 февраля 1861 г. в Черниговской губернии // Там само. — Т. 72. — Кн. 3 (март). — С. 396—423; Т. 73. — Кн. 4 (апр.). — С. 97–125; Т. 75. — Кн. 11 (нояб.). — С. 303—327.
  3. To же // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1901. — Кн. 15. — Вып. 2. — Отд. 1. — С. 39–42.
  4. Письма A. М. Лазаревского к Т. Г. Шевченко (1858—1859) // Киев. старина. — 1901. — Т. 72. — Кн. 1 (янв.). — С. 283—290; Кн. 3 (март). — Отд. 2. — С. 157.
  5. Суды в Малороссии // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1901. — Т. 32. — Пт. 63. — С. 15–16.
  6. Тарговицкая конфедерация // Там само. — Пт. 64. — С. 634—639.
  7. Тимковский, Илья Федорович // Там само. — Т. 33. — Пт. 65. — С. 184.
  8. Рец.: [Вик (1798—1898). — К., 1900] // Киев. старина. — 1901. — Т. 72. — Кн. 1. (янв.). — С. 37–40.
  9. Рец.: [Священник Василий Романов. Об изучении нашей церковной старины. — Полтава, 1900. — 35 с.] // Там само. — Кн. 5. — С. 103—105.
  10. Рец.: [Трутовский В. К. (ред.). Древности // Труды Московского археологического общества. — М., 1901. — Т. 19. — Вып. 1/2] // Там само. — Т. 75. — Кн. 12 (дек.). — С. 179—183.
  11. Ред.: Материалы для истории экономичеекого, юридического и общественного быта старой Малороссии / Под ред. Н. П. Василенко. Вып. 1: Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка, 1729—1730. — Чернигов, 1901. — IX, 417 с.

1902

  1. Александр Матвеевич Лазаревский: (Некролог) // Киев. старина. — 1902. — Т. 77. — Кн. 5 (май). — С. I—XIX.
  2. Декабрист С. Д. Волконский и его записки // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1902. — Кн. 16. — Вып. 4. — Отд. 1. — С. 6–11.
  3. Двадцатипятилетие со дня смерти О. М. Бодянского (6 сентября 1877 — 6 сентября 1902 г.) // Киев. старина. — 1902. — Т. 78. — Кн. 9 (сент.). — С. 408—410.
  4. К биографии И. П. Котляревекого // Там само. — Т. 77. — Кн. 4 (апр.). — С. 1–5.
  5. Памяти В. В. Тарновского, A. М. Лазаревского и Н. В. Шугурова (к рисунку) // Там само. — Т. 78. — Кн. 7/8 (июнь-июль). — С. 282—292.
  6. Турецкие войны в России // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1902. — Т. 34. — Пт. 67. — С. 122—138.
  7. Удел // Там само. — Пт. 68. — С. 587.
  8. Удельная система // Там само. — С. 590—594.
  9. Уния и униатская церковь в пределах Польши и в России // Там само. — С. 821—831.
  10. Wassilenko N. Sudrussland (1899—1900): (Bibliography) // Jahresberichte der Geschiehtwissenscbaft. — 1902. — № 3. — S. 199—208.
  11. Рец.: [Александров A. Памяти B. И. Григоровича. — Варшава, 1902. — 33 с. (Оттиск из Русского филологического вестника)] // Киев. старина. — 1902. — Т. 79. — Кн. 12 (дек.). — С. 200—201.
  12. Рец.: [Бережков М. Марков М. Е. и его рукописный сборник о черниговской старине. — Нежин, 1902. — 25 с.] // Там само. — С. 198—200.
  13. Ред.: Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой Малороссии / Под ред. Н. П. Василенко. Вып. 2: Экстракт из указов, инструкций и учреждений, с разделением по материям на 19 частей. Собрано в Правительствующем Сенате по малороссийской экспедиции 1756 года. — Чернигов, 1902. — X, 296 с.

