Перейти до вмісту

Географія Гани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Географія Гани
Географічне положення Гани
Географічне положення Гани
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонЗахідна Африка
Координати8°00′ пн. ш. 2°00′ зх. д. / 8.000° пн. ш. 2.000° зх. д. / 8.000; -2.000
Територія
Площа238 533 км² (82-ге)
 • суходіл96,5 %
 • води3,5 %
Морське узбережжя539 км
Державний кордон2420 км
Рельєф
Типвисочинний
Найвища точкагора Афаджато (885 м)
Найнижча точкаАтлантичний океан (0 м)
Клімат
Типсубекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річкаВольта ( км)
Найбільше озероВольта (8502 км²)
Інше
Природні ресурсизолото, деревина, алмази, боксити, руди кольорових металів, риба, каучук, гідроенергія, вуглеводні, срібло, кам'яна сіль, вапняки
Стихійні лихасуховії, посухи
Екологічні проблемизнеліснення, перевипасання, браконьєрство

Гана — західноафриканська країна, що знаходиться на північному узбережжі Гвінейської затоки . Загальна площа країни 238 533 км² (82-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 227 533 км², а на поверхню внутрішніх вод — 11 тис. км²[1]. Площа країни трохи трохи більша за третину площі України.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Гана, Гана (англ. Republic Ghana, Ghana)[2]. Назва країни походить від назви однойменного середньовічного (з IV по XIII століття) західно-африканського королівства Гана[3]. Одним з титулів його правителя був «гана», що означало воєначальника, від цього титулу отримало назву й головне місто держави[3]. Однак сучасна територія Гани ніколи не входила до нього. Колишня британська колоніальна назва до 1957 року — Золотий берег, пов'язана з вивозом золота з цієї території.

Історія дослідження території

[ред. | ред. код]


Географічне положення

[ред. | ред. код]
Карта Гани від ООН (англ.)

Гана — західноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Буркіна-Фасо (спільний кордон — 602 км), на заході — з Кот-д'Івуаром (720 км), на сході — з Того (1098 км). Загальна довжина державного кордону — 2420 км[1]. Гана на півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 539 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Крайні точки Гани

Час

[ред. | ред. код]
Докладніше: Час у Гані

Час у Гані: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Геологія Гани

Геологічна будова

[ред. | ред. код]

Геологічна будова Гани представлена переважно кристалічними породами докембрійського віку. Більша частина території країни лежить на древньому кристалічному фундаменті Африканської платформи, які формують Гвінейський щит — один з ключових елементів геології Західної Африки. Основу складають породи архейського та протерозойського віку — гнейси, сланці, кварцити, граніти, зеленокам'яні пояси (із запасами золота), а також метаморфічні породи. У центральній та південній частинах поширені також молодші осадові породи.

Сейсмічність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сейсмічність Гани

Вулканізм

[ред. | ред. код]
Див. також: Вулкани Гани

Рельєф

[ред. | ред. код]
Докладніше: Рельєф Гани

Середні висоти — 19(0 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м). Найвища точка — гора Афаджато (885 м) на східній околиці країни у горах Того.

Рельєф Гани переважно рівнинний або хвилясто-горбистий, переважно з висотами 150—300 м над рівнем моря. Більшість території займає плоскогір'я Ашанті, висоти якого коливаються в межах 200–400 м. На східній околиці країни підносяться гори Того з найвищою точкою країни — горою Афаджото (Афадьято) (885 м) у східній частині, поблизу кордону з Того. На півночі розташовані низовинні рівнини басейну річки Вольта.

Узбережжя

[ред. | ред. код]

На узбережжі низькі піщані пляжі перемежаються з солоноводними лагунами, обрамованими невеликими гаями кокосових пальм.

Острови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Острови Гани

Клімат

[ред. | ред. код]
Докладніше: Клімат Гани

Південь Гани лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному[8]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[9]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[9]. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, але влітку може відмічатись посушливий сезон[9].

Гана є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні води

[ред. | ред. код]
Докладніше: Гідрографія Гани

Річки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Річки Гани

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану. Річка Вольта і її притоки, особливо Чорна Вольта, Біла Вольта, Оті і Афрам, утворюють основну систему стоку. Серед дрібніших річок виділяються Тано, Анкобра і Пра.

