Іонушас Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іонушас Сергій Костянтинович
Sergii Ionushas 2021.jpg
Народився 18 жовтня 1979(1979-10-18) (42 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Громадянство Україна Україна
Діяльність адвокат, політик
Alma mater Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого
Інститут інтелектуальної власності та права
Інститут міжнародних відносин КНУ
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу
Нагороди
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергій Костянтинович Іонушас (нар. 18 жовтня 1979, Санкт-Петербург) — політик, український юрист, адвокат[1], патентний повірений України. Колишній керівник юридичної фірми «Гелон».

Нардеп IX скл. від «Слуги народу», Голова Комісії з питань правової реформи при Президенті України[2]. Голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київо-Печерський ліцей № 171 «Лідер» у 1996 році. Здобув кваліфікацію юриста у Юридичній академії ім. Я. Мудрого. Отримав диплом з «відзнакою». Навчався в Інституті інтелектуальної власності та права, де отримав диплом магістра і кваліфікацію професіонала з інтелектуальної власності. Отримав диплом «з відзнакою». Також навчався в Інституті міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка за програмою «Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони» за спеціальністю «Європейське право». Працював на керівних посадах у декількох юридичних фірмах.

Патентний повірений[3], член Асоціації правників України, член Асоціації адвокатів України, автор численних публікацій та доповідей з питань захисту авторських прав та промислової власності.

До обрання депутатом керував юридичною фірмою «Гелон», ця компанія представляє інтереси студії Квартал 95[4].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Довірена особа Зеленського на виборах президента 2019 року[5].

Член ЗеКоманди, де відповідає за органи правосуддя[6]. Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 р., № 037 у списку[7].

Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[8]. 29 жовтня 2020 року Президентом України призначений Головою Комісії з питань правової реформи при Президенті України [1] [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Член Національної Ради з питань антикорупційної політики з 01 червня 2020 року.[9]

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • Почесне звання Заслужений юрист України (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реєстр адвокатів Києва. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 15 червня 2019. 
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №476/2020 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020. 
  3. Юридична фірма «Гелон». Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019. 
  4. Хто такий Сергій Іонушас: що відомо про кандидата в генпрокурори. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 8 березня 2020. 
  5. cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019. 
  6. Команда Зеленського. Хто ці люди [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (19 квітня 2019)
  7. Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів [Архівовано 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (13.06.2019)
  8. Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №207/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  10. Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]