1903

  1. К вопросу о происхождении названия Полтавы // Киев. старина. — 1903. — Т. 81. — Кн. 4 (апр.). — С. 2–3.
  2. И. М. Бодянский и его заслуги для изучения Малороссии // Там само — Т. 80. — Кн. 1 (янв.). — С. 1–50; Кн. 2 (февраль). — С. 295—322; Кн. 3 (март). — С. 462—491; Т. 81. — Кн. 5 (май). — С. 315—346; Т. 83. — Кн. 10 (окт). — С. 140—152; Кн. 11 (но-яб.). — С. 389—430; Кн. 12 (дек.). — С. 699—735.
  3. Памяти почетного члена общества A. М. Лазаревського // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1903. — Кн. 17. — Вып. 2. — Отд. 1. — С. 85–107.
  4. Ханенки, известный малороссийский дворянский род // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1903. — Т. 37. — Пт. 73. — С. 40–41.
  5. Ханенко, Александр Иванович / / Там само. — С. 41.
  6. Ханенко, Михаил Осипович // Там само.
  7. Ханенко, Михаил Степанович // Там само. — С. 41–42.
  8. Ханенко, Николай Данилович, генеральный хорунжий // Там само. — С. 42.
  9. Ханство Крымское / / Там само. — С. 42–52.
  10. Хмельницкий (Зиновий Богдан) // Там само. — С. 456—461.
  11. Хмельницкий Тимофій // Там само. — С. 462.
  12. Хмельницкий Юрий // Там само. — С. 462—464.
  13. Церковные недвижимые имущества // Там само. — Т. 38. — Пт. 75. — С. 104—106.
  14. Рец.: [Дашкевич Н. Д. (ред.). Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. — 1902. — Кн. 16. — Вып. 4. — 185 с.] // Киев. старина. — 1903. — Т. 80. — Кн. 2 (февр.). — С. 112—116.
  15. Рец.: [Дашкевич Н. Д. (ред.). Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. — 1903. — Кн. 17. — Вып. 1. — 194 с.] // Там само. — Кн. 3 (март). — С. 185—187.

1904

  1. О. М. Бодянский и его заслуги для изучения Малороссии. — К., 1904. — II, 231 с.
  2. Ред.: Памятная книжка Киевской губернии на 1904 г. — К., 1904. — 28, 140, 65, 274 с. [Передмова у розділі 4. — С. 1–2]. Рец.: A. С. Л. [Памятная книжка Киевской губернии на 1904 г., издание Киевского губернского статистического комитета. — К., 1904] // Киев. старина. — 1904. — Т. 84. — Кн. 2 (февр.). — Отд. 2. — С. 84–86.
  3. Ред.: Памятная книжка Киевской губернии на 1905 г. — К., 1904. — V, 28, 144, 62, 33, 282 с.

1905

  1. Ред.: Германская конституция / Пер. М. С. Иоффе; Под ред. и с предисл. Н. П. Василенко. Тексты конституций. — К., 1905. — Вып. 3. — 42 с.

1908

  1. Ред.: Лазаревекий A. М. Малороссийские посполитые крестьяне. — 2-е изд. с предисл. Н. П. Василенко. — К., 1908. — 108 с.
  2. Ред.: Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой Малороссии / Под ред. Н. П. Василенко. Вып. 3: Генеральное следствие о местностях Черниговского полка. 1729—1730. — Чернигов, 1908. — XXX, 709 с.

1910

  1. Памяти Костомарова как историка // Киев. мысль. — 1910. — № 97/98.
  2. Ред.: Записки Українського наукового товариства в Києві / Ред. комітет: М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко. — К., 1910. — Кн. 7. — 144 с.

