Населення Гани
Населення Гани  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 26,327 млн осіб |
| Густота | 120,5 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 2,02 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲2,18 % |
| Народжуваність | 31,09 ‰ |
| Фертильність | 4,06 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,22 ‰ |
| Смертність немовлят | 37,37 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 38,38 % |
| • 15–64 років | 57,48 % |
| • старіші за 65 років | 4,14 % |
| Середня тривалість життя | 66,18 року |
| • чоловіків | 63,76 року |
| • жінок | 68,66 року |
| Статева структура | |
| загалом | 0,97 чол./жін. |
| при народженні | 1,03 чол./жін. |
| до 15 років | 1,01 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,95 чол./жін. |
| після 65 років | 0,86 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | ганці |
| Мови | |
| Офіційна | англійська |
Населення Гани. Чисельність населення країни 2015 року становила 26,327 млн осіб (49-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність ганців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 31,09 ‰ (38-ме місце у світі), смертність — 7,22 ‰ (123-тє місце у світі), природний приріст — 2,18 % (41-ше місце у світі) 
.
Народжуваність у Гані, станом на 2015 рік, дорівнює 31,09 ‰ (38-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,06 дитини на одну жінку (36-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 19,5 % (станом на 2013 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 22,6 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2014 рік)[1].
Смертність у Гані 2015 року становила 7,22 ‰ (123-тє місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,18 % (41-ше місце у світі)[1].
Середній вік населення Гани становить 21 рік (185-те місце у світі): для чоловіків — 20,5, для жінок — 21,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 66,18 року (172-ге місце у світі), для чоловіків — 63,76 року, для жінок — 68,66 року[1].
Вікова структура населення Гани, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 38,38 % (5 076 131 чоловік, 5 027 960 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 18,69 % (2 449 026 чоловіків, 2 472 756 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 33,95 % (4 338 197 чоловіків, 4 598 796 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,84 % (619 516 чоловіків, 654 720 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,14 % (505 056 чоловіків, 585 491 жінка)[1].
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 25,7 року, жінки — 21,0 року, загалом — 23,4 року (дані за 2008 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 120,5 особи/км² (103-тє місце у світі)[1].
Гана високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 54 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,4 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Кумасі — 2,599 млн осіб, Аккра (столиця) — 2,277 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Аккра  Кумасі |
1 | Аккра | Велика Аккра | 2 291 352 | 11 | Мадіна | Велика Аккра | 137 162 | _in_Tamale.jpg) Тамале  Секонді-Такораді |
| 2 | Кумасі | Ашанті | 1 989 062 | 12 | Кофорідуа | Східна | 127 334 | ||
| 3 | Тамале | Північна | 537 986 | 13 | Ва | Верхня Західна | 102 446 | ||
| 4 | Секонді-Такораді | Західна | 445 205 | 14 | Течиман | Бронг-Ахафо | 99 721 | ||
| 5 | Ашаїман | Велика Аккра | 284 518 | 15 | Хо | Вольта | 96 213 | ||
| 6 | Суньяні | Бронг-Ахафо | 248 496 | 16 | Нунгуа | Велика Аккра | 84 119 | ||
| 7 | Кейп-Кост | Центральна | 217 032 | 17 | Тема-Нью-Таун | Велика Аккра | 81 480 | ||
| 8 | Обуасі | Ашанті | 175 043 | 18 | Дормі | Велика Аккра | 78 785 | ||
| 9 | Теши | Велика Аккра | 171 875 | 19 | Лашибі | Велика Аккра | 78 539 | ||
| 10 | Тема | Велика Аккра | 160 939 | 20 | Еджура | Ашанті | 70 807 | ||
Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,02 ‰ (167-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 10,8 біженців з Кот-д'Івуару, через збройні заворушення після оголошення результатів виборів 2010 року[1].
Гана є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Головні етноси країни: акан — 47,5 %, мосі — 16,6 %, еве — 13,9 %, адангме — 7,4 %, ґурма — 5,7 %, гуан — 3,7 %, грусі — 2,5 %, манде — 1,1 %, інші — 1,4 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].
Офіційна мова[4]: англійська. Інші поширені мови: ашанті — розмовляє 16 % населення країни, еве — 14 %, фанте — 11,6 %, борон — 4,9 %, дагбані — 4,4 %, дангме — 4,2 %, дагарте — 3,9 %, кокомба — 3,5 %, акіем 3,2 %, га — 3,1 %, інші мови — 31,2 % (оцінка 2010 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християнство — 71,2 % (п'ятидесятництво/Charismatic 28,3 %, протестантизм — 18,4 %, католицтво — 13,1 %, інші — 11,4 %), іслам — 17,6 %, traditional 5,2 %, інші — 0,8 %, не сповідують жодної — 5,2 % (станом на 2010 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 76,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 82 % — серед чоловіків, 71,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (13-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2014 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 0,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,6 % ВВП країни (133-тє місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 37,37 ‰ (59-те місце у світі); хлопчиків — 41,39 ‰, дівчаток — 33,23 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 319 випадків на 100 тис. народжень (32-ге місце у світі)[1].
Гана входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, жовта гарячка, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 250,2 тис. хворих на СНІД (23-тє місце у світі), це 1,47 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (34-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 9,2 тис. осіб (26-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 10,9 % (140-ве місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 11 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 92,6 % населення в містах і 84 % в сільській місцевості; загалом 88,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 20,2 %, в сільській місцевості — 8,6 %, загалом по країні — 14,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2000 рік, дорівнює 0,98 км³ на рік, або 48,82 тонни на одного мешканця на рік: з яких 24 % припадає на побутові, 10 % — на промислові, 66 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 73 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 67,2 %; частка осіб похилого віку — 5,9 %, або 17 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 24,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 32,8 % (станом на 2006 рік)[1].
Станом на 2014 рік, у країні 7,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 72 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 92 %, у сільській місцевості — 50 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,181 млн унікальних інтернет-користувачів (68-ме місце у світі), що становило 23,5 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 11,54 млн осіб (51-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 44,7 %; промисловість і будівництво — 14,4 %; сфера послуг — 40,9 % (станом на 2013 рік)[1]. 1,806 млн дітей у віці від 5 до 14 років (34 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 5,2 % працездатного населення (55-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 11,2 %, серед юнаків — 10,2 %, серед дівчат — 12 %
Нелегальний виробник марихуани на міжнародний ринок; значний транзитний хаб героїну з Південно-Західної й Південно-Східної Азії, південноамериканського кокаїну до Європи й США; значне внутрішнє споживання кокаїну й марихуани; великі внутрішні проблеми з криміналом і відмиванням грошей, проте нерозвинена фінансова система обмежує розмір проблеми[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гани докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
| Населення Гани | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1910 | 1 500 000 | — |
| 1920 | 2 480 000 | +65.3% |
| 1930 | 3 450 000 | +39.1% |
| 1950 | 4 600 000 | +33.3% |
| 1960 | 6 727 000 | +46.2% |
| 1970 | 8 570 000 | +27.4% |
| 1980 | 11 936 000 | +39.3% |
| 1985 | 12 300 000 | +3.0% |
| 1995 | 17 338 000 | +41.0% |
| 2000 | 20 200 000 | +16.5% |
| 2005 | 21 029 853 | +4.1% |
| 2015 | 36 900 000 | +75.5% |
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Ghana : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 21 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Гана // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Гана // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Гана // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Гани |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Ghana : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Гани.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Ghana. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей у Гані.
- Ghana. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Гани.
- Ghana. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Гани від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Ghana : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
| |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
