Портал:Афроамериканці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Афроамериканці
Проєкт  |  Портал
Thelonious Monk, Minton's Playhouse, New York, N.Y., ca. Sept. 1947 (William P. Gottlieb 06191).jpg
Ласкаво просимо до порталу «Афроамериканці»
Precious Adams.jpg

Необхідні статті: Американське товариство мусульман[en]Асоціація навчання афроамериканського життя та історії[en]Африканська діаспора[en]Афроамериканська англійська мова[en]Афроамериканська ЛГБТ-спільнота[en]Афроамериканські євреї[en] Афромамериканська культура[en]Афроамериканська ЛГБТ-спільнота[en]Афроамериканське мистецтво[en]Афроамериканське мистецтво[en]Американське товариство мусульман[en]Афроамериканське мистецтво[en]Афроамериканський кінематограф[en]Американське товариство мусульман[en]Афроамериканські освітні заклади[en]Афроамериканські кандидати в Президенти США[en]Афроамериканські танці[en] Афроамериканці живі[en]Афрофутуризм[en]Історія афроамериканської спільноти[en]Національний центр афроамериканських митців[en]Релігійні вірування афроамериканців[en]Родео Кодонія[en]Список афроамериканських історичних міць[en]Чорні індіанці США[en]Чорна Мекка[en]Чорні школи[en]

Персоналії: Річард Аллен[en]Тіна Аллен[en]Чарльз Браун-молодший[en]Ріва Вільямс[en]Ізабелла Вендерволл[en]Картер Дж. Вудсон[en]Моузес Гарді[en]Вів'єн Дейвідсон-Г'юїт[en]Серджент Клод Джонсон[en]Мартін Ділейні[en]Марджорі Джойнер[en] Персі Лавон Джуліен[en]Еліза Джейн Ешлі[en]Маулана Каренга[en]Мері КеннерСоня Кларк[en]Маргарет Морґан Лоуренс[en]Дебра Остін[en]Ґордон Паркс[en]Аміна Поллард[en]Елі Рід[en]Огаста Саваж[en]Мета Воррік-Фуллер[en]Барбара Чез-Рібо[en] Червоні посилання за темою


редагувати
  Афроамериканці

Афроамерика́нці (англ. African Americans) — громадяни чи мешканці США, предками яких були представники чорношкірих народів Африканського континенту.

Більшість афроамериканців походять від рабів, завезених у 1619—1865 роки з Африки на територію сучасних Сполучених Штатів. Водночас, значну частину чорношкірих американців складають ті, хто добровільно іммігрував до США з Африки, Карибських островів, Центральної та Південної Америки тощо. Однак не всі афроамериканці-нащадки рабів визнають останніх за афроамериканців.

Афроамериканці — найбільша расова меншина США і друга за кількістю расова група (після білих).

У 2008 році президентом США вперше у історії було обрано афроамериканця Барака Обаму, матір якого була білою американкою, а батько — іммігрантом з Кенії. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
 FA gold ukr.png Вибрана стаття
Ustroopsmarchonmonterrey.jpg

Америка́но-мексика́нська війна́ — військовий конфлікт між США та Мексикою в 18461848 роках. У Мексиці війну називають Північноамериканською інтервенцією або Війною 47-го року. Війна виникла як наслідок претензій Мексики на Техас після його анексії Сполученими Штатами Америки. Після війни за незалежність Техасу, Мексика відмовилася визнати втрату Техасу, і заявила про свої наміри повернути цю територію назад, вважаючи її власною бунтівною провінцією. Також причинами війни стали експансія американців на захід, політична нестабільність у Мексиці та нездатність мексиканського уряду керувати віддаленими північними провінціями після війни за незалежність. Більшість техасців вітали початок війни. У США її підтримували демократи, але критикували віги. Щодо Мексики, то тут ця війна стала справою національної честі та вважалася способом повернути втрачені землі.