1911

  1. Варяги // Энциклопедический словарь / Товарищество «Бр. А. и И. Гранат и Ко». — М., 1911. — Т. 8. — Стб. 1–5.
  2. К 200-летию Сената (29.02. 1711 — 22. 02. 1911 г.) // Киев. мысль. — 1911. — 22 февр., № 53. — С. 2.
  3. Крестьянская реформа в юго-западном крае // Там само. — 1911. — 19 февр., № 50. — С. 3–5; — 1911. — 20 февр., № 51. — С. 3.
  4. Крестьянский вопрос в юго-западном и северо-западном крае при Николае I и введение инвентарей // Великая реформа: 1861—1911. — М.: Сытин, 1911. — Т. 4. — С. 94–110.
  5. Очерк русской истории // Пфлуг-Гартунг. Всемирная история. Т. 3.: От эпохи Великих открытий до Вестфальского мира (1500—1650). — СПб.: Брокгауз—Ефрон, 1911. — С. 229—468.
  6. Памяти В. О. Ключевского // Киев. мысль. — 1911. — 14 мая, № 132. — С. 2–3.
  7. Прикрепление крестьян в Малороссии // Великая реформа: 1861—1911. — М.: Сытин, 1911. — Т. 1. — С. 108—127.
  8. Проф. М. Ф. Владимирский-Буданов (К сорокалетию его научной деятельности) // Киев. мысль. — 1911. — 3 нояб., № 304. — С. 2–3; — 1911. — 4 нояб., № 305. — С. 3.
  9. Пятидесятилетие могилы Т. Г. Шевченко (10 мая 1861 г. — 10 мая 1911 г.) // Там само. — 1911. — 10 мая, № 128. — С. 2–3.
  10. Селяни й кріпацтво на Украіні // Рада. — 1911. — № 39/40.
  11. Славянские народы (Россия) // Пфлуг-Гартунг. Всемирная история. Т. 4: От Вестфальского мира до падения Наполеона I (1650—1815). — СПб.; Брокгауз—Ефрон. — С. 483—642.
  12. Рец.: Новая книга по древней русской истории [Грушевский М. С. История Украины—Руси. — Т. 1] // Вестник Европы. — 1911. — Т. 2. — Кн. 3 (март). — С. 296—303.
  13. Ред.: Записки Українського наукового товариства в Києві / Ред. комітет: М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко. — Кн. 8. — К., 1911. — С. 202, IV с.

1912

  1. Александр Первый // Киев. мысль. — 1912. — 26 авг., № 236. — С. 1–2.
  2. Бородинское сражение // Там само. — С. II—III.
  3. Гайдамаччина // Энциклопедический словарь / Товарищество «Бр. А. и И. Гранат и Ко». — М., 1912. — Т. 12. — Стб. 323—330.
  4. Г. Н. Теплов і його «Записка о непорядках в Малороссии» // Зап. Укр. наук. т-ва у Києві. — 1912. — Кн. 9. — С. 13–54.
  5. Дмитрий Ростовский и его литературная деятельность // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1912. — Кн. 22. — Вып. 3. — Отд. 1. — С. 80–83.
  6. 3 історії устрою Гетьманщини: Критич. замітки // Зап. наук. т-ва ім. Т. Г. Шевченка у Львові. — 1912. — Т. 108. — С. 103—116.
  7. К истории реформы 19-го февраля 1861 года в Черниговской и Полтавской губерниях // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1912. — Кн. 23. — Вып. 1. — Отд. 1. — С. 18, 26.
  8. Легенда об императоре Александре I и Федоре Кузьмиче (По поводу книги кн. В. В. Барятинского «Царственный мистик IV») // Киев. мысль. — 1912. — 20 дек., № 352. — С. 2–3; 23 дек., № 355. — С. 3–4.
  9. Начало отечественной войны. К 100-летию вторжения Наполеона в Россию. (1812 — 12 июня 1912 г.) // Там само. — 1912. — 12 июня, № 161. — С. 2–3; 13 июня, № 162. — С. 2–3.
  10. Очерки Отечественной войны. III. Июльские манифесты // Там само. — 1912. — 17 июля, № 196. — С. 2.
  11. Очерки Отечественной войны. IV. Александр I в Москве — Народное ополчение // Там само. — 1912. — 30 июля, № 209. — С. 2–3.
  12. Очерки Отечественной войны. V. Смоленск (5–8 августа) // Там само. — 1912. — 5 авт., № 215. — С. 2.
  13. Очерки Отечественной войны. Смоленск (5–8 августа 1812 г.) // Там само. — 1912. — 8 авг., № 218. — С. 2.
  14. Очерки Отечественной войны. VI. От Смоленска до Бородина — Кутузов // Там само. — 1912. — 24 авг., № 234. — С. 2.
  15. Очерки Отечественной войны. После Бородина // Там само. — 1912. — 16 сент., № 257. — С. 3.
  16. Памяти Н. И. Костомарова как историка // Чтения в Ист. о-ве Нестора-летописца. — 1912. — Кн. 22. — Вып. 3. — Отд. 1. — С. 92.
  17. Политические взгляды М. П. Драгоманова // Украинская жизнь. — М., 1912. — Кн. 6. — С. 36–55.
  18. Россия перед столкновением с Францией. I. Отношения между Россией и Францией до французской революции. II. Рост французского влияния в России до французской революции // Отечественная война. 1812—1912. — М.: Сытин, 1912. — Т. 1. — С. 1–26.
  19. Столетие падения Сперанского (17 марта 1812 г. — 17 марта 1912 г.) // Киев. мысль. — 1912. — № 77. — 17 марта — С. 2–3.
  20. Рец.: Декабрист об Украине [Маслов В. И. Литературная деятельность К. Ф. Рылеева. — К., 1912] // Украинская жизнь. — М., 1912. — Кн. 3. — С. 84–91.
  21. Рец.: [Грушевский М. С. Иллюстрированная история Украины. Авторизов. перевод со 2 укр. изд. — СПб.: Книгоиздательское Товарищество «Просвещение», 1913. — 524 с.] // Киев. мысль. — 1912. — 21 дек., № 353. — С. 3–4.
  22. Рец.: [Слабченко М. Опыты по истории права Малороссии XVII и XVIII вв. — Одесса, 1911. — II, 292 с.] // Зап. наук. т-ва ім. Т. Г. Шевченка у Львові. — 1912. — Т. 11З. — Бібліогр.: С. 193—196.
  23. Ред.: Записки Українського наукового товариства в Києві / Ред. комітет: М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко. — К., 1912. — Кн. 9. — 127, 28 с.
  24. Те саме. — Кн. 10. — 164 с.

