Населення Кюрасао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Кюрасао M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 148,4 тис. осіб
Густота 354,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,4 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,43 %
Народжуваність 13,8 ‰
Смертність 8,2 ‰
Смертність немовлят 7,9 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 20,3 %
 • 15–64 років 65,5 %
 • старіші за 65 років 14,2 %
Середня тривалість життя 78,2 року
 • чоловіків 75,9 року
 • жінок 80,6 року
Статева структура
загалом 0,92 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,8 чол./жін.
після 65 років 0,7 чол./жін.
Етнічні групи
Нація  —
Найбільший етнос афро-карибці
Нацменшини голландці, французи
Мови
Офіційна пап'яменто, голландська, англійська
Також у побуті іспанська

Населення Кюрасао. Чисельність населення країни 2015 року становила 148,4 тис. осіб (189-те місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,8 ‰ смертність — 8,2 ‰ (98-ме місце у світі), природний приріст — 0,43 %

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Кюрасао, станом на 2015 рік, дорівнює 13,8 ‰ Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,07 дитини на одну жінку (107-ме місце у світі)[1].

Смертність у Кюрасао 2015 року становила 8,2 ‰ (98-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,43 %.

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Кюрасао, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Кюрасао становить 36 років (69-те місце у світі): для чоловіків — 33,3, для жінок — 39,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,2 року (62-ге місце у світі), для чоловіків — 75,9 року, для жінок — 80,6 року[1].

Вікова структура населення Кюрасао, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 20,3 % (15 334 чоловіка, 14 739 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 14,7 % (11 356 чоловіків, 10 448 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 37,6 % (27 125 чоловіків, 28 716 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,2 % (8 545 чоловіків, 11 150 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,2 % (8 698 чоловіків, 12 340 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 354,1 особи/км² (39-те місце у світі)[1]. Найбільша концентрація населення навколо міста Віллемстад, невеличкі поселення на узбережжі навколо всього острова з найбільшою концентрацією на півночі.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Кюрасао надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 89,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,04 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Віллемстад (столиця) — 145,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,4 ‰ (59-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
афро-карибці
  
%
голландці
  
%
французи
  
%
латиноамериканці
  
%
азіати
  
%
євреї
  
%

Головні етноси країни: афро-карибці (переважна більшість), голландці, французи, латиноамериканці, азіати, євреї.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Кюрасао (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
пап'яменто
  
81.2%
голландська
  
8%
англійська
  
2.9%
іспанська
  
4%
інші
  
3.9%
Докладніше: Мови Нідерландів

Офіційні мови[2]: пап'яменто (креольська мова, суміш португальської, іспанської, голландської, англійської і трохи французької мов, з домішкою африканської і аравакської лексик) — розмовляє 81,2 % населення країни, голландська — 8 %, англійська — 2,9 %. Інші поширені мови: іспанська — 4 %, інші мови — 3,9 % (згідно з переписом 2001 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії на Кюрасао (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
72.8%
протестанти
  
12%
свідки Єгови
  
2%
інші
  
3.8%
атеїсти
  
6%
агностики
  
0.6%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 72,8 %, п'ятидесятництво — 6,6 %, протестантизм — 3,2 %, адвентизм — 3 %, свідки Єгови — 2 %, євангелізм — 1,9 %, інші — 3,8 %, не сповідують жодної — 6 %, не визначились — 0,6 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 4,9 % ВВП країни, станом на 2013 рік Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 18 років, для дівчат — до 19 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,9 ‰ хлопчиків — 8,5 ‰, дівчаток — 7,3 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,7 %; частка осіб похилого віку — 22,4 %, або 4,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, в країні 14,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2014 року в країні налічувалось 138,75 тис. унікальних інтернет-користувачів, що становило 93,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 73,01 тис. осіб (185-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,2 %; промисловість і будівництво — 16,9 %; сфера послуг — 81,8 % (станом на 2008 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 13 % працездатного населення, 2011 року — 9,8 % (143-тє місце у світі)[1].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,77 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,7 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб Curacao : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]