Найважливішими наслідками війни стали значні територіальні втрати Мексики, у результаті яких провінції Верхня Каліфорнія та Нова Мексика були віддані США, — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта. Американські політики провели в напруженні декілька років, обговорюючи проблему рабовласництва на нових територіях, і нарешті зважилися на Компроміс 1850 року (лише Каліфорнія була визнана штатом, вільним від рабства)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрана інформація
Плакат у Бостоні, що попереджує чорношкірих про дії поліції, яка займалася затриманням рабів-утікачів. 24 квітня 1851

Закон про рабів-утікачів 1850 (англ. Fugitive Slave Law of 1850) — закон у США, який дозволяв пошук і затримання рабів-утікачів на територіях, де рабство було вже скасовано. Був прийнятий 18 вересня 1850 Конгресом.

Закон зобов'язував населення усіх штатів держави активно брати участь у пошуках рабів, що втекли від своїх господарів. Він передбачав суворе покарання для рабів-утікачів, тих, хто їх переховував або не допомагав їх пошуку. У всіх південних та північних штатах призначалися особливі уповноважені у ловлі рабів; цим уповноваженим слід було надавати будь-яку необхідну їм допомогу. Для тих, хто допомагав рабам, був установлений штраф у розмірі 1000 доларів (26 600$ на курс 2011 року) або ув'язнення терміном у шість місяців.

Спійманих рабів поміщали у в'язницю і під озброєною охороною повертали власнику. Щоби раб був визнаний утікачем,.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрана ілюстрація

лівоворуч

редагувати
  Основні терміни і поняття
Прапор Республіки Нова Африка

Кванза (англ. Kwanzaa, [ˈkwɑːn.zə]) — це тижневе свято, що відзначається у США і в інших країнах африканської діаспори[en] в Америці. Святкування вшановує африканську спадщину в афроамериканській культурі[en] і триває з 26 грудня по 1 січня, завершуючись обміном подарунками.> Кванза має сім основних принципів (Nguzo Saba). Свято започаткував Маулана Каренга[en]; уперше його відзначили у 1966-67 роках.

Маулана Каренга придумав Кванзу в 1966 році, як перше суто афроамериканське свято, (див. також Juneteenth). За словами Каренги, назва «Кванза» походить від вислову matunda ya kwanza мовою суахілі, що означає «перші плоди врожаю», хоча звичайним перекладом буде просто «перші плоди». Вибір суахілі, східноафриканської мови, відображає її статус як символу панафриканізму, особливо в 1960-ті роки, хоча більша частина трансатлантичної работоргівлі, внаслідок якої африканці опинилися в Америці, відбувалася в Західній Африці.

Кванза — це святкування, корені якого сягають чорного націоналістичного[en] руху 1960-х, воно було започатковане, щоб допомогти афроамериканцям воз'єднатися зі своєю африканською культурною та історичною спадщиною через об'єднання в медитації і вивченні африканських традицій і Nguzo Saba, «семи принципів африканської спадщини», які, за словами Каренги, є «комунітарною африканською філософією». ..::::::::::::::::читати далі.

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Політики, релігійні та громадські діячі
Martin Luther King, Jr..jpg

Ма́ртін Лю́тер Кінг-моло́дший (англ. Martin Luther King, Jr.; 15 січня 1929 Атланта, штат Джорджія, США — 4 квітня 1968, Мемфіс, штат Теннессі) — американський баптистський проповідник і лідер руху за громадянські права 1960-х років, речник тактики ненасильства в боротьбі проти расизму. Нагороджений Нобелівською премією миру 1964 року.

Мартін Лютер Кінг народився у родині пастора баптистської церкви. У 1944 році, не закінчивши середньої школи, склав іспити і вступив у коледж Морхауса для кольорових в Атланті. Тоді ж став членом Національної асоціації прогресу кольорового населення (НАПКН). У 1947 р. Кінг прийняв сан і став помічником батька в церкві. Закінчивши коледж із ступенем бакалавра соціології в 1948 році, Кінг перейшов на навчання у Теологічну семінарію Крозера в Честері (штат Пенсильванія), де в 1951 р. одержав ступінь бакалавра богослов'я. Призначена йому стипендія дозволила вступити в аспірантуру Бостонського університету, де в 1955 р. Кінг захистив дисертацію, ставши доктором філософії.