1913

  1. Исторические сведения о кабардинском народе. — К., 1913. — 283 с.
  2. Генерал-Адъютанты императора Александра I (По поводу книги Великого князя Николая Михайловича того же названия. — СПб., 1913) // Киев. мысль. — 1913. — 23 нояб., № 324. — С.2; 25 нояб., № 326. — С. 2.
  3. Грушевский, Михаил Сергеевич / / Новый энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб., 1913. — Т. 15. — Стб. 155—157.
  4. Два юбиляра // Киев. мысль. — 1913. — 11 нояб., № 309. — С. 2.
  5. Новый исторический журнал // Там само. — 1913. — 20 апр., № 108. — С. 2.
  6. Памяти Александра-Вацлава Яблоновского (9 августа 1913 г.) // Там само. — 1913. — 24 авг., № 233. — С. 2.
  7. 300-летие Дома Романовых (1613 г. — 21 февраля 1913 г.) // Там само. — 1913. — 21 февр., № 52. — С. 2–3.
  8. Ще до історії устрою Гетьманщини XVII—XVIII ст. з приводу заміток М. Є. Слабченка // Зап. наук. т-ва. ім. Т. Г. Шевченка у Львові. — 1913. — Т. 116. — С. 79–86.
  9. Ред.: Записки Українського наукового товариства в Києві / Ред. комітет: М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко. — К., 1913. — Кн. 11. — 162 с.
  10. Те саме. — К., 1913. — Кн. 12. — 164, 2 с.