Озера

[ред. | ред. код]
Докладніше: Озера Гани

Єдине велике природне озеро Босумтві знаходиться за 34 км на південний схід від Кумасі, має майже округлу форму і оточене пологими лісистими горбами висотою понад 180 м над рівнем озера.

Після споруди дамби на річці Вольта в ущелині у Акосомбо в 1964 році утворилося величезне водосховище Вольта площею 8500 км². Завдяки цьому відкрилися нові перспективи для розвитку судноплавства всередині країни, прісноводного рибальства і зрошуваного землеробства. Гідроелектростанція на річці побудована також і в Кпонге, разом вони забезпечують енергією алюмінієвий комбінат в Темі і інші промислові підприємства на півдні країни.

Болота

[ред. | ред. код]
Докладніше: Болота Гани

Ґрунтові води

[ред. | ред. код]

Ґрунти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ґрунти Гани

Рослинний світ

[ред. | ред. код]

За флористичним районуванням світу Гана належить до Гвинео-Конголезької області Африканського підцарства Палеотропічного флористичного царства.

На півночі Гани — савана, на південному заході — вологі тропічні ліси. У межах території Гани відособлюють прибережний, лісовий і саванний райони, розділені невисокими лісистими уступами. Далі в глибінь країни тягнеться плоска рівнина, місцями усіяна останцевими горбами і порослі колючими чагарниками і приземкуватими деревами. Далі на півночі від цієї рівнини знаходиться лісисте плато. Це і є знаменитий західноафриканський ліс з високими деревами, що стоять дуже близько одне до одного і чия густа крона затримує яскраве сонячне світло і забезпечує в наземному ярусі вологі теплі умови, сприятливі для зростання ліан і епіфітів.

Див. також: Ліси Гани

Тваринний світ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фауна Гани

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна частина — до Східноафриканської підобласті[9].

Стихійні природні явища

[ред. | ред. код]

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари з січня по березень; посухи[1].

Природні ресурси

[ред. | ред. код]

Мінеральні ресурси

[ред. | ред. код]

Надра Гани багаті на ряд корисних копалин: золото, алмази, боксити, марганець, нафту, срібло, кам'яну сіль, вапняк[11].

Водні ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 53,2 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 340 км² зрошуваних земель[1].

Земельні ресурси

[ред. | ред. код]

Земельні ресурси Гани (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 69,1 %,
    • орні землі — 20,7 %,
    • багаторічні насадження — 11,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 36,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 21,2 %;
  • інше — 9,7 %[1].

Охорона природи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Екологія Гани

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Гана є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].

Природоохоронні території

[ред. | ред. код]

Екорегіони

[ред. | ред. код]
Докладніше: Екорегіони Гани

Фізико-географічне районування

[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням світу Гана належить до Гвінейської фізико-географічної область Гвінейської фізико-географічної країни. Основними типами ландшафтів тут є вологі екваторіальні ліси, савани, болотисті узбережжя та галерейні ліси вздовж річок. Зазвичай виділяють п'ять основних фізико-географічних районів:

  • Прибережна низовина (рівнинний рельєф; вологий екваторіальний клімат; рослинність представлена мангровими заростями і болотяними формаціями);
  • Лісова зона (рельєф горбистий, із залишками плато Ашанті та східних хребтів; клімат вологий, із двома сезонами дощів; густі тропічні ліси на фералітних червоноземах);
  • Північна савана (хвилясті рівнини та плоскогір'я; клімат тропічний сухий; гвінейська та суданська саванова рослинність на червоно-бурих та латеритних ґрунтах);
  • Вольтське плато і хребет Атакора (височинне плато та гори; клімат помірно вологий; рослинність саванова з лісовими елементами в долинах);
  • Басейн Вольти (басейн великого штучного озера Вольта, створеного греблею Акасомбо).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Ghana, Geography. Factbook.
  2. ↑ Котляков В. М., 2006.
  3. 1 2 Поспелов Е. М., 2005.
  4. ↑ Атлас світу, 2005.
  5. 1 2 Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. ↑ Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  9. 1 2 3 4 ФГАМ, 1964.
  10. ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. ↑ Гана // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  12. ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Географія_Гани&oldid=46368870