Ще раніше, в 1954 році Мартін Лютер Кінг став пастором у баптистській церкві в Монтгомері, штат Алабама, де й організував комітети соціальних дій, збирав кошти для НАПКН. Після інциденту з активісткою Розою Паркс — швачку було заарештовано за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажирові — у грудні 1955 р. у Монтгомері утворюється Асоціація вдосконалення, і Кінг стає її президентом. Під керівництвом Кінга негритянська громада бойкотувала транспорт Монтгомері 382 дні. У листопаді 1956 р. Верховний суд США визнав закон про сегрегацію в Алабамі неконституційним. У грудні того ж року чорні й білі вперше користувалися автобусами спільно.

Унікальний внесок Кінга в справу захисту прав людини зумовила його схильність до принципів християнської філософії.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Вчені та винахідники

Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа (англ. William Edward Burghardt Du Bois, скорочення W. E. B. Du Bois, Дюбойс; 18681963) — афроамериканський громадський діяч, панафриканіст, соціолог, історик і письменник.

Дюбуа народився 23 лютого 1868 року біля в Грейт-Баррінгтоні (Массачусетс, США). Мулат (як мати, так і батько мали змішане походження). У 1895 році він став першим американцем з африканським корінням, що отримав ступінь доктора філософії Гарвардського університету, а через два роки став професором історії та економіки Атлантського університету, зайнявшись вивченням питань про соціальне становище афроамериканців. Він прийшов до висновку, що соціальні зміни відбудуться лише під впливом протестів. Погляди Дюбуа і його однодумців з числа освіченої чорної молоді були опозиційні ідеям іншого активіста за права афроамериканців того часу — Букера Вашингтона, який виступав за соціальну інтеграцію чорних і білих за допомогою відмови перших від негайного надання їм рівноправності, в той час як Дюбуа вважав вірним шляхом боротьбу за здобуття вищої освіти хоча б «обдарованою десятою частиною» (talented tenth) афроамериканців, яка б працювала на благо розвитку афроамериканців..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Спортсмени та тренери
Venus Williams WTT.jpg

Вінус Ібоні Старр Ві́льямс (англ. Venus Ebony Starr Williams; 17 червня 1980, Лінвуд, штат Каліфорнія) — американська тенісистка,семиразова чемпіонка турнірів Великого шолома в одиночному розряді, чотириразова олімпійська чемпіонка, олімпійська медалістка, колишня перша ракетка світу, старша сестра Серени Вільямс.

Вінус Вільямс отримала статус професіоналки в 1994. У 1997 досягла першого в своїй кар'єрі фіналу турніру Великого шолома на Відкритому чемпіонаті США, де програла Мартіні Хінгіс. У 2000 вона стала переможницею двох турнірів Великого шолома (Вімблдон і США), а також здобула дві золоті медалі на Олімпійських іграх в Сіднеї, одну в одиночному розряді, іншу в парі з сестрою Сереною. В 2001 вона повторила свій торішній успіх.

25 лютого 2002 Вінус очолила рейтинг найкращих тенісисток WTA. До 2003 Венера доходила чотири рази до фіналів Великого шолома, але в фіналі їй також чотири рази протистояла сестра Серена, якій вона програвала.

2006 року Вінус взяла участь лише в шістьох турнірах. У Варшаві, а також на Rolan Garros'і вона досягла чвертьфіналу, в Римі — напівфіналу. Виступаючи на турнірі в Люксембурзі, граючи проти польки Агнешки Радванської, отримала травму обох зап'ясть і через це пропустила всі наступні турніри року.

У сезоні 2007 року Вінус усе ще через травми пропускала Австралійський чемпіонат, і лише 19 лютого взяла участь на турнірі в Мемфісі, який виграла, у фіналі зустрівшись з ізраїльтянкою Сарі Пер.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Аспекти життя афроамериканців
Чорношкірий раб, після покарання ударами батога. Луїзіана, 1863

Рабство в США — система рабовласництва та використання праці рабів, що існувала в США в 16191865 роках. Більшість рабів були африканцями, насильно вивезеними з місць проживання, і їх нащадками.

Вперше африканські невільники були завезені в британську Вірджинію англійськими колоністами в 1619 р. Станом на 1860 рік, з 12-мільйонного населення 15 американських штатів, де зберігалося рабство, 4 мільйони були рабами. З 1,5 млн сімей, що жили в цих штатах, понад 390 тис. сімей мали рабів.