1914

  1. В защиту детей // Киев. мысль. — 1914. — 14 февр., № 45. — С. 4–5.
  2. Завадовский, Петр Васильевич, граф // Там само. — Т. 18. — Стб. 53–54.
  3. Казаки. История // Новый энциклопедический словарь / Издание Акционерного общества «Издательское дело бывшее Брокгауз—Ефрон». — СПб., 1914. — Т. 20. — Стб. 351—364.
  4. Казанское царство // Там само. — Стб. 384—389.
  5. Киево-Печерская лавра // Энциклопедический словарь / Товарищество «Бр. А. и И. Гранат и К°». — М., 1914. — Т. 24. — Стб. 249—251.
  6. Киевский университет св. Владимира // Там само. — Стб. 259—261.
  7. Киевское великое княжество // Там само. — Стб. 262—266.
  8. Киселев, Павел Дмитриевич // Новый энциклопедический словарь / Издание Акционерного общества «Издательское дело бывшее Брокгауз—Ефрон». — Пг., 1914. — Т. 21. — Стб. 649—650.
  9. О. Бодянський і його поетична творчість // Україна. — 1914. — Кн. 4. — С. 25–41.
  10. Рец.: [Валишевский К. Ф. Сын Великой Екатерины: Император Павел I, его жизнь, царствование и смерть, 1754—1801. — СПб.: Новое время, 1914. — XXVI, 662 с.] // Киев. мысль. — 1914. — 8 февр., № 39. — С. 2–3; — 1914. — 11 февр., № 42. — С. 3–4.
  11. Рец.: [Г. А. Максимович. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией. Т. 1. Нежин, 1913. — VII, 400 с.] // Там само. — 1914. — 4 марта, № 63. — С. 4.
  12. Рец.: Обзор исторических журналов. Новые данные о Венском конгрессе. Записки гр. Н. П. Игнатьева. — А. Ф. Кони о присяжных заседателях. — Кирилло-Мефодиевское братство. — Заселение Слободской Украины. — Дневники мирового посредника. — Из недавнего прошлого // Там само. — 1914. — 23 марта, № 82. — С. 3.
  13. Рец.: [Проф. М. С. Грушевский. История украинского козачества, до соединения с московским государством. Том первый, до начала XVII века (Извлечено из VI тома «Історії України-Руси». — Київ, 1913 г. — 348 с.] // Там само. — 1914. — 25 янв., № 25. — С. 3.
  14. Ред.: Записки Українського наукового товариства в Києві / Ред. комітет: М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко. — Кн. 13. — К., 1914. — 167 с.

1915

  1. Девятьсотлетие смерти князя Владимира Святого // Киев. мысль. — 1915. — 15 июля, № 194. — С. 2.
  2. Князь в России // Новый энциклопедический словарь / Издание Акционерного общества «Издательское дело бывшее Брокгауз—Ефрон». — Пг., 1915. — Т. 22. — Стб. 10–13.
  3. Князь-изгой // Там само. — Стб. 14.
  4. Комиссия для составления нового уложения // Там само. — Стб. 330—333.
  5. Корф Николай Александрович // Там само. — Стб. 877—878.
  6. Крымское ханство // Там само. — Т. 23. — Стб. 512.
  7. Литовско-русское государство // Там само. — Т. 24. — Стб. 681—689.
  8. Мазепа // Там само. — Т. 25. — Стб. 365—366.
  9. Миних // Там само. — Т. 26. — Стб. 617—619.
  10. Многогрешный, Демьян Игнатьевич // Там само. — Стб. 828—829.

1916

  1. М. С. Грушевский как историк // Украинская жизнь. — М., 1916. — Кн. 12. — С. 30–45.
  2. Ольгерд // Новый энциклопедический словарь / Издание Акционерного общества «Издательское дело бывшее Брокгауз—Ефрон». — Пг., 1916. — Т. 29. — Стб. 462—463.
  3. Очерки по истории Западной Руси и Украины. — К. : Н. Я. Оглоблин, 1916. — XII, 589 с. [Русская история в очерках и статьях. Сост. при участии профессоров и преподавателей под редакцией профессора М. В. Довнар-Запольского. Т. 3].
  4. Памяти Василия Ивановича Семевского // Киев. мысль. — 1916. — 22 сент., № 264. — С. 1.
  5. Памяти М. Ф. Владимирского-Буданова // Там само. — 1916. — 26 марта, № 86. — С. 1.
  6. Рец.: [Хижняков В. М. Воспоминания земского деятеля. Предисловие В. Я. Богучарского. — Пг.: Огни, 1916. — XVI, 251с.] // Там само. — 1916. — 1 июня, № 152. — С. 2; 1916. — 3 июня, № 154. — С. 2.

1917

  1. Рец.: [Харлампович К. Малороссийское влияние на великорусскую жизнь] // Голос Минувшого. — 1917. — IV.

