Абдус Салам
Абдус Салам (англ. Abdus Salam; 29 січня 1926, Джанг, Британська Індія (нині Пакистан) — 21 листопада 1996, Оксфорд, Велика Британія) — пакистанський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1979 рік (спільно з Шелдоном Глешоу та Стівеном Вайнбергом).
У 1946 році закінчив Урядовий коледж Пенджабського університету в Лахорі, вступив до Кембриджського універститету в Англії. В 1949 році захистив магістерську дисертацію. В 1952 році захистив докторську дисертацію з квантової електродинаміки. 1951 року Салам став професором математики Пакистанського Урядового коледжу.
В 1954 році повернувся в Кембридж на посаду лектора з математики, а в 1957 у став професором кафедри теоретичної фізики Імперського коледжу в Лондоні. Від 1961 року був радником з науки президента Пакистану.
Від 1964 по 1993 роки був директором Міжнародного центру теоретичної фізики в Трієсті (Італія), до створення якого доклав великі зусилля. Від 1964 по 1975 роки він був членом, а в 1971–1972 роках — головою Консультативного комітету ООН з науки і техніки.
Від середини 1950-х років Салам працював над єдиної теорією фундаментальних взаємодій, намагаючись об'єднати електромагнетизм із сильними та слабкими взаємодіями. Використовуючи принцип калібрувальної інваріантності, запропонований Ш. Глешоу, він у 1968 році (незалежно від Стівена Вайнберга) побудував теорію, що об'єднує слабкі й електромагнітні взаємодії в єдину електрослабку взаємодію, і передбачив, що переносниками слабкої взаємодії є (на той час ще не відкриті) заряджені частинки W + ,W — і нейтральна частка Z 0 (відкриті в 1983).
У 1979 році «за внесок у побудову об'єднаної теорії слабких і електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі за передбачення слабких нейтральних струмів» спільно з С. Вайнбергом і Ш. Глешоу Салам був удостоєний Нобелівської премії з фізики. Крім Нобелівської премії, Салам був удостоєний премії «Атом для світу» (1968), нагороджений медаллю Максвелла Лондонського фізичного товариства (1961), медаллю Х'юза (1964), Королівської медаллю Лондонського королівського товариства (1978), золотою медаллю Ломоносова АН СРСР (1983) та багатьох інших нагород. Був членом академій наук багатьох країн, у тому числі іноземним членом Академії наук СРСР.
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 7 липня 2014 у WebCite] (англ.)
- А. Салам. «Калибровочное объединение фундаментальных сил». Нобелівська лекція [Архівовано 13 вересня 2013 у Wayback Machine.], УФН, тому 132, випуск 2, жовтень 1980
- 52047 .ln-ru Персональна сторінка Абдус Салама на офіційному сайті РАН (рос.)
- Народились 29 січня
- Народились 1926
- Померли 21 листопада
- Померли 1996
- Померли в Оксфорді
- Науковці Чиказького університету
- Науковці Кембриджського університету
- Співробітники Колумбійського університету
- Доктори філософії
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Папської академії наук
- Члени АН СРСР
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Угорської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Академіки РАН
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Лицарі-командори ордена Британської імперії
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Лауреати премії «Атоми для миру»
- Нагороджені медаллю Коплі
- Нагороджені Королівською медаллю
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова
- Нагороджені медаллю Г'юза
- Нагороджені медаллю Маттеуччі
- Почесні доктори Гентського університету
- Лауреати міжнародної премії Каталонії
- Почесні доктори Гетеборзького університету
- Члени Американського фізичного товариства
- Почесні доктори Мадридського університету Комплутенсе
- Бейкерівські лектори
- Пакистанські фізики
- Іноземні члени АН СРСР
- Іноземні члени РАН
- Почесні лицарі-командори ордена Британської імперії
- Випускники Коледжу Святого Іоана (Кембридж)