Праця рабів широко використовувався в плантаційному господарстві, дозволяючи отримувати американським рабовласникам високі прибутки. У першій половині XIX століття національне багатство Сполучених Штатів значною мірою було засновано на експлуатації рабської праці. За період з XVI століття по XIX століття в країни Америки було завезено близько 12 мільйонів африканців, з них близько 645 тис. — на територію сучасних США.

У січні 1849-го Авраам Лінкольн вніс до Конгресу білль про заборону рабства у федеральному окрузі Колумбія. Поправку відхилили, хоча позиція загалом була досить поміркованою. Скасування рабства в столиці США не означало його остаточного знищення і було важливим, радше, з морально-етичного погляду: столицю держави, яка претендувала на першість на американському континенті, мали населяти вільні люди. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Інститути та організації афроамериканської спільноти США

Місяць афроамериканської історії (також Місяць чорної історії, Місяць негритянської історії, англ. Black History Month) відзначається щороку в лютому в США та Канаді. Під час цього місяця проводять пам'ятні заходи, присвячені боротьбі суспільства з рабством, расизмом, упередженнями та бідністю. Також відзначається внесок афроамериканців у культурне і політичне життя країни. Аналогічний місячник щороку проводять у Великій Британії в жовтні.


У 1926 році чорношкірий історик та журналіст Картер Дж. Вудсон[en] заснував Тиждень негритянской історії («Negro History Week»), вибравши другий тиждень лютого, оскільки на нього припадали дні народження Президента США Авраама Лінкольна і відомого аболіціоніста Фредеріка Даґласа..::::::::::::::::читати далі.

редагувати
 Sub-arrows.svg Категорії
редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Твори мистецтва про афроамериканців
Кохана (роман).jpg

«Кохана» (англ. Beloved) — роман американської письменниці Тоні Моррісон, який вийшов в 1987 р. Дія роману відбувається після Громадянської війни (1861-1865 рр..) і заснована на історії чорношкірої рабині Маргарет Гарнер, яка в кінці січня 1856 р. втекла від рабовласника в Кентуккі і переправилася у вільний штат Огайо.

Головна героїня роману — рабиня, яка втекла в Цинциннаті (Огайо). Їй вдається пробути на волі лише двадцять вісім днів, коли за нею і її дітьми приїздить пошуковий загін за законом про втікачів рабів (1850), який давав рабовласникам право переслідувати рабів по всіх штатах. Сеті вбиває свою дворічну дочку, щоб не дати колишнім господарям повернути її назад в Милий Будинок, кентуккську плантацію, звідки Сеті втекла. Через кілька років в будинок Сеті за адресою Блустоун-роуд, 124, Цинциннаті, Огайо, прибуває жінка, що удає з себе її дочку на ім'я Кохана. Історія починається з опису привида: «Негаразд було в будинку номер 124. Хазяйнував там злобливий маленький привид, дух дитини».

Роман удостоївся Пулітцерівської премії 1988 року за художню книгу і став фіналістом Національної книжкової премії 1987 року[3]. У 1998 р. він був екранізований в однойменному фільмі за участі Опри Вінфрі. У 1988 році роман номіновано на премію лібертаріанської фантастики «Прометей». Також твір включено до списку 100 найкращих книг всіх часів за версією Норвезького книжкового клубу, який для складання списку провів опитування 100 письменників та письменниць по всьому світу . Книга присвячена «більш ніж шістдесяти мільйонам», під якими маються на увазі чорношкірі і їх нащадки, загиблі від трансатлантичної работоргівлі. Епіграф книги взято з Послання до Римлян (9:25)..::::::::::::::::читати далі


редагувати
 FA gold ukr.png Добра стаття
Jrobinson.jpg

Джек Ру́звельт «Джекі» Ро́бінсон — (англ. Jack Roosevelt «Jackie» Robinson; 31 січня 1919, Кейро, Джорджія, США — 24 жовтня 1972, Стемфорд, Коннектикут, США) — американський бейсболіст, перший темношкірий гравець у Головній бейсбольній лізі в 20-у столітті. Брав участь у шести Світових серіях, одну з яких виграв у складі «Бруклін Доджерс» у 1955 році. Обирався шість разів поспіль (з 1949 по 1954) до команди всіх зірок ГБЛ. У 1947 році Робінсон став найпершим володарем трофею Новачок року ГБЛ. У 1949 отримав нагороду Найціннішого гравця Національної ліги — і став першим темношкірим, якому вдалося виграти цей приз. Ім'я Робінсона внесено до Національної зали слави бейсболу в 1962 році. У 50-річний ювілей його дебюту в лізі, 15 квітня 1997 року всі команди Головної бейсбольної ліги в знак шани досягнень спортсмена закріпили номер Робінсона («42»).::::::::::::::::читати далі

