Кальченко Сергій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кальченко Сергій Віталійович
Народився 30 грудня 1964(1964-12-30) (57 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність правник, політик
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Кальченко Сергій Віталійович (нар. 30 грудня 1964, Київ) — кандидат юридичних наук[1], з 2008 року залучається як експерт до заходів та проєктів Венеціанської комісії Ради Європи[2]. Член команди Зеленського, представник кандидата в Центральній виборчій комісії на виборах 2019 року.

З кінця 1990-х років працював в проєктах міжнародної технічної допомоги при USAID у сфері сприяння організації виборів в України.

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 24 у списку.[3] Безпартійний.[4]

Названий кандидатом на посаду голови комітету з питань регламенту і організації роботи Верховної Ради України IX скликання[5]. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи[6].

Освіта[ред. | ред. код]

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

  • 19932001 — заступник виконавчого директора, директор програм, виконавчий директор Української Правничої Фундації.
  • 20012006 — експерт проєктів «Вибори та політичні процеси» та «Сприяння організації виборів в Україні» при компанії Development Associates, Inc.
  • 20072016 — старший юрист, керівник департаменту, партнер адвокатської компанії[7].
  • З 2016 року є асоційованим партнером, адвокатом юридичної компанії.
  • 2019 року кандидат у Президенти Зеленський публічно представив Кальченка як «експерта з виборчого законодавства, європейських стандартів у сфері прав людини»[8].
  • У квітні 2019 як уповноважений кандидата Зеленського допоміг скасувати заборону на в'їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму, Добронравову[9].

Експертна діяльність[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Судові системи країн Центральної Азії: порівняльний огляд»[12].
  • «Виборчі спори в Україні: Парламентські вибори 2004-го, Президентські 2006-го та 2007-го років»[13].
  • «Законодавча база щодо фінансування політичних процесів: деякі аспекти українського досвіду»[14].
  • «Порівняльний аналіз систем суперечливих виборчих порушень та вирішення суперечок, пов'язаних з виборами, в деяких країнах СНД»[15].
  • «Європейські стандарти щодо ефективної системи скарг та апеляцій щодо порушень виборчого законодавства та вирішення виборчих спорів: досвід деяких країн»[16].
  • «Проживання в Україні кандидата в народні депутати: коментарі до однієї виборчої справи»[17].
  • «Чим цікаво і корисно перше рішення Європейського суду у справі „Луценко проти України“?»[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Судді разом з міжнародними та національними експертами обговорили проблемні питання вирішення виборчих спорів. https://vasu.gov.ua (укр.). 10.10.2014. Процитовано 1 лютого 2019. 
  2. JOINT GUIDELINES FOR PREVENTING AND RESPONDING TO THE MISUSE OF ADMINISTRATIVE RESOURCES DURING ELECTORAL PROCESSES. https://osce.org (анг.). 14.03.2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 лютого 2019. 
  3. У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine. Українська правда (9 червня 2019)
  4. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019. 
  5. Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019. 
  6. Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine. Європейська правда (17 вересня 2019)
  7. Про склад Робочої групи Комітету з опрацювання та підготовки до другого читання проекту Закону України «Про місцевий референдум». ВРУ (укр.). 18.07.2014. Процитовано 2 лютого 2019. 
  8. Команда Зеленского. Кто эти люди. https://pravda.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 22 квітня 2019. 
  9. Уповноважений представник Зеленського допоміг скасувати заборону на в’їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  10. Кальченко. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права. https://venice.coe.int (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
  11. Кальченко С.А. Посібник з питань застосування законодавства про вибори Президента України для членів дільничних виборчих комісій з виборів Президента України 2010. КВУ (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 2 лютого 2019. 
  12. Судові системи країн Центральної Азії: порівняльний огляд. https://www.venice.coe.int/ (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
  13. Виборчі диспути в Україні: Парламентські вибори 2004-го, Президентські 2006-го та 2007-го років. https://aceproject.org (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 2 лютого 2019. 
  14. Законодавча база щодо фінансування політичних процесів: деякі аспекти українського досвіду. https://venice.coe.int (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
  15. Порівняльний аналіз систем суперечливих виборчих порушень та вирішення суперечок, пов'язаних з виборами, в деяких країнах СНД. supremecourt.gov.az (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 2 лютого 2019. 
  16. Європейські стандарти щодо ефективної системи скарг та апеляцій щодо порушень виборчого законодавства та вирішення виборчих спорів: досвід деяких країн. venice.coe.int (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
  17. Проживання в Україні кандидата в народні депутати: коментарі до однієї виборчої справи. ЛИГА (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 2 лютого 2019. 
  18. Чим цікаво і корисно перше рішення Європейського суду у справі «Луценко проти України»?. ЛИГА (укр.). Процитовано 2 лютого 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]