1918

  1. До Ради Міністрів Української держави од Міністра народної освіти та мистецтв пояснююча записка до законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві. — К., 1918. — 26 с.
  2. Промова п. Міністра народної освіти і мистецтв Н. П. Василенка при відкритті діяльності комісії, 9-го липня 1918 р. // Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві. — К., 1919. — С. III—IV. (Текст паралельно російською мовою).

1923

  1. Контрактовий ярмарок у Києві. — К., 1923. — 34 с.
  2. Академік Богдан Олександрович Кістяковський, 16 (29) квітня 1920 р. // Зап. соціал.-екон. відділу. — 1923. — Т. 1. — С. VIII—XII.
  3. Академік Орест Іванович Левицький, 9 травня (26 квітня) 1922 р. // Там само. — С. XIII–XCVIII.
  4. Кременецький ліцей і університет св. Володимира: Іст.-юрид. розвідка // Там само. — С. 151—199.
  5. Ред.: Записки соціально-економічного відділу ВУАН /За ред. М. П. Василенка. — К., 1923. — Т. 1. — CVL, 218. 28, 4 с.

1924

  1. Историческое общество Нестора-летописца / М. Василенко, С. Маслов // Звідомлення Всеукраїнської Академії наук у Києві за 1923 рік. — К., 1924. — С. 44–45.

1925

  1. Павло Полуботок. В двісталітню річницю його смерті (29.ХІІ.1724 р.) (Розвідка) // Україна. — 1925. — Кн. 6. — С. 80–108.
  2. Пам'ятник української правничої літератури XVIII століття // Зап. наук. т-ва ім. Т. Г. Шевченка у Львові. — 1925. — Т. 138/140. — С. 105—130.
  3. Рец.: [Грушевський М. Історія України—Русі. — Київ; Відень, 1922. — Т. 8. — Ч. 1–3] // Україна. — 1925. — Кн. 5. — С. 151—158.
  4. Ред.: Праці Комісії для виучування історії західноруського і українського права. Вип. 1 / За ред. голови коміс. акад. М. П. Василенка. (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 3). — К., 1925. — IX, 180, 2 с.

1926

  1. Наукова діяльність Івана Михайловича Каманіна // Зап. соціал.-екон. відділу. — 1926. — Т. 2/3. — С. 47–64.
  2. Як скасовано Литовського статута // Там само. — С. 232—316.
  3. а. Те саме. Окрема відбитка. — К., 1926. — [3], 85 с.
  4. Рец.: [Борщак І. «Orlikiana»; Пилип Орлик. Вивід прав України. З рукопису родинного архіву Дентевілів у Франції зі вступом і примітками видав І. Боріцак; Гетьман Пилип Орлик і Франція. Сторінка дипломатичної історії. Написав І. Боріцак] // Україна. — 1926. — Кн. 1. — С. 149—153.
  5. Рец.: [Дружчыц В. Палажэньне Літоуска — Беларускай дзяржавы пасле Люблінскай вунії // Працы Беларускага Дзержавнага університету у Менску. — 1925. — № 6/7. — С. 216—251] // Пр. Коміс. для виуч. історії західноруськ. та укр. права. — 1926. — Вип. 2. — С. 284—288.
  6. Рец.: [Лотоцький О. Свиток Ярославль // Науковий ювілейний збірник українського університету в Празі, присвячений Президентові Чесько-Словацької Республіки проф., д-ру Т. Г. Масарикові для вшанування роковин його народження. — Прага, 1925. — Ч. 1. — С. 118—138] // Там само. — С. 282—283.
  7. Рец.: [Litwa, Ruś і Żmudź, jako cześći składowe Wielkiego księstwa Litewskiego. Napisał Oskar Halecki // Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział Historyczno-filozoficzny. Serya II. — T. 34. — Ogólnego zboru tom 59. — Kraków, 1916. — S. 214—254] // Там само. — С. 283—284.
  8. Ред.: Збірка матеріалів до історії Лівобережної України та українського права XVII—XVIII вв. /Укр. археогр. зб. — 1926. — Т. 1. — С. 50–164.
  9. а. Те саме. Окрема відбитка. — К., 1927. — 3, 115 с.
  10. Ред.: Записки соціально-економічного відділу [ВУАН] /За ред. М. П. Василенка (1924—1925). — К., 1926. — Т. 2/3. — 390 с.
  11. Ред.: Те саме. — Т. 4 (1926). — XXIV, 254 с.
  12. Ред.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. Вип. 2 / За ред. Голови коміс. акад. Н. П. Василенка (36. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 6). — К., 1926. — XIV, 306 с.

1927

  1. Неприємності через етнографію: (Замітка) // Етногр. вісн. (Етногр. коміс. ВУАН). — 1927. — Кн. 3. — С. 145—147.
  2. Олександр Матвійович Лазаревський (1834—1902): матеріали до його біографії // Україна. — 1927. — Кн. 4. — С. 18–82.
  3. Пам'яти Івана Мартиновича Балінського // Пр. Коміс. для виуч. історії західноруськ. та укр. права. — Вип. 3. — 1927. — С. XV—XXVII.
  4. Територія України XVII в. : (Розвідка з історії права) // Юбілейний збірник на пошану академіка Дмитра Йвановича Багалія: З нагоди сімдесятої річниці життя та п'ядесятих роковин наукової діяльності. — (Зб. іст.-філол. відділу ВУАН; № 51) — К., 1927. — Ч. 1. — С. 112—132.
  5. Рец.: [Чубатий М. Про правне становище церкви в козацькій державі. Відбитка з «Богословія»] // Пр. Коміс. для виуч. історії західноруськ. та укр. права. — Вип. З. — С. 463—465.
  6. Рец.: [Stefan Ehrenkreuz. Ustawa «о ważności zapisów» a praktyka sadowa litewska. — Відбитка з Księgi pamiątkowej ku czci Oswalda Balzera. — 12 c.] // Там само. — С. 443—444.
  7. Рец.: [Stefan Ehrenkreuz. Uwagi nad rozdziałem VII-ym Statutu Litewskiego. — Відбитка з правничого часопису Rocznik Prawniczy Wileński. — 19 с.] //Там само. — С. 444—445.
  8. Ред.: Записки соціально-економічного відділу ВУАН / За ред. Н. П. Василенка. — К., 1927. — Т. 5/6. — XVI, 464 с.
  9. Ред.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. Вип. З / За ред. Голови коміс. акад. Н. П. Василенка (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 12). — К., 1927. — XXVIII, 502 с. [Передмова. — С. III—VI].

1928

  1. «Права, по которым судится малороссийский народ» як джерело до історії державного права України XVIII в. // Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського. З нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності (Зб. іст.-філол. відділу ВУАН; № 76). — К., 1928. — Т. 1. — С. 245—252.
  2. Правне положення Чернігівщини за польської доби (1618—1648) // Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріали (Зб. іст.-філол. відділу ВУАН; № 95. Зап. Укр. наук. т-ва; Т. 23). — К.: Держвидав України, 1928. — С. 290—300.
  3. Литвинова П. Я. (післяслово до статті І. Спаської) // Етногр. вісн. (Етногр. коміс. ВУАН). — 1928. — Кн. 7. — С. 200—203.
  4. Ред.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. Вип. 4 / За ред. Голови коміс. акад. Н. П. Василенка: Черкаський І. Громадський (копний) суд на Україні-Русі XVI—XVIII вв. (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 13). — К., 1928. — X, 256 с. [Передмова. — С. V–ІХ].
  5. Ред.: Те саме. Вип. 5 / (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 14). — К., 1928. — С. 257—714.
  6. а. Те саме (Відбитка з Праць Комісії для виучування західноруського та українського права, вип. 4–5). — К., 1928. — X, 714 с.

1929

  1. Конституция Филиппа Орлика // Ученые записки Института истории Российской Ассоциации научно-исследовательских институтов общественных наук (РАНИОН). — М., 1929. — Т. 3. — С. 153—171.
  2. Ред.: Матеріали до історії українського права. — (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 11). — К., 1929. — Т. 1. — XIII, 336 с. [Передмова. — С. V—XIII].
  3. Ред.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права. Вип. 6 / За ред. Голови коміс. акад. Н. П. Василенка (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 18). — К., 1929. — С. XII, 528. [Передмова. — С. V–Х].

1930

  1. Ред.: Праці комісії для виучування історії західноруського та українського права. Вип. 8 / За ред. Голови коміс. академіка Н. П. Василенка: Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII—XVIII ст. Ч. 2. Рада старшин (Зб. соціал.-екон. відділу ВУАН; № 35). — К., 1930. — 352 с.

***

  1. Історія мого приват-доцентства: (Уривок із спогадів) // Укр. історик (Нью-Йорк та ін.). — 1966. — № 3/4 (11–12). — С. 52–58. [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
  2. а. Те саме // Alma mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917—1920. Матеріали, документи, спогади: У 3-х кн. Кн. 1 Університет св. Володимира між двома революціями / Упоряд. В. А. Короткий, В. І. Ульяновський. — К.: Прайм, 2000. — С. 193—198.
  3. Два тижні в Лук'янівській тюрмі. Із спогадів // Укр. історик (Нью-Йорк — та ін.). — 1972. — № 1/2 (33–34). — С. 110—115; 1973. — № 1/2 (37–38). — С. 130—138 [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.].
  4. Моє життя // Там само. — 1988. — № 1/4 (97–103). — С. 129—138; 1989. — № 1/3. — С. 114—120; — 1989. — № 4. — С. 90–95; — 1990. — № 1/4. — С. 186—197 [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.].
  5. Лист до С. П. Пастернака / Публ. І. Б. Усенка та В. В. Вороненка // Вісник АН УРСР. — 1991. — № 2. — С. 76–79.
  6. Із щоденника / Публ. І. Б. Усенка та В. В. Вороненка // Там само. — С. 79–97.
  7. Павло Полуботок // Гетьмани України: історичні портрети: Збірник. — К. : журн. «Україна», газ. «Вечірній Київ», 1991. — С. 159—208.
  8. Лист попечителя Київського учбового округу ректору університету Св. Володимира М. М. Цитовичу про надання університету автономії // 3 іменем святого Володимира. Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників. У 2 кн. — Кн. 2. / Упоряд. В. Короткий, В. Ульяновський. — К.: Заповіт, 1994. — С. 385.
  9. Академик Б. А. Кистяковский / Пер. с укр. и прим. В. В. Сапова // Социологические исследования. — 1994. — № 2. — С. 139—154; — № 4. — С. 129—139; — № 5. — С. 135—140.
  10. Володимир Павлович Науменко як редактор «Киевской старины» / Публ. I. Б. Усенка // Вісник Національної академії наук України. — 1994. — № 5. — С. 84–93.
  11. Профессор М. С. Грушевский как историк // Український історик. — 1997. — Т. 34. — № 1/4. — С. 145—156.
  12. К замещению кафедры русской истории в Киевском университете (Киевский Голос. — 1907. — 24 марта, № 81) // Alma mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917—1920. Матеріали, документи, спогади: У 3 кн. Кн. 1 : Університет св. Володимира між двома революціями / Упоряд. В. А. Короткий, В. І. Ульяновський. — К. : Прайм, 2000. — С. 89–91.
  13. Вступна лекція Миколи Василенка як новообраного професора кафедри історії західноруського права перед студентами юридичного факультету Університету св. Володимира 1918 року // Там само. — С. 207—212.
  14. Воспоминания. Часть III. Дерптский университет (1885—1890): Неизвестные странички дневника / Упоряд. та автор вступної статті В. П. Ляхоцький. — К. : Університетське видавництво «Пульсари», 2003. — 120 с.
  15. Памяти В. О. Ключевского / Публ. К. Е. Новохатского // В. О. Ключевский и проблемы российской провинциальной культуры и историографии: Материалы научной конференции, Пенза, 25–26 июня 2001 года. — Кн. 1. — М. : Наука, 2005. — С. 299—302.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лікарчук І. Л. Міністри освіти України: в 2-х т. — т. 1 (1917—1943 рр.) — К.: Видавець Ешке О. М., 2002. — с. 61-82. ISBN 966-557-096-Х
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 грудня 1991 року № 916 «Про найменування і перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3888. Арк. 20–22. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
  3. Верба Ігор. Наукова спадщина академіка Миколи Василенка [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Архіви України. — 2008. — Вип. 5–6 (262). — вересень-грудень. — С. 202—207.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]