редагувати
 High-contrast-camera-photo-2-blue.svg Обрані портрети видатних афроамериканців
Афроамериканці США
Crispus Attucks.jpg
Phillis Wheatley frontispiece.jpg
Richard Allen crop.jpg
Carte de visite.jpg
Ira AldridgebyNorthcote.jpg
Delany.jpg
Frederick Douglass by Samuel J Miller, 1847-52.png
Harriet Tubman 1895.jpg
Motto edmonia lewis original.jpg
Sarah Goode t580.png
WEB DuBois 1918.jpg
Madam CJ Walker face circa 1914.jpg
Scott Joplin.jpg
George Washington Carver by Frances Benjamin Johnston.jpg
Carter G Woodson portrait.jpg
Vauxwarrickfuller.jpg
Hurston-Zora-Neale-LOC.jpg
Augusta Savage, H-HNE-20-87.jpg
Alice Augusta Ball.jpg
Isabella Vandervall.jpg
Hattie Mc Daniel Beulah 1948.jpg
Marian Anderson.jpg
Louis Armstrong restored (color version).jpg
Сетчел Пейдж.jpg
Rosaparks.jpg
Jesse Owens 1936.jpg
Дж.Робінсон, КУ, 1941 рік.jpg
Malcolm X NYWTS 2a.jpg
Maya Angelou Disc2000.jpg
Martin Luther King, Jr..jpg
Ray Charles (cropped).jpg
Toni Morrison 2008-2.jpg
Wilt Chamberlain3.jpg
Morgan Freeman Deauville 2018.jpg
Barbara Chase-Riboud cropped.jpg
TinaTurner PrivateDancer.png
Maulana Ndabezitha Karenga (Ronald McKinley Everett) 2003.jpg
Muhammad Ali NYWTS.jpg
Loz-delany2016.png
Patriciabath.jpg
Butler signing.jpg
StevieWonderGrammyAwards.jpg
Linda Thomas-Greenfield 2013.jpg
Oprah Winfrey (2004).jpg
Denzel Washington cropped 02.jpg
Whoopi Comic Relief cropped.jpg
Mae Carol Jemison.jpg
Prince at Coachella 001.jpg
Michael Jackson in 1988.jpg
Tyson - Apollo 40th anniversary 2009.jpg
Florence Griffith Joyner2.jpg
Save The World Awards 2009 press conference - Carl Lewis 2.jpg
President Barack Obama.jpg
Jackie Joyner-Kersee Eugene 2014.jpg
CQ Brown CSAF 2020.jpg
Whitney Houston Welcome Heroes 7 cropped.JPEG
Michael Jordan.jpg
Kamala Harris official photo (cropped2).jpg
Michael Johnson 1995.jpg
Halle Berry by Gage Skidmore 2.jpg
TechCrunch Disrupt 2019 (48834434641) (cropped).jpg
Jay-Z @ Shawn 'Jay-Z' Carter Foundation Carnival (crop 2).jpg
Naomi Campbell Cannes 2018.jpg
Tiger Woods 2007.jpg
Melbourne Australian Open 2010 Venus and Serena Hands (cropped).jpg
Beyoncé at The Lion King European Premiere 2019.png
Самоназва African Americans
редагувати
  Вибрані списки афроамериканців
редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Письменники та драматурги
Toni Morrison 2008-2.jpg

Тоні Моррісон (англ. Toni Morrison; уроджена Хлоя Арделія Вофорд, англ. Chloe Ardelia Wofford; 18 лютого 1931(19310218), Лорейн, США — 5 серпня 2019, Бронкс, Нью-Йорк) — американська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 1993 року як авторка, «що у своїх наповнених мріями і поезією романах пожвавила важливий аспект американської реальності». Лауреатка Пуліцерівської премії за художню книгу (1988 рік) за роман «Кохана». 29 травня 2012 нагороджена Президентською медаллю Свободи. Творчість відноситься, зокрема, до таких жанрів, як фантастика та екофемінізм.

Народилася в місті Лорейн, Огайо, США другою з чотирьох дітей у робітничій родині. З дитинства любила читати, серед її улюблених авторів були Джейн Остін і Лев Толстой. Батько, який працював зварником, у вільний час любив розповідати історії з життя чорношкірих жителів Америки, що пізніше знайшло відображення в книгах письменниці.

1949 року Моррісон вступила до Говардського університету на спеціальність «англійська мова й література». Там взяла псевдонім «Тоні» — похідний від її другого імені Ентоні. У 1953 році закінчила університет зі ступенем бакалавра, в 1955-му здобула ступінь магістра в Корнельському університеті на підставі дисертації про тему самогубства в романах Вільяма Фолкнера й Вірджинії Вулф. Закінчивши навчання, стала викладати англійську в Університеті Південного Техасу (Х'юстон, Техас) (19551957), а потім повернулася працювати в Говардський університет. Тривалий час була редакторкою у видавництві «Рендом гауз»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Діячі театру та кінематографісти
TechCrunch Disrupt 2019 (48834434641) (cropped).jpg

Ві́ллард Крі́стофер (Вілл) Сміт молодший (англ. Willard Christopher 'Will' Smith, jr.; нар. 25 вересня 1968(19680925), Філадельфія, Пенсильванія) — американський актор, співак у стилі хіп-хоп (лауреат American Music Awards 1999). Дворазовий номінант на премію «Оскар» (2002, 2007), п'ятиразовий – на премію «Золотий глобус» (1993, 1994, 2002, 2007, 2016).

За підсумками 2019 року перебуває на 8-му місці рейтингу Forbes.

Народився у Філадельфії, штат Пенсильванія, був другим з чотирьох дітей у сім'ї. Батько, Віллард Крістофер Сміт старший працював спеціалістом з холодильного устаткування, мав власне мале підприємство; матір Каролін (Брайт) була шкільним адміністратором. За власним визнанням Вілла, сім'я належала до середнього класу і діти мали можливості для навчання і безпечного дитинства. Коли Віллу виповнилося 13 років, його батьки розійшлися, у школі він навчався посередньо, але завдяки приємній зовнішності та почуттю гумору зажив поваги вчителів та шкільних товаришів. Саме в школі він уперше отримав прізвисько Принц, яке зберіг на довгий час і використовував пізніше у своїй акторській діяльності у зміненому вигляді — Свіжий Принц.

У ситкомі «Свіжий Принц із Бел-Ейр» Вілл Сміт грав роль підлітка схожого на самого себе під своїм сценічним ім'ям — Свіжий Принц. Телесеріал, значною мірою завдяки комічному таланту Сміта, користувався великою популярністю американської аудиторії і вважається початком його акторської кар'єри. Коли ситком закрили 1996 року Вілл Сміт продовжив співати реп вже як сольний виконавець. Завдяки популярності в попередньому телесеріалі, того ж року його запросили на роль у фільмі «День незалежності» (англ. Independence Day), де він зіграв драматичну роль пілота винищувача у боротьбі проти інопланетних інтервентів. Ця стрічка стала блокбастером і закріпила за ним репутацію не тільки як комічного, але як і драматичного актора..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Артисти сцени та творці музики
Beyoncé at The Lion King European Premiere 2019.png

Бійо́нсі Жизе́ль Но́улз-Картер (англ. Beyoncé Giselle Knowles-Carter; нар. 4 вересня 1981(19810904)) — американська виконавиця в стилі R&B, музична продюсерка, актриса, танцівниця, модель та дизайнерка моди. Здобула славу наприкінці 1990-х років як лідерка одного з найпопулярнішого гурту усіх часів Destiny's Child.

Під час перерви Destiny's Child, Бійонсі дебютувала як акторка, знявшийсь у комедії «Остін Паверс: Ґолдмембер» (2002), випустила перший соло альбом «Dangerously in Love» (2003), який очолив американський Billboard 200. До останнього увійшли сингли «Crazy in Love[en]» та «Baby Boy», які зайняли перші рядки у Billboard Hot 100. Після розпаду гурту у 2006 році, вона випустила другий альбом «B'Day», що включає такі топові сигли як «Irreplaceable[en]», «Déjà Vu[en]» «Beautiful Liar». Також, Бейонсе продовжила кар'єру в кіно, зігравши головні ролі у «Рожева пантера» (2006), «Dreamgirls[en]» (2006), «Одержимість» (2009). Її шлюб з репером Jay-Z та роль Етти Джеймс у «Cadillac Records[en]» (2008) вплинули на її третій альбом, «I Am… Sasha Fierce», за який на 52-гій церемонії «Греммі»[en] вона отримала 6 нагород з 10 номінацій.

Після успішних релізів в групі, Бійонсі випустила свій дебютний сольний альбом — «Dangerously in Love», в червні 2003. Альбом став одним із найбільш комерційно успішних альбомів року, що очолювали верхівки чартів Америки і Великої Британії. До нього ввійшли сингли «Crazy in Love» і «Baby Boy», що займали перші рядки престижних чартів. Альбом приніс Бійонсі п'ять нагород Греммі на 46-ій церемонії вручення Греммі в 2004 році.

Другий сольний альбом Бійонсі «B'Day» вийшов 4 вересня 2006 року. До альбому увійшли такі сингли, що стали хітами у Великій Британії, як «Deja Vu» и «Beautiful Liar», а також всесвітній хіт «Irreplaceable». Він приніс Ноулз її сьому винагороду Греммі. Всього у неї сімнадцать статуеток Греммі.

У квітні 2016 року співачка випустила новий альбом під назвою «Lemonade», який багато хто називає дуже особистим.[джерело?]

Бійонсі також досягла певного успіху в кіно, знявшись в таких голлівудських фільмах, як комедія 2006 року «Рожева пантера» і мюзикл того ж року «Дівчини мрії», які принесли їй дві номінації на винагороду «Золотий глобус» за гру і за пісню з фільму («Listen»)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обрані афроамериканці. Митці образотворчих та прикладних мистецтв
Basquiat1984.tif

Жан-Мішель Баскія (англ. Jean-Michel Basquiat, 22 грудня 1960(19601222), Нью-Йорк, США — 12 серпня 1988, Нью-Йорк, США) — американський художник. Уславився спочатку як графіті-художник у Нью-Йорку, а потім, в 1980-их, як дуже успішний неоекспресіоніст.

Баскія народився в Нью-Йорку — в Брукліні. Його мати, Матильда, була з Пуерто-Рико, а батько, Джерард, мав гаїтянське коріння. Завдяки цьому Мішель з дитинства вільно розмовляв французькою, іспанською та англійською мовами, читав книги, такі як поезія символистів, міфи й історію. Вже в ранньому віці він проявляв здібності до мистецтва, і його мати це заохочувала.

В 1977, у віці 17 років, Баскія і його друг Al Diaz почали малювати графіті на стінах будинків на Мангеттені, підписувалися «SAMO» або «SAMO shit». Малюнки складалися зі змістовних фраз, зміст яких важко перекласти українською, наприклад, «Plush safe he think. SAMO» («Він думає, що плюш оберігає (його). SAMO») або «SAMO as an escape clause» («SAMO як застереження»). В грудні 1978 р. в Вілладж Войс була опублікована стаття про ці написи. Проєкт закінчився епітафією «SAMO IS DEAD» («SAMO мертвий»). В 1978, Баскія залишає рідний дім, живе з друзями, заробляє на життя продажем футболок і листівок на вулиці. Також у кінці сімдесятих Баскія з друзями організовує групу Gray, яка грає в різних клубах Мангеттена.

В червні 1980-го Баскія бере участь в The Times Square Show, колективній виставці художників. В 1981-му поет і арткритик Рене Рікар]...::::::::::::::::читати далі.

редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Сайти
редагувати
 Emblem-pen-new.svg Нові статті
редагувати
 Crystal Clear app kservices.png Корисні шаблони

Scott Joplin.jpg


 Chat bubbles.svg 
Інші розділи Вікімедіїредагувати



редагувати
 Info blue.svg Вікіпроєкти
редагувати
 Commons-emblem-notice.svg Братні